3
Введення. Внутрішня
торгівля - одна з найважливіших сфер життєзабезпечення населення. При її
посередництві здійснюється ринкове узгодження товарної пропозиції і купівельного попиту. Будучи джерелом надходження грошових коштів, торгівля тим самим формує основи фінансової стабільності держави.
У торгівлі, як ні в одній іншій галузі господарської системи, сформувалося багате конкурентне середовище.
Підприємницька та
інвестиційна активність у цій сфері найвища. Внутрішня торгівля сьогодні є важливою бюджетоутворюючої галузевої системою.
Перетворення, проведені в торгівлі на шляхах формування вільної господарської ініціативи, не спізняйся позначитися на розвитку споживчого ринку.
Сучасний споживчий
ринок відрізняється щодо високою насиченістю. Товарного дефіциту фактично немає.
Бюрократична система розподілу товарів повністю замінена відносинами вільної купівлі-продажу. Динамізм об'ємів і структури реалізації товарів і послуг поступово набуває все більш стійкий характер.
Разом з тим позитивні
тенденції розвитку внутрішньої торгівлі супроводжуються низка серйозних негативних проявів.
У внутрішній торгівлі зосереджений сьогодні значний обсяг тіньового обороту, розміри якого коливаються в межах 30%.
Саме в торгівлі відбувається невиправдане нарощування цін реалізації через зростання звенности товароруху. На споживчому ринку склалася в цілому досить складна система контролю якості і безпеки товарів, яка навіть при зростанні її активності не сприяє забезпеченню небезпеки і якості реалізованих на ринку товарів.
З метою забезпечення позитивного розвитку внутрішнього ринку необхідне рішення наступних завдань:
- Забезпечення для абсолютної більшості населення доступності споживчого ринку в цивілізованих формах його організації.
- Всемірне забезпечення прав громадян на безпеку та якість товарів.
- Формування розвиненої системи товароруху, що створює сприятливі можливості для вітчизняних товаровиробників та сприяє оптимізації на ринку співвідношення вітчизняних та імпортних товарів.
- Відновлення фінансового контролю над товарообігом на основі істотного обмеження можливостей для тіньового обороту.
- Відновлення оптимального співвідношення магазинних і позамагазинної форм продажу товарів.
- Зміцнення нормативно-правової бази розвитку торгівлі.
- Відновлення єдиної інформаційної системи внутрішньої торгівлі.
Для стабілізації внутрішнього ринку в даний час є необхідні передумови.
Позитивний вплив у цьому відношенні можуть надати конкурентні
переваги країни, включаючи потенційно місткий внутрішній ринок, багаті
природні ресурси, наявність достатньої робочої сили, в тому числі з високим рівнем кваліфікації, розвинений промисловий потенціал, значні масштаби вільних виробничих потужностей, що дозволяють нарощувати
виробництво з відносно низькими витратами.
4
Подальше реформування внутрішньої торгівлі має проводиться на засадах системності
організаційних рішень,
суворого розмежування предметів ведення з питань торговельного обслуговування між усіма рівнями
управління, забезпечення суворої відповідальності державних органів у питаннях контролю якості та безпеки товарів і послуг.
Структура обліку в оптовій торгівлі. Облік товарів в
організаціях торгівлі організовується:
- У бухгалтерії - по матеріально-відповідальним особам (бригадам) у вартісному виразі;
- На складах - за найменуваннями, сортами, кількістю та ціною товару у товарних книгах, товарних картках.
Бухгалтер організації зобов'язаний перевіряти своєчасність і повноту оприбуткування товарів, що надійшли, правильність їх списання, а також правильність складання звітів
матеріально відповідальними особами.
Під час перевірки звітів
матеріально відповідальних осіб бухгалтер зобов'язаний встановити:
- справжність документів та правильність записів у звіті, зроблених на підставі доданих документів, а також відповідності дати документів періоду, за який надається звіт;
- відповідність в даному звіті залишків товарів і тари на початок звітного періоду залишкам, показаним в попередньому звіті на кінець звітного періоду;
- відповідність в звіті залишків товарів і тари на початок звітного періоду фактичних залишків в інвентаризаційних описах на дату проведення інвентаризації;
- дати всіх первинних документів, прикладених до звіту, які свідчать, що товари отримані до інвентаризації, а не після інвентаризації;
- законність і обгрунтованість господарських операцій (прийом, відпустку, списання товарів тощо);
- наявність у документах усіх необхідних реквізитів, підписів матеріально відповідальних осіб, розпорядчих підписів керівника організації на внутрішнє переміщення товарів;
- повноту оприбуткування в звітному періоді товарів за виданими довіреностями, оплаченим або прийнятим до оплати документів;
- правильність цін на товари, таксування і розрахунків у звіті та доданих до неї документах;
- відповідність записів, зроблених матеріально відповідальними особами в картках (книгах) складського обліку з первинними прибутково-видатковими документами;
відповідність суми по внутрішньому переміщенню відпущених товарів і тари тій сумі, яка показана в прибутковій частині товарних звітів інших матеріально відповідальних осіб;
5
- відповідність виручки, показаної у видатковій частині товарного (товарно-касового) звіту, сумі, оприбуткованої за касовим звітом (при обліку за продажними цінами).
Якщо при перевірці цін, таксування або розрахунків бухгалтер виявляє помилки, їх виправляють коректурним способом, виправлення завіряють підписом особи, що виявив помилку, а про зміну залишку товарів на кінець звітного періоду доводять до відома матеріально відповідальна особа, яка розписується у кінці звіту, засвідчуючи правильність внесених виправлень і нового залишку товарів.
Бухгалтер зобов'язаний контролювати своєчасність здачі торгової виручки матеріально відповідальною особою у головну касу або
банк, перевіряючи дотримання ліміту грошей у касі.
Звіти матеріально відповідальних осіб з прикладеними до них документами повинні бути підібрані й переплетені по їх порядковими номерами. Термін зберігання товарних звітів - три роки.
Відповідальність за збереження документів покладається на головного бухгалтера організації.
Вилучення звітів матеріально відповідальних осіб та доданих до них документів на вимогу судово-слідчих та інших органів, які мають таке
право, проводиться на підставі письмового запиту і з дозволу керівника організації. Ці документи передаються за актом вилучення з точним перерахуванням основних реквізитів (найменування, дата, номер документа, сума, зазначена в документі і т.д.). З цих документів можуть бути зняті копії.
Продавці дрібнороздрібної торгівлі не складають звіти. Вони зобов'язані щодня здавати в касу організації торгову виручку, а не продані товари повертати до магазину. Продавцям дрібнороздрібної
мережі відпустку товарів оформляється витратно-прибутковою накладною, виписують у двох примірниках. Після закінчення робочого дня повернутий
товар та суму виручки, підтверджену квитанцією, записують у витратно-прибуткову накладну. Нову партію товару продавцю видають після
того, як він розрахувався за раніше отримані товари.
Матеріально відповідальні особи, яка відпустила товари в дрібнороздрібну мережу, включають витратно-прибуткові накладні в товарні звіти і здають в бухгалтерію організації торгівлі, де перевіряється дотримання правил відпуску товарів продавцям, закінченість розрахунків по кожній накладній.
Звіти матеріально відповідальних осіб з прикладеними до них документами служать
підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження та вибуття товарів.
Товари в організаціях торгівлі відображаються за купівельною вартістю або продажними цінами
відповідно до обраної облікової політики на рахунку 41 «Товари».
Записи в регістрах бухгалтерського обліку за рахунком 41 ведуть в цілому по звіту матеріально відповідальні особи.
Оборот за дебетом рахунку 41 по кожному рядку облікового регістру повинен дорівнювати загальній сумі приходу товарів у
відповідному звіті, оборот по
кредиту - загальній сумі витрат товарів у тому ж звіті.
Підсумки записів за рахунком 41 «Товари» підраховуються після закінчення місяці або частіше, якщо доцільно, а потім їх звіряють з
відповідними показниками облікових регістрів за іншими рахунками.
6
Кожен обліковий реєстр підписується бухгалтером, його склала, і вказується дата заповнення.
При обліку товарів за продажними цінами різниця між купівельною вартістю і вартістю за продажними цінами відображається в обліку на рахунку 42 «Торгова націнка».
Товари, прийняті на відповідальне зберігання, обліковуються на позабалансовому рахунку 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» за цінами, зазначеним у супровідних документах.
Товари, прийняті на комісію, обліковуються на позабалансовому рахунку 004 «Товари, прийняті на комісію» в цінах, передбачених у приймально-здавальних актах.
Товарно-матеріальні цінності, що належать організації, але знаходяться в дорозі, або передані для продажу або віддані в заставу відображаються в обліку в оцінці, передбаченій в договорі.
Оцінка товарів Відповідно до пункту 13 ПБУ 5 / 01
оцінка товарів може здійснюватися за вартістю їх придбання або за продажною вартістю з окремим обліком націнок (знижок).
При цьому останній метод оцінки в співвідношенні товарів, придбаних і реалізованих в прядці оптової торгівлі, не використовується.
Виходячи з цього в бухгалтерському обліку операції з придбання товарів, призначених для реалізації в порядку оптової торгівлі, відображаються у наступному порядку:
- дебет рахунку 41 «Товари» кредит рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 71 «Розрахунки з підзвітними особами», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» - вартість придбаних товарів без ПДВ;
- дебет рахунку 19 «Податок на додану вартість по придбаним цінностям», субрахунок «Податок на додану вартість по придбаних матеріально-виробничих запасів» кредит рахунків 60, 71, 76 - ПДВ з вартості придбаних товарів;
- дебет рахунків 60, 71, 76 кредит рахунків 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки» - оплата вартості придбаних товарів;
- дебет рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів», субрахунок «Розрахунки з ПДВ» кредит рахунки 19 - залік сум «вхідного» ПДВ по придбаних товарах.
Слід враховувати, що прийняття до заліку сум «вхідного» ПДВ по придбаних товарах проводиться тільки при виконанні умов, визначених статтею 172 глави 21 НК РФ: товар оплачений, прийнятий до обліку та оформлена продавцем рахунок-фактура.
Формування покупної вартості товарів Облікова вартість придбаних товарів формується за правилами пунктів 5 і 6 ПБУ 5 / 01. Вартість, за якою товари приймаються до обліку, визначається
7
фактичними витратами, понесеними
організацією до постановки їх на облік, що включають:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
- суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультативні послуги, пов'язані з придбанням товарів;
- мита;
- невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням товарів (зокрема, суми податку з продажів);
- винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані товари;
- витрати з утримання заготівельно-складського підрозділу організації, витрати за послуги транспорту по доставці товарів до місця їх використання, якщо вони не включені в ціну товарів, встановлену договором;
- нараховані відсотки за кредитами, наданими постачальниками (комерційний кредит);
- нараховані до прийняття до бухгалтерського обліку товарів відсотки за позиковими коштами, якщо вони залучені для придбання товарів (після прийняття товарів на облік нараховані відсотки відносяться відповідно до ПБО 10/99 до операційних витрат, а тому відображаються по рахунку 91 «Інші доходи і витрати» ;
- витрати по доведенню товарів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях (зокрема, витрати по підробці, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик товарів);
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів.
Не включаються до облікового вартість придбаних товарів суми податку на додану вартість (за винятком випадків, коли
організація здійснює діяльність, звільняється від
оподаткування ПДВ).
Слід також враховувати, що відповідно до пункту 13 ПБО 5 / 01 витрати по заготівлі та доставці товарів до центральних складів (баз), вироблені до моменту їх передачі в продаж, можуть не включатися в облікову вартість товарів, а відображатися у складі витрат на продаж.
У свою чергу згідно з положеннями ПБО 10/99 та пункту 27 «Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації», затверджених наказом Мінфіну Росії від 28 червня 2000 року № 60н, вироблені
транспортні витрати можуть повною мірою ставитися на реалізацію за результатами звітного періоду . Або частина
транспортних витрат, що припадає на залишок нереалізованих товарів, може відображатися у складі незавершеного виробництва (
витратах звернення) на кінець звітного періоду.
Окремі особливості оцінки товарів при їх придбанні присутні при використанні в
розрахунках іноземної валюти, товарообмінних
операціях, безоплатне надходження
матеріалів, а також при встановленні договірної ціни в сумі, еквівалентній іноземній валюті або умовних грошових одиниць, але оплаті товарів в рублях.
8
Облік придбання товарів за обліковими цінами Організації можуть використовувати облікові ціни, які визначаються за результатами аналізу сформованих цін на товари протягом довгострокового періоду часу. При цьому
повинні враховуватися також і можливі зміни на ринку аналогічних товарів, прогнозований відсоток інфляції або зростання курсу іноземної валюти, та інші чинники, здатні істотно вплинути на рівень цін. Тим самим здійснюється максимальне наближення облікових до мінливих протягом окремого періоду часу фактичної собівартості придбаних товарів.
При використанні облікових цін застосовуються рахунки 15 «Заготівля та придбання
матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».
Облік придбання товарів за обліковими цінами супроводжується такими записами з обліку:
- дебет рахунка 15 кредит рахунків 60, 71, 76 - покупна вартість товарів, за якими в організацію надійдуть розрахункові документи постачальників;
- дебет рахунку 41 кредит рахунка 15 - вартість фактично придбаних товарів за обліковими цінами;
- дебет рахунку 16 кредит рахунка 15 - сума перевищення фактичної собівартості придбаних товарів над їх облікової ціною;
- дебет рахунка 15 кредит рахунка 16 - сума перевищення облікової ціни по придбаних товарах над їх фактичною собівартістю.
Залишок по рахунку 15 на кінець звітного періоду показує наявність придбаних товарів в дорозі. За рахунком 16 не повинно бути залишку на кінець звітного періоду, тому що всі накопичені на даному рахунку відхилення списуються (сторнуються - при кредитовому залишку) в дебет рахунку 90 «Продажі» в частині реалізованих товарів.
