Реферат
на тему
Білоруській залізниці Викладач Виконала: 2003-2004 рік
Перша залізниця була побудована між
Санкт-Петербургом і Царським Селом. Її протяжність була 27 км. Початок будівництва залізної
дороги в Білорусії належить у другій половині XIX століття. Першою лінією на нашій землі з'явився ділянку Поріччя - Гродно, який став частиною великої магістралі
Петербург - Варшава.
Самим бурхливим десятиріччям розвитку залізничного
транспорту в Білорусії став період з 1870 по 1880 роки. У цей час була побудована головна магістраль Білорусії - Смоленськ-Мінськ-Брест, введена в експлуатацію 29 (16) листопада 1871 року. Ця дата і стала днем заснування Білоруської залізниці. Дорога дала
життя багатьом великим і малим містам Білорусії, допомогла їй перетвориться з відсталої околиці царської Росії у високорозвинену індустріальну республіку, що має потужний інтелектуальний і творчий потенціал. І назавжди пов'язала нерозривними нитками братства народи Росії і Білорусії.
Колектив магістралі висунув із свого середовища чимало людей, імена і справи яких користуються загальним визнанням і повагою. Їхній творчий пошук був відзначений високими
нагородами Батьківщини.
У післявоєнні роки велика група працівників дороги за високі виробничі успіхи у розвитку залізничного транспорту нагороджена орденами і медалями. Завдяки героїчній праці залізничників рік від року змінювала свій вигляд наша сталева магістраль, підвищився її технічне оснащення.
Особливо великими кроками йшов
розвиток дороги в останнє десятиліття.
Розвиток народного
господарства на рубежі 60-70 р. визначило корінні зміни в роботі білоруської магістралі, в темпах і обсягах її технічного переозброєння. Забезпечення народного господарства і населення республіки в перевезеннях було неможливо без нарощування виробничо технічного потенціалу та
модернізації технічних облаштувань. впровадження досягнень науково-технічного прогресу в усі ланки перевізного
процесу стало головною турботою кожного залізничника. Це дозволило нашій магістралі стати ще надійніше.
Зростаючі обсяги перевезень зажадали насамперед докорінної реконструкції локомотивного господарства. За 1970-1980 роки зроблені значні з реконструкції локомотивних депо Барановичі, Брест, Мінськ, Молодечно, Могилів, Орша, Жлобін, Гомель, Волковиськ, Лунінець, Вітебськ,, дорожньо-експлуатаційного підприємства Ліда і Гомельського ремонтно-механічного заводу.
За 1970-1980 роки все пасажирське і Вантажний рух було переведено на
тепловоз і
електровозну види тяги. На дорозі повсюдно використовується автоматизована система продажу квитків «Експрес-2», чимало зроблено для поліпшення культури обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах, збільшено кількість фірмових поїздів, вироблялося подовження пасажирських платформ, поліпшувалися
умови праці працівників вокзалів.
У період з 1970 по 2000 роки реконструйовані і побудовані вантажні двори на більшості великих вузлів і станцій. У центрі уваги постійно була координація діяльності різних видів транспорту, вирішення питань раціоналізації перевезень, організації узгодженої
роботи, спрямованої на поліпшення обслуговування вантажовідправників та вантажоодержувачів.
Великі зміни відбулися за ці роки в
розвиток вагонного господарства. Всі вагонні депо і багато пунктів огляду і підготовки вагонів під навантаження реконструйовані та оснащені новітніми потужними механізмами. Особливу увагу було приділено організації механізованих пунктів підготовки вагонів під навантаження. На
нафтопереробному заводі в Мозирі споруджена промивально-пропарювальна станція, а в Новополоцьку така станція реконструйована. Велика
робота проведена з удосконалення та ефективному використанню пунктів перестановки вагонів Брестського вузла. Величезні роботи здійснено з реконструкції та посилення колійного господарства, самого складного на дорозі. Воно складає більше 7 тис. км головних колій, майже 12,5 тис. стрілочних переводів, 2 тис. мостів і перекладів. Зміст цього господарства в постійному справному стані вимагає значних
матеріальних витрат. В умовах змінених економічних відносин був узятий курс на випуск
матеріалів на верхню будову колії на промислових підприємствах республіки. В останні роки в колійному
господарстві багато зроблено в механізації ремонту і поточному утриманні колії. За роки розвитку Білоруська залізниця стала одним з найбільш стабільних підприємств, хоча зовсім недавно коли залізниця стала працювати самостійно вона ледве зводила кінці з кінцями. У важких умовах кризи економіки промислового комплексу, в умовах розбалансованості платіжної дисципліни залізниця продовжує виконувати покладені на неї обов'язки з перевезення вантажів і пасажирів. Одним з напрямків підвищення ефективності роботи залізниці є зниження експлуатаційних витрат. Ремонтний фонд в даний час друга за відомістю стаття витрат після заробітної плати.
За рахунок організації нових видів ремонту і збільшенні його обсягу, відновлення вузлів і деталей локомотивів створило додатково створило додатково більше 3000 робочих місць.
За будь-якими показниками завжди стоять конкретні люди. На дорозі, та й республіці їх добре знають. Це
колективи Гомельського відділення дороги, станції Мінськ-Сортувальний, Барановицькій автобази, Вітебської дистанції сигналізації та зв'язку, Брестської дистанції енергопостачання, Барановицькій дортехшколи і багато інших.
Дорога - це наше життя, наша гордість, честь і гідність. Висловлюю впевненість, що трудівники магістралі зроблять все можливе, щоб вона жила і ефективно діяла на благо Білорусі.
Використана література:
1. Безпека руху поїздів на залізницях Росії та Білорусі. - Мн: «Полум'я», 1990р.
2.
Залізничний транспорт, 1990-2001рр.
3. Ярошевич В. П., Шкурін М. І. Загальний курс залізничного транспорту. -
Львів: БелГУТ, 2000р.