Реферати, курсові, дисертації, дипломи

[ Проведення уроків історії Україні в 11 класі ]

<div style="font-size:16px;text-align:justify;">
	<div > Проведення уроків історії Україні в 11 класі 1. Урок історії в 11 класі Тема: Суспільно-політичне <a href="Життя" title="Життя">життя</a> й політична боротьба в Україні 1953 – 1964 рр. Мета: розглянути суспільно-політичне життя і політичну боротьбу в Україні 1953 – 1964 рр. Освітні задачі: -          розкрити суть <a href="Процес" title="Процес">процесу</a> десталінізації; -          показати його особливості в Україні; -          дати оцінку періоду 1953 – 1964 рр. Розвиваючі задачі: -          продовжувати розвивати уміння узагальнювати та систематизувати фактичний матеріал; -          сприяти вдосконаленню вміння дітей працювати з <a href="Підручник" title="Підручник">підручником</a> та картою; -          розвивати історичну <a href="Свідомість" title="Свідомість">свідомість</a> учнів. Виховні задачі: -                 вчити учнів <a href="Мати" title="Мати">мати</a> власну думку з приводу конкретних <a href="Історичка" title="Історичка">історичних</a> явищ і <a href="Процес" title="Процес">процесів</a>, обґрунтовувати і відстоювати її; -                 виховувати учнів в дусі патріотизму, шанобливого ставлення до здобутків українського народу. Тип уроку: комбінований Методи навчання: словесний метод (бесіда, <a href="Розповідь" title="Розповідь">розповідь</a>), самостійна <a href="робота" title="робота">робота</a> за підручником, заповнення таблиць та аналітичний метод. Засоби <a href="Навчання" title="Навчання">навчання</a>: підручник, <a href="Хрестоматія" title="Хрестоматія">хрестоматія</a>, картки з запитаннями для перевірки домашнього завдання. Основні <a href="Терміни" title="Терміни">терміни</a> та <a href="Поняття" title="Поняття">поняття</a>: “відлига”, десталінізація, реабілітація, Програма КПРС. 1.2 План уроку I.    <a href="Організація" title="Організація">Організаційний</a> момент II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань. III.Вивчення нового матеріалу 1.“Відлига”, як період історичного розвитку <a href="України" title="України">України</a> в 1953 – 1964 рр. 2. ХХ з’їзд КПРС та його наслідки. 3. Реабілітаційний <a href="Процес" title="Процес">процес</a> в період Хрущовської “відлиги”. 4. Зміни вищого партійного керівництва. 5. Розширення повноважень союзних республік. IV.Закріплення вивченого матеріалу. Оцінювання <a href="Роботи" title="Роботи">роботи</a> учнів на уроці. V.Підсумки уроку. VI.Домашнє завдання. 1.3 Хід уроку 1.3.1 Організаційний момент Учитель організує учнів до роботи(приберіть з парти все зайве. Приготуйте тільки <a href="Підручник" title="Підручник">підручник</a>, зошит та щоденник).Учитель вітає школярів(Доброго дня, діти! Я рада вас усіх бачити. Чи ви готові до нашого уроку? Добре, сідайте.) 1.3.2 Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань Вчитель перевіряє домашнє завдання (Давайте перевіримо, що ви запам’ятали з нашого минулого уроку. Зараз деяким з вас я роздам картки з запитаннями (див. додаток 1) і ви будете <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідати</a> на них письмово. Тим часом з останніми я проведу бесіду, щоб дізнатися, як ви запам’ятали минулий урок.) Запитання для бесіди: 1) Що таке десталінізація? 2) В чому полягала нова <a href="Політика" title="Політика">політика</a> <a href="Хрущов" title="Хрущов">Хрущова</a>? 3) Чи зміцніла адмніністративно-командна система після завершення процесу відбудови? 4) Якими були завдання курсу “на розгорнуте <a href="Будівництво" title="Будівництво">будівництво</a> комуністичного суспільства”? Учитель повідомляє тему та задачі уроку(Сьогодні ми поговоримо з вами про суспільно-політичне життя й політичну боротьбу в Україні 1953 – 1964 рр. Як ви знаєте, процес десталінізації торкнувся не лише України, а також інших країн Європи. На цьому уроці ми розглянемо особливості цього процесу в Україні та дамо загальну оцінку періоду 1953 – 1964 рр.). 1.3.3 Вивчення нового матеріалу 1.3.3.1 “Відлига”, як період історичного розвитку України в 1953 – 1964 рр.. <a href="Розповіді" title="Розповіді"> Розповідь</a> учителя з елементами конспектування. “Відлига” – період в історії <a href="СРСР" title="СРСР">СРСР</a>, а <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідно</a> й історії УРСР, який охоплює 1953 – 1964 рр., тобто період перебування при владі М. Хрущова. Він характеризується ліквідацією таких проявів сталінського режиму, як масові репресії, тотальний <a href="Контроль" title="Контроль">контроль</a> за всіма сферами діяльності тощо, і спробою проведення суспільно-політичних, економічних реформ з метою надати нового імпульсу розвитку радянського суспільства <a href="На_шляху" title="На шляху">на шляху</a> до “побудови комунізму”. Вчитель пропонує учням законспектувати наступні слова. Основним змістом “відлиги” є десталінізація – система заходів по усуненню найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Десталінізація мала обмежений <a href="Характер" title="Характер">характер</a> й не торкалася підвалин існуючого ладу. Складові десталінізації: - Ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій. - Амністія. Реабілітація незаконно засуджених. - <a href="Реформа" title="Реформа">Реформа</a> силових відомств, судової системи. Упровадження в їх діяльності принципу законності. - Послаблення ідеологічного тиску. Тимчасове припинення кампанії проти “українського буржуазного націоналізму”. - Децентралізація <a href="Управління" title="Управління">управління</a>. Послаблення командно-адміністративної системи. - Розширення прав і повноважень союзних республік. Зростання частки ураїнців у партійному і державному апараті. Зростання впливу української партійно -державної <a href="Еліти" title="Еліти">еліти</a> в союзному керівництві. 1.3.3.2 ХХ з’їзд КПРС та його наслідки. Вчитель пропонує учням самостійну роботу за підручником: діти опрацьовують уривок з доповіді М. Хрущова “Про культ особи та його наслідки”, і на основі поданого уривку визначають, якими мотивами він користувався, приймаючи рішення виступити із засудженням культу особи <a href="Сталін" title="Сталін">Сталіна</a>;чи можна стверджувати, що <a href="Хрущов" title="Хрущов">Хрущов</a> зробив мужній громадянський вчинок. Уривок: Мене турбувала думка:” Скінчиться з'їзд... А що далі? На нашій совісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей... Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим. Накінець, я зібрався з силами і під час одної з перерв поставив питання: “Як бути з минулими розстрілами і арештами? ...Бо ми вже знаємо, що <a href="Люди" title="Люди">люди</a>, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були “ворогами народу”. Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю... <a href="Люди" title="Люди">Люди</a> будуть виходити з в'язниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, <a href="Товариш" title="Товариш">товаришам</a>, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини... Замовчати це неможливо... Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший з'їзд <a href="Після_смерті" title="Після смерті">після смерті</a> Сталіна. Уважаю, що <a href="Саме" title="Саме">саме</a> на такому з'їзді ми повинні щиросердечно <a href="Розповіді" title="Розповіді">розповісти</a> всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комітету за звітній період... Ми ж були в керівництві країни разом зі <a href="Сталін" title="Сталін">Сталіним</a>. Коли від колишніх в'язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся XX з'їзд, а нам ні про що не розповіли... <a href="Злочини" title="Злочини">Злочини</a> ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати”. Послухавши думки дітей стосовно цього уривку, вчитель робить висновок: Таким чином, ми бачимо, що Хрущов – відверта і чесна <a href="Людина" title="Людина">людина</a>. Він зробив мужній громадянський вчинок, виступивши з засудженням культу особи Сталіна. Він проявив гуманізм до українського народу, який дуже довго страждав від сталінських репресій. 1.3.3.3 Реабілітаційний процес в період Хрущовської “відлиги” Вчитель пропонує заповнити таблицю (Зараз поки я буду читати лекцію, ви будете заповнювати таблицю, яку ви бачите на дошці. В ній вже прописані роки важливих подій, а вам треба буде знайти і записати події, які відносяться до цих дат). <table border=1 cellspacing=0 cellpadding=0 style='margin-left:10.4pt;border-collapse:collapse;border:none;mso-border-alt: solid windowtext .5pt;mso-yfti-tbllook:480;mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'> <tr style='mso-yfti-irow:0;mso-yfti-firstrow:yes;height:28.25pt'> <td width=620 colspan=2 style='width:464.85pt;border:solid windowtext 1.0pt; mso-border-alt:solid windowtext .5pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:28.25pt'> Перший етап (1953-1956) </td> </tr> <tr style='mso-yfti-irow:1;height:27.25pt'> <td width=74 style='width:55.4pt;border:solid windowtext 1.0pt;border-top: none;mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-alt:solid windowtext .5pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:27.25pt'> роки </td> <td width=546 style='width:409.45pt;border-top:none;border-left:none; border-bottom:solid windowtext 1.0pt;border-right:solid windowtext 1.0pt; mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-left-alt:solid windowtext .5pt; mso-border-alt:solid windowtext .5pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:27.25pt'> події </td> </tr> <tr style='mso-yfti-irow:2;height:34.95pt'> <td width=74 valign=top style='width:55.4pt;border:solid windowtext 1.0pt; border-top:none;mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-alt:solid windowtext .5pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:34.95pt'> 