[ Аналіз транспортних витрат ] | ||||
Середньомісячна з/пл, грн. | 164 | 370 | 417 | 50 |
Середня тривалість робочого дня,г | 9,6 | 9,7 | 8,3 | 86 |
Прибуток на одного середньорічного працівника | 9,3 | 8,9 | 17,0 | 182 |
Рентабельність, % | 7,5 | 7,3 | 8,0 | 106 |
З вищенаведених даних таблиці 1.4 видно, що підприємство в цілому стабільно. Виторг від реалізації продукції, робіт і послуг зріс у 2002 році в порівнянні з 2000 на 59%. В наявності відсутність плинності кадрів, незважаючи на важке фінансове становище, у якому в принципі виявилася більшість підприємств автомобільної галузі. Це говорить про те, що керівництво підприємства і фахівці вчасно знайшли вихід зі скрутного становища, вишукали можливість стабільно виплачувати заробітну плату. Рівень рентабельності в звітному році вище проти 2000 року. Сильно зросла собівартість товарів і послуг. Це почасти пояснюється тим, що у серпні 2001 року відбулося різке падіння курсу гривні, через що, природно підскочили ціни на сировину і матеріали, зокрема на ПСМ.
2. Основні фактори впливу на рівень і суму транспортних видатків підприємства
Облік витрат і виконаних робіт вантажним автотранспортом ведеться на балансовому рахунку 20 «Основне виробництво». Він призначений для узагальнення інформації про витрати основного виробництва, тобто виробництва послуг автотранспорту, що стали метою створення даного підприємства. По дебету рахунка 20 «Основне виробництво» відображають прямі витрати, зв'язані безпосередньо з наданням автотранспортних послуг: витрата ПСМ, запчастин, розрахунки з персоналом по оплаті праці, а також непрямі витрати, зв'язані з керуванням і обслуговуванням основного виробництва.
По кредиту рахунка 20 «Основне виробництво» відображаються суми фактичної собівартості завершеної наданням автопослуг. Ці суми списуються з рахунка 20 у дебет рахунків 45 «Товари відвантажені», 46 «Реалізація продукції, робіт, послуг».
Аналітичний облік по рахунку 20 ведеться по видах витрат.
Таблиця 2.1
Господарські операції, здійснені в серпні 2000 року
Зміст господарських операцій | Сума, грн. | Кореспонден-ція рахунків | |
Дт | Кт | ||
активів | 2,8 | 20 | 05 |
2. Нараховано заробітну плату водіям | 5564,2 | 20 | 70 |
3. Нараховано відпускні водієві Рамазанову А.Т | 240,7 | 20 | 31 |
4. Зроблено відрахування на соц. нестатки | 2407,81 | 20 | 69 |
5. Нараховано знос основних засобів | 565,65 | 20 | 02 |
6. Послуги сторонніх організацій (ГТС, МТС) | 156,6 | 20 | 76/1 |
7. Зроблено витрати по ремонту даху гаража | 1386,29 | 20 | 31 |
8. Відпущені зі складу запасні частини | 5659,25 | 20 | 10/6 |
9. Відпущені ПСМ | 1673,36 | 20 | 10/5 |
10. Відпущені зі складу запасні частини | 1943,47 | 20 | 10/6 |
11. Нараховано знос МБП | 130 | 20 | 13 |
12. Списано загальногосподарські витрати | 1329,28 | 20 | 26 |
13. Виконано роботи з наступною оплатою | 9985,57 | 45 | 20 |
14. Виконані автопослуги | 6576,86 | 46/6 | 20 |
Тому що немаловажне значення в господарській діяльності підприємства грає здача автотранспорту в оренду, необхідно вказати обов'язкові проводки по цьому виду діяльності
Таблиця 2.2
Облік прибутків від здачі автотранспорту в оренду
Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
Дт | Кт | |
Здано автомобіль в оренду | 01/1 | 01/2 |
Перераховано орендну плату від орендарів | 51 | 76/1 |
Отримано прибуток від здачі автотранспорту в оренду | 76/1 | 80 |
Нарахований ПДВ від прибутків по оренді | 80 | 68 |
Перерахований ПДВ у бюджет | 68 | 51 |
В умовах переходу до ринкових відносин автомобільний транспорт є найважливішою частиною виробничої інфраструктури.
Для підвищення ефективності використання автотранспорту на підприємстві необхідний комплексний підхід до оцінки виконуваних ними транспортно-технічних операцій в умовах орієнтації виробництва на кінцеві результати.
