МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І
НАУКИ УКРАЇНИ
Північно-Кавказький державний технічний університет Філія в м. Кисловодську
Кафедра ________________________________________________________________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедрою
_______________________ підпис, ініціали, прізвище
«___»
______________200 __г.
Курсова робота За дисциплине______________________________________________________
__________________________________________________________________ На тему :___________________________________________________________
__________________________________________________________________ Автор
роботи :______________________________________________________
підпис, дата ініціали, прізвище
_________________________________________________________________
Спеціальність _____________________________группа__________________
Керівник работы________________________________________________
вчений ступінь, звання
__________________________________________________________________
ініціали, прізвище
робота захищена
_____________________ оцінка _______________________
дата
______________________________
підпис, ініціали, прізвище викладача
Кисловодськ _______г.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Північно-Кавказький державний технічний університет Філія в м. Кисловодськ Кафедра ____________________________________________________________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедрою
_______________________
підпис, ініціали, прізвище
«___» ______________20__г.
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ Студенту ______ курсу
____________ групи __________________ факультету
Прізвище
__________________ Ім'я
_____________ батькові _____________
1. Тема _____________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Завдання
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Дата видачі завдання _______________________________________________
Термін подання роботи до захисту «____»
_____________________ 200___ р.
Керівник работи_______________________
підпис, ініціали, прізвище
Завдання прийняв до
виконання _______________ дата і підпис студента
Зміст Введення. 4 1. Основна
частина. 5 2. Алгоритм
задачі. 10 2.1 Блок-схема алгоритму підпрограми Forma1. 10
2.2 Блок-схема алгоритму підпрограми Menu. 14
2.3 Блок-схема алгоритму підпрограми V_kor 17
2.3 Блок-схема алгоритму підпрограми Zad_1. 17
2.5 Блок-схема алгоритму підпрограми Zad_2. 20
2.6 Блок-схема алгоритму програми Prog_1. 22
3.
Опис. 23 3.1
Розрахувати довжину середньої лінії трапеції. 24
3.2 Нормальна матриця. 25
4. Результати
.. 27 4.1 Інтерфейс підпрограми Zad_1. 27
4.2 Інтерфейс підпрограми Zad_2. 27
5.
Перевірка. 29 Висновок. 30 Список використаної літератури
.. 31 Додаток. 32 Введення
Процес підготовки і вирішення завдань на комп'ютерах складається з кількох етапів:
- Постановка задачі;
- Побудова моделі;
- Розробка алгоритму;
- Написання та налагодження програми на мові
програмування;
-
Тестування програми.
Основу всієї цієї роботи становить побудова ефективного алгоритму, головними властивостями якого є детермінованість, масовість, результативність. При розробці програм застосовують метод структурного
програмування: поділ завдання на відносно незалежні частини та виконання налагодження цих частин. При цьому досягається якість і швидкість розробки програм.
В основі роботи будь-якого комп'ютера лежить
обробка двійкової інформації, тому що
саме ця система числення виявилася найбільш зручною в технічній реалізації. У той же час більш зручною для нас є десяткова система числення. Перехід з однієї системи числення в іншу має велике значення для обробки інформації. Аналіз двійкового представлення даних необхідний в багатьох випадках: для внутримашинного зберігання даних, пошуку,
стиснення інформації, розробки алгоритмів команд
процесора і т.д.
З іншого боку підготовка даних для введення в комп'ютер виконується в символьній формі.
Перетворення їх в машинний код покладається на спеціальні програми. У той же час не завжди ці програми здатні визначити помилки, допущені користувачами при введенні даних з клавіатури. Підготовка процедур контролю даних, що вводяться є необхідною умовою розробки надійних програмних продуктів.
1. Основна частина
При створенні цієї
курсової роботи використовувалася
мова програмування Turbo Pascal - дуже гнучкий і розвинутий у відношенні типів даних.
Паскаль (Pascal) -
мова програмування загального призначення. Один з найбільш відомих мов програмування, широко застосовується в промисловому програмуванні, навчанні програмуванню у вищій школі, є базою для великої кількості інших мов. Був створений Ніколаусом Віртом в 1970, після його участі в роботі комітету розробки
стандарту мови Алгол-68.
Нижче наведені: блок-схеми алгоритмів програми та окремих модулів,
математичні моделі поставлених завдань, вхідні і вихідні дані (інтерфейс завдань), тобто результати виконання підпрограм, перевірка результатів, вироблена засобами Ms Excel.
Паскаль був створений як
мова для
навчання процедурного
програмування (хоча, за словами Вірта, мову не можна вважати тільки навчальним, оскільки мова, непридатний для написання реальних програм, для навчання використовуватися не повинен).
Назва мови дано на честь видатного французького
математика,
фізика, літератора і філософа Блеза Паскаля. Один з перших мов, для яких була створена реалізація «на самому собі» - компілятор Паскаля був написаний на самому Паскалі. На початку 1970-х років для перенесення Паскаль-систем на різні апаратні платформи була створена система Pascal-P, в якій був єдиний компілятор Паскаля в проміжний мова (P-код) і для кожної платформи створювався швидкий інтерпретатор P-коду. Запозичення цієї системи призвело до створення системи UCSD-Pascal в Університеті Сан-Дієго (
Каліфорнія, США), набагато пізніше її ідеї були запозичені творцями мови Java (байт-код, компіляція в байт-код, інтерпретатор байт-коду).
Особливостями мови є строга типізація і наявність коштів структурного (процедурного)
програмування.
Паскаль був одним з перших таких мов. На думку Н. Вірта,
мова повинна сприяти дисциплінування програмування, тому, поряд з суворою типізацією, у Паскалі зведені до мінімуму можливі
синтаксичні неоднозначності, а сам
синтаксис автор постарався зробити інтуїтивно зрозумілим навіть при першому знайомстві з мовою.
Тим не менше, спочатку мова мала ряд обмежень: неможливість передачі функцій масивів змінної довжини, відсутність нормальних засобів роботи з динамічною пам'яттю, обмежена бібліотека введення-виведення, відсутність засобів для підключення функцій написаних на інших мовах, відсутність коштів роздільної компіляції і т. п. Найбільш кидається в очі недолік
синтаксису - некритично запозичена з Алгола структура керуючих конструкцій (операторів if і циклів), що вимагає, як правило, постійного використання складових операторів «begin - end». Повний розбір недоліків мови Паскаль був виконаний Брайаном Керніганом у статті «Чому Паскаль не є моїм улюбленим мовою програмування» (цікаво, що ця стаття вийшла на початку 1980-х, коли вже існував мова Модула-2, нащадок Паскаля, позбавлений від більшості його вад ). Деякі недоліки Паскаля були виправлені в ISO-стандарті 1982 року, зокрема, в мові з'явилися відкриті
масиви, що дали можливість використовувати одні й ті ж процедури для обробки одновимірних масивів різних розмірів.
Необхідно зауважити, що багато вад мови не виявляються або навіть стають достоїнствами при навчанні програмуванню. Крім
того, в порівнянні з основною мовою програмування в академічному середовищі 70-х (яким був Фортран, володів набагато більш істотними недоліками), Паскаль представляв собою значний крок вперед. На початку 1980-х років в
СРСР для навчання
школярів основам інформатики та обчислювальної техніки академік А. П. Єршов розробив алголо-паскалеподобний «алгоритмічна мова».
Ніклаус Вірт розумів недоліки створеного ним мови, але, дотримуючись традицій академічного середовища і власним принципам, згідно з яким «невідповідний інструмент треба не виправляти, а заміняти», не став його розвивати далі, а розробив нові мови сімейства: Модула-2 і Оберон. На противагу цьому промислові традиції та гідності мови спонукали багато комерційні і
некомерційні організації продовжувати розробляти і розвивати
системи програмування саме на основі мови Паскаль, піддаючи мова безпідставного розширення, додаючи в нього, часто абсолютно механічно, нові засоби та синтаксичні конструкції.
Найбільш відомою реалізацією Паскаля є система
Turbo Pascal (виросла потім у Borland Pascal і далі в Delphi)
фірми Borland, в якій мова була значно розширений, були усунені деякі недоліки мови, додані нові можливості. Мова став багатшим, але за відсутності галузевої стандартизації, втратив переносимість і спільність (до появи в 1998 році Kylix - Delphi для
Linux, продукти Borland працювали тільки на платформі DOS /
Windows, в даний час Kylix фактично заморожена).
Важливим кроком у розвитку мови є поява вільного мови Паскаль GNU Pascal, який не тільки ввібрав у себе риси інших
Паскалей, але і забезпечив надзвичайно широку переносимість написаних на ньому програм (більше 20 різних платформ, під більш ніж 10 різними операційними системами).
На даний момент користуються популярністю такі версії мови як TMT Pascal, Free Pascal та GNU Pascal. Продовжує використовуватися і Borland Pascal.
У 1986 році
фірма Apple розробила об'єктне розширення мови Паскаль, отримавши в результаті
Object Pascal. У 1989 році аналогічні об'єктні кошти були додані фірмою Borland в систему Turbo Pascal (мовні відмінності між об'єктним Turbo Pascal 5.5 і Object Pascal від Apple украй незначні). Подальші версії Turbo Pascal, який став потім називатися Borland Pascal, доповнювали об'єктне розширення новими засобами, цей
процес продовжився і в ході розвитку мови системи Delphi.
Назва мови змінювалося: від Pascal, через Object Pascal for Delphi, в літературі зустрічалася
назва Delphi Pascal, в останніх версіях Delphi мова іменується так само, як і сама система (цікавий момент: в Delphi 7 пункт системного
меню, що запускає довідку з мови, як і в більш ранніх версіях, називається «Object Pascal Reference», а сам запускається їм модуль допомоги має заголовок «Delphi Language Manual», в тексті мова також скрізь називається «Delphi»). 1 лютого 2008 Borland / CodeGear анонсувала постачання свого середовища розробки приблизно на мільйон комп'ютерів в російських школах і вишах.
Крім того, розробляється
система програмування PascalABC.NET, орієнтована на навчання сучасного програмування. PascalABC - реалізація звичайного паскаля, розроблений для навчання програмуванню. PascalABC.net - аналог PascalABC, з можливістю створювати exe файли.
При розробці програми використовувалися такі конструкції мови наведено нижче:
Умова:
if умова then begin
...
end
else
begin
- Цикл, з постійним входженням в цикл:
for змінна: = 1 to n do оператор;
...
end;
А так само конструкції виводу і
читання даних:
- Writeln ('інформація'); / / вивід даних
- Readln (змінна); / / читання даних
- Цикл з передумовою:
while (умова) do
begin
. . .
оператор;
. . .
end;
- Оператор вибору умові рівностей значення змінної:
case мінлива of
значення 1: оператор;
значення 2: оператор;
. . .
значення n: оператор;
При створення курсової роботи так само користувалася
функціями бібліотеки crt:
- Переміщення курсору на точку (x, y) - gotoxy (координата x, координата y);
-
Очищення екрана - clrscr;
А так само
стандартними функціями:
- Закриття файлу - close («ім'я_файлу»);
- Розрахунок за модулем - abs ('вираз');
- Підключення файлу - assign (файлова змінна, 'шлях_до_файлу');
- Відкриття файлу для перезапису - rewrite (файлова змінна).
2. Алгоритм задачі
2.1 Блок-схема алгоритму підпрограми Forma1
Ця підпрограма включає в себе підпрограму Frame.