1   2   3
Ім'я файлу: Затримання особи на стадії досудового розслідування КУРСОВА.doc
Розширення: docx
Розмір: 69кб.
Дата: 05.08.2022
скачати
Пов'язані файли:
METODIChESKIE_REKOMENDATsII_PO_NAPISANIYu_REFERATA.docx
24029 (1).doc

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 цього

Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цієї статті, а в разі нездійснення повідомлення про затримання - здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

Знову ж таки, слідчий суддя має діяти максимально чітко у цій ситуації, щоб не наражатись на заяву затриманого, його адвоката про завідомо (зазнаки) незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК). Адже така заява підлягає реєстрації та відповідному розслідуванню. Така можлива позиція захисту також вказує на те, що потрібні чіткі запобіжники для того, щоб заяви про правопорушення, які підлягають обов'язковій реєстрації, не стали способом зловживання правом.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ст. 188 КПК).

Висновки
Проаналізувавши все викладене у моєму дослідженні, слід звернути увагу на те, що при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту нагляд прокурора не повинен допускати жодного випадку незаконного та необґрунтованого взяття під варту, оскільки це буде грубим порушенням законності, щозавдає суттєвої шкоди правам, свободам та інтересам людини і громадянина. Інша справа, що закони наші не зовсім досконалі. Це дуже добре видно з попереднього пункту мого дослідження.

Поділяю думку, висловлену в літературі, про те, що ніякі інші порушення законів не спричиняють людям таких моральних та фізичних страждань, як порушення, що стосуються незаконних затримань та арештів, необґрунтованого притягнення до відповідальності та засудження невинних.

До того ж прокурор має вживати заходів, спрямованих на те, щоб на свободі не перебували особи, які вчинили небезпечні злочини, перш за все, рецидивісти. Якщо така особа залишатиметься на свободі, то виникнуть об'єктивні умови для вчинення нею нових злочинів.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що розглянуті питання щодо сутності, значення та завдань прокурорського нагляду за обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинні спрямовуватись на зміцнення законності і правопорядку, відповідати Конституції України, а також демократичним принципам та міжнародним стандартам із забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

Отже, досудове розслідування - це регламентована кримінальним процесуальним законом діяльність органів досудового розслідування із встановлення обставин кримінального правопорушення, осіб, причетних до його вчинення, а також з припинення і запобігання вчиненню кримінальних правопорушень. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. З КПК досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч. 1 ст. 62 Конституції України).

Однак перш ніж суд зможе здійснити судовий розгляд щодо вчиненого кримінального правопорушення й прийняти відповідне рішення (вирок чи ухвалу) щодо винуватості чи невинуватості особи в його вчиненні, необхідна особлива попередня підготовка. Якщо в цивільному процесі попередня підготовка має відносно нескладний характер і ведеться сторонами і судом, який буде здійснювати судовий розгляд по суті (гл. З ЦПК), то в кримінальному судочинстві встановлення обставин, необхідних для вирішення провадження по суті, є інколи досить проблематичним, зокрема, через неочевидний характер багатьох кримінальних правопорушень, протидію з боку окремих суб'єктів тощо. Тому, на відміну від позивача в цивільному процесі, обвинувач не може відразу остаточно сформулювати свої вимоги (обвинувачення) і звернутися з ними до суду. Для цього йому необхідно встановити обставини вчинення кримінального правопорушення, сформувати доказову основу своєї правової позиції, повідомити особу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, з'ясувати правову позицію захисту та ін. Все це вимагає здійснення досудового розслідування спеціальними державними органами, які наділені відповідними владними повноваженнями (органами досудового розслідування, а за їх дорученням і оперативними підрозділами).

Список використаної літератури


  1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№30.-Ст.З, 8, 13, 19,21-68, 80,121-131, 147-153, Розділ 15.

  2. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренко. -К. –«Форум». -2020. –с. 12.

  3. Авер’янов В.Б., Бойко В.Ф. Коментар до Конституції України. -К.: Інститут законодавства Верховної Ради України. -2015. –с. 31.

  4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2011 року / За заг. ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. –К.: Конон, А.С.К., -2013.

  5. Вапнярчук В. В. Сутність преюдиціальних фактів та їх значення для кримінально-процесуального доказування. Публічне право. 2013. № 4. С. 135–142.

  6. Галаган В. І., Саліхова І. Ю. Встановлення події кримінального правопорушення як обставина, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні : монографія. Київ : УкрДГРІ, 2017. 198 с.

  7. Гаркуша А. Г., Литвинов В. В., Федченко В. М. Закриття кримінального провадження слідчими Національної поліції : метод. рек. Дніпро : ДДУВС, 2018. 48 с.

  8. Горб Ю. В. Підстави закриття кримінального провадження. Новели в ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 3. С. 185–188.

  9. Кваша О. О. Обставини, що виключають злочинність діяння, у контексті конституційного права людини на самозахист. Часопис Київського університету права. 2015. Вип. 2. С. 284–287.

  10. Крецул В. І. Добровільна відмова від злочину. Новітні кримінально-правові дослідження. 2015. С. 34–37.

  11. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14.

  12. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page.

  13. Ландіна А. В. Спеціальний суб’єкт злочину: порівняльно-правовий аспект. Вісник Асоціації кримінального права України. 2018. № 1. С. 54–63.

  14. Лисаченко С. Окремі примусові засоби отримання відомостей від особи у кримінальному досудовому провадженні у контексті свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 6. С. 317.

  15. Луцик В. В. Зняття інформації з електронних інформаційних систем. URL: http://www.pravoznavec.com.ua/ period/article/37519/%CB.

  16. Маломуж С. І. Малозначність діяння в кримінальному праві України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Одеса : Нац. ун-т «Одеська юридична академія», 2017. 21 с. 143

  17. Маломуж С. І. Поняття малозначного діяння в контексті запровадження кримінального правопорушення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. Вип. 28. Т. 3. С. 20–22. (Серія «Право»).

  18. Оперативно-розшукова компаративістика : монографія / [О. М. Бандурка, М. М. Перепелиця, О. В. Манжай та ін.]. Харків : Золота миля, 2013. 352 с.

  19. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань : наказ Генеральної прокуратури України від 6 квіт. 2016 р. № 139. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0680-16.

  20. Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 р. у справі № 490/11155/14-к. URL: https://zib.com.ua/ua/136162-vs.html.

  21. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень : Закон України від 22 листоп. 2018 р. № 2617-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2617-19.

  22. Про затвердження Змін до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань : наказ Генеральної прокуратури України від 31 січ. 2019 р. № 16. URL: http://zakon2.rada.gov.ua.

  23. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні : наказ ГПУ, МВСУ, СБУ, АДПСУ, МФУ, МЮУ від 16 листоп. 2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v0114900-12.

  24. Про затвердження Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва : рішення Київської міської ради від 5 лип. 2018 р. № 1195/5259. URL: http://kmr.ligazakon.ua.

  25. Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події : наказ МВС України від 8 лют. 2019 р. № 100. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z0914-19.

  26. Про порядок офіційного оприлюднення нормативноправових актів та набрання ними чинності : Указ Президента України від 10 черв. 1997 р. № 503/97. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/503/97. 144

  27. Сисоєнко Г. І. Закінчення досудового розслідування. Вісник Академії адвокатури України. 2015. Т. 12. Ч. 2. С. 145–153.

  28. Слуцька Т. І. Щодо питання складових частин обвинувального акта. URL: https://protocol.ua/ua/shchodo_ pitannya_skladovih_chastin.

  29. Торбас О. О. Форми закінчення досудового розслідування за Кримінальним процесуальним кодексом України : монографія. Одеса : Юрид. літ., 2015. 168 с.

  30. Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 р. у провадженні № 11-кп/785/332/17, від 3 серпня 2017 р. у провадженні № 11-кп/785/467/17.

  31. Ухвала Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 р. у справі № 202/5997/17. URL: https://protocol.ua/ua/vs_kks_pri_rozglyadi/.

  32. Шилін Д. В. Преюдиції в кримінальному процесі : автореф. дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.09. Одеса : Одес. нац. юрид. акад., 2010. 21 с.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас