1   2   3   4
Ім'я файлу: Kursova_robota.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 10.12.2020
скачати

Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість

Наш стрімкий і бурхливий час, сповнений стресів і хвилюючих негараздів, активізує пошуки вченими різних галузей наук (медицини, валеології, психології, соціології, педагогіки та ін. ) способів зміцнення здоров'я. Серед багатьох чинників, які впливають на психологічний стан сучасної людини, і молоді зокрема, музика займає одне з провідних місць. Оскільки відомо, що з самого початку виникнення людської спільноти музика була знаряддям пізнання і змінення життя. Це відбувається засобом показу у художніх образах усього накопиченого і узагальненого досвіду людей. Особливе значення музики, як засобу впливу на свідомість, було відоме з прадавніх часів. Так, відомі спроби тлумачення об’єктивних можливостей впливу музики на психіку людини у стародавньому Китаї, Єгипті, Індії та інших країнах. Загальновідомою є роль культової музики у формуванні містико-теологічних поглядів середньовіччя та інших культурно-історичних періодів.

І дійсно, всі видатні педагоги відмічали і відмічають величезний вплив музики, і не лише на дітей. Цей вид мистецтва супроводжує людину в свято і в будень, в горі і в радості, тобто все життя. Повз музику не пройшла ні одна релігія чи ідеологія. Бо вона не лише дає можливість поспілкуватися з мистецтвом. Музика - це найактивніший носій моралі і ідеології, які в неї закладено автором. В медицині різні напрямки музикотерапії використовують не лише вплив на емоційну сферу людини, а й вібрації і резонанси які музика викликає. Але ці вібрації і резонанси можуть бути не лише гармонічними, а й деструктивними.

Цілющий вплив музики на організм людини був помічений ще на зорі цивілізації. Містичними легендами пояснювалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії під дією зачаровуючих звуків музики.

За даними науковців медичного центру "Ленц" (м. Москва) та Дитячого Центру лікування в результаті численних досліджень виявлено, що під впливом музики, яка відповідає функціональному станові організму, такі психічні процеси, як пам'ять та орієнтація, покращуються на 45-50%, а увагу – на 25-30%. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини. Звукові вібрації стимулюють кровообіг, емоційний тонус. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легенів. Дослідження підтверджують фізіологічну гіпотезу музикотерапії поєднання ритму музики з біоритмікою людини.

Важливо використовувати цілющі впливи музики для зміцнення психічного здоров'я людини на ранніх етапах її життя. Адже музика здатна допомагати молодій людині зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором ціннісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з медичним мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почутим. Отож необхідно змалку привчати дітей до роботи розуму і душі, збагачувати їхній досвід спілкування з музичними творами.

Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.

Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м'язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо) , регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес

Перші уявлення про світ формуються за звуками .

Наприкінці 90-х років у Техасі проводили дослідження впливу музики на вагітних. Було доведено, що більшість жінок, які регулярно слухали класичну чи спокійну сучасну музику, під час пологів не потребували знеболювальних препаратів. Крім того, ці майбутні мами практично не хворіли на вірусні захворювання, а отже їхні малюки були захищені від ризику ураження різними інфекціями. Медичні прилади зафіксували в крові жінок підвищення рівня лімфоцитів, які стимулюють опірність організму хворобам.

Прослуховування мелодійної музики справляє позитивний вплив не лише на мам, а й на дітей, яких вони виношують. Лікарі стверджують, що вухо - це найперший орган, який формується в ембріона. Він чує не лише звуки серцебиття та дихання матері, а й реагує на події зовнішнього середовища. Тож перші уявлення про світ у підсвідомості дитини формуються ще в утробі матері. Так само, як і здібності. Діти, мами яких слухали мелодійну музику під час вагітності, самі співали пісні, а татусі, братики й сестрички наспівували лагідні слова про те, як вони їх люблять і з яким нетерпінням очікують їх появи в родині, а ще читали добрі казки та веселі віршики, після народження виявляли неабиякі музичні здібності та зростали творчими натурами.

