Ім'я файлу: застосування математичних методів в банківській.docx
Розширення: docx
Розмір: 313кб.
Дата: 05.05.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 313кб.
Дата: 05.05.2022
скачати
Висновок
Метою данного реферата є опанування студентами широкого спектру сучасних математичних методів прийняття економічних рішень на основі системного аналізу, економічного та математичного моделювання, оптимізації діяльності банківських установ в умовах ринкової економіки; прикладних та математичних моделях методик визначення оптимальних економічних рішень, з використанням обчислювальної техніки та пакетів прикладних програм.Цей реферат наочно показує як тісно матиматика повязанна з фінансами і банківськой справой.
1. Теоретико-методологічні засади економіко- математичного моделювання.
Основи економіко-математичних методів моделювання
Будь-яка наука використовує загальнонаукові та специфічні методи дослідження. Загальнонаукові:
метод наукової абстракції;
метод аналізу та синтезу;
метод єдності історичного та логічного;
позитивний і нормативний методи.
Моделювання є специфічним методом дослідження економічних наук, таких як макроекономіка, мікроекономіка, економетрика, економічний аналіз.
Модель – спрощене відображення економічного явища чи об’єкта або спрощений опис реальності. У своїй діяльності економісти використовують різноманітні моделі. Модель можна подати у вигляді рівняння, схеми, графіка діаграми.
Економіко-математична модель – математичний опис економічного об’єкта або процесу, який здійснюється з метою їх дослідження і управління ними.
Моделі відображають проблеми різних дисциплін і будуються за певними припущеннями що полегшують розуміння реального світу.
Економіко-математичні моделі містять у собі екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні) змінні. Одержати ендогенні змінні можна після розв’язання задачі за побудованою моделлю.
Зміна екзогенних параметрів у моделі приведе до зміни ендогенних параметрів (мал.1.1).
Мал.. 1.1. Зв'язок змінних у моделях.
Екзогенні змінні задаються до побудови моделі, як первісна інформація для розв’язання поставленого завдання. Ендогенні змінні є розв’язком побудованої моделі.
Для моделювання економічних процесів використовують також агреговані величини (параметри) – сукупність специфічних економічних одиниць як одного цілого.
Робота не із самим об'єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість відносно швидко і безболісно досліджувати його основні (суттєві) властивості та поводження за будь-яких імовірних ситуацій (це переваги теорії). Водночас обчислювальні (комп'ютерні, симулятивні, імітаційні) експерименти з моделями об'єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних математичних та обчислювальних методів і технічного інструментарію інформатики, ретельно та досить глибоко вивчати об'єкт у достатньо детальному вигляді, що недоступно суто теоретичним підходам (це перевага експерименту). Математичне моделювання будь-якого об'єкта породжує чіткий план дій, який умовно можна поділити на три етапи: модель– алгоритм–програма
На першому етапі обирається (чи будується) «еквівалент» об'єкта, що відображає в математичній формі найважливіші (ключові) його властивості – закони, яким він підпорядковується, зв'язки, що притаманні складовим його частинам, тощо. Математична модель (чи її фрагменти) досліджуються теоретичними методами, що дозволяє отримати важливі (концептуального характеру) нові знання про об'єкт.
Другий етап – вибір (чи розроблення) алгоритму для реалізації моделі на комп'ютері. Модель подається у формі, зручній для застосування числових методів, визначається послідовність обчислювальних і логічних операцій, котрі необхідно здійснити, щоб отримати шукані величини із заданою точністю.
На третьому етапі створюються програми, що «переносять» модель і алгоритм на доступну комп'ютерну мову. До них також висуваються вимоги
економності та адаптивності. їх можна назвати «електронним» еквівалентом досліджуваного об'єкта, що є придатним для безпосереднього експериментування на комп'ютері.
Створивши тріаду: «модель–алгоритм–програма», дослідник (системний аналітик) отримує універсальний, гнучкий інструмент, який тестується в
«пробних» обчислювальних експериментах. Після того як адекватність (достатній рівень відповідності, зважаючи на цілі та взяту систему гіпотез) тріади щодо вихідного об'єкта засвідчена, з моделлю проводять різноманітні та детальні «досліди», які дають нову інформацію про необхідні якісні та кількісні властивості й характеристики об'єкта
Зазначимо, що умовою розробки моделі є принцип так званої інформаційної достатності. Це означає, що системний аналітик повинен мати достатньо чітке уявлення про те, що вважати за вхідні та вихідні змінні досліджуваної системи, які чинники суттєво впливають на процес її функціонування. Якщо рівень інформаційної достатності низький, то створити модель, за допомогою котрої можна було б отримати нові знання про об'єкт- оригінал, майже неможливо.