1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: Курсовой Политех.docx
Розширення: docx
Розмір: 91кб.
Дата: 17.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
19.04.21_Статис.Підпр_Обсяг вироб_.doc
коновалов Сергій 1 група Біомедична етик-WPS Office.docx

ВСТУП


Тема моєї курсової роботи: “Аналіз діяльності бюджетної установи”.

Актуальність теми: дана робота є підсумком мого самостійного комплексного дослідження однієї з актуальних проблем підприємницької діяльності, а саме – надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. За допомогою аналізу балансу керівники набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів, розраховують рівень забезпечення підприємства власними або оборотними коштами, установлюють, за рахунок яких чинників змінилася величина цих коштів. Важливу інформацію з балансу черпають аудитори, які мають змогу вибрати правильне рішення щодо проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок у зовнішній звітності клієнта, а також аналітики.

Отже можна зробити висновок, що: “В наш час аналіз балансу, вміння його читати, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв’язок з іншими статтями – це не від’ємна складова роботи кожного підприємства”.

Мета курсової роботи: проаналізувати актив та пасив балансу; виявляти причини негативних тенденцій та внести пропозиції щодо поліпшення діяльності.

Об’єктом дослідження є Миколаївська обласна державна адміністрація.

Предмет дослідження: аналіз активів та пасивів балансу.

Основні завдання:

  • ознайомитися з теоретичними аспектами аналізу активів та пасивів;

  • провести аналіз активів та пасивів;

  • розробити пропозиції щодо покращення роботи підприємства, підвищення відповідних показників

Структура курсової роботи: курсова робота складається з вступу, трьох розділів та висновків щодо теми, яка досліджується.

У першому розділі розкриваються теоретичні аспекти аналізу активу та пасиву балансу підприємства.

Другий розділ містить характеристику підприємства, аналіз активу та пасиву балансу.

У третьому розділі подаються пропозиції щодо поліпшення фінансової діяльності підприємства та вдосконалення аналізу балансу в цілому.


горизонтальний
Методи дослідження: В даній роботі я використовуватиму наступні розрахункові – аналітичні прийоми економічного аналізу:


вертикальний
А) Порівняльний аналіз

Б) Факторний аналіз:

  • ланцюгових підстановок;

  • абсолютних різниць;

  • відносних різниць.

В) Балансовий метод;

Г) Табличний метод.

Обсяг курсової роботи містить вступну частину, 3 розділи, висновки, список літератури, додатки. У першому розділі описуються теоретичні засади проведення аналізу пасива і актива . У другому розділі проводиться аналіз фінансового стану Миколаївської обласної державної адміністрації. При написанні третього розділу розробляються шляхи покращення фінансової діяльності державної установи .

Список літератури складається з нормативно-правових актів, підручників, періодичних видань.










1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ АКТИВІВ ТА ПАСИВІВ БАЛАНСУ




1.1 СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ


Визначений в Україні курс переходу до ринкової економіки передбачає розв'язання багатьох виробничих, науково-технічних, організаційних та економічних проблем.

Нині підприємство виступає самостійним господарюючим суб'єктом, який має статус юридичної особи та здійснює всі види діяльності (виробничу, науководослідну, комерційну) з метою одержання прибутку. А для цього діяльність підприємства вимагає економіко-правового аналізу виробничо-фінансового стану та його змін при відповідних змінах ринкової кон'юнктури.

Відомо, що для досягнення успіху в підприємницькій діяльності, забезпечення стабільності ринку в умовах конкуренції необхідна відповідна аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства з метою оцінки слабких місць і недоліків, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків економічних показників, виявлення винних та дольової участі партнерів в одержаних результатах. Лише ті підприємства, які володіють досконалою системою аналітичних досліджень, можуть уникнути необгрунтованого ризику у прийнятті господарських рішень, швидко адаптуватися до зміни ринкового середовища.

Головною рисою економічного аналізу, як відомо, є комплексне, системне дослідження економічних явищ, процесів, факторів і причин, що їх зумовлюють. Дослідження економічних явищ вимагає вивчення прояву економічних законів і категорій ринкової економіки в умовах різних видів підприємств та об'єднань, їх специфіки на кожному етапі розвитку ринкових відносин.

Для економічного аналізу характерна також об'єктивна оцінка ефективності виробничо-фінансової діяльності й стабільності ринкового становища.

Прибутковість та конкурентоспроможність є основними критеріями оцінки виробничо-господарської діяльності кожного підприємства і його підрозділів.