Немовлята долають хвороби «під пісню» .

Засвідчено величезний вплив музики і на немовлят, які з'явилися на світ з певними вадами. Приміром, термін перебування в лікарні недоношених дітей, яким щодня вмикали музику, значно скорочувався, вони вдвічі швидше набирали масу тіла та легше адаптувалися до світу. Кілька років тому в газетах США було опубліковано сенсацію про диво, що сталося в одному з пологових будинків. В одного американського подружжя довгоочікувана дитина народилася на світ раніше строку. Незважаючи на зусилля лікарів, її стан погіршувався з кожним днем. Родину стали обережно готувати до втрати донечки. П'ятирічний син цього подружжя наполіг, щоб його взяли навідати сестричку в лікарні. Попри незадоволення лікарів, його все ж таки провели у спеціальне відділення, де та перебувала. Він підійшовши до кувезика, заспівав пісеньку про те, як ніжно він любить маленьку і як йому шкода, що ніколи більше її не побачить, називаючи сестричку лагідними словами. Наступного дня, коли згідно з прогнозами медиків немовля мало померти, його стан повністю нормалізувався. Лікарі не знали, як прокоментувати цю подію.

Музика лікує хворих, розвиває здорових .

Важко переоцінити вплив музики і на дітей дошкільного й шкільного віку, підлітків. В Америці було проведено експериментальні сеанси музикотерапії для дітей, хворих на дитячий церебральний параліч. Через деякий час лікарі зафіксували, що у них зменшилося спазмування м'язів, поліпшилася координація рухів, знизилася збудливість. У медичній літературі описано випадки значного поліпшення під впливом музики стану дітей, хворих на аутизм, та з синдромом Дауна. У першому випадку дитина перестала бути замкнутою і відчуженою, ніби народилася заново у цьому світі, у другому – сімнадцятирічна дівчина, яка протягом всього свого життя зовсім не розмовляла, під час виконання божественних пісень раптово почала співати їх разом з матір'ю, вразивши цим усю свою родину.

Не менше за хворих постійного контакту з музикою потребують і відносно здорові діти. По-перше, як уже було сказано, вони зростатимуть фізично міцнішими та психологічно урівноваженішими. По-друге, це сприятиме їхньому розвитку як гармонійних особистостей, розкриваючи закладені в них потенціали. Науковці доводять: якщо дітям під час ігор чи занять вмикати легку мелодійну музику, продуктивність їхньої праці зростає, вони краще концентрують увагу, якісніше засвоюють матеріал, до того ж у ширшому обсязі. Крім того, діти, у родині яких постійно звучить музика, виростають комунікабельними, миролюбними й дружелюбними. Цікавим є такий факт: якщо батьки часто співають разом зі своїми дітьми, в них ніколи не виникає непорозумінь, у взаєминах панує атмосфера поваги і любові, родинні зв'язки завжди залишаються міцними й надійними.

Постає питання, яка ж музика є цілющою для дитини? Звісно йдеться не про рок та "важкий метал". Численні дослідження засвідчили, що позитивними для дітей, як у лоні матері, так і після народження, є колискові пісні, веселі та мелодійні дитячі твори (приміром, дитячі пісеньки, музика з балету "Лускунчик") , класична музика: п'єси, уривки з симфоній Баха, Бетховена, Вівальді тощо. А фаворитом визнано музику Моцарта. З точки зору корисності американські дослідники прирівнюють вплив його музики до грудного материнського молока чи вітамінів.

Під час нашого дослідження зустрічаємо інформацію про те, що вчені-психологи довели, систематичні заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти IQ, тобто інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи.

На початку 1980-х рр. вийшла у світ книга професора Гарвардського університету Говарда Гарднера "Кадри мозку", яка спричинила справжній переворот у традиційних поглядах на людський інтелект в аспекті впливу на нього музики. В ній, зокрема, стверджується, що поряд із лінгвістичним, логіко-математичним, просторовим, органо-кінестетичним параметрами інтелекту існує ще міжособистісний, суто особистісний і музичний. Автор наводить приголомшуючі результати досліджень, які доводять, що немовлята здатні налаштовуватись на мелодичний контур і гучність материнських пісень, а в чотири місяці вже демонструють спроможність розрізняти ритмічні структури. Було з'ясовано, що діти здатні до сприйняття цих музичних елементів набагато відкритіше і з більшою готовністю, ніж на базові елементи мови. Їх легше "втягти" у гру звуків, щоб розкрити їхні творчі можливості. Аналізуючи традиційну музичну освіту в Африці, Г. Гарднер обрав за об'єкт дослідження одну з общин у Нігерії. Коли дитині виповнюється лише тиждень від народження, її вже вводять у сферу музики і танців, батьки виготовляють для неї маленькі барабанчики. По досягненню 2-х років, діти об'єднуються у групи, де вивчають співи, танок і гру на різних музичних інструментах. У п'ять років вони вже знають понад сто пісень, грають на кількох ударних інструментах і виконують десятки складних танцювальних рухів. У книзі Д. Келінбелла "Ведення до музичного мозку" переконливо доводиться, що чим більше стимулювати дитину через музику, танок і мистецтво, тим інтелігентнішою людиною з віком вона стане.

Музика вносить позитивну релаксаційну атмосферу під час уроків з різних дисциплін, дає можливість провести учбову "інтеграцію", яка є запорукою розвитку стійкої, довготривалої пам'яті. Вона є основою того, що нейтралізує, пом'якшує промислові й транспортні шуми сучасних мегаполісів, тому з успіхом може використовуватись для зниження збудження в період екзаменів, а також сприяє підвищенню рівня знань. Уроки музики та співу, гри на музичних інструментах сприяють прискоренню навичок читання у школярів, разюче пришвидшують процес засвоєння іноземних мов і допомагають успішному загальному навчанню. Дослідниками було помічено, що музика стимулює прояв творчих здібностей у дітей, підвищує самооцінку у школярів, чуттєві і моторні навички, поліпшує психомоторний розвиток.

У 1997 р. під час дискусії на Всесвітньому симпозіумі з проблем художньої освіти в середніх школах Г. Гарднер презентував свою розширену концепцію, в якій ішлося про те, що музичний інтелект одночасно впливає на емоційну і духовну сферу розвитку юної особистості; музика допомагає її універсалізувати й певним чином структурувати мислення людини, її навчальну і виробничу діяльність, зокрема, помітно полегшує вивчення математики, іноземних мов і сприяє засвоєнню навичок орієнтування в сучасному непростому світі. З огляду на це, в загальноосвітніх школах, багатьох коледжах США звуки і музика використовуються як фон під час вивчення іноземних мов, спеллінгу та базових суспільних знань. Причому це не музична освіта в традиційному розумінні, а розроблена система навчання при активному залученні ритмічних і звукових компонентів. [2, с. 5].

Крім універсальних якостей. Музичне мистецтво має специфічні унікальні можливості цілеспрямованого впливу в бажаному напрямі.

Такі корегуючі профілактичні особливості музики базуються не лише на вербальному, багатоплановому за формою емоційному впливі на особу, а й впливають конкретно з її першоелементів - ритму, гармонії, які проникають у глибини психіки.

Сприйняття музики - це складний психічний процес. Психологи та музиканти визначають, що загалом він вписується між двома полюсами. З одного боку, це елементарне акустичне сприймання звукових сигналів як щось таке, що ми чуємо і що діє на органи слуху. А з іншого – це процес пізнання уявленого художнього змісту в музичній матерії Сприймаючи музику, людина виражає своє емоційне "я". В свідомості відтворюються переживання, образи та думки, втілені композитором у музичному творі. Музичний твір – це сукупність естетичної інформації, яку надає композитор.

Музика часто передає такі відтінки почуттів і переживань, які важко висловити словами. О. Серов справедливо замітив: "Якби все, що відбувається в душі людини, можна було передати словами, на світі не було б музики". В свою чергу мова музики зрозуміла кожній людині.

За результатами досліджень багатьох науковців, тільки класична музика і головне, перш за все у живому виконанні, позитивно впливає на фізичний та психічний стан людини, на здоров'я хворих. У них не тільки знижується рівень артеріального тиску, а й відбуваються позитивні емоційні зміни. Жива музика композиторів – класиків допомагає позбутися депресивних станів, стресів, тривог, переживань і страждань, які негативно впливають на процес одужання.

Особливу дбайливість і ентузіазм проявляють в наш час спеціалісти і меломани на Заходів щодо проблем музичної терапії засобами класичної музики. Музична терапія широко використовується з метою надання соціально-психологічної допомоги та підтримки тим, хто відчуває самотність, невпевненість в собі, закомплексованість, я к профілактика ряду соматичних захворювань, а також як засіб полегшення страждань, реабілітації після перенесених захворювань чи травм.

Спеціалістами доведено, що від дратівливості неврозів допомагає музика Чайковського. Від мігрені - "Весняна пісня" Мендельсона, "Гуморески" Дворжака, "Американець в Парижі", Гершвіна. Головну біль знімає "Полонез" Огінського, нормалізує сон - сюїта "Пер Гюнт" Гріча.

Кров'яний тиск і серцеву діяльність нормалізує "Весільний марш" Мендельсона. Піднімає настрій і позбавляє від депресії – джаз, блюз, соул, каліпсо, реччі.

Лікар і музикант, доктор Патрік Єшвен, автор книжки "Музика і медицина" висловлювався, що музика здійснює набагато сильніший вплив на людину, ніж всі інші види мистецтва.

Але ж не всяка музика сприятливо впливає на організм людини. Особливого вивчення і соціально-психологічного аналізу в цьому зв’язку потребує такий різновид сучасної масової культури, як рок-музика. Не йдеться про її заперечення як жанру, тим більше – різновидів, пов’язаних з народними традиціями, політичною і авторською піснею. Йдеться про об’єктивний аналіз зарубіжної і вітчизняної продукції різних напрямків цієї музики. Адже для соціальних психологів рок-музика (у всіх її проявах) може стати надзвичайно багатим джерелом пізнання, відповіддю на безліч запитань (чому, наприклад, так званий „важкий метал” носить агресивно-вандалістський характер; чому молодь часом втрачає людську подобу й перетворюється на робота чи маріонетку; що впливає на спотворення природного людського голосу при виконанні такої музики тощо?) . Є психофізіологічні дослідження, які свідчать про негативні ефекти впливу на молодь сучасної рок-музики за умов надмірного її прослуховування. Ці негативні ефекти порівнюють з впливом наркотичних і психотропних засобів. Американський психіатр Дж. Даймонд дослідив вплив різних видів і жанрів музики на людей і з’ясував, що класична і фольклорна музика, традиційний джаз і ранній рок-н-рол здійснюють позитивний психофізіологічний вплив на піддослідних; „важкий рок”, „металічний рок” порушують нормальний психофізіологічний ритм організму, спричиняють прояви агресивності та інші негативні емоції [9, с. 225].

Зараз спостерігається значне посилення ударної складової в музичних творах. І якщо музику, наприклад, складав композитор, який діставав від наркотиків задоволення, то це несвідомо через ударні звуки передається слухачам, а якщо в композитора (виконавця) є схильність до агресії, це може призвести до розвитку агресивності, тероризму у слухачів. Повторимо, що виділення (демодуляція інфразвуків) органами людини здійснюється тільки при високих рівнях потужності ударних звуків. Такий ефект на слухача справляє музика, коли він, наприклад, в навушниках.

Всім відомо, що люди, які з дитинства починали приймати наркотики чи алкоголь, значно раніше стають алкоголіками, наркоманами. І в даному випадку ми спостерігаємо той самий ефект: чим раніше дитина починає слухати потужну ударну музику, яку складали композитори з певними психофізичними відхиленнями, тим вище ймовірність, що вона буде наркоманом, чи в неї розвиватимуться хвороби, до яких існувала схильність. Це може впливати на дитину, коли вона ще знаходиться в утробі матері, яка перебуває під впливом цих звуків.

