Зміст
Вступ 3
1 Підприємство, що є базою практики 4
2.1 Монтаж і демонтаж шин автомобіля………………………………………...4
2.2 Балансування коліс 8
2.3Регулювання розвалу і сходження……………………………………..…9
3. Заміна гальмівних колодок…………………………………………………...10
3.1 Заміна кульових опор на автомобілі……………………………………12
3.2 Зняття та установка ГБЦ………………………………………………...12
Висновки 15
Література 16
Вступ
Мета технологічної практики – закріплення й поглиблення знань і умінь відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики, одержаних у результаті вивчення теоретичних дисциплін, набуття навичок самостійної роботи, аналізу інформації про роботу підприємств та установ, що займаються розробленням і проектуванням, виготовленням, експлуатацією чи ремонтом будівельної техніки та інших видів машин і обладнання.
Завданням практики є ознайомлення із структурою та організацією промислових підприємств, роботою інженерів, інженерів-механіків, інженерів-конструкторів, інженерів-технологів та інших інженерно-технічних працівників цехів чи заводів, організацій, відділів чи лабораторій, науково-дослідних установ, конструкторсько-технологічних інститутів, автотранспортних дільниць тощо. Проведення робіт, що передбачені фаховою підготовкою в умовах реального сектору виробництва.
1 Підприємство, що є базою практики
1.1 Опис структури підприємства
Станція технічного обслуговування ФОП Матвієнко Ігор Володимирович розташована в смт Шишаки за адресою Героїв Космосу 34. Юридична адреса Будівельників 2/1.
1.2 Основні види діяльності підприємства
При надходженні машини проводиться попередня діагностика. Якщо власник вирішує залишити ТС на обслуговування, він повинен підписати відповідний договір з представником станції. Далі вноситься оплата за послуги СТО[2] (за попередньою згодою можна внести частину суми). Якщо виконувані роботи займають більше одного дня, клієнту видають спеціальні квитанції. Після завершення роботи клієнт забирає машину особисто, обов'язково пред'являючи документи, що підтверджують право власності на авто.
2 Основні види робіт, що виконувалися у ході проходження практики
На станції технічного обслуговування у ході проходження другої технологічної практики виконувалися обов’язки помічника механіка. У обов’язки входило: проведення діагностування систем автомобіля, виконання робіт технічного обслуговування і ремонтних робіт, забезпечення дотримання правил техніки безпеки.
2.1 Монтаж і демонтаж шин автомобіля
Монтаж і демонтаж шин в дорожніх умовах необхідно проводити спеціальними монтажними лопатками з комплекту інструменту і приладдя.
Пам'ятайте правила:
не монтують шину на обід, який не відповідає за розміром даної шині;
не використовуйте бортові і замкові кільця від коліс інших марок автомобілів;
не використовуйте шини, на бортах яких є задираки і пошкодження, які перешкоджають монтажу;
під час і після накачування шини не ударяйте по обіду, замковому і бортовому кільцям і шині. Підкачувати шину без демонтажу можливо при зниженні тиску повітря не більше ніж на 40% в порівнянні з нормальним і при впевненості в тому, що зменшення тиску не порушило правильність монтажу.
Пам'ятайте, що для збереження балансування колеса стару шину слід встановлювати в такому ж становищі, як і до розбирання (мітки на шині і ободі повинні бути суміщені).
Гайки кріплення коліс повинні бути затягнуті рівномірно в два-три прийоми згідно зі схемою (див мал. 3 Порядок затягування гайок колеса) з моментом 54-67 кгс.м.
Перед установкою дискових коліс очистити посадочне місце на ступиці і колесі. Змастити мастилом посадковий діаметр на ступиці, різьблення на болтах кріплення коліс. Капніть краплю олії між гайкою і опорною шайбою.
Малюнок 3. – Порядок затягування гайок колеса.
Після зняття і черговий установки дискових коліс на автомобіль перевірити момент затягування гайок після невеликого пробігу (100 ... 150 км) . При необхідності підтягнути до зазначеного моменту.
| Несправність | Можлива причина | Метод усунення |
| Погіршення стійкості руху автомобіля | Порушено балансування коліс | Відбалансувати колеса з шинами в зборі |
| Недостатній тиск в шинах | Доведіть тиск до норми | |
| Неправильна установка керованих коліс | Налаштуйте підшипники ступиці коліс, затягніть гайки | |
| Нерівномірний знос протектора шин | Налаштуйте величину сходження коліс | |
| Вільний хід в підшипниках ступиці і неправильна затяжка гайок кріплення коліс до ступиці | Проведіть перестановку шин | |
| Несправність | Можлива причина | Метод усунення |
| Погіршення самоповороту коліс в нейтральне положення | Недостатній тиск в шинах | Доведіть тиск до норми |
| Збільшення зусилля на рульовому колесі | Недостатній тиск в шинах | Доведіть тиск до норми |
| брак мастила в підшипниках ступиць передніх коліс | змастіть підшипники | |
| Перетяжка підшипників ступиць передніх коліс | Налаштуйте підшипники ступиці коліс, затягніть гайки | |
| Нагрівання ступиці | брак мастила в підшипниках ступиць передніх коліс | змастіть підшипники |
| Перетяжка підшипників ступиць передніх коліс | Налаштуйте підшипники ступиці коліс, затягніть гайки |
Таблиця 1 – Можливі несправності коліс і шин, причини та методи їх виправлення:
2.2 Балансування коліс
Балансування коліс - це вид технічної роботи, провести яку необхідно в разі пошкодження колісних дисків або зносу шин. Всі ці фактори, в цілому, викликають таке неприємне явище як дисбаланс.
Дисбаланс - це розбалансування осі колеса. Колесо, так само як і шини, піддаються прискоренній деформації. Порушується стабільність роботи ходових частин автомобіля.
Ясна річ, що ні до чого хорошого це не призводить. Так що автомобілістам краще заощадити на інших видах ремонтних робіт. А балансування коліс варто проводити вчасно, і для профілактики оглядати машину хоча б раз в три місяці.
Шість обов'язкових умов для балансу автомобільного колеса:
Обід повинен бути очищений дуже добре перед балансуванням. Весь бруд з вулиці, що скупчилася на внутрішній стороні обода, призводить до додаткової асиметрії і неправильної балансуванню.
Тиск в шинах повинен бути близько до номінального тиску.
Попередня балансування виконується за допомогою конічного адаптера.
Остаточний баланс виконується за допомогою фланцевого адаптера з регульованими штифтами для монтажних отворів.
Перед установкою обода добре оглянути і ретельно очистити маточину, на якій встановлений обід, і найменші нерівності і бруд призводять до так званої. накопичення дисбалансу.
Кріпильні болти або гайки слід затягувати не «вручну», а за допомогою пневматичного динамометричного ключа, який регулює стан відповідно до рекомендацій виробників, а метод - злегка підтягувати і опускати автомобіль з домкрата всім його вагою, а потім затягувати неправильно і призводить для дисбалансу і з кращого збалансованої шиною.
2.3 Регулювання розвалу і сходження
Розвал колеса - це кут нахилу колеса по відношенню до дорожнього покриття в вертикальній площині. Якщо верхня частина колеса нахилена до центра автомобіля, то розвал - від'ємний (негативний), якщо назовні - то позитивний. Значення розвалів лівого та правого коліс повинні бути максимально наближені одне до одного. Різниця розвалів обох коліс однієї вісі повинна становити не більше 30', оскільки більше значення цього параметра може провокувати схід автомобіля з прямолінійного напрямку руху. Сходження коліс - це кут між продольною віссю автомобіля та площиною, що проходить через центр лівого та правого коліс.
Щоб регулювання кутів керування пройшло успішно, потрібно встановити автомобіль на спеціальній платформі, вирівняній строго в горизонтальній площині як у поздовжньому, так і в поперечному напрямку. Тиск в шинах має бути нормальним, керуючі тяги або підшипники - послабленими. В іншому разі регулювання може бути марне. Також і диски коліс повинні мати бездоганну геометрію.
Регулювання кутів розвалу-сходження починають після встановлення автомобіля на платформі і візуальної перевірки стану керуючих шарнірів та підшипників коліс. Тиск у шинах регулюється відповідно до інструкції виробника, за необхідності в кабіну поміщають рекомендований виробником вантаж. Після цього починаються вимірювання шляхом установки кріплення вимірювальних головок на колеса, а також перевірка того, чи є між кріпленнями і дисками биття. Вимірювання проводиться згідно з програмою налаштування орієнтації за напрямком. Виправлення регулювань зазвичай починається із задніх коліс, розходження залишається насамкінець, тому що регулювання інших кутів вплине і на кути розходження.
При регулюванні на передній осі такий самий порядок виконання, як і на задній осі.
3. Заміна гальмівних колодок
Гальмовий механізм колеса барабанного типу, з колодками, що самовстановлюються. Гальмові колодки 8 (Мал. 10) з накладками, колісний циліндр 1 й інші деталі змонтовані на гальмовому щиті 4, що кріпиться до фланця балки заднього моста.
