Діагностика криз процедури управління План 1. Основні параметри та етапи діагностики
2. Методи діагностики кризових ситуацій
3. Діагностика банкрутства
1. Основні параметри та етапи діагностики Діагностика - це визначення стан об'єкта або
процесу управління з засобів реалізації комплексу дослідницьких заходів і процедур щодо виявлення слабких ланок даного процесу або об'єкта.
Об'єктом може бути як складна високоорганізована система, так і елемент цієї системи.
Мета діагностики: встановлення діагнозу об'єкту і формується висновок про його стан на дату завершення діагнозу і на перспективу.
Завдання діагностики: визначення заходів, спрямованих на налагодження робіт усіх складових елементів досліджуваної системи та способів їх реалізації.
Вимоги до досліджень діагностики: 1. Вони повинні бути автентичними, тобто засновані на достовірних першоджерелах будь-якого виду та будь-якої форми подання.
2. Вони повинні бути об'єктивними, учасникам діагностики необхідно виробити процедуру оцінки і скласти програму дослідження об'єкта.
Процедура оцінки повинна враховувати 3 умови:
- Чітко визначити хто проводить дослідження;
- Де воно проводиться;
- Чітке визначення базових параметрів, за якими проводиться дослідження.
Виконання цих умов дозволяє мінімізувати вплив фактора суб'єктивізму при постановці діагнозу, а значить підвищиться його об'єктивність і точність.
3. Вони повинні бути точними - необхідність виконання як можна менше припущень.
4. Можливість відтворити дослідження (не завжди реально здійсненна). Відтворити дослідження можна тоді, коли це хронометраж,
фотографія робочого дня, кіноплівка. Без цього, з урахуванням фактору часу, відтворити дослідження даних до одного неможливо.
Етапи діагностика кризи: 1. Встановлення належності об'єкта до певного класу або групи об'єктів. Цей етап називається якісної ідентифікацією - визначення таких параметрів об'єкта, які є загальними для деякої сукупності об'єкта. (Наприклад, на рівні держави (
макроекономічна криза): необхідно визначити до якої групи за типом національної економіки належить
держава, або до промислово розвиненим
країнам, що розвиваються, або до країн з перехідною економікою).
2. Виявлення відмінностей діагностується від об'єктів свого класу шляхом
порівняння його фактичних параметрів з базовими.
2. Методи діагностики кризових ситуацій Діагностика кризових ситуацій здійснюється декількома методами: аналітичне, експертне,
лінійне і динамічне програмування,
моделювання.
1. До
аналітичних відносяться методи, засновані на різних
операціях зі статистичними даними та використовують методи комплексного економічного аналізу, методи бальної оцінки, методи порівняння в динаміці,
кореляційний аналіз і т.д. і здійснюється без безпосереднього контакту з досліджуваним об'єктом.
2.
Експертна діагностика включає в себе засоби діагностики, засновані на узагальненні оцінок та інформації, наданої експертами. Експертна діагностика на інформації, отриманої контактними методами (безпосередню взаємодію з об'єктом дослідження з засобів проведення спеціальних експертних опитувань). Широко використовується весь інструментарій експертних досліджень.
3.
Лінійне програмування, як
математичний прийом використовується для кращої комбінації
ресурсів і дій, необхідних для досягнення оптимального результату. Даний метод дозволяє оптимізувати ті чи інші
процеси, збільшити обсяг прибутку, ефективно використовувати
ресурси і час.
4.
Динамічне програмування - обчислювальний метод, застосовуваний для вирішення завдань управління
організаційною структурою. У цьому випадку цільова
функція має n кількість змінних і являє собою багатокроковий
процес прийняття рішення. На кожному кроці обчислюються критичні значення змінних. У даному випадку дослідження проходить 3 етапи:
- Побудова
математичної моделі,
математичне моделювання та діагностика модельованого процесу, імітація процесу;
- Вирішення управлінських завдань;
- Аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Можливість використання різних методів діагностики дозволяє отримати сукупність даних щодо об'єкта, що діагностується і зробити висновки щодо його економічного та соціального розвитку.
3. Діагностика банкрутства Діагностика банкрутства проводиться у відповідності з федеральним законом про неспроможність (банкрутство) № 127 ФЗ і постанову уряду Р.Ф «Правило проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу» № 367 від 25.06.2003.
З точки зору
менеджменту банкрутство - це кризовий стан підприємства. Це означає, що підприємство не може здійснювати фінансове забезпечення своєї виробничої діяльності. Неплатоспроможність підприємства
відповідає незадовільної структури його балансу. (Форма № 1)
Аналіз структури балансу проводиться за коштами розрахунку ряду коефіцієнтів:
· Коефіцієнт поточної ліквідності
характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними і грошовими коштами для ведення господарської діяльності, своєчасності погашення його термінових зобов'язань:
До
тл = (стор. 290-220-230) / (стор. 690-640-650-660) ³ 2
· Коефіцієнт забезпеченості власними коштами, характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідної для фінансової стійкості підприємства:
До
ОСС = (стор. 290-220) / (стор. 590 +690-640-660) ³ 0,1
У тому випадку, якщо До
тл <2, а К
ОСС <0,1 структура балансу визнається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним. У зв'язку зі специфікою діяльності різних підприємств існує неможливість розрахунку К
ОСС, тоді беруть до уваги коефіцієнт забезпеченості засобами.
Він відображає наявність загальної кількості всіх коштів підприємства, необхідних для його фінансової стійкості.
До
об.ср. = (стор. 390-220-230-111) / (стор. 590 +690-640-650-660) ³ 1
· При аналізі банкрутства підприємства також розраховують наявність чистих активів на підприємстві:
До
ч.а. = (стор. 190 +290-220-240-252) - (стор. 700-640-650)
Також при діагностиці банкрутства необхідно приділяти увагу коефіцієнту відновлення і втрати платоспроможності:
До
вп = (К
ТЛК +6 / Т * (К
ТЛК-К ТЛН)) / 2, де
До
ТЛК, До
ТЛН - коеф. поточної ліквідності на кінець і початок року.
Т - звітний період, за який проводиться аналіз (3,6,9,12 місяців)
Коефіцієнт відновлення платоспроможності розраховується на період 6 місяців і означає наскільки підприємство за цей період може відновити свою платоспроможність. (> 1)
Коефіцієнт втрати платоспроможності:
До
уп = (К
ТЛК +3 / Т * (К
ТЛК-К ТЛН)) / 2
Якщо К
уп> 1, ймовірно, що підприємство протягом трьох місяців не втратить свою платоспроможність.
Рішення про визнання структури балансу незадовільною за переліком показників приймається арбітражним судом на підставі звіту про проведення спостережень, які склав арбітражний керуючий.