Ім'я файлу: курсова ринкове.docx
Розширення: docx
Розмір: 114кб.
Дата: 18.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
звіт ПП Рудники.docx
Розширення: docx
Розмір: 114кб.
Дата: 18.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
звіт ПП Рудники.docx
Рис 3.1. Функції інфраструктури ринку
Елементи ринкової інфраструктури, завдяки яким реалізуються її функції, можна розділити на три блоки: організаційно-технічну інфраструктуру (товарні біржі та аукціони, універмаги та торгові палати, холдингові та брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, пункти оренди та оренди , державні інспекції тощо); фінансово-кредитна інфраструктура ринку (банки, фондові біржі, страхові та інвестиційні компанії, профспілкові фонди та інші громадські організації, тобто всі, хто може і бере участь у мобілізації тимчасово вільних ресурсів, перетворює їх у позики, а потім в інвестиції ); організаційна та дослідницька інфраструктура (науково-дослідні інститути, що досліджують проблеми ринку, інформаційні та консалтингові фірми, аудиторські організації). Установи та організації, які входять до цієї інфраструктури, вивчають динаміку ринкової ситуації, розробляють стратегії та тактики для ринкових підприємців, створюють прогнози для уряду та підприємців, моделюють наслідки рішень, консультують, вирішують конфлікти між партнерами, готують економістів, менеджерів та маркетологи.
3.2. Напрями удосконалення ринкової системи України
Багато вчених досліджували шляхи переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні. Наприклад, С. Мочерний виділяє такі основні моделі: 1) ринкова економіка з її модифікаціями та історичними формами; 2) змішана економіка, яка є найдосконалішою моделлю сучасного капіталізму; 3) постіндустріальне суспільство; 4) національна економіка; 5) капіталістична економіка; 6) національна економіка. Автор вважає модель національної економіки найбільш оптимальною моделлю для України, яка дає змогу використовувати всі типи власності (з переважанням трудової колективної власності), всебічний соціальний захист та національно-демократичне економічне планування [13].
Український економіст А. Філіпенко зазначає, що сучасна наука виділяє такі основні моделі економічного розвитку: модель лінійних фаз; модель структурних перетворень; неокласична модель вільного ринку; теорія зовнішньої залежності; теорія подвійної еволюції; концепція ендогенного росту; інноваційна теорія економічного розвитку; модель сталого розвитку. Найбільш прийнятною моделлю для України автор вважає «інтегровану модель економічного розвитку, яка дає змогу повніше реалізувати національні інтереси у світовій економіці» [13].
Вітчизняний політолог М. Михальченко виділяє чотири можливі моделі (він називає їх сценаріями) майбутнього України, кожна з яких має економічну основу. Це такі моделі сценаріїв: 1) "ретроїдильна", яка базується на запланованій директивою, неконкурентоспроможній економіці; 2) "моноетнічний", в основі якого лежить ідея створення "закритого населення", расово чистої етнічної групи та "закритої національної економіки"; 3) ліберальна ", яка базується на ліберальних цінностях ринкової економіки; 4) «конвергенція», яка передбачає поєднання найкращих результатів механізму ринкової економіки з неринковими формами перерозподілу прибутку, створення соціально орієнтованої економіки ринковими методами.
На мою думку, не існує моделі, яка б ідеально підходила для нашої держави. Нам потрібно створити власну українську модель, хоча ми повинні враховувати не лише власний досвід, а й досвід країн, які успішно розробили модель соціально орієнтованої ринкової економіки.
Тож нам потрібна українська модель - універсальна модель, створена на основі досвіду інших країн, але яка б враховувала особливості України.
Перш за все, необхідно усунути найважливіші проблеми, які необхідно вирішити для подальшого успішного розвитку. Основною проблемою є: спад промислового виробництва; скорочення зайнятості, безробіття; невиплата заробітної плати; низька заробітна плата та інше.
Оскільки зайнятість є одним з головних показників добробуту країни, цю проблему потрібно поставити на перше місце.
На другому місці - правильне раціональне використання природних ресурсів, яких в Україні достатньо.
Крім того, країна повинна звернути увагу на "політику доходів", ця система повністю відсутня через ситуацію в країні. Люди "середнього класу" не довіряють повній виплаті заробітної плати, і немає системи захисту їх інтересів. Низька заробітна плата також є проблемою, що свідчить про те, що Україна повинна проводити "соціальну політику" не лише задля високого рівня довіри до країни, але й для добробуту свого народу.
Інша важлива проблема - аграрна, адже Україна є індустріально-аграрною державою. Необхідно оновити мотивацію до праці, до економічної самостійної роботи, адже це повинно бути в інтересах самих людей, щоб вони створювали своє власне майбутнє.
Тільки після вирішення цих нагальних проблем можна побудувати нову соціально орієнтовану державу.
Є три етапи, які допоможуть Україні стати високорозвиненою європейською державою соціального забезпечення:
- на першому етапі - слід створити початкову (до 2010 р.) наукову концепцію соціальної держави, створити правову базу на всіх рівнях управління, управління, місцевого самоврядування, вдосконалити систему соціального партнерства та громадянського суспільства; необхідно підготувати необхідний персонал, структури та механізми, настанови соціальної та економічної політики для функціонування соціальної держави із соціальною ринковою економікою. На цьому етапі слід вирішити найбільш актуальні соціальні проблеми, зокрема підвищення середнього рівня соціального забезпечення;
- на другому етапі - повинні бути перевірені перехідні (до 2015 р.) закони, статути, ефективність роботи органів та управління, самоврядування, соціальне партнерство тощо. структури, державні соціальні стандарти тощо. Важливо реалізувати цілі розвитку України, узгоджені Україною на Саміті тисячоліття (Йоганнесбург, 2002), Декларацією тисячоліття, підписаною 180 державами-членами ООН;
- на третій фазі, період стабільного функціонування та розвитку соціальної держави (до 2025 р.), який наближається до європейських кількісних стандартів соціального розвитку [15].
