Російський Новий Університет
(РосНОУ)
Реферат з курсу «фінанси підприємства» на тему:
Виручка від реалізації
Виконав
студент IV курсу
економічного факультету
групи ЕД-142:
Перевірив:
м.
Москва 2002 г.
ЗМІСТ
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
РОЗДІЛ 1: ПОНЯТТЯ ВИРУЧКИ. ВИДИ. МЕТОДИ ВІДБИТТЯ. ВИКОРИСТАННЯ ВИРУЧКИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
1.1.
ПОНЯТТЯ ВИРУЧКИ ВІД Релізація ПРОДУКЦІЇ І ЗАГАЛЬНОЇ ВИРУЧКИ ПІДПРИЄМСТВА ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.2. МЕТОДИ ВІДБИТТЯ ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОДУКЦІЇ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.3. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВИРУЧКИ ВІД
РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.4. ВИКОРИСТАННЯ ВИРУЧКИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
РОЗДІЛ 2: ПЛАНУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 2.1.
ТЕРМІНИ ПЛАНУВАННЯ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
2.2.
РОЗРАХУНОК ПЛАНОВОЇ ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (ВИКОНАННЯ РОБІТ, НАДАННЯ ПОСЛУГ) ..
2.2.1. МЕТОД ПРЯМОГО РАХУНКУ ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ...
2.2.2.
РОЗРАХУНКОВИЙ МЕТОД ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
РОЗДІЛ 3: Аналіз взаємозв'язку ВИРУЧКИ І ПРИБУТКУ ... ... ....
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
ВСТУП
У
процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг створюється нова вартість, яка визначається сумою виручки від реалізації.
Виручка від реалізації є основним джерелом відшкодування витрачених на
виробництво продукції (робіт, послуг) коштів, формування фондів грошових коштів, її своєчасне надходження забезпечує безперервність
кругообігу коштів, безперебійність
процесу діяльності підприємства. Несвоєчасне надходження виручки тягне перебої в діяльності, зниження прибутку, порушення договірних зобов'язань, штрафні санкції.
Використання виручки відображає початковий етап розподільних
процесів. З отриманої виручки підприємство відшкодовує
матеріальні витрати на сировину,
матеріали,
паливо, електроенергію, інші предмети праці, а також надані підприємству послуги. Подальший розподіл виручки пов'язано з формуванням
амортизаційних відрахувань як джерела відтворення основних фондів і нематеріальних активів. Частина, що залишилася виручки - це валовий дохід або новостворена вартість, яка спрямовується на оплату праці та
формування прибутку підприємства, а також на відрахування в
позабюджетні фонди,
податки (крім податку на
прибуток), інші обов'язкові платежі.
РОЗДІЛ 1: ПОНЯТТЯ ВИРУЧКИ. ВИДИ. МЕТОДИ ВІДБИТТЯ. 1.1.
ПОНЯТТЯ ВИРУЧКИ ВІД Релізація ПРОДУКЦІЇ і загальної виручки підприємства
Виручка являє собою сукупність грошових надходжень за певний період від результатів діяльності підприємства, і є основним джерелом формування його власних фінансових
ресурсів. При цьому діяльність підприємства можна характеризувати в кількох напрямках:
1. виручка від основної діяльності, що надходить від реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
2. виручка від
інвестиційної діяльності, виражена у вигляді фінансового результату від продажу необоротних активів, реалізації цінних паперів;
3. виручка від фінансової діяльності, що включає результат розміщення серед інвесторів облігацій та акцій підприємства.
Як прийнято в
країнах з ринковою системою господарювання, загальна виручка складається з виручки за цими трьома напрямками. Проте основне значення в ній віддається виручці від основної діяльності, що визначає весь сенс
існування підприємства.
З метою врахування доходи організації в залежності від їх
характеру, умови отримання і напрямів діяльності поділяються на: доходи від звичайних видів діяльності;
операційні доходи; позареалізаційні доходи.
Доходами від звичайних видів діяльності є виручка від продажу продукції і товарів, надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг.
Операційними доходами є: надходження, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації; надходження, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з
патентів на винаходи, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності; надходження від участі в статутному
капіталі інших організацій;
прибуток отримана
організацією від спільної діяльності; надходження від продажу основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів; відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання банком грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цьому банку.
Позареалізаційними доходами є: штрафи, пені, неустойки за порушення договірних зобов'язань; активи, отримані безоплатно, у тому числі за
договором дарування; надходження до відшкодування заподіяних організації збитків;
прибуток минулих років, виявлена у звітному році; суми кредиторської і депонентської заборгованості, по яких минув строк позовної давності; курсові різниці; сума дооцінки активів (за винятком необоротних активів); інші позареалізаційні доходи.
Надзвичайними доходами вважаються надходження, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха,
пожежі, аварії, націоналізації і т.п.):
страхове відшкодування, вартість
матеріальних цінностей, що залишаються від списання не придатних до відновлення і подальшого використання активів і т.п .
1.2. МЕТОДИ ВІДБИТТЯ ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
Законодавчо закріплені два методи
відображення виручки від реалізації продукції:
· З відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) і пред'явленню контрагенту
розрахункових документів. Даний метод називається
методом нарахування. · У міру оплати, тобто за фактичним надходженням коштів на грошові рахунки підприємства. Це
касовий мето д відображення виручки.
Між цими методами є суттєва різниця.
Моментом реалізації в першому випадку і, отже, освітою виручки вважається дата відвантаження, тобто надходження грошових коштів підприємству за відвантажену продукцію не є чинником визначення виручки. В основі цього методу лежить юридичний принцип переходу прав власності на товар.
Незважаючи на те, що законодавством допускається використання обох методів обліку виручки, в залежності від власного вибору підприємства, використання першого способу в умовах нестабільної економіки може спричинити великі труднощі, тому що при несвоєчасному надходженні грошей від платника, підприємство може
мати серйозні фінансові проблеми, пов'язані з неможливістю своєчасної оплати
податків, зривом
розрахунків з іншими
підприємствами, з виникненням ланцюжка власних неплатежів і т.д. Виходом з даної ситуації може стати утворення резервів по сумнівних боргах, що визначається на основі аналізу складу, структури, розміру і динаміки неплатежів за звітний період. Резерв по сумнівних боргах є додатковим джерелом фінансування поточних зобов'язань. Даний метод обліку виручки застосовується у розвинених ринкових країнах, де наявність універсальних фондових і грошових ринків у значній мірі страхує товаровиробників від неплатежів та мінімізує фінансовий ризик.
Виходячи з вищесказаного, в нашій країні доцільніше застосовувати касовий метод, тому що в даному випадку для розрахунку підприємства з
бюджетом і позабюджетними фондами є реальна грошова база, отримана в момент надходження грошових коштів на
розрахунковий рахунок підприємства від платників.
Касовий метод - визначення виручки за фактичним надходженням коштів на грошові рахунки підприємства - має
право використовувати
малі підприємства (Типові рекомендації з організації бухгалтерського обліку для суб'єктів малого підприємництва, затверджені Наказом Міністерства
фінансів РФ від 21.12.1998 р. № 68Н). Моментом освіти виручки для цілей
оподаткування вважається дата надходження коштів на рахунки підприємства.
Такий порядок обліку дозволяє проводити своєчасні
розрахунки з бюджетом і позабюджетними фондами, так як під нараховані
податки і платежі є реальний грошовий джерело. При авансових
розрахунках за відвантажену продукцію загальний розмір грошових коштів не співпадає з фактичною реалізацією, тому що
гроші надійшли на основі передоплати, а продукція може бути не тільки не відвантажена, але навіть і не зроблена.
Витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції законодавчо проводяться тільки в режимі нарахування.
Таким чином, оскільки витрати і виручка підприємства вважаються за різними методиками, виникає невідповідність витрат і надходження грошових коштів у часі. Наприклад, продукція може бути зроблена, а грошові кошти за неї ще не надійшли, або навпаки у разі авансових розрахунків і надходження грошей у формі передоплати за відвантажену продукцію, сама продукція може бути не тільки не відвантажена, але й навіть не проведена. Це створює певні проблеми при аналізі основних фінансових показників діяльності підприємства.
Реалізацією продукції і надходженням виручки на грошові рахунки підприємства завершується остання стадія кругообігу коштів підприємства, в якій товарна вартість знову перетворюється на грошову.
1.3. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ.
На величину виручки від реалізації продукції, робіт, послуг впливають наступні чинники, безпосередньо залежні від діяльності підприємства:
- У сфері виробництва: обсяг виробництва, його структура, асортимент продукції, що випускається, її якість і
конкурентоспроможність, ритмічність виробництва;
- У сфері обігу: рівень застосовуваних цін, ритмічність відвантаження, своєчасне оформлення платіжних документів, дотримання договірних умов, що застосовуються форми розрахунків.
До числа факторів, що не залежать від діяльності підприємства, можна віднести порушення договірних умов постачання підприємству матеріально-технічних ресурсів, перебої в роботі
транспорту, несвоєчасна оплата продукції внаслідок неплатоспроможності покупця.
У ринковій економіці провідне місце набуває рівень відпускних цін. Якщо в ціну продукції не закладений певний рівень рентабельності, то на кожній наступній стадії кругообігу
капіталу підприємство буде мати все меншими коштами, що в кінцевому підсумку позначиться і на обсягах виробництва, і на фінансовому стані підприємства. У той же час в умовах конкуренції іноді припустимо застосовувати збиткові ціни для завоювання нових ринків збуту, витіснення конкуруючих фірм і залучення нових споживачів. Підприємство з метою впровадження на нові ринки іноді свідомо йде на зниження виручки від реалізації продукції, щоб у подальшому компенсувати втрати за рахунок переорієнтації попиту на свою продукцію.
Після проведення в Україні ринкових реформ підприємства в основному застосовують вільні ціни, величина яких визначається попитом і пропозицією. У цих умовах зросло значення
маркетингових і рекламних служб підприємства.
Однак для вузького кола товарів, вироблених так званими природними
монополіями, використовується
державне регулювання цін. Регульовані ціни на продукцію базових галузей (енергоносії,
транспорт і т.п.) покликані надавати стримуючий вплив на зростання витрат інших галузей, а також дають можливість
управління інфляційними процесами на макрорівні.
Вільні (ринкові) ціни встановлюються в залежності від попиту на продукцію на ринку, визначаються безпосередньо самим підприємством. Вони можуть змінюватися на одну і ту ж продукцію в залежності від обсягу продажів або від умов оплати.
Як правило, чим більший об'єм продажів припадає на одного споживача, тим нижче відпускна ціна одиниці продукції. Застосування більш низьких цін дозволяє підприємству зацікавити «вигідної» споживача у своїй продукції та за рахунок більшого обсягу виручки вирішувати свої виробничі та фінансові питання. Істотне значення мають і умови продажів. Чим швидше настає оплата
відповідно до укладених
договорів, тим швидше підприємство здатне залучити кошти в господарський оборот і отримати додаткові
переваги, а також знизити ймовірність неплатежів.
Тому реалізація за зниженими цінами за умови передоплати або оплати за фактом відвантаження для підприємства часто виглядає краще, ніж, наприклад, відвантаження продукції за вищими цінами, але на умовах її оплати в міру реалізації.
Крім
того, якщо підприємство не має пільги у вигляді повного звільнення від сплати непрямих податків, то ця група податків закладається в ціну товарів і відповідно надходить на грошові рахунки підприємства разом з виручкою за реалізовану продукцію.
Непрямі податки не входять до складу виручки від реалізації продукції і враховуються окремо. При визначенні бази оподаткування по деяких
податках (наприклад, з податку на реалізацію ПММ)
такий непрямий податок, як акциз, включається до складу виручки або, наприклад, податок на користувачів автодоріг, тобто для податкового обліку допустимо
різне тлумачення складу виручки, оскільки це передбачено чинним законодавством і служить практичним цілям для правильного обчислення окремих податків.
1.4. ВИКОРИСТАННЯ ВИРУЧКИ.
Якщо надходження виручки на грошові рахунки підприємства - завершення кругообігу коштів, то її використання являє собою, як початок нового кругообігу, так і стадію розподільних процесів, при якій формується дохідна база
бюджетів різних рівнів і забезпечуються тим самим загальнодержавні інтереси, а також утворюються власні
фінансові ресурси підприємства.
Виручка, що надійшла на рахунки підприємства, використовується в першу чергу на оплату рахунків постачальників сировини,
матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, запасних частин для ремонту, палива, енергії. З виручки виплачується
заробітна плата, відшкодовується знос основних фондів, формується
прибуток підприємства.
Напрямки використання виручки показані на схемі.
Схема: Напрямки використання виручки.
Заробітна плата і відрахування
|
Податки, зараховують на фінансовий результат
|
Податки, які сплачуються за рахунок чистого прибутку
|
Залишок чистого прибутку, що підлягає розподілу відповідно до соціально-виробничою політикою підприємства |
| | | |
| | Грошові кошти, що надходять за реалізаційну продукцію
|
|