4 Теорія зміни місць. Суть. Прасловяни мігрували. Вчений Борис Рибаков

Лінгвісти відносили наших предків до індоєвропейської мовної групи. Історики, відповідаючи на питання «Звідки походили праслов`яни?», поділились на 4 групи. Їх концепції: 1) Дунайська. Суть. Прасловяни походили з середньої течії річки Дунай. Вчені: Шафарик, Трубачов.
2)Вісло-Одерська. Суть. Прасловяни походили з Польщі.Вчені: Рудницький, Костшерський.
3) Крапато-Вісло-Дніпровська. Її підтримали більшість вчених. Суть. Прасловяни походили з території обмеженої Віслом, з зони льодовика, горами Карпати і Дніпром.
4) Теорія зміни місць. Суть. Прасловяни мігрували. Вчений Борис Рибаков.
З 4-5 ст. письмові джерела повязували прасловян із Придніпровям. Про наших предків писали Йордан, Тацик, Піній старший
Вони згадували про «венетів», «антів».
На початку 7 ст. – мирне розселення словян.
У цей період із спільної мови предків формувались 3 підгрупи мов:
а) Західно-Словянська; б) Південно-Словянська; в) Східнословянська.
Східні словяни у 6-9 ст. До кінця 7 ст. розселення східні словяни до Дніпра. Протягом 8 ст. розселення східних словян у Північно-Східному напрямку. На початку 9 ст. східні словяни налічували 14 союзів племен.
На Україні розселились: поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, волиняни.
Побут східних словян: 1. Їх поселення були невеликими (4-70 деревяних помешкань). 2. Існували групи поселень східних словян. 3. У центрі такої групи були гради: а) Для захисту. б) Для сходу племені. в) Для культових обрядів.
Розшарування племен не значне. Земля, худоба у спільній власності сімей.
Політична організація східних словян:
- не мали верховних правителів. – не мали централізованої влади.
На чолі – ради старійшин.
Покликання язичницьким богам.
Важливі питання – шляхом загальної згоди. Військова організація:
1.Східні словяни були загартованими воїнами. 2. Добре воювали в лісовій місцевості. 3. Використовували засідки.
Торгівля. У 6 і 7 ст. – низький її рівень.
З 8 ст. поштовх торгівлі купцями зі Сходу. Купці заводили тонкі сукна, дорогі метали, ювелірні вироби, зброю. Східні словяни торгували традиційним.
Висновок. У 6-9 ст. закладені основи східних словяни державності.
На межі 10-11 ст. КР досягла найвищого рівня. Існував суверенітет Великого Київського князя. Принципи розподілу землі Великого Київського князя:
1. До волі господарської. 2. До живота. 3. В отчину..
У другій половині 11 ст. – початок дроблення Русі. Причини роздробленості Русі:
Послаблення великокнязівської влади у Києві. 1054 р. помер Ярослав Мудрий, чвари за владу між синами.
1097 р. – з’їзд князів У Любечі. Переміг принцип «в отчину». 1146-1246 – У Києві 47 князювань . Титул Великого князя став формальним.
1169 р. – розорення Києва військами Боголюбського. 1240 р. – Київ добили монголо-татари.
Утвердження економіки феодалізму на території КР. Feodum – обмежена територія:
1. Тоді переважав натуральний тип господарства.
2. Замкненість, обособленість.
3. Не було етнічних чи географічних причин для цього.
Зміни в суспільних відносинах між феодалами та експлуватованю масою:
1. Воченики хотіли покращити свій добробут. 2. Посилили гніт людей. 3. По князівствах зявилися повстання.
Зявилась необхідність тримати свій каральний апарат. Підсумок: між Києвом і князівством зявився сепаратизм і прагнення відокремитись.
Першою відокремлена Галиччина (2 половина 11 ст.)
З 1199 р. існувало Галицько-Волинське князівство.
В кінці 11 ст. відмежувалась Чергнігівщина. Поч. 12 ст. – відокремлення в Переяславищні.
Висновок. З розпадом Русі утворились удільні князівства.

Вперше слово «Русь» використав Нестор Літописець у повісті «времяних літ».
У 18 ст. німецькі вчені РАН Міллер, Мюллер висунули норманську теорію.Суть. Київську Русь заснували вихідці із Скандинавії. Ломоносов висунув анти норманську теорію. Суть. Київську Русь заснували східні словяни. Слово «Русь» - від Русна, Рось, Росава, Росиця. Нестор Літописець відносив перші кроки східних словян державності до межі 6-7 ст: а) Піднесення полян. Б) Заснування Києва.
З 862 р. літописи починають династичний виклад історії Київської Русі.
Князь Олег (882-912 рр.) – завершив формування території Київської Русі.
Найвищого рівня Київська Русь досягла за Володимира Великого (980-1015 рр.) Характеристика його політики: 1. У центрі уваги – добробут володінь. 2. За нього Київська Русь почала сприйматися в Європі як єдине ціле. 3. Зосередився на захисті Південно-Східних кордонів. 4. Між Сходом і Заходом обрав Європу. 5. Запровадив християнство, 988 р.
Економіка КР. Провідне місце в ній займало сільське господарство: 1. Мали досконалі знаряддя обробки землі. 2. Вирощували до 15 агрокультур. 3. Використовували двопільну і трипільну системи. 4. Розвиненим було скотарство. 5. Значна частина вільних земель.
Підсумок. КР була основним постачальником агропродукції в Європу. Характеристика розвитку ремесл: Обробляли чорні та кольорові метали.
Основні методи обробки:поковка, гартування, інструкція.. Дорогоцінні метали обробляли греки, вірмени і вихідці зі Сходу. З 12 ст.. існували корпорації ремісників.
Торгівля. Основним торгівельним напрямом була Візантія. Інші напрями: Скандинавія, Поволжя, Схід, Центральна і Західна Європа. Внутрішні шляхи: солоний, залізниці. КР торгувала традиційним. Завозили: тканини, зброю, дорогі метали, посуд, предмети культу,. Існували купецькі обєднання. Соц. Структура КР: 1.Великий Київський князь. 2. Князі. 3.Боярство. 4. Міська знать. 5»Молодші люди». 6. Селянство. 7. Міська черна. 8. Холопи.
Історичне значення КР. Вона була першим прикладом власної державності Східних словян.