Відповідно до КНД 45-093-97 Тимчасове керівництво з експлуатації волоконно-оптичних ліній зв'язку міських телефонних мереж:
1. Технічна експлуатація ВОЛЗ здійснюється відповідно до основних існуючих положень з організації технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд міських телефонних мереж з урахуванням особливостей технічного обслуговування та ремонту ВОЛЗ.
2. Технічний стан ВОЛЗ має забезпечувати високоякісний та безперебійний зв'язок. Безперервна робота ВОЛЗ досягається постійним технічним наглядом за їх станом, виконанням профілактичних вимірювань параметрів ВОЛЗ, систематичним вжиттям профілактичних заходів з попередження пошкоджень і аварій, своєчасним усуненням пошкоджень, шо виникають, та виконанням необхідних додаткових робіт.
3. Експлуатація міських телефонних мереж регулюється Законом України «Про зв'язок», введеним у дію 16,05.95 Постановою Верховної Ради України, чинними на цей час розпорядженнями Державного комітету зв'язку України, правилами, інструкціями та іншими керівними нормативними документами щодо експлуатації лінійних споруд зв'язку, включаючи цей нормативний документ.
4. Охорона кабельних ліній зв'язку міських телефонних мереж має виконуватися згідно з Правилами охорони ліній зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 1996 р. за № 135.
5. Роботи з експлуатації кабельних ліній зв'язку міських телефонних мереж, які не відображені в цьому Тимчасовому керівництві, мають виконуватися згідно з Руководством по эксплуатации кабельных сооружений ГТС (М. :Связь, 1970).
Відповідно до ГОСТ 21130–75:
1. Затискачі повинні задовольняти вимогам даного стандарту: ГОСТ 12.2.007.0 та ГОСТ 10434.
Тип та конструктивне виконання затискачів та знаків заземлення повинні вибиратися в залежності від конструкції виробу, в якому вони застосовуються.
Діаметр шпильок, болтів, гвинтів і значення електричного опору контактного з'єднання затискачів повинні встановлюватися відповідно до ГОСТ 12.2.007.0.
2. Затискачі і знаки заземлення повинні бути призначені для експлуатації в умовах, нормованих для кліматичного виконання В, категорії розміщення 1-5 ГОСТ 15150.
Для затискачів і знаків заземлення, призначених для застосування в районах з тропічним чи холодним кліматом, вибір матеріалів і покриття повинно виготовлюватися з врахуванням вимог ГОСТ 15963 і ГОСТ 17412.
3. Для затискачів застосовують стальні і латунні шпильки, болти, гвинти і гайки з великим шагом різьби по ГОСТ 8724.
4. Покриття стальних і латунних кріплень повинно встановлюватися з вимогами ГОСТ 1759.0 і ГОСТ 9.303 в залежності від вимог експлуатації виробів, на яких встановлюються затискачі.
5. Затискачі повинні встановлюватися у зварювальних конструкціях на бобишках або перехідних пластинах, в литих конструкціях – на припливах. За згодою з користувачем допускаються бобишки іншої конструкції, встановлення затискачів на краю деталі корпуса на площадці, яка не виступає з обов'язковою її цековка на глибині 1-2 мм. або з захисним покриттям.
В затискачах дозволяється передача контактного тиску на заземлюючий провідник через ізоляційний матеріал з кераміки, якщо механічна міцність керамічних ізоляційних матеріалів достатня для забезпечення нормальної експлуатації затискачів, умови транспортування і зберігання виробів, на яких встановлений затискачі.
Для литих корпусів з кольорового металу припливу не обов'язкова, шорсткість контактної поверхні – не нижче Ra 25.
Затискачі після встановлення повинні бути легко доступні і розташовуватися так, щоб з'єднання виробу до захисного проводу зберігається при видалення кришки або будь якої іншої знімної деталі.
6. Контактні поверхні повинні бути металево чистими, гладкими і покритими протикорозійною змазкою.
7. У вибухозахисних виробах отвори для заземлюючих шпильок і болтів не повинні виходити у вибухонепроникну область.
Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0–75 ССБТ:
В електротехнічних виробах можуть використовуватися:
– ізоляція струмопровідної частин (робоча, додаткова, подвійна, посилена);
– безпечна наднизька напруга в електричних колах;
– елементи для здійснення захисного заземлення металевих неструмопровідних частин виробу, які можуть опинитися під напругою (при порушенні ізоляції, режиму роботи вироби тощо);
– елементи, що відключають виріб від мережі, коли доступні дотику частини виробу виявляються під напругою в тому числі і грозових розрядів;
– оболонки для запобігання можливості випадкового дотику до струмопровідних, рухливих, гарячих частин виробу;
– блокування для запобігання помилкових дій і операцій;
– екрани та інші засоби захисту від шкідливого та небезпечного впливу електромагнітних полів, теплового, оптичного і рентгенівського випромінювання;
– засоби видалення утворюваних в процесі експлуатації небезпечних і шкідливих речовин;
– елементи, які призначені для контролю ізоляції та сигналізації про її пошкодження, а також для відключення виробу при зменшенні опору ізоляції нижче припустимого рівня;
– попереджувальні написи, знаки, забарвлення в сигнальні кольори та інші засоби сигналізації про небезпеку (тільки в поєднанні з іншими заходами забезпечення безпеки); виконання вимог ергономіки.
ВИСНОВОК
У процесі виконання даного курсового проекту я проектувала волоконно–оптичну систему передачі плезіохронної цифрової ієрархії (PDH).
При виборі шляху проходження траси між м. Львів та м. Сарни(Рівненської області) я враховувала: її найкоротшу протяжність; найоптимальнішу будівельну довжину кабелю(4 км). При розробці ситуативної схеми лінії передачі я користувалася картою автодорожніх шляхів. Розрахунок необхідної довжини оптичного кабелю для будівництва лінії зв'язку виконала з урахуванням встановлених норм запасу на підземний оптичний кабель, що прокладається в ґрунті – 2%. Отримаємо довжину кабелю Lкаб =287.64 км.
При виборі цифрової системи передачі та типу волоконно-оптичного кабелю я розрахувала загальну кількість третинних потоків Е3=3. Врахувавши це з наявної номенклатури продукції ВАТ"Одесакабель" для мережі, що проектується використала кабель типу ОКЛБг-3-ДА-4-24Е0,40Ф3,5/0,30Н19-16/2.
Наступним етапом розрахунку курсового проекту необхідно було виконати обрахунок довжини ділянки регенерації по загасанню та по дисперсії.
Довжина регенераційної ділянки по загасанню виявилася рівною 60 км. А LРД по дисперсії рівна 346.4 км.
Врахувавши всі види загасання я побудувала енергетичний потенціал ВОСП.
При розробці схеми організації зв'язку ВОСП я використовувала аналого-цифрове каналоутворення зі швидкістю 2048 кбіт/с, апаратуру ІКМ-120-5 та апаратуру ІКМ-480-5, об'єднавши два третинних потоки ОТГ-35 у блок ТГ-35 та об'єднавши два вторинних потоки у ОВГ-25 в ТГ-25.
Отже, після виконання всіх обрахунків, можна сказати, що передача даних по оптичному волокну має високі швидкість та завадостійкість, підсилення та відновлення сигналу необхідно виконувати через 60 км(відповідно до мого варіанту курсового проекту).
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Периферійні пристрої інформаційних мереж : методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни для студентів напряму підготовки “Радіотехніка” / В. І. Лужанський. – Хмельницький : ХНУ, 2010. – 48 с.
2. КНД 045-093–97 Тимчасове керівництво з експлуатації волоконно-оптичних ліній зв’язку міських телефонних мереж. – К., 1998.
3. ГОСТ 21130–75 Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры. – М.:Изд-во стандартов, 1975. – 16 с.
4. ГОСТ 12.2.007.0–75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. – М. : Изд-во стандартов, 1975. – 35 с.
1 2