1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Линник А.А..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 2415кб.
Дата: 12.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Батура Т.О..pdf
1.2. Класифікація однорічних рослин та їх використання в
озелененні
До однорічників відносяться квіткові рослини, у яких весь цикл розвитку від посіву насіння до збирання насіння завершується протягом одного вегетаційного періоду. До однорічників відносяться також ті квіткові рослини, які за своїми біологічними особливостями є багаторічниками, але в умовах помірної зони культивуються як однорічники.
В залежності від строків зацвітання рослин насіння висівають у відкритий ґрунт або вирощують з нього розсаду. За цією ознакою рослини можна поділити на три групи:
1. Однорічники, що зацвітають через 78 тижнів після посіву. Частіше
їх висівають у відкритий ґрунт на постійне місце. При цьому вони не тільки зацвітають, але й дають достигле насіння. Отже, ці рослини можна вирощувати посівом насіння у ґрунт як для декоративного ефекту, так і для одержання достиглого насіння (мак ширлі, алісум, нагідки, красоля, настурція, квасоля вогненно-червона та ін.).
2. Однорічники, що зацвітають через 1012 тижнів після посіву
(скабіоза, ротики садові, сальпіглосис тощо). Рослини цієї групи можна вирощувати посівом у ґрунт для одержання декоративного ефекту у другій половині літа і для пізньої зрізки. На насіння їх краще висаджувати розсадою.
3. Однорічники, що зацвітають через 1314 тижнів після посіву. При посіві насінням за сприятливих погодних умов вони цвітуть, але насіння, як правило, не визріває. Тому їх вирощують тільки розсадним способом
(гвоздика Шабо, бегонія завждиквітуча, лобелія ерінус, шавлія блискуча, петунія бахромчаста, пеларгонія тощо).
По відношенню до температури однорічники можна розділити на такі групи:

15 1. Рослини краще розвиваються за середніх температур (1520 ºС) і не страждають від низьких температур і невеликих заморозків (матіола, айстра, чина запашна та ін.).
2. Теплолюбні, що не переносять навіть незначних заморозків – цинія
(майорці), шавлія, тагетіс (чорнобривці), іпомея, жоржини, боби садові, бальзамін (розрив трава).
Високі температури ґрунту і повітря негативно впливають на декоративність і врожай насіння багатьох однорічників. Наприклад, багато видів айстр знижують махровість, алісум і чина запашна не зав’язують насіння, мак перетворюється на дику форму, тощо. Але деякі однорічники не дають насіння за умов нестачі тепла. Це – гвоздика Шабо, іпомея блакитна, цінерарія морська та деякі інші.
Серед однорічників можна виділити окремі групи рослин за відношенням до вологості ґрунту:
1. Культури, що вимагають за умов Степу України постійного поливу – шавлія, жоржина, чина запашна, мак, айстра, левкой, резеда (Бессонова,
2008).
2. Рослини, для яких потрібний постійно помірно вологий ґрунт – лобелія, флокс, целозія, антиринум, петунія, алісум, матіола.
3. Посухостійкі – сухоцвіти, портулак, цинія, вербена, тютюн запашний, бальзамін (розрив-трава) (Бессонова, 2008). До посухостійких відносять також алісум, гіпсофілу, солідаго (Нестерова, 2002).
За способом використання однорічні рослини поділяють на групи:
- гарноквітучі (петунії, чорнобривці, цинії, лаватера та ін.); відрізняються красивою формою квіток і суцвіть, їх яскравістю, тривалістю цвітіння, використовують для оформлення різних квіткових композицій – клумб, рабаток, груп тощо.
- декоративно-листяні (цинерарія приморська, колеус, капуста, рицина, еуфорбія облямована та ін.); відрізняються декоративною формою куща, забарвленням, формою, величиною і розташуванням листків. Окремі види

16 декоративно-листяних рослин можна стригти і надавати їм таким чином будь-які форми. Використовуються в поодиноких посадках, групах, для декорування стін будівель, парків.
- килимові (піретрум дівочий, ірезіне та ін.); низькорослі багаторічні рослини, добре переносять стрижку, мають красиво забарвлене листя.
- виткі (запашний горошок, настурція, квасоля вогняно-червона); використовуються для вертикального озеленення, тобто для декорування стін, парків, терас, стовпів, балконів, трельяжів, для посадки на газоні, для створення колон і пірамід.
- ампельні (петунія, діхондра, пеларгонія плющоподібна та ін.); використовують у ящиках, вазонах.
- сухоцвіти (акроклінум, молюцелла, ксерантемум і ін.). їх можна використовувати для складання зимових букетів. Листочки-обгортки суцвіть цієї групи рослин набувають пелюсткоподібну форму і різке забарвлення, стають шкірястими і соломисто-сухими з блискучою поверхнею.
Літники можна використовувати в квітковому оформленні практично в усіх видах квітників, але найбільш вони затребувані при оформленні парадних і партерних зон, квітників в регулярному стилі (рабатки, клумби, бордюри, арабески). Нерідко літники використовуються для створення груп, масивів, в модульних квітниках, квіткових городах, при створенні так званих мавританських газонів. Рідше літники застосовують в міксбордерах і кам'янистих садах. У квітниках природного стилю вони дають можливість для декоративного оформлення певної частини композиції, а також підтримки її декоративності в перший рік створення. При оформленні квітників враховуються такі ознаки: екологічні особливості та декоративні параметри рослин: висота, діаметр куща, терміни і тривалість цвітіння, забарвлення квіток, листя, форма квітки і його розмір, форма суцвіть, габітус рослин, наявність аромату (Вакуленко, 1961; Беляева и др., 2015).

17
1.3. Класифікація багаторічних рослин та їх використання в
озелененні
Багаторічники – трав'янисті гарноквітучі або декоративно-листяні рослини, що зростають на одному місці і зберігають декоративність протягом декількох років. Більшість багаторічників на зиму втрачають листки і зберігають лише підземні органи, а наземні частини восени відмирають.
Навесні з пагонів відновлення з'являються нові пагони.
Багаторічні рослини, як правило, більших розмірів, ніж однорічні, рясно цвітуть. Такі культури як півонії, півники, диклітра, лілійник, аквілегія, арункус, астильба, виділяються витонченими листками, що зберігає їх декоративну цінність і після відцвітання. Цінність і перспективність використання багаторічників обумовлені їх біологічною особливістю починати ріст і розвиток при більш низьких температурах, задовільно переносити ранньовесняні і осінні заморозки. У багатьох багаторічників вегетація починається набагато раніше, ніж у однорічників, тривалість цвітіння більш розтягнута. Рясне цвітіння багаторічників в меншому ступені залежить від перепаду температур і погіршення погодних умов в окремі фенофази їх росту і розвитку. Більшість багаторічників витриваліші за відношенням до захворювань, потребують меншого догляду, ніж однорічники і дворічні рослини (Бессонова, 2008).
Існує декілька класифікацій багаторічників. В залежності від
особливостей будови підземної частини багаторічники поділяють на кореневищні (півники, хризантеми, флокси), осьові, або кореневі (живильні речовини відкладаються в коренях, багаторічна частина представлена м’ясистим коренем), цибулинні
(тюльпани, нарциси, мускарі), бульбоцибулинні (тритонія, тигридія, гладіолуси, крокуси) та коренебульбові рослини (бегонія, жоржини). Більшість цибулинних та бульбоцибулинних рослин зацвітають навесні, гладіолуси, жоржини та частина лілій цвітуть влітку, осьові та кореневищні – навесні, влітку, восени.

