1.2. Необхідність забезпечення прозорості бюджетного процесу
Для будь-якого обраного органу місцевої влади дуже важлива підтримка з боку населення громади. А це можливе тільки тоді, коли влада задовольняє потреби населення у послугах, коли вона діє в інтересах громади і відповідає її потребам. Головний важіль в цьому — це місцевий бюджет. Якість щоденного життя громадян залежить від наповнення місцевого бюджету, від ефективності витрат, тому, в здійсненні запропонованих варіантів вирішення питань поліпшення бюджетного процесу територіальних органів влади зацікавлені як місцеві органи влади, так і громадськість.
Проблема прозорості дій органів влади всіх рівнів сьогодні особливо актуальна, оскільки прозорість – основна умова запровадження якісно нового типу взаємовідносин між громадянами і органами виконавчої влади, а саме – такого, за яким кожній людині було б забезпечено реальне додержання і захист належних їй прав і свобод у сфері діяльності цих органів.
Термін «прозорість бюджетного процесу», перш за все, означає доступність інформації про бюджет, як на стадії планування так і на стадії виконання, кожному громадянину. Про прозорість можна говорити і як про потребу суспільства у залученні громадян до формування і реалізації бюджетної політики держави. Громадяни мають конституційне право на участь в управлінні державними справами і щоб скористатися цими правами, треба володіти достовірною інформацією. Наявність умов для отримання достовірної та повної інформації гарантує можливість забезпечення громадського контролю за діяльністю органів влади.
Відкритість і прозорість системи органів місцевого самоврядування – характерні ознаки для країн зі сталою демократією і для тих, де порівняно нещодавно розпочались демократичні перетворення. Такі ознаки проявляються, перш за все, в бюджетній сфері, оскільки бюджет у всіх країнах – основний політичний та фінансовий інструмент соціальної політики.
Завдяки прозорості та відкритості забезпечується зворотній зв’язок між органом державного управління та громадянами, завдяки якому підвищується рівень ефективності управління бюджетним процесом з одного боку та ступінь довіри громадян до органів влади з іншого.
Найважливішою з ознак, пов’язаних із демократичною суттю держави є, безперечно, рівень участі громадян у прийнятті важливих рішень з питань управління на всіх рівнях. Громадяни виступають головною зацікавленою стороною у підвищенні прозорості бюджетного процесу. Врахування громадської думки в процесі планування бюджету дасть змогу спрямувати кошти бюджету саме на фінансування тих послуг, які є пріоритетними для населення громади. Відповідно, прийняті бюджетні рішення будуть підтримані громадськістю. Підтримання громадськістю бюджетних рішень означатиме її підтримку соціально-економічної політики органу влади.
Фахівці органів місцевого самоврядування та фінансових управлінь мають залучати громадськість до бюджетного процесу: Error: Reference source not found
щоб забезпечити прозорість прийнятих рішень та дотримання правових норм щодо участі громадян у визначенні пріоритетів бюджетної політики;
щоб заручитись підтримкою громадськості та забезпечити легітимність рішення про розподіл бюджетних коштів;
щоб ознайомитися з новими ідеями щодо вирішення актуальних фінансових питань та встановити пріоритетність їх вирішення;
щоб задовольнити потреби громадян у послугах, які фінансуються з бюджету;
щоб бути готовим до моменту, коли участь громадян буде сприйматися як норма, а не виняток;
щоб підвищити ефективність обміну фінансовою інформацією між громадянами, громадськими організаціями та бізнесовими структурами;
щоб сприяти залученню зацікавлених сторін до плідного співробітництва з питань фінансів.
Загальна направленість підвищення прозорості та відкритості бюджетного процесу спрямована на:
дотримання прав та свобод громадян;
узгодження позиції влади та громадян щодо напрямків використання бюджетних коштів;
підвищення довіри громадян до інститутів влади через участь у прийнятті рішень;
підзвітність органів місцевої влади суспільству;
підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування;
підвищення відповідальності влади перед громадянами;
посилення ефективності контролю за бюджетним процесом;
підвищення якості муніципальних соціальних послуг, що фінансуються з бюджету.