У науково-експериментальних працях вітчизняних учених доведено статистично-достовірні порушення ряду психічних функцій під дією року (об'єми короткочасної пам'яті. Зниження рівня зрозумілого спілкування, виникнення почуття роздратованості і туги, зниження писемної продуктивності, виникнення почуття тяжкості) з паралельним порушенням ЕЕГ характеристик мозку.

Необхідно відмітити, що сила звуку рок-музики на рок-концертах надзвичайно велика досягає 120 дБ, а загальновідомо, що смертельним для слуху людини є 160 дБ. В ідеології рок-культури покладений фанатизм, який на думку Г. Товстоногова, є добровільним рабством, що робить людину замкнутою. Психофізіологічними факторами дій року являються і збудження підкоркових структур головного мозку з необумовленими біологічними реакціями; різке зростання збудженості ЦНС тощо. Перші результати дій року проявляються в слуховому апараті людини. За даними професора B. C. Гуковича приблизно 40% любителів року 13-15 р. страждають слуховими шумами, а приблизно 60% 19-20 річних студентів виявляють ознаки туговухості. В перспективі це означає, що десь через 50 років країна може одержати суспільство глухих людей.

Музикознавець Христофор Рюгер рахує придатною для психотерапії тільки класичну музику і категорично відхиляє сучасну поп- і рок - музику. Причому найкращий ефект виявлено тільки при дії програм, створених на основі милозвучних класичних і народних мелодій.

А мистецтвознавці дедалі частіше закликають дбайливо ставитися до актуального середовища особистості, викорінювати музичні "шуми", фальш нечистих інтонацій, надлишкове гострі, шокові звукові враження. Адже звук являється більш сильним сенсорним подразником для людини, ніж світло чи колір. Людський слух здатний сприймати різницю у висоті від 16 до 20 тисяч коливань в секунду. Порушення верхнього порогу, здатне викликати серйозні зрушення в людському організмі.

В музиці використовуються головним чином звуки в межах від 16 до 4000 коливань в секунду. Такий діапазон пов'язаний з історично складеною практикою людської мови і співу. Прикрим є те, що сучасні технічні засоби репродуктування музики, які володіють великою звуковою потужністю, не передбачають контрольних меж для рівня гучності. Якщо в побуті гучна розмова людини сприймається як ознака недостатньої культури, то в молодіжному середовищі сьогодні загальноприйнята абсолютна безкультурна позиція сприйняття музики, яка звучить, перевищуючи усяку художню міру гучності звуку. Особливо таке становище характерне для танцювальних дискотек, де коливаючі рухи мембран апаратури здатні викликати хворобу органів, слуху. ". . на дискотеці сила звуку доведена до тієї степені, коли вона ще не вбиває, але починає діяти на нижні шари мозку, на його підвали, на підкірну основу, на підсвідомість, на глибинні шари психіки, що можна порівняти з дію наркотичних речовин". Причому це не мелодична музика, не Чайковський і не Шопен, але музика ритмічна, поп-музика, рок-музика, і коли удари музичного ритму починають співпадати з ударами вашого серця, створюється враження, що в середині вас розхитується тяжке ядро від великого дзвону, яке гупає по всіх ребрах, по всіх клітинах організму. Сила і характер звуку, підбір інструментів, ритміка, світлоефекти і т. п. часто мають такий вплив на центри головного мозку і весь організм, який спеціалісти порівнюють з руйнівною дією великих доз алкоголю, наркотиків, шкідливих випромінювань.

Отже, музичне мистецтво безпосередньо впливає на формування емоційних переживань, що в свою чергу є джерелом духовного світу особистості. Оскільки людина - істота емоційна, то емоційні переживання та почуття невід'ємні від духовного світу особистості. І саме твори мистецтва формують нашу емоційну культуру, культуру естетичних почуттів і смаків, духовну культуру нашого життя.

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас