1   2   3
Ім'я файлу: Курсова робота з АТЛ ,Савенко.docx
Розширення: docx
Розмір: 574кб.
Дата: 30.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
реферат.doc

2.7. Вивільнення і біодоступність лікарських речовин в емульсіях.


На вивільнення і біодоступність лікарських речовин з емульсій і суспензій впливають багато чинників, найважливішими серед яких є тип емульсій, властивості дисперсійного середовища, вид емульгатора, дисперсність частинок. Для цілеспрямованого впливу на біодоступність необхідно враховувати гідрофільність і ліофільність лікарських речовин, фазу локалізації лікарської речовини (вода, олія та ін.). У залежності від цих чинників необхідно підбирати технологічні прийоми приготування емульсій і суспензій [10].

2.8. Оцінка якості емульсій.


Оцінку якості емульсій проводять за наступними показниками: однорідність часток дисперсної фази, час розшаровування, термостійкість, в'язкість, частки, що визначаються при мікроскопіюванні, не повинен перевищувати показників, зазначених у приватних статтях.

Час розшаровування. Розшарування емульсій визначають за допомогою центрифуги. Емульсію вважають стійкою, якщо не спостерігають розшаровування системи в центрифузі з числом обертів 1,5 тис./хв.

Термостійкість емульсій. Емульсія вважається стійкою, якщо витримує температуру нагрівання 50 °С без розшаровування.

В'язкість в емульсіях визначають за фармакопейними методиками з допомогою спеціальних приладів - віскозиметрів та ін.

При зберіганні емульсій може порушуватися їх однорідність в результаті відстоювання. При відстоюванні частки дисперсної фази не зливаються, а збираються у верхніх шарах, так як дисперговані частки олії хоча і покриті адсорбційною оболонкою емульгатора, але в силу того, що вони легше, ніж вода, спливають на поверхню. Таку емульсію легко відновити шляхом енергійного збовтування. Тому емульсія, яка відстоюється, відпуску підлягає, так як відстоювання - процес оборотний.

Необхідно вміти відрізняти процес відстоювання емульсії від незворотного процесу розшаровування, який полягає в повільному і поступовому зниженні ступеня дисперсності олійної фази, якщо це емульсія типу О/В, і водної фази, якщо це емульсія типу В/О. При розшаровуванні спочатку кульки олії спливають на поверхню, потім починають злипатися (коалесценція) в суцільну масу, рідини розшаровуються, і таку емульсію не можна відновити. Розшарування відбувається тим швидше, чим менш міцна поверхнева захисна оболонка кульок (часток) олії [3].


3. Е к с п е р и м е н т а л ь н а ч а с т и н а.

3.1. Приготування емульсій в умовах аптеки з використанням різних емульгаторів.

Рецепт №1

Rp.: Extracti Belladonnae 0,1

Emulsi oleosi 150,0

Natrii bromidi 1,0

M. D. S.: По 1 ст. ложці 3 рази на день

Емульсія для внутрішнього застосування,типу О/В до складу якої входить олія соняшникова, екстракт беладонни густий, натрію бромід.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту (зворотня сторона ППК):

m заг.=150,0+1,0+0,1=151,1 г

m(олії)

10- 100

Х- 150 Х=15,0

m (води) =150,0 - 15,0 -5 = 130,0 мл

Sol. Natrii bromidi 20% ( 1:5)=5ml

m (Extr.Bel.) (1:2)= 0,1*2=0,2

1/3 води =43,0

m (желатози) = 7,5

Технологія лікарської форми:

У фарфорову ступку поміщаю 7,5 желатози і ретельно її розтираю, потім додаю 11,5 мл води , а потім по краплях додаю 15,0 соняшникової олії при ретельному постійному помішуванні. Утворюється первинна емульсія і потім до неї поступово додаю воду 77,57 мл. 1/3 частину води 38,78мл додаю 1,0 екстракту красавки густого і додаю 1,0 натрію броміду .Утворений розчин додаю до попередньо утвореної емульсії і проціджують у флакон для відпуску.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Внутрішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей».

Рецепт №2

Rp.: Norsulfazoli 1,0

Olei Persicorum 10,0

Aquae purificatae 100 ml

M. f.emulsum

M. D. S.: По 1 ст. ложці 3 рази на день

Емульсія для внутрішнього застосування до складу якої входить сильнодіюча речовина - норсульфазол.