Висновок
Сучасний механізм регулювання ринкової економіки є відносно складною організаційно-економічною та правовою формацією. Він:
По-перше, він включає сукупність організаційних структур, систему форм, методів та інструментів ринкового регулювання і в цій функції виступає як спосіб організації ринкової економіки.
По-друге, це система функціонування виробничих відносин. Система, де виробничі відносини проявляються у конкретних економічних формах (гроші, ціна, прибуток, заробітна плата, податки тощо). За цією функцією він виступає механізмом реалізації власності на засоби виробництва та узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин.
По-третє, механізм регулювання ринку включає певні правові норми, що регулюють діяльність учасників ринку. І в цій якості він виступає як спосіб реалізації регулюючої ролі держави.
Тому механізм регулювання ринкової економіки охоплює як сферу функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, так і сферу надбудови. Тому його зміст можна зрозуміти лише тоді, коли ми враховуємо ці основні аспекти вираження в їх взаємодії та взаємовідносинах.
Таким чином, механізм регулювання ринкової економіки є способом організації та забезпечення ефективного функціонування відповідно до вимог економічних законів, за допомогою якого реалізуються економічні інтереси учасників ринку.
Нарешті, ви можете визначитися з ринковою системою. Ринкова система - це сукупність усіх цих елементів у їх взаємодії, взаємозв'язку та взаємозалежності.
Побудова "соціально орієнтованої економіки" нової технотронно-інтелектуальної ери вимагає вивчення нових закономірностей соціально-економічного розвитку. Критерії "соціальної орієнтації" та "соціально-економічного розвитку" в XXI. Століття будуть соціально-економічними показниками та факторами, які суттєво відрізняються від традиційних та усталених показників XX. Століття. Економічна модель України повинна базуватися на досягненнях сучасного світу та орієнтуватися на соціальні цінності третього тисячоліття з її відносно жорсткими детермінантами. В останній частині йдеться про шляхи переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки, суть якої полягає спочатку у вирішенні всіх нагальних потреб країни, а потім у створенні моделі соціальної держави. Поєднання всіх вищезазначених фактів дає деяке уявлення про складність завдань побудови такої моделі в Україні у XXI. Століття.
Список використаної літератури
Базилевич В.Д. Практикум з мікроекономіки [Текст] – Київ: Знання 2010. -491 с.
Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.
Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. Пер. с франц. - М.: "Международные отношеня", 1994.
Башнянин Г. , Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.
Беляев О. О., БебелоА. С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму. - К.: КНЕУ, 2003. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник. - К.: Вища шк., 2003.
Борисов Е. Ф. Основы экономики: Учебник для студентов средних специальных учебных заведений [Текст].– М.: Юристь.
Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. - М.: Мысль, 1991.
Бугулов В. М. Ціноутворення в умовах ринку: Навч. посібник. - К., 1998. Бьюкенен Дж. Конституция экономической политики. Расчет согласия. Границы свободы. - М., 1997. 6. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,2003.
Васильченко В. С. Ринок праці та зайнятість (навчальний посібник). - К., 1996. Валовой Д. В. Рыночная экономика. Возникновение, эволюция и сущность. - М.: ИНФРА-М, 1997.
Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи. - К.: Наук, думка, 1992. Гальчинський А. С. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Основи, 2001.
Гальчинський А. С, Єщенко П. С, Палкін Ю. І. Основи економічної теорії:Підручник. - К.: Вища школа, 1995. Глобалізація і безпека розвитку / Кер. авт. кол. О. Г. Білорус. - К.: КНЕУ, 2001.
Гош А. П. Політична економія капіталізму і після соціалістичного перехідного суспільства: Підручник. - К., 1999.
Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелеологія): Навч. посібник. - К.: Видавничий центр "Академія*', 2005. Доповіді з окремих питань соціального та економічного становища України. - К.:
Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк [Текст]. – К.: Навч.книга, 2003.– 352с.:
. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової [Текст] .– К.: А.П.Н., 2008.
Задоя А. А., Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие [Текст]. – К.:Вища шк. – Знання.
Кулішов В.В. Методичні засади формування економічної компетентності у процесі підготовки фахівців технологій. Монографія [Текст]. – К.: Каравела, 2011. – 567 с.
Мадзігон В.В. Дидактичні основи формування знань професійної компетентності з основ підприємництва та вибір підприємницької ідеї і реєстрації підприємства // В. Мадзігон [Текст]. / Молодь і ринок. – 2011. – №1(72). – С. 106 – 111
Рябікіна А. А., Бикова Т. В. Основи мікроекономіікі: Що таке попит та пропозиція: Учеб. сел. - СПб.: «Петербурзька книга», 1997. - 302 с.
Самуельсон П. Економіка: У 2 т. / Пер. з англ. - М.: Алгон, 1994, 1997.
Хайман Д. Сучасна мікроекономіка: аналіз та застосування: У 2 т. / Пер. з англ. - М.: Фінанси і статистика, 1992. - 768 с.
Хейне П. Економічний образ мислення / Пер. з англ. - М.: Изд-во «Дело», 1992. - 704 с.
Економіка перехідного періоду / Под ред. В. В. Радаєва, А. В. Бузгалін: Учеб. сел. - М.: Изд-во МГУ, 1995. - 415 с.
Економіка. Учеб. / Под ред. А. С. Булатова .- М.: БЕК, 1995. - 695 с.
1 2