1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Курсова грунтознавство ФГ Самоцвіт.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 1164кб.
Дата: 18.03.2021
скачати



3. Ґрунтовий покрив господарства
3.1 Номенклатурний список ґрунтів
Ґрунти ФГ "Самоцвіт" розташовані в Снігурівському природно-сільськогосподарському районі Північно-Правобережного Степу.

Взаємозв'язок всіх процесів обумовили розвиток тут дернового процесу ґрунтоутворення, в результаті якого сформувались чорноземи. Особливістю цього процесу являється збагачення ґрунтів, особливо в верхній частині, специфічним органічним темного кольору речовини - гумусом. Накопичення його утворилося за рахунок розкладення залишків трав'янистої рослинності багатою на азот і зольними елементами. Наявність кальцію в породі і ґрунтовому профілю обумовлює насиченість колоїдного комплексі катіонами кальцію і закріплення ґрунтових колоїдів. Це сприяє утворенню агрономічної цінності водостійкої зернисто-грудкуватої структури. Руйнування мінеральної частини не спостерігається. Профіль ґрунтів представляє собою поступовий перехід від добре вираженого гумусового горизонті до негумусованої материнської породи.

Характерною рисою процесу осолодіння є видалення з ґрунту органічної частини вбирного комплексу та посилений розпад алюмосилікатної частини. Тому ґрунтові розчини осолоділих ґрунтів багаті колоїдно розчинною кремнієвою кислотою та оксидами алюмінію і заліза, що призводить до накопичення аморфної кремнієвої кислоти. Характерна особливість осолоділих ґрунтів - велика кількість марганцево-залізистих конкрецій та бобовин.

Номенклатурний список ґрунтів господарства представлений у наведеній нижче таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Номенклатурний список ґрунтів



Назви ґрунтів та ґрунтотворних порід

Площа







га

%

1.

Чорноземи південні слабогумусовані пилувато-важкосуглинкові

826.0

18.8

2.

Чорноземи південні слабогумусовані вторинно-слабосолончакові пилувато-важкосуглинкові

1795.8

40.8

3.

Чорноземи південні слабогумусовані слабозмиті пилувато-важкосуглинкові

94.0

2.1

4.

Чорноземи південні слабогумусовані слабозмиті вторинно-слабосолончакові пилувато-важкосуглинкові

7.8

0.2

5.

Чорноземи південні слабогумусовані середньозмиті пилувато-важкосуглинкові

101.4

2.4

6.

Чорноземи південні слабогумусовані слабодефльовані пилувато-важкосуглинкові

228.3

5.2

7.

Чорноземи південні слабогумусовані намиті вилугувані пилувато-важкосуглинкові

27.9

0.6

8

Чорноземи південні слабогумусовані слабозмиті піщанисто-легкосуглинкові

259.5

5.9

9

Чорноземи південні слабогумусовані середньозмиті піщанисто-легкосуглинкові

399.8

9.2

10

Чорноземи південні слабогумусовані сильнозмиті піщанисто-легкосуглинкові

65.9

1.5

11

Чорноземи південні слабогумусовані намиті вилугувані піщанисто-легкосуглинкові

8.7

0.2

12

Чорноземи піщанисто-легкосуглинкові

34.9

0.8

13.

Чорнозепми сильнозмиті щебенюваті піщанисто-важкосуглинкові

117.6

2.7

14.

Лучно-чорноземні слабоосолоділі глеюваті пилувато-важкосуглинкові

31.3

0.7

15.

Лучні потужні глибокослабосолонцювато-слабосолончакові піщанисто-важкосугшлинкові

63.6

1.4

16.

Лучні потужні глибокослабосолонцювато-слабосолончакові пилувато-легкоглинисті

106.9

2.5

17.

Лучні потужні слабосолонцювато-середн ьосолончакові пилувато-легкоглинисті

128.2

2.9

18.

Дернові звязнопіщані

89.8

2.0

19.

Виходи пісків

0.8




20.

Виходи елювію вапняків

6.4

0.1

Всього

4194

100

3.2 Характеристика ґрунтів
Генезис ґрунтів. Для генезису ґрунтів господарства, як і для всіх ґрунтів степової зони, є добра вираженість дернового гумусово-акумулятивного процесу ґрунтоутворення. Відбувається він під впливом багаторічної трав’янистої рослинності в умовах недостатнього зволоження на нещільних карбонатних гірських породах. При формуванні чорноземів звичайних має місце накладання на процесу накопичення гумусу за рахунок гуміфікації типчаково-ковилової рослинності в процесі осолодіння та процесу осолонцювання.

Опадів у зоні поширення звичайних чорноземів за рік випадає понад 400 мм. За такого зволоження збільшуються обсяги надходження органічної речовини у ґрунт і в ньому накопичується більше гумусу, вміст якого не перевищує в орному шарі 4 %. Для цієї зони характерним є зрідженість трав’янистого покриву, в якому подекуди зустрічаються злакові трави. Дернина формується тирсою, ковилою і типчаком. У просторах, де немає суцільної дернини, ростуть зонтичні,астрагали та цибулинні, Маса щорічного рослинного опаду сягає 50-60 ц/га і 2,0 -3,0 ц\га зольних елементів.

Морфологічні ознаки ґрунтів



10







Н/е/к 0-32 см

-Гумусовий горизонт темно-сірий, слабоелювійований, пилувато-зернисто-грудкуватий, розпушений, свіжий,

карбонатний, є корені рослин, перехід поступовий


20


30


40




Нрік

32-45 см

-Верхній перехідний, слабоілювійований, зернисто-грудкуватий, ущільнений, по



50




РЬік

45-63 см

гранях агрегатів глянцевий, карбонатний

слабоілювійований, бурий з темно-сірим відтінком, ущільнений з глянцьовими гранями агрегатів, перехід поступовийНижній перехідний горизонт


60

70




Рк

63-80 см і глибше

- Материнська порода - світло-бурий карбонатний лес, в верхній частині породи помітні затьоки гумусу з 70 до 100 см карбонати у формі "білочки"


80


90

100



10







Н/е/к 0-27 см

- Гумусовий горизонт темно-сірий, слабоелювійований. пилувато-зернисто-грудкуватий, розпушений, свіжий, карбонатний, є корені рослин, перехід різкий

20

30




Нрі

27-40 см

-верхній перехідний,

слабоілювійований, зернисто-грудкувати й, ущільнений, по гранях агрегатів глянцевий карбонатний, бурий з темно-сірим відтінком, перехід до материнської

породи

нерівномірний , є затоки гумусу

40

50




РЬік

40 -50 см

Нижній перехідний горизонт слабоілювійований, бурий з темно-сірим відтінком. ущільнений з глянцьовими гранями агрегатів, перехід нерівномірний, є слабі затоки гумусу


60




Рк

50-70 см

-материнська порода світло-бурий карбонатний лсс, в верхній частині породи помітні затьоки гумусу з 70 до 100 см карбонати у формі "білоочки"


70


80


90


10







Нрі 0-31 см

-верхній перехідний, слабоілювійований, зернисто-грудкуватий, ущільнений. по гранях агрегатів глянцевий, карбонатний


20


30



40







Рhік 31-42 см

Нижній перехідний горизонт слабоілювійований, бурий з темно-сірим відтінком, ущільнений з глянцьовими гранями агрегатів, перехід поступовий



50







Рн

42-55 см

-сірий з буруватим відтінком, затьоки гумусу з 70-75 см. грудкувато-горіхувато-брилистий. перехід до наступного горизонту поступовий



60







Рк 55-65 см і глибше

-світло-бурий зі слабооливковим відтінком лес



70



80



90


10







Не 0-47 см

- гумусовий горизонт темно-сірий, слабоелювійований, пилувато-зернисто-грудкуватий, розпушений, свіжий, карбонатний, є корені рослин, перехід різкий


20


30



40


50







Нрк

47-55 см

-верхній слабоілювійований.

перехідний, зернисто-грудкуватий, ущільнений. по гранях агрегатів глянцевий, карбонатний



60







Нрк

55-65 см

Нижній перехідний горизонт слабоілювійований, бурий з темно-сірим відтінком. ущільнений з глянцьовими гранями агрегатів, перехід поступовий



70







Р(h)к 65-75см і глибше

-світло-бурий зі слабооливковим відтінком лес


80


90


Фізичні властивості ґрунтів:

а) Механічний склад ґрунтів

Відносний вміст у ґрунті чи гірській породі механічних елементів різного розміру називається механічним складом, а кількісне визначення їх механічним аналізом.

Всі ґрунти за механічним складом можна об’єднати в кілька груп з характерними для них фізичними й хімічними властивостями. У наш час значного поширення набула класифікація професора Качинського М.О. В цій класифікації крім підрозділу ґрунтів в залежності від співвідношення вмісту фізичної глини ( сукупність механічних елементів розміром менше 0.01 мм ) та фізичного піску (сукупність механічних елементів розміром більше 0.01мм) введено поняття переважаючих фракцій. Таких фракцій виділено п’ять:

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас