[ Видатки державного бюджету України Додаток Структура бюджету України ] | Кількість ліжок на один черговий пост при системі обслуговування хворих | ||
трьох-ступінчатій | двох-ступінчатій | ||
Терапевтичне, інфекційне для дорослих, неврологічне та ін. | 25 | 20 | |
Інфекційне для дітей та ін. | 13 | 10 |
Кількість посад медичного персоналу на один черговий пост визначають виходячи з загальної кількості робочих годин на рік та річної норми робочого часу. Загальна кількість робочих годин становить 365 днів · 24 год - 8760, робочих днів на рік (за винятком недільних, святкових та відпускних днів) 365 - 52 - 7 - 24 - 282. Розрахунок кількості посад на один пост наведено в табл. 3.4.
Показник | Робочий день, год | ||
7 | 6,5 | 6 | |
Кількість годин роботи за рік | 7 · 282 – 1974 | 6,5 · 282 - 1833 | 6 · 282 – 1692 |
3 урахуванням скороченого робочого дня у святкові дні | 1974 - 57 -- 1917 | 1833 - 28,5 --18043 | 1692 |
Кількість посад на один пост з округленням | 8760: 1917 -4,57 (4,5) | 8760: 1804,5 --435(5) | 8760: 1692 -- 5,18 (5) |
Аналогічно розраховують кількість посад при меншій тривалості відпустки. Штат адміністративно-господарського персоналу визначають залежно від категорії лікарні за типовими штатними розписами.
Чисельність персоналу кожної групи розраховують на початок, кінець року, а також середньорічну. Середньорічну кількість обчислюють так само, як і по фонду лікарняних ліжок.
Кількість лікарських посад — показник, що використовується для визначення витрат по амбулаторно-поліклінічному обслуговуванню населення. Згідно з діючими нормами на 10 тис. міського населення передбачено 11,8 посади лікаря, а для районних поліклінік сільських районів — 17,2.
Для дитячих поліклінік установлена норма: 1 лікар-педіатр на 1000 дітей до 14 років, а також 0,3 посади лікаря інших спеціальностей на 100 дітей.
Кількість середнього і молодшого медичного персоналу установлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.
Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунктів тощо.
Кількість лікарських відвідувань — показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення. Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості середньорічних лікарських посад, затверджених за кошторисом, кількості годин роботи лікаря цієї спеціальності на день, норми прийому хворих на годину та кількості робочих днів на рік.
Наприклад, в поліклініці 10 посад дільничих терапевтів. Кількість годин роботи одного лікаря на день 6 год ЗО хв, норма прийому в поліклініці за 3 год роботи — 15 чол. на день (5 чол. на годину). Надання допомоги вдома за 3,5 год — 7 чол. (2 чол. на годину). Усього 22 чол. на день (15 + 7). Кількість хворих, яких приймають за день усі лікарі, 22 · 10 - - 220. Кількість робочих днів на рік — 282. Отже, загальна кількість лікарських відвідувань за рік становить 220 · 282 - ~ 62 040.
Кількість ліжко-днів — показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розраховують множенням середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка на рік. При цьому слід ураховувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фактичних даних за минулі роки. Крім того, треба мати на увазі можливість збільшення кількості днів їхнього використання за рахунок кращого розподілу ліжок по відділеннях, скорочення простоїв ліжок, що виникають через капітальні ремонти приміщень, карантини, дезінфекцію та з інших причин.
Штати медичного персоналу для дитячих ясел визначають так само, як і вихователів у дитячих садках, тобто виходячи з кількості дітей, груп та тривалості їхньої роботи.
Кожна установа охорони здоров'я складає індивідуальний кошторис. В ньому витрати визначають за окремими статтями. Найбільшу частку в кошторисі (близько 60 %) становлять асигнування на заробітну плату.
Заробітну плату медичних працівників розраховують за чисельністю цих працівників та ставками заробітної плати, її планують окремо по лікарському, середньому і молодшому медичному та адміністративно-господарському персоналу.
Кількість штатних посад по кожній групі персоналу визначають на початок, кінець планового року та середньорічну. Цей показник на початок року розраховують виходячи з фактичної наявності посад на останню звітну дату, а на кінець — додаванням до кількості штатних посад на початок року приросту посад відповідно до зміни обсягу роботи установи. Середньорічну кількість штатних посад обчислюють так само, як кількість середньорічних ліжок.
Посадові оклади медичних працівників визначають з урахуванням кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації за штатним розкладом.
Тарифні розряди працівників охорони здоров'я наведено в табл. 3.5. теми. Державна влада не взяла на себе функцію створення умов розвитку ринкової інфраструктури, чим значною мірою пояснюється їхня функціональна спотвореність. Внаслідок цього потенційна енергія комерційного та приватного секторів економіки є малоінтегрованою у сферу загальнонаціональних пріоритетів.
№ пор. | Посада спеціалістів | Тарифний розряд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Лікарі-хірурги, лікарі-ендоскопісти, лікарі-анестезіологи-реаиіматолопі, які мають кваліфікаційну категорію· | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| вищу | 20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| першу | 19 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| другу | 18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| без категорії | 17 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Лікар-інтерн, лікар-стажист хірургічного профілю | 16 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Лікарі інших спеціальностей, які мають кваліфікаційну категорію:
Викладене дає підстави для висновку: глибоке реформування структури державного управління, піднесення рівня управління всіма ланками економічного процесу — одне з найневідкладніших і найважливіших завдань органів законодавчої та виконавчої влади. 3.1.4. Видатки на економічну діяльність державиВ умовах становлення ринкових відносин держава постійно скорочує асигнування на розвиток економіки з бюджету. Це об'єктивний процес, оскільки на зміну адміністративним методам приходять економічні, коли розширення і розвиток галузей економіки здійснюється за рахунок коштів підприємницьких структур. Проте державне регулювання темпів та пропорцій розвитку економіки, особливо при переважанні державної власності, є виправданим. Сутність проблеми полягає в тому, що, по-перше, е галузі, які без державної допомоги в умовах ринку не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави. Це передусім паливно-енергетичний, агропромисловий, металургійний комплекси. По-друге, в ринкових умовах тільки при державній підтримці можуть розвиватися наукоємні та технологічно складні виробництва. Необхідність державної підтримки розвитку економіки в умовах України зумовлена ще й тим, що після проголошення державної незалежності постало питання про створення власної економіки, оскільки народногосподарський комплекс України в умовах союзної держави був надмірно інтегрований і не являв собою в значній своїй частині технологічно замкнуте виробництво. Крім того, структура галузей економіки не відповідала потребам України, а була зорієнтована на потреби колишнього Союзу. Якщо до цього додати високий рівень мілітаризації тодішньої економіки, то значні асигнування, що виділяються з бюджету на розвиток народного господарства, стануть в більшій своїй частині виправданими. У 1992—1995 pp. витрати на народне господарство перевищували ЗО % усіх видатків з бюджету. Є підстави стверджувати, що на найближчу перспективу їхня висока частка зберігатиметься. У останні роки найбільше коштів направляється на капітальні вкладення, насамперед на соціальний розвиток села, зміцнення матеріально-технічної бази агропромислового комплексу, капітальні вкладення в соціальну сферу і на фінансування особливо важливих об'єктів виробничого призначення. Важливим напрямом вкладення бюджетних коштів є конверсія оборонного комплексу і створення нових видів продукції широкого вжитку. За цим напрямом фінансується ряд науково-технічних цільових комплексних програм підготовки та освоєння цивільної продукції. Крім бюджетних коштів на ці цілі залучатимуться ресурси підприємств і кредити банків. Відповідно до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" з бюджету використовуються кошти на землевпорядкування, експлуатацію і утримання зрошувальних і осушувальних систем, утримання ветеринарної мережі та інших бюджетних установ агропромислового комплексу. За рахунок бюджету фінансуються заходи з поліпшення родючості та рекультивації земель, розвитку племінної справи, ведення лісового господарства, формування фонду підтримки фермерських господарств, проведення земельної реформи тощо. У сільськогосподарському виробництві з бюджету фінансується ряд цільових програм, у тому числі з розвитку племінного тваринництва і захисту рослин, селекції елітного насіння, відтворення рибних запасів, розвитку соціально-культурної сфери у сільській місцевості тощо. 3.1.5. Видатки на фінансування оборони і правоохоронних органівВитрати на оборону об'єктивно зумовлені необхідністю захисту інтересів держави в міжнародному співтоваристві. Розмір витрат визначається передусім воєнною доктриною, яку затверджує Парламент, виходячи з співвідношення різних воєнних угрупувань у світі, напрямів зовнішньої політики України тощо. Витрати на оборону в кожному бюджетному році визначаються за встановленими нормами грошових видатків на різні потреби армії та флоту. Фінансування здійснюється за кошторисом Міністерства оборони України. У ньому визначають видатки на оплату поставок озброєння, техніки, палива, продовольства, матеріальних засобів, виплату заробітної плати військовослужбовцям, грошового утримання рядовому і сержантському складу військ, утримання вищих військових навчальних закладів, госпіталів, санаторіїв, лікувальних закладів, клубів тощо. Крім цього в кошторисах передбачають витрати на забезпечення господарсько-побутового облаштування військ, фінансування капітального будівництва, ремонт зброї та побутової техніки. Більшість витрат здійснюється централізовано, проте деякі витрати, наприклад виплата грошового забезпечення, ремонт військової техніки, провадять військові округи і з'єднання. Всі витрати здійснюються з загальнодержавного бюджету. Міністерство оборони України складає зведений кошторис витрат і подає його Міністерству фінансів для включення до бюджету. Міністерство фінансів України розглядає поданий кошторис щодо обґрунтування розрахунків і норм витрат. За необхідності в кошторис витрат Міністерства оборони вносяться корективи і уточнення. У процесі виконання бюджету здійснюється контроль за витрачанням коштів з боку як Міністерства фінансів, таких фінансових служб у військових частинах під керівництвом Головного фінансового управління Міністерства оборони України. В аналогічному порядку визначають витрати на фінансування Національної гвардії та правоохоронних органів з урахуванням специфіки їхньої діяльності. 3.1.6. Видатки на державне управлінняВитрати на управління розрізняють залежно від джерел їхнього покриття. Так, у цілому в державі вони мають досить складну структуру. Витрати на управління господарськими структурами різних типів і форм власності відносять на собівартість продукції, робіт і послуг. Господарські об'єднання, концерни, асоціації та інші формування покривають свої витрати за рахунок одержуваних відрахувань від прибутку підприємств, що входять до їх складу. Витрати на управління установами соціально-культурної сфери передбачаються в кошторисах цих установ і окремо в бюджеті не виділяються. Витрати на управління в бюджеті передбачаються тільки на утримання вищих і місцевих органів державної влади і управління, в тому числі законодавчої, виконавчої, судової влади і прокуратури. Розмір витрат визначають за кошторисом по кожному міністерству, відомству, Кабінету Міністрів, Верховній Раді, апарату Президента тощо. В кошторисі передбачають витрати за окремими статтями, в тому числі на заробітну плату управлінського апарату, відрахування на соціальне страхування, відрядження, витрати на придбання обладнання та інвентарю для управлінських цілей, ремонт адміністративних приміщень тощо. Витрати за кошторисами обґрунтовуються відповідними розрахунками. Основними показниками для визначення витрат є чисельність працівників, посадові оклади, площа приміщень і норми витрат. Чисельність апарату центральних органів управління встановлюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, а місцевих — місцеві Ради народних депутатів. Контроль за плануванням і витрачанням витрат на управління здійснює Міністерство фінансів України. Всі міністерства і відомства подають йому зведені кошториси своїх витрат для включення до бюджету. Аналогічно місцеві представницькі та виконавчі органи подають свої кошториси для включення до місцевих бюджетів. Фінансові органи перевіряють подані кошториси щодо обгрунтування витрат і дотримання чинного законодавства. При виявленні порушень у кошториси вносять відповідні зміни. В ході виконання бюджету фінансові органи здійснюють перевірки правильності та ефективності використання витрат на управління. Чисельність апарату органів законодавчої та виконавчої влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, за період з 1991 p. до кінця 1995 p. збільшилася в цілому на 44 %. У 1995 p. витрати на утримання апарату державного управління зросли у відношенні до ВВП в 1,4 раза. Зазначене збільшення чисельності апарату в окремих ланках державної влади та видатків на його утримання відбулося з таких причин. Апарат Верховної Ради України зріс на 114 одиниць (з 848 до 992), або на 17 %, у зв'язку з формуванням професійного Парламенту, розширенням функцій апарату Верховної Ради та створенням при постійних комісіях апарату їхніх секретаріатів (на 01.02.1995 p. штатна чисельність апарату Верховної Ради досягла 1295 одиниць). Апарат центральних органів виконавчої влади зріс на 5311 одиниць (з 9525 до 14 836), або на 55,8 %. За 1991-1994 pp. поряд з ліквідацією 12 центральних органів виконавчої влади та скороченням чисельності їхнього апарату і апарату ряду діючих органів у зв'язку з розбудовою України як незалежної держави було створено 29 нових міністерств, відомств та інших центральних органів з загальною чисельністю апарату 4657 одиниць. Крім того, у зв'язку з розширенням функцій апарат 18 діючих міністерств і відомств було збільшено на 1752 одиниці. В цілому кількість центральних органів державної виконавчої влади зросла на 16 одиниць. Апарат місцевих органів виконавчої влади, підпорядкований міністерствам і відомствам, зріс на 16 980 одиниць (з 40 618 до 57 598), або на 41,8 %, у зв'язку з створенням нових місцевих органів різних державних інституцій. Чисельність апарату органів місцевого і регіонального самоврядування, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, зросла на 52 197 одиниць (з 116 764 до 168 961), або на 44,7 %. При цьому збільшення чисельності на 9097 одиниць пояснюється тим, що до 1992 p. витрати на утримання управлінь сільського господарства і продовольства здійснювалися за рахунок коштів підвідомчих підприємств, і чисельність їх не враховувалася у складі органів виконавчої влади, а з 1992 p. зазначені управління утримуються за рахунок коштів бюджету. Крім того, після введення в дію Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", згідно з яким місцевим Радам надано право самостійно затверджувати структуру і штати місцевих органів, чисельність їхнього апарату збільшилася на 43100 одиниць, з них органів обласної ланки — на 1600 одиниць, або на 9,7 %, міської ланки — на 15 370 одиниць, або на 54,4 %, районної ланки — на 10 446 одиниць, або на 34,1 %, сільських і селищних Рад - на 15 684 одиниці, або на 37,8 %. Чисельність працівників судових органів зросла на 4792 одиниці, або на 35,8 %, згідно з рішенням Президії Верховної Ради України у зв'язку з проведенням судово-правової реформи. До 1992 p. органи прокуратури фінансувалися за рахунок союзного бюджету. З 1992 p. вони фінансувалися з державного бюджету України. Чисельність їх за 2 роки зросла на 1375 одиниць, або на 12,8 %, у зв'язку з розширенням їхніх функцій. Місцеві державні податкові інспекції (з 1996 p. — адміністрації) створено як самостійні органи у 1992 p. згідно з прийнятим Законом України "Про державну податкову службу". За 3 роки чисельність їхнього апарату зросла на 27 216 одиниць (з 27 184 до 54 400), або в 2 рази, у зв'язку з розширенням їхніх функцій та обсягів роботи з контролем за надходженням у бюджет платежів та сплатою податків як державними, так і комерційними підприємствами, приватними та іншими суб'єктами недержавних форм власності. Формування митниць в Україні здійснюється з 1992 p. Відтоді чисельність їх працівників зросла до 18 256 одиниць у зв'язку з розвитком їхньої мережі та розбудовою державного кордону України. Розширення структури, зростання чисельності штату органів державної законодавчої та виконавчої влади, на жаль, не супроводжувалися підвищенням рівня управління всіма сферами суспільного життя, в тому числі економікою. Недосконале управління залишається одним з найістотніших факторів, що гальмують реформування економіки. Повільно впроваджуються заходи щодо структурної перебудови діючої системи управління економікою, зокрема забезпечення поетапного переходу від галузевої до функціональної структури управління, а також перенесення значної частини функцій управління в регіони. Це пояснюється насамперед відсутністю державної програми розвитку регіонального управління економікою та місцевого самоврядування. Структурно невизначеною та малоефективною є система органів централізованого управління економікою. Великої шкоди прийняттю управлінських рішень завдає паралелізм функціональних повноважень деяких підрозділів Уряду України. Прикладом структурної невпорядкованості може бути організація управління соціальною сферою економіки та її фінансового забезпечення. Розподілом грошових ресурсів цієї сфери займаються: Міністерство праці, Міністерство соціального захисту, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості, Фонд Чорнобиля, відповідні підрозділи Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, Міністерства фінансів. Разом з тим до останнього часу відсутня ефективна вертикальна система організації адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Недостатньо дійовими є поки що органи державного управління, створені у зв'язку з ринковою трансформацією економіки — Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, Державний комітет по земельних ресурсах та ін. Передусім цим пояснюється стихійність та некерованість впродовж останніх років приватизаційних процесів, не зменшення, а навпаки, посилення тиску монопольних структур на перебіг економічних процесів. Найскладнішою ланкою управління виявилося управління державним сектором економіки. Існуюча система галузевого управління цим сектором за умов дії Закону України "Про підприємства в Україні" та інших нормативних актів, що обмежують права держави як власника майна, призвела до фактичної некерованості державних підприємств. Держава, по суті, не володіє також інструментарієм економічного управління комерційним та приватним секторами економіки, зокрема розвитком фінансово-банківської системи Державна влада не взяла на себе функцію створення умов розвитку ринкової інфраструктури, чим значною мірою пояснюється їхня функціональна спотвореність. Внаслідок цього потенційна енергія комерційного та приватного секторів економіки є малоінтегрованою у сферу загальнонаціональних пріоритетів. Викладене дає підстави для висновку: глибоке реформування структури державного управління, піднесення рівня управління всіма ланками економічного процесу — одне з найневідкладніших і найважливіших завдань органів законодавчої та виконавчої влади. 3.1.7. Інші видаткиУ структурі витрат державного бюджету України є такі, що мають специфічний характер і зумовлені певними обставинами. Так, починаючи з 1994 p. в бюджеті передбачаються кошти для надання позик заготівельним і переробним підприємствам та організаціям для заготівлі сільськогосподарської продукції за державним контрактом. Зазначені кошти передаються Міністерству сільського господарства і продовольства за спеціальним договором і підлягають поверненню після реалізації продукції споживачам. Група інших витрат містить також видатки на ліквідацію стратегічних озброєнь, реставрацію пам'яток архітектури, охорону навколишнього середовища, заходи, пов'язані з поверненням депортованих народів на попередні місця проживання. Сюди відносять також видатки на окремі програми, такі як фінансування заходів з підвищення безпеки і поліпшення гігієни праці та виробничого середовища, придбання обладнання для виробництва цінних паперів та документів суворого обліку. Значну частку в інших витратах займають видатки на зовнішньоекономічну та зовнішньополітичну діяльність. Це витрати на поставки продукції за міжурядовими угодами з іншими державами, витрати, пов'язані з утриманням установ за кордоном, сплата внесків до міжнародних організацій. Крім того, до цих витрат належить фінансування робіт зі спорудження будинків для посольств і представництв інших держав в Україні. Передбачені в бюджеті також витрати разового характеру. До них відносять будівництво потужностей для виготовлення валюти України, фінансування Національної космічної програми, програми досліджень і використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану, створення потужностей з переробки брухту і відходів дорогоцінних металів. Усі зазначені види витрат плануються згідно з окремими рішеннями Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Розмір витрат визначають на основі спеціальних розрахунків і експертних оцінок. IV. Пропозиції щодо покращення ефективності видаткової частини державного бюджету УкраїниВ основу розрахунків Державного бюджету на 1999 рік були покладені прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 1998 рік. Передбачалося, що обсяг валового внутрішнього продукту номінально складе 124,1 млрд грн., а в порівнянні з 1998 р. реально зменшиться на 1 %. Індекси росту оптових і споживчих цін намічалися в розмірі відповідно 1,353 і 1,25. Було враховано, що фонд оплати праці робітників, службовців, працівників кооперативів, малих і спільних підприємств, військовослужбовців складе 30 840 млн грн. При цьому середньомісячна заробітна плата робітників та службовців очікується в сумі 184,1 грн. Балансовий прибуток очікується в розмірі 7,7 млрд грн. Верховною Радою України був затверджений Державний бюджет України по доходах — 23895,3 млн грн. і по витратах — 25135,3 млн грн. Граничний рівень бюджетного дефіциту затверджений у сумі 1240,0 млн грн. У 1 кварталі 1998 року економічна і фінансова ситуація в Україні, незважаючи на визначені зрушення, залишалася складною. Реальний валовий внутрішній продукт за січень — березень 1999 року в порівнянні з відповідним періодом 1998 року зменшився на 4,8%. Зазначене зменшення відбулося в основному за рахунок зниження валової доданої вартості в будівництві на 22,9%, у торгівлі і сфері суспільного харчування — на 9,6%, на транспорті і підприємствах зв'язку — на 9,4%, у промисловості — на 1,8%. Індекс інфляції споживчого ринку з початку 1999 р. складав 103,5%, що на 1,8 процентних пункту перевищує відповідний показник за аналогічний період попереднього року. Рівень зареєстрованого безробіття з початку року збільшився на 0,3 процентних пункти і на 1 квітня 1999 року складав 4,0% працездатного населення. Найбільший рівень безробіття продовжує зберігатися в Івано-Франківської (7,6%), Чернігівської (7,1%), Львівської (6,7%), Волинської (6,6%) і Житомирської (6,4%) областях. Обсяги промислового виробництва за I квартал 1999 року зменшилися в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 2,4%. Істотне зниження мало місце в хімічній і нафтохімічної промисловостях (13,6%), промисловості будівельних матеріалів (8,7%), машинобудуванні і металообробці (5,5%). Найбільший спад виробництва за I квартал 1999 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року допущений підприємствами Івано-Франківської (на 28,25), Тернопільської (на 19,6%), Чернігівської (на 13,9%), Вінницької (на 13,8%) областей. Продовжувало погіршуватися фінансовий стан суб'єктів господарської діяльності. За січень — лютий 1999 року балансовий прибуток підприємств і організацій України складала 706,4 млн грн. і зменшився проти відповідного періоду 1998 р. майже на третину. У даний період збитково працювала майже половина (49%) підприємств. Сума допущених ними збитків склала 2149,0 млн грн. Продовжувалося збільшення дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств України. Так, дебіторська заборгованість на 1 березня 1999 року досягла 117,2 млрд грн. і збільшилася з початку року на 9,3 млрд грн., чи на 8,6%, а кредиторська — на 165,9 млрд грм. і збільшилася з початку року на 12,3 млрд грн., чи на 8%. Майже 36% продукції в січні - лютому 1999 р. було реалізовано шляхом бартерних операцій Найвищий рівень бартерних операцій мав місце в Рівненської (71,1%), Хмельницької (57,1%), Сумський (55,3%) областях. Збереження зазначених негативних явищ в економіці прямо впливає на виконання доходів бюджету і, відповідно, на фінансування витрат. Про це свідчить виконання бюджету й у I кварталі. Так, у зведений бюджет за січень — березень 1999 р. надійшло 6160,6 млн грн., чи 93,8% від прогнозних показників 1-го кварталу 1999 року і 18% від річних обсягів, а в державний бюджет — 3653,2 млн грн., що складає 88,1% від плану 1-го кварталу 1999 року і 15,5% від плану на 1999р. Дохідна частина зведеного бюджету за цей період склала 24,8% до ВВП, що на 2,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівнянні з аналогічним періодом 1998 р. номінальні доходи зведеного бюджету за 1 квартал 1999 року збільшилися на 8,3%, Державного бюджету — на 30,35%. Однак реальні доходи зведеного бюджету за даний період зменшились на 10,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а Державного бюджету — збільшилися на 7,3%. Найбільш вагомими в структурі доходів бюджету залишаються податкові надходження, що складають за даний період у зведеному бюджеті 4,7 млрд грн., чи 75,5%, а в Державному бюджеті — 2,6 млрд грн., чи 87,8%. За 1 квартал 1999 р. у зведений бюджет надійшло 1066,3 млн грн. податки на прибуток підприємств, що мень-1 ше прогнозного показника 1-го кварталу 1999 року на 24,5 млн грн. і суми надходжень за відповідний період минулого року на 191,9 млн грн. У Державний бюджет при плані надходжень цього податку на січень — березень у сумі 312,8 млн грн. надійшло лише 173,1 млн грн., що складає 55,3% від плану за 1 квартал 1999 року, чи 13,1 % від плану на рік. У місцеві бюджети при прогнозних надходженнях податку на прибуток у сумі 778 млн грн. надійшло 893,2 млн грн., чи 114,8%, що менше рівня надходжень за відповідний період минулого року на 365 млн грн. Таке положення надходжень пояснюється тим, що до 10.02.99 р. не здійснювалося розмежування надходжень цього податку між Державним і місцевим бюджетами і вони в повному обсязі зараховувалися в місцеві бюджети. Зменшення фактичних надходжень у місцеві бюджети в порівнянні з відповідним періодом минулого року пояснюється скасуванням понижуючого коефіцієнта і застосуванням з 1 січня 1999 р. повних норм амортизації, а також зменшенням проведених взаємозаліків у рахунок погашення недоїмки по податку на прибуток на 370,5 млн грн. Негативний вплив на надходження коштів у Державний бюджет зробило прийняття Верховною Радою України Закону України від 20 11.98 м № 269-X1V «Про внесення змін а статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті дії якого податкові зобов'язання податку на прибуток по звіті зменшувалися на суму переплати, отриманої за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6 по збиткових підприємствах. У цих умовах при запланованих надходженнях у Державний бюджет на I квартал 1999 року в сумі 49,5 млн грн. платникам було повернуто 38,1 млн грн. податку на прибуток. При цьому по платежах за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6 недоїмка за станом на 01.04.99 р. склала 75,1 млн грн., а переплата — 43,1 млн грн. Прогнозний показник 1 кварталу 1999 року по надходженнях податку на прибуток перевиконаний у 13 областях і в м. Києві. Разом з тим низький рівень виконання надходжень за січень — березень 1999 р. мав місце в наступних областях: Рівненської — 39,6, Миколаївської — 40,1, Запорізької — 62,1, Дніпропетровської — 64,9, Донецької — 66,5, Волинської — 68,2%. ОСНОВНОЮ ПРИЧИНОЮ НЕДОНАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ ПО ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ІЗ ГРОМАДЯН Є ЗАБОРГОВАНІСТЬ ПО ВИПЛАТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ЩО ЗА СТАНОМ НА 1 КВІТНЯ 1999 РОКУ ДОСЯГЛА МАЙЖЕ 7 МЛРД ГРН., ЧИ 63% ВІД НАРАХОВАНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА ПЕРІОД З ПОЧАТКУ РОКУ Спад виробництва і низька платоспроможність підприємств у звітному періоді вплинули на зростання податкової заборгованості в порівнянні з початком 1999 р. Так, недоїмки по податку на прибуток підприємств складає 558,7 млн грн., чи 39,1%. Найбільша питома вага недоїмки в загальному її обсязі по м. Києву — 12,2% і областям: Запорізької — 22,0, Дніпропетровської і Рівненської — 8,4, Львівської — 7,7, Миколаївської — 6,7, Донецької — 6,6%. Основними боржниками по зазначеному податку перед бюджетом є атомні електростанції. Негативний вплив на збільшення бюджетної заборгованості робить постійний перерозподіл НАЭК «Энергоатом» відпускного тарифу за відпущену електроенергію між атомними електростанціями, що відпускають електроенергію підприємствам. Оскільки підприємства не можуть розрахуватися за неї, то кількість боржників у цьому ланцюзі не зменшується. Заборгованість НАЭК «Энергоатом» перед атомними станціями досягла: у Запорізькій області — близько 500 млн грн., Миколаївської — 700 млн, Рівненської — 358 млн грн., у результаті чого недоїмка по податку на прибуток по них за станом на 01.04.99 р. складає близько 580 млн грн. Надходження податку на прибуток із громадян у зведений бюджет за 1 квартал 1999 року склали 840,1 млн грн., чи 93,4% від прогнозного показника звітного періоду і 21,3 — від річного обсягу. Сума зазначеного податку, що надійшла в Державний бюджет, склала 264,2 млн грн., чи 95,9% від плану на 1 квартал 1999 року і 21 7%—від плану на 1999р. Надходжень податку на прибуток із громадян за січень — березень отриманий на 54,7 млн грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Недоїмка по податку на прибуток із громадян на 01.04.99 р. склала 42,2 млн грн., що на 7,8 млн грн. більше, ніж на 01.01.99 р. Основною причиною недоїмка коштів по податку на прибуток із громадян є заборгованість по виплаті заробітної плати, що по стану на 1 квітня 1999 року досягла майже 7 млрд грн., чи 63% від нарахованої заробітної плати за період з початку року. Крім того, стала широко практикуватися, особливо в сільському господарстві, продаж працівникам продукції в рахунок нарахованої заробітної плати. Зважаючи на те, що в більшості випадків на розрахункових рахунках установ і організацій кошту відсутні, податок на прибуток із громадян у бюджет майже не перелічується. За січень - березень 1999 року в зведений бюджет надійшла плата за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 8,0 млн грн., що складає 47,4% від плану I кварталу 1999 року і 11,9% — від річного обсягу. У Державний бюджет надійшло 5,9 млн грн., що складає 43,7% від плану 1 кварталу і 10,9% — від плану на рік. Надходження плати за землю в зведений бюджет за січень - березень 1999 року склали 218,8 млн грн., чи 82,9% від прогнозного показника I кварталу і 19,9% — від річного обсягу. Деякі області мають істотне недовиконання плану I кварталу 1999 року. Так, Кіровоградська область виконала план надходжень плати за землю січня — березня лише на 52,8%, Миколаївська — на 57,9, Вінницька — на 64,4, Івано-Франківська — на 65,1, Луганська — на 67,7%. За станом на 01.04.99 р. загальна сума недоїмки по платі за землю складала 442,2 млн грн., у тому числі по областях: Донецької—66,3 млн грн., Дніпропетровської — 64,5 млн. Запорізької — 23,9 млн. Харківської — 23,0 млн, Львівської — 22,9 млн. Луганської — 20,4 млн грн., по Автономній Республіці Крим — 23,7 млн грн. і м, Києву — 21,6 млн грн. Значні суми недоїмок обумовлені тим, що деякі підприємства, що зокрема гірничодобувні, металургійні, не розраховуються з бюджетом по обов’язкових платежах через відсутність на розрахункових рахунках відповідних коштів. Крім того, значний вплив на зменшення надходженні земельного податку за 1 квартал 1999 року стало причиною для прийняття після твердження Державного бюджету України Закону України від 05.02.99 р. «Про списання і реструктуризацію податкової заборгованості платників податків — цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 р. і сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999р.». За січень - березень 1999 р. у зведений бюджет надійшов збір на спеціальне використання водяних ресурсів у сумі 22,7 млн грн., що складає 47,6% від прогнозного показника 1 кварталу і 9,5% від річного обсягу. Надходження збору за спеціальне використання водяних ресурсів у Державний бюджет складає 13,8 млн грн., чи 36,3% від запланованого показника 1 кварталу і 7,2% — від річного плану. Фактично за січень - березень 1999 року в Державний бюджет надійшов збір за геолого-розвідуальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, у сумі 17,4 млн грн., що складає 18,6% від плану надходжень 1 кварталу 1999 року і 4,6% від річного обсягу. Ненадходження відрахувань складають 76,1 млн грн., що пояснюється важким фінансовим станом видобувних підприємств і споживачів їхньої продукції. Фактично отримана сума податку на додаткову вартість у I кварталі склала 1635,6 млн грн., чи 19,7% річного плану. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження цього податку збільшилися на 428,8 млн грн. За даний період недоїмка по зазначеному податку зросла на 739,9 млн грн. і за станом на 01.04.99 р. склала 4809,8 млн грн. Насамперед це обумовлено збільшенням заборгованості підприємств перед бюджетом, що виникає внаслідок наявності значних сум дебіторської заборгованості, високого рівня бартеризації господарських операцій. Найбільший ріст недоїмки за січень — березень 1999 року відзначається в наступних областях: Запорізької — 142,2 млн грн., Луганської — 112,4 млн, Львівської — 103,8 млн, Харківської — 102 млн, рівненської — 58 млн, Івано-Франківської — 46,3 млн грн. У січні — березні в зведений бюджет надійшло 271,2 млн грн. акцизні збори по вітчизняним і 63,6 млн грн. — по імпортних товарах, відповідно 77,4 і 37% від прогнозного показника на 1 квартал. Надходження в Державний бюджет у сумі 250,4 млн грн. складають 62,1 % від запланованого показника на даний період. Продовжується збільшення суми недоїмки по акцизному зборі, що по вітчизняних товарах на 01.04.99р. складала 657,7 млн грн., що більше рівня 01.01.99 р. на 38 млн грн., чи на 13,4%, Найбільший приріст із початку року по Сумській області — у 3,5 рази. Чернігівської — у 3,3, Тернопільської — у 2,2, Хмельницької — у 2 рази. Житомирської — на 89,1%; Найнижчий рівень виконання акцизного збору в 1 кварталі склався в областях: Волинської (5,7%), Тернопільської (23,4%), Рівненської (27,4%), Чернівецької (29,3%), Полтавської (35%). Невиконання призначень також пояснюється зменшенням обсягів виробництва: — по спирту: у цілому по Україні — на 53,5; по Полтавській області — на 89,7; Тернопільської — на 66,5; Чернівецької — на 43,1 %; — по лікеро-горілчаних виробах: по Україні — на 36,8; по Рівненської області — на 93,1; Запорізької — на 80,6; Полтавської — на 69,7, Тернопільської — на 45,1 %. Сума гербового збору, що надійшла в 1 кварталі 1999 р. у зведений бюджет, склала 18,7 млн грн., чи 18,7% від прогнозного показника на даний період. Неподаткові надходження в зведений бюджет за січень — березень 1999 року склали 587,2 млн грн., чи 78,8% від прогнозного показника звітного періоду, у Державний бюджет — відповідно 467,3 млн грн., чи 71,9%. Викликає заклопотаність невиконання таких важливих показників неподаткових надходжень, як: рентна плата, відрахування від плати за транзит природного газу через територію України, надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння і майна Збройних Сил України, надходження амортизаційних відрахувань для фінансування заходів структурної перебудови базових галузей економіки, державний збір. Ненадходження доходів Державного бюджету за 1 квартал 1999 року по цих платежах складають 182,4 млн грн. За 1 квартал 1999 року у зведений бюджет надійшло лише 0,9 млн грн. рентної плати, тобто 3,4% від прогнозного показника за звітний період, чи 0,3% від річного обсягу. Сума відрахування від плати за транзит природного газу через територію України, що надійшла за січень — березень у зведений бюджет, склала 4,1 млн грн., чи 4,1% від прогнозного показника 1 кварталу 1999 року. Основною причиною низького рівня надходжень у Державний бюджет рентної плати і відрахувань від плати за транзит природного газу через територію України, як і в попередні періоди, є низький рівень розрахунків споживачів газу і розрахунки РАО «Газпром» з НАК «Нефтегаз України» не коштами, а постачаннями природного газу. ОСНОВНОЮ ПРИЧИНОЮ НИЗЬКОГО РІВНЯ НАДХОДЖЕННЯ У БЮДЖЕТ РЕНТНОЇ ПЛАТИ І ВІДРАХУВАНЬ ВІДПЛАТИ ЗА ТРАНЗИТ ПРИРОДНОГО ГАЗА ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ, ЯК І В ПОПЕРЕДНІ ПЕРІОДИ, Є НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ РОЗРАХУНКІВ КОРИСТУВАЧІВ ГАЗА І РОЗРАХУНКИ РАО «ГАЗПРОМ» З НАК «НЕФТЕГАЗ УКРАЇНИ» НЕ КОШТАМИ, А ПОСТАЧАННЯМ ПРИРОДНОГО ГАЗУ Надходження коштів від приватизації державного майна за 1 квартал 1999 р. складають 152,1 млн грн,, чи 96,2% від прогнозного показника січня — березня 1999 року, чи 21,1 від обсягу на рік. У Державний бюджет надходження коштів від приватизації майна державної власності в січні — березні 1999 року склали 125,1 млн грн., чи 85,2% від завдання на 1 квартал, чи 18,5% від плану на рік. Надходження по цьому показнику в місцеві бюджети за 1 квартал 1999 року виконані на 27,1 млн грн., чи на 60,1% від річного показника. Зазначені надходження значно перевиконані практично по всіх областях у зв'язку з надходженням коштів за об'єкти, приватизація яких була здійснена в останні два місяці минулого року, а також у зв'язку з передачею в процесі реструктуризації державних підприємств у комунальну власність об'єктів соціальної сфери з наступною їх приватизацією. Державний бюджет надійшло 41,0 млн грн., що складає 62,4% від плану на I квартал, чи 13,7% від обсягу на рік. Невиконання надходжень у Державний бюджет обумовлено недонадходженням державного збору по позовах в арбітражні суди. Нестабільність законодавства значно ускладнює роботу з мобілізації 10% амортизаційних відрахувань для фінансування заходів структурної перебудови базових галузей національної економіки. З передбачених Державним бюджетом України на 1 квартал 1999 р. 188 млн грн. надійшло 129,4 млн грн., чи 68,9% від плану на січень — березень і 11,5% від річного обсягу. Законом України від 16.03.99 р. «Про внесення змін у статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільнені від сплати 10% амортизаційних відрахувань сільськогосподарські виробники, що перейшли на сплату фіксованого сільськогосподарського податку. З прийняттям цієї норми в Державний бюджет не надійде близько 300 млн грн. За січень — березень 1999 року надходження в Державні цільові фонди склали в зведеному бюджеті 871,6 млн грн., чи 115,3% від прогнозного показника 1 кварталу і 30,1 % від обсягу на гад. Зазначені надходження в Державний бюджет надійшли в сумі 557,7 млн грн., чи 106,2% від плану на 1 квартал 1999 року і 28,2% від річного плану. Виконання зазначених доходів забезпечується насамперед за рахунок надходжень у Державний інноваційний фонд, що склали 126,6% від плану 1 кварталу 1999 року, відрахувань і збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і зміст автомобільних доріг загального користування — 117,8%, платежів у Фонд соціального захисту інвалідів— 142,9%. Разом з тим надходження збору у Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення за 1 квартал 1999 року склали 114,5 млн грн., чи 86,7% від плану на січень - березень і 28,6% від річного обсягу; збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття в Державний фонд сприяння зайнятості населення заданий період становили 110,4 млн грн., чи 81,8% від плану на січень - березень і 19,9% від річного обсягу. Надходження збору за забруднення навколишньої природного середовища в зведений бюджет склали за 1 квартал 1999 року 8,4 млн грн., чи 69,3% від прогнозного показника на даний період і 19,3% від обсягу за рік. У Державний бюджет надійшло 1,4 млн грн., чи 39,6% від плану на 1 квартал 1999 року і 11% від річного плану. У цілому невиконання надходжень запланованих бюджетних доходів зв'язано також з несвоєчасною і неповною сплатою суб'єктами підприємницької діяльності платежів у бюджети всіх рівнів, що привело до збільшення в 1 кварталі 1999 року суми недоїмки по сплаті цих платежів. Так, заборгованість підприємств по сплаті податків і зборів перед бюджетом за січень — березень 1999 року виросла на 3705,8 млн грн., чи на 37,4, і на 1 квітня 1999 р. складала 13604,3 млн грн. У загальній сумі заборгованості перед бюджетом за станом на 01.04.99 р. недоїмка складає: Найбільші суми заборгованості на 1 квітня 1999 р. мають місце по м. Києву (1631,6 млн грн.) і областям: Дніпропетровської — 3676,4, Донецької — 1041,4, Полтавської — 891,1, Запорізької — 825,7, Харківської — 797,7, Луганської — 723,2, Київської — 583,0, Львівської — 513,1 млн грн. Заборгованість по них складає 10710,2 млн грн.,чи 78,7% загальної суми недоїмки підприємств перед зведеним бюджетом України. Однієї з істотних причин невиконання надходжень у бюджет є внесення зміні в чинне законодавство після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік». Так, тільки прийняття і введення в дію трьох законодавчих актів приведе до річних ненадходжень платежів у бюджет у сумі майже 2 млрд грн., зокрема: — Закон України від 11.12.98 р. № 311-XIV «Про внесення змін у деякі закони України щодо сплати акцизного збору і ввізного мита і порядку сплати акцизного збору», що приведе до річних ненадходжень платежів у бюджет у сумі близько 420 млн грн.; — Закон України «Про списання і реструктуризацію податкової заборгованості платників податків — цукрових заводів (комбінатів) по стану на 1 січня 1999 року і сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року» — приведе до річних ненадходжень платежів у бюджет порядку 500 млн грн.; — Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про податок на додаткову вартість» у частині продовження дії ст. 11 5 щодо переліку товарів критичного імпорту. Річні ненадходження платежів у бюджет із прийняттям даного Закону складають порядку 1 млрд грн. РЕАЛЬНІСТЬ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ ЗАЛЕЖИТЬ БАГАТО В ЧОМУ ВІД ПРАВИЛЬНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА МАЙБУТНІЙ БЮДЖЕТНИЙ РІК. ПРОРАХУНКИ ЦЬОГО ПРОГНОЗУВАННЯ Є ОДНІЄЇ З ОСНОВНИХ ПРИЧИН, ЩО ПОРОДЖУЮТЬ ПРОБЛЕМИ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ За 1 квартал 1999 року в місцеві бюджети надійшло 2507,4 млн грн., чи 23,3% розрахункової суми доходів на рік Рівень виконання дохідної частини бюджетів адміністративно-територіальних одиниць за січень — березень 1999 року досить істотно відрізняється. Так, якщо бюджет Київської області по доходах виконаний на 34,4% від розрахункового річного показника. Харківської — на 33,2%, те надходження доходів у бюджет Миколаївської області складають всего 12,8% від розрахункового річного показника, Рівненської — 13,4%. За 1 квартал 1999 року в рахунок належної бюджетам адміністративно-територіальних одиниць дотації перелічено 344,8 млн грн., що складає 118,1 % від запланованого обсягу дотації на даний період. На фінансування передбачених місцевими бюджетами заходів за 1 квартал 1999 року спрямовано 2797,9 млн грн., що складає 21,9% розрахункового обсягу річних призначень, врахованих при формуванні показників Державного бюджету на 1999 р. Найнижчий рівень виконання видаткової частини в місцевих бюджетах за даний період по Миколаївській області — 13,0% розрахункового обсягу річних призначень, Тернопільської — 15,3; Волинської — 15,3; Херсонської — 15,7; Сумський — 16,5; Кіровоградської — 16,9%. Найвищий — по м. Києву — 36,9%; Харківської області — 35,0; Одеської — 27,8; Київської—26,8%. Варто підкреслити, що першочергові витрати бюджетів адміністративно-територіальних одиниць за січень — березень 1999 року профінансовані нижче середнього рівня загального виконання цих бюджетів. Так, витрати на охорону здоров'я профінансовані на 20,6% розрахункового річного обсягу призначень, утворення — на 21,4%, на фінансування соціального захисту і соціального забезпечення — на 18,2%, з них на допомогу родинам з дітьми — лише на 13,2%. У той же час витрати на зміст виконавчої влади профінансовані на 87,1 % розрахункового річного обсягу призначень, правоохоронної діяльності — на 42,0; житлового господарства — на 89,5; комунального господарства — на 51,8%. Дефіцит Державного бюджету за 1 квартал 1999 року складає 178,3 млн грн., чи 0,7% валового внутрішнього продукту. За рахунок Державного бюджету України за січень — березень 1999 року зроблено витрат на 3958,2 млн грн., що складає 74,0% від плану на 1 квартал 1999 року, чи 15,7% від обсягу на рік. На фінансування соціального захисту і соціального забезпечення спрямовано 309,7 млн грн., чи 71,6% від плану на 1 квартал 1999 року, соціально-культурних закладів, установ і заходів — 185,0 млн грн., чи 38,9%, фундаментальних досліджень і сприяння науково-технічному прогресу — 32,1 млн грн., чи 29,6%, державне керування — 160,7 млн грн., чи 63,7%, заходу, зв'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи,— 232,3 млн грн., чи 85,1%, дотації республіканському бюджету Автономній Республіці Крим, обласним і міському (м. Севастополя) бюджетам — 344,8 млн грн., чи 118,1 % від плану на 1 квартал 1999 року. Як видно з вищевикладеного, основною причиною бюджетних проблем є систематичне невиконання дохідної частини бюджету. У результаті держава виявляється не в змозі виконувати узяті на себе зобов'язання. Реальність доходів бюджету залежить багато в чому від правильності прогнозування соціально-економічних процесів на майбутній бюджетний рік. Прорахунки цього прогнозування є однієї з основних причин, що породжують проблеми бюджетного планування. Однак слід зазначити, що навіть максимально правильне планування доходів бюджету не являється достатньою умовою виконання дохідної і видаткової частини бюджету через негативну практику внесення, що має місце, змін у чинне законодавство по податково-бюджетних питаннях 1999 бюджетного року після прийняття Закону України про Державний бюджет на даний рік. Так, цього року через прийняття трьох законів бюджет недоодержить близько 2 млрд грн. Необхідно підкреслити, що незадовільний стан виконання бюджету негативно впливає на економічні процеси в цілому. Невиконання бюджетних зобов'язань приводить до виникнення нових неплатежів, підриваючи тим самим основи ринкового механізму. Бюджетна політика, спрямована на постійне скорочення витрат, без цілеспрямованих дій по збільшенню дохідної частини бюджету може привести до розвалу економіки держави. Вирішити задачу збільшення доходів держави не можна лише шляхом адміністративного тиску, не створивши при цьому для підприємств ефективних економічних стимулів для сплати податків. Варто скоротити податкові пільги, однак це скорочення не повинне бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості для суспільства того чи іншого виду діяльності. Велика кількість податкових пільг для одних підприємств означає високі податкові ставки для інших, що змушує останніх ховати свої доходи з метою збереження конкурентноздатності. При зменшенні податкових пільг з'явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства. Література
ДодаткиДодаток 1Структура бюджету України
Додаток 2Видатки зведеного бюджету України за січень — червень 1999—2000 років (млн. грн.)
| 0,20 | 722,2 | 253,2 | 35,06 | 0,35 | 225,11 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу | 511,2 | 141,4 | 27,66 | 0,26 | 544,4 | 240,6 | 44,20 | 0,34 | 170,17 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна оборона | 1702,8 | 557,9 | 32,76 | 1,01 | 2408,1 | 869,1 | 36,09 | 1,22 | 155,78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Правоохоронна діяльність і гарантування безпеки держави | 1723,7 | 625,2 | 36,27 | 1,13 | 2081,9 | 1156,8 | 55,56 | 1,62 | 185,03 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Освіта | 4661,8 | 1988,8 | 42,66 | 3,60 | 5976,0 | 2904,6 | 48,60 | 4,07 | 146,05 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Охорона здоров'я | 3927,2 | 1542,8 | 39,29 | 2,79 | 4578,7 | 2053,8 | 44,86 | 2,88 | 133,12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Соціальний захист і соціальне забезпечення | 4304,3 | 1734,9 | 40,30 | 3,14 | 6157,8 | 2598,2 | 42,19 | 3,64 | 149,76 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Житлово-комунальне господарство | 294,8 | 421,7 | 143,02 | 0,76 | 461,4 | 382,1 | 82,80 | 0,54 | 90,62 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Культура і мистецтво | 353,0 | 172,9 | 48,99 | 0,31 | 379,8 | 249,8 | 65,76 | 0,35 | 144,44 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Засоби масової інформації | 166,1 | 59,2 | 35,64 | 0,11 | 162,8 | 70,2 | 43,12 | 0,10 | 118,54 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фізична культура | 133,4 | 74,4 | 55,74 | 0,13 | 167,3 | 100,8 | 60,24 | 0,14 | 135,57 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Промисловість та енергетика | 2105,7 | 861,1 | 40,89 | 1,56 | 2177,0 | 934,3 | 42,92 | 1,31 | 108,50 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Будівництво | 1132,5 | 421,2 | 37,19 | 0,76 | 541,1 | 257,7 | 47,63 | 0,36 | 61,19 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство | 527,9 | 143,2 | 27,13 | 0,26 | 847,0 | 280,7 | 33,14 | 0,39 | 196,01 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика | 1165,7 | 856,6 | 73,48 | 1.55 | 1162,4 | 734,2 | 63,16 | 1,03 | 85,71 |
(млн. грн.)
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю | 161,5 | 33,4 | 20,65 | 0,06 | 487,5 | 186,6 | 38,28 | 0,26 | 559,49 |
Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення | 1746,8 | 697,8 | 39,95 | 1,26 | 1812,9 | 726,8 | 40,09 | 1,02 | 104,15 |
Охорона навколишнього природного середовища | 85,5 | 22,8 | 26,63 | 0,04 | 113,6 | 40,4 | 35,56 | 0,06 | 177,47 |
Попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха | 137,0 | 63,3 | 46,21 | 0,11 | 164,8 | 50,5 | 30,65 | 0,07 | 79,76 |
Поповнення державних запасів і резервів | 416,8 | 136,5 | 32,74 | 0,25 | 28,7 | 8,8 | 30,71 | 0,01 | 6,45 |
Обслуговування державного боргу | 3545,1 | 1571,1 | 44,32 | 2,84 | 5957,6 | 2176,6 | 36,53 | 3,05 | 138,54 |
Обслуговування внутрішнього державного боргу | 1536,0 | 416,6 | 27,12 | 0,75 | 1854,0 | 287,6 | 15,51 | 0,40 | 69,04 |
Обслуговування зовнішнього державного боргу | 2009,1 | 1154,6 | 57,47 | 2,09 | 4103,5 | 1889,0 | 46,03 | 2,65 | 163,61 |
Цільові фонди | 825,0 | 350,0 | 42,43 | 0,63 | 2060,8 | 1030,7 | 50,01 | 1,44 | 294,45 |
Інші видатки | 4023,7 | 1148,3 | 28,54 | 2,08 | 891,6 | 816,6 | 91,58 | 1,14 | 71,12 |
ВСЬОГО ВИДАТКІВ | 35492,0 | 14423,4 | 40,64 | 26,10 | 42323,0 | 19637,2 | 46,40 | 27,53 | 136,15 |
Перевищення видатків над доходами (дефіцит) | 1240,0 | 504,7 | 40,70 | 0,91 | 0,0 | -670,4 | | —0,94 | |
Видатки державного бюджету України за січень — червень 1999—2000 років
(млн. грн.)
ВИДАТКИ | Січень — червень 1999 року | Січень — червень 2000 року | Видатки за січень — червень 2000 ρ. порівняно з січнем — червнем 1999 p., % | |||||||||
Річний план | Виконано | Рівень виконання до річного плану, % | Питома вага у ВВП,% | Річний план | Виконано (загальний і спеціальний фонд разом) | Рівень виконання до річного плану, % | Питома вага у ВВП,% | План видатків загального фонду на 1 півріччя 2000 ρ. | Виконання загального фонду | Рівень виконання загального фонду до плану на 1 півріччя, % | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Державне управління | 1063,7 | 413,7 | 38,90 | 0,75 | 2069,9 | 1110,5 | 53,65 | 1,56 | 835,5 | 661,4 | 79,16 | 268,40 |
Судова влада | 132,0 | 40,8 | 30,88 | 0,07 | 195,2 | 68,1 | 34,89 | 0,10 | 77,3 | 66,2 | 85,64 | 167,09 |
Міжнародна діяльність | 549,5 | 112,5 | 20,47 | 0,20 | 722,2 | 253,2 | 35,06 | 0,35 | 444,7 | 253,2 | 56,94 | 225,11 |
Фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу | 511,2 | 138,5 | 27,09 | 0,25 | 544,4 | 236,7 | 43,48 | 0,33 | 210,4 | 144,5 | 68,68 | 170,92 |
| 1700,3 | 554,5 | 32,61 | 1,00 | 2405,6 | 866,1 | 36,00 | 1,21 | 691,7 | 673,2 | 97,33 | 156,20 |
Правоохоронна діяльність і гарантування безпеки держави | 1653,4 | 555,8 | 33,62 | 1,01 | 2000,7 | 1050,3 | 52,50 | 1,47 | 774,1 | 783,2 | 101,18 | 188,96 |
Освіта | 1480,9 | 464,1 | 31,34 | 0,84 | 2313,5 | 1017,9 | 44,00 | 1,43 | 684,5 | 582,0 | 85,03 | 219,34 |
Охорона здоров'я | 580,6 | 129,9 | 22,37 | 0,24 | 717,9 | 223,0 | 31,06 | 0,31 | 244,1 | 164,9 | 67,55 | 171,66 |
Соціальний захист і соціальне забезпечення | 2210,5 | 840,0 | 38,00 | 1,52 | 3726,9 | 1702,6 | 45,68 | 2,39 | 1672,4 | 1691,6 | 101,15 | 202,69 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Житлово-комунальне господарство | 23,9 | 0,54 | 2,27 | 0,001 | 2,3 | 0,6 | 26,55 | 0,00 | 1,0 | 0,50 | 50,00 | 110,54 |
Культура і мистецтво | 164,0 | 24,8 | 15,12 | 0,04 | 147,8 | 41,3 | 27,95 | 0,06 | 52,9 | 38,4 | 72,59 | 166,60 |
Засоби масової інформації | 161,0 | 37,4 | 23,23 | 0,07 | 157,0 | 47,9 | 30,50 | 0,07 | 47,5 | 39,3 | 82,74 | 128,07 |
Фізична культура і спорт | 81,7 | 23,8 | 29,13 | 0,04 | 111,5 | 40,0 | 35,88 | 0,06 | 48,7 | 38,5 | 79,06 | 168,10 |
Промисловість та енергетика | 2105,7 | 845,4 | 40,15 | 1,53 | 2177,0 | 933,6 | 42,88 | 1,31 | 829,6 | 851,8 | 102,68 | 110,43 |
Паливно-енергетичний комплекс | 1596,0 | 784,5 | 49,15 | 1,42 | 1913,0 | 838,2 | 43,82 | 1,17 | 811,0 | 838,2 | 103,35 | 106,84 |
Будівництво | 1132,5 | 240,6 | 21,25 | 0,44 | 439,0 | 8,3 | 1,89 | 0,012 | 54,8 | 1,5 | 2,74 | 3,45 |
Сільське, лісове господарство, рибальство і мисливство | 375,7 | 105,8 | 28,15 | 0,19 | 587,6 | 124,6 | 21,20 | 0,17 | 131,2 | 84,9 | 64,71 | 117,79 |
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика | 275,0 | 136,2 | 49,52 | 0,25 | 558,6 | 189,8 | 33,98 | 0,27 | 191,9 | 182,4 | 95,05 | 139,36 |
Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю | 146,0 | 29,0 | 19,84 | 0,05 | 465,8 | 176,3 | 37,85 | 0,25 | 247,7 | 170,4 | 68,79 | 608,71 |
Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення | 1746,8 | 697,8 | 39,95 | 1,26 | 1812,9 | 726,8 | 40,09 | 1,02 | 758,7 | 726,1 | 95,70 | 104,15 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Охорона навколишнього природного середовища | 85,4 | 21,7 | 25,39 | 0,04 | 113,5 | 39,5 | 34,79 | 0,06 | 34,3 | 25,7 | 74,93 | 182,10 |
Попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха | 91,8 | 24,1 | 26,25 | 0,04 | 121,2 | 34,1 | 28,14 | 0,05 | 42,6 | 33,1 | 77,70 | 141,53 |
Поповнення державних запасів і резервів | 416,8 | 136,5 | 32,74 | 0,25 | 28,7 | 8,8 | 30,71 | 0,01 | 5,6 | 3,7 | 66,07 | 6,45 |
Обслуговування державного боргу | 3545,1 | 1571,1 | 44,32 | 2,84 | 5957,6 | 2176,6 | 36,53 | 3,05 | 3052,4 | 2176,6 | 71,31 | 138,54 |
Обслуговування внутрішнього державного боргу | 1536,0 | 416,6 | 27,12 | 0,75 | 1854,0 | 287,6 | 15,51 | 0,40 | 575,9 | 287,6 | 49,94 | 69,04 |
Обслуговування зовнішнього державного боргу | 2009,1 | 1154,6 | 57,47 | 2,09 | 4103,5 | 1889,0 | 46,03 | 2,65 | 2476,5 | 1889,0 | 76,28 | 163.61 |
Цільові фонди | 794,5 | 322,4 | 40.59 | 0,58 | 1955,0 | 970.2 | 49,63 | 1,36 | 0,0 | 5,2 | | 300,89 |
Інші видатки | 1681,1 | 155.1 | 9,22 | 0,28 | 587,0 | 124,3 | 21,18 | 0,17 | 263,7 | 122,2 | 46,34 | 80,16 |
У τ ч резервний фонд Кабінету Міністрів | 300,0 | 104,4 | 34,79 | 0,19 | 240,0 | 51,1 | 21.29 | 0,07 | 88,1 | 50,4 | 57,21 | 48,96 |
РАЗОМ ВИДАТКІВ | 22709,0 | 7657,0 | 33,72 | 13,85 | 29918,6 | 12182,4 | 40,72 | 17,08 | 1139,1 | 9531,5 | 836,76 | 159,10 |
Міжбюджетні трансферти | 2426,3 | 1059,7 | 43,67 | 1,92 | 4027,9 | 2163,2 | 53,71 | 3,03 | 1632,0 | 2163,2 | 132,55 | 204,14 |
У τ ч дотації місцевим бюджетам | 2045,1 | 855,0 | 41,81 | 1,55 | 3993,2 | 2016,5 | 50,50 | 2,83 | 1622,1 | 2016,5 | 124,31 | 235,85 |
ВСЬОГО ВИДАТКІВ | 25135,3 | 8716,6 | 34,68 | 15,77 | 33946,5 | 14345,5 | 42,26 | 20,11 | 13029,1 | 11694,7 | 89,76 | 164,58 |
Дефіцит | 1240,0 | 450,1 | 36,30 | 0,81 | 0,0 | -509,2 | | -0,71 | | | | |
Внутрішнє фінансування | 610,0 | 730,6 | 119,77 | 1,32 | | 324,9 | | 0,46 | | | | |
Зовнішнє фінансування | 630,0 | -280,5 | 14,52 | -0,51 | | -834,1 | | -1,17 | | | | |
Видатки місцевих бюджетів за січень — червень 1999—2000 років
(млн. грн.)
| Січень — червень 1999 року | Січень — червень 2000 року |
| ||||||
Видатки | Розрахункові показники на рік | Виконано | Рівень виконання,% | Питома вага у ВВП,% | Розрахункові показники на рік | Виконано | Рівень виконання,% | Питома вага у ВВП,% | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Державне управління | 95,3 | 190,9 | 200,32 | 0,35 | 172,3 | 319,6 | 185,47 | 0,45 | 167,39 |
Судова влада | | 1,9 | | 0,003 | | 1,2 | | 0,002 | 62,14 |
Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу | | 2,9 | | 0,01 | | 3,9 | | 0,005 | 134,20 |
Національна оборона | 2,5 | 3,4 | 135,77 | 0,01 | 2,5 | 3,1 | 123,54 | 0,004 | 90,99 |
Правоохоронна діяльність і гарантування безпеки держави | 70,3 | 69,4 | 98,69 | 0,13 | 81,2 | 106,4 | 131,02 | 0,149 | 153,35 |
Освіта | 3180,9 | 1524,7 | 47,93 | 2,76 | 3662,5 | 1886,6 | 51,51 | 2,645 | 123,73 |
Охорона здоров'я | 3346,6 | 1412,9 | 42,22 | 2,56 | 3860,8 | 1830,8 | 47,42 | 2,566 | 129,58 |
Соціальний захист та соціальне забезпечення | 2093,9 | 8948 | 42,74 | 1,62 | 2430,9 | 895,6 | 36,84 | 1,255 | 100,08 |
Житлово-комунальне господарство | 271,0 | 421,1 | 155,42 | 0,76 | 459,2 | 381,5 | 83,08 | 0,535 | 90,59 |
Культура і мистецтво | 189,0 | 148,1 | 78,37 | 0,27 | 232,1 | 208,6 | 89,88 | 0,292 | 140,80 |
Засоби масової інформації | 5,1 | 21 8 | 424,77 | 0,04 | 5,8 | 22,3 | 386,01 | 0,031 | 102,21 |
фізична культура і спорт | 51,7 | 506 | 97,79 | 0,09 | 55,9 | 60,7 | 108,68 | 0,085 | 120,06 |
Промисловість та енергетика | | 15,7 | | 0,03 | | 0,7 | | 0,001 | 4,47 |
Будівництво | | 180 5 | | 0,33 | 102,1 | 249,4 | 244,30 | 0,350 | 138,15 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Сільське господарство, лісове господарство, рибальствоІ МИСЛИВСТВО | 152,1 | 37,4 | 24,60 | 0,07 | 259,4 | 156,1 | 60,18 | 0,219 | 417,14 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика | 890,7 | 720,4 | 80,88 | 1,30 | 603,9 | 544,5 | 90,17 | 0,763 | 75,58 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Інші послуги, пов'язані з економічноюДІЯЛЬНІСТЮ | 15,5 | 4,4 | 28,29 | 0,01 | 21,7 | 10,3 | 47,50 | 0,014 | 234,68 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека | 0,07 | 1,1 | 1469,73 | 0,00 | 0,07 | 0,8 | 1095,89 | 0,001 | 74,56 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха | 45,2 | 39,2 | 86,72 | 0,07 | 43,6 | 16,3 | 37,37 | 0,023 | 41,56 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Цільові фонди | 30,5 | 27,6 | 90,48 | 0,05 | 105,8 | 60,5 | 57,18 | 0,085 | 219,16 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Інші видатки | 2342,6 | 993,2 | 42,40 | 1,80 | 304,7 | 692,2 | 227,20 | 0,97 | 69,69 | |||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ ВИДАТКІВ | 12783,0
|