ВИСНОВКИ
Ми вивчили проблему когнітивної сфери молодших школярів теоретично та емпірично та зробили висновки щодо її розвитку.
Розглянувши, за допомогою теоретичного матеріалу особливості розвитку когнітивної сфери молодших школярів, ми вивчили, що когнітивна сфера особистості складається з когнітивних процесів: уява, увага, пам'ять, мислення, сприймання та відчуття. Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування. Під впливом навчання у цьому віці активно формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань. Мислення молодших школярів, характеризують як конкретно-образне. Конкретність мислення молодших школярів виявляється в тому, що певну розумову задачу вони можуть розв’язати, тільки виходячи з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень. у молодшому шкільному віці, максимального розвитку набуває довільна увага. Удосконалення механізмів уваги детермінує розвиток її властивостей: стійкості, концентрації, переключення, розподілу та обсягу. Щодо уяви, то характерною особливістю уяви молодших школярів є наочність і конкретність створюваних образів. Під впливом учіння, уява дітей змінюється. З’являється більша стійкість образів уяви, які краще зберігаються в пам’яті, стають багатшими та різноманітнішими завдяки розширенню кругозору, здобутим знанням. Особливістю сприймання молодших школярів стає те, що воно стає довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об'єктів. Щодо відчуттів, то загострюється абсолютна і розрізняльна чутливість, утворюються складі аналізаторні зв’язки тощо.
Емпірично вивчивши когнітивну сферу молодших школярів, за допомогою практичних методів, ми можемо зробити висновок щодо її розвитку. Для дослідження ми взяли п’ять дівчат молодшого шкільного віку (8 років), учениць ліцею міста Запоріжжя. Діти з повних сімей та не мають проблем з навчанням. Ми використали такі діагностичні методики: «Визначення концентрації уваги» (тест П’єрона-Рузера), «Визначення обсягу сприймання», «Визначення типу пам’яті», «Вивчення швидкості мислення», «Намалюй що-небудь» та «Який я?».
Отже, у цих молодших школярів переважає середній рівень концентрації уваги. Дослідження сприймання показало, що переважає середній рівень його обсягу. Щодо швидкості мислення, то в цій групі переважає середня швидкість мислення. Ми дослідили уяву молодших школярів. Отже, чотири досліджуваних з п’яти мають низький рівень розвитку уяви, досліджувана № 4 має середній рівень розвитку уяви. Ніхто з дітей не показав високий рівень розвитку уяви. Ми перевірили який тип памяті є переважаючим у цих дівчат. За результатами дослідження, у них переважає комбінований тип пам’яті - моторно-слуховий. За цими результатами, ми можемо сказати, що гіпотеза нашої роботи № 1 підтвердилася, бо в молодших школярів справді переважає середній рівень розвитку когнітивних процесів.
Щоб перевірити гіпотезу № 2, ми дослідили самооцінку досліджуваних, за методикою «Який я?». Отже ми маємо такі результати: дві дівчинки Ксенія та Ярослава мають високий рівень самооцінки (завищена самооцінка), три дівчинки мають середній (правильний) рівень самооцінки. У цій групі молодших школярів переважає середній (правильний) рівень самооцінки, що є нормою для їх вікової категорії. Розглянувши отримані результати дослідження когнітивної сфери дівчат, які мають завищену самооцінку – Ксенії та Ярослави – ми бачимо, що у дівчат переважно середній рівень розвитку когнітивних процесів. Зумовлюючи це, ми робимо висновок, що гіпотеза № 2 не підтвердилася і що рівень самооцінки ніяк не впливає на розвиток когнітивної сфери молодших школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Баданина, Л. П. Основы общей психологии. / Л. П. Баданина. – М.: Флинта, 2012. – 448 с.
2. Богданова Т. Г. Диагностика познавательной сферы ребенка. / Т. Г. Богданова, Т. В. Корнилова. – М., 1994. – 326 с.
3. Варій М. Й. Загальна психологія. Навчальний посібник. / М. Й. Варій. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 968 c.
4. Вітенко І. С. Основи психології. / І. С. Вітенко, Т. І. Вітенко. К.: Нова книга, 2008. – 256 с.
5. Козлов Н. И. Формула личности. / Н. И. Козлов. – СПБ.: Питер, 1999. – 359 с.
6. Костюк Г. С. Психологія. / Г.С. Костюк. // Радянська школа. – 1949. – № 5. – С. 72 -75.
7. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: развитие ребенка от рождения до 17 лет. / И. Ю. Кулагина. – М.: УРАО, 1999. – 631 с.
8. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). В. П. Кутішенко. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 128 с.
9. Максименко С. Д. Загальна психологія. / С. Д. Максименко. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 272 с.
10. Менчинская Н. А. Проблемы обучения, воспитания и психического развития ребенка. / Н. А. Менчинская. – М.: Модек, 2004. – 512 с.
11. М’ясоїд П. М. Загальна психологія. / П. М. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 2008. – 480 с.
12. Немов Р. С. Психология. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. / Р.С. Немов. - М.: Владос, 2016. - 640 c.
13. Павелкiв Р. В. Дитяча психологiя. / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. - К.: Академвидав, 2008. – 432 с.
14. Палій А. А. Дитяча психодіагностика. / А. А. Палій. – Вінниця, 2015 – 415 с.
15. Савчин М. В. Вікова психологія. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2005. – 360 с.
16. Симаков Б. М. Методы экспериментального изучения индивидуаль-ных психологических особенностей школьников. / Б. М. Симаков, Н. В. Генина, М. Н. Акимова. – Куйбышев, 1974. - 255 с.
17. Скрипченко О. В. Загальна психологія. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
18. Столяренко Л. Д. Психология. / Л. Д. Столяренко, В. Е. Столяренко. – Спб.: Питер, 2010. – 592 с.
19. Страхов И.В. О психологической структуре внимания // Вопросы психологии. Вып. УШ. – Саратов, 1976. - 95 с.
20. Трофімов Ю. Л. Психологія. / Ю. Л. Трофімов. – К.: Либідь, 2001. – 332 с.
1 2 3