Існує багато позитивних чинників щодо залучення громадськості до процесу прийняття рішень органами влади. З точки зору виборних посад, участь громадян допомагає органам місцевого самоврядування приймати більш раціональні рішення, які враховують думки та побажання громадськості щодо вирішення проблемних питань. Такі рішення або пропозиції органу влади позитивно сприймаються громадою, тому що вони були причетні до процесу прийняття цих рішень. Серед переваг залучення громадськості до процесу формування бюджету виділяють такі:
Сприяння органу місцевого самоврядування у визначенні пріоритетів, беручи участь у фінансовому плануванні та складанні бюджету. Полегшення розподілу фінансових ресурсів відповідно до визначених потреб громади.
Участь громадян надає можливість глибше зрозуміти місцеві проблемні питання, тому що громадяни особисто вносять пропозиції щодо шляхів вирішення певних проблем громади. Цей процес також допомагає знайти компроміс між протилежними інтересами та поглядами.
Зміцнення почуття гордості у мешканців територіальної громади за свою громаду шляхом участі у вирішенні питань, що безпосередньо стосуються їх життя.
Об’єднання громадян та громадських груп, і таким чином посилення загального розуміння проблем громад та забезпечення стійкої основи для їх запобігання.
Розвиток харизматичних навичок та накопичення знань у громаді – важлива складова демократичного процесу. Коли громадяни знають, яку діяльність здійснюють органи місцевого самоврядування, вони проявляють більше бажання бути учасниками цього процесу. Якщо органи місцевого самоврядування добре виконують свої функції, громадяни, що беруть участь у їх діяльності, користуються повагою та вдячністю, і в результаті цього вони краще співпрацюють з органами місцевого самоврядування та підтримують їх. Процес залучення громадян забезпечує можливість ефективного навчання для громадян, які у майбутньому стануть виборними посадовими особами.
Виконання реальних справ (напр., волонтери громади), які приносять користь безпосередньо громаді. Громадяни присвячують значну кількість часу допомозі органам місцевого самоврядування.
З точки зору громади, участь громадян в процесі прийняття державних рішень на початковому етапі, може покращити розуміння головних місцевих проблем, зменшити конфлікти між групами з протилежними інтересами та створити умови для більш широкого громадського консенсусу при прийнятті рішень.
Разом з тим, існують і слабкі сторони залучення громадськості до процесу управління фінансовими ресурсами (табл.)
Таблиця
Сильні та слабкі сторони залучення громадськості до процесу управління фінансовими ресурсами
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| Рішення органів місцевого самоврядування підтримуються громадою Громадяни більш активно беруть участь у процесі прийняття управлінських рішень Знижується суспільна напруга Громада має можливість краще контролювати діяльність органів місцевого самоврядування Потреби громади стають більш відомими та ширше обговорюються з всіма політичними та громадськими організаціями, зацікавленими сторонами Прозорість сприяє взаєморозумінню та співпраці з громадськістю | Громадяни схильні до пасивності Громадяни мало ознайомлені з актуальними питаннями місцевого самоврядування. Громадськість не має довіри до органів місцевої влади Органи місцевого самоврядування і громадськість не мають досвіду громадських обговорень Посадові особи побоюються критики державних програм з боку громадськості Посадові особи не досить добре проінформовані щодо основних проблем громади |
Добре відомий організаційний принцип стверджує, що громадяни схильні підтримувати проекти, у створенні яких вони беруть участь. Тому дуже важливо залучати всі зацікавлені сторони до процесу прийняття управлінських рішень (рис. ).
Р
ис. Зацікавлені сторони в процесі прийняття управлінських рішеньДо „зацікавлених” сторін відносяться:
Групи за інтересами. Це групи окремих громадян, які мають спільний інтерес у вирішенні якогось питання, та бажають присвятити свій час пошуку правильного, з їх точки зору, рішення чи шляхів розв’язання існуючої проблеми (групи з екологічних питань, профспілки).
Комерційні та професійні асоціації. Об’єднання ділових кіл або професійні організації, які підтримують та сприяють встановленню надійних та прозорих ділових відносин (наприклад, торгово-промислові палати, професійні та сервісні центри).
Окремі громадяни. Особи, які мають особисту зацікавленість чи глибокі знання щодо конкретного проблемного питання.
Громадські організації та політичні блоки. Це громадяни, які об’єднуються задля підтримки спільних інтересів, що пов’язані з окремою сферою послуг громади: житловий фонд громади, об’єднання співвласників або орендарів житлового фонду (асоціації квартиронаймачів, асоціації власників житлово-будівельних кооперативів, громадські асоціації) благодійні організації, та інші організації, що здійснюють свою діяльність на засадах самоврядування.
Організації, що представляють інтереси різних політичних партій, коаліцій та об’єднань у територіальній громаді.
Депутати та державні службовці. Депутати міської та ради, районної, обласної, що проживають на території міста і є жителями даної громади. Державні службовці всіх рівнів та установ чи структур підрозділів міськвиконкому та окремих відділів та управлінь у складі держадміністрації.
Сучасне українське законодавство передбачає достатні підстави забезпечення прозорості бюджету в Україні. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” дає визначення і конкретизує методи залучення громадськості, зазначаючи: „громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад”, статті 9 - 13 цього Закону проголошують форми безпосередньої участі громадян через ініціювання і реалізацію місцевих ініціатив, збори громадян та громадські слухання. Одним із основних питань місцевого самоврядування де необхідно залучати громадськість є питання формування бюджету. У залежності від того, як формується бюджет самоврядної одиниці, яким є контроль за виконанням бюджету, можна говорити наскільки є повноцінною система самоврядування. Прийняття у 2001 році Бюджетного кодексу є саме тою віхою, яка позначає створення в Україні реальної самоврядної системи, оскільки дає можливість при складанні місцевих бюджетів через систему трансфертів на чіткій формульній основі максимально врахувати інтереси територіальних громад на принципах публічності та прозорості.
Бюджетний процес на локальному рівні як складова планування і реалізації економічного потенціалу громади займає центральне місце в житті територіальної громади. Тому контроль за формуванням місцевого бюджету, його виконанням, у тому числі в частині надання соціальних послуг членам громади, є неодмінною бюджетною функцією.
Світовий досвід переконливо доводить що існують ефективні, раціональні механізми та схеми бюджетного планування та управління видатковою частиною бюджетів, при яких не лише підвищується рівень добробуту громадян, а й забезпечується участь кожного з членів громади у вирішенні питання оптимального планування та виконання місцевих бюджетів. Одним з таких механізмів є спільна розробка і реалізація органами місцевого самоврядування, громадськістю та приватним бізнесом цільових програм з обговорення проекту місцевого бюджету, проектів змін до місцевого бюджету на громадських (бюджетних) слуханнях. Бюджетні слухання як муніципальна процедура, як форма забезпечення прозорості прийняття управлінських рішень сприяє зниженню суспільної напруги, встановленню громадянської стабільності, покращенню інвестиційного клімату на території територіальної громади.
Бюджетний кодекс України Зокрема ст. 28. „Доступність інформації про бюджет” зазначає, що “органи місцевого самоврядування забезпечують публікацію інформації про місцеві бюджети, в тому числі рішень про місцевий бюджет та періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття”.
База забезпечення прозорості бюджету та залучення громадян в Україні представлена такими законодавчими та нормативно-правовими актами:
Конституція України (ст.34, 95, 97)
Бюджетний кодекс України (ст.7, 28)
Відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України, серед принципів побудови бюджетної системи України є принципи публічності та прозорості;
ст. 28. Бюджетного кодексу України гарантує доступність інформації про бюджет.
Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ «Про інформацію».
Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (ст.3, 13, 42).
Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 47 «Про звернення громадян».
Закон України від 23 вересня 1997 р. № 539 „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”.
Указ Президента України від 15 вересня 2005 р. №1276 „Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”.
Укази Президента України від 17 травня 2001 р. № 325 «Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади», від 1 серпня 2002 р. № 683 ; «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади».
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1302 «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади».
Розпорядження Кабінету Міністрів від 18.10.2004 № 759 «Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв’язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації».
Оскільки, викладені законодавчі вимоги, щодо залучення громадян до процесів прийняття рішень на місцевому рівні не повною мірою відображають всі існуючі форми, ряд міських рад розробили та затверджують місцеві локальні акти у вигляді “Положення про громадські слухання”, “Положення про бюджетні слухання”. Одним із важливих законодавчих інструментів в містах є також статут громади де детально виписані правові норми участі громадськості у прийнятті рішень на місцевому рівні.
1 2 3 4