: пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.
Для запам`ятовування при комбінованому сприйнятті: поїзд, вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.
Порядок дослідження: Учневі повідомляють, що йому буде прочитаний ряд слів, які він повинен постаратися запам`ятати і по команді експериментатора записати. Читається перший ряд слів. Інтервал між словами при читанні - 3 секунди - записувати їх учень повинен після 10-секундного перерви після закінчення читання всього ряду-потім відпочинок 10 хвилин.
Запропонуйте учневі про себе прочитати слова другого ряду, які експонуються в перебігу однієї хвилини, і записати ті, які він зумів запам`ятати. Відпочинок 10 хвилин.
Експериментатор читає учневі слова третього ряду, а випробуваний пошепки повторює кожне з них і «записує» в повітрі. Потім записує на листку запам`яталися слова. Відпочинок 10 хвилин.
Експериментатор показує учневі слова четвертого ряду, читає їх йому. Випробуваний повторює кожне слово пошепки, «записує» в повітрі. Потім записує на листку запам`яталися слова. Відпочинок 10 хвилин.
Обробка та аналіз результатів. Про тип пам`яті випробуваного, який переважає можна зробити висновок, підрахувавши коефіцієнт типу пам`яті (С). С = а /10, де а - кількість правильно відтворених слів. Тип пам`яті визначається по тому, в якому з рядів було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типу пам`яті до одиниці, тим краще розвинений у випробуваного даний тип пам`яті [16].
Методика «Вивчення швидкості мислення»
Мета: визначення швидкості мислення.
Устаткування: набір слів з пропущеними буквами, секундомір.
Порядок дослідження. У наведених словах пропущені букви. Кожна рисочка відповідає одній букві. За три хвилини необхідно утворити якомога більше іменників однини.
Обробка та аналіз результатів:
25-30 слів - висока швидкість мислення
20-24 слова - хороша швидкість мислення
15-19 слів - середня швидкість мислення
10-14 слів - нижче средней
До 10 слів – інертне мислення.
Цими критеріями слід користуватися при оцінці учнів 2-4-х класів, першокласників можна досліджувати з другого півріччя і починати відлік з третього рівня: 19-16 слів - високий рівень мислення-10-15 слів - гарний-5-9 слів - середній- до 5 слів – низький [2].
Методика уяви «Намалюй щось» (Р.С. Немов)
В даній методиці дитині дається аркуш паперу, набір фломастерів і пропонується придумати і намалювати що-небудь незвичайне. На виконання завдання відводиться 4 хвилини. Далі оцінюється якість малюнка по приведених нижче критеріях, і на основі такої оцінки робиться висновок про особливості уяви дитини.
Оцінка малюнка дитини виробляється в балах за наступними критеріями:
-10 балів отримує дитина, яка за відведений час придумала і намалювала щось оригінальне, незвичайне, таке, що явно свідчить про неабияку фантазію, про багату уяву. Малюнок надає велике враження на глядача, його образи і деталі ретельно пропрацьовані.
-9 балів отримує дитина, яка придумала і намалювала щось досить оригінальне, з фантазією, емоційне і барвисте, хоча зображення не є абсолютно новим. Деталі картини пропрацювані непогано.
-7 балів отримує дитина, яка придумала і намалювала щось таке, що в цілому є не новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і надає на глядача певне емоційне враження. Деталі і образи малюнка пропрацювані середньо.
-4 бали отримує дитина, яка намалювала щось дуже просте, неоригінальне, причому на малюнку слабо є видимою фантазія і не дуже добре пропрацювані деталі.
-2 бали отримує дитина, яка за відведений час так і не зуміла нічого придумати і намалювала лише окремі штрихи і лінії.
Висновки про рівень розвитку уяви:
10 балів дуже високий.
8-9 балів високий.
5-7 балів середній.
3-4 бали низький.
0-2 бали дуже низький [12].
Методика для визначення самооцінки «Який я?»
Методика «Який Я?» призначена для визначення самооцінки дитини 6-9 років. Експериментатор, користуючись поданими далі протоколом, запитує у дитини, як він сам себе сприймає і оцінює по десяти різних позитивних якостей особистості. Оцінки, пропоновані дитиною самому собі, надаються експериментатором у відповідних колонках протоколу, а потім переводяться в бали. Відповіді типу «так» оцінюються в 1 бал, відповіді типу «ні» оцінюються в 0 балів, відповіді типу «не знаю» або «іноді» оцінюються в 0,5 бала. Рівень самооцінки визначається за загальною сумою балів, набраною дитиною за всіма якостями особистості.
Обробка результатів:
10балів - дуже високий
8-9 балів - високий
4-7 балів - середній
2-3 бали-низький
0-1 бал - дуже низький [2].
Отже, для вивчення когнітивної сфери молодших школярів ми використали шість методик, результати яких дали нам уявлення про стан розвитку когнітивних процесів молодших школярів.
2.2. Результати дослідження когнітивної сфери дітей молодшого шкільного віку
За допомогою методики П’єрона-Рузера ми визначили рівень концентрації уваги молодших школярів. Результати висвітлені в таблиці 2.1. Аліса опрацювала найбільше фігур – 90. Ксенія – 85, Мілана – 80, Ярослава – 82. Найменше фігур за відведений час опрацювала Марія – 75.
Таблиця 2.1.
Концентрація уваги молодших школярів
| Ім’я дитини | Число опрацьованих фігур | Ранг | Рівень концентрації уваги |
| Аліса | 90 | 3 | середній |
| Марія | 75 | 4 | низький |
| Ксенія | 85 | 3 | середній |
| Мілана | 80 | 3 | середній |
| Ярослава | 82 | 3 | середній |
Розглянемо рівень концентрації уваги досліджуваних дітей на діаграмі (Див. діаграма 2.1.). На діаграмі видно, що переважає середній рівень концентрації уваги. Також ми бачимо, що в кого з дітей немає високого рівня концентрації уваги.
Діаграма 2.1.
Методика «Визначення концентрації пам’яті»
За допомогою методики «Визначення обсягу сприймання» ми вивчили обсяг сприймання кожної дитини. Аліса відтворила найбільше слів – 8, однакову кількість відтворень – 7 – зробили три дитини: Ксенія, Мілана та Ярослава. Найменше відтворень зробила Марія – 6.
Таблиця 2.2.
Обсяг сприймання молодших школярів
| Ім’я дитини | Кількість відтворень | Обсяг сприймання |
| Аліса | 8 | середній |
| Марія | 6 | середній |
| Ксенія | 7 | середній |
| Мілана | 7 | середній |
| Ярослава | 7 | середній |
На діаграмі (див. діаграма 2.2.) ми бачимо, що переважає середній рівень сприймання. Результати усіх дітей майже ідентичні.
Діаграма 2.2.
Обсяг сприймання молодших школярів
Ми провели методику «Вивчення швидкості мислення», щоб дізнатися швидкість мислення молодших школярів. Результати дослідження можна побачити в таблиці (див. табл. 2.3.). Найбільше слів відтворила Аліса та Ксенія (23), на одно слово менше – 22 відтворила Ярослава, 16 слів відтворила Мілана та найменше відтворень зробила Марія – 15.
Таблиця 2.3.
Швидкість мислення молодших школярів
| Ім’я дитини | Кількість правильно відтворених слів | Результат |
| Аліса | 23 | Хороша швидкість мислення |
| Марія | 15 | Середня швидкість мислення |
| Ксенія | 23 | Хороша швидкість мислення |
| Мілана | 16 | Середня швидкість мислення |
| Ярослава | 22 | Середня швидкість мислення |
Подивимося на результати, за допомогою діаграми (див діаграма 2.3.). Отже, дві дівчинки мають хорошу швидкість мислення, три дівчинки показали середній рівень швидкості мислення. Ми бачимо, що у цій групі переважає середня швидкість мислення.
Діаграма 2.3.
Швидкість мислення молодших школярів
За допомогою методики «Намалюй що-небудь», ви визначили рівень розвитку уяви у молодших школярів. Усі п’ять дітей намалювали малюнки за чотири хвилини. Перша досліджувана намалювала фіолетову квітку, з великими зеленими листами, яка росла в великій кількості трави. Зверху на неї світить сонечко.
Друга досліджувана зобразила на своєму малюнку велике дерево та землю на якій воно росте.
Третя досліджувана зобразила дівчину в яскравому рожевому платті, деталі погано промальовані, немає ніг та нечітко намальовані руки.
Четверта досліджувана намалювала сонце на весь аркуш. Сонце яскраве, жовте, має очі, ніс, всміхається. Малюнок яскравий.
П’ята досліджувана намалювала горщик, в якому знаходяться три квітки. Горщик промальований не дуже акуратно, але дитина намагалася зобразили візерунок.