Перевірка доз: дози не завищенні.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту:

m заг.=10,0+1,0+100,0=111,0 г

m (желатози) = 5,0

m (води) =7,5

Aquae purificatae

111-10,0-1,0-5,0-7,5-0,5=87ml

Технологія лікарської форми:

У невелику фарфорову чашку відважую емульгатор - желатозу , переношу у ступку , додаю невеликими порціями 10,0 олії персикової, ретельно перемішую до готовності первинної емульсії, додаю частинами воду очищену. 1,0 норсульфазолу розтираю у ступці з 10 кр. спирту етилового з 0,5 г емульгатора желатози, додаю при постійному перемішуванні частину емульсії, ретельно розтираю отриману масу, розбавляю емульсією і переношу у склянку для відпуску.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Внутрішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей».

Рецепт №3

Rp.: Emulsi olei Ricini 100,0

Camphore 0,5

Sirupi simplicis 10 ml

M. D. S.: По 1 ст. ложці 3 рази на день

Емульсія для внутрішнього застосування, типу О/В, до складу якої входять олія рицинова, сироп цукровий і розчинна в олії камфора пахуча і летка речовина.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту:

m заг.=10,0+0,5+100,0=115,0 г

m (олії)

10- 100

Х- 100 Х=10,0

Твіну-80 - 2,0

Води - 2-3 мл

Aquae purificatae

100-10,0-0,5-2,0-3,0=84,5ml

Технологія лікарської форми:

У невелику порцелянову чашку відважую 10,0 олії рицинової, розтираю у ній 0,5 камфори при нагріванні до 40°С на водяній бані . У ступку поміщаю 2,0 твіну додаю олійний розчин камфори, змішую і краплями додаю 2-3 мл води і емульгую до одержання первинної емульсії. Готову первинну емульсію розбавляю 84,5 мл води очищенної і переносимо у склянку для відпуску додавши 10 мл сиропу.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Внутрішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей».

Рецепт №4

Rp.: Emulsi Amygdalarum 150,0

D. S.: По 1 ст. ложці 3 рази на день

Емульсія для внутрішнього застосування, типу насінна емульсія, до складу якої входить насіння солодкого мигдалю.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту :

m (Sem. Amygdalarum)

10 - 100

X - 150 X=15,0

Aquae purificatae

15,0 * 0,1 =1,5

Aquae purificatae

150,0-15,0-1,5=135,5

Технологія лікарської форми:

Насіння мигдалю солодкого попередньо обмиваю гарячою водою ,залишаю його у воді на 10 хв., після чого знімаю насінну оболонку. Відважую 15,0 насіння мигдалю поміщаю у ступку з дерев’яним товкачиком, подрібнюю з 1,5 води очищеної і розтираю до утворення однорідної кашоподібної суміші, потім додаю невеликими порціями (в 2-3 прийоми ) 133,5 води очищеної. Проціджую через подвійний шар марлі у флакон для відпуску.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Внутрішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей».

Рецепт №5

Rp.: Olei Ricini 10,0

Bismuthi subnitratis

Phenylii salicylatis ana 1,0

Aquae purificatae ad 100,0

M. D. S.: По 1 ст. ложці 3 рази на день.

Емульсія для внутрішнього застосування, типу О/В, до складу якої входять фенілсаліцилат, що має нерізко вираженні гідрофобні властивості, і вісмуту нітрат основний - гідрофільна речовина з великою щільністю.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту :

m заг.=10,0+1,0+1,0+100,0=112,0 г

m (желатози) = 5,0

m (води) =7,5

спирт 95%

1,0-10 кр

m (желатози)

1,0-0,5

Aquae purificatae

100-10,0-1,0-1,0-5,0-7,5-0,5=75ml

Технологія лікарської форми :