1953 1955 1954-56 Восени 1953 1954 1956 </td> <td width=546 valign=top style='width:409.45pt;border-top:none;border-left: none;border-bottom:solid windowtext 1.0pt;border-right:solid windowtext 1.0pt; mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-left-alt:solid windowtext .5pt; mso-border-alt:solid windowtext .5pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:34.95pt'> Амністія, яка стосувалася осіб, засуджених <a href="Терміни" title="Терміни">терміном</a> до 5-ти років, а також засуджених за посадові, <a href="Господар" title="Господар"> господарські</a> та військові <a href="Злочини" title="Злочини">злочини</a>. Вона мало торкнулася політичних в'язнів, які мали значно більші терміни ув'язнення. Амністія, яка стосувалася осіб, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили <a href="Злочин" title="Злочин">злочинів</a>. Амністія не передбачала реабілітацію. Було реабілітовано лише 8 тис. осіб. Було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала <a href="Право" title="Право">право </a> застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання та ув’язнення. Було сформовано Комітет державної безпеки СРСР і УРСР. Було створено комісію Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Сталіна Скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ “щодо підготовки й <a href="Здійснення" title="Здійснення">здійснення</a> терористичних актів” та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволялися касаційні скарги в справах про шкідництво, <a href="Терор" title="Терор">терор</a> і диверсії. </td> </tr> <tr style='mso-yfti-irow:3'> <td width=620 colspan=2 style='width:464.85pt;border:solid windowtext 1.0pt; border-top:none;mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-alt:solid windowtext .5pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'> Другий етап (1956-1959) </td> </tr> <tr style='mso-yfti-irow:4'> <td width=74 style='width:55.4pt;border:solid windowtext 1.0pt;border-top: none;mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-alt:solid windowtext .5pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'> роки </td> <td width=546 style='width:409.45pt;border-top:none;border-left:none; border-bottom:solid windowtext 1.0pt;border-right:solid windowtext 1.0pt; mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-left-alt:solid windowtext .5pt; mso-border-alt:solid windowtext .5pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'> події </td> </tr> <tr style='mso-yfti-irow:5;mso-yfti-lastrow:yes;height:130.35pt'> <td width=74 valign=top style='width:55.4pt;border:solid windowtext 1.0pt; border-top:none;mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-alt:solid windowtext .5pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:130.35pt'> 1956-59 1956-63 1962 1954-59 </td> <td width=546 valign=top style='width:409.45pt;border-top:none;border-left: none;border-bottom:solid windowtext 1.0pt;border-right:solid windowtext 1.0pt; mso-border-top-alt:solid windowtext .5pt;mso-border-left-alt:solid windowtext .5pt; mso-border-alt:solid windowtext .5pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;height:130.35pt'> Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних комісій, які мали <a href="Право" title="Право">право</a> розглядати справи безпосередньо в таборах. Було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб. Комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу. За антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб. </td> </tr> </table> 1.3.3.4 Зміни вищого партійного керівництва (За <a href="Бажання" title="Бажання">бажанням</a> вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення) Розповідь учителя. За період правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразові зміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіці противників Хрущова, розширенням повноважень республіканських органів влади, зміною ролі УРСР в СРСР. За період 1953 – 1964 рр. змінилося декілька перших <a href="Секретар" title="Секретар">секретарів</a> ЦК КПУ. 1953 – 1957 рр. О. І. Кириченко. У період його правління відбувається “українізація” КПУ, проводиться кампанія по реабілітації репресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про <a href="Розвиток" title="Розвиток">розвиток</a> національної <a href="Науки" title="Науки">науки</a>. Його відданість <a href="Хрущов" title="Хрущов">Хрущову</a> не залишилася непоміченою. Після <a href="Розгром" title="Розгром">розгрому</a> <a href="Хрущов" title="Хрущов">Хрущовим</a> “антипартійної групи” (Маленков, Каганович, Молотов та ін.) Кириченка було відкликано до Москви й призначено на посаду <a href="Секретар" title="Секретар">секретаря</a> ЦК КПРС. 1957–1963 рр. М. В. Підгорний. Вихованець сталінської школи партійних кадрів був слухняним виконавцем волі вищого керівництва. У червні 1963 р. був висунутий Хрущовим на посаду секретаря ЦК КПРС. Є відомості, що саме Підгорний згодом відіграв вирішальну роль в усуненні Хрущова від влади в жовтні 1964 р. Він був одним з претендентів на посаду першого секретаря ЦК КПРС. 1963 – 1972 рр. П. Ю. Шелест. Своєю кар'єрою зобов'язаний підтримці Хрущова і Підгорного. Коли постало питання про усунення Хрущова, Шелест вважав, що об'єктивної необхідності замінювати Хрущова на <a href="Брежнєв" title="Брежнєв">Брежнєва</a> не було: “Це моє тверде переконання, хоча сам брав участь у тому, що сталося”. 1.3.3.5 Розширення повноважень союзних республік (За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення) Розповідь учителя. У період хрущовської “відлиги” було здійснено низку заходів, які розширили права республік, у тому числі й УРСР. <a href="України" title="України"> Українці</a> стали частіше висуватися на <a href="Керівні_посади" title="Керівні посади">керівні посади</a> в республіці, а також в Союзі. Розширилися <a href="Функції" title="Функції">функції</a> і підвищилася <a href="Відповідальність" title="Відповідальність">відповідальність</a> КПУ. Активізувалась діяльність УРСР на міжнародній арені. Так, якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то в 1955 р. – 29. До 1959 р. УРСР підписала або приєдналася до 65 міжнародних <a href="Договор" title="Договор">договорів</a> та інших актів. У 1954 р. Україну відвідало 69 закордонних офіційних делегацій, у 1956 р. – 145, 1958 р. – 305. Україну стали відвідувати і закордонні туристи. Так, якщо в 1953 р. їх було лише 805 осіб, то вже в 1958р. – 23 054. Зросли обсяги участі України в зовнішньоекономічних зв'язках СРСР. Унаслідок реформи <a href="Управління_економікою" title="Управління економікою">управління економікою</a> в 1957 р. під контроль Ради Міністрів УРСР, зокрема рад народного <a href="Господар" title="Господар">господарства</a> і місцевих рад <a href="Депутат" title="Депутат">депутатів</a> трудящих, перейшло 97 <a href="Інвестиційний_менеджмент_підприємств" title="Інвестиційний менеджмент підприємств">% підприємств</a> проти 34 % у 1953 р. Розширилися права республіки у формуванні свого <a href="Бюджет" title="Бюджет">бюджету</a>, у питаннях матеріально-технічного постачання, збуту продукції, будівництва, використання капіталовкладень. До підпорядкування республіки передавалися питання обласного адміністративно-територіального устрою, районування, віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування. До компетенції УРСР належали питання прийняття кримінального, цивільного і процесуального кодексів, установлення основ законодавства про судоустрій та судочинство. Та всі ці заходи здійснювалися під суворим <a href="Контроль" title="Контроль">контролем</a> центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції. 1.3.4 Закріплення вивченого <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалу </a> Вчитель закріплює <a href="Знання" title="Знання">знання</a> учнів з вивченого матеріалу, використовуючи прийом “Мікрофон”. Діти по одному виходять до дошки, беруть в руки імпровізований мікрофон (олівець) та <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідають</a> на поставлені запитання: 1) Що таке “відлига”? Які її складові? 2) Як відбувався процес реабілітації жертв сталінських репресій? 3) Чим були зумовлені зміни в українському керівництві? 4) У чому полягало розширення прав УРСР? 1.3.5 Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці Учитель підкреслює, що суспільно-політичне життя УРСР у 1953 – 1956 рр. проходило під знаком <a href="Лібералізм" title="Лібералізм">лібералізації</a> радянського режиму. Вона включала в себе демонтаж сталінської репресивної системи, засудження культу особи Сталіна, реабілітацію жертв масових репресій, послаблення контролю держави над суспільно-політичним життям, розширення прав республік тощо. Але реформи у політичній сфері були половинчастими і непослідовними. Вони не торкалися основ <a href="Тоталітарізм" title="Тоталітарізм">тоталітарного</a> режиму, залишалася <a href="Монополія" title="Монополія">монополія</a> КПРС у всіх сферах суспільного життя, недоторканними виявились догми марксизму-ленінізму. Після виступу участь учнів на уроці та їх відповіді піддаються аналізу. Виставляються бали.(Сьогодні ви дуже добре попрацювали на уроці, аналізували, <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідали</a> на запитання. Але я хочу, щоб наступного разу відповідаючих було більше. Аня, <a href="Саша" title="Саша">Саша</a> і Марина отримують сьогодні 11 балів, Катя, Маша та Дмитро – 10 балів). 1.3.6 Домашнє завдання Опрацювати <a href="Текст" title="Текст">текст</a> <a href="Підручник" title="Підручник">підручника</a> “Стан економіки України наприкінці 1950 - у першій половині 1960-х рр.”, звернути увагу на виділені дати та моменти в тексті. За бажанням підготувати <a href="Доповідь" title="Доповідь">доповідь</a> про життя і діяльність партійного діяча (на вибір). <a href="Оцінка" title="Оцінка"> Оцінка</a> за урок:Підпис: 2. Урок в форме пресс-конференции Тема: Оппозиционное <a href="Движение" title="Движение">движение</a> в Украине во второй половине XX века (в конце 50-х — 80-х гг..) Цель: повторить, закрепить и обобщить материал по теме; развивать умения аргументированно отстаивать свою точку зрения, сравнивать и анализировать историческую информацию, совершенствовать навыки логического мышления, образной речи; воспитывать чувство толерантности, неравнодушное отношение к украинской истории, разобраться в морально-этическом аспекте данной темы. Тип урока: урок проверки и учета знаний, умений и навыков в форме пресс-конференции. Учебно-методическое обеспечение: портреты <a href="Диссиденты" title="Диссиденты">диссидентов</a>; плакат «Демократические <a href="Процес" title="Процес">процессы</a> в современном государстве»; таблички с названиями телеканалов, изданий периодической печати, профессиями выступающих, плакат с кроссвордом «Имена диссидентов»; аудиокассета с записью фрагмента песни группы «Океан Эльзы», плакат с высказыванием историка И. Лысяка-Рудницкого. 2.1 Ход урока 2.1.1 Организационний момент Учитель организовывает учеников для работи (уберите с парты все лишнее. Приготовьте литературу, тетрадь). Учитель приветствует школьников (Добрый день, <a href="Дети" title="Дети">дети</a>! Я рада вас всех видеть. Вы готовы к нашему уроку? Хорошо, садитесь.) 2.1.2Фокус урока Слово учителя. Оппозиционное движение, представленное тремя основными течениями диссидентов, — непростая страница в истории Украины. Посмотрите на лица этих людей — всем им была уготована нелегкая, часто трагическая судьба... Их методы сопротивления были мирными, но добились ли <a href="Диссиденты" title="Диссиденты">диссиденты</a> каких-либо результатов? Обратите внимание на точку зрения историка Ивана Лысяка-Рудницкого: «Пока живет человек несогласный — живет и человечество в целом». Согласны ли вы с этим? Тема <a href="Диссиденты" title="Диссиденты">диссиденства</a> настолько важна и сложна с морально-этической точки зрения, что достойна обсуждения на пресс-конференции. Ключевой вопрос, на который мы сегодня должны ответить, уже обсуждался на городском турнире историков. Итак: «Диссидентское движение против «советского Левиафана» — поражение или победа?» В. библейской мифологии Левиафан означает огромное морское чудовище, пожирающее все вокруг... На вопрос, справились ли с ним <a href="Диссиденты" title="Диссиденты">диссиденты</a>, нам предстоит сегодня ответить. Пресс-конференция объявляется открытой! </div><div> 2.2 Методическая справка Тема пресс-конференции известна ученикам за 1-2 недели: они получают роли и готовят свои вопросы и выступления. 2.3 Рекомендуемая литература 1. Турченко ф. Г., Панченко П. П., Тимченко СМ. Новейшая история Украины. Часть вторая (1939-2001). Учебник для 11 кл. —К.: Генеза, 2001 (§23, 28). 2. Касьянов Г. Незгодш: украшська штелйгенщя в рус! опору 1960-1980-х рок1в. — К., 1995. 3. Дзюба И.. <a href="Западня" title="Западня">Западня</a> // Зеркало недели. — 2003. — №9. 4. Гель I.. Духовшсть Украши 1 спшьний европейсь-кий д1м //Украша. <a href="Наука" title="Наука">Наука</a> 1 <a href="Культура" title="Культура">культура</a>. — Випуск 26-27. — К., 1993. 5. Один з двадцяти: беседа з А. Шевчуком //Украина. Наука 1 культура. — Випуск 26-27. — К., 1993. 6. Драч И.. Мир тревоги и надежды //«Работница». — 1989. 7. Богораз Л.. «Я не боролась. Просто жила...» //«Огонек». — 1993. Перед началом урока в классе создается соответствующая обстановка: в две линии — <a href="Друг" title="Друг">друг</a> против друга — расставляются столы; на столах — таблички с надписями телеканалов и т. п., один из учеников играет роль фотокорреспондента — фотографирует происходящее; над одной из линий столов — плакат с надписью «Советское время», над другой — «XXI век». 2.4 Ход пресс-конференции Слово учителя. Наша пресс-конференция — не совсем обычная: сегодня встречаются представители советского времени и XXI века. Им предстоит попытаться найти ответ на поставленный нами вопрос. Но для начала я предлагаю всем присутствующим небольшую игру-разминку «Цепочка ассоциаций»: по предложенным <a href="Ассоциация" title="Ассоциация">ассоциациям</a> вам необходимо будет определить ключевое <a href="Слово" title="Слово">слово</a>, имеющее непосредственное отношение к зарождению диссидентского движения. 2.4.1 Игра «Цепочка ассоциаций» <a href="Ассоциация" title="Ассоциация"> Ассоциация</a> № 1 Включается музыкальный фрагмент песни «А за вшном майже <a href="Весна" title="Весна">весна</a>...» группы «Океан Эльзы». <a href="Ассоциация" title="Ассоциация">Ассоциация</a> № 2 Ученикам предлагается <a href="Анекдот" title="Анекдот">анекдот</a>, популярный в среде интеллигенции советского времени: «Сюрреализм — это то, что я чувствую; реализм — это то, что я вижу; соцреализм — это то, что я слышу». Ассоциация № 3 Внимание учеников обращается на плакат «Демократические процессы в современном государстве», где перечислены признаки демократического общества. Ассоциация № 4 Реальный случай из жизни школьников 80-х годов XX века. ...