Результати методики в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Рівень розвитку уяви молодших школярів
| Ім’я дитини | Отриманий бал | Результат |
| Аліса | 4 | низький |
| Марія | 4 | низький |
| Ксенія | 4 | низький |
| Мілана | 7 | середній |
| Ярослава | 4 | низький |
Дивимось результати дослідження на діаграмі (Див. діаграма 2.4.). Отже, чотири досліджуваних з п’яти мають низький рівень розвитку уяви, досліджувана № 4 має середній рівень розвитку уяви. Ніхто з дітей не показав високий рівень розвитку уяви.
Діаграма 2.4.
Рівень розвитку уяви молодших школярів
Ми визначили переважаючий тип пам’яті у наших досліджуваних, за допомогою методики «Визначення типу пам’яті». Результати знаходяться у Таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Методика «Визначення типу пам’яті»
| Ім’я дитини | Зорова | Слухова | Моторно-слухова | Зорова-моторно-слухова |
| Аліса | 3/10 = 0,3 | 1/10 = 0,1 | 6/10= 0,6 | 10/10 = 1 |
| Марія | 4/10 = 0,4 | 6/10 = 0,6 | 6/10 = 0,6 | 8/10 = 0,8 |
| Ксенія | 10/10 = 1 | 8/10 = 0,8 | 6/10 = 0,6 | 2/10 = 0,2 |
| Мілана | 6/10 = 0,6 | 6/10 = 0,6 | 7/10 = 0,7 | 5/10 = 0,5 |
| Ярослава | 6/10 = 0,6 | 10/10 = 1 | 8/10 = 0,8 | 5/10= 0,5 |
| Всього | 2,9 | 3,1 | 3,3 | 3 |
Розглянемо результати за допомогою діаграми (див діаграма 2.5.). Ми бачимо, що у цих молодших школярів переважає моторно-слуховий тип пам’яті. Моторно-слуховий тип пам’яті належить до комбінованих видів пам’яті, який складається зі слухової та моторної пам’яті. Слуховий пам'яттю називають здатність до запам'ятовування і точне відтворення звуків, будь то музика, мова або якісь інші звуки. Особливо вона важлива для музикантів, але активно її задіємо всі ми. Слухову пам'ять легко виявити у дитини: якщо йому легко дається матеріал, розказаний учителем (і вдома параграф вже можна не читати, так як він і так все пам'ятає), значить, дитина - аудіал. Моторна пам'ять утримує все, що пов'язано з руховою активністю. Руки і ноги наче самі «пам'ятають», що їм робити. Рухова пам'ять допомагає нам запам'ятовувати руху і потім відтворювати їх. Завдяки їй ми розучуємо танці, працюємо з інструментами, їздимо на велосипеді і т.д. Розвиток рухової пам'яті сприяє не тільки витонченість рухів, влучності, спритності. Без неї просто неможливо досягти успіхів у будь-якій справі, за яке б ми не взялися. Вона лежить в основі навичок ходьби, їзди, листи, всіх трудових і практичних навичок. Якби ми не мали цієї пам'яті, то змушені були б вчитися повторювати ту чи іншу дію. Чим більше знайомі умови, тим точніше і вивірені руху, тим краще результат.
Діаграма 2.5
Методика «Визначення типу пам’яті»
Ми визначили рівень самооцінки кожної дитини, яких ми дослідили за допомогою методики «Який я?». Ми проводили методику у вигляді бесіди з дитиною, де вона відповідала про свої якості особистості. Результати дослідження та отримані бали знаходяться в таблиці (див таблиця 2.6.). Отже ми маємо такі результати: дві дівчинки Ксенія та Ярослава мають високий рівень самооцінки (завищена самооцінка), три дівчинки мають середній (правильний) рівень самооцінки. Добре, що ніхто з дітей не має занижену самооцінку. Як ми бачимо на діаграмі (див. діаграма 2.6.), у цій групі молодших школярів переважає середній (правильний) рівень самооцінки, що є нормою для їх вікової категорії.
Таблиця 2.6.
Рівень самооцінки молодших школярів
| Ім’я дитини | Отриманий бал | Рівень самооцінки |
| Аліса | 7 | середній |
| Марія | 6 | середній |
| Ксенія | 8,5 | високий |
| Мілана | 4 | середній |
| Ярослава | 8 | високий |
Діаграма 2.6
Рівень самооцінки молодших школярів
1 2 3