При визначенні собівартості продукції на автомобільному транспорті практикується умовний розподіл витрат на перемінні і постійні. До перемінних витрат відносять ті, котрі залежать від зміни загального пробігу автомобілів. Це витрати на паливо, мастильні матеріали, технічне обслуговування і ремонт автомобілів, амортизаційні відрахування по рухливому складі й ін. У перемінні витрати умовно включають деякі види витрат, що не залежать від пробігу автомобілів, наприклад внутрігаражна витрата палива, щоденне обслуговування, обтиральні матеріали, частина витрат по ремонті автомобілів (наприклад, витрати на фарбування)
До постійних витрат відносять ті, котрі не залежать від загального пробігу автомобілів. Вони плануються на 1 автомобіль-день роботи. Це накладні витрати і заробітна плата водіїв. Заробітна плата водіїв вантажних автомобілів при відрядній системі оплати праці включається в постійні витрати умовно, тому що її величина залежить від відстані перевезень вантажів і, отже, від пробігу автомобілів
3. Аналіз виконання плану та динаміка транспортних видатків
Основними кількісними показниками використання вантажного автотранспорту є обсяг перевезень і вантажообіг. Як уже відзначалося вище, частина машин підприємство здає клієнтам за договором оренди, тому дані нижченаведених таблиць дані по автомашинах, що знаходяться в перебігу року в розпорядженні АТП.
Таблиця 3.1
Виконання плану перевезення вантажів за 2002 р.
Показники | План. | Факт. | % виконання |
Кількість машин на балансі підприємства, з них - в оренді -на підприємстві | 22
12 10 | 22
13 9 | 100
108 90 |
Перевезено вантажів, тис.т | 15,2 | 14,0 | 92,1 |
Загальний обсяг вантажообігу, т/км | 668,8 | 614,6 | 91,9 |
Загальний пробіг автопарку, тис. км | 356.2 | 307.2
| 86 |
У розрахунку на 1 а/м
|
1520
67020 35620 |
1555,5
68288 34133 |
102
101,9 95.8
|
Середня відстань перевезення, км | 44 | 43,9 | 99,7 |
З даних таблиці 3.1 бачимо, що в звітному році в розпорядженні підприємства знаходилося фактично 9 вантажних автомобілів, що складає 40,9% від їхньої загальної кількості. План вантажообігу, що був розрахований на 10 машин, виконаний на 91.9%. План виконання перевезення вантажів виконаний на 92,1%.
За даними таблиці 3.1, використовуючи прийом елімінування, можемо визначити ступінь впливу окремих факторів на обсяг виконаних робіт вантажним автотранспортом.
Таблиця 3.2
Вплив окремих факторів на обсяг виконаних робіт вантажним автотранспортом
Показники | 2002 р. | Отклонение от плана: +(-) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
План | факт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
А | б | у | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Среднєсписочне число вантажних автомобілів | 10 | 9 | -1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. Відпрацьовано днів у середньому на один автомобіль | 236 | 241 | +6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. Середньодобовий пробіг автомобіля з вантажем, км | 118 | 116 | -2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. Середня завантаженість автомобіля, т | 3.6 | 3.8 | +0.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. Виконано робіт, тис.т/км Відхилення обсягу виконан. робіт, тис.т/км у тому числі за рахунок зміни
| 670.2
Таблиця 3.3 Динаміка і структура витрат на вантажні перевезення
Як видно з даних таблиці 3.3, сума фактичних витрат на послуги вантажного автотранспорту склала 293,6 тис. грн. У структурі витрат у 2002 році переважне місце займають загальногосподарські витрати, потім йде автомобільне паливо. 4. Шляхи зниження транспортних видатків Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах і по чинниках. Джерела — це витрати за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати виробництва. Чинники — це техніко-економічні умови, під впливом яких змінюються витрати. Основними джерелами зниження витрат виробництва і реалізації продукції є :
На економію ресурсів дуже впливає число техніко-економічних чинників. Найбільший вплив мають такі групи внутрішньовиробничих чинників :
Підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці призводить до зниження витрат сировини, матеріалів і заробітної плати. Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхньго використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторне використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій. На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються. Відсоток зниження розміру витрат за рахунок зменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали може бути розрахований по формулі: ЗВм = ( 1 - jм x jц )Ум х 100, де j—індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницю продукції; jц—індекс зміни цін на сировину і матеріали; Ум—питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства ( у відсотках ). Зниження витрат підприємства забезпечується за рахунок зменшення витрат живої праці на одиницю продукції і темпів зростання його продуктивності стосовно темпів зростання середньої заробітної плати. Розмір зниження витрат ( у відсотках ) за рахунок росту продуктивності праці можна визначити за формулою : ЗВзп = ( 1 - jзп : jпп )Узп х 100, де
jзп—індекс росту середньої заробітної плати; jпп—індекс росту продуктивності праці; Узп —питома вага заробітної плати у витратах підприємства, (у відсотках) Існує ще один вид визначення динаміки собівартості. Він здійснюється на основі розрахунку індивідуального індексу собівартості : is = Z 1 / Z 0 , де Z 1 і Z 0 базова і звітна собівартості одиниці продукції Коли на підприємстві випускається декілька видів продукції, то динаміку собівартості усього виробництва визначають на основі розрахунку загального індексу собівартості в якому фактично випущена в звітному періоді товарна продукція оцінюється по фактичній собівартості звітного періоду, а потім також продукція оцінюється по плановій собівартості або по фактичній собівартості базисного періоду : I 2 = е Z 1 Q 1 / е Z 0 Q 0 Z 0 - собівартість одиниці продукції в базовому періоді або за планом. Q 1 , Q 0 - кількість продукції в звітному періоді. Z 1 - собівартість одиниці продукції в звітному періоді. Для окремої продукції використовують показник собівартості продукції виражений у витратах на у.о. товарної продукції. Цей показник одержують шляхом ділення повної собівартості усієї товарної продукції на вартість цієї товарної продукції в оптових цінах підприємства. Він визначається в чотирьох варіантах. 1 Витрати на у.о. товарної продукції по затвердженому плані: е Z пл Q пл / е P пл Q пл 1 Витрати на у.о. фактично випущеної товарної продукції. а) за планом перерахованому на фактичний обсяг випуску і асортимент продукції; Z пл Q пл / P пл Q пл б) фактично, у цінах, що діяли в звітному році ; Z 1 Q 1 / P 1 Q 1 в) фактично, у цінах, прийнятих у плані ; Z 1 Q 1 / P пл Q 1 , де Z пл - планова собівартість одиниці продукції ; Z 1 - фактична собівартість продукції ; P пл - планова оптова ціна одиниці продукції ; P 1 - фактична оптова ціна одиниці продукції ; Q пл - кількість одиниць за планом ; Q 1 - фактична кількість одиниць продукції ; Методи оцінки впливу техніко-економічних чинників на зниження витрат підприємства, що наведені вище, можуть використовуватися як при аналізі, так і при плануванні собівартості продукції на майбутній період. 5. Прогноз транспортних видатків на майбутній рік Розрахунок витрат наступного року не представляє особливої складності, оскільки їхня структура на поточний період майже не зміниться. Постійні витрати виявляться незмінними, а перемінні збільшаться. При розрахунку перемінних витрат можна знайти ставку нарахування перемінних витрат на одне замовлення використовуючи дані попереднього періоду. Для того, щоб знайти величину перемінних витрат на 2003 рік треба визначити кількість замовлень по кожнім виді послуг, що робляться. Адміністрація АТП припускає, що кількість замовлень зросте рівномірно на 10%. Отже кількість замовлень кожного структурного підрозділу зросте на цю величину. Перемінні витрати будуть дорівнюють добуткові кількості відвідувань відділення на відповідну їм ставку нарахування перемінних витрат. Постійні витрати не зміняться. Підсумовуючи витрати по кожнім підрозділі визначимо собівартість одного замовлення. Отримані результати показують, що при збільшенні кількості замовлень АТП, знижується собівартість витрат на їхнє виконання. Це відбувається через те, що змінюються тільки перемінні витрати, у постійні залишаються незмінними, тобто збільшується тільки частина витрат. При середній ціні замовлення 31,9$ прибуток АТП за рік складе: Прибуток від продажів 31,9*36 190 1 154 461 Собівартість послуг 817 331 Прибуток 337 130 У порівнянні з можливим прибутком попереднього року цей прибуток здається дивно низкою. Це походить із за того, що «переплата» замовників інших підрозділів знизилася, оскільки зменшилася собівартість надання послуг у підрозділах з максимальними витратами і розривши між рівнями цін скоротився. Плату за замовлення можна запропонувати залишити максимальної з можливістю надання різних знижок. ВИСНОВКИ Виробництво будь-якого товару потребує затрат економічних ресурсів, що, у силу своєї відносної рідкості, мають визначені ціни. Кількість якогось товару, що фірма намагається запропонувати на ринку, залежить від цін (витрат) і ефективності використання ресурсів, необхідних для його виробництва, з одного боку, і від ціни, по якій товар буде продаватися на ринку, - з іншого. Проте в процесі виробництва фірма-виробник поряд із витратами виробництва несе також витрати на просування товару на ринок, проведення маркетингових досліджень, організацію реклами, сплачує податки тощо. Затрати, витрати, собівартість, є найважливішими економічними категоріями. Їхній рівень багато в чому визначає розмір прибутку і рентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності. Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалювання економічної діяльності кожного підприємства. В залежєності від виду продукції, характеру технологічного процесу, особливостей переробки сировини використовують різні методи калькулювання (оцінки) витрат. До основних та найбільш практичних належать: метод прямого розрахунку, розрахунково-аналітичний метод, нормативний метод, параметричний метод, коефіцієнтний метод, метод виключення витрат, комбінований метод.Проте основним завданням економіста є не тільки підрахування вже наявних витрат, але і знаходження всеможливих шляжів зниження витрат. Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах та чинниках. В середині підприємства витрати можна знижувати за рахунок зміни норм використання сировини, зменшення витрат живої праці на одиницю продукції тощо. Для цього розроблено ряд показників (індексів), які нині широко використовуються на підприємствах.Значне зниження витрат досягається за рахунок застосування прогресивних методів організації виробництва, наприклад система “just in time”.ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|