f (A) = n (A) / n,
де f - частота виникнення деякого рівня втрат; n (A) - число випадків настання цього рівня втрат; n - загальне число випадків у статистичній вибірці, що включає як успішно здійснені, так і невдалі інвестиційні проекти. При імовірнісних оцінках ризиків у разі відсутності достатнього обсягу інформації для обчислення частот використовуються показники суб'єктивної ймовірності. Суб'єктивна ймовірність є припущенням щодо певного результату, що грунтується на судженні або особистому досвіді оцінює, а не на частоті, з якою подібний результат був отриманий в аналогічних умовах. Важливими поняттями, застосовуються у вероятностном аналізі ризиків є поняття альтернативи, стану середовища, результату. Альтернатива - це послідовність дій, спрямованих на вирішення певної проблеми. Приклади альтернатив: купувати чи не купувати нове обладнання, чи варто впроваджувати у виробництво новий продукт і т. д. Альтернативні витрати - це втрачений можливий дохід від альтернативного використання ресурсу. Коректний аналіз бюджету капіталовкладень повинен проводитися з урахуванням всіх релевантних - значущих - альтернативних витрат. Стан середовища - ситуація, на яку особа, яка приймає рішення (у нашому випадку - інвестор), не може впливати (наприклад, сприятливий чи несприятливий ринок, кліматичні умови і т. д.). Виходячи (можливі події) виникають у разі, коли альтернатива реалізується в певному стані середовища. Це якась кількісна оцінка, що показує наслідки певної альтернативи при певному стані середовища (наприклад, величина прибутку, кількість абонентів і т. д.).
Сценарії розвитку проекту. Сценарії | Імовірність | NPV (тис.сом) | NPV з урахуванням імовірності (тис.сом.) | "Оптимістичний" | 0.1 | 100 | 10 | "Нормальний" | 0.5 | 80 | 40 | "Песимістичний" | 0.4 | 50 | 20 | Всього | 1 | - | 70 |
3.3 Розрахунок точки беззбитковості підприємства
Показники граничного рівня характеризують ступінь стійкості проекту по відношенню до можливих змін умов його реалізації. Основним показником цієї групи є точка беззбитковості (break-even point) - рівень фізичного обсягу продажу протягом розрахункового періоду часу, при якому виручка від реалізації продукції збігається з витратами. Визначення критичних точок зазвичай зводиться до розрахунку так званої «точки беззбитковості». Для цього розраховується такий рівень виробництва і реалізації продукції, при якому чиста поточна вартість проекту (NPV) дорівнює нулю, тобто проект не приносить ні прибутку, ні збитку. Чим нижче буде цей рівень, тим більш імовірно, що даний проект буде життєздатний в умовах зниження попиту, і тим нижче буде ризик інвестора. Для підтвердження стійкості проекту необхідно, щоб значення точки беззбитковості було менше значень номінальних обсягів виробництва і продажів. Чим далі від них значення точки беззбитковості (у процентному відношенні), тим стійкішим проект. Проект зазвичай визнається стійким, якщо значення точки беззбитковості не перевищує 75% від номінального обсягу виробництва. Точка беззбитковості визначається за формулою:
TБ = 3c / (Ц-3v),
де Зс - постійні витрати, розмір яких прямо не пов'язав з обсягом виробництва продукції (сом.); Ц - ціна за одиницю продукції (сом.); 3v - змінні витрати, величина яких змінюється зі зміною обсягу виробництва продукції (сом. / од.). Обмеження, які повинні дотримуватися при розрахунку точки беззбитковості 1. Обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів, 2. Постійні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва, 3. Змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва, 4. Ціна не змінюється протягом періоду, для якого визначається точка беззбитковості, 5. Ціна одиниці продукції і вартість одиниці ресурсів залишаються постійними, 6. У разі розрахунку точки беззбитковості для декількох найменувань продукції, співвідношення між обсягами виробленої продукції має залишатися незмінним. Рівень резерву прибутковості (РП) як частки від планованого обсягу продажів (ВП) визначається за формулою:
РП = (ВП - ТБ) / ВП
Показник точки беззбитковості дозволяє визначити: - Необхідний обсяг продажів, що забезпечує отримання прибутку; - Залежність прибутку підприємства від зміни ціни; - Значення кожного продукту в частці покриття загальних витрат. Показник точки беззбитковості слід використовувати при: - Введення у виробництво нового продукту; - Модернізації виробничих потужностей; - Створення нового підприємства; - Зміні виробничої чи адміністративної діяльності підприємства.
Розрахунок точки беззбитковості підприємства. № | Найменування статті | Продукт «А» | Продукт «Б» | Продукт «В» | Разом | 1 | Обсяг продажів, тис.сом | 100 | 200 | 700 | 1000 | 2 | Частка в обсязі продажів,% | 10 | 20 | 70 | 100 | 3 | Ціна за одиницю, сом | 2 | 5 | 10 | - | 4 | Змінні витрати, тис. Сом | 40 | 120 | 380 | 540 | 5 | Дохід, тис.сом. | 60 | 80 | 320 | 460 | 6 | Рівень доходу від обсягу продажів,% | - | - | - | 46 | 7 | Постійні витрати, тис.сом. | - | - | - | 200 | 8 | Точка беззбитковості для виробництва в цілому, тис.сом | - | - |
| 434 | 9 | Точка беззбитковості за видами продукції, тис. сом. | 43,4 | 86,8 | 303,8 | 434 | 10 | Точка беззбитковості за видами продукції, штук | 21700 | 17360 | 30380 | - |
3.4 Аналіз чутливості проекту.
Аналіз чутливості (sensitivity analysis) полягає в оцінці впливу зміни вихідних параметрів проекту на його кінцеві характеристики, в якості яких, зазвичай, використовується внутрішня норма прибутку або NPV. Техніка проведення аналізу чутливості полягає у зміні вибраних параметрів у певних межах, за умови, що інші параметри залишаються незмінними. Чим більше діапазон варіації параметрів, при якому NPV або норма прибутку залишається позитивною величиною, тим стійкішим проект. Аналіз чутливості проекту дозволяє оцінити, як змінюються результуючі показники реалізації проекту при різних значеннях заданих змінних, необхідних для розрахунку. Цей вид аналізу дозволяє визначити найбільш критичні змінні, які найбільшою мірою можуть вплинути на здійсненність і ефективність проекту. Як варійованих вихідних змінних приймають: - Обсяг продажів; - Ціну за одиницю продукції; - Інвестиційні витрати або їх складові; - Графік будівництва; - Операційні витрати або їх складові; - Термін затримок платежів: - Рівень інфляції; - Відсоток за позиками, ставку дисконту і ін Як результуючих показників реалізації проекту можуть виступати: -Показники ефективності (чистий дисконтований дохід, внутрішня норма прибутковості, індекс прибутковості, термін окупності, рентабельність інвестицій), -Щорічні показники проекту (балансовий прибуток, чистий прибуток, сальдо накопичених реальних грошей). При відносному аналізі чутливості порівнюється відносний вплив вихідних змінних (при їх зміні на фіксовану величину, наприклад, на 10%) на результуючі показники проекту. Цей аналіз дозволяє визначити найбільш істотні для проекту вихідні змінні; їх зміна повинна контролюватися в першу чергу. Абсолютний аналіз чутливості дозволяє визначити чисельне відхилення результуючих показників при зміні значень вихідних змінних. Значення змінних, відповідні нульових значень результуючих показників, відповідають розглянутим вище показниками граничного рівня. Результати аналізу чутливості наводяться в табличній або графічній формах. Остання є більш наочною і повинна застосовуватися у презентаційних цілях. Недолік методу: не завжди аналіз чутливості правомірний тому зміна однієї змінної, необхідної для розрахунку може спричинити зміну іншої, а цей метод однофакторний. Аналіз чутливості інвестиційного проекту. Визначення рейтингу факторів проекту, що перевіряються на ризики | Змінна (x) | Зміна x,% | Зміна NPV,% | Ставлення% змін NPV до% змін x | Рейтинг | Ставка відсотка Оборотний капітал Залишкова вартість Змінні витрати Обсяг продажів Ціна реалізації | 2 1 3 5 2 6 | 5 2 6 15 8 9 | 2,5 2 2 3 4 1,5 | 3 4 4 2 1 5 | Показники чутливості і прогнозованості інвестиційного проекту | Змінна (x) | Чутливість | Рейтинг | Обсяг продажів Змінні витрати Ставка відсотка Оборотний капітал Залишкова вартість Ціна реалізації | Висока Висока Середня Середня Середня Низька | Низька Висока Середня Середня Висока Низька |
3.5 Ризик, що асоціюється з проектом
Характеристики ризику. При аналізі інвестиційних проектів виділяють три типи ризиків: 1) одиничний ризик, коли ризик проекту розглядається ізольовано, поза зв'язком з іншими проектами підприємства; 2) внутрішньофірмовий ризик, коли ризик проекту розглядається в його зв'язку з портфелем проектів підприємства; 3) ринковий ризик, коли ризик проекту розглядається в контексті диверсифікації капіталу акціонерів підприємства на фондовому ринку. Логіка процесу кількісної оцінки різних ризиків грунтується на обліку ряду обставин: 1) ризик характеризує невизначеність майбутніх подій. Для деяких проектів є можливість обробити статистичні дані минулих років і проаналізувати ризиковість інвестицій. Однак є випадки, коли у відношенні передбачуваних інвестицій неможливо отримати статистичні дані і доводиться покладатися на оцінки експертів - керівників і фахівців. Тому слід мати на увазі, що деякі дані, використовувані в аналізі, неминуче грунтуються на суб'єктивних оцінках; 2) в аналізі ризику використовуються різні показники і спеціальні терміни, які були наведені раніше: σP - середньоквадратичне відхилення прибутковості даного проекту, яке визначається як середньоквадратичне відхилення внутрішньої прибутковості (IRR) проекту, σP - показник одиничного ризику проекту; rP, F - коефіцієнт кореляції між прибутковістю аналізованого проекту та доходністю інших активів підприємства; rP, M - коефіцієнт кореляції між прибутковістю проекту та доходністю на фондовому ринку в середньому. Цей зв'язок зазвичай оцінюється на основі суб'єктивних експертних оцінок. Якщо значення коефіцієнта позитивно, то проект при нормальній ситуації в зростаючій економіці буде мати тенденцію до високої прибутковості; σF - середньоквадратичне відхилення доходності активів підприємства до прийняття до виконання даного проекту. Якщо σF невелика, підприємство стабільно і його фірмовий ризик відносно низький. В іншому випадку ризик великий і великі шанси банкрутства підприємства; σM - середньоквадратичне відхилення ринкової прибутковості. Ця величина визначається на основі даних минулих років; βP, F - внутрішньофірмовий β-коефіцієнт. Концептуально він визначається шляхом регресії прибутковості проекту щодо прибутковості підприємства без урахування даного проекту. Для розрахунку внутрішньофірмового коефіцієнта можна скористатися формулою, наведеною раніше:
βP, F = (σP / σF) ЧrP, F;
βP, M - β-коефіцієнт проекту в контексті ринкового портфеля акцій; теоретично може бути розрахований шляхом регресії прибутковості проекту щодо прибутковості на ринку. Він може бути виражений формулою, аналогічною формулі для βP, F. Це ринковий β-коефіцієнт проекту. Він є мірою вкладу проекту в ризик, якому піддаються акціонери підприємства; 3) оцінюючи ризиковість проекту, особливо важливо виміряти його одиничний ризик - σP, тому що при формуванні бюджету капіталовкладень ця складова використовується на всіх етапах аналізу в залежності від того, що хочуть виміряти - фірмовий ризик, ринковий ризик або обидва види ризику; 4) більшість проектів має позитивний коефіцієнт кореляції з іншими активами підприємства, причому його значення найбільш високо для проектів, які відносяться до основної області діяльності підприємства. Коефіцієнт кореляції рідко дорівнює +1,0, тому