Ім'я файлу: Курсова робота з АТЛ ,Савенко.docx
Розширення: docx
Розмір: 574кб.
Дата: 30.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
реферат.doc
Розширення: docx
Розмір: 574кб.
Дата: 30.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
реферат.doc
Технологія приготування емульсії: синтоміцин і консервант (кислота саліцилова) змішують із частиною олії рицинової, після цього суспензію розводять залишком олії рицинової, а потім пропускають через колоїдний млин.
Емульсію готують у реакторі з турбінною мішалкою. Після розчинення емульгатора у воді додають NaKMU,(стабілізатор). Утворюється емульсія сметаноподібної консистенції з pH = 5,0...5,9. Потім до підігрітої (60—70 °С) емульсії додають приготовлену суспензію синтоміцину і продовжують перемішування ще 25—30 хв.
Після цього готову емульсію охолоджують і розфасовують у стерильні банки.
Лінімент стрептоциду (LinimentumStreptocidi) 5 %-вий
Оцінка якості готової продукції здійснюється відповідно до рівня вимог, закладених у НТД щодо вмісту діючих речовин. Регламентується також показник значення pH середовища, ступінь дисперсності частинок твердої фази в суспензіях і крапель емульсій, швидкість осідання частинок дисперсної фази суспензій. Контролюється термостабільність і морозостійкість емульсій: при витримуванні проби емульсії (30,0 г) у термостаті при 45 °С протягом 8 год висота масляного шару, що відокремився, не повинна перевищувати 25 % від загальної висоти емульсії. При охолодженні до 20 °С протягом 10 год і після відстоювання при кімнатній температурі не повинне спостерігатися розшарування. До суспензій для парентерального введення ставляться додаткові вимоги, зазначені в статті ДФ України.
Таблиця 3.
| Склад | Кількість частин |
| Стрептоциду | 5 |
| Риб’ячого жиру | 34 |
| Емульгатора №1 | 5 |
| Консерванта (бутилоксіанізолу) | 0,33 |
| NaKMU, або твін-80 | 1,68 |
| Води | До 100 |
Зберігання. Емульсії зберігають у скляних флаконах або банках із темного скла, щільно закритих кришкою, у прохолодному, захищеному від світла місці, із зазначенням на етикетці терміну дії препарату. Суспензії та емульсії випускаються фармацевтичною промисловістю як самостійні лікарські форми, а також входять до складу лініментів (рідких мазей).
4. В и с н о в к и т а р е к о м е н д а ц і ї.
Проаналізувавши вище викладену інформацію емульсії є термодинамічно нестійкі, однорідні за зовнішнім виглядом лікарські форми, які складаються з взаємно нерозчинних тонко диспергованих рідин та призначені для внутрішнього, зовнішнього або парентерального застосування. Існує 2 типи емульсій: прямі (олія у воді) і зворотні (вода в олії). Для виготовлення емульсій використовують олії персикову, оливкову, соняшникову, рицинову, вазелінову, ефірні олії, а також бальзами та інші не змішувані з водою рідини.
Перевагами емульсій перед іншими лікарськими формами є:
•Зручність застосування лікарської форми для пацієнтів (дітей), які не можуть ковтати таблетки або капсули;
•Корекція смаку ліків;
•Відносна стабільність лікарських засобів у порівнянні з розчинами. Це особливо важливо при виготовленні лікарських форм з жиророзчинними речовинами. Крім того, в даному випадку досягається деяке пролонгування дії в порівнянні з розчинами.
•Недоліками емульсії є:
•Фізична нестійкість (агрегативна і конденсаційна), тому пацієнт повинен перед застосуванням сильно перемішувати (збовтувати) емульсії для відновлення однорідного стану;
•Мікробіологічна нестійкість і, отже, малий термін придатності.
Основні напрямки вдосконалення емульсій:
-Перший це є підвищення фізичної стійкості емульсій. Його можна досягти використанням комплексу синтетичних неіононних ПАР. А також використанням сучасного обладнання для виготовлення емульсій.
-Другий напрямок- це пролонгування дії лікарських речовин шляхом введення гідрофільних розчинників, солюбілізаторів та інших речовин. Також не потрібно забувати і про розробку нових багаточисельних емульсій.
-Третій напрямок- це впровадження засобів малої механізації (диспергатори, гомогенізатори та ін.).
-Четвертий напрямок- це розширення асортименту стабілізаторів.
-П’ятий напрямок- це впровадження інструментальних методів оцінки якості.
5. Л і т е р а т у р а .
1. «Емульсія» URL: https://uk.wikipedia.org (дата звернення: 12.04.2020)
2. Синёв Д.Н., Марченко Л.Г., Синёва Т.Д. Справочное пособие по аптечной технологии лекарств- Санк-Петербург.,2001 (ст 87-88)
3. А.И.Тихонов, Т.О Ярных. Технология лекарств . Харьков, Издательство НФАУ «Золотые страницы» 2002 .С- 316-328
4. Клейтон В. Эмульсии. — Москва., 1950; URL:www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2348/emulsii (дата звернення: 15.05.2020)
5. Жогло Ф., Возняк В., Попович В., Богдан Я. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм. Львів, 1996 URL:https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2347/emulgatori (дата звернення: 28.04.2020)
6. Емульсії: одержання, властивості. Типи емульсій. Інтернет ресурс URL: https://studfile.net/preview/6809110/page:8/(дата звернення: 02.05.2020)
7. Синергізм та антагонізм емульгаторів. Інтернет ресурс URL: https://med.bobrodobro.ru/28779(дата звернення: 02.05.2020)
8. Александров И.Д., Субботин В.М. Справочник по технологии приготовления лекарственных форм. - Ростов на Дону: «Феникс», 2000 - 192с.
9. Аптечна технологія ліків. Методичний посібник для викладачів- Запоріжжя,2014
10. Муравьев И.А. Технология лекарств. В 2 т. — Москва., 1980.
1 2 3