[ Рослина в житті людини ] | Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин. Видозміни коренів. |
Грунт визначає тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в грунтах поживних речовин поділяються:
Азот – посилює ріст стебел і листків. Фосфор – прискорює достигання плодів, підвищує холодостійкість рослин. Калій – посилює ріст коренів, цибулин, бульб, підвищує також холодостійкість рослин.
| |
ІІІ | Пагін.
Видозміни листків. Листопад. Видозміненні погони. | Пристосування рослин до кращого використання світла:
Видозміни листків
Листопад Видозміни погонів |
Без світла неможлива фотосинтезуюча діяльність зелених рослин. Інтенсивність освітлення, яка буває неоднаковою в різні місяці вегетаційного періоду також відіграє важливу роль в житті рослин. Рослини на нашій планеті ростуть в різних світлових умовах. Тому у рослин в процесі природного добору виникли численні пристосування. За відношенням до світла рослини поділяють на 3 основні групи: І. Світлолюбні (геліофіти) ІІ. Тіньолюбні (суіофіти) ІІІ. Тіньовитривалі Співвідношення дня і ночі також відіграє велике значення:
- це пристосування рослин до меншого випаровування восени і взимку.
|
IV | Квітка і плід а) перехресне запилення комахами, вітром. б) штучне запилення | Пристосування рослин до запилення комахами: Пристосування рослин до запилення вітром Самозапилення Штучне запилення |
Для виведення нових сортів і підвищення врожайності використовують штучне запилення. |
V | Насінина а) умови проростання насіння | Умови проростання насіння |
По відношенню до тепла розрізняють дві групи:
Через запізнення с висіванням насіння цих рослин знижується врожай. Враховуючи це, теплолюбних рослин треба висівати якомога швидше, як тільки грунт нагріється до 10-12 С. Пізніше насіння потрапить в теплий але сухий грунт і проростатиме повільно, що знизить урожай. Для рослини важлива також глибина загортання насіння, яка залежить від властивостей грунту (піщані, глинисті та ін.). |
VI | Рослина – цілісний організм. а) екологічні фактори неживої, живої природи і пов’язані з діяльністю людини б) взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищем Взаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу Пристосування рослин до сумісного життя в лісі. Лишайники. | Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність. рослини-супутники, ланцюги живлення Вплив людини на рослинність Рослинні угруповання Ярусне розчленування рослин. Симбіоз. |
Для життя рослин потрібні певні умови. Умови життя залежать від впливу різних факторів природи. Дуже важливу роль у житті рослин відіграють фактори неживої природи:
Потреба у воді різних рослин не однакова. Деякі рослини накопичують в:
У свою чергу рослини впливають на навколишнє середовище:
Всі рослини рослинного угруповання пристосовані до особливих умов спільного життя, які складаються в цьому угрупованні. У кожному рослинному угрупованні є рослини, які найбільше впливають на навколишню територію (наприклад: у ялиновому лісі - ялина). Вона створює велику тінь і виснажує грунт кореневою системою. Угруповання рослин складаються поступово протягом багатьох тисячоліть. У результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя, що називають – ярусним розчленуванням. Завдяки ярусності збільшується кількість рослин на одиницю площі, краще використовуються ресурси місцезростання. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіневитривалі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Підземна ярусність віддзеркалювання надземної. Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам допомагає також неодночасний розвиток:
Природна заміна рослинних угруповань може зумовлюватись змінами:
Під впливом цих причин у рослинному угрупованні можуть з’являтись нові види рослин і зникати ті, що жили раніше. Наприклад: при заростанні озер – утворюються болота з характерною для нього рослинністю та ін. Симбіоз – (від грецького “співжиття”) форма тривалого співжиття організмів різних видів, при якій обидва організми мають якусь користь від співжиття. |
§ 3 Методика формування екологічних понять | ||||||||||||||
№ п/п | Екологічне поняття | Методи і прийоми формування | Обладнання | |||||||||||
І |
Загальне ознайомлення з квітковими рослинами
|
Словесний метод: розповідь з елементами бесіди, Наглядні методи: демонстрування кінофільму: “Осень в жизни растений”, муляжів плодів, колекції насіння, гербарію “осіннє забарвлення листків”. Ведення календаря природи і фенологічні спостереження.
а) словесний метод: розповідь з елементами бесіди б) наглядний метод: фенологічні спостереження за зміною забарвлення листків на дерева і кущах. Самостійна робота учнів за завданнями. |
| |||||||||||
ІІ |
Корінь.
а) які бувають рослини по відношенню до грунту; б) вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослин; в) підвищення врожайності культурних рослин.
|
Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя з елементами бесіди про органічні та мінеральні добрива, демонстрування колекції добрив. Розповідь вчителя про вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослини, досягнення науки і передової практики у підвищенні врожайності культурних рослин.
Матеріал про підживлення рослин учні опрацьовують самостійно за підручником.
розповідь з елементами бесіди
демонстрування ко- ренеплодів культурних рослин
|
| |||||||||||
ІІІ |
Пагін.
|
розповідь з елементами бесіди
Самостійна робота учнів з підручником (значення листопаду в житті рослин).
|
| |||||||||||
IV |
Квітка і плід.
|
Вивчення нового матеріалу у бесіді, спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя. Демонстрування квітучої ліщини, розповідь про інші вітрозапильні рослини. Самостійна робота учнів: заповнення таблиць.
Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про техніку штучного запилення, показ її на живій рослині та схематичному малюнку на дошці. Закріплення методом розповіді учнів про штучне запилення рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці та в теплиці. |
| |||||||||||
V |
Насінина.
|
|
Таблиці | |||||||||||
VI |
Рослина – цілісний організм.
а) ярусне розчленування
Охорона рослин у нашій країні.
Важливою умовою підвищення якості засвоєння школярами знань і оволодіння уміннями складається в забезпеченні вчителем активної пізнавальної діяльності учнів. Робота вчителя в цьому напрямку потребує пошуку ефективних способів і заходів навчання. На мою думку одним із таких способів являється застосування на всіх етапах уроку різноманітних методичних прийомів:
Підбір тих чи інших прийомів для кожного етапу уроку визначається, виходячи із учбово-виховних завдань, які вирішуються при вивченні певного матеріалу програми. Екологічні поняття починають формуватися на перших же уроках ботаніки в 5-му класі. Ці поняття повинні розвиватись разом з поняттями про антропогенні фактори. Тому в темі “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами” слід почати вивчення екологічних питань саме з елементів поняття “антропогенні фактори”. Вплив на чутливий світ дитини дозволить викликати у дітей бажання захищати рослинний світ, пізнавати його таємниці життя. Життєвий досвід школярів, знання, одержані в початковій школі, дають можливість уявити багатства рослинного світу і їх використання людиною. Багатоцільове використання рослин дається в загальному виді: їжа, одяг, паливо, сировина для промисловості, як місце відпочинку. Із 17520 видів вищих рослин, які ростуть в СНД, виявлено 4000 кормових, більш ніж 380 лікарських, сотні технічних, харчових та інших (Вент, 1982). При вивченні теми “Листок” учні знайомляться з повітряним живленням рослин, з процесом, який лежить в основі утворення і накопичення органічних речовин на нашій планеті. Учні 5-го класу не можуть усвідомити всього значення фотосинтезу для біосфери, однак вони повинні добре розуміти, що цей процес проходить тільки при наявності вуглекислого газу і води при певній освітленості і температурі навколишнього середовища. Будова листка, його здатність засвоювати вуглекислий газ і воду – дуже важливі умови фотосинтезу. Учень повинен засвоїти, що пошкодження листка може визвати зниження інтенсивності процесу або загибель рослини. На фоні цих знань можна ввести уяву про негативний вплив фактору забруднення на процес фотосинтезу. Окремі приклади і елементарне їх пояснення дозволяють створити первинну уяву про вплив факторів забруднення на живі організми. Наприклад, можна повідомити учнів, що із широкого спектру забруднення, які викидають в повітря заводи, рудники, автомобілі, для дерев найбільш небезпечні сполуки сірки і фтору. Стійкість різних видів дерев залежить від стану дерева і від будови листка. Рослини сильні, з великими листками краще переносять забруднення повітря оксидом сірки (IV). Доведено при короткочасній дії газу більше всього оксид сірки (IV) поглинає дуб, менше – сосна, ще менше – ялина. А при довгому впливі більше всього оксиду сірки (IV) накопичується в березі, потім в сосні і дубі. При озелененні міст і других населених пунктів враховують різну стійкість дерев до забруднення повітря хімічними речовинами. Екскурсія в природу – приваблива форма роботи вчителя з класом. На екскурсії школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати порівнювати, бачити потрібні об’єкти, находити приклади взаємозв’язку організмів один з одним і з умовами навколишнього середовища. Різноманітні і доскональні за будовою і ступенем пристосування до середовища рослини і тварини, яких можна спостерігати в природі, - найбільш сильний засіб впливу, який формує у учнів конкретні уявлення про природні екологічні системи – біогеоценозах і розвиває здібності учнів до дослідження природних комплексів. Кожна екскурсія дає хороший матеріал для виховання естетичних почуттів, поняття екологічних зв’язків, єдності і цілісності природних комплексів. Методика екскурсії залежить від її теми і цілей, віку і знань учнів. З метою формування екологічних понять проводять екскурсію в природу по темі: Рослинні угруповання. Життя рослин навесні. Освітні цілі: Навчальні: розвивати основні поняття “рослинність”, ”рослинне угруповання”, певний флористичний склад, ярусність в просторі (наземна і підземна) і в часі (різні часи розвитку рослини), пристосованість рослин до спільного існування; вивчати взаємовідносини між рослинами, між рослинами і тваринами, між рослинами і середовищем, ланцюги живлення, вплив людини на рослини і угруповання в цілому. Виховні: свідоме відношення до природи. Місце і час проведення екскурсії. Структура проведення екскурсії.
В ході цієї екскурсії можна провести фенологічні спостереження, спостерігати за рослиною, її ростом, розвитком на сухому і вологому грунті; на світлі і затіненій місцевості. Щоб підвищити ефективність екскурсії можна використати таку форму – мал. 1. Письмова інструкція вивішується в класному куточку за декілька днів до проведення екскурсії, а учням потрібно:
Цінність цієї письмової інструкції в тім, що:
Певні явища в житті рослин. Розпускання листків, цвітіння, плодоношення, листопад – повторюються рік у рік. Сезонні періодичні явища в житті рослин вивчають за допомогою фенологічних спостережень. Зміст фенологічних спостережень над пшеницею озимою.
Постійні фенологічні спостереження за рослинами рідного краю допомагають встановити особливості розвитку живої природи й визначити строки проведення сільськогосподарських робіт. Ці спостереження доступні кожному; їх треба вести регулярно й записувати в спеціальний зошит. Висновок. В кінці слід підкреслити, що сучасний стан викладання екології вже не задовольняє запити суспільства і не відповідає рівню розвитку науки. Потрібно шукати нові шляхи подання учням екологічних знань для кращого їх засвоєння і розуміння. Потрібно передивитись стратегію екологічної підготовки молодих людей. Основою її повинен бути міцний фундамент біологічної освіти в середній школі і вихід на екологічні проблеми суспільства через пізнання важливих законів живої природи, так як ці закони вже мають в собі ключі до поняття того, як потрібно будувати не суперечні відносини з навколишнім середовищем. Така спільна освіта послужить хорошою основою для подальшої деталізації екологічної підготовки молодих людей в різних сферах діяльності. Список використаної літератури
Мал. 1 підготовка до екскурсіїБудь ласка, не зберігайте тестовий текст. |