Регулювання зазору між колодками і барабаном забезпечується автоматично за допомогою пристрою, розташованого в колісному циліндрі 1. Основним його елементом є розрізне упорне кільце 9 (Мал. 8) ,установлене на поршні 4 (1) між буртиком упорного гвинта 10 (3) і двома сухарями 8 (5) із зазором 1,25-1,65 мм. Упорні кільця встановлені в циліндрі з натягом, що забезпечують зусилля зрушення кілець по дзеркалу циліндра не менш 35 кгс, що перевищує зусилля на поршні від стяжних пружин гальмових колодок.
Рисунок 8. – Колісний циліндр:
1 - упор колодки; 2 - захисний ковпачок; 3 - корпус циліндра; 4 - поршень; 5 - ущільнювач; 6 - опорна чашка; 7 - пружина; 8 - сухарі; 9 - упорне кільце; 10 - упорний гвинт; 11- штуцер; А - проріз на упорному кільці.
Рисунок 9. – Деталі колісного циліндра:
1 - поршень у зборі; 2 - корпус циліндра; 3- упорний гвинт; 4 - упорне кільце; 5 - сухарі; 6 - пружина; 7 - опорна чашка; 8 - ущільнювач; 9 - поршень; 10 - захисний ковпачок.
При оптимальному зазорі між колодками і барабаном при гальмуванні колодки розсовуються до вибору зазору 1,25-1,65 мм між буртиком гвинта і буртиком завзятого кільця. Зазначений зазор забезпечує хід колодок для створення максимального гальмового моменту.
При зносі накладок зазор 1,25-1,65 мм усувається цілком, буртик на упорному гвинті 10 притискається до буртику кільця 9, унаслідок чого упорне кільце зрушується слідом за поршнем на величину зносу. З припиненням гальмування, зусиллям стяжних пружин поршні зрушуються до упора сухарів у буртики завзятих кілець. Так підтримується оптимальний зазор у гальмовому механізмі .
Рисунок 10 Гальмовий механізм колеса:
1 - колісний циліндр; 2 - верхня стяжна пружина колодок; 3 - накладка колодки; 4 - щит гальма; 5 - внутрішня пластина; 6 - оболонка заднього троса; 7 - нижня стяжна пружина колодок; 8 - передня гальмова колодка; 9 - опорна пластина колодок; 10-заклепки; 11 - оливовідбивач; 12 - направляюча пластина колодок; 13 - задній трос стоянкового гальма; 14 - пружина заднього троса; 15 - накінечник заднього тросу; 16 - задня гальмова колодка; 17-опорна стійка колодки; 18-важіль ручного приводу колодок; 19 - гумові подушки; 20 - розпірна планка колодок; 21 - палець важеля ручного приводу колодок.
3.1 Заміна кульових опор на автомобілі
1. Насамперед необхідно зняти колесо.
2. Далі, використовуючи щітку по металу, очищаю кріплення кульових опор.
3. Опрацював всі з'єднання, використовуючи проникаючу рідину для різьбових з'єднань WD-40.
4. За допомогою ключа на "22" відкручую гайки верхньої та нижньої кульових опор приблизно на півтора-два оберти.
5. Випресовую за допомогою спеціального інструменту, потім відкручую гайку кріплення верхньої кульової опори і дістаю її з кулака.
6. Відкручую кріплення кульової опори до верхнього важеля та знімаю її.
7. Перед тим як встановити кулькову опору, її необхідно ретельно змастити, для цього використовую мастило "Літол-24"
8. Встановлюю шарову опору на місце знизу важеля та прикручую її до кулака.
3.2 Зняття та установка ГБЦ
Якщо є пластикова декоративна кришка, що закриває двигун зверху, її необхідно зняти. Бажано також одразу зняти захист картера двигуна (за наявності). Потім потрібно від'єднати обидві клеми з АКБ, силові дроти відсунути вбік і вийняти акумулятор.
Далі у підготовлені ємності зливається масло та ОЖ. Для зливу олії відкручується зливна пробка у піддоні. Щоб злити рідину, що охолоджує, потрібно відкрутити кришку розширювального бачка і зливну пробку на радіаторі системи охолодження. Після зливу робочих рідин усі пробки та кришки можна закрутити.
Тепер потрібно зняти хомут, яким шланг подачі ОР кріпиться до радіатора печі. Для зняття плоскогубцями притискаються металеві зачепи хомута, після чого хомут зсувається шлангом. Після цього шланг знімається із патрубка.
Тепер потрібно послабити натяг приводного ременя генератора та насоса ГПР, після чого ремінь знімається зі шківів. Паралельно потрібно викрутити болт кріплення бічної планки генератора. Це дозволить повернути генератор на кріпильному кронштейні та відвести убік від мотора.
Далі слід приділити увагу фаз газорозподілу. Для того щоб фази не збилися, поршень у першому циліндрі потрібно виставити у ВМТ.
Потім потрібно від'єднати тримач джгута проводки від кронштейна. Аналогічних дій вимагатиме і колодка джгута. Після вказаної колодки та датчика температури ОР потрібно роз'єднати. Далі потрібно перерізати хомут, яким провід кріпиться до шлангу. Тепер можна роз'єднати колодку джгута проводів датчика кисню. Після цього джгут проводів відводиться убік.
Наступним кроком стає зняття повітряного фільтра та його корпусу, після чого знімається ремінь ГРМ. Потім доведеться зняти шків розподільного валу. Для зняття шків фіксується викруткою та плоскогубцями від прокручування, після чого можна викручувати болт шківа.
Тепер можна послабити хомут та зняти шланг радіатора з патрубка кришки термостату. Паралельно знімається задня кришка-кожух приводу механізму газорозподілу.
Далі переходимо до кришки головки блоку, від якої від'єднуються патрубки системи вентиляції картера, подачі повітря.
Наступним кроком стає від'єднання шланга зливу пального від штуцера регулятора тиску палива, а також відведення шланг від паливного фільтра.
Тепер можна послабити хомути та від'єднати шланги подачі та зливу ОР
від патрубків в області дросельного вузла. Паралельно знімається шланг вентиляції адсорбера, датчик абсолютного тиску від'єднується від труби впуску. Додатково потрібно зняти хомут, який зміцнює шланг вакуумного підсилювача гальм.
Після цього можна роз'єднати котушку запалення та дроти. Наконечники свічкових дротів знімаються зі свічок запалювання, самі дроти відключаються від котушки запалення і забираються з моторного відсіку.
Потім ключем відкручується нижній болт кріплення, яке утримує впускний кронштейн труби. Також торцевим ключем викручується пара верхніх болтів. Потім можна вивести утримувач патрубків системи охолодження, що знаходяться під кронштейном. Після цього приймальну трубу від'єднують від колектора.
По закінченні відкручуються болти, з яких головка приєднана до блоку циліндрів. Болти треба викручують не відразу, а кілька підходів. Два рази болти голівки послаблюються лише на половину обороту, а вже потім повністю викручуються. Викручувати болти потрібно з урахуванням певної послідовності, яка зазвичай протилежна послідовності затягування.
Після відкручування болти слід вийняти, зняти корпус розподільного валу та демонтувати ГБЦ. Головку можна виймати як разом із впускною трубою та випускним колектором, так і окремо. Це залежатиме від конкретної необхідності зняти ті чи інші елементи.
Висновки
Під час технологічної практики я познайомився з станцією технічного обслуговування ФОП Матвієнко Ігор Володимирович. Пройшовши технологічну практику я довідався про чинну законодавчу базу, на основі якої діє підприємство, відвідав всі виробничі дільниці, проаналізував умови започаткування економічної діяльності, її відповідне документальне підтвердження. Безпосередньо у оперативній діяльності розглянув усі рівні та етапи процесу управління підприємством, порівнюючи їх із теоретичною базою.
Протягом часу роботи у цьому господарстві я придбав нові вміння і навички з ремонту та обслуговування автомобілів.
Особливо сподобалося виконувати роботи з ремонту гальмівної систему автомобіля, а також заміни кулькових опор. Ознайомився з процесом балансування коліс та навчився самостійно проводити дану операцію. Цікавим та насиченим виявився процес з заміни паливного насосу на тракторі, вважаю, що цей досвід стане в нагоді мені в майбутньому житті. У колективі бригади навчився з повагою ставитися до трудових доручень.
Розширив та закріпив свої знання отримані при вивченні спеціальних предметів під час навчання у ВНЗ.
Література
Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 511 с.
Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Організація і управління: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 478 с.
Божидарнік В. В. Основи технології виробництва і ремонту автомобілів: Навчальний посібник / В. В. Божидарнік, А. П. Гусєв. – Луцьк: Надстир’я, 2007. – 320 с.
Зеленков Г.И., Колясинский Б.С. Проектирование предприятий по ремонту дорожно-строительных машин. – М.: Высшая школа, 1977.
Спельман. Техника безопасности при эксплуатации строительных машин и средств малой механизации. – М.: Стройиздат, 1986.
Салов А.И. Техника безопасности и противопожарная техника при работе дорожно-строительных машин. – М.: Стройиздат, 1986.
Технологія електродугового зварювання: Підручник/ І.В. Гуменюк, О.В. Іваськів, О.В. Гуменюк. - К.:Грамота, 2006
Сварочные работы. Учебное издание / Чебан В.А. - Ростов-на-Дону: «Феникс»
Справочник сварщика/Под ред. В.В. Степанова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.:Машиностроение, 1982
Кошкарёв Б.Т. Теория сварочных процессов: Учебное пособие / Издательский центр ДГТУ, Ростов-на-Дону, 2003. -217с.