Внаслідок, важливою рисою економічного аналізу є діагностика і пошук резервів та можливостей їх мобілізації в поточному і перспективному періодах

Також слід відмітити, що перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Сферу аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного суб'єкта господарювання. Такий аналіз дозволяє швидко адаптуватися до змін ринкової кон'юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співпраці. Виробнича діяльність при цьому оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку, а фінансова діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядаються крізь призму оптимізації виробництва, пошуку найбільш вигідних сфер підприємництва, раціонального маневрування грошовими потоками. Все це можливо лише в умовах широкого застосування економічного аналізу.

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає цілеспрямовано, використовуючи методи і технічні прийоми, властиві лише їй

Економічний аналіз належить до економічних наук, основна мета якого є — вивчення результатів господарювання. Предметом економічного аналізу є господарська діяльність конкретних підприємств, кінцеві результати господарювання, які відображаються в системі плану, обліку, звітності та в інших джерелах інформації та складаються під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, що перебувають в єдності і взаємозв’язку. Ці фактори групуються на:

  • екстенсивні (за рахунок зміни обсягу інвестицій, вартості основних засобів, ТМЦ, чисельності працюючих);

  • інтенсивні (за рахунок кращого використання задіяних у процесі виробництва основних засобів, ТМЦ, робочої сили).

Економічний аналіз господарської діяльності – це комплексне вивчення роботи підприємств і структурних підрозділів з метою виявлення можливостей підвищення ефективності виробництва.

Основна мета економічного аналізу — це пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства. Для її досягнення економічний аналіз, який здійснюється на підприємстві, вирішує певні задачі та завдання

Завданнями економічного аналізу є:

  • визначення рівня розробки обґрунтованості, напруженості і виконання виробничої програми підприємства, його бізнес-планів на всіх стадіях розробки і виконання;

  • виявлення позитивних і негативних факторів, які впливають на роботу підприємства;

  • визначення ефективності використання матеріальних та інших видів ресурсів;

  • розгляд взаємодії ресурсів на кожній стадії виробничого процесу підприємства з метою забезпечення ефективності роботи підприємства;

  • оцінка результатів діяльності підприємства та їх співставлення з наявним економічним потенціалом, виконанням плану;

  • виявлення невикористаних резервів підвищення якості продукції, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, а також прискорення обіговості оборотних засобів;

  • контроль за впровадженням режиму економії і ефективності виробництва;

  • визначення ефективності прийнятих рішень, вибір їх оптимального варіанту.

Результати аналізу доводяться до відома заінтересованих керівників підрозділів, цехів, головного керівництва підприємства з метою розробки та прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення роботи.

Ринкова економіка характеризується різноманітними економічними ситуаціями: виробничими, комерційними, фінансовою діяльністю. Це потребує більш чіткого виділення видів економічного аналізу, які враховували б зміни, що відбулися у зв'язку з переходом економіки України на ринкові відносини.

Нині економічний аналіз підрозділяється на три види:

1) управлінський аналіз;

2) фінансово-економічний;

3) функціонально-вартісний.

Кожному керівникові підприємства необхідна інформація для планування, контролю та прийняття оптимальних управлінських рішень, розробки стратегії і тактики освоєння ринку, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології й організації виробництва. Таку інформацію надає управлінський аналіз, який здійснюється всіма службами підприємства на основі даних бухгалтерського обліку, а також внутрішньої звітності. Як правило, результати даного аналізу є комерційною таємницею.

Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси підприємства, і кожна гривня, вкладена в підприємство, має давати максимальний прибуток. Для того щоб забезпечити це, на підприємстві необхідно здійснювати аналіз фінансового стану, проводити обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської та торговельної діяльності кожного підприємства. Тому в умовах ринкової економіки широко застосовується фінансово-економічний аналіз, що здійснюється фінансовими підрозділами підприємства та фінансовокредитними організаціями. Цей аналіз здійснюється на основі даних фінансових служб підприємства, а також за показниками фінансової звітності, розробленої на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Наступним (третім) видом економічного аналізу є функціонально-вартісний аналіз (ФВА), який набуває широкого застосування в діяльності підприємства. Мета впровадження цього аналізу бізнесменами та керівниками підприємств — попередити зайві витрати на виробництво продукції шляхом удосконалення технології виробництва та конструкції виробів, використання більш дешевої сировини і матеріалів.

Для систематизації напрямів аналізу в економічній літературі існує певна класифікація аналізу

1) аналіз за функціональним призначенням може бути:

  • управлінський аналіз – вивчає динаміку і рух наявних ресурсів на підприємстві, ефективність їх використання та здійснює пошук шляхів їх підвищення; є внутрішнім аналізом та являється конфіденційною інформацією.

  • фінансовий аналіз – оцінка фінансових результатів діяльності підприємства, аналіз їх динаміки та факторів на основі фінансової звітності; є різновидом зовнішнього аналізу та публічною інформацією.

  • стратегічний аналіз – оцінка потенціалу підприємства, аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін, а також зовнішніх можливостей і загроз з метою прогнозування діяльності підприємства та формування його стратегії на перспективу.

2) аналіз за часом проведення і характером прийняття управлінських рішень:

  • попередній (прогнозний) здійснюється до проведення господарських операцій і застосовується для обгрунтування управлінських рішень щодо планових завдань, прогнозування, оцінки очікуваного виконання розрахункових та планових показників, усунення небажаних результатів господарювання;

  • оперативний (ситуаційний) виконується відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації впродовж короткого періоду часу (зміна, доба, декада); особливоважливий в умовах ринкової економіки, коли виробничі та ринкові ситуації надзвичайно динамічні і потребують постійної відповідної реакції з боку керівництва підприємства;

  • ретроспективний (наступний) аналіз проводиться після здійснення господарських операцій, як правило, за даними звітності за місяць, квартал, рік і т. д. Його дані використовуються для виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства;

  • перспективний (прогнозний) аналіз дає можливість на основі ретроспективного аналізу вивчити тенденції та закономірності розвитку підприємства, виявити невикористані можливості, обґрунтувати економічні показники на перспективу.

3) за періодичністю проведення економічний аналіз може здійснюватися:

  • за зміну, добу (щоденний);

  • за декаду (подекадний);

  • за місяць, квартал (щомісячний, щоквартальний);

  • за рік (щорічний).

4) за змістом програми аналіз може бути:

  • комплексний — вивчається вся діяльність підприємства;

  • тематичний — вивчаються окремі сфери діяльності підприємства, які найбільш актуальні на даний момент, наприклад, аналіз використання матеріальних ресурсів, використання фонду оплати праці, рентабельність капіталу.

5) за методами вивчення об'єктів аналіз поділяється на:

а) порівняльний — проводиться порівняння звітних даних з даними плану, минулого звітного періоду, з даними передових підприємств, а також з даними конкурентів. Виділяють такі види порівняльного аналізу:

  • горизонтальний — за його допомогою розраховуються абсолютні та відносні відхилення статей (або груп статей) порівняно з початком звітного періоду, з минулим періодом;

  • вертикальний аналіз — використовується для вивчення структури коштів та їх джерел шляхом обчислення питомої ваги (у відсотках або коефіцієнтах) окремих статей в узагальнених показниках;

  • трендовий аналіз — базується на розрахунку відносних відхилень показників за ряд років від рівня базового року, для якого всі показники приймаються за 100%;

б) факторний аналіз — здійснюється з метою виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

в) діагностичний аналіз — застосовується для з'ясування причин порушення нормального перебігу виробничого процесу, бездіяльності, які потребують додаткових коштів і часу. При цьому визначають причини даного явища і розробляють заходи щодо ліквідації;

г) маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) — це метод оцінки та обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основними показниками: обсягом продаж (реалізації), собівартістю і прибутком;

ґ) економіко-статистичний аналіз — застосовується для вивчення різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;

д) маркетинговий аналіз — здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, попиту й пропозиції, комерційного ризику формування цінової політики та ін.;

е) економіко-математичний аналіз — застосовується для визначення оптимального варіанта розв'язання економічних задач, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого та ефективнішого використання ресурсів.

6) за користувачами аналітичної інформації аналіз може бути:

  • внутрішній — здійснюється на підприємстві для потреб управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю;

  • зовнішній — здійснюється на основі статистичної та фінансової звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами

7) за застосуванням технічних засобів аналіз може бути:

  • немеханізований;

  • механізований

  • автоматизований.

8) за об'єктами, що аналізуються, економічний аналіз є:

  • внутрішньоцеховий;

  • внутрішньозаводський;

  • міжзаводський, міжфабричний;

  • галузевий, міжгалузевий, регіональний, міжрегіональний.


1.2 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОРЯДОК ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Основним джерелом коштів бюджетних установ є державний бюджет, який об’єднує низку самостійних бюджетів.

Бюджетні установи безпосередньо фінансуються з державного або місцевого бюджетів. Бюджетне фінансування являє собою виділення коштів з бюджету (державного або місцевого) в розпорядження керівників установ та організацій на здійснення витрат, передбачених бюджетом.

Фінансування – це джерело покриття видатків бюджетних установ у вигляді коштів, одержаних з бюджету в межах затверджених асигнувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, які одержуються з бюджету.

Фінансування – це надання грошових коштів бюджету або права на їх витрачання в межах затверджених асигнувань на передбачені бюджетом заходи.

Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах доходів і видатків бюджетних установ і називаються бюджетними асигнуваннями.

З Державного бюджету фінансуються установи та організації у сфері освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення.

Що стосується коштів, одержуваних з місцевих бюджетів, то вони використовуються тільки на цілі та в межах, затверджених відповідно місцевими радами народних депутатів.

Таким чином, залежно від того, в підпорядкованості якого органу виконавчої влади перебуває та чи інша бюджетна організація, фінансування здійснюється або за рахунок коштів Державного бюджету, або за рахунок коштів місцевого бюджету.

Бюджетні організації під час здійснення своєї діяльності можуть одержувати у своє розпорядження кошти не тільки з бюджету, а й з інших джерел. Кошти, одержувані бюджетними організаціями, крім асигнування з бюджету, називаються позабюджетними (коштами спеціального фонду), і до них відносяться кошти, отримані від виконання робіт, надання послуг, реалізації продукції чи іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Фінансування бюджетних організацій здійснюється з додержанням таких принципів:

- безповоротність надання коштів. Згідно з цим принципом суми, що виділяються з бюджету на утримання установ, мають безоплатний характер, тобто поверненню не підлягають;

- зв’язок між обсягом фінансування та виконанням планів бюджетною установою. Сутність цього принципу полягає у тому, що бюджетна установа отримує кошти не під план, а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому на чергову суму надходжень грошових коштів безпосередньо впливає якість використання попередньо наданих коштів та дотримання установою фінансової дисципліни;

- фінансування в межах асигнувань, передбачених кошторисом. Цей принцип означає, що виділення коштів з бюджету на утримання бюджетних організацій здійснюється тільки за наявності кошторису доходів і видатків бюджетних установ і в межах асигунвань, затверджених кошторисом.

Слід мати на увазі, що здійснення витрат, не передбачених кошторисом, не допускається, оскільки затверджений кошторис бюджетної установи являє собою граничний рівень витрат, які може здійснювати установа за тією чи іншою статтею за рахунок бюджетних коштів. Здійснення витрат без затверджених у встановленому порядку кошторисів і плану асигнувань призупиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розкладу призначень і помісячного розкладу асигнувань відповідного бюджету. Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства і фінансові органи провадять фінансування тільки згідно із затвердженими кошторисами і планами асигнувань;

- цільове призначення. Відповідно до цього принципу використання виділених з бюджету коштів провадиться тільки на цілі, передбачені у відповідній статті кошторису та в межах отриманих сум. Це означає, що бюджетні установи повинні використати кошти, отримані, наприклад, для виплати заробітної плати, виключно на ці цілі, а не витратити на купівлю матеріалів або канцелярського приладдя. Слід мати на увазі, що посадові особи бюджетних організацій за порушення порядку використання бюджетних коштів несуть кримінальну відповідальність згідно Кримінального кодексу України;

- контроль за використанням наданих коштів. Цей принцип означає, що контроль за використанням коштів здійснюється на всіх етапах господарської діяльності бюджетних установ через казначейську систему виконання бюджету.
1.3 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ АКТИВІВ І ПАСИВІВ

1) Аналіз діяльності бюджетної установи починається з загальної характеристики балансу.

2) Детально проводиться аналіз активів баланса . Для аналізу активів балансу вивчається склад і структуру майна.

3) Для оцінки діяльності бюджету проводиться горизонтальний та вертикальний аналіз.

Це наглядно наведено в табл. 1.1


АКТИВИ
НА ПОЧАТОК ПЕРІОДУ
НА КІНЕЦЬ

ПЕРІОДУ

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення (%)

1
2
3
4
5

НЕФІНАНСОВІ АКТИВИ












ФІНАНСОВІ АКТИВИ












ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПОТРЕБ












РАЗОМ












БАЛАНС













4) Аналіз пасиву проводиться аналогічно. Визначається відхилення і структура в відсотках.

Це наглядно наведено в табл. 1.2

ПАСИВИ
НА ПОЧАТОК ПЕРІОДУ
НА КІНЕЦЬ

ПЕРІОДУ

Відхилення

СТРУКТУРА В %

НА ПОЧАТОК ЗВІТНЬОГО ПЕРІОДУ
НА КІНЕЦЬ ЗВІТНОГО

ПЕРІОДУ

ВІДХИЛЕННЯ

1
2
3
4
5
6
7

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ


















ЗОБОВ’ЯЗАННЯ



















ЗАБЕЗПЕЧЕНЯЯ


















1
2
3
4
5
6
7

ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ



















РАЗОМ


















БАЛАНС



















5) Крім того проводиться аналіз кошторису бюджетної установи. Для цього використовується кошторис за 2 періоди


1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас