а) гіпертоксична шизофренія;
б) тимолептичний тип дефекту;
в) проста шизофренія;
г) психопатоподібний тип дефекту;
д) резидуальна шизофренія.
Аміназин (хлорпромазин) показаний для лікування таких станів в клініці шизофренії:
а) тимолептичний тип дефекту;
б) галюцинаторно-маячне збудження;
в) проста шизофренія;
г) психопатоподібний тип дефекту;
д) резидуальна шизофренія.
До нейролептиків з антипсихотичною і активуючою дією відносяться
а) хлорпромазин;
б)сульпірид;
в)клозапін;
г) локсапін;
д) тіаприд
Стан, що відповідає діагностичним критеріям шизофренії і триває менше одного місяця
а) оцінюється як шизофреноподібний психоз;
б) оцінюється як латентна шизофренія;
в) оцінюється як недиференційована шизофренія;
г) оцінюється як неуточнена шизофренія;
д) оцінюється як епізод шизофренії.
Стан, що відповідає діагностичним критеріям шизофренії і триває менше одного місяця
а) оцінюється як латентна шизофренія;
б) в подальшому можлива зміна діагнозу.
в) оцінюється як недиференційована шизофренія;
г) оцінюється як неуточнена шизофренія;
д) оцінюється як епізод шизофренії;
До атипових нейролептиків відноситься:
а) сероквель;
б) клозапін;
в) оланзапін;
г) тіоридазин;
д) а+б+в.
До атипових нейролептиків відноситься:
а) хлорпромазин;
б) галоперідол;
в) оланзапін;
г)тіоридазин;
д) хлорпротиксен.
До атипових нейролептиків відноситься:
а) сертіндол;
б) хлорпромазин;
в) галоперідол;
г)тіоридазин;
д) хлорпротиксен.
До атипових нейролептиків відноситься:
а) галоперідол;
б)клозапін;
в) хлорпромазин;
г)тіоридазин;
д) хлорпротиксен.
До факторів, зв’язаних з терапевтичною резистентністю при шизофренії відноситься:
а)алкоголізація, тютюнопаління;
б) жіноча стать;
в) гострий початок;
г) поліморфна продуктивна симптоматика;
д)вік початку хвороби після 40 років
До факторів, зв’язаних з терапевтичною резистентністю при шизофренії відноситься:
а) жіноча стать;
б) чоловіча стать;
в) гострий початок;
г) поліморфна продуктивна симптоматика;
д)вік початку хвороби після 40 років
До факторів, зв’язаних з терапевтичною резистентністю при шизофренії відноситься:
а) жіноча стать;
б) гострий початок;
в) патологія шлунково-кишкового тракту;
г) поліморфна продуктивна симптоматика;
д)вік початку хвороби після 40 років
До діагностичної групи шизотипового розладу за МКХ-10 включено:
а) шизоїдну психопатію;
б) паранояльну шизофренію;
в)психопатоподібну шизофренію;
г) резидуальну шизофренію;
д) просту шизофренію.
До діагностичної групи шизотипового розладу за МКХ-10 включено:
а) псевдоневротичну шизофренію;
б) паранояльну шизофренію;
в) шизоїдну психопатію;
г) резидуальну шизофренію;
д) просту шизофренію.
До діагностичної групи шизотипового розладу за МКХ-10 включено:
а) шизоїдну психопатію;
б) латентну шизофренію;
в) просту шизофренію;
г) резидуальну шизофренію;
д) просту шизофренію.
До симптомів шизофренії 1-го рангу за К.Шнайдером відноситься:
а) відчуття відчуження думок і дій;
б) когнітивне зниження;
в) «шперрунг», ментизм;
г) агресивність;
д) парадоксальність емоційного реагування.
До симптомів шизофренії 1-го рангу за К.Шнайдером відноситься:
а)когнітивне зниження;
б) відчуття стороннього впливу;
в) «шперрунг», ментизм;
г) агресивність;
д) парадоксальність емоційного реагування.
До симптомів шизофренії 1-го рангу за К.Шнайдером відноситься:
а) «шперрунг», ментизм;
б) когнітивне зниження;
в) коментуючі псевдогалюцинації;
г) агресивність;
д) парадоксальність емоційного реагування.
Для шизофренічного мислення характерними рисами є:
а) аглютинація понять;
б) сповільненния мислення;
в) в’язкістьмислення;
г) патологічно ґрунтовне мислення;
д) скачка ідей (fugaidearum).
Для шизофренічного мислення характерними рисами є:
а)сповільненния мислення;
б) зісковзування думки;
в)в’язкістьмислення;
г) патологічно ґрунтовне мислення;
д) скачка ідей (fugaidearum).
Для шизофренічного мислення характерними рисами є:
а)сповільненния мислення;
б)в’язкістьмислення;
в) символічне мислення;
г) патологічно ґрунтовне мислення;
д) скачка ідей (fugaidearum).
Розрізняють наступні типи перебігу шизофренії:
а) безперервний;
б) епізодичний з наростаючим дефектом;
в) епізодичний ремітуючий;
г) все вірно;
д) все невірно.
Розрізняють наступні типи перебігу шизофренії, крім:
а) безперервного;
б) епізодичного з наростаючим дефектом;
в) епізодичного ремітуючого;
г) галопуючого;
д) усе невірно.
Що з наведеного належить до негативних симптомів шизофренії?
а) аутизм;
б) маячні ідеї;
в) сенестопатії;
г) агресивність;
д) псевдогалюцинації.
Що з наведеного належить до негативних симптомів шизофренії?
а) маячні ідеї;
б) дискордантність психічної діяльності;
в) сенестопатії;
г) агресивність;
д) псевдогалюцинації.
Що з наведеного належить до негативних симптомів шизофренії?
а) маячні ідеї;
б) сенестопатії;
в) зниження енергетичного потенціалу;
г) агресивність;
д) псевдогалюцинації.
ЕПІЛЕПСІЯ
1. Поширеність епілепсії залежно від діагностичних підходів оцінюють у:
а) 0,3-1%;
б) 1-2 %;
в) 3-5%;
г) 5-10%
д) до 15%.
2. До епілептичних радикалів Згідно Г. Л. Воронкова належать наступні, крім:
а) відсутність потреби у спілкуванні;
б) «неспокійне раннє дитинство»;
в) стереотипні кошмарні сновидіння;
г) часті нападоподібні головні болі за типом мігрені;
д) систематичні сноходіння з наступною амнезією.
3. До характеристик нападів епілепсії відносяться усі наступні, крім:
а) виникнення виключно під впливом зовнішнього подразника;
б) раптовість виникнення і припинення;
в) короткочасність;
г) стереотипність;
д) повторюваність.
4. Стан слабкості, розбитості, загального нездужання, що спостерігається за 0,5-1 годину до судомного нападу, являє собою:
а) ближні провісники;
б) ауру;
в) віддалені провісники;
г) епілептичну депресію;
д) абсанс.
Розрізняють наступні типи перебігу епілепсії, крім:
а) приступоподібно-прогредієнтний;
б) безперервно-прогредієнтний;
в) середньо-прогредієнтний;
г) ремітивний;
д)стаціонарний.
Розрізняють наступні клінічні форми епілепсії, крім:
а) параноїдна;
б) проста;
в) класична;
г) психічна;
д) латентна.
У ранньому дитинстві диференційну діагностику епілепсії слід проводити насамперед з:
а) спазмофілією;
б) раннім дитячим аутизмом;
в) синдромом гіперактивності з дефіцитом уваги;
г) істерією;
д) шизофренією.
Розвиток психозів при епілепсії спостерігається в:
а) 7-10%;
б) 1-2%;
в) 15-20%;
г) 40-50%;
д) до 75%.
Когнітивні пароксизми з дереалізаційними явищами (симптом «уже баченого» тощо) типові для локалізації епілептичних осередків:
а) у скроневій частці;
б) у тім’яній частці;
в) у лобній частці;
г) у потиличній частці;
д) у стовбурових структурах.
Тривалість великого епілептичного припадку...
а) 1-5 хв.;
б)кілька секунд;
в) 1-2 год,;
г) до доби;
Д. кілька діб.
З інструментальнихметодів для діагностикиепілепсійнайбільшезначеннямає.
а)електроенцефалографія;
б)рентгенографія черепа;
в)реоенцефалографія;
г)люмбальнапункція;
д) доплерографія
Аура...
а) спостерігається у 50% випадків нападів;
б) виникає за кілька годин до нападу;
в) дозволяєпопередити припадок;
г) спостерігається у всіххворих на епілепсію;
д) усі відповіді невірні.
Епілептичний статус...
а) є невідкладним станом в клініціепілепсії;
б) є результатом епілептичнихзмін особи;
в)знімаєтьсявведеннямтегретолу, камфори;
г)всівідповідівірні;
д) всі відповіді невірні.
Усі наступні положення щодо абсансів вірні, крім:
а)втрата свідомості триває зазвичай від 1 до 2 хвилин;
б)вони відомі також як petitmal (малі напади);
в) раптово втрачається увага до оточуючого;
г) після епізоду у пацієнта зазвичай не спостерігається розгубленості;
д)під час нападу пацієнт може бездумно дивитись в одну точку або в нього можуть відмічатись автоматизми, наприклад, причмокування губами.
Які з нижчеподаних медикаментів протипоказано призначати при епілептичному статусі?
а) камфора;
б) діазепам;
в)сірчанокисла магнезія;
г) кордіамін;
д) гексенал.
Для лікування малих нападів рекомендовано застосовувати:
а) етосуксимід;
б) етаперазин;
в) фенобарбітал;
г) вальпроат натрію;
д) клопіксол.
Для лікування малих нападів рекомендовано застосовувати:
а) трифтазин;
б) триметин;
в) фенобарбітал;
г) вальпроат натрію;
д) клопіксол.
Який з наведених препаратів доцільно призначити пацієнту з епілептичним статусом?
а) сібазон;
б) хлорпромазин;
в) препарати камфари;
г) флюоксетин;
д) галоперідол.
Який з наведених препаратів доцільно призначити пацієнту з епілептичним статусом?
а) хлорпромазин;
б) сірчанокисла магнезія;
в) препарати камфари;
г) флюоксетин;
д) галоперідол.
До найтиповіших безсудомних форм пароксизмів (психічних еквівалентів) при епілепсії відносять:
а) присмеркові стани;
б) панічні атаки;
в) паранояльний психоз;
г) складні абсанси;
д) кататонічний психоз.
До найтиповіших безсудомних форм пароксизмів (психічних еквівалентів) при епілепсії відносять:
а) панічні атаки;
б) дисфоричніпароксизми;
в) паранояльний психоз;
г) складні абсанси;
д) кататонічний психоз.
Яка з наступних характристик епілептичного нападу дозволяє віддиференціювати його від функціональних судомних нападів?
а) тривалість до 5 хвилин;
б) неможливість мовного контакту;
в) наявність передвісників;
г) відсутність провокуючих чинників;
д) падіння під час нападу.
Яка з наступних характристик епілептичного нападу дозволяє віддиференціювати його від функціональних судомних нападів?
а) наявність передвісників;
б) фазність, стереотипність нападів;
в) неможливість мовного контакту;
г) відсутність провокуючих чинників;
д) падіння під час нападу.
Яка з наступних характристик епілептичного нападу дозволяє віддиференціювати його від функціональних судомних нападів?
а) наявність передвісників;
б) неможливість мовного контакту;
в) відсутність зіничних фотореакцій під час нападу;
г) відсутність провокуючих чинників;
д) падіння під час нападу.
Grandmal і petitmal являють собою:
а) епілептичні пароксизми;
б) приступи шизофренії;
в) фази біполярного розладу;
г) види альцгеймеровської деменції;
д) типи панічних розладів.
Однією з умов припинення лікування епілепсії є:
а) повна відсутність пароксизмів протягом 5 років;
б) похилий вік пацієнта;
в) вагітність і пологи;
г) неефективність антиконвульсантів;
д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта.
Однією з умов припинення лікування епілепсії є:
а) похилий вік пацієнта;
б) поступове зниження дози препарату;
в) вагітність і пологи;
г) неефективність антиконвульсантів;
д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта.
Однією з умов припинення лікування епілепсії є:
а) похилий вік пацієнта;
б) вагітність і пологи;
в) контроль ЕЕГ;
г) неефективність антиконвульсантів;
д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта.
29. Розрізняють такі типи епілептичної деменції:
а) амнестично-олігофазична;
б) афективна;
в) псевдопаралітична;
г) вірно а+б;
д) вірно а+в.
До типових змін ЕЕГ при епілепсії відносять:
а) спорадичні або множинні піки;
б) скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну;
в)дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках;
г) вірно усе
д) жодне з перелі г) вірно усе
д) жодне з перелвченого.
ченого.
До типових змін ЕЕГ при епілепсії відносять:
а)дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках;
б) комплекс «гостра хвиля-повільна хвиля»;
в)скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну;
г) вірно усе;
д) жодне з переліченого.
До типових змін ЕЕГ при епілепсії відносять:
а) дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках;
б)скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну;
в) гіперсинхронний частий ритм;
г) вірно усе;
д) жодне з переліченого.
АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ
Загальні діагностичні вказівки щодо рекурентного афективного розладу включають наступні, крім:
а)виникає виключно в молодому віці;
б) щонайменше два епізоди в анамнезі;
в) відсутність розгорнутих маніакальних епізодів;
г) тривалість в середньому півроку;
д) може бути спровокований стресовою ситуацією.
Тріада Протопопова характеризує:
а) сомато-вегетативний компонент депресивного синдрому;
б) типові клінічні прояви маніакальної фази;
в) типові клінічні прояви депресивної фази;
г) діагностичні критерії прихованої депресії;
д)типовий перебіг біполярного психозу.
До змішаних варіантів маніакального синдрому відноситься:
а) гнівлива манія;
б) весела манія;
в) непродуктивна манія;
г) сплутана манія;
д) гіпоманія.
Монополярний тип перебігу МДП в МКХ-10 відповідає критеріям:
1 2 3 4 5 6