У невелику фарфорову чашку відважую на ВР-20; 5,0 емульгатора - желатози, переношу у ступку, додаю невеликими порціями 10,0 олії рицинової, ретельно перемішую до готовності первинної емульсії. Суміш набуває вигляду сметаноподібної маси, а при нанесенні краплі води, спущеної по стінці, вона залишає білий слід - це вказує на те, що первинна емульсія готова і немає вільної стійкої поверхні. Якщо первинна емульсія не готова, то крапля води нанесена на її поверхню не розтікається. Додаю частинами 7,5 мл води очищеної. 1,0 фенілсаліцилату розтираю у ступці як важко порошкову речовину з 10 кр. спирту етилового, після звітрювання спирту змішую з 0,5 г емульгатора желатози і додаю 1,0 вісмуту нітрату основного, а потім додаю 4,0 емульсії, ретельно розтираючи отриману масу, розбавляю емульсією і переношу у склянку для відпуску.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Внутрішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей».

Рецепт №6

Rp.: Olei Helianthi 10,0

Phenylii salicylatis 1,0

Aquae purificatae ad 100,0

Sirupi simplecis 15 ml

M. f.emulsum

M. D. S.: По 1 ст. ложці 3 рази на день

Емульсія для внутрішнього застосування, типу О/В, до складу якої входять фенілсаліцилат, що має не різко вираженні гідрофобні властивості .

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту :

m заг.=100,0 г

m (желатози) = 5,0

m (води) =7,5

спирт 95%

1,0-10 кр

1,0-Х кр.

Aquae purificatae

100-10,0-1,0-15-7,5=8l,5

Технологія лікарської форми:

У невелику фарфорову чашку поміщаю 5,0 желатози і ретельно розтираю додаю 7,5 мл води і 10,0 соняшникової олії, ретельно змішую до готовності додаю частинами воду 1,0 фенілсаліцилату, розтираю у ступці з 10 кр. 95% спирту і стабілізатором. Після звітрювання спирту переношу до первинної емульсії. Добре перемішую і отриману емульсію переношу у флакон, для відпуску і додаю 15мл сиропу простого.

Упаковка: Закупорю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Внутрішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей».

Відхилення в об'ємі ЛФ відповідає вимогам ДФУ.

Рецепт №7

Rp.: Linimenti ammoniati 50,0

Mentholi 0,5

M. D. S.: Розтирати поперек.

Це комбінований лінімент емульсія-розчин, до складу якого входять речовини загального списку (олія соняшникова, кислота олеїнова, ментол, розчин аміаку).

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту:

Для приготування 50,0 г аміачного лініменту необхідно взяти:

олії соняшникової 37,0 г

кислоти олеїнової 0,5 г

розчину аміаку 10% 12,5 мл

Кількість ментолу: 0,5 г

Загальна маса: 50,5 г.

Технологія лікарської форми:

Зважую 37,0 г олії соняшникової у старований флакон для відпуску темного скла. Додаю 0,5 г ментолу, розчиняємо. Додаю 0,5 г кислоти олеїнової, перемішую. Додаю 12,5 мл розчину аміаку, збовтую до однорідності.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Зовнішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Берегти від дітей», «Перед вживанням збовтати».

Рецепт №8

Rp.: Emulsi olei Persicorum 100,0

Coffeini-natrii benzoatis 0,5

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день.

Олійна емульсія типу О/В с водорозчинною речовиною - кофеїн-бензоатом натрію (список Б).

Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07.2005). Рецепт оформлений вірно. Перевіряємо разові та добові дози.

Перевірка доз:

ВРД = 0,5

ВДД = 1,5

Кількість прийомів = 100 мл / 15 мл = 7 раз

РД = 0,5 / 7 = 0,071 Доза не завищена

ДД = 0,071 * 3 = 0,21 Доза не завищена

Лікарська форма може бути виготовлена.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту :

m (Gelatosa) = 5,0

m (Coffeinum-natrii benzoas) = 0,5

m (Olei Persicorum) = 10,0

V (Aqua purificata) = 100 - (7,5 + 5,0 + 10,0) = 77,5 мл.

V (заг) = 100,5 ml

Технологія лікарської форми:

У порцелянову (фарфорову) ступку поміщаю 5,0 г желатози і ретельно її розтираю, потім додають 7,5 мл води, змішую, одержую гідрозоль, а потім поступово (краще по краплях) додаю 10,0 г персикової олії при ретельному розтиранні й емульгуванні. Масу кілька разів зі стінок ступки і товкачика збираю целулоїдною пластинкою. Перевіряю готовність первинної емульсії, і потім до неї поступово додаю воду. Оскільки в емульсію входить кофеїн-бензоат натрію, то для його розчинення залишають приблизно 20-25 мл води, а рештою води розбавляю первинну емульсію. Після цього додаю розчин кофеїн-бензоату натрію.

Упаковка: Закупорю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Зовнішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Берегти від дітей», «Перед вживанням збовтати.

Рецепт №9

Rp.: Benzylii benzoatis 20,0

Saponis viridis 2,0

Aquae purificatae 78 ml

Misce. Da. Signa. Змщувати шкіру рук

Олійна емульсія типу О/В с водорозчинною речовиною - кофеїн-бензоатом натрію. Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07.2005). Рецепт оформлений вірно. Лікарська форма може бути виготовлена.

Розрахунок кількості інгредієнтів по рецепту :

m заг.=100,0 г

m (мила) = 2,0

m (води) =78 мл

m (бензил бензоату) =20,0

Технологія лікарської форми:

Для приготування даної емульсії можна замінити 1,0 г мила медичного на рівну кількість емульгатора Т-2. У фарфоровій чашці розплавляю емульгатор Т-2, виливаю у підігріту ступку, додають 1-2 мл гарячої води очищеної, розмішую до утворення сметаноподібної маси, потім частинами додаю решту кількість гарячої води з розчиненим у ній 1,0 г мила медичного і ретельно перемішую. Далі при постійному перемішуванні по частинах додаю 20,0 г бензилбензоату. Розшарування емульсії можливо на четверту добу після приготування, яке легко відновлюється при збовтуванні. Емульсія стабільна протягом двох місяців.

Упаковка: Закупорюю флакон гумовою пробкою.

Оформлення: Основні етикетки: «Зовнішнє», додаткові етикетки: «Зберігати в прохолодному, темному місці», «Берегти від дітей», «Перед вживанням збовтати».
3.2. Приготування емульсій на фармацевтичних підприємствах.

Приготування емульсій у заводських умовах здійснюється такими способами: змішуванням, розмелю­ванням у рідкому середовищі, подрібненням за допомогою ультразвуку.

Вибір способу приготування цих лікарських форм залежить від очікуваного ступеня дисперсності лікарських і допоміжних речовин, що туди входять. Мікрокристалічні суспензії можна одержати конденсаційним способом або спрямованою кристалізацією при змішуванні розчинів у певних температурних умовах і значеннях pH та ін.

Змішування фаз. Простим змішуванням фаз можна отримати лише емульсії, які легко утворюються. Вони, як правило, грубо- і полідисперсні і для підвищення стійкості потребують додаткової гомогенізації.

3 цією метою використовують різні мішалки загального типу — якірні, планетарні, пропелерні та інші, будова і принцип роботи яких вже розглядалися в цьому виданні.

Крім мішалок загального типу, в деяких випадках застосовуються різні конструкції спеціальних мішалок, наприклад дискові, барабанні.

Дискові мішалки являють собою конструкцію з двох дисків, укріплених на невеликій відстані один від одного на вертикальному валі і які обертаються з великою швидкістю в напрямних циліндрах (рис.3).



Рис. 3. Дискова мішалка

Кожен з дисків має отвори спеціальної форми і є суцільно плоским, звужуючись до периферії. Діаметр диска складає 0,1—0,15від діаметра апарата. 3метою усунення обертання рідини на кришці посудини, в якій проводять перемішування, встановлюються три вертикальні перегородки. При обертанні дисків шари рідини, що знаходяться під нижнім диском, піднімаються з великою швидкістю уздовж осі нижнього напрямного циліндра, а шари рідини, які знаходяться вище від верхнього диска, опускаються вниз вздовж осі верхнього напрямного циліндра. Зіткнення потоків спричиняє завихрення в усьому об'ємі рідини, що забезпечує інтенсивне перемішування. Колова швидкість дуже велика —від 5до 35м/с. Ці мішалки використовуються для перемішування частинок твердих матеріалів із в'язкими рідинами або рідин з різною питомою масою.

Барабанна мішалка (рис. 4)являє собою барабан, подібний до колеса білки.



Рис. 4. Барабанна мішалка

Такі мішалки створюють інтенсивне перемішування рідин за умови дотримання таких співвідношень —діаметра барабана до діаметра посудини від 1 : 4 до 1 : 6, діаметра барабана до висоти — 2 : 3. Для приготування емульсій висоту заповнення посудини приймають удесятеро більшою за діаметр барабана.

Слід підкреслити, що ці мішалки використовуються для приготування емульсій з твердими частинками, що мають велику питому масу. Барабанний змішувач є апаратом періодичної дії. Він простий за будовою, але процес змішування вимагає тривалого часу, що і є вадою цього пристрою.

Вібраційні мішалки мають вал із закріпленими на ньому одним або декількома

перфорованими дисками (рис.5).



Рис. 5. Будова дисків вібраційних мішалок

Диски виконують зворотно-поступальний рух, завдяки чому досягається інтенсивне перемішування вмісту апарата. Мішалки цього типу споживають небагато енергії, тому їх використовують для перемішування рідких сумішей і суспензій переважно в апаратах, що працюють під тиском. При використанні вібраційних мішалок час, необхідний для розчинення, гомогенізації і диспергування, значно скорочується, поверхня рідини залишається спокійною, воронки не утворюються. Вібраційні мішалки виготовляють діаметром до 300 мм і використовують в апаратах об'ємом не більше 3 м3.

Тонкодисперсні емульсії одержують за допомогою турбінних установок. У турбінному розпилювачі (рис. 6)дисперсна фаза надходить по трубі 2 знизу, а дисперсійне середовище 3 -зверху.



Рис. 6. Схема турбінного розпилювача для одержання емульсій
При обертанні турбіни 1 обидві фази перемішуються з великою швидкістю, вилітають, розпилюючись, через сопла 4 і утворюють емульсію.

Розмелювання в рідкому середовищі. Для приготування емульсій, що містять тверді речовини, застосовують poторно-пульсаційні апарати ^РПА і колоїдні млини різних конструкцій.

При одержанні дисперсних систем РПА можуть бути занурені в реактор із середовищем, що обробляється, або поза реактором.

Гомогенізація в РПА досягається інтенсивною механічною дією на частинки дисперсної фази, яка спричиняє турбулізацію і пульсацію суміші. Існують удосконалені конструкції РПА з окремою подачею компонентів середовища, що обробляється, по спеціальних каналах статора, із лопатями і диспергувальними тілами (кулі, кільця тощо) на роторі або статорі, із роликовими підшипниками в обоймах, із рифленими поверхнями робочих частин і зазорами різного виду між ними. Чим менший зазор між обертовими і нерухомими циліндрами, тим вищий одержуваний ступінь дисперсності.

У РПА таких конструкцій набагато підвищується ефективність диспергування.

За допомогою РПА можна поєднувати операції диспергування та емульгування, що забезпечує одержання багатофазних гетерогенних систем, таких як емульсійно-суспензійні лініменти стрептоциду, синтоміцину тощо.

У сучасних колоїдних млинах розмелювання відбувається в рідкому середовищі за допомогою удару і розтирання. Найчастіше в промисловості використовують бильні і віброкавітаційні млини.

Для гомогенізації емульсій застосовують також спеціальні апарати-гомогенізатори, які мають різну будову. Так, грубодисперсна емульсія під дією високого тиску може продавлюватися через вузькі канали і щілини гомогенізатора, або під дією відцен­трової сили, що виникає при обертанні диска, який знаходиться в гомогенізаторі іншого типу, проходити через його щілини, розпилюючись до стану туману.

Ефективність перемішування, яке застосовують для утворення однорідних систем, слід оцінювати за ступенем отриманої однорідності в об'ємі, де воно відбувається, через певний час від початку перемішування. На рис.7 подано схему мішалки і позначено точками пункти, де одночасно відбирають проби.



Рис. 7. Точка відбирання проби

Середню концентрацію твердого тіла в рідкому середовищі, в якому воно нерозчинне, при ідеальному його розподілі у всьому об'ємі, позначимо CQ.Практично в різних точках концентрації становитимуть Cj,С2 ...Ст, відповідно в окремих точках відхилення від середньої концентрації складе (Сг—С0), (С2—C0)... (Cm—С0). Якщо абсолютні величини цих відхилень скласти разом і поділити на m, то одержимо середнє C.

Величина P=100 характеризує рівномірність поширення твер­дого тіла при перемішуванні. Чим менше P, тим ефективніше перемішування. При ідеальному перемішуванні p—o.

При теплопередачі ефективність перемішуван­ня оцінюється коефіцієнтом тепловіддачі від стін­ки до рідини або рівномірністю температури ріди­ни. При масопередачі ефективність перемішування оцінюється величиною коефіцієнта масопередачі (наприклад, при інтенсифікації розчинення пере­мішуванням воно оцінюється якістю речовини, що розчинилася за певний час).

Ультразвукове диспергування. При дії ультра­звукових хвиль на рідину виникає явище кавітації, тобто ультразвукові хвилі мають власний тиск на рідину, що накладається на постійний гідростатичний тиск. Якщо в рідині поширюється звукова хвиля, яка чинить тиск в 101,3кПа (1атм), то в момент стиску сумарний тиск у рідині дорівнюватиме 202,6кПа (2атм). Рідини стійкі до стиску і дуже чутливі до розтягування, тому в момент розрідження в них утворюється велика кількість розривів у місцях, де їхню міцність послаблено, наприклад, біля сторонніх твердих частинок. Ці порожнини, що називаються кавітаційними бульбашками, зберігаються деякий час, після чого «захлопуються». Одночасно розвивається місцевий тиск, який досягає сотень атмосфер і призводить до руйнування твердих тіл, що знаходяться поблизу бульбашки.

Ультразвукова кавітація досягається за допомогою механічних, електромеханічних і магнітострикційних випромінювачів.

Механічні випромінювачі. Для одержання потужного ультразвуку використовують рідинні свистки, в яких пучки ультразвуку створюються коливаннями пластин, що виникають під дією струменя рідини, яка викидається під тиском із сопла і розбивається об край пластинки. Він працює в діапазоні від 400до 30 000Гц і має корисну потужність у декілька десятків ват (рис. 8).



Рис. 8. Рідинний свисток: 1-сопло, 2-вібраційна пластинка

Електромеханічні випромінювачі. 3електромеханічних випромінювачів найбільш перспективними є магнітострикційні випромінювачі. Магнітострикція — властивість деяких матеріалів змінювати свої розміри під дією сильного магнітного поля. Якщо магнітне поле непостійне за величиною і змінюється з певною частотою, то з такою ж самою частотою будуть змінюватися розміри тіла, що знаходиться в цьому полі. Зміна магнітного поля з ультразвуковою частотою (100кГц) спричиняє ультразвукові коливання.

Магнітострикційні випромінювачі зазвичай мають вигляд суцільного або порожнистого стержня з обмоткою, яку живить струм необхідної частоти. Матеріалами для стержня можуть бути нікель, нержавіюча сталь і деякі сплави. Потужність стержня залежить від потужності струму, що проходить по обмотці випромінювача (рис. 9).



Рис. 9. Будова магнітострикційного випромінювача: 1-посудина, 2-нікелевий стержень, 3-муфта, 4-обмотка для пропускання перемінного струму

Магнітострикційний випромінювач складається з посудини, куди наливають масло, воду і емульгатор. У дно посудини за допомогою ґумової трубки вмонтовано нікелевий стержень, що має обмотку, через яку пропускають струм ультразвуко­вої частоти. Коливання стержня передаються суміші, і через декілька секунд з неї утворюється емульсія. Під дією ультразвукової кавітації рідина перемішується з такою силою, що над її поверхнею з'являються фонтанчики заввишки до 25 см («холодне кипіння» рідини). Нікелеві стержні під час роботи звичайно дуже нагріваються, тому їх охолоджують водою.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ СУСПЕНЗІЙ IЕМУЛЬСІЙ

Нижче наводяться деякі прописи емульсій, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю.

Лінімент синтоміцину (Linimentum Synthomycini) 1,5 і 10%-вий

Таблиця 2.

Склад

Кількість частин

Синтоміцину

1,5 або 10

Олії рицинової

20

Емульгатора №1

5

Консерванта(кислоти саліцилової)

0,125

blaКМЦ

2-2,2

Води

До 100

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас