Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний технічний університет
Кафедра екології та БЖД
цикл «Цивільної оборони»
Курсова робота
Варіант № 4
Оцінка інженерного захисту робітників і службовців цеху по розливу безалкогольних напоїв ВАТ «Херсонська вода» м. Херсон
Виконав студент
Перевірив професор Молчанов В.Н.
Херсон 2006
Вихідні дані
№
п / п
Од.
вимірювання
1
Приміщення для переховуваних
м 2
160
2
Місце для санпоста
3
Тамбур, шлюз
10
4
Допоміжні приміщення
45
5
Висота приміщень
м
2,3
6
Очікувана потужність ядерного боєприпасу
Мт
0,1
7
Чисельність найбільшою працюючої зміни
чол
430
8
Вид вибуху
Н
9
Відстань від центру вибуху до об'єкта
км
Швидкість середнього вітру
км / год
50
11
Напрямок середнього вітру
град.
315
12
Конструкція розрахована на динамічні навантаження
кПа
100
13
Перекриття притулку, бетон
см
20
14
Перекриття притулку, грунтова обсипання
30
15
Системи повітропостачання, комплекти ФВК-1
шт.
16
Система повітропостачання, електроручние Вентелятор
17
Кліматична зона розташування об'єкта
111
18
Очікувані пожежі
0
19
Водопостачання забезпечується від міської водопровідної мережі
Аварійний запас у проточних ємкостях
л
1800
21
Тривалість укриття
добу
22
У санвузлах встановлено унітазів
23
У санвузлах встановлено пісуарів
24
Аврійно резервуар для стічних вод
1300
25
У складі переховуваних - жінок
%
26
Аварійний джерело від акумуляторних батарей
27
Електропостачання притулку забезпечується від міської електричної мережі
28
Режим роботи системи повітропостачання
29
Розташування робочих ділянок, щодо притулку:
29а
Ділянка № 1 на відстані
29б
Ділянка № 2 на відстані
300
Час на укриття людей
хв
1. Оцінка захисних споруд за місткістю.
На об'єкті одне притулок, в якому є:
Приміщення для переховуваних, Sn
Висота приміщень, h
Чисельність найбільшою працюючої зміни, N
Рішення:
1.1 Визначаємо кількість місць для розміщення ховається з урахуванням того, що висота приміщень притулку дозволяє встановити двоярусні нари. = 0.5 м 2 /чел., тогда расчетное количество мест в убежище :
1.2 Норма об'єму приміщень в розрахунку на одного ховається не менше 1,5 м 3 / чол. – общая площадь в зоне герметизации:
= 160+2+10+45 = 217 м 2
Місткість притулку відповідає розрахунковим кількості місць 320 чол.
1.3 Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення ховається. Висота приміщення 2,3 м дозволяє встановити двоярусні нари. Довжина нар 180 см: чотири місця для сидіння, одне - для лежання. На одні двоярусні нари 5 осіб.
Н = М / 5; Н = 320 / 5 = 64 нар.
1.4 Визначаємо коефіцієнт місткості квм., Що характеризує можливість притулку з укриття найбільшої працюючої зміни об'єкту:
Висновки
1. Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм СНіП.
2. Притулок дозволяє прийняти тільки 74,42% робітників і службовців найбільшою працюючої зміни.
3. Для розміщення ховається в притулок встановлено 64 двоярусних нар, що забезпечують 20% місць для лежання і 80% місць для сидіння.
2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями.
Дано:
Очікувана потужність ядерного боєприпасу, q
Наземний
Відстань від центру вибуху до об'єкта, Rx
с.в. Швидкість середнього вітру, V с.в.
Напрямок середнього вітру, у бік об'єкту
Конструкція розрахована на динамічні навантаження, ΔРф.ожід.
Перекриття притулку, бетон, hi
Перекриття притулку, грунтова обсипання, hi
Рішення
2.1 Визначаємо потрібні захисні властивості.
2.1.1. За ударної хвилі.
Визначаємо дані про захисні властивості щодо ударної хвилі з характеристики сховищ (ПРУ) за величиною надлишкового тиску (ΔРф.защ.). Дані про захисні властивості можуть бути приведені в характеристиках сховищ (ПРУ) або знайдені розрахунковим шляхом.
Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилею, очікуване на об'єкті при ядерному вибуху.
За дод. 1 с. =3км, q = 0,1 Мт, для наземного взрыва:
.=∆Рф.треб.= 20 кПа
2.1.2. За радіоактивного випромінювання.
Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації за формулою:
, Де
– доза, полученная на открытой местности за 4 суток;
– максимальный уровень радиации, ожидаемый на объекте, определяемый, по приложению 12, при Rx =3км, V с.в . = 50 км\час, если объект окажется на оси следа, то Pi =6675Р\час;
50 - безпечна доза опромінення, Р;
- время начала заражения:
– расстояние от центра взрыва до объекта, км; V с.в . - скорость ветра, км\час;
вв- время выпадения радиоактивных веществ, равное в среднем 1 час;
х – время окончания облучения, час:
х= th +96 (период однократного излучения- 4 суток, - выраженный в часах) = 1+96=97;
За формулою визначаємо:
=3км; q = 0,1 Мт не ожидается по прил.9( Rx =2,8км; q = 0,1 Мт - доза проникающей радиации – 5Р).
2.2. Визначаємо захисні властивості притулку
2.2.1. Від ударної хвилі.
Згідно з вихідними даними ΔРф.ожід = 100кПа
2.2.2. Від радіоактивного зараження.
Коеффіцінет ослаблення радіації притулку визначаємо розрахунковим шляхом
=2): слоя бетона hi = 20 см и слоя грунта hi = 30 см. слои половинного ослабления материалов от радиоактивного заражения, найденные по прил.11, составляют для бетона (а і) 5,7см, для грунта (а і) 8,1 см.
учитывающий расположение убежища, находим по (1) табл..
2.3. Порівнюємо захисні властивості притулку з необхідними.
Порівнюючи ΔРф.защ .= 100 кПа і ΔРф.треб .= до 20Па отримуємо:
До осл.защ. = 1175 До осл.треб .= 400,5, знаходимо, що Косл.защ.> Косл.треб., Тобто за захисними властивостями притулок забезпечує захист людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху.
2.4.Определяем показник, що характеризує інженерний захист робітників і службовців об'єктів за захисними властивостями.
Висновок:
Захисні властивості притулку забезпечують захист 74,42% працюючої зміни (320 чол.)
3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.
Для забезпечення життєдіяльності переховуваних, захисні споруди обладнають системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання.
3.1 Система повітропостачання.
Система повітропостачання забезпечує подачу повітря в режимі 1 (чистої вентиляції).
Система повітропостачання
Кількість
Продуктивність м 3 / год
ФВК-1
600
Електроручних вентялятори
900
2. Об'єкти розташовані у 3-й кліматичній зоні (температура зовнішнього повітря більш 30 0 С). =13 м 3 /час на человека.
3. На об'єкті не очікується пожеж і загазованості.
3.1.1. Визначаємо можливості системи в режимі чистої вентиляції:
о. i .= (2×600) + 900 = 2100 м 3 /час
=13 м 3 /час, система может обеспечить:
3.1.2. Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям переховуваних:
Висновок
о = Wi × N о.возд. і W о = 430 × 13 = 5590 м 3 /час
м 3 /час
полного обеспечения воздухом наибольшей работающей смены необходимо добавить: Электроручные вентиляторы -2 шт.; ФВК-1 – 3 шт.
3.2. Система водопостачання.
1. Водопостачання ховається в убежіже забезпечується від міської мережі.
2. вод=1800 л.
3. Тривалість укриття 2 діб.
4. вод=3л на одного укрываемого в сутки.
Водою незабезпечених приховувані.
вод= N овод × вод × Ссут
вод = 430×3×2 = 2580
2580-1800 = 780 л. Значить необхідна ємність для забезпечення найбільшої працюючої зміни - 430 осіб - 780 л.
3.3. Санітарно-технічна система.
1. У санвузлах притулку встановлені:
- Унітазів - 3;
- Пісуарів - 1;
- Умивальників - 0.
2. ст= 1300л.
3. іст =2л сточных вод в сутки на одного укрываемого.
4. У складі переховуваних 15% жінок.
5. Норми:
один
На
умивальник
200 осіб, але не менше одного на санвузол
унітаз
75 жінок
150 чоловіків
пісуар
6. Тривалість укриття 2 діб.
3.3.1. 430 × 15% = 65 жінок 320 × 15% = 48 жінок
365 чоловіків 272 чоловіків
Норми
забезпеченість
Розрахунок забезпеченості та потреби
Людина на п \ п
Потреба
Людина в убеж.
Неоходимо +
один умивальник
На 200 осіб, але не менше одного на санвузол
320
1,6
один унітаз
На 75 жінок
65
0,866
48
0,64
На 150 чоловіків
365
2,433
272
1,8
один пісуар
Система може забезпечити 65 жінок (всіх) і 150 чоловіків = 215 чоловік.
3.3.2. Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі
Каналізація забезпечує в притулок необхідну кількість людей - 320 осіб. Але на працюючу зміну - 430 осіб необхідно додатковий резервуар:
.ст.
1720-1300 = 420 л.
Санвузли не забезпечують вкривати. Не вистачає для:
Повного забезпечення п \ п
На даний притулок
1 унітаз
2 пісуари
1 пісуар
3 умивальники
2 умивальники
3.4. Система електропостачання.
Електропостачання притулку забезпечується від міської електричної мережі.
