1.3. Методологічні засади забезпечення прозорості бюджетного процесу
Методи залучення громадськості можна розподілити на 2 групи: 1) методи, які спрямовані безпосередньо на залучення громадян до процесу прийняття рішень; 2) методи, які спрямовані на навчання та інформування громадян, але не обов’язково з метою виявлення їх поглядів.
Таблиця 1.
Огляд методів залучення громадськості до бюджетного процесу.
| І. Методи, які спрямовані безпосередньо на залучення громадян до процесу прийняття рішень | ||||
| Методи | Визначення/Мета діяльності | Приклад | ||
| Громадські (бюджетні) слухання | Офіційні громадські слухання, які зазвичай проводяться міською радою. | Дотримання законодавства – інформувати громадян про проект бюджету. | ||
| Дорадчий комітет або робоча група | Група громадян, які призначені надавати консультації з певних питань. Може працювати постійно або, у випадку організації робочої групи, зосереджується на вирішенні конкретного питання. | Інвестиційний комітет, який висуває пропозиції щодо альтернативного використання незадіяних ресурсів. | ||
| Круглі столи або зустріч у міськвиконкомі | Неофіційні збори, які проводяться в приміщенні міськвиконкому, школах або інших установах | Звіт про результати впровадження програми капітальних інвестицій. | ||
| Опитування громадської думки | Збір інформації про ставлення громадян без проведення зборів. | Ставлення до пропозиції підвищити тарифи на тепло та газопостачання | ||
| Фокусна група (для тематичного опитування) | Інтерв’ю з громадянами, яких обрали з метою опитування, щоб дізнатися вірогідну думку більшої кількості населення. | Виявити ставлення громадян – громадську думку щодо проблемних питань. | ||
| Комітет або комісія | Група громадян, що призначаються для забезпечення контролю, управління та виконання певної функції. | Дорадчий комітет з моніторингу та оцінки щорічного бюджетного процесу. | ||
| Застосування сучасних інформаційних технологій (телебачення, Інтернет) | Телебачення доводить інформацію до відома громадськості. Інтернет – розгалужена комп’ютерна мережа, за допомогою якої громадяни можуть обмінюватися інформацією з місцевою владою. | Пряма трансляція засідання міської ради з бюджетних питань. Відправка електронної пошти зручніша, ніж особисте відвідування міської ради | ||
| Громадські асоціації | Об’єднання громадян, яких об’єднує спільний інтерес або питання. | Об’єднання, що сформоване з метою вивчення ситуації щодо доцільності збільшення орендної плати за використання міських приміщень | ||
| ІІ. Методи, які спрямовані на навчання та інформування громадян | ||||
| Методи | Визначення/Мета діяльності | Приклад | ||
| Посадова особа, що розглядає скарги | Посадова особа, яка неупереджено розглядає скарги громадян щодо дій посадових осіб. | Розгляд скарги згідно з чинним законодавством. | ||
| Призначення днів відкритих дверей | Метод, спрямований на заохочення громадян відвідати міськвиконком або центр громадських послуг у зручний час. | Прийти, навіть без попереднього запрошення – для того, щоб повідомити про несвоєчасний вивіз сміття біля свого будинку. | ||
| Інформаційні послуги для громадян | Інформація, що надається у прес-релізах, інтерв’ю, листівках тощо. | Розповсюдження друкованих листівок, які описують рівень медичних послуг у місті. | ||
| Навчальні програми та доступні звіти перед громадою | Реалізація навчальних інформаційних програм, що надають громадянам можливість зустрітися з виборними посадовими особами. Періодичні звіти сприяють розумінню громадянами фінансового стану та досягнень територіальної громади. | Промова перед шкільною аудиторією про бюджет. Використання графіків для ілюстрації розподілу фінансових ресурсів минулого року. | ||
| Центр громадських зв’язків (розгляд скарг, пропозицій, тощо) | Центр збирає та готує відповіді на запити громадян щодо надання допомоги та роз’яснень. | Громадський представник приймає і передає скаргу щодо оплати послуг на розгляд у відповідне управління та повідомляє громадян про результати розгляду. | ||
| Зв’язок із засобами масової інформації | Взаємодія з засобами масової інформації (газети, радіо та телебачення). | Прес-релізи, що надсилаються до ЗМІ щодо запропонованої міської програми капіталовкладень. | ||
Громадські слухання є одним із ефективних методів залучення громадськості до вирішення актуальних міських проблем. Громадські слухання – це загальні збори значної частини членів громади з питання, що має важливе значення для даної громади в цілому або її переважної частини, у ході яких місцева влада або одна чи кілька громадських організацій представляють проблему і пропонують шляхи до її вирішення, а представники громади обговорюють цю проблему і затверджують план, запропонований владою (громадською організацією), або вносять свій альтернативний проект.
