«Аналіз фінансової стійкості та ділової активності підприємства» сторінка 2

1 2 3 4

Ім'я файлу: Аналіз господарської діяльності.docx
Розширення: docx
Розмір: 95кб.
Дата: 25.11.2021
скачати

1. Загальна оцінка ділової активності як за якісними критеріями, так і за допомогою кількісних показників.

До якісних показників включають: розмір ринку збуту продукції, наявність продукції, що експортується, репутацію підприємства тощо.

Кількісними абсолютними показниками ділової активності є обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), прибуток, розмір активів, що тісно пов’язані між собою.

В процесі дослідження проводиться співставлення темпів зміни розміру прибутку, обсягу реалізації та активів. Оптимальним вважається наступне співвідношення, що у світовій практиці отримало назву “золоте правило економіки”:

Тп>Тр>Та> 100%,

де Тп - темп зростання (зменшення) прибутку; Тр - темп зростання (зменшення) обсягу реалізації; Та - темп зростання (зменшення) вартості активів (валюти балансу).

Дане співвідношення означає наступний причинно-наслідковий зв’язок:

- якщо темпи зростання обсягу продаж (доходу) і прибутку більше темпів зростання активів, то ефективність використання активів збільшується;

- якщо темпи зростання прибутку є більшими за темпи зростання обсягу продажу, це може бути результатом зниженні собівартості;

- якщо темпи зростання прибутку більше темпів зростання активів, а темпи зростання обсягу продаж - менші, то підвищення ефективності використання активів відбувалося тільки за рахунок зростання цін на продукцію (роботи, послуги);

- якщо темпи зростання прибутку і обсягу продаж більші темпів зростання активів, то відбувається підвищення ефективності діяльності підприємства.

Необхідно враховувати, що при здійсненні вкладень в нові технології, технічне переоснащення, можуть виникнути відхилення від цього правила, так як значні капітальні вкладення можуть окупитися і принести вигоду лише через певний період часу, в перспективі.

2. Розрахунок та оцінка показників ефективності господарської діяльності. Ці показники вимірюються одним із способів: витратним, ресурсним або доходним.

3. Комплексна оцінка ділової активності.

Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів підприємством і виражаються в оцінці оборотності активів підприємства.

Оборотність активів може оцінюватися:

швидкістю обороту - кількістю оборотів, що роблять за період, який аналізується, активи підприємства або їх складові;
періодом обороту - середнім строком, за який повертаються грошові кошти, що вкладені у господарську діяльність підприємства.

На швидкість обороту впливають наступні фактори:

- обсяги діяльності підприємства;

- галузь економічної діяльності;

- тривалість виробничого циклу;

- кількість та різноманітність видів ресурсів, які споживаються;

- географія постачальників;

- система розрахунків за продукцію (роботи, послуги);

- платоспроможність клієнтів;

- якість банківського обслуговування;

- темпи зростання виробництва та реалізації продукції;

- облікова політика підприємства;

- інфляція тощо.

Основні показники ділової активності підприємства узагальнені у табл. 2.1.

Табл.2.1. Показники ділової активності (оборотності)

№з/п	Показник	Розрахунок	Норма	Характеристика
1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт оборотності активів	Ф. № 2, р. 2000 / Ф. № 1, р. 1300*	Зростання	Відношення обсягу реалізації до середньої суми активів за період. Показує, скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи підприємства
2	Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Ф. № 2, р. 2000 / Ф. № 1, р. 1300*	-	Відношення обсягу чистого доходу від реалізації до середньої вартості оборотних активів. Характеризується швидкість обороту оборотних активів підприємства за період або суму доходу, яка отримується з кожної гривні активів
3	Коефіцієнт оборотності запасів	Ф. № 2, (р. 2050 + р.2130 + р.2150) / Ф. № 1, р. 1100*	Середньо-галузеве	Відношення обсягу реалізації до суми матеріальних запасів
4	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф. № 2, р. 2000 / Ф. № 1, р. 1495*		Відношення обсягу реалізації до середнього за період обсягу власного капіталу. Відображає швидкість обороту вкладеного власного капіталу
5	Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (дебіторської заборгованості)	Ф. № 2, р. 2000 / Ф. № 1, р. 1125* + + р. 1130* + р.1135* + р. 1155*	Порівняння з середньою по галузі	Відношення обсягу реалізації до середньої дебіторської заборгованості за період. Показує кількість оборотів дебіторської заборгованості за період
6	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф. № 2, р. 2000 / Ф. №1, р. 1695*	Середньо-галузеве	Відношення обсягу реалізації до середньої кредиторської заборгованості
1. Ф 1 – Форма №1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан). 2. Ф 2 – Форма №2 «Звіт про фінансові результати» (Звіт про сукупний дохід). 3. гр.3, 4 –графа 3, 4. Відповідно (3 і 4 стовпчики Балансу) *При розрахунку показників необхідно враховувати, що середньорічний залишок повинен визначатися методом середньої хронологічної за даними звітних балансів. В розрахунках замість суми чистого доходу можна використовувати показник виробничої собівартості реалізованої продукції або фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг)

Наведемо пояснення до значення і сутності окремих показників ділової активності.

Загальна оборотність активів (коефіцієнт оборотності активів) - є узагальнюючим показником оборотності і характеризує швидкість обороту всього майна підприємства за балансом. Коефіцієнт оборотності активів прямо пропорційний обсягу продаж та зворотно пропорційний сумі активів, що використовуються. Вимірює загальну оборотність, чи інтенсивність використання активів.

Необхідно пам’ятати, що з точки зору оцінки, активи представляють собою неоднорідну групу і це відображається на якості та ступені інформативності коефіцієнта, що розглядається.

Підтримання ділової активності підприємства передбачає прискорення оборотності оборотних активів. Цей показник характеризує швидкість обороту (кількість оборотів за період) всіх оборотних активів підприємства (як грошових, так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрями більш ефективного використання.

Збільшення швидкості оборотності оборотних засобів можливе як за рахунок удосконалення технології, автоматизації виробництва, так і за рахунок скорочення часу обертання: налагодження постачання та збуту, прискорення розрахунків та документообігу.

Суму вивільнених (додатково залучених) оборотних активів внаслідок зміни їх оборотності можна визначити, помноживши фактичний одноденний оборот з чистого доходу (виручки) за звітний період на різницю показників оборотності (у днях) звітного та базового періодів, тобто на кількість днів прискорення (сповільнення) оборотності.

Якщо підприємство залучає додаткові позикові кошти (кредити, позики, кредиторська заборгованість), це означає, що при такій швидкості обороту генерується недостатня кількість грошових засобів для покриття витрат та розширення діяльності.

Після визначення оборотності оборотних активів доцільно визначити оборотність окремих їх складових (запасів, грошових засобів).

Коефіцієнт оборотності запасів іноді називають показником інтенсивності використання запасів. Якщо даний коефіцієнт позитивний (вищий середнього галузевого показника), це означає, що підприємство не має надлишків неліквідних запасів, які потребують додаткового фінансування. Надлишкові запаси, звісно є непродуктивними, і представляють інвестиції з низьким чи нульовим доходом. Висока оборотність запасів є також свого роду підтвердженням названого вище коефіцієнту поточної ліквідності.

Крім того, можна проаналізувати ефективність використання виробничих запасів. Коефіцієнт оборотності запасів розраховується відношенням чистого доходу до вартості виробничих запасів.

Коефіцієнт оборотності грошових коштів визначається відношенням чистого доходу до середнього залишку грошових коштів за даними балансу та характеризує швидкість обороту грошових коштів. Потрібно відмітити, що в умовах інфляції величина цього коефіцієнту може бути значною, так як підприємствам недоцільно накопичувати і тривалий час зберігати грошові кошти, їх необхідно як найшвидше вкладати в матеріальні оборотні або в основні засоби. І чим вище інфляція, тим, як правило, більше значення цього коефіцієнту. Його особливість полягає в тому, що порівняльні оцінки на підставі цього показника можуть здійснюватися, якщо рівень інфляції стабілізується.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує швидкість обороту власного капіталу, коефіцієнту свідчить про підвищення оборотності, зростання ділової активності. Якщо показник надто високий, це означає значне перевищення рівня продажу над випасним капіталом і призводить до сбою залучення додаткових (кредитних) засобів, що, в свою чергу, може сильно підірвати позиції власників підприємства і надати кредиторам можливість більшою мірою брати участь у формуванні фінансової політики підприємства.

Якщо показник оборотності власного капіталу забезпечує його окупність, то даний коефіцієнт оборотності свідчить про нераціональність структури частини власних засобів і ставить під сумнів доцільність використання власних засобів на підприємстві. При зниженні рентабельності власного капіталу необхідне адекватне збільшення оборотності.

Оборотність власного капіталу показує ефективність використання активів, які формуються за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках характеризує розширення або скорочення комерційного кредиту, наданого підприємством. В умовах неплатежів значення цього коефіцієнта буде досить високим. Крім того, цей коефіцієнт можна розрахувати як для поточної дебіторської заборгованості, так і для довгострокової. Такі показники визначаються відношенням чистого доходу до відповідного виду дебіторської заборгованості. Якщо коефіцієнт збільшується, можна зробити висновок про підвищення оборотності відповідного виду дебіторської заборгованості, зниження розміру комерційного кредиту, що надає підприємство своїм контрагентам.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує збільшення або зменшення комерційного кредиту, що надається підприємству контрагентами.

Комплексний аналіз ділової активності передбачає розрахунок й інших показників ефективності використання всіх ресурсів: продуктивність праці, фонд оплати праці, фондоозброєність, фондомісткість, фондовіддача, матеріаломісткість, матеріаловіддача, трудомісткість.

Узагальнюючим показником ефективності використання активів підприємства є тривалість обороту активів, що представляє собою кількість днів, яка необхідна для їх перетворення в грошову форму і є величиною оберненою коефіцієнту оборотності, помноженого на 360 (кількість днів року). Період обороту активів залежить від періодів обороту його складових частин: періоду обороту дебіторської заборгованості, запасів тощо. Періоди обороту дебіторської заборгованості, запасів, кредиторської заборгованості використовується в подальшому для розрахунку тривалості фінансового циклу підприємства.

Позитивними тенденціями є скорочення терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості. Негативний - зростання оборогу матеріальних запасів. Перевищення тривалості фінансового циклу над тривалістю фінансового року може бути викликане проведенням політики накопичення запасів. Це ще раз підкреслює значення управління оборотними засобами.

Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості, їх розміри і якість здійснюють суттєвий вилив на фінансовий стан підприємства.

Система аналізу та управління дебіторською заборгованістю вимагає постійного контролю за рядом параметрів. До них відносяться: час обороту дебіторської заборгованості; структура дебіторів за різними ознаками; схеми розрахунків з покупцями і можливість їх уніфікації; схема контролю за виконанням дебіторами своїх зобов’язань; схема контролю і принципи резервування сумнівних боргів; система заходів, яка стосується несумлінних покупців тощо.

Зміст аналізу та управління дебіторською заборгованістю полягає в наступному. її рівень визначається підприємством враховуючи умови розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови жорсткі, то зменшується обсяг продажу продукції так як покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості клієнтів.

З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з’являється більше замовників, зростає товарообіг і, відповідно, сума дебіторської заборгованості. Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку - це зростання обсягу продажу продукції та прибутку, а з іншого - збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість постачальникам може розглядатись як безкоштовна позика підприємству. Для сплати боргів постачальникам коли в обігу підприємства немає коштів, підприємству довелося б брати позику в банку або використовувати свій власний капітал. Вигідність кредиторської заборгованості підприємства полягає в тому, що заощаджуються кошти на сплату процентів банку у випадку, коли постачальники одразу вимагають гроші за товар. Проте підприємство не завжди зацікавлене в одержанні такого кредиту та оперуванні рахунками кредиторів. Оскільки постачальники, як правило, пропонують значні знижки, коли розрахунки за товар здійснюються одразу або через декілька днів після одержання рахунку-фактури. У такому випадку найважливіше вирішити: чи скористатися знижкою і оплатити рахунки одразу, чи придбати товари в кредит і обліковувати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, то підприємство виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які треба сплатити банку за надану позику для розрахунків з постачальниками, а також втратить можливість мати безпроцентний кредит.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованостей, проводиться за даними аналітичного обліку по рахунках третього і шостого класів, та передбачає:

- оцінку розміру і динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості, порівнюючи ЇЇ розмір на початок і кінець звітного періоду або за декілька звітних періодів;

- вивчення структури дебіторської та кредиторської заборгованості за термінами виникнення з метою з’ясування стану розрахунково-платіжної дисципліни.

Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості доцільно проводити за двома напрямами:

1) аналіз контрагента (покупця, постачальника) - для визначення його плато- та кредитоспроможності;

2) аналіз на власному підприємстві - для з’ясування можливості щодо надання комерційних позик та дотримання ліквідності.

Для оцінки розрахунків з дебіторами складається аналітична таблиця за формою табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Дебітор	Дата утворення	Заборгова-ність на початок тріоду, тис. грн.	Відвантажено			Сплачено		Заборгова-ність на кінець періоду, тис.грн.
			Дата	Сума, тис. грн.	У т.ч. ПДВ, тис. грн.	Дата	Сума, тис. грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9

За даними наведеної аналітичної таблиці визначають:

- загальну суму дебіторської заборгованості (гр. 9);

- заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад один рік. Таку заборгованість, за наявності відповідних документів, можна віднести до інших операційних витрат і як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (за рішенням інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів:

- за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця (табл.2.3.), за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.

Таблиця 2.3. Аналіз стану дебіторської заборгованості

№№ з/п	Дебіторська заборгованість за строками погашення	Дебіторська заборгованість за товари, і послуги		Інша поточна дебіторська заборгованість			Разом
		тис. грн.	питома вага, %		тис. грн.	питома вага,%		тис.грн	питома вага, %
1	До 3 місяців
2	Від 3 до 6 місяців
3	Віл 6 до 12 місяців
4	Більше року
Разом

Стан дебіторської заборгованості характеризується рядом показників (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4. Показники стану дебіторської заборгованості

№ з/п	Назва	Розрахунок	Характеристика
1	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Ф 2 Р 035 / (Ф1 ∑(Р 150 - Р 210) Г 3 + Ф 1 ∑(Р 150- Р 210) Г 4) х 0,5	Характеризує швидкість обороту дебіторської заборгованості
2	Тривалість обороту (тривалість погашення дебіторської заборгованості)	360/ Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Визначає терміни погашення дебіторської заборгованості
3	Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів	(Ф 1∑(Р 150-Р 210)/ Ф 1 Р 260) х 100	Визначається як співвідношення дебіторської заборгованості та загальної вартості оборотних активів

В процесі аналізу показники оборотності дебіторської заборгованості за звітний період порівнюють з даними за минулий період, визначають причини змін та надають їх оцінку.

Якщо на підприємстві збільшилася сумнівна дебіторська заборгованість і збільшилася загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів, ю можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, і отже, погіршення фінансового стану підприємства.

Аналіз дебіторської заборгованості обов'язково повинен бути доповнений аналізом кредиторської заборгованості, методика аналізу якого аналогічна до методики аналізу дебіторської заборгованості.

Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Для цього доцільно скласти розрахунковий баланс, тобто порівняти кредиторів (джерела активів) з дебіторами (розміщення активів), передбачаючи при цьому, що кредиторська заборгованість мас бути перекрита дебіторською (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Розрахунковий баланс підприємства

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	+	%
Дебіторська заборгованість
Кредиторська заборгованість
Активне сальдо
Пасивне сальдо
Баланс

Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості передбачає вивчення причин виникнення заборгованості. Для покращання фінансового стану підприємства необхідно:

слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;
при можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників для зменшення ризику несплати, який є значним при наявності монопольного замовника;
контролювати стан розрахунків за простроченою заборгованістю. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину боргу;
своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких в першу чергу відносять прострочену заборгованість постачальникам і прострочену заборгованість покупцям понад трьох місяців, по платежах до бюджету тощо.

1 2 3 4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас