[
Землеробство
]!
СÐÐ ÐТОВСЬКИЙ ДЕРЖÐÐ’ÐИЙ ÐГРÐÐ ÐИЙ УÐІВЕРСИТЕТ ÐеÑтора Ð’ÐВІЛОВРКонтрольна робота По землеробÑтву Виконав: Ñтудент 1 курÑу групи â„– 13 БС Факультету «Ð‘ухгалтерÑький облік» Перевірив: ____________________________ СÐÐ ÐТОВ 2008 â„– 1. (25) Грунти нечорноземної зони РоÑÑ–Ñ—, опишіть влаÑтивоÑÑ‚Ñ– дерново-підзолиÑтих грунтів та заходи щодо Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… родючоÑÑ‚Ñ–. â„– 2. (121) Кормові Ñівозміни, умови Ñ—Ñ… заÑтоÑуваннÑ. â„– 3. (139) СиÑтема оÑновного обробітку грунту під Ñрові культури піÑÐ»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… культур Ñуцільної Ñівби. â„– тут нічого немає 1. (25) Грунти нечорноземної зони РоÑÑ–Ñ—, опишіть влаÑтивоÑÑ‚Ñ– дерново-підзолиÑтих грунтів та заходи щодо Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… родючоÑÑ‚Ñ– Приблизно близько Ñта років тому Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐ¾ÑÑ‚Ñ– оÑвоєних земель потужніÑÑ‚ÑŒ орного шару була близько 10-14 Ñантиметрів. ПіÑÐ»Ñ Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñконалішого плуга вона доÑÑгла більшої величини. Ð’ даний Ñ‡Ð°Ñ Ñ‰Ðµ не Ñкрізь вÑтановлена ​​оптимальна глибина обробки Ð´Ð»Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ… грунтів Ñ– ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. ÐеобхідніÑÑ‚ÑŒ наукової розробки проблеми глибокого окультуреного орного шару випливає з того, що Ð´Ð»Ñ Ð·Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ роÑлинної продукції з одиниці площі потрібно розкрити нові резерви Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°Ð¹Ð½Ð¾ÑÑ‚Ñ–. З прогреÑом техніки в ÑільÑькому гоÑподарÑтві на цьому шлÑху можуть бути доÑÑгнуті великі уÑпіхи. Глибина Ñ” важливим ÑкіÑним показником обробки грунту. Чим могутніше орний шар, тим вище родючіÑÑ‚ÑŒ грунту Ñ– врожай ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. У землеробÑтві минулого глибина обробітку грунту обмежувалаÑÑ Ñ‚ÐµÑ…Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ можливоÑÑ‚Ñми відповідного періоду. Ð’ даний Ñ‡Ð°Ñ Ð² нашій країні при обробітку ÑільÑькогоÑподарÑьких культур, Ñк правило, заÑтоÑовуєтьÑÑ Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ° на глибину від 20 до 30-35 Ñм. Оранку менше 20 Ñм вважають дрібної, на 20-22 Ñм - Ñереднього. Економічно вигідна глибина оранки на грунтах, де дозволÑÑ” перегнійної горизонт, доÑÑгає 30-35 Ñм. При глибокій оранці збільшуєтьÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð° та некапіллÑÑ€Ð½Ð°Ñ ÑˆÐ¿Ð°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, вода Ñ– Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ ÐºÑ€Ð°Ñ‰Ðµ проникають у грунт, краще розвиваєтьÑÑ Ð°ÐµÑ€Ð¾Ð±Ð½Ð° мікробіологічна діÑльніÑÑ‚ÑŒ Ñ– більше накопичуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ… речовин Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ñлин. ВнаÑлідок Ð·Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±ÑÑгу пухкого шару піÑÐ»Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾Ñ— оранки полегшуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ñ–Ð² культурних роÑлин в нижележащие горизонти грунту, що дає можливіÑÑ‚ÑŒ повніше викориÑтовувати воду Ñ– поживні речовини. Глибока оранка Ñ” дуже важливим заÑобом у боротьбі з бур'Ñнами роÑлинами, хворобами та шкідниками ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. ÐаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÑ€'Ñнів, закладені глибоко в грунт, повільно пророÑтають, а значна чаÑтина Ñ—Ñ… гине. При глибокій підрізуванні коренів бур'Ñнів вони швидко відмирають. Багато шкідники ÑільÑькогоÑподарÑьких роÑлин відкладають Ñвої Ñєчка на Ñтерні, бур'Ñнах, падалиці Ñ– у верхньому шарі грунту. Цей шар чаÑто Ñ” джерелом розповÑÑŽÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²ÐµÑˆÐºÐ¸. Глибокої закладеннÑм пожнивних залишків при хорошому Ð¾Ð³Ð¾Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñта виключаєтьÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ñ–ÑÑ‚ÑŒ поÑви шкідників Ñ– хвороб на подальшій культурі. Глибокої обробітком грунту Ñтворюють умови Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñінніх Ñ– зимових опадів. У підорному шарі грунту грудочки Ñ– механічні окремо розташовані більш щільно, тому проÑÐ¾Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ через нього утруднено. ÐаÑвніÑÑ‚ÑŒ так званої плужної підошви теж перешкоджає надходженню води в нижележащие горизонти. ОÑінні та зимово-веÑнÑні опади зволожують Ñ– підорним коренезаÑеленому шар грунту, іноді навіть на глибину 100-120 Ñм. Однак значна чаÑтина опадів Ñ– талої води затримуєтьÑÑ Ð² орному шарі. У добре розпушеному грунті з водопрочной Ñтруктурою надходить вода не заповнює межагрегатние пори; такі грунти завжди мають хорошу водопроникніÑÑ‚ÑŒ. Ðа важких за механічним Ñкладом підзолиÑтих Ñ– Ñолонцевих грунтах підорним шари Ñильно ущільнені. Тому ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ñлин в таких грунтах знаходÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¼ чином у верхньому, більш пухкому шарі, проникаючи в підорним шар лише по тріщинах Ñ– ходам землероев Ñ– дощових черв'Ñків. При збільшенні потужноÑÑ‚Ñ– орного шару важких грунтів, Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— Ñ—Ñ… пориÑтоÑÑ‚Ñ– коренева ÑиÑтема краще розвиваєтьÑÑ, роÑлини Ñтають Ñтійкими до неÑприÑтливих умов. Ðезважаючи на переваги глибокої оранки, на початку 30-Ñ… років в нашій країні поширювалаÑÑ Ñ‚ÐµÐ¾Ñ€Ñ–Ñ Ð´Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð¾Ñ— обробки. ДеÑкі працівники ÑільÑького гоÑподарÑтва Південного Сходу пропонували відмовитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ плуга Ñ– перейти до викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ¸ полів диÑкових знарÑдь з глибиною Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ більше 13-15 Ñм. Такі рекомендації були відкинуті наукою Ñ– практикою. Там, де заÑтоÑовувалаÑÑ Ð´Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð° обробка, Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñильно заÑмічувалиÑÑ Ñ– врожай ÑільÑькогоÑподарÑьких культур знижувавÑÑ. Ð†Ð´ÐµÑ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½ÐµÐ²Ð¾Ñ— обробки грунту Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÐµÑ€Ð¾Ð±Ñтва не була новою. Ще в 1828 Ñ€. БітÑон в Ðнглії давав поради з дрібної оранці. Ð’ кінці минулого ÑÑ‚Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ñƒ обробку широко пропагував у РоÑÑ–Ñ— ОвÑінÑкій. Він рекомендував оброблÑти Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð° глибину 5-6 Ñм. Ðа його думку, при дрібної обробці зберігаєтьÑÑ ÑприÑтливе природне фізико-хімічний Ñтан грунту, що ÑприÑÑ” накопиченню вологи, поживних речовин Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°Ñ—Ð² ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. Перевірка ідей Ñ– рекомендацій ОвÑінÑкого протÑгом більш ніж деÑÑтилітнього періоду найÑтаршими доÑлідними ÑтанціÑми - ПолтавÑької, ОдеÑької та ХерÑонÑької - не дала позитивних результатів. Через півÑÑ‚Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ–Ð´ÐµÑ— ОвÑінÑкого воÑкреÑив американÑький фермер Фолкнер. У книзі «Ð‘езумÑтво орача» він пиÑав, що причиною Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð´ÑŽÑ‡Ð¾ÑÑ‚Ñ– грунту Ñ– розвитку ерозії Ñ” щорічна глибока оранка плугами з відвалами. Фолкнер пропонував проводити поверхневу обробку грунту диÑковими знарÑддÑми з обов'Ñзковою дрібної заорюваннÑм зелених добрив. Однак ідеї та рекомендації Фолкнера в Ðмериці, так Ñамо Ñк ОвÑінÑкого в РоÑÑ–Ñ—, не мали уÑпіху. ІÑнує думка, що в міру Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ñƒ від бур'Ñнів глибока оранка не буде мати такого значеннÑ, Ñк на грунтах заÑмічених. Однак це Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ можна визнати правильним. При дрібній оранці бур'Ñни розмножуютьÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñ‡Ð½Ð¾ швидше, ніж при глибокій. Тому грунту, відноÑно чиÑÑ‚Ñ– від бур'Ñнів, при поÑтійній дрібної оранці можуть перетворитиÑÑ Ð² грунти заÑмічені. Крім того, при тривалому заÑтоÑуванні дрібної оранки в оброблюваному шарі грунту погіршуєтьÑÑ Ñтруктурний Ñтан. Розпорошена грунт під впливом опадів швидко ущільнюєтьÑÑ Ñ– запливає. ПіÑÐ»Ñ Ð²Ð¸ÑÐ¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð³Ð¾ грунту на ній утворюєтьÑÑ ÐºÑ–Ñ€ÐºÐ°. Ð’Ñе це Ñтворює неÑприÑтливі умови Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñіву та роÑту роÑлин. Дрібна оранка, заÑтоÑовувана поÑтійно, веде до ÑƒÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð»ÑƒÐ¶Ð½Ð¾Ñ— підошви Ñ– не дозволÑÑ” викориÑтовувати родючіÑÑ‚ÑŒ глибоких горизонтів грунту. Урожай при такій оранці знижуєтьÑÑ. Прийоми Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару дерново-підзолиÑтих грунтів. Однією з задач обробки грунту Ñ” ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾Ð³Ð¾ культурного орного шару. ВиконуєтьÑÑ Ñ†Ðµ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑтоÑуваннÑм різних методів Ñ– прийомів обробки грунту відповідно до оÑобливоÑтей кожної грунтово-кліматичної зони. Ð’ даний Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼Ð¾ декілька оÑновних заÑобів Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару грунту: 1) пріпахіваніе нижчого шару грунту з винеÑеннÑм його на поверхню. Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ñ— обробки викориÑтовують звичайний плуг з передплужниками Ñ– орють на глибину до 30 Ñм або плантажною плуг на велику глибину; 2) повне Ð¾Ð±ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару з одночаÑним розпушуваннÑм чаÑтини підорному. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ заÑтоÑовують плуги з почвоуглубітелÑмі або з вирізними відвалами, Ñкі обертаютьÑÑ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ шар Ñ– рихлÑщіе без Ð¾Ð³Ð¾Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¶Ð½ÑŽ чаÑтину оброблюваної грунту; Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ñƒ на вÑтановлену глибину без Ð¾Ð³Ð¾Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð»ÑƒÐ³Ð¾Ð¼ без передплужників Ñ– без відвалів; Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑˆÐ»Ñхом одночаÑної пріпашкі чаÑтини підорного шару до орного та заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ð¾Ð·Ð°Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð½Ð¸Ðº; одноразове Ð·Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¸Ð½Ð¸ обробки грунту фрезою на вÑÑŽ глибину Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð°ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð·Ð¾Ð»Ð¸Ñтого горизонту з метою його повної ліквідації; 6) обробка на глибину до 60 Ñм із залишеннÑм генетичних горизонтів у вихідному положенні Ñ– винеÑеннÑм на поверхню грунту матеріалу ілювіально горизонту завтовшки в 5-10 Ñантиметрів. Потужний орний шар можна Ñтворити одношарової, двошаровою Ñ– тришарової обробітком грунту. Одношарова обробка грунту проводитьÑÑ Ð±ÐµÐ· Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ñ–ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ… за глибиною Ñ—Ñ— шарів Ñ– горизонтів; вона включає прийоми з обертаннÑм Ñ– без Ð¾Ð±ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ñƒ, наприклад Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð»ÑƒÐ³Ð¾Ð¼ Т.С. Мальцева, чизель-культиватором, глубокорихлітелÑмі-плоÑкорізом (без обертаннÑ) Ñ– плантажними плугом (з обертаннÑм). Двошарова обробка грунту проводитьÑÑ Ð· обертаннÑм верхньої чаÑтини орного шару Ñ– одночаÑним розпушуваннÑм нижній його чаÑтині або взаємним переміщеннÑм верхнього та нижнього шарів; вона виконуєтьÑÑ Ð·Ð²Ð¸Ñ‡Ð°Ð¹Ð½Ð¸Ð¼ плугом з передплужниками, плугом з вирізними відвалами, плугом з почвоуглубітелÑмі або двоÑруÑними плугами - Утей Ñ– Чікалікі. Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸ÑˆÐ°Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ñ— обробки грунту з переміщеннÑм Ñ–, Ñк правило, обертаннÑм трьох Ñуміжних шарів вертикального профілю заÑтоÑовуютьÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸ÑруÑні плуги МоÑолова-Ботова, ДальÑького Ñ– Чікалікі. ТриÑруÑний плуг МоÑолова-Ботова обертає верхню чаÑтину оброблюваної грунту з залишеннÑм Ñ—Ñ— на міÑці, ÑÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñтина грунту переміщуєтьÑÑ Ð½Ð° дно борозни, а Ð½Ð¸Ð¶Ð½Ñ - в Ñередину. Плуг ДальÑького верхню чаÑтину орного шару Ñкидає вниз, нижню поміщає в Ñередину, а Ñередню виноÑить наверх. Плуг Чікалікі верхню чаÑтину орного шару переміщує вниз, ÑÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ Ð¾Ð±ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° міÑці, а Ð½Ð¸Ð¶Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ наверх. ОÑновним прийомом Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару дерново-підзолиÑтих грунтів Ñ” поÑтупова пріпашка деÑкої чаÑтини підзолиÑтого горизонту з наÑтупним перемішуваннÑм його з перегнійної чаÑтиною. Товщина приорюють чаÑтини підзолів залежить від окультуреноÑÑ‚Ñ– грунту, потужноÑÑ‚Ñ– Ñ—Ñ— перегнійно Ñ– підзолиÑтого горизонтів, а також від механічного Ñкладу грунту. Зазвичай вона Ñтановить п'Ñту чаÑтину потужноÑÑ‚Ñ– вихідного орного шару. При поглибленні орного шару обов'Ñзково вноÑÑÑ‚ÑŒ органічні Ñ– мінеральні добрива, а також вапно. Ðа грунтах легкого механічного Ñкладу викориÑтовують Ñидерати (люпин). Вивернутий підзолів перемішують з перегнійної чаÑтиною орного шару, органічними добривами Ñ– вапном під Ñ‡Ð°Ñ Ð²ÐµÑнÑної Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¾Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ñбу. Ðа грунтах тимчаÑово надлишкового Ð·Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ - глейовими Ñ– глеюваті - хороші результати дає Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару плугами з почвоуглубітелÑмі (П-З-Зоп) або плугами з вирізними відвалами (П-З-Зо-У). У тому Ñ– в іншому випадку підзолиÑтий шар пухкої, але залишаєтьÑÑ Ð½Ð° міÑці. Плуги з вирізними відвалами розпушують грунт на вÑÑŽ ширину захвату плуга, а грунтово-поглиблювальні лапи лише Ñередню чаÑтину борозни. При роботі плуга з вирізними відвалами чаÑтину верхнього шару грунту надходить у нижній (прокидаєтьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· вирізи) Ñ– покращує його влаÑтивоÑÑ‚Ñ–. Ð’ обох випадках в розпушений нижній шар краще проникає повітрÑ, підвищуєтьÑÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ”Ð´Ñ–ÑльніÑÑ‚ÑŒ мікроорганізмів Ñ– поліпшуєтьÑÑ Ñ…Ð°Ñ€Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ñлин. ДоÑлідженнÑ, проведені П.Ðœ. Балєва на полÑÑ… СільÑькогоÑподарÑької академії імені К.