18
Декоративна цінність багаторічників частіше настає на 2–3-й рік життя
і зберігається в середньому 3–4 роки, у півоній, арункусів, функій – 15 років і більше (без пересадження). Асортимент багаторічників великий не тільки за кількістю видів, але й за різноманіттям сортів. Наприклад сорти півоній нараховують до 2000, флоксів – 1500, тюльпанів – 8000, півників – 7000
(Бессонова, 2010). Для квітників рекомендують такі яскраві рослини, як рудбекія, ліхніс, нив’яник, геленіум, деревій, айстри багаторічні (1500 удивительных цветов, 2008).
За відношенням до умов перезимівлі багаторічники поділяють на такі групи:
1 – зимують у відкритому ґрунті без укриття – аконіт, аквілегія, айстри багаторічні, вероніка, дельфіній, гвоздика, іберіс, півники, лілійники, люпин, конвалія, жовтець, окремі сорти нарцисів, тюльпани, мак, папороті, півонії, первоцвіт, рудбекія, флокси та ін.;
2 – зимують з невеликим укриттям – лілія Генрі, лілія регале, гортензія, нарциси з групи тацетів;
3 – не зимують у відкритому ґрунті у більшості районів України – жоржини, канни, гладіолуси. Їх коренебульби, кореневища, бульбоцибулини протягом зими зберігають у сховищі.
По відношенню до вологи багаторічники поділяють на такі категорії:
1. Вологолюбні – аквілегія, флокс багаторічний, дицентра, астильба, примула.
2. Середньовологолюбні – арабіс, дзвоники, геленіум осінній.
3. Посухостійкі – вероніка, котяча лапка, очитки, стахіс, іберіс
(Нестерова, 2002).
Деякі багаторічники становлять інтерес як гарноквітучі рослини, інші як листяно-декоративні, часто з орнаментальною будовою, треті – як виткі рослини тощо.
Багаторічники можна підрозділити на наступні групи: провідні багаторічники, квітучі багаторічники, цибулинні та бульбоцибулинні,

19 листяно-декоративні, виткі, бордюрні і килимові багаторічники, корисні декоративні рослини, дикорослі декоративні рослини і водні рослини
(Бессонова, 2009).
1.4. Асортимент квітникового оформлення населених місць
України та зарубіжжя
У широкій палітрі засобів формування міського середовища квіти – найкрихкіший, недовговічний і в той же час найближчий людині елемент, який робить місце проживання городян красивим і гуманним. квіти можуть нести інформацію про природні особливості і історичних традиціях регіону, формувати емоційну середу жителів міста. Будучи символом естетичної досконалості, вони також є ознакою суспільної стабільності. Квіткове оформлення є невід’ємною частиною сучасного озеленення і виконує екологічні, естетичні, виховні функції, викликає у людини позитивні емоції.
У той же час міські квітники повинні бути «вандалостійкими» і економічними (Николаевская, 1990; Горохов, 1991).
Аналіз асортименту квітниково-декоративних насаджень м. Вінниця показав, що в озелененні міста переважають однорічні рослини (62 %), багаторічні складають 13 %, деревні – 22 %, багаторічні тропічні види складають 3 %. Найбільш розповсюджені представлені 41-им видом, з них гарно квітучих – 70 %, декоративно-листяних – 10 %, ґрунтопокривних –
11 %, ампельних і витких – 9 % (Черняк та ін., 2016).
На сучасному етапі існування парку «Олександрія» (Україна) у квітниках виявлено 68 видів та 83 культивари багаторічних квіткових рослин
і 6 видів і 10 культиварів однорічних (Дойко, 2012).
Класифікація квітників м. Львів було проведено за такими ознаками:
1) За періодом цвітіння (весняні, літні, осінні);
2) За формою правильної геометричної побудови (бордюри, клумби, рабатки тощо);

20 3) За призначенням (меморіальні, утилітарні, біля адміністративних будівель, експозиційного типу і т.д.);
4) За розташуванням рослин у вертикальній площині (однорівневі, багаторівневі);
5) За типом рослинного матеріалу (однорічники, багаторічники,
ґрунтопокривні, оранжерейні…) (Шума та ін., 2014).
Дослідження на території м. Біла Церква показало, що асортимент квітникових рослин за кількістю більше складається з багаторічників – 75 %, а за площами – з однорічників. Однорічні рослини представлені айстрою однорічною, чорнобривцями відхиленими і прямо стійними, петунією гібридною, цинією, левиним зевом. Серед багаторічників виявлено айстру ново-бельгійську, аквілегію звичайну, мак східний, півонії, півники, флокси багаторічні, стахіс, седум та ін.
Квітники представлені наступними типами: клумби, рабатки, арабески, групи, масиви, складні міксбортери (Іщук, 2012).
Під час обстеження парків і скверів м. Кривий Ріг виявили, що на території 32-х об’єктів квітникове оформлення відсутнє, а на інших присутні рослини 76 таксонів. Найбільше представників айстрових, товстянкових, хрестоцвітих, лілійних, макоцвітних. Найчастіше це багаторічні рослини (49 таксонів), які складають 64–90 % асортименту.
За термінами квітування виділено весняні, весняно-літні, літні, піздньолітньо-осінні. Переважають літні – 57 %, весняні і осінні відповідно –
36 і 7 % від загальної кількості таксонів.
Автори пропонують збільшення фіто різноманіття із залученням більш стійких рослин з тривалим терміном вегетації з інтродукційного фонду
Криворізького бот саду НАН України (Чипиляк Т.Ф. та ін., 2014).
Однією з проблем міського квіткового оформлення м. Мінськ
(Білорусь) можна назвати досить одноманітний асортимент використовуваних рослин, як за складом, так і за кольором. В даний час в міських квітниках використовуються переважно одні й ті ж види

21 однорічників (тагетес, петунія, бегонія, агератум, цинерарія). Знаходять своє застосування в озелененні і багаторічні культури, однак існуючі композиції з
їх використанням характеризуються невисоким рівнем композиційного задуму, порушенням правил поєднання кольорів і низькою грамотністю при підборі асортименту рослин (Сидоренко, Тырина, 2016).
Головними елементами квіткового оформлення на територіях громадського значення залишаються однорічні рослини: гарноквітучі (42 %), декоративно-листяні (1,5 %), килимові (9,8), виткі (1,6 %). Гарноквітучі літники представлені 15-ма видами, серед них переважають петунія гібридна, чорнобривці відхилені, бегонія завжди квітуча. Серед декоративно-листяних
– цинерарія приморська і кохія вінична. Килимові представлені ірезине
Ліндена і пеларгонією зональною. Серед багаторічних переважають лілійник гібридний, різні види хост (Бурганская и др., 2008).
Дослідження в ще одному місті Білорусі – Лепелі – показало, що квітники представлені переважно регулярними композиціями, а саме клумбами, рабатками, бордюрами, контейнерами. Основу квітників складають однорічні культури – петунії, агератум, сальвія блискуча, чорнобривці. Переважають квітники, що складаються з двох або трьох видів культур (Макознак, 2009).
Озеленення в населених пунктах Росії, зокрема в містах Сибіру, пов'язане з рядом проблем: скорочення площі озеленених територій, незадовільний стан існуючих зелених насаджень, відсутність екологічної обґрунтованості вибору декоративних культур і їх поєднань, нераціональне використання ґрунтів, відзначається одноманітність композиційних і колористичних рішень фіто композицій. Дослідження показали, що загальна площа квітників по місту Улан-Уде дорівнює 12258,4 м
2
. Площа квітників у доброму стані склала 38,3 %, задовільної якості – 35,2 %, незадовільної якості – 26,5 % від загальної площі квіткового оформлення. У асортименті домінують однорічні квіткові культури (90 %). Асортимент яких представлений 12 видами, серед них велику площу займали петунія (48 %),

22 тагетес (11 %), кохія (6 %), сальвія (6 %), віола (5 %), лобелія (3 %), антиринум (3 %), цинерарія (2 %), агераум (2 %), ешшольція (1 %), майорець
(1 %). Відзначено, що відбувається скорочення площі квітників. Основним типом квітників є клумба, бордюр і рабатка (Демиденко и др., 2015).
Квіткове оформлення міста Йошкар-Ола в основному представлено регулярними квітниками: клумбами і рабатками геометричних форм. На квіткове оформлення в пейзажному стилі припадає незначна частка, менше
3% від загальної кількості квітників міста. Аналіз квіткового оформлення м
Йошкар-Ола показує, що за останні роки в цілому спостерігається позитивна динаміка в цій сфері озеленення, досить активно квітковими клумбами оформляються центральні площі міста. Однак, асортимент квіткових рослин, що застосовуються в озелененні, в переважній більшості представлений однорічними культурами, простежується одноманітність при виборі композиційних і колористичних рішень квіткового оформлення, у багатьох випадках квіткові композиції мало відповідають архітектурно-планувального вирішення територій, на яких вони розміщуються. На окремих об'єктах квіткового оформлення спостерігається невідповідність щільності посадки квіткових культур, що негативно позначається на їх декоративності (Средин и др., 2019).
У 2009 р була розроблена Концепція квіткового оформлення міста
Москви. Основним акцентом Концепції було відповідність квіткового оформлення архітектурній стилістиці навколишніх будинків і кращою колористиці квітників. В даний час необхідно скорегувати підхід до квіткового оформлення з урахуванням планувальних змін, необхідності застосування нових матеріалів, напрямки розвитку колірного дизайну та
інших факторів (Семенкова, 2015).
При проведенні робіт з реконструкції квіткового оформлення міста
Москва розроблена методика обстеження функціонально-планувального утворення для оцінки існуючого і планування розміщення нових об'єктів міського квіткового оформлення. Функціонально-планувальне утворення

23
(або його ділянка) – вулиця, площа, набережна – розглядається як елемент загальної планувальної структури міста, що має просторові характеристики в рамках «планшета». Методика виділяє основні параметри і характеристики як об'єкта квіткового оформлення, так і функціонально-планувального утворення, які визначаються в процесі натурного обстеження і камеральних робіт.
Використання планових матеріалів складаються з 2 етапів.
Перший етап. В ньому систематизуються дані натурного обстеження, які спрямовані: 1-а частина – на виявлення типологічних ситуацій і просторових характеристик елементів планувальної структури, характерних для конкретної кліматичної зони. 2-я частина – на виявлення бажаних лінійних характеристик об'єктів квіткового оформлення (їх масштабності).
Другий етап

аналітичний, спрямований на визначення відповідності структури об'єкта квіткового оформлення композиційної ролі і місцю розташування. На другому етапі проводиться визначення обґрунтованості місця розміщення самих об'єктів квіткового оформлення по відношенню до елементу планувальної структури
і зонам сприйняття.
Аналіз місцерозміщення квітника виробляється за вибірками для наступних позицій: просторова характеристика елемента планувальної структури; роль об'єкта квіткового оформлення в просторової композиції; відстані, з яких сприймається квітник (точки і зони сприйняття); оцінка композиційної ролі квітника (Семенкова, 2018).
Для обстеження були обрані наступні об'єкти загального користування
Мотовиліхинський району м. Пермі (Росія): сквер у Цирку, площа
Повстання, Райський сад, сквер імені Розалії Землячки, бульвар по вулиці
Дружби і сквер у видавництва «Зірка». Загальна площа досліджуваних об'єктів склала 14,29 га. Квітники займали на цих територіях займали 1451,01 м
2
. Квітники в сквері біля Цирку займали 0,6 % від загальної території скверу; на площі Повстання

28,3 %; в Райському саду

0,3 %; сквері Розалії
Землячки

0,2 %; сквері біля видавництва Зірка площа під квітниками було

24 1 %; бульварі по вулиці Дружби квітники займали 1,7 % від загальної площі бульвару. На обстежених об'єктах були виявлені наступні типи квітників: клумби, які займали 423 м
2
, що склало 29,15 % від загальної площі квітників, рабатки

993,21 м
2
(68,45 %) і вазони

34,8 м
2
або 2,4 % від площі квітників.
Асортимент однорічних квіткових культур був представлений 10 видами. Серед однорічних квіткових рослин велику площу займали тагетес відхилений

276,7 м
2
(або 24,4 % від загальної площі однорічних квіткових культур), агератум мексиканський

256,21 м
2
(22,6 %), сальвія блискуча

184,08 м
2
(16,3 %). Асортимент багаторічних квіткових культур був представлений 5 видами. Переважав в посадках аконіт клобучковий, який займав площу 91,06 м
2
або 74,6 % від площі багаторічних квіткових культур
(Збруева и др, 2012).

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас