1. Які юридичні ознаки Конституції як джерела земельного права України?
Конституція України є основоположним законом України, який містить у собі правові норми, що лежать в основі земельного права і земельного законодавства. Положення Конституції України визначають права, свободи та обов'язки людини і громадянина, що повною мірою поширюються і на селян як основних землекористувачів.
Норми Конституції України можна умовно поділити на дві групи:
1. безпосередньо присвячена земельним відносинам;
2. опосередковано бере участь у регулюванні земельних відносин.
До першої групи відносяться: ст. 13 — про землю та інші природні ресурси; ст. 14 — про право власності на землю; ст. 16 — право кожного на сприятливе навколишнє середовище (довкілля); про обов'язки кожного зберігати природу, бережливо відноситись до її багатств.
В ст. 13 Конституції проголошено, що "земля, її надра, атмосферне повітря водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи
державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
У ст. 14 Основного Закону зазначається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Згідно з вимогами даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
В Основному Законі (ст. 41) закріплено три форми власності: державна, комунальна і приватна. На підставі цієї правової норми власність на землю в Україні також має ті самі форми: державну, комунальну і приватну.
(на всяк випадок, для доповнення відповіді тицьнути тут (http://kegt.rshu.edu.ua/images/dustan/OZVRR9.pdf) (ст.6))
Другу групу норм Конституції України складають більш віддалені від земельних відносин, але не менш важливі для них приписи Основного Закону: про людину, її права і свободи (ст.ст. 21—42); про демократичний, правовий і соціальний характер держави Україна (ст.ст. 2—7); про гарантії державного захисту прав і свобод людини і громадянина (ст. 8); про обов'язки кожного сплачувати податки (ст. 67). Одним із головних джерел земельного права є Земельний кодекс України. Він регулює такі інститути: форми власності на землю; користування землею; порядок передачі земель у власність та користування; окремі права і обов'язки власників землі
2. Чи не порушила положень чинного законодавства Верховна Рада України, прийнявши законопроект про внесення змін до ст. 13 Конституції України?
У задачі писано: "...більшістю від конституційного складу прийняла поданий Кабінетом Міністрів України законопроєкт…", то вони порушили статтю 154, бо вона свідчить, що: "Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України ЛИШЕ: Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України".
Тому, як подала закопроєкт КМУ - невідомо.
У задачі писано: "...за зазначений законопроект проголосувало дві треті від конституційного...", то вони порушили статтю 154, бо вона свідчить, що: "Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України".