деяка частина одиничного ризику більшості проектів за допомогою диверсифікації буде усунена, і чим більше підприємство, тим цей ефект ймовірніше. Внутрішньофірмовий ризик проекту менше, ніж його одиничний ризик; 5) більшість проектів, крім того, позитивно корелюють з іншими активами в економіці країни; 6) якщо внутріфірмова βP, F проекту дорівнює 1,0, то ступінь фірмового ризику проекту дорівнює ступеня ризику середнього проекту. Якщо βP, M більше 1,0, то ризик проекту більше середнього фірмового ризику, і навпаки. Ризик, що перевищує середній фірмовий, призводить, як правило, до використання середньозваженої ціни капіталу (WACC) вище середньої, і навпаки. Уточнення WACC в цьому випадку здійснюється з міркувань здорового глузду; 7) якщо внутрішньофірмовий β-коефіцієнт - βP, M проекту - дорівнює ринковій бета підприємства, то проект має ту ж ступінь ринкового ризику, що й середній проект. Якщо βP, M проекту більше бета підприємства, то ризик проекту більше середнього ринкового ризику, і навпаки. Якщо ринкова бета вище середньої ринкової бета підприємства, то, як правило, це тягне використання середньозваженої ціни капіталу (WACC) вище середньої, і навпаки. Для уточнення WACC в цьому випадку можна скористатися моделлю оцінки прибутковості фінансових активів (CAPM); 8) нерідкі твердження, що одиничний або внутрішньофірмовий ризики, визначені вище, не мають значення. Якщо підприємство прагне до максимізації багатства власників, то єдиним значущим ризиком є ринковий ризик. Це невірно з наступних причин: власники дрібних підприємств і акціонери, портфелі акцій яких не диверсифіковані, більше стурбовані фірмовим ризиком, ніж ринковим; інвестори, що володіють диверсифікованим портфелем акцій, визначаючи необхідну прибутковість, крім ринкового ризику приймають до уваги і інші фактори, у тому числі ризик фінансового спаду, який залежить від внутрішньофірмового ризику підприємства; стабільність підприємства має значення для його менеджерів, працівників, клієнтів, постачальників, кредиторів, представників соціальної сфери, які не схильні мати справу з нестабільними підприємствами; це, у свою чергу, ускладнює діяльність підприємств і, відповідно, знижує прибутковість і ціни акцій.
Глава 4 Прогноз
Прогноз «Стабільний» відображає наші очікування того, що компанія буде і надалі демонструвати високі операційні показники і генерувати стабільний грошовий потік. Очікується, що компанія як і раніше буде проводити досить зважену політику фінансового менеджменту, в тому числі буде відмовлятися від опортуністичної політики щодо придбання активів. Також очікується, що компанія приведе свої капітальні витрати у відповідність з потребами в ліквідності - для того, щоб уникнути надмірної залежності від рефінансування. Рейтинги можуть бути знижені у випадку значного зниження показників, у тому числі в результаті погіршення економічної ситуації в Киргизстані. Але так як, весна 2010 року принесла не тільки не такі приємні події пов'язані з революцією, так само певні позитивні настрої в галузь стільникового зв'язку, пов'язані з поступовою стабілізацією фінансового клімату в країні. «Нур Телеком» зміг закріпити свої успіхи на тлі нестабільної обстановки в країні, погасити частину кредитів і залучити деяку частку абонентів за рахунок запуску нових додаткових послуг. Такий розвиток подій щодо виправив ситуацію з інвестиційною привабливістю «Нур Телекому», проте про повне відновлення на колишню позицію рівні поки говорити не доводиться. |