Офіційні громадські слухання надають можливість громадськості безпосередньо висловити свою точку зору, а також можливість отримати пряму відповідь на свої запитання та зауваження, з’ясувати факти та думки прийняття рішень.
Метою проведення громадських слухань може бути:
ознайомлення громадян з планами, тактикою і стратегією керівництва міста у конкретному питанні;
ознайомлення громади з результатами діяльності міської влади за останній фінансовий рік;
донесення до органів влади думки громади щодо того чи іншого питання суспільного життя;
отримання підтримки громади у лобіюванні її інтересів перед вищими владними структурами (відстоювання вигідного для міста проекту бюджету тощо);
створення прозорості дій влади з метою викликати довіру у мешканців до органів влади.
Бюджетні слухання є видом громадських слухань, передбачених ст.13. Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” і є однією з форм участі громадян у прийнятті рішень та зворотнього зв’язку. Бюджетні слухання є одним з ефективних методів участі членів громади у плануванні бюджету району, міста та контролю за його виконанням.
Метою проведення бюджетних слухань є – надання процесу формування бюджету публічності, збалансування бюджету та широкого громадського обговорення. Бюджетні слухання можуть створити підстави до збалансування інтересів на етапі розробки бюджету.
З допомогою бюджетних слухань суб’єкт розробки і виконання бюджету мають можливість врахувати думку мешканців громади при формуванні бюджету а також врахувати можливість використання владними органами місцевого самоврядування бюджетних слухань (як і будь-які громадські слухання) як способу уникнення відповідальності від прийняття певних бюджетних рішень.
Закритість і відсторонення громадян від участі у діяльності органів місцевого самоврядування, а саме бюджетному плануванню не сприяє становленню демократичного суспільства. Якщо громадяни не мають зворотного зв’язку стосовно обговорення місцевих проблем, вони можуть втратити довіру до місцевого самоврядування. Також є небезпека створення ситуації, коли громадяни можуть ініціювати протидію впровадженню державних програм.
Як правило, суб’єктом ініціативи проведення бюджетних слухань виступає міський голова. Також проведення бюджетних слухань можуть ініціювати:
а) депутати міської ради, обрані по виборчих округах;
б) окремі постійні комісії міської ради;
в) органи самоорганізації населення
г) члени громади, що проживають на території міста.
Рішення про ініціювання проведення бюджетних слухань приймаються одноосібно міським головою. У такому випадку правовою підставою для проведення бюджетних слухань є розпорядження міського голови. Ініціатива про проведення бюджетних слухань, суб’єктом якої виступають депутати міської ради, підлягає реєстрації у міській раді і реєструється у раді шляхом подачі колективної заяви, підписаної не менше 20% від загальної кількості депутатів міської ради.
Рішення про ініціювання проведення бюджетних слухань міською радою приймаються на засіданні сесії відповідної ради. У такому випадку правовою підставою для проведення бюджетних слухань є рішення міської сесії, прийняте більшістю голосів від кількості депутатів ради.
Ініціатива членів громади на проведення бюджетних слухань реєструється у міській (чи районній раді) шляхом подачі колективної заяви, підписаної не менше 5% від членів громади, що проживають на території міста (району) і мають право голосу на місцевих виборах.
Правовою підставою для проведення бюджетних слухань за ініціативою міської ради чи членів громади є розпорядження голови міської ради, видане не пізніше одного календарного місяця з часу реєстрації ініціативи.
При прийнятті актів (розпорядження, рішення) або поданні колективної заяви вказується особа (чи особи непарним числом в кількості не менше 3 чоловік), повноважна представляти суб’єкта ініціативи, питання, що виносяться на бюджетні слухання і планований час проведення слухань.
Керівництво та координація процесом підготовки бюджетних слухань покладається на суб’єкта ініціативи або на особу чи групу осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи. Всі рішення особи, повноважні представляти суб’єкта ініціативи, приймають консенсусом або голосуванням.
У триденний термін з часу прийняття рішення або реєстрації ініціативи про проведення бюджетних слухань створюється робоча група з підготовки бюджетних слухань. Дана група оформляється розпорядженням міського голови у дорадчий комітет з питань підготовки бюджету на бюджетні слухання.
У випадку ініціювання слухань міським головою чи міською радою, суб’єкт ініціативи створює робочу групу з підготовки слухань. До складу робочої групи включаються особа або особи, повноважні представляти інтереси суб’єкта ініціативи, (які теж можуть бути зорганізовані у дорадчий комітет).
У випадку, якщо суб’єктом ініціативи виступають депутати міської ради чи члени громади, створення робочої групи покладається на особу чи осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.
Кількість осіб, що входять до робочої групи, не повинна бути меншою 5 і більшою 9 чоловік. Кількісний склад дорадчого комітету не повинен перевищувати 15 осіб. До складу дорадчого комітету повинні ввійти зацікавлені представники інтересів міста .
На своєму засіданні дорадчий комітет консенсусом або більшістю голосів приймає рішення щодо:
визначення мети бюджетних слухань;
формування команди, яка готуватиме слухання;
обрання формату слухань;
визначення часу і вибору приміщення для проведення бюджетних слухань;
персонального складу запрошених осіб;
затвердження порядку ведення бюджетних слухань;
визначення доповідача і співдоповідача (співдоповідачів);
В обов’язки дорадчого комітету покладаються інші організаційно-забезпечувальні функції.
Інформування членів територіальної громади про бюджетні слухання розпочинається дорадчим комітетом не пізніше 10 календарних днів до їх проведення. Інформування включає в себе:
повідомлення у друкованому органі, засновником якого є районна рада, а у випадку його відсутності – у друкованому органі, кількість передплатників на який в районі найбільша, на правах реклами, повідомлення у засобах масової інформації через найбільш популярну в регіоні пресу, телебачення, радіо, публікації на WEB-сторінках;
адресна розсилка повідомлень мешканцям району та запрошень визначеним особам;
публічні оголошення.
Бюджетні слухання включають:
доповідь;
співдоповідь (співдоповіді);
запитання;
виступи (обговорення);
прийняття проекту резолюції бюджетних слухань;
внесення поправок до проекту;
прийняття резолюції слухань.
На бюджетні слухання дорадчий комітет представляє такі матеріали:
порядок денний бюджетних слухань;
прес-реліз;
тези доповіді та співдоповідей (коротке обговорення ролі бюджетних слухань;
проекти бюджетних документів міста і району. До таких документів належать: прогноз соціально-економічного розвитку громади району, фінансовий план міста і району, проект бюджетного календаря міста і району, проект бюджетної резолюції, проект бюджету;
пояснювальна записка до проектів бюджетних документів міста;
обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин;
матеріали щодо планованих громадських закупівель міста;
оцінки незалежних експертів щодо проектів бюджетних документів міста;
матеріали, подані на бюджетні слухання науковими інститутами, громадськими організаціями, партіями, ін.
інші матеріали.
Дані матеріали мають бути розмножені у відповідній кількості і у вільному доступі. Не допускається поширення на бюджетних слуханнях матеріалів політичного характеру.
Головує на бюджетних слуханнях міський голова або представник від осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи. Головуючий стежить за дотриманням порядку денного, надає слово для виступу.
Кожен присутній на бюджетних слуханнях має право задати запитання або висловитись з будь-якого питання, порушеного у процесі слухань (у формі запиту, короткого виступу, або письмової записки).
За результатами бюджетних слухань приймаються резолюції, ухвали, рекомендації. Право голосу на слуханнях мають особи, що володіють правом голосу на місцевих виборах, та проживають на території міста.
Виступи та обговорення під час бюджетних слухань вносяться до протоколу. Основні положення виносяться на голосування присутніх на слуханнях, або приймаються консенсусом.
Резолюція громадських слухань є рекомендаційним актом для міської ради, який підлягає розгляду на першій після слухань сесії міської ради, а також розгляду міським головою ради.
За результатами розгляду бюджетних слухань міська рада, міський голова, приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення та враховують у своїй діяльності.
Суб’єкт ініціативи оприлюднює рішення бюджетних слухань через засоби масової інформації протягом 10 днів.
Практика свідчить, що як посадові особи, так і громадськість мають неоднозначне ставлення щодо проведення бюджетних слухань. Так, деякі органи місцевої влади намагаються попередити вищезгадані дії громадян, заохочуючи їх до участі у прийнятті управлінських рішень та проектах розвитку громади. Часто посадові особи беруть на себе активну роль та створюють кампанії по залученню громадськості, які мають на меті надати громадянам інформацію про державні проблеми, що стоять перед їх громадою, та залучити громадян до змістовної та продуктивної участі у процесі планування та прийняття рішень.
Під час бюджетних слухань виконавчий орган влади представляє проект бюджету на наступний фінансовий рік. До засобів, що широко застосовуються для інформування громадськості про пропозиції щодо бюджету під час громадських слухань, належать:
бюджетне послання.
інформація „Коротко про бюджет”.
Бюджетне послання – це важливий засіб, що дозволяє голові органу влади (наприклад, меру) публічно викласти свої політичні плани/рекомендації на наступний фінансовий рік. Бюджетне послання має включати:
1 2 3 4