У бухгалтерському обліку організації відображаються такі записи:
- дебет рахунка 15 кредит рахунка 60 - 259 4000 руб. - Вартість товарів без урахування ПДВ;
- дебет рахунки 19 кредит рахунки 60 - 46 692 руб. (259 400 руб. * 18%), - ПДВ з вартості придбаних товарів;
- дебет рахунка 10 кредит рахунка 15 - 257 920 крб. ((500 од. + 340 од. + 200 од.) * 248 руб.) - вартість фактично поставлених товарів за обліковими цінами;
- дебет рахунка 15 кредит рахунку 16 - 3 920 крб. ((500 од. * 230 руб. + 340 од. * 250 руб. + 200 од. * 270 крб.) - 257 920 крб.) - Перевищення облікових цін за фактично вступили товарам над їх фактичною собівартістю.
Залишок по рахунку 15 показує
собівартість товарів, що знаходяться в дорозі (259 400 руб. + 3 920 крб. - 257 920 крб. = 5 400 руб.), І підлягає списанню за їх фактичним надходженням в організацію.
Кредитовий же залишок по рахунку 16 (3 920 крб.) Показує перевищення вартості придбаних товарів за обліковою ціною над їх фактичною собівартістю, і підлягає списанню на рахунок 90.
товарів визначається з урахуванням сумових різниць, що виникають до прийняття товарів до обліку, в тих випадках, коли їх оплата здійснюється в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).
фактично проведеної оплати, вираженої в іноземній валюті (умовних грошових одиницях), кредиторської заборгованості з оплати товарів, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату прийняття її до бухгалтерського обліку, і рублевої оцінкою цієї кредиторської заборгованості, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженому курсу на дату її погашення.
Виникаючі сумові різниці можуть відображатися як безпосередньо за рахунками обліку придбаних товарів, так і з використанням рахунків 15 і 16.
Метод оцінки товарів за середньою собівартості є традиційним для вітчизняної облікової практики. Протягом звітного місяця товари незалежно від того, за якими цінами вони купувалися, враховуються і списуються на виробництво як правило, за твердим обліковими цінами. В кінці місяця сюди ж списуються
частка відхилень собівартості товарів від вартості їх за обліковими цінами. При цьому робиться розрахунок представлений в
При оцінці товарів за методом ФІФО застосовують правило: першим прийшов, першим
пішов. Це означає, що незалежно від того, яка партія товарів відпущена, спочатку списують товари за ціною (собівартості) першої закупленої партії, потім за ціною другій партії і т. д. в порядку черговості, поки не буде отримано загальна кількість відпущених товарів за місяць.
При оцінці товарів за методом ЛІФО застосовують інше правило: останнім прийшов, перший пішов. При цьому методі спочатку списуються товари за собівартістю останньої закупленої партії, потім за ціною попередньої партії і т. д. до витрати загальної кількості.
Приклад оцінки за методами ФІФО і ЛІФО представлений в таблиці 2.
капітальних вкладень за рахунок власних коштів і користуються при цьому відповідними пільгами.
Метод ЛІФО рекомендується використовувати тим організаціям, які мають на меті мінімізувати базу оподаткування по окремим видам податків (
і д.р.).
Згідно з пунктом 6 ПБО 5 / 01 вартість придбаних товарів формується з урахуванням нарахованих до прийняття їх до обліку відсотків за позиковими коштами, залученими
для придбання товарів. Відсотки, нараховані після прийняття товарів до обліку, відповідно до пункту 11 ПБУ 10/99 відносяться до операційних витрат і обліковуються на рахунку 91 «Інші витрати та доходи».
за відсотками, нарахованими до прийняття товарів до обліку, може бути організований з відображенням безпосередньо на рахунку 41 або ж з використанням рахунків 15 і 16.
- це система узагальнення облікових даних.
Основні положення щодо бухгалтерської звітності визначені Федеральним законом РФ від 21 листопада 1996 р. І Положенням
та бухгалтерської звітності в РФ, утв. Наказом Мінфіну РФ від 29 липня 1998 р. № 34н.
Форми річної та квартальної звітності та порядок їх заповнення затверджуються щорічно Мінфіном РФ з відповідними поясненнями та коментарями МНС Росії.
Організації зобов'язані складати на основі даних синтетичного і аналітичного обліку
.
і головним бухгалтером організації.
, спеціалізованою організацією або бухгалтером-спеціалістом, підписується керівником організації, централізованої бухгалтерії або спеціалізованої організації або бухгалтером
.
Подальше реформування внутрішньої торгівлі має проводиться на засадах системності організаційних рішень, суворого розмежування предметів ведення з питань торговельного обслуговування між усіма рівнями управління, забезпечення суворої відповідальності в питаннях контролю якості та безпеки товарів і послуг.
1. Введення. Стор.3
2. Структура обліку в оптовій торгівлі. Стор.4
3.
товарів. Стор.6
4. Формування покупної вартості товарів. Стор.6
5. Облік придбан