Школьная линейка перед рождественскими праздниками. Выступает представитель администрации: «Дети! Я и так знаю, что вы будете щедровать, но только не говорите, из какой вы школы!...» Ассоциация № 5 Это фамилия известного писателя: Илья Эренбург. Слово учителя. На какие же мысли натолкнули вас предложенные ассоциации? Какое <a href="Слово" title="Слово">слово</a> ключевое? (Ответ: № 1 — весна; №2 — принцип соцреализма в культуре; № 3 — отсутствие демократии в советский период; №4 — атеизм; №5 — повесть И. Эренбурга «Оттепель». Ключевое слово — «оттепель».) 2.4.2 Дискуссия по вопросу украинского <a href="Диссиденты" title="Диссиденты">диссидентства</a> Слово учителя. Действительно, период «оттепели», который был основным содержанием десталинизации, способствовал духовному обновлению в жизни общества; как почки на деревьях, возникали произведения представителей интеллигенции, в которых просматривалась попытка расширить «границы соцреализма», ответить на замалчиваемые вопросы... У кого из присутствующих есть вопросы по этому поводу? Корреспондент газеты «Голос Украши» (XXI век): — У меня вопрос к известному адвокату 70-80-х годов XX века: каковы причины возникновения диссидентского движения в Украине? В чем особенности украинского диссидентства? Адвокат (70—80-е гг. XX века): — Я думаю,<a href="Слово" title="Слово"> слово</a> «оттепель» очень точно отражает общественные процессы, происходящие в СССР, а значит, и в Украине с приходом к власти уникального, сложного по <a href="Характер" title="Характер">характеру</a> человека Никиты Сергеевича Хрущова. Я прекрасно помню тот шок, который вызвали у меня сообщения о XX съезде КПСС, разоблачившем преступления сталинских времен. Это дало толчок к духовному пробуждению в СССР, а в Украине это произошло даже чуть раньше: первой ласточкой пересмотра позиций соцреализма в культуре стала статья А. Довженко в «Литературной газете» — «Искусство живописи и современность». Раньше других на изменения в обществе отреагировали поэты и писатели: Василий Симоненко, Николай Руденко, Лина Костенко, Николай Винграновский, Иван Драч. Литературную критику представляли Иван Дзюба, Евгений Сверстюк, Иван Светличный, Вячеслав Черновил, Валентин Мороз и другие. Появляется целая плеяда молодых, энергичных представителей интеллигенции, разрушающих стереотипы — так называемые « шестидесятники ». Таким образом, среди причин появления украинского диссидентства можно назвать следующие: 1, десталинизация; 2, реабилитация многих <a href="Культура" title="Культура">культурных</a> и государственных деятелей Украины; 3, нерушимость основ властных структур; 4, критическое отношение к коммунистическому режиму, недовольство незавершенностью десталинизации; 5, интерес к украинской культуре и культуре стран Запада. Особенностью украинского диссидентства можно считать то, что это было общеукраинское явление, охватывающее все регионы Украины. Так же, как и в других республиках СССР, украинские диссиденты характеризовались: — мирными, ненасильственными формами протеста; — четкой организацией (кружки, объединения); — участием в оппозиционном движении самых разных слоев населения. «Шестидесятники» в своем развитии прошли стадии от «этнографической», «культурно-просветительской» до стадии «политического противостояния системе». ...Это были яркие личности... Подруга <a href="Художник" title="Художник">художницы</a> Аллы Горской (советское время): — Но это все слова. А я хотела бы рассказать о судьбе моей подруги, прекрасного человека, талантливой художницы. Это Алла Горская. Она сама украинка, но родилась в Ленинграде, и все у них в семье говорили по-русски. Учиться она уехала в Киев, в художественный институт, где организовала клуб творческой молодежи. Однажды у Аллы и ее единомышленника, <a href="Художник" title="Художник">художника</a> Опанаса Заливахи, возникла идея создать необычный, монументально-декоративный <a href="Витраж" title="Витраж">витраж</a> в вестибюле Киевского университета. На <a href="Витраж" title="Витраж">витраже</a> был изображен <a href="Тарас_Шевченко" title="Тарас Шевченко">Тарас Шевченко</a> в виде Прометея. Получилось очень красиво! Но сразу после установки, ночью 1964 года витраж был разбит... Алла была исключена из Союза <a href="Художник" title="Художник">художников</a> Украины за «идейно вредное» произведение. А в 1970 году Горская погибла при загадочных обстоятельствах: ее нашли убитой на даче ее свекра, <a href="В_подвале" title="В подвале">в подвале</a>. Следствие установило, что свекор убил ее, а сам бросился под электричку... Но позже стало ясно, что к гибели Аллы <a href="Причастя" title="Причастя">причастны</a> органы КГБ. Когда хоронили Аллу, 7 декабря 1970 года, стихийно возникла акция протеста, выступали разные люди, знавшие ее. Над могилой Горской Василий Стус прочитал стихи, а потом выступил украинский хор «Гомш». Хор сразу же был распущен... Василий Стус арестован... А что касается художника Опанаса Заливахи — он еще в марте 1966 года был осужден на пять лет сурового режима... Корреспондент газеты «Комсомольская правда» в Украине» (<a href="XXI_век" title="XXI век">XXI век</a>): — Я хочу обратиться к сторожу библиотеки <a href="Академии_наук" title="Академии наук">Академии наук</a> УССР: что вы знаете о пожаре в фонде украинских рукописей? Сторож киевской публичной библиотеки <a href="Академии" title="Академии">Академии</a> наук УССР: Журналист телеканала «Интер» (XXI век): — У меня вопрос к человеку, входившему в Украинский рабоче-крестьянский союз. Организатор вашего союза — Левко Лукьяненко — жив до сих пор, он известный человек в Украине. Но я хотел бы спросить именно у вас: что вы можете рассказать о «Деле юристов» и судебном <a href="Процес" title="Процес">процессе</a>, проходившем во Львове в 1961 году? Заведующий клубом, входивший в УРКС (советское время): — Как вы сами знаете, Левко Лукьяненко — блестящий юрист, неутомимый борец за права украинцев и возрождение украинской культуры, родом с Чер-ниговщины. В 1959 году он организовал Украинский рабоче-крестьянский союз (УРКС), сразу же ставший объектом пристального внимания со стороны КГБ. Это и понятно, ведь УРКС был единственной организацией, добивавшейся независимости Украины. Хотя, если подумать, мы не выходили за рамки Советской Конституции, которая гарантировала каждой нации право на самоопределение, вплоть до отделения. Вот мы и решили воспользоваться этим правом. Но был в нашей организации некий Ващук — слушатель областной партийной школы, оказавшийся провокатором КГБ. Вскоре было заведено «Дело юристов», суд состоялся в мае 1961 года, во Львове. Нас обвиняли по статье 56 «Измена Родине», а когда Левко Лукьяненко объяснил следователю, что мы действовали в рамках Конституции, следователь ответил: «Конституция существует для заграницы!» ...Левка Лукьяненко приговорили к расстрелу, остальным дали от 10 до 15 лет лагерей. Уже потом, после кассационных жалоб, смертный приговор Левку Лукьяненко был заменен на 15 лет заключения в лагерях... Корреспондент газеты «Голос Украши» (XXI век): — У меня вопрос к известному адвокату 70-80 годов XX века: каковы причины возникновения диссидентского движения в Украине? В чем особенности украинского диссиденства? Советский прокурор (60—70-е гг. XX века): — Я хочу дополнить! У нас в СССР в полной мере соблюдаются права человека. Как вы слышали, Лукь-яненко, возглавлявший <a href="Антисоветизм" title="Антисоветизм">антисоветскую</a> националистическую организацию с целью создания «самостийной Украины», был приговорен к смертной казни. Но гуманный советский суд заменил смертный приговор 15 годами исправительных работ. Но вместо благодарности Лукьяненко вместе с сообщниками распространяют возмутительную «самиздатовскую» литературу о нашем советском строе через зарубежных агентов по радиостанции « <a href="Свобода" title="Свобода">Свобода</a> ». Я думаю, он все-таки заслужил смертный приговор, так как абсолютно не исправился, более <a href="Того" title="Того">того</a> — вошел в новую антисоветскую группу диссидента Николая Руденко. Корреспондент газеты «Аргументы и факты» (XXI век): — Не так давно в Украине умер известный диссидент-правозащитник Николай Руденко, организатор Украинской хельсинской группы содействия выполнению хельсинских соглашений (УХГ). Что вы можете рассказать об этой группе? Историк, входивший в УХГ: — Когда СССР подписал в <a href="Август" title="Август">августе</a> 1975 года в Хельсинки документ о соблюдении гражданских прав и свобод своего народа, повсеместно стали возникать легальные группы с целью контроля за соблюдением прав человека. Первый Хельсинский комитет был основан в Москве в мае 1976 года, потом подобные объединения возникли в Литве, Грузии, Армении. А 9 ноября 1976 года по инициативе Николая Руденко в Украине была создана <a href="Группа" title="Группа">группа</a> способствования выполнению Хельсинских соглашений (УХГ), куда вошли Левко Лукьяненко, Иван Кандыба, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Петр Григо-ренко, <a href="Святослав" title="Святослав">Святослав</a> Караванский и другие, всего 36 человек. Целью УХГ было: ознакомить украинский народ с Декларацией прав человека, поддерживать связь с зарубежной прессой, информировать мировую общественность о фактах нарушения прав человека в Украине. В СССР действовало еще пять подобных групп, среди которых УХГ была самой активной. Главное то, что она действовала в рамках закона и относилась с глубоким уважением к людям других национальностей. Но все это не помешало советской системе учинить <a href="Погром" title="Погром">погром</a> УХГ: до 1980 года большинство членов УХГ были арестованы и осуждены в среднем на 12 лет лишения свободы... В лагерях погибли В. Стус, В. Марченко, О. Тихий, Ю. Литвин. Представитель телеканала «1+1», программа «Иконостас» (XXI век): — Несмотря на эти трагические факты, инакомыслие в Украине не исчезало. Меня интересуют причины и деятельность еще одного течения несогласных — религиозного диссиденства? Работник музея (70—80-е гг. XX века): — Причиной появления религиозного диссиденства была антирелигиозная кампания конца 50-х — начала 60-х годов. В течение 1957-1964 годов в Украине было закрыто 46% всех православных храмов. Причем больше пострадала не <a href="Западня" title="Западня">Западная</a> Украина, где церковные традиции были очень прочные, а центр и юго-восток Украины, где люди особо не сопротивлялись. В Крыму осталось 14 храмов, а в Запорожской области — всего 9. Я терпимо отношусь и к верующим, и к атеистам — это личное дело каждого. Но зачем же навязывать свое отношение к религии? ...Особенно пожилые люди страдали, ведь для них молитва, икона были смыслом жизни (не для всех, конечно...). Ну а в <a href="Западня" title="Западня">Западной</a> Украине не терпели. Там же подпольно существовала <a href="Греко-католическая_церковь" title="Греко-католическая церковь">греко-католическая церковь</a> — УГКЦ. Диссидент Иосиф Тереля создал Комитет защиты УГКЦ, его поддерживал представитель православного духовенства Василий Романюк. Да... Посидели они в психушках, но это их не остановило. Ну вы же сами видите, что они не зря старались — ведь в XXI веке — свобода вероисповедования. Корреспондент газеты «Зеркало недели» (XXI век): — Так победили диссиденты или проиграли? Канадский историк Орест Субтельный (его семья родом из Украины) четко написал в книге «Украина. История»: «Диссиденты проиграли». Может, и правда никому такие жертвы не были нужны? Литератор (70-е гг. XX века): — На этот вопрос нет однозначного ответа. Многие диссиденты говорят, что они «не боролись, а просто жили», а жизнь — это уже победа. Слово учителя. Давайте вспомним о цели диссидентского движения: открыть возможности для свободного развития украинской культуры, обеспечить гражданские права украинцам. То, что сегодня мы живем в независимой Украине, наверное, смогло произойти и благодаря диссидентскому движению. А теперь — для всех участников конференции — эксклюзивный кроссворд «Памятные имена». Давайте попробуем разгадать кроссворд и еще вспомним имена людей, не побоявшихся бросить вызов существующему строю. 1. Один из «шестидесятников», поэт-переводчик, издавший 1000-страничный «Словарь рифм украинского языка», активно выступал против арестов украинской интеллигенции. Пробыл в заключении в общей сложности 30 лет. (Караванский) 2. Диссидент, которому смертная казнь была заменена 15-летним заключением. (Лукъяненко) 3. Фамилия украинского писателя, подвергшегося гонениям за произведение «Собор». (Гончар) 4. В конце 1950-х годов в Харькове вокруг этого российского поэта образовался кружок передовой творческой молодежи (подобные кружки были в Киеве — «Спутник»: И. Драч, Е.Сверстюк, А. Горская и др.; во Львове — «Пролисок» во главе с М. Косовом). А в брежневские времена этот человек считался «неудобным» поэтом. (Чичибабин) 5. Фамилия украинской поэтессы, писавшей красивые, но непонятные многим стихи. (Костенко) 6. Этот человек имеет непосредственное отношение к фильму «Тени забытых предков». (Параджанов) 7. Фамилия человека, издававшего «самиздатовс-кую» литературу. Он также выпустил сборник материалов о судьбе 20-ти осужденных интеллигентов «Лихо з розуму». Его называли «лагерный генерал». (Черновил) 8. Фамилия одного из самых активных борцов за права греко-католической церкви в Украине, бывший узник лагерей и «спецпсихушек». (Тереля) 9. Идеалом этого поэта был Григорий Сковорода. Свою жизнь он закончил в лагере особого режима... (Стпус) 10. Человек, отказавшийся от своих взглядов, автор работы «Интернационализм или русификация?». (Дзюба) 11. Фамилия активного правозащитника-диссидента, арестованного за эссе «Моисей», «Хроника сопротивления», «Репортаж из заповедника им. Берии». (Мороз) 12. Основатель Украинской Хельсинской Группы. Умер в 2004 году. (Руденко) Слово учителя. Ключевое слово кроссворда — тоталитаризм, так как опыт диссиденства — это опыт существования человека в несвободной стране. Обратимся еще раз к словам Ивана Лысяка-Рудниц-кого: «Пока живет человек несогласный — живет человечество в целом». 2.4 Итог урока (оценивание учеников) Слово учителя. Наша конференция завершилась. Всем нам есть о чем поразмыслить... 2.5 Домашнее задание Написать статью-размышление «Кто же победил: <a href="Власть" title="Власть">власть</a> или диссиденты?» </div>
	</div>

Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 13.59.243.194 буде збережений.

категорії
за типом
за алфавітом
завантажені