Ð. ТімірÑзєва, показали, що при приÑкореному окультуренні нечорноземних грунтів агротехнічне Ñ– економічна перевага залишаєтьÑÑ Ð·Ð° оранкою плугами з вирізними відвалами (ПУ-45-С-36) у поєднанні з двошаровим внеÑеннÑм органічних Ñ– мінеральних добрив Ñ– вапна в порівнÑнні зі звичайною оранкою на 25 Ñм, з оранкою на 25 Ñм + Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° 15 Ñм Ñ– з оранкою плантажними плугом на 40 Ñм. При двошаровому внеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¸Ð² половина Ñ—Ñ… закладають при оÑновній оранці, друга половина - при веÑнÑній обробці відвальними лущильниками на глибину 12-14 Ñм. При одношаровому внеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¸Ð² Ñ– вапна під оÑновну оранку ефективніÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… знижуєтьÑÑ Ð²Ð½Ð°Ñлідок меншого наÑвноÑÑ‚Ñ– поживних речовин Ñ– підвищеної киÑлотноÑÑ‚Ñ– в верхньому шарі грунту, що має велике Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ñту роÑлин у початкових фазах. ДоÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð›ÐµÐ½Ñ–Ð½Ð³Ñ€Ð°Ð´Ñького ÑільÑькогоÑподарÑького інÑтитуту показали, що на грунтах важкого механічного Ñкладу в північно-західній зоні під картоплю органічні добрива Ñлід закладати на невелику глибину (14-15 Ñм), а грунт рихлити глибоко (на 25-30 Ñм) без Ð²Ð¸Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару. Ðайбільш придатними Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð¸Ñ… цілей Ñ” плуги з вирізними корпуÑами. За відÑутноÑÑ‚Ñ– Ñ—Ñ… доцільно заÑтоÑовувати плуги зі знÑтими відвалами Ñ– збільшеними передплужниками. Позитивна Ñ€ÐµÐ°ÐºÑ†Ñ–Ñ ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð¿Ð»Ñ– на Ð¾ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑ€Ð½Ð¾Ð²Ð¾-підзолиÑтих грунтів вÑтановлена ​​багатьма доÑвідченими уÑтановами, де викориÑтовувалиÑÑ Ð“Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ð¾Ð·Ð°Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð½Ð¸Ðº Одним із прийомів так званої корінної переробки дерново-підзолиÑтих грунтів деÑкими авторами рекомендувалаÑÑ Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ° плантажними плугом на глибину 50-60 Ñм. ПідÑтавою такого прийому Ñ” велика кількіÑÑ‚ÑŒ фоÑфору й калію в іллювіальним горизонті. ПередбачалоÑÑ, що Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ нагору поліпшить Ð¶Ð¸Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ñлин. Однак при такій обробці перегнійної, найбільш родючий шар переміщавÑÑ Ð²Ð½Ð¸Ð·, тому різко погіршувавÑÑ Ð°Ð·Ð¾Ñ‚Ð½Ðµ Ð¶Ð¸Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ñлин. СпоÑÑ‚ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð¸, що плантажною плуг не дає повного Ð¾Ð±ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ñƒ. Ðа одній Ñ– тій же глибині розміщуютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ÑˆÐ°Ñ€ÐºÑƒ підзолиÑтого Ñ– перегнійно горизонтів. Це Ñтворювало неоднакові умови Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ñту Ñ– розвитку роÑлин. У результаті Ð²Ð¸Ð²Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ зроблено виÑновок, що плантажною плуг Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ð¾Ñ— переробки грунту непридатний. До прийомів корінний переробки дерново-підзолиÑтих грунтів відноÑитьÑÑ Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ° триÑруÑним плугом МоÑолова-Ботова. Цей ÑпоÑіб перÑпективніше оранки плантажними плугом. Як показали доÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð›ÐµÐ½Ñ–Ð½Ð³Ñ€Ð°Ð´Ñького ÑільÑькогоÑподарÑького інÑтитуту, заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑруÑної оранки на грунтах, де алювіальний горизонт плодороднее, ніж іллювіальний, не дає Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ. Ðа грунтах з добре вираженим підзолиÑтих горизонтом, де в іллювіальним горизонті багато поживних речовин Ñ– немає каменів, ÑруÑна оранка предÑтавлÑÑ” виробничий інтереÑ. Таким чином, в даний Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð¾Ð¼Ð°Ð¼Ð¸ Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑ€Ð½Ð¾Ð²Ð¾-підзолиÑтих грунтів при обов'Ñзковому внеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¸Ð² визнані оранка з передплужниками, оранка плугами з почвоуглубітелÑмі Ñ– плугами з вирізними відвалами. â„– 2. Кормові Ñівозміни, умови Ñ—Ñ… заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐšÐ»Ð°ÑÐ¸Ñ„Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ Ñівозмін. КолгоÑпи Ñ– радгоÑпи мають по декілька тиÑÑч гектарів орних земель Ñ– оброблÑÑŽÑ‚ÑŒ деÑÑтки різних ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. Виникає необхідніÑÑ‚ÑŒ у такій організації польового гоÑподарÑтва, при Ñкій кожна культура перебувала б у кращих умовах зроÑтаннÑ, а ділÑнки орної землі викориÑтовувалиÑÑ Ð± найбільш продуктивно. При цьому виникає Ñкладна Ñ– Ñуперечлива задача: розміÑтити культури у відповідноÑÑ‚Ñ– з Ñ—Ñ… вимогами та оÑобливоÑÑ‚Ñми окремих земельних ділÑнок, не допуÑкаючи беззмінних поÑівів Ñ– безладного Ñ‡ÐµÑ€Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€. Важливою вимогою до організації польового гоÑподарÑтва Ñ” узгодженіÑÑ‚ÑŒ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ ÑільÑькогоÑподарÑьких культур зі Ñтруктурою гоÑподарÑтва, розташуваннÑм наÑелених пунктів Ñ– гоÑподарÑьких центрів, тваринницьких ферм, доріг Ñ– водойм. Ці Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑƒÑ‚ÑŒ бути дозволені за Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¾Ñ… Ñівозмін та правильному Ñ—Ñ… Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° території гоÑподарÑтва. Раціональне Ð¿Ð¾Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ… Ñівозмін в гоÑподарÑтві Ñтановить ÑиÑтему Ñівозмін. Велика розмаїтіÑÑ‚ÑŒ заÑтоÑовуваних у практиці землеробÑтва Ñівозмін викликало необхідніÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… клаÑифікації. Ð’ оÑнову ÑучаÑної клаÑифікації покладено кілька ознак, але оÑновними з них Ñ” два: головний вид роÑлинницької продукції, виробленої в Ñівозміні (зерно, технічні культури, корми, овочі Ñ– Ñ‚.д.); ÑÐ¿Ñ–Ð²Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ¿ культур, що розрізнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð° біологічними оÑобливоÑÑ‚Ñми, технології обробітку Ñ– за впливом на родючіÑÑ‚ÑŒ грунту (зернові Ñ– технічні Ñуцільного поÑіву, бобові, проÑапні, а також чиÑÑ‚Ñ– пари). За першою ознакою виділені три типи Ñівозмін: польові, кормові та Ñпеціальні. Кормовими Ñівозмінами називаютьÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÑ–, в Ñких більше половини вÑієї площі відводитьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ‰ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… культур. Залежно від міÑÑ†Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð°ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– Ñкладу культур кормові Ñівозміни поділÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° два підтипи: прифермÑкие Ñ– ÑінокіÑних-паÑовищні. Перші розміщують поблизу тваринницьких ферм Ñ– призначаютьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ð±Ð½Ð¸Ñ†Ñ‚Ð²Ð° Ñоковитих, ÑилоÑних Ñ– зелених кормів. У південних районах країни з низькою забезпеченіÑÑ‚ÑŽ природними кормовими угіддÑми головним завданнÑм прифермÑької Ñівозміни Ñ” Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ‰ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€ на зелений корм. СінокіÑних-паÑовищні Ñівозміни вводÑÑ‚ÑŒ на лугових угіддÑÑ… Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ‰ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… Ñ– однорічних трав на Ñіно й приÑтрої штучних змінних паÑовищ. Якщо Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð°ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ñ–Ð»Ñнки та грунтові умови дозволÑÑŽÑ‚ÑŒ з уÑпіхом оброблÑти вÑÑ– кормові культури, тоді вводÑÑ‚ÑŒ єдиний кормової Ñівозміни. Кормові Ñівозміни. Кормові прифермÑкие Ñівозміни відрізнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ польових меншою чаÑткою або навіть повною відÑутніÑÑ‚ÑŽ зернових Ñ– підвищеним питомою вагою поÑівів кормових проÑапних культур (ÑилоÑні, коренеплоди), а також багаторічних Ñ– однорічних трав. Як правило, прифермÑкие Ñівозміни не мають чиÑтих парів. Переважаючими видами кормових Ñівозмін Ñ” плодозмінній, проÑапні Ñ– травÑнопропашние. Плодозмінній можуть ÑкладатиÑÑ Ð· проÑапних Ñ– трав'Ñних двопільних ланок, наприклад: 1) проÑапні - зернові або однорічні трави, 2) багаторічні трави - ÑилоÑні, 3) багаторічні трави - озимі на зелений корм з наÑтупним подÑевом піÑлÑукіÑної культур. ПрифермÑкие Ñівозміни проÑапної виду мають найбільше розповÑюдженнÑ. ПроÑапні культури тут займають більшу чаÑтину, а нерідко Ñ– вÑÑŽ площу ріллі, Ñ– виÑіваютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ñгом двох Ñ– більше років поÑпіль. Так, в одному з відділень радгоÑпу «Ð—Ð¾Ñ€Ñ ÐºÐ¾Ð¼ÑƒÐ½Ñ–Ð·Ð¼Ñƒ» МоÑковÑької облаÑÑ‚Ñ– введено четирехпольние прифермÑька Ñівозміну з таким чергуваннÑм культур: 1) ÑилоÑні, 2) коренеплоди, 3) ÑилоÑні ранні, 4) озимі. ПрифермÑкие проÑапні Ñівозміни при внеÑенні доÑтатньої кількоÑÑ‚Ñ– органічних Ñ– мінеральних добрив дають найбільш виÑокий вихід кормів на гектар ріллі. Це підтвердили доÑліди СільÑькогоÑподарÑької академії імені К.Ð. ТімірÑзєва в екÑпериментальному гоÑподарÑтві «Ð©Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð°» ПодільÑького району МоÑковÑької облаÑÑ‚Ñ–. Як показали доÑліди ЛитовÑького науково-доÑлідного інÑтитуту землеробÑтва в гоÑподарÑтвах з віддаленими, недоÑтатньо окультуреними орними землÑми, проÑапні культури доцільно оброблÑти в прифермÑької Ñівозміни, виключивши Ñ—Ñ… з польового. За даними інÑтитуту, продуктивніÑÑ‚ÑŒ двох Ñівозмін в Ñередньому за 8 років (1958-1966), виражена в кормових одиницÑÑ…, була не нижче, ніж єдиного польової Ñівозміни з проÑапних полем, але транÑпортні витрати знизилиÑÑ Ð½Ð° 42%. При доÑтатньому зволоженні або в умовах Ð·Ñ€Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð² чорноземній зоні в прифермÑької Ñівозміни поєднують виробництво Ñоковитих, ÑилоÑних Ñ– зелених кормів з організацією змінних штучних паÑовищ. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ вводÑÑ‚ÑŒ прифермÑкие Ñівозміни травÑнопропашного виду. Характерною ознакою такого виду Ñлужать два Ñвно виÑтупаючих, приблизно рівні періоди ротацій: трав'Ñного Ñ– проÑапної. Тому Ñк трави, так Ñ– проÑапні культури займають близько половини вÑієї площі Ñівозміни. Це наочно предÑтавлено на наведених нижче Ñхемах травÑнопропашних кормових Ñівозмін, заÑтоÑовуваних у деÑких гоÑподарÑтвах: колгоÑп «Ð‘орець» МоÑковÑької облаÑÑ‚Ñ–: 1) Ñрі зернові з підÑівом багаторічних трав, 2-3) багаторічні трави, 4) ÑилоÑні, 5) коренеплоди, б) кукурудза , 7) коренеплоди; колгоÑп імені Леніна ЛенінградÑької облаÑÑ‚Ñ–: 1) однорічні трави на зелений корм з підÑівом багаторічних трав, 2-3) багаторічні трави, 4) ÑилоÑні, 5) картоплю, 6) однорічні трави на зелений корм. ЧаÑтка проÑапних культур в цих Ñівозмінах коливаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ 33 до 57%, а однорічних Ñ– багаторічних трав - від 28 до 67%. При побудові таких Ñівозмін важливо визначити культуру, під Ñку підÑівати багаторічні трави. При виÑоких урожаїв зернових конюшина Ñильно зріджуютьÑÑ Ð² перший рік життÑ, тому в ÑкоÑÑ‚Ñ– покривних чаÑто викориÑтовують однорічні трави, озимі на зелений корм. Потім відповідно до наміченої Ð´Ð»Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñівозміни Ñтруктурою поÑівних площ вÑтановлюють кількіÑÑ‚ÑŒ полів під багаторічними травами Ñ– Ñтроки Ñ—Ñ… викориÑтаннÑ. Зазвичай вони ÑтановлÑÑ‚ÑŒ від двох до чотирьох років. Подальше Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ розробці Ñхеми Ñ‡ÐµÑ€Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€ полÑгає в правильному розміщенні проÑапних. По плаÑту багаторічних трав доцільно виÑівати ÑилоÑні культури, що вимагають відноÑно більше азоту Ñ– не Ñтраждають від дитÑчої хвороби. Гарні врожаї по плаÑту багаторічних трав дає кормова капуÑта, картоплÑ. По обороту плаÑта можна виÑівати кормові коренеплоди, ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð¿Ð»Ñ Ñ‚Ð° інші культури. Ðа третій рік знову можливий поÑів ÑилоÑних культур чи картоплі, а Ñкщо немає необхідноÑÑ‚Ñ– розширювати поÑіви проÑапних, поле займають однорічними травами або зерновими культурами. СінокіÑних-паÑовищні Ñівозміни розміщуютьÑÑ, Ñк правило, на лугових угіддÑÑ…, на заплавах річок, оÑушених болотних грунтах. Тут в оÑнові Ñ‡ÐµÑ€Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€ лежить розвинена Ð’.Ð . ВільÑмÑом Ñ‚ÐµÐ¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ те, що тривалий обробіток багаторічних лучних трав на недреноване ділÑнках призводить до прогреÑивного Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² верхньому шарі грунту Ñ– на Ñ—Ñ— поверхні мертвого органічної речовини, до Ð·Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ñ”Ð¼Ð½Ð¾ÑÑ‚Ñ– Ñ– Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ½Ð¾ÑÑ‚Ñ– та аерації. ОдночаÑно з цим в грунті загаÑає аеробний Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð³Ð°Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— речовини, а анаеробний Ñтає панівним. Це призводить до зміни Ñкладу лугової роÑлинноÑÑ‚Ñ–, Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ Ñ– Ð¿Ð¾Ð³Ñ–Ñ€ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑкоÑÑ‚Ñ–. За даними ЯроÑлавÑької доÑлідної Ñтанції, урожай Ñкладної злаково-бобової травоÑуміші різко знижувавÑÑ Ð½Ð° воÑьмий рік кориÑтуваннÑ. Проте доÑвід організації штучних паÑовищ в нашій країні Ñ– за кордоном показав, що на дренованих грунтах при викориÑтанні мінеральних добрив, зрошеннÑ, періодичного підÑіву трав Ñ– відповідного доглÑду за ними можна отримувати виÑокі Ñ– Ñтійкі врожаї протÑгом 20-30 Ñ– більше років. За таких умов виробництво Ñіна Ñ– зеленого паÑовищного корму доцільно організувати шлÑхом ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ ÑˆÑ‚ÑƒÑ‡Ð½Ð¸Ñ… Ñіножатей та паÑовищ довгоÑтрокового кориÑтуваннÑ. У ÑінокіÑних-паÑовищних Ñівозмінах щорічно виділÑÑŽÑ‚ÑŒ кілька трав'Ñних полів в ÑкоÑÑ‚Ñ– змінного паÑовища короткоÑтрокового кориÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (від 2 до 5 років). Ð’ - перші два-три роки Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð², коли ще не утворилаÑÑ Ñ‰Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð° дернина Ñ– Ñ” небезпека Ð²Ð¸Ñ‚Ð¾Ð¿Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð², Ñ—Ñ… краще викориÑтовувати Ð´Ð»Ñ ÑÐºÐ¾ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° Ñіно, Ñінну борошно або ÑилоÑ. Через певний період (4-7 років) поле, що перебуває під випаÑом, відкривають Ñ– викориÑтовують кілька років під поÑіви однорічних культур. Обробіток однорічних культур дозволÑÑ” викориÑтовувати накопичене багаторічними травами органічна речовина, тобто міÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² ньому елементи їжі, Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñоких врожаїв. Щорічні обробки грунту при культурі таких роÑлин підÑилюють аеробний процеÑ, поліпшують водно-фізичні влаÑтивоÑÑ‚Ñ– грунту Ñ– Ñтворюють ÑприÑтливі умови Ð´Ð»Ñ Ð·Ñ€Ð¾ÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð² в наÑтупний луговий період. ТриваліÑÑ‚ÑŒ польового періоду повинна бути доÑÑ‚Ð°Ñ‚Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб дернина багаторічних трав до наÑтупного Ñ—Ñ… поÑіву повніÑÑ‚ÑŽ розклалаÑÑ. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ потрібно не менше двох років. Таким чином, Ñ€Ð¾Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ ÑінокіÑних-паÑовищного Ñівозміни має два періоди: луговий Ñ– польовий. Ð¡Ð¿Ñ–Ð²Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ñ… періодів може дещо коливатиÑÑ. Зазвичай луговий період коливаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ 3 до 7 років, а польовий - від 3 до 4 років. При підборі компонентів травоÑуміші враховують врожайніÑÑ‚ÑŒ трав у зв'Ñзку з віком, придатніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°Ñовищного або ÑінокіÑного викориÑтаннÑ, ÑкіÑÑ‚ÑŒ трави або Ñіна. Кожне гоÑподарÑтво вÑтановлює Ñуміші, керуючиÑÑŒ рекомендаціÑми науково-доÑлідних уÑтанов та доÑвідом передових гоÑподарÑтв Ð´Ð»Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ… грунтово-кліматичних умов. Склад однорічних культур в лучних Ñівозмінах залежить від міÑÑ†Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð°ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, віддаленоÑÑ‚Ñ– від ферми, від типу грунту та інших організаційно-гоÑподарÑьких та агротехнічних умов. У залежноÑÑ‚Ñ– від Ñкладу культур польової періоду можна виділити два види лучних Ñівозмін: травопільних Ñ– трав'Ñно-проÑапні. Перший вид вводитьÑÑ Ð½Ð° менш родючих грунтах. Він відрізнÑєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð¾ÑŽ чаÑткою багаторічних трав. У польовому періоді Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñтовують під зернові, льон, однорічні трави Ñ– лише невелика площа відводитьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ проÑапні культури. До Трав'Ñно-проÑапної виду відноÑÑÑ‚ÑŒÑÑ ÐºÐ¾Ñ€Ð¼Ð¾Ð²Ñ– Ñівозміни, що вводÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° заплавних Ñ– меліорованих землÑÑ…. ВиÑока забезпеченіÑÑ‚ÑŒ заплавних Ñ– болотних земель вологою Ñ– азотом дозволÑÑ” отримувати тут виÑокі Ñ– Ñтійкі врожаї Ñуміші злакових Ñ– бобових багаторічних трав протÑгом більш тривалого терміну, ніж на звичайних польових землÑÑ…. Велика кількіÑÑ‚ÑŒ органічної речовини в цих грунтах Ñ– залишені багаторічними травами Ñтворюють ÑприÑтливі умови Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ‰ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñокопродуктивних ÑилоÑних Ñ– коренеплідних культур. ПорÑдок Ñ‡ÐµÑ€Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… культур залишаєтьÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾ÑŽ ж, Ñк Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ„ÐµÑ€Ð¼Ñкие травÑнопропашних Ñівозмін. Через 2-3 роки обробітку проÑапних необхідно переривати Ñ—Ñ… культурою Ñуцільного поÑіву. Ðерідко заÑтоÑовуютьÑÑ ÐºÐ¾Ñ€Ð¼Ð¾Ð²Ñ– прифермÑкие Ñ– ÑінокіÑних-паÑовищні Ñівозміни з вивідними полÑми багаторічних трав, топінамбура, кукурудзи та інших культур. Ð§ÐµÑ€Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€ у цих випадках таке ж, Ñк Ñ– в польових Ñівозмінах. Склад Ñ– Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð¾Ñ€Ñ†Ñ–Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… трав та однорічних культур в кормових Ñівозмінах повинні забезпечити гоÑподарÑтво доÑтатньою кількіÑÑ‚ÑŽ зеленого корму в Ñ‚Ñ– періоди, коли його не можна отримати на природних Ñ– штучних довгоÑтрокових паÑовищах або в інших Ñівозмінах. Ð”Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¸Ñ… періодів Ñ– необхідної кількоÑÑ‚Ñ– зеленого корму Ñкладають подекадний Ð±Ð°Ð»Ð°Ð½Ñ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ… кормів на веÑÑŒ паÑовищний період, в Ñкому вказуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€ÐµÐ±Ð° в кормі на кожну декаду Ñ– джерела Ñ—Ñ— покриттÑ. При оцінці кормових Ñівозмін головними показниками Ñ” виробництво кормів на гектар ріллі в кормових одиницÑÑ…, вихід Ñирого протеїну та окремих дефіцитних амінокиÑлот Ñ– вітамінів, а також ÑобівартіÑÑ‚ÑŒ однієї кормової одиниці. У межах кожної групи кормів перевага повинна бути віддана більш дешевим. У кормових Ñівозмінах, де, крім кормових культур, вирощуютьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð²Ð°Ñ€Ð½Ðµ зерно або Ñировина Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¸ÑловоÑÑ‚Ñ–, необхідно враховувати цю чаÑтину продукції Ñ– давати загальну грошову оцінку продуктивноÑÑ‚Ñ– з гектара ріллі. Кормову чаÑтину продукції рекомендуєтьÑÑ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ за вартіÑÑ‚ÑŽ продукції, Ñку можна отримати від Ð·Ð³Ð¾Ð´Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ 1 ц даного корму. â„– 3. (139) СиÑтема оÑновного обробітку грунту під Ñрові культури піÑÐ»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… культур Ñуцільної Ñівби ПонÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ ÑиÑтему обробки грунту. Кожен окремо взÑтий прийом обробки грунту виконує одну або кілька технологічних операцій Ñ– не може забезпечити Ð²Ð¸Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… завдань, покладених на обробку. ЗвідÑи виникає необхідніÑÑ‚ÑŒ заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¾Ñ… прийомів. СукупніÑÑ‚ÑŒ прийомів обробки грунту, виконуваних у певній поÑлідовноÑÑ‚Ñ– Ñ– підлеглих рішеннÑм Ñ—Ñ— головних завдань ÑтоÑовно до грунтово-кліматичних умов, називаєтьÑÑ ÑиÑтемою обробки грунту. Вона видозмінюєтьÑÑ Ð² залежноÑÑ‚Ñ– від природних умов, заÑміченоÑÑ‚Ñ– полів, Ñтану грунту Ñ– попередників. Ðауково обгрунтованим поєднаннÑм прийомів обробки грунту (оранка, лущеннÑ, культиваціÑ, Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– Ñ‚.д.) не тільки доÑÑгаєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ ÐµÑ„ÐµÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¾Ñ— родючоÑÑ‚Ñ– грунту, але Ñ– ÑтворюютьÑÑ ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð¸, за Ñких чинники Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ найбільш повно викориÑтані ÑільÑькогоÑподарÑькими роÑлинами. РозрізнÑÑŽÑ‚ÑŒ такі ÑпоÑоби, загальні та Ñпеціальні прийоми обробітку грунту та Ñ—Ñ… Ð¿Ð¾Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² певних ÑиÑтемах. 1. СпоÑоби обробки грунту: група прийомів, що об'єднуютьÑÑ Ñпецифічними вимогами до обробки грунту, наприклад: 1) обробка з обертаннÑм, 2) обробка без огортаннÑ, 3) обробка одночаÑно з обертаннÑм Ñ– без Ð¾Ð±ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾ÐºÑ€ÐµÐ¼Ð¸Ñ… шарів Ñ– горизонтів грунту. 2. Загальні прийоми обробки грунту: вплив на грунт різними грунтообробними машинами Ñ– знарÑддÑми, наприклад з обертаннÑм: 1) оранка, 2) лущеннÑ; без огортаннÑ: 1) шлейфование, 2) боронуваннÑ, 3) культиваціÑ, 4) Шарівка, 5) прикочуваннÑ, 6) диÑкуваннÑ, 7) підгортаннÑ, 8) щілюваннÑ, 9) лункованіе, 10) борознуваннÑ, 11) кротованіе, 12) обвалуваннÑ, 13) безотвальное глибоке розпушуваннÑ, 14) малованіе; з обертаннÑм Ñ– без обертаннÑ: 1) оранка плугом з почвоуглубітелÑмі, 2) оранка плугом з вирізними відвалами, 3) грÑдованіе, 4) гребневаніе. 3. Спеціальні прийоми обробки грунту. Обробка грунту машинами Ñ– знарÑддÑми, що забезпечує Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñпецифічних вимог роÑлин до умов зроÑтаннÑ, наприклад, з обертаннÑм: 1) двошарова Ñ– тришарова оранка; плантажна оранка з передплужником; без огортаннÑ: 1) фрезеруваннÑ, 2) обробка важкої диÑковою бороною Ñ– диÑковим плугом; з обертаннÑм Ñ– без обертаннÑ: 1) плантажна оранка з Грунтозаглибник, 2) плантажна оранка з вирізними лемешем. 4. СиÑтема обробітку грунту під Ñрові культури (ЗÑблева, передпоÑівного Ñ– піÑлÑпоÑівного) включає обробку полів: 1) з-під однорічних ÐЕ проÑапних культур; 2) з-під однорічних проÑапних культур; 3) з-під багаторічних роÑлин; 4) чиÑтих парів; 5) зайнÑтих парів; 6) під пожнивні культури; 7) піÑÐ»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ… Ñ– підÑівних культур. 5. СиÑтема обробки під озимі культури (зÑблева, веÑнÑно-літнÑ, передпоÑівна Ñ– піÑÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ñівна) включає обробку: I) чиÑтих Ñ– куліÑних парів, 2) зайнÑтих Ñ– Ñидеральних парів, 3) непарових попередників. Враховуючи значну різноманітніÑÑ‚ÑŒ природних умов в нашій країні, Ñлід оÑобливо виділÑти обробку знову оÑвоюваних земель Ñ– земель, Ñхильних до водної та вітрової ерозії, а також обробку грунту в умовах штучного зрошеннÑ. Обробка грунту під Ñрові культури зÑблева обробка та Ñ—Ñ— теоретичні оÑнови. При виборі прийомів обробки грунту під Ñрові культури необхідно орієнтуватиÑÑ Ð½Ð°Ñамперед на Ñ‚Ñ– фактори, Ñкі в першу чергу визначають виÑоту врожаю Ñ– його ÑтійкіÑÑ‚ÑŒ по роках в даних природних Ñ– гоÑподарÑьких умовах. У Ñтепових поÑушливих районах обробка вÑÑ–Ñ… типів грунтів повинна бути ÑпрÑмована на Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸, а в районах північно-західних чаÑто ÑтавитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð° Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ - уÑунути надмірне Ð·Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ñƒ. Обробка грунту змінюєтьÑÑ Ð² залежноÑÑ‚Ñ– від Ñ—Ñ— механічного Ñкладу. СільÑькогоÑподарÑькі культури, що належать до різних груп, неоднаково відгукуютьÑÑ Ð½Ð° провідні прийоми Ñ– глибину обробки грунту. Ðа обробку впливають Ñ– Ñ‚Ñ– культури, піÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ, Ñких вона проводитьÑÑ. Ðеобхідно враховувати також Ñтупінь Ñ– характер заÑміченоÑÑ‚Ñ– полів Ñ– багато інші умови. СиÑтема обробки грунту характеризуєтьÑÑ Ð½Ðµ тільки поєднаннÑм прийомів, але й оÑобливоÑÑ‚Ñми кожного прийому, наприклад глибиною оранки, термінами Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚, знарÑддÑми, Ñкими оброблÑєтьÑÑ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚, Ñ– Ñ‚, д. Ðайбільш чаÑто зуÑтрічаєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñтупних прийомів, що ÑтановлÑÑ‚ÑŒ зміÑÑ‚ обробки грунту під Ñрові культури: піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні Ñ– зÑблева оранка; піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні, зÑблева оранка з боронуваннÑм та оÑінніми поÑлепахотнимі обробками (напівпар); Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ñблева оранка з подальшою оÑінньої поÑлепахотной обробкою; зÑблева оранка з боронуваннÑм Ñ– коткуваннÑм; зÑблева обробка мелкорихлÑщімі знарÑддÑми; зÑблева обробка із залишеннÑм Ñтерні на поверхні полÑ; зÑблева обробка з утвореннÑм водозатримуючих перешкод. Запропонована в Ñвій Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð²Ð° ÑиÑтема зÑблевої обробітку грунту Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… природних зон, що ÑкладаєтьÑÑ Ð· Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні Ñ– оранки на повну глибину, не отримала загального заÑтоÑуваннÑ, Ñк Ñ– відповідальна різноманіттю грунтово-кліматичних умов Ñ– оÑобливоÑтей кожного Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð² одному Ñ– тому ж гоÑподарÑтві. Ðайкращим періодом Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñновного обробітку грунту під Ñрові культури Ñ” літо Ñ– оÑінь попереднього поÑіву року. При літньо-оÑінньої (зÑблевої) оранці найбільш повно викориÑтовуютьÑÑ Ð°Ñ‚Ð¼Ð¾Ñферні опади, що випадають воÑени, а також веÑнÑні талі води. Під зораної воÑени грунті значно більше вологи, ніж у грунті, зораної навеÑні в рік поÑіву або поÑадки (веÑновÑпашки). Ð Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ñблева обробка грунту робить багатобічна вплив на життєве Ñередовище ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. Вона Ñтворює краще будову орного шару, ÑприÑтливі умови життєдіÑльноÑÑ‚Ñ– мікроорганізмів, дозволÑÑ” уÑпішніше боротиÑÑ Ð· бур'Ñнами, збудниками хвороб та шкідниками ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. ЧиÑленні дані доÑлідних уÑтанов нашої країни показують виÑоку ефективніÑÑ‚ÑŒ ранньої зÑблевої обробки грунту в порівнÑнні з пізньою та оÑобливо веÑновÑпашки при обробітку різних ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. ВинÑток може бути тільки на грунтах тимчаÑового надмірного зволоженнÑ, де під ранні Ñрові культури більш ефективно оÑіннє Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· веÑнÑної оранкою. У районах південно-Ñходу ранні терміни оранки мають найбільше значеннÑ. ЗÑблевої обробкою ÑтворюютьÑÑ ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñольових горизонтів, попереджаєтьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð¸Ñ‚Ð¾Ðº процеÑів вторинного заÑÐ¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ð², що має важливе Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° зрошуваних землÑÑ…. ОÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ° грунту в зрошуваному землеробÑтві дає можливіÑÑ‚ÑŒ рівномірніше Ñ– ефективніше викориÑтовувати поливну воду, тракторний парк та інші заÑоби виробництва Ðа доÑлідних ÑтанціÑÑ…, розташованих у поÑушливих районах чорноземної Ñмуги Ñ– каштанових грунтів, піÑÐ»Ñ Ð·Ñблевої обробки виходить більш виÑокий врожай у порівнÑнні з пізньою Ñ– тим більше з веÑновÑпашки. Велике Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¼Ñ–Ð½Ð¸ зÑблевої оранки мають у Східному Сибіру, ​​де при невеликому Ñередньорічній кількоÑÑ‚Ñ– опадів значна Ñ—Ñ… чаÑтина випадає у другій половині літа (липень - Ñерпень). ВиÑока ефективніÑÑ‚ÑŒ зÑблевої обробки грунту в порівнÑнні з веÑновÑпашки вÑтановлена ​​повÑюдно на богарі Середньої Ðзії. При поÑіві по веÑновÑпашке врожай різко знижуєтьÑÑ, а тим більше при запізнілою веÑни. Таким чином, чим раніше проводитьÑÑ Ð·Ñблева оранка, тим вищий урожай наÑтупних культур. Однак грунту різного механічного Ñкладу неоднаково реагують на терміни зÑблевої обробки грунту. Грунти легкого механічного Ñкладу при ранній оранці можуть втратити поживні речовини внаÑлідок приÑкореної мінералізації органічної речовини та Ð²Ð¸Ð¼Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´ÑƒÐºÑ‚Ñ–Ð² Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° межі кореневміÑного шару грунту. Якщо в одному Ñ– тому ж гоÑподарÑтві Ñ” грунту різного механічного Ñкладу, починати обробку Ñлід з більш важких грунтів. Під Ñрові культури викориÑтовуютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð·-під однорічних проÑапних та непропашних роÑлин, а також з-під багаторічних ÑÑ–Ñних трав. Зважаючи на Ñ–Ñтотні Ñ€Ð¾Ð·Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ñ… полів по технологічних влаÑтивоÑÑ‚ÑÑ…, ÑÑ‚ÑƒÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð·Ð°ÑміченоÑÑ‚Ñ– та інших показників, ÑиÑтеми та прийоми обробки грунту зручніше розглÑдати у відповідноÑÑ‚Ñ– з цими групами попередників. Обробка грунту з-під однорічних культур Ñуцільної Ñівби. ÐŸÐ¾Ð»Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð°ÑˆÐ½Ð¸Ñ… колоÑових культур з залишками Ñ—Ñ… Ñтебел називаютьÑÑ ÑтернÑми. Грунт на цих полÑÑ… має більш-менш однакові технологічні влаÑтивоÑÑ‚Ñ–. Зв'ÑзніÑÑ‚ÑŒ Ñ– щільніÑÑ‚ÑŒ грунту тут нижче, ніж на полÑÑ… з-під багаторічних трав, але вище, ніж на проÑапних полÑÑ…. Ðа цих полÑÑ…, оÑобливо піÑÐ»Ñ Ñрих колоÑових поÑівів, ÑпоÑтерігаєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð° заÑміченіÑÑ‚ÑŒ. Ð”Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð±ÑƒÐ´Ð¾Ð²Ð¸ правильної ÑиÑтеми обробки грунту важливо знати не тільки кількіÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñклад бур'Ñнів у грунті, але Ñ– заÑміченіÑÑ‚ÑŒ грунту, зараженіÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— збудниками хвороб та шкідниками ÑільÑькогоÑподарÑьких культур. У піÑлÑзбиральний період орний шар, Ñк правило, значно виÑушений. У районах південно-Ñходу вологіÑÑ‚ÑŒ грунту в цей Ñ‡Ð°Ñ Ñ‡Ð°Ñто знижуєтьÑÑ Ð´Ð¾ вологоÑÑ‚Ñ– завÑÐ´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñ– навіть нижче. ОÑновними завданнÑми зÑблевої обробітку грунту на полÑÑ… з-під однорічних непропашних культур Ñ”: ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ ÑприÑтливого будови орного шару, водно-повітрÑного та харчового режимів грунту, що забезпечують необхідний Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ та елементів їжі Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð¾Ñ— культури; боротьба із заÑміченнÑм Ñ– заÑміченіÑÑ‚ÑŽ полів, а також з шкідниками та хворобами ÑільÑькогоÑподарÑьких роÑлин; Ð·Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² грунт Ñтерні, органічних Ñ– мінеральних добрив. Ðгротехнічне Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні. У ÑиÑтемі зÑблевої обробки полів у Ñ€Ñді районів в ÑкоÑÑ‚Ñ– першого прийому заÑтоÑовують піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні. Ð›ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ ефективно в зонах з більш теплою Ñ– тривалою оÑінню, а також на полÑÑ…, де поширені пирій Ñ– корнеотприÑковие бур'Ñни, Ñ– там, де піÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ не можна негайно провеÑти оранку. Ðе оброблена піÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ грунт швидко втрачає вологу. Бур'Ñни з групи пізніх Ñрових у цей Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ вегетацію, викориÑтовують залишилаÑÑ Ð² грунті вологу, а піÑÐ»Ñ Ð´Ð¾Ð·Ñ€Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð±ÑипаютьÑÑ Ñ– збільшують Ñ—Ñ— заÑміченіÑÑ‚ÑŒ. Багаторічні корнеотприÑковие Ñ– кореневищні бур'Ñни накопичують плаÑтичні речовини в підземних органах, що в подальшому може значно уÑкладнити боротьбу з ними. ÐаÑвні на Ñтерні шкідники хвороб ÑільÑькогоÑподарÑьких культур продовжують Ñвій розвиток, Ñтворюючи загрозу подальшим поÑівам. Ущільнена грунт втрачає воду на Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ñ€Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– погано вбирає випадають в цей Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð°Ð´Ð¸. СвоєчаÑне піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні або оранка полів незабаром піÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ в значній мірі попереджають ці Ñвища. ЕфективніÑÑ‚ÑŒ Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні залежить від Ñтроків його проведеннÑ. Роботами Ñ€Ñду доÑвідчених уÑтанов, а також передовими гоÑподарÑтвами різних природних зон вÑтановлено позитивний вплив негайного поÑлеуборочного Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° вологіÑÑ‚ÑŒ грунту, Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ Ñ€ÑƒÑ…Ð¾Ð¼Ð¸Ñ… поживних речовин Ñ– Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÑ€'Ñнів. Зберігаючи грунтову вологу, знищуючи бур'Ñни, ÑвоєчаÑне Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні полегшує обробку грунту. Питомий опір грунту при оранці на ділÑнці, де проводилоÑÑ Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ, знижуєтьÑÑ Ð½Ð° 25-34% в порівнÑнні з ділÑнкою без лущеннÑ. Глибина Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸Ñ‚ÑŒ від грунтово-кліматичних умов, характеру заÑміченоÑÑ‚Ñ– полÑ, ÑÑ‚ÑƒÐ¿ÐµÐ½Ñ ÑƒÑ‰Ñ–Ð»ÑŒÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚Ñƒ. У минулому рекомендувалаÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð²Ð° глибина Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ (4-5 Ñм) диÑковими лущильниками без Ð²Ñ€Ð°Ñ…ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ñ… умов. Однак у поÑушливих районах у піÑлÑзбиральний період п'ÑтиÑантиметровий шар грунту наÑтільки переÑихає, що наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÑ€'Ñнів пророÑти не можуть. При лущенні Ñтерні диÑковими знарÑддÑми на невелику глибину ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… Ñ– багаторічних бур'Ñнів підрізають не повніÑÑ‚ÑŽ. Лущильники в цьому випадку не дають хорошою Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾ шару грунту. ДоÑвід показує, що глибина Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² поÑушливих районах залежно від заÑміченоÑÑ‚Ñ–, механічного Ñкладу грунту Ñ– вологоÑÑ‚Ñ– повинна бути від 6-8 до 10-12 Ñм. У районах доÑтатнього Ð·Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¶Ð½Ñ Ð¼ÐµÐ¶Ð° глибини Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ доÑÑгати 5-6 Ñм. Лемішні лущильники краще підрізають ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ñлин. Тому вони краще виконують Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚ÑŒÐ±Ð¸ з корнеотприÑковимі бур'Ñнами. У поÑівах культурних роÑлин Ñходи будÑка польового, що з'ÑвилиÑÑ Ð· наÑіннÑ, розвиваютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾ Ñ– до Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ñ–Ð² утворюють Ñтрижневий корінь з розеткою прикореневих лиÑтків. ПіÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ молоді роÑлини починають швидко розвиватиÑÑ, утворюють горизонтальні корені вегетативного розмноженнÑ. Ðегайне піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні чи Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ñблева оранка ÑприÑÑŽÑ‚ÑŒ знищенню Ñлабких молодих роÑлин оÑоту. ПолÑ, заÑмічені пирієм, Ñлід оброблÑти диÑковими лущильниками у взаємно перпендикулÑрному напрÑмку на глибину залÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½ÐµÐ²Ð¸Ñ‰ (до 12 Ñм). ПіÑÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ñви молодих пагонів пирію на поверхні ріллі проводитьÑÑ Ð½ÐµÐ³Ð°Ð¹Ð½Ð° глибока оранка плугами з передплужниками. При тривалій, теплою Ñ– вологою щодо оÑені предпахотное диÑÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° запиреенних полÑÑ… Ñлід повторювати в міру поÑви пророÑтків пирію. У цьому випадку доÑÑгаєтьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ повне виÑÐ½Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ð·ÐºÑ–Ð² кореневищ Ñ– маÑова загибель Ñ—Ñ… при наÑтупної глибокої оранки плугами з передплужниками. Ðа тих полÑÑ…, де Ñ” бур'Ñни з більш глибоким залÑганнÑм кореневищ (оÑтрец, Свинорой та ін), піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні менш ефективно. Тут потрібно глибока оранка з вивертаннÑм оÑновної маÑи кореневищ, з подальшим Ñ—Ñ… знищеннÑм поверхневими обробками або заорюваннÑм подрібнених Ñ– пророÑлих відрізків кореневищ. Ðа полÑÑ…, де переважають малолітні бур'Ñни, Ð´Ð»Ñ Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑтоÑовують диÑкові знарÑддÑ. У боротьбі з вівÑюг іноді можна доÑÑгти позитивних результатів піÑлÑзбиральних диÑкуваннÑм Ñтерні. При обробці заовÑюженного Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñковими лущильниками наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð²Ñюга перетираютьÑÑ Ð· грунтом. У цей Ñ‡Ð°Ñ Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¾Ð±Ð¾Ð»Ð¾Ð½ÐºÐ¸ наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ– при доÑтатній вологоÑÑ‚Ñ– Ñ– теплі вони чаÑтково пророÑтають. При оранці попередньо продіÑкованной зÑбу непророÑлі наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð²Ñюга зашпаровуютьÑÑ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾. Вони можуть пророÑти, але, не доÑÑгнувши поверхні, гинуть. При ÑприÑтливих по зволоженню умовах другої половини літа Ñ– оÑені кориÑно проводити повторне піÑлÑзбиральної Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні. ДоÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ðауково-доÑлідного інÑтитуту ÑільÑького гоÑподарÑтва Південного Сходу (Саратов) показали, що заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ поÑлеуборочного Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні на глибину 5-6 Ñ– 8-10 Ñм з наÑтупним глибокою оранкою поÑилює виÑÐ½Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ³ÐµÑ‚Ð°Ñ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ… зачатків бур'Ñнів у оÑінній період. Ð’ одному з доÑлідів (Б. Ðœ. Смирнов) вага Ñухої маÑи вегетативних зачатків молокан Ñинього, оÑоту Ñ– в'юнка польового на ділÑнці з одноразовим лущеннÑм в жовтні Ñклав 6,3 г, або 18,6% початкової кількоÑÑ‚Ñ–, а на ділÑнці з дворазовим лущеннÑм - тільки 2,6 г, або 7,6%. ВиÑоку ефективніÑÑ‚ÑŒ повторні предпахотние обробки грунту дають у деÑких районах Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ñ— країни. Ланка Ð“ÐµÑ€Ð¾Ñ Ð¡Ð¾Ñ†Ñ–Ð°Ð»Ñ–Ñтичної Праці Ð’.Ð. Світличного підготовку грунту під цукровий бурÑк починає з Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні. Перше Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° глибину 6-7 Ñм відразу піÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°ÑŽ. Через три тижні при поÑві бур'Ñнів проводитьÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¸Ð¹ Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÑ€ÐµÐº Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ñ— тими ж знарÑддÑми на глибину 9 Ñм. Приблизно через такий же період поле лущать втретє на глибину до 12 Ñм лемішними лущильниками. Триразове Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ ÑприÑÑ” накопиченню вологи, Ñтворює умови Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ð°Ñ‰Ð¾Ñ— Ð·Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ… залишків Ñ– Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐ¾Ñ— кількоÑÑ‚Ñ– бур'Ñнів. ЗÑблева оранка проводитьÑÑ Ñƒ жовтні на глибину 30 Ñм. При такій обробці в грунті накопичуєтьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ вологи, верхній шар менше розпорошуєтьÑÑ Ñ– полегшуєтьÑÑ Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚ÑŒÐ±Ð° з корнеотприÑковимі бур'Ñнами. Ð’ окремих випадках дворазове Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні Ñлід заÑтоÑовувати Ñ– в інших природних зонах незалежно від Ñтворених погодних умов. Ðа ущільненої грунті не завжди вдаєтьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ñ–Ð·Ð°Ñ‚Ð¸ кореневища пирію диÑковими лущильниками через недоÑтатнє Ð·Ð°Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð”Ð¸Ñків. У цьому випадку перше Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñлід провеÑти лемішними лущильниками на 12-14 Ñм з витÑганнÑм кореневищ пирію, а друге - диÑковим лущильником Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ… подрібненнÑ. ПіÑÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ñви пагонів полі необхідно зорати. ÐŸÐ¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ лущенні Ñтерні заÑлуговує оÑобливої ​​уваги при роздільному збиранні врожаю колоÑових культур. Грунт піÑÐ»Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾ втрачає вологу Ñ– тільки під валками волога втрачаєтьÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñ‡Ð½Ð¾ повільніше. Тому Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñгає в тому, щоб по можливоÑÑ‚Ñ– виключити втрати вологи в міжвалкового проміжках лущеннÑм Ñтерні одночаÑно зі ÑкошуваннÑм або Ñлідом за ним до підбору валків. Смуги під валками в цьому випадку лущать одночаÑно з Ñ—Ñ… підбором або Ñлідом за ним. ВиÑока ефективніÑÑ‚ÑŒ такого двоÑтупеневого Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні вÑтановлена ​​УкраїнÑьким науково-доÑлідним інÑтитутом землеробÑтва. Ðезважаючи на позитивну оцінку Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні, його не можна заÑтоÑовувати шаблонно. При вирішенні Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ лущенні Ñтерні Ñлід враховувати Ñ– організаційно-гоÑподарÑькі умови. ДілÑнки, призначені Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ¸ в більш пізні терміни, необхідно піÑÐ»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð»ÑƒÑ‰Ñ–Ñ‚ÑŒ, а потім зорати. ЗÑблева оранка. Ðа взлущенних полÑÑ… зÑблева оранка проводитьÑÑ Ð½ÐµÐ³Ð°Ð¹Ð½Ð¾ піÑÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ñви маÑових Ñходів Ñ– розеток бур'Ñнів. Однак Ñкщо дощів немає Ñ– грунт Ñухий, пророÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÑ€'Ñнів затримуєтьÑÑ, оранку проводÑÑ‚ÑŒ в оптимальні Ð´Ð»Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ— міÑцевоÑÑ‚Ñ– терміни. СвоєчаÑне Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· пізньої оÑінньої оранкою не може замінити ранню зÑб. Там, де Ð»ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтерні не проводилоÑÑ, необхідно орати Ñлідом за збираннÑм врожаю Ñ– в Ñамі ÑтиÑлі терміни. Оранка проводитьÑÑ Ð¿Ð»ÑƒÐ³Ð°Ð¼Ð¸ з передплужниками, за винÑтком зазначених раніше випадків, коли заÑтоÑовуютьÑÑ Ñпеціальні ÑпоÑоби оÑновного обробітку. ОÑновне Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ¸ полÑгає в тому, щоб верхній шар з пожнивними залишками, з бур'ÑниÑтими роÑлинами Ñ– з непророÑлими наÑіннÑм бур'Ñнів переміÑтити на дно борозни Ñ– закрити пухким шаром грунту. При оранці одночаÑно з обертаннÑм Ñ– розпушуваннÑм орного шару відбуваєтьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ глибоке Ð¿Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… бур'Ñнів. ОÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ° зÑблеву полів Ñ–Ñтотно видозмінюєтьÑÑ Ð² залежноÑÑ‚Ñ– від типу Ñ– ÑÑ‚ÑƒÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð·Ð°ÑміченоÑÑ‚Ñ– грунту. Критерії добору зÑблевої обробці вимоги краще виконуютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ дотриманні глибини оранки. Позитивна роль глибокої оранки при обробітку Ñрих культур доведена більшіÑÑ‚ÑŽ доÑлідних уÑтанов нашої країни, розташованих у різних грунтово-кліматичних зонах. Ðа дерново-підзолиÑтих грунтах глибина оранки обмежуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚ÑƒÐ¶Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŽ перегнійно горизонту. Без внеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¸Ð² поглибити орний шар можна Грунтозаглибник або плугом без відвалів, а також плугом з вирізними відвалами. При внеÑенні органічних Ñ– мінеральних добрив допуÑтима оранка з вивертаннÑм підорного шару. Важливим показником родючоÑÑ‚Ñ– Ñірих ліÑових грунтів Ñ” Ñтан гумуÑніÑÑ‚ÑŒ орного та підорного шарів. СпоÑÑ‚ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ, що чим поÑтупово зменшуєтьÑÑ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÑ–ÑÑ‚ÑŒ гумуÑу за профілем грунту, оÑобливо при переході від орного шару до підорному, тим вище родючіÑÑ‚ÑŒ Ñірих ліÑових грунтів. Однак при поглибленні оранки чаÑто необхідно вноÑити добрива. За даними КуйбишевÑького ÑільÑькогоÑподарÑького інÑтитуту, вологіÑÑ‚ÑŒ метрового шару звичайного чорнозему навеÑні перед поÑадкою картоплі на ділÑнках, Ñ–Ñпаханних воÑени на глибину 30-32 Ñм, була вище на 2,1% в порівнÑнні з оранкою на 20-22 Ñм. ОÑобливо велика Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° в підорному шарі грунту. У тих же умовах відзначено значне Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑміченоÑÑ‚Ñ– при збільшенні глибини оранки з 20-22 до 30-32 Ñм. У СаратовÑькій облаÑÑ‚Ñ– (П. К. Іванов) вÑтановлено що при оранці каштанових грунтів на глибину 30-35 Ñм заÑміченіÑÑ‚ÑŒ поÑівів зменшуєтьÑÑ Ð² 2-3 рази. Позитивне піÑлÑÐ´Ñ–Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾Ñ— оранки позначаєтьÑÑ Ð½Ð° наÑтупні 2-3 культури. Правильно визначити глибину Ñ– терміни оранки можна тільки з урахуваннÑм конкретних умов (оÑобливоÑÑ‚Ñ– грунту, вимоги культури, заÑміченоÑÑ‚Ñ– полÑ, Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ° та інші)Я ж вам казала . Література 1. ПрофеÑор С.Ð. Воробйов ЗемлеробÑтво / підручник / С.Ð. Воробйов / видавництво «ÐšÐ¾Ð»Ð¾Ñ» 2. ПрофеÑор Степанов РоÑлинництво / підручник / Степанов держ. видавництво Ñ / г літератури. ORDER BY 5187-- trmd
Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 3.147.104.248 буде збережений.
категорії
за типом
за алфавітом
завантажені
© Усі права захищені
написати до нас