Аварійний джерело - акумуляторна батарея.
Робота системи повітропостачання у режимі регенерації не передбачається.
Рішення.
При обладнанні системи повітропостачання на базі ФВК-1 з електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом з акумуляторних батарей, які використовуються для освітлення, а робота вентиляторів забезпечується вручну. Не потрібно забезпечення роботи системи повітропостачання у режимі 2 (регенерації) можливою тільки при роботі електропривода.
1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення притулку.
2. робота системи повітропостачання в аварійному режимі повинна забезпечуватися ручним приводом.
Висновки з оцінки системи життєзабезпечення захисних споруд
Найменша кількість вкриваємося може забезпечити система повітропостачання 161 людина. Тому показником, що характеризує можливості інженерного захисту об'єкта із життєзабезпечення, є:
1. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 37,5% працюючої зміни в повному обсязі норм протягом 2 діб.
2. Можливості із життєзабезпечення укриття знижують системи: повітропостачання, санітарно-технічна.
4. Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю робітників і службовців.
1а
2б
4. Для сховищ радіус своєчасного збору приймається за 500м.
5. Відстань у 100 м людина проходить прискореним кроком у середньому за 2 хв.
6. На те, щоб зайти в притулок і зайняти місце, потрібно 2 хв.
4.1. Визначаємо час, потрібне робочим на те, щоб дійти до притулку і зайняти місце в ньому.
1. н = 2мин.
2. н = 2мин. × 3 + 2 мин.
4.2. св = 430 чел.
4.3 Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по своєчасному укриттю працюючої зміни:
.св – число укрываемых, которые в установленные сроки смогут укрыться в ЗС; N – численность наибольшей работающей смены.
Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників найбільшої працюючої зміни (100%).
Загальні висновки
На підставі проведеної оцінки інженерного захисту робітників і службовців об'єкта, необхідно провести нежеследующіе заходи щодо підвищення надійності захисту виробничого персоналу від ЗМУ.
У ході розрахунків отримано такі показники, що характеризують інженерний захист робітників і службовців найбільшою працюючої зміни об'єкту,:
- Місткості - квм = 74,42%;
74,42% ;
жизнеобеспечению укрываемых :
воздухом Кж.о.возд.=37,5%;
- Водою Кж.о.вод .= 69,7%;
- Санітарно-технічними умовами на 75%;
- По своєчасному укриттю людей - Ксв .= 1,0.
Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто Кж.о. = 37,5% (складу працюючої зміни забезпечується захистом згідно з вимогами).
Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючої зміни необхідно:
Побудувати додатково одне притулок місткістю 110 чоловік (430-320) до пункту управління та захистом ДЕС для аварійного енергопостачання обох сховищ об'єкта:
= 0,5×110 = 55 м 2 ;
Н = 55 / 5 = 11 нар;
Обладнати систему повітропостачання притулку одним комплектом ФВК-1 і одним електроручним вентилятором;
Необхідна ємність 780 л для забезпечення обох сховищ об'єкта водою;
1 унітаз, 1 пісуар; 1 умивальник.
2. Дообладнати наявне притулок:
двома комплектом ФВК-1 і одним електроручним вентилятором;
1 пісуаром, 2 умивальниками.
3. До завершення будівництва притулку передбачити захист сховатися частини працюючої зміни в швидке спорудження в період загрози виникнення НС.
Література
Демиденко Г.П. та ін Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження. Довідник, «Вища школа», 1989.
Стеблюк М. І. Цивільна оборона - К. 1994.
Єгоров П. Т., Шляхов І. А., Алабін Н. І. Цивільна оборона. Підручник. М., «Вища школа», 1977, 304с.
Під редакцією Демиденко Г. П. Підвищення стійкості роботи народного господарства у воєнний час. Навчальний посібник. К., «Вища школа »1984, 232с.
Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. Вид. КПП, 1985.
Атаманюк В. Г. та ін Цивільна оборона. М., «Вища школа». 1986.
. T .
Дуриків А. П. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті народного господарства. М., Воениздат, 1982, 97с.
Гайдамак В. А. Ліквідація наслідків радіоактивного зараження. М., Енергоіздат, 1981, 220с.
Бєлозьоров Н.В. Неситий Ю.К. Увага радіоактивне зараження. М., Воениздат. 1982. 96с.
Каммерер Ю. Ю. Захисні споруди цивільної оборони. М., Вища., 1985.
Максимов М.Т. Радіаційне забруднення і його вимірювання. М., 1989.
Авсіенко В. Ф. дозиметричні і радіаційні проби вимірювання. К. 1990.
Владимиров О.А. Сильнодіючі отруйні речовини і захист від них. М., 1989.
.В., Мужик I .С.
М . Безпека житт є д ія льнос ті Ки їв , 1999 – 208 с .