1 2 3 4 5 6 а) гіпертоксична шизофренія; б) тимолептичний тип дефекту; в) проста шизофренія; г) психопатоподібний тип дефекту; д) резидуальна шизофренія. Аміназин (хлорпромазин) показаний для лікування таких станів в клініці шизофренії: а) тимолептичний тип дефекту; б) галюцинаторно-маячне збудження; в) проста шизофренія; г) психопатоподібний тип дефекту; д) резидуальна шизофренія. До нейролептиків з антипсихотичною і активуючою дією відносяться а) хлорпромазин; б)сульпірид; в)клозапін; г) локсапін; д) тіаприд Стан, що відповідає діагностичним критеріям шизофренії і триває менше одного місяця а) оцінюється як шизофреноподібний психоз; б) оцінюється як латентна шизофренія; в) оцінюється як недиференційована шизофренія; г) оцінюється як неуточнена шизофренія; д) оцінюється як епізод шизофренії. Стан, що відповідає діагностичним критеріям шизофренії і триває менше одного місяця а) оцінюється як латентна шизофренія; б) в подальшому можлива зміна діагнозу. в) оцінюється як недиференційована шизофренія; г) оцінюється як неуточнена шизофренія; д) оцінюється як епізод шизофренії; До атипових нейролептиків відноситься: а) сероквель; б) клозапін; в) оланзапін; г) тіоридазин; д) а+б+в. До атипових нейролептиків відноситься: а) хлорпромазин; б) галоперідол; в) оланзапін; г)тіоридазин; д) хлорпротиксен. До атипових нейролептиків відноситься: а) сертіндол; б) хлорпромазин; в) галоперідол; г)тіоридазин; д) хлорпротиксен. До атипових нейролептиків відноситься: а) галоперідол; б)клозапін; в) хлорпромазин; г)тіоридазин; д) хлорпротиксен. До факторів, зв’язаних з терапевтичною резистентністю при шизофренії відноситься: а)алкоголізація, тютюнопаління; б) жіноча стать; в) гострий початок; г) поліморфна продуктивна симптоматика; д)вік початку хвороби після 40 років До факторів, зв’язаних з терапевтичною резистентністю при шизофренії відноситься: а) жіноча стать; б) чоловіча стать; в) гострий початок; г) поліморфна продуктивна симптоматика; д)вік початку хвороби після 40 років До факторів, зв’язаних з терапевтичною резистентністю при шизофренії відноситься: а) жіноча стать; б) гострий початок; в) патологія шлунково-кишкового тракту; г) поліморфна продуктивна симптоматика; д)вік початку хвороби після 40 років До діагностичної групи шизотипового розладу за МКХ-10 включено: а) шизоїдну психопатію; б) паранояльну шизофренію; в)психопатоподібну шизофренію; г) резидуальну шизофренію; д) просту шизофренію. До діагностичної групи шизотипового розладу за МКХ-10 включено: а) псевдоневротичну шизофренію; б) паранояльну шизофренію; в) шизоїдну психопатію; г) резидуальну шизофренію; д) просту шизофренію. До діагностичної групи шизотипового розладу за МКХ-10 включено: а) шизоїдну психопатію; б) латентну шизофренію; в) просту шизофренію; г) резидуальну шизофренію; д) просту шизофренію. До симптомів шизофренії 1-го рангу за К.Шнайдером відноситься: а) відчуття відчуження думок і дій; б) когнітивне зниження; в) «шперрунг», ментизм; г) агресивність; д) парадоксальність емоційного реагування. До симптомів шизофренії 1-го рангу за К.Шнайдером відноситься: а)когнітивне зниження; б) відчуття стороннього впливу; в) «шперрунг», ментизм; г) агресивність; д) парадоксальність емоційного реагування. До симптомів шизофренії 1-го рангу за К.Шнайдером відноситься: а) «шперрунг», ментизм; б) когнітивне зниження; в) коментуючі псевдогалюцинації; г) агресивність; д) парадоксальність емоційного реагування. Для шизофренічного мислення характерними рисами є: а) аглютинація понять; б) сповільненния мислення; в) в’язкістьмислення; г) патологічно ґрунтовне мислення; д) скачка ідей (fugaidearum). Для шизофренічного мислення характерними рисами є: а)сповільненния мислення; б) зісковзування думки; в)в’язкістьмислення; г) патологічно ґрунтовне мислення; д) скачка ідей (fugaidearum). Для шизофренічного мислення характерними рисами є: а)сповільненния мислення; б)в’язкістьмислення; в) символічне мислення; г) патологічно ґрунтовне мислення; д) скачка ідей (fugaidearum). Розрізняють наступні типи перебігу шизофренії: а) безперервний; б) епізодичний з наростаючим дефектом; в) епізодичний ремітуючий; г) все вірно; д) все невірно. Розрізняють наступні типи перебігу шизофренії, крім: а) безперервного; б) епізодичного з наростаючим дефектом; в) епізодичного ремітуючого; г) галопуючого; д) усе невірно. Що з наведеного належить до негативних симптомів шизофренії? а) аутизм; б) маячні ідеї; в) сенестопатії; г) агресивність; д) псевдогалюцинації. Що з наведеного належить до негативних симптомів шизофренії? а) маячні ідеї; б) дискордантність психічної діяльності; в) сенестопатії; г) агресивність; д) псевдогалюцинації. Що з наведеного належить до негативних симптомів шизофренії? а) маячні ідеї; б) сенестопатії; в) зниження енергетичного потенціалу; г) агресивність; д) псевдогалюцинації. ЕПІЛЕПСІЯ 1. Поширеність епілепсії залежно від діагностичних підходів оцінюють у: а) 0,3-1%; б) 1-2 %; в) 3-5%; г) 5-10% д) до 15%. 2. До епілептичних радикалів Згідно Г. Л. Воронкова належать наступні, крім: а) відсутність потреби у спілкуванні; б) «неспокійне раннє дитинство»; в) стереотипні кошмарні сновидіння; г) часті нападоподібні головні болі за типом мігрені; д) систематичні сноходіння з наступною амнезією. 3. До характеристик нападів епілепсії відносяться усі наступні, крім: а) виникнення виключно під впливом зовнішнього подразника; б) раптовість виникнення і припинення; в) короткочасність; г) стереотипність; д) повторюваність. 4. Стан слабкості, розбитості, загального нездужання, що спостерігається за 0,5-1 годину до судомного нападу, являє собою: а) ближні провісники; б) ауру; в) віддалені провісники; г) епілептичну депресію; д) абсанс. Розрізняють наступні типи перебігу епілепсії, крім: а) приступоподібно-прогредієнтний; б) безперервно-прогредієнтний; в) середньо-прогредієнтний; г) ремітивний; д)стаціонарний. Розрізняють наступні клінічні форми епілепсії, крім: а) параноїдна; б) проста; в) класична; г) психічна; д) латентна. У ранньому дитинстві диференційну діагностику епілепсії слід проводити насамперед з: а) спазмофілією; б) раннім дитячим аутизмом; в) синдромом гіперактивності з дефіцитом уваги; г) істерією; д) шизофренією. Розвиток психозів при епілепсії спостерігається в: а) 7-10%; б) 1-2%; в) 15-20%; г) 40-50%; д) до 75%. Когнітивні пароксизми з дереалізаційними явищами (симптом «уже баченого» тощо) типові для локалізації епілептичних осередків: а) у скроневій частці; б) у тім’яній частці; в) у лобній частці; г) у потиличній частці; д) у стовбурових структурах. Тривалість великого епілептичного припадку... а) 1-5 хв.; б)кілька секунд; в) 1-2 год,; г) до доби; Д. кілька діб. З інструментальнихметодів для діагностикиепілепсійнайбільшезначеннямає. а)електроенцефалографія; б)рентгенографія черепа; в)реоенцефалографія; г)люмбальнапункція; д) доплерографія Аура... а) спостерігається у 50% випадків нападів; б) виникає за кілька годин до нападу; в) дозволяєпопередити припадок; г) спостерігається у всіххворих на епілепсію; д) усі відповіді невірні. Епілептичний статус... а) є невідкладним станом в клініціепілепсії; б) є результатом епілептичнихзмін особи; в)знімаєтьсявведеннямтегретолу, камфори; г)всівідповідівірні; д) всі відповіді невірні. Усі наступні положення щодо абсансів вірні, крім: а)втрата свідомості триває зазвичай від 1 до 2 хвилин; б)вони відомі також як petitmal (малі напади); в) раптово втрачається увага до оточуючого; г) після епізоду у пацієнта зазвичай не спостерігається розгубленості; д)під час нападу пацієнт може бездумно дивитись в одну точку або в нього можуть відмічатись автоматизми, наприклад, причмокування губами. Які з нижчеподаних медикаментів протипоказано призначати при епілептичному статусі? а) камфора; б) діазепам; в)сірчанокисла магнезія; г) кордіамін; д) гексенал. Для лікування малих нападів рекомендовано застосовувати: а) етосуксимід; б) етаперазин; в) фенобарбітал; г) вальпроат натрію; д) клопіксол. Для лікування малих нападів рекомендовано застосовувати: а) трифтазин; б) триметин; в) фенобарбітал; г) вальпроат натрію; д) клопіксол. Який з наведених препаратів доцільно призначити пацієнту з епілептичним статусом? а) сібазон; б) хлорпромазин; в) препарати камфари; г) флюоксетин; д) галоперідол. Який з наведених препаратів доцільно призначити пацієнту з епілептичним статусом? а) хлорпромазин; б) сірчанокисла магнезія; в) препарати камфари; г) флюоксетин; д) галоперідол. До найтиповіших безсудомних форм пароксизмів (психічних еквівалентів) при епілепсії відносять: а) присмеркові стани; б) панічні атаки; в) паранояльний психоз; г) складні абсанси; д) кататонічний психоз. До найтиповіших безсудомних форм пароксизмів (психічних еквівалентів) при епілепсії відносять: а) панічні атаки; б) дисфоричніпароксизми; в) паранояльний психоз; г) складні абсанси; д) кататонічний психоз. Яка з наступних характристик епілептичного нападу дозволяє віддиференціювати його від функціональних судомних нападів? а) тривалість до 5 хвилин; б) неможливість мовного контакту; в) наявність передвісників; г) відсутність провокуючих чинників; д) падіння під час нападу. Яка з наступних характристик епілептичного нападу дозволяє віддиференціювати його від функціональних судомних нападів? а) наявність передвісників; б) фазність, стереотипність нападів; в) неможливість мовного контакту; г) відсутність провокуючих чинників; д) падіння під час нападу. Яка з наступних характристик епілептичного нападу дозволяє віддиференціювати його від функціональних судомних нападів? а) наявність передвісників; б) неможливість мовного контакту; в) відсутність зіничних фотореакцій під час нападу; г) відсутність провокуючих чинників; д) падіння під час нападу. Grandmal і petitmal являють собою: а) епілептичні пароксизми; б) приступи шизофренії; в) фази біполярного розладу; г) види альцгеймеровської деменції; д) типи панічних розладів. Однією з умов припинення лікування епілепсії є: а) повна відсутність пароксизмів протягом 5 років; б) похилий вік пацієнта; в) вагітність і пологи; г) неефективність антиконвульсантів; д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта. Однією з умов припинення лікування епілепсії є: а) похилий вік пацієнта; б) поступове зниження дози препарату; в) вагітність і пологи; г) неефективність антиконвульсантів; д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта. Однією з умов припинення лікування епілепсії є: а) похилий вік пацієнта; б) вагітність і пологи; в) контроль ЕЕГ; г) неефективність антиконвульсантів; д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта. 29. Розрізняють такі типи епілептичної деменції: а) амнестично-олігофазична; б) афективна; в) псевдопаралітична; г) вірно а+б; д) вірно а+в. До типових змін ЕЕГ при епілепсії відносять: а) спорадичні або множинні піки; б) скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну; в)дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках; г) вірно усе д) жодне з перелі г) вірно усе д) жодне з перелвченого. ченого. До типових змін ЕЕГ при епілепсії відносять: а)дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках; б) комплекс «гостра хвиля-повільна хвиля»; в)скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну; г) вірно усе; д) жодне з переліченого. До типових змін ЕЕГ при епілепсії відносять: а) дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках; б)скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну; в) гіперсинхронний частий ритм; г) вірно усе; д) жодне з переліченого. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ Загальні діагностичні вказівки щодо рекурентного афективного розладу включають наступні, крім: а)виникає виключно в молодому віці; б) щонайменше два епізоди в анамнезі; в) відсутність розгорнутих маніакальних епізодів; г) тривалість в середньому півроку; д) може бути спровокований стресовою ситуацією. Тріада Протопопова характеризує: а) сомато-вегетативний компонент депресивного синдрому; б) типові клінічні прояви маніакальної фази; в) типові клінічні прояви депресивної фази; г) діагностичні критерії прихованої депресії; д)типовий перебіг біполярного психозу. До змішаних варіантів маніакального синдрому відноситься: а) гнівлива манія; б) весела манія; в) непродуктивна манія; г) сплутана манія; д) гіпоманія. Монополярний тип перебігу МДП в МКХ-10 відповідає критеріям: 1 2 3 4 5 6 |