1 2 3 4.6.3.4 Синтез мультиплексорів і демультиплексорів Мультиплексором називають операційний елемент комбінаційного типу, який передає сигнали з однієї із N вхідних ліній у вихідну. Він представляє собою програмований комутатор каналів, що має один вихід і кілька входів, а також керуючі входи (входи адресування), що задають номер входу, який підключається до виходу мультиплексора. Вхідну лінію, з якої передаються дані, вибирає код, що надходить на керуючі входи мультиплексора. Мультиплексор з n керуючими входами хn-1,…,x1, x0 може керувати 2n інформаційними лініями D0,D1,…, D2n-1 (рис 4.37). Рисунок 4.37 - Принцип роботи мультиплексора (а), його умовне позначення (б) і схемна реалізація на базі дешифратора (в) Із схеми на рис. 4.37, бачимо, що залежно від вхідного коду Х на одному з виходів дешифратора з’являється логічна одиниця, яка дозволяє передавати відповідну змінну Di на вихід у. Отже, функцію мультиплексора на чотири входи можна записати так: (4.54) Узагальнюючи цей вираз на мультиплексор з 2n входами і n-розрядним керуючим словом, його функцію можна записати у вигляді: ,(4.55) де кон’юнкції виду ... і т.д. – конституенти одиниці. Вираз (4.55) для виходу мультиплексора збігається з виразом, що його задає теорема розкладання будь-якої бульової функції за її одиничними значеннями. Це дає змогу реалізувати з допомогою мультиплексора будь-яку логічну функцію, що спрощує конструювання цифрових схем. Розглянемо це на прикладі бульової функції: (4.56) З рис. 4.38 випливає, що коли на інформаційні входи мультиплексора подано логічні 0 і 1 згідно із стовпцем значень функції у таблиці істинності, то в разі подавання на його керуючі входи різних комбінацій логічних змінних х3, х2, х1, х0 на виході з’являтимуться значення логічної функції у цих змінних. Наприклад, у випадку подавання коду 1111 до виходу мультиплексора підмикається інформаційний вхід 15 і передає на вихід логічну одиницю, що відповідає значенню функції (8.4) на цьому наборі змінних. Таким чином, замість 7-10 інтегральних схем на друкованій платі буде використано лише одну, що значно спрощує конструкцію цифрового пристрою. Рисунок 4.38 - Реалізація логічної функції з допомогою мультиплексора Демультиплексор – операційний елемент комбінаційного типу, який передає дані з вхідної лінії на одну із N вихідних (рис. 4.39). Вхідна змінна у на інформаційному вході (рис. 4.39,в) передається на один з чотирьох виходів, що його визначає вхідний код : Щоб одержати демультиплексор n-розрядного слова на n-розрядних виходів, паралельно вмикають n демультиплексорів, які мають один вхід і N виходів. Рисунок 4.39 - Принцип дії демультиплексора (а), його умовне позначення (б) і зразок схемної реалізації на базі дешифратора (в). Щоб одержати демультиплексор n-розрядного слова на n-розрядних виходів, паралельно вмикають n демультиплексорів, які мають один вхід і N виходів. Синтез комбінаційних схем на основі програмованих логічних матриць Логічним елементом, досить зручним для використання в схемах автоматів, є програмована логічна матриця (ПЛМ), яка в літературі називається програмованою інтегральною схемаою (ПЛІС). Структурна схема ПЛМ показана на рис. 4.40. ПЛМ складається з двох матриць. Матриця М1 формує k кон’юнкцій вхідних змінних, а матриця М2 - n диз'юнкцій від кон’юнкцій М1. Число входів може досягати десятків, а число ланцюгів - більш ста. Функціональна схема ПЛМ наведена на рис. 4.41. Вона показує, що схема допускає безліч варіантів обробки вхідних сигналів. Вхідні елементи дозволяють мати усі вхідні змінні як у прямій, так і в інверсній формі. На входи будь-якого елемента І подані усі вхідні змінні і їхні інверсії. До входів кожного елемента АБО підключені виходи всіх елементів І. Нарешті, вихідні елементи дозволяють одержати кожну з вихідних функцій у прямому або інверсному виді. Принципова схема ПЛМ зображена на рис. 4.42. При побудові матриць М1 і М2 на перетині горизонтальних і вертикальних ліній включаються напівпровідникові біполярні або МОП-транзистори. Вхідні сигнали або їх інверсії з’єднуються через транзистори з інформаційними шинами, утворюючи кон’юнкції тих вхідних змінних, з'єднання із шинами яких були зроблені: , де може приймати значення , або 1 (одиниця буде у випадку відсутності зв'язку зі змінною . Кількість функцій буде залежати від числа логічних елементів, що формують вертикальні шини. Сформовані аналогічно вихідні сигнали відповідають рівнянню . Принцип реалізації операції кон’юнкції в схемі рис. 4.42 показано на рис. 4.43, а диз'юнкції - на рис. 4. 44. Програмування ПЛМ залежно від її типу може проводиться або на заводі-виробникові ПЛМ, або у споживача. Є також ПЛМ, що допускають повторне програмування. Нехай потрібно запрограмувати ПЛМ для синтезу функції F і Q , заданих в ДДНФ (або таблицею істиннності): Розглянемо перший член ДДНФ функції F: . У ньому значення вхідних змінних дорівнюють 0001. Це означає, що в ПЛМ, в матриці І, необхідно першу вертикальну шину з'єднати з прямою шиною і інверсними шинами . Аналогічно формуються і решта елементарних кон'юнкцій (члени ДДНФ) для функцій F і Q. На матриці АБО потрібні для виходу кожної функції вертикальні шини об'єднуються перемичками-транзисторами і утворюють диз'юнкції , . Для зручності використовують спрощене накреслення схем ПЛМ у вигляді таблиць, де перемички-транзистори для прямих шин замінені на "1", а для інверсних шин - на "0". Новий імпульс розвиткові ПЛІС надав розвиток комунікаційних технологій. Саме тут, на великих потоках і граничних швидкостях обробки інформації, ПЛІС дозволяє реалізувати спеціалізовану структуру, тому при однаковій тактовій частоті реалізований пристрій має істотні переваги у швидкодії порівняно з мікропроцесорами. З цією особливістю зв’язана й інша область застосування ПЛІС, що швидко розвивається – реалізація функцій цифрової обробки сигналів. В даний час ВІС програмувальної логіки мають ступінь інтеграції до декількох мільйонів еквівалентних вентилів, швидкодія (введення/виведення) більше 400МГц. Як засоби опису проектів застосовуються мови високого рівня типу HDL (Hardware Description Language), наприклад Altera HDL, VNDL, Veriolog HDL. Контрольні запитання Якими моделями можна описати комбінаційну схему? З яких етапів складається синтез КС? Як визначається складність комбінаційної схеми? В чому полягає аналіз комбінаційної схеми? Назвіть методи усунення “гонок” в комбінаційних схемах. 1 2 3 |