Бондаренко С. Ю.
УА 96 в
Дослідження освітленості робочого місця Дослідження природного бічного освітлення на робочому місці Таблиця 1.1 - Визначення природного бічний освітленості на робочому місці
№ п / п
| Відстань точки виміру від вікна, м
| Е внутр, лк
| Е в m н a у x тр, лк
| Е нар, лк
|
1.
| 1
| 80
| 400
| 555,5
|
2.
| 2
| 21
| 400
| 555,5
|
3.
| 3
| 7
| 400
| 555,5
|
4.
| 4
| 1,5
| 400
| 555,5
|
Значення, наведені в
таблиці 1.1, отримані за допомогою люксметра.
Використовуючи коефіцієнт світлопропускання (τ
0 = 0,72) розрахуємо зовнішню
освітленість: 400 / 0,72 = 555,5 лк.
Як показують результати дослідження, наведені в таблиці 1.1, в даний час року і доби природної освітленості робочого місця далеко недостатньо; отже необхідно використовувати додаткове штучне освітлення.
Дослідження штучної освітленості на робочому місці Таблиця 1.2 - Визначення середньої освітленості
Номер точки виміру
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
| 8
| 9
| Разом
| Середнє
|
Освітленість, лк
| 200
| 240
| 220
| 160
| 170
| 165
| 115
| 120
| 110
| 1500
| 166,67
|
Таблиця 1.3 - Дослідження штучної освітленості
Е ср, лк
| Система освітлення
| Зорова робота
| Нормована освітленість Е min, лк
|
розряд
| подразряд
|
166,67
| | | | 300
|
Результати
розрахунків, наведені в таблиці 1.3, свідчу про те, що штучної освітленості також недостатньо для нормальної роботи. Отже, необхідно збільшити штучну освітленість за рахунок:
- Застосування більшої кількості освітлювальних приладів;
- Використання освітлювальних приладів більшої потужності;
- Використання більш раціональних схем розміщення освітлювальних приладів;
- У разі необхідності застосувати індивідуальне освітлення робочих місць;
- Використовувати більш світле забарвлення для стін і стелі робочого приміщення.
Лабораторна робота № 2
Дослідження рівня шуму на робочому місці Таблиця 2.1 - Визначення рівня шуму на робочому місці
Вигляд робочого місця (постійна або непостійна робоча зона)
| Кількість точок для вимірювання шуму
| Кількість замірів в точці
| Рівень звуку La, дБА
| Допустимий рівень звуку La, дБА
| Октавні рівні звукового тиску, дБ
| Допустимі рівні звукового тиску, дБ
|
63
| 125
| 250
| 500
| 1000
| 2000
| 4000
| 8000
| 63
| 125
| 250
| 500
| 1000
| 2000
| 4000
| 8000
|
постійний
| 3
| 3
| 68
| 60
| 68
| 69
| 70
| 67
| 60
| 40
| 40
| 38
| 79
| 70
| 68
| 56
| 55
| 52
| 50
| 49
|
| | 70
| 60
| 70
| 70
| 72
| 62
| 62
| 40
| 35
| 36
| 79
| 70
| 68
| 56
| 55
| 52
| 50
| 49
|
| | 69
| 60
| 69
| 70
| 70
| 66
| 66
| 45
| 32
| 32
| 79
| 70
| 68
| 56
| 55
| 52
| 50
| 49
|
Як показують результати вимірів, наведені в таблиці 2.1, рівень звуку у всіх трьох точках виміру перевищує допустиме значення. Отже, необхідно вжити заходів для зменшення рівня шуму на робочому місці, серед яких можуть бути наступні:
- Змащення тертьових і взаємодіючих деталей
механізмів (де це припустимо);
- Заміна зношених деталей обладнання, які можуть викликати шум;
- Заміна металевих деталей на пластикові;
- Зміни технологічного
процесу чи механізмів на менш гучні або безшумні;
- Заміна металевих деталей пластиковими (якщо це допустимо);
- Зменшення зазорів між сполученими деталями;
- Застосування в конструкціях обладнання звукопоглинальних
матеріалів;
- Більш ретельне статичне і динамічне зрівноважування обертових деталей і вузлів устаткування;
- Заміна ударних
процесів ненаголошеними;
- Заміна поступального руху обертальним;
- Вузли та деталі, що створюють шум, укласти в ізолюючі звукопоглинальні кожухи;
- Зміна напрямку
випромінювання шуму;
- Раціональне
планування виробничих ділянок і цехів, що дозволяє знизити рівень шуму на робочих місцях персоналу;
- Акустична
обробка приміщення і обшивка його звукопоглощающімі і звукоізолюючими матеріалами;
- Зменшення шуму
на шляху його поширення шляхом установки звукоізолюючих перегородок, корпусів, екранів;
- Застосування засобів індивідуального захисту персоналу від дії шуму.
Лабораторна робота № 3
Дослідження запиленості повітря на робочому місці Таблиця 3.1 - Результати експериментального дослідження запиленості повітря
Номер досвіду
| Місце відбору проби
| Вага фільтра, мг
| Температура t, ˚ C
| Барометричний тиск β, Па
| Об'ємна швидкість пробовідбору, л / хв
| Час відбору проб T, хв
| Концентрація пилу в повітрі C, мг / мі
|
до взяття проб (m 1)
| після взяття проб (m 2)
|
1
| | 224
| 224,25
| 20
| 995
| 1
| 2
| 13,65615
|
На підставі даних таблиці 3.1 розрахуємо концентрацію пилу в повітрі:
C = 3,71 Ч10ІЧ (224,25-224) Ч (273 +20): (1Ч2Ч995) = 13,65615 мг / мі
Таблиця 3.2 -
Порівняння експериментальних даних з нормативними
Найменування речовини
| Клас небезпеки
| Гранично допустима концентрація (ГДК), мг / мі
| Заміряється концентраци пилу, мг / мі
| Перевищення ГДК,%
|
| 3
| 4
| 13,65615
| 341,4%
|
Порівняння експериментальних даних з нормативними (див. таблицю 3.2) показує, що заміряна концентрація пилу перевищує ГДК більш ніж у 3 рази. Для зниження концентрації пилу в повітрі і приведення її у відповідність з ГДК необхідно:
- Усунути (якщо це можливо) або розташувати далеко від робочих місць основні джерела пилу;
- Використовувати удосконалення технологічних процесів виробництва, які дозволили б зменшити пилоутворення в
процесі виробництва;
- Виключення або зведення до мінімуму використання в процесі виробництва матеріалів, обробка яких призводить до утворення пилу, що містить шкідливі елементи;
- Застосування засобів зволоження пилеобразующих матеріалів при їх обробці;
- Використання герметизації вузлів і механізмів устаткування, при роботі яких відбувається утворення пилу;
- Застосування раціонального
планування виробництва, яка б дозволила ізолювати робочі місця персоналів від пилу, що утворюється в процесі виробництва продукції чи інших технологічних процесів на підприємстві;
- Пристрій
вентиляційної системи необхідної потужності, а також обладнання запилених виробничих ділянок пиловловлювачами;
- Застосування засобів індивідуального захисту персоналу (особливо на
виробництвах з утворення пилу, що містить шкідливі елементи, а також на виробництвах, технологічні
процеси яких пов'язані зі значним пилоутворення);
- Своєчасне проведення технічних оглядів і ремонтів обладнання з виявленням та заміною деталей та вузлів, що викликають підвищення запиленості повітря внаслідок їх корозії або зносу.