[ Агрохімічна оцінка нового виду добрива ] | Чисельність мікроорганізмів, млн. шт. в 1г ґрунту | |||
органотрофні | амілолітичні | гуматрозклада-ючі | ||
Без добрив (контроль) | 9,80 | 13,9 | 9,10 | |
Буре вугілля (1,5 т/га) | 9,40 | 6,70 | 9,30 | |
Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га) | 17,6 | 15,1 | 17,8 | |
N30P40K15 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД | 5,80 | 7,00 | 8,90 | |
Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га) | 15,3 | 7,20 | 13,9 | |
N60P80K30 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД | 9,60 | 8,71 | 9,30 | |
Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га) | 13,8 | 7,93 | 12,4 | |
N90P120K45 – еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД | 6,30 | 8,12 | 11,9 |
Нами встановлено, що при внесенні ОМД “ТЕКОС-2” рівень органотрофних мікроорганізмів в ґрунті в 1,6-3,0 рази був вищим в порівнянні з внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Кількість амілолітичних мікроорганізмів була самою високою при внесенні 1,5 т/га ОМД і становила 15,1 при вмісті на контролі 13,9 млн. шт. в 1 г ґрунту. При внесенні 3,0 і 4,5 т/га ОМД кількість мікроорганізмів цієї групи зменшилася в 1,9 і 2,0 раза в порівнянні з контролем. Вміст гуматрозкладаючих мікроорганізмів при застосуванні ОМД на 0,5–8,9 млн. шт. в 1г ґрунту переважав варіанти із внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Така велика чисельність гуматрозкладаючих мікроорганізмів дозволяє припустити, що гумусові сполуки бурого вугілля в ґрунті підлягатимуть подальшій активній мікробній трансформації.
Отже, використання ОМД “ТЕКОС-2” сприяє зростанню відносної стійкості мікробного ценозу ґрунту порівняно з мінеральними добривами. Це проявляється в тому, що у варіантах, де застосовували зазначене добриво, створюються умови для оптимального співвідношення мікроорганізмів, які утилізують органічний і мінеральний азот, що блокує деструкційний метаболізм ґрунтової мікрофлори й послаблює напругу мінералізаційних процесів, а отже, активізує трансформацію органічної речовини ґрунту.
ВПЛИВ ДОБРИВ НА ДЕЯКІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ
ЯРОЇ ПШЕНИЦІ
Фотосинтетична активність посівів ярої пшениці значною мірою залежить від рівня мінерального живлення. Основними показниками, які визначають фотосинтетичну активність посівів, є вміст сухої речовини у рослинах, розміри асимілятивного апарату, чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). В процесі росту і розвитку рослин пшениці суха речовина у них нарощується не рівномірно, що пов’язано з рівнем мінерального живлення (табл. 2).
Т 8
На початку вегетації пшениці площа листової поверхні збільшується дуже повільно. Так, на контролі листова поверхня була 13,6 тис. м2/га. При внесенні ОМД вона зросла порівняно з контролем на 2,2–6 тис. м2/га, а еквівалентної кількості мінеральних – на 1,8–5,3 тис. м2/га. Максимальні значення площі листків, відмічалися в період трубкування-колосіння ярої пшениці (через 55-65 днів після сівби). У варіанті, де вивчали вплив 4,5 т/га ОМД, в середньому за три роки досліджень, площа листків становила 42,2 тис. м2/га, тоді як при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив – 39,6 тис. м2/га. На контролі цей показник був 32,1 тис. м 2/га. У подальшому площа листкової поверхні зменшувалася в наслідок відмирання листків.
Відомо, що із збільшенням площі листків зростає фотосинтетичний потенціал (ФП). В наших дослідженнях найінтенсивніше підвищення фотосинтетичного потенціалу спостерігалося в фазу колосіння ярої пшениці. Так, при внесенні 4,5 т/га ОМД фотосинтетичний потенціал становив 2743 тис. м2 за добу, а еквівалентної кількості мінеральних добрив - 2574 тис. м2 за добу. На контролі цей показник був 2087 тис. м2 за добу.
Установлено, що із зростанням фотосинтетичного потенціалу підвищується врожайність сільськогосподарських культур. Наші дослідження підтвердили це припущення і довели високу кореляційну залежність між фотосинтетичним потенціалом і врожайністю зерна ярої пшениці – коефіцієнт кореляції в середньому за три роки досліджень становив 0,946.
Важливим завданням є не тільки збільшення асиміляційної поверхні, але й підвищення інтенсифікації фотосинтезуючого апарату. Один із показників, який характеризує інтенсивність його роботи – чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). Так, ЧПФ на контролі в фазу кущіння становила 1,98 г/м2 за добу. При внесенні ОМД цей показник зріс на 0,55-1,94, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 0,53-1,71 г/м2 за добу.
Аналіз подекадної динаміки ЧПФ показав, що вона коливається впродовж вегетації набуваючи максимального значення в період трубкування-колосіння ярої пшениці. Це можна пояснити інтенсивнішою асиміляцією у молодих листків і більшою її тривалістю роботи на протязі доби. Площа листків у цей час близька до оптимальної, що поліпшує умови освітлення й не викликає затінення рослин. Так, у зазначений період найвища продуктивність фотосинтезу спостерігалася при
Таблиця 2 - Фотосинтетична активність посівів ярої пшениці при застосуванні добрив (середнє за 2000-2002рр.)
Варіант досліду | Вміст сухої речовина, ц/га | Площа листків, тис. м2/га | Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7* | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7* | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Без добрив (контроль) | 0,16 | 3,23 | 7,66 | 13,2 | 35,4 | 34,6 | 33,3 | 13,6 | 17,3 | 20,0 | 23,4 | 32,1 | 26,7 | 23,9 | 1,98 | 2,38 | 2,54 | 8,02 | -0,27 | -0,64 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Буре вугілля (1,5 т/га) | 0,17 | 3,60 | 8,42 | 14,8 | 37,7 | 36,5 | 34,9 | 13,7 | 17,4 | 20,1 | 23,5 | 33,0 | 26,9 | 24,1 | 2,29 | 2,57 | 2,92 | 8,09 | -0,41 | -0,61 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га) | 0,30 | 5,07 | 11,5 | 21,5 | 51,2 | 53,4 | 52,9 | 15,8 | 21,5 | 24,3 | 27,4 | 35,0 | 30,5 | 27,6 | 2,53 | 2,77 | 3,85 | 9,55 | 0,65 | -0,15 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
N30P40K15 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД | 0,25 | 4,88 | 10,6 | 20,0 | 47,1 | 48,8 | 48,4 | 15,4 | 21,1 | 23,2 | 26,6 | 33,3 | 30,0 | 26,4 | 2,51 | 2,57 | 3,64 | 9,05 | 0,56 | -0,15 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га) | 0,35 | 5,91 | 15,9 | 27,9 | 62,4 | 69,5 | 71,4 | 17,6 | 22,7 | 25,1 | 28,7 | 36,9 | 32,3 | 29,9 | 2,73 | 4,13 | 4,38 | 10,5 | 2,06 | 0,59 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
N60P80K30 - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД | 0,31 | 5,63 | 13,8 | 25,2 | 57,9 | 64,1 | 65,1 | 17,1 | 22,1 | 24,4 | 28,1 | 35,9 | 31,7 | 28,7 | 2,69 | 3,40 | 4,24 | 10,3
в 10 Отже створення оптимальних умов живлення є важливим фактором, який впливає на нарощування асимілюючої поверхні рослин пшениці та їхню продуктивність. За сприятливих погодних умов при внесенні 4,5 т/га ОМД створюється для рослин оптимальне співвідношення ФП і ЧПФ у результаті чого підвищується їхня загальна продуктивність. УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ЯРОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДОБРИВ Для одержання високих і стійких валових зборів зерна пшениці велике значення має своєчасне й ефективне проведення заходів, спрямованих на зростання урожайності та поліпшення якості продукції. Підвищення продуктивного потенціалу сортів можливе на основі урахування рівня мінерального живлення, грунтово – кліматичних умов, попередника, впровадження сортової агротехніки. У наших дослідженнях внесення ОМД “ТЕКОС-2” сприяло приросту врожаю зерна ярої пшениці (табл. 3). Таблиця 3 - Урожайність зерна ярої пшениці сорту Миронівська яра (середнє за 2000 – 2002 рр..), т/га
Так, у середньому за три роки досліджень, врожайність зерна ярої пшениці на контролі становила 2,97 т/га. При внесенні 1,5 та 3 т/га ОМД вона зросла відповідно на 14,3% (0,43 т/га) і 17,6% (0,53 т/га), а еквівалентної кількості мінеральних добрив (N30P40K15 та N60P80K30) на 9,92% (0,30 т/га) і 16,7% (0,50 т/га). Максимальну врожайність одержано при внесенні 4,5 т/га ОМД – 3,92 т/га (приріст урожаю до контролю був 31,8%). При внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив (N90P120K45) врожайність зерна становила 3,73 т/га (25,3%). У варіанті, де вивчали ефективність 1,5 т/га бурого вугілля одержали 3,04 т/га зерна пшениці, або на 2,42% (0,07 т/га) більше, ніж на контролі. С 11 ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯРОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДОБРИВ Основні показники якості зерна залежать від поживного режиму ґрунту і співвідношення в ґрунтовому розчині елементів живлення. При достатньому забезпеченні ґрунту елементами живлення внесення оптимальних доз фосфору поряд з азотними і калійними добривами значною мірою позначалося на якості зерна. У наших дослідженнях внесення ОМД “ТЕКОС-2” позитивно впливало на вміст білка в зерні пшениці та його фракційний склад (табл. 4). Таблиця 4 - Вплив добрив на якість зерна ярої пшениці (середнє за 2000-2002рр.)
Так, на контролі в середньому за три роки досліджень вміст білка становив 13%. Найбільше його було при внесенні 4,5 т/га ОМД – 14,5% та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив (N90P120K45) – 14,2%. У варіантах, де вивчали вплив 1,5 і 3 т/га ОМД вміст білка зріс порівняно з контролем на 4,6 і 9,2%, а еквівалентної кількості мінеральних – на 3,1 та 7,7%. Внесення бурого вугілля суттєво не позначилося на рівні білка у зерні – в цьому варіанті його було стільки, як і на контролі (13,1%). П 12 Найвищий вміст сирої клейковини спостерігався при внесенні 4,5 т/га ОМД – 29,7% тоді як на контролі 26,3%. У варіанті, де вносили еквівалентну кількість мінеральних добрив (N90P120K45), вміст клейковини становив 29,4%. Застосування 1,5 і 3т/га ОМД сприяло зростанню вмісту клейковини порівняно з контролем на 5,7 й 9,9%, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – на 4,9 та 9,1%. При внесенні бурого вугілля клейковини було стільки, як і на контролі. Хлібопекарська якість тіста визначається не тільки кількістю, але й якістю клейковини. Так, у наших дослідженнях індекс деформації клейковини (ІДК) на контролі досягав 99 одиниць. Найнижчим він був у варіанті, де вносили 4,5 т/га ОМД – 85 одиниць. При застосуванні еквівалентної кількості мінеральних добрив ІДК становив 88 одиниць. У варіантах, де вивчали вплив 1,5 і 3,0 т/га ОМД показники ІДК були 94 та 89 одиниць, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 94 й 90 одиниць. При внесенні бурого вугілля індекс деформації клейковини не підвищувався порівняно з контролем і становив 98 одиниць. Сила борошна значною мірою залежить від вмісту білка, сирої клейковини, якості клейковинного комплексу, розрідження тіста. В наших дослідженнях на контролі сила борошна була 196 Дж. Найвищий цей показник у варіанті, де вносили 4,5 т/га ОМД – 273 Дж. При внесенні еквівалентної їм кількості мінеральних добрив сила борошна становила 266 Дж. Таким чином, внесення ОМД “ТЕКОС-2” виявилося ефективнішим ніж еквівалентної кількості мінеральних добрив. Застосування ОМД у дозах 1,5-4,5 т/га сприяло одержанню зерна ярої пшениці з вищим вмістом білку на 1,5-2,3% та клейковини на 0,8-1,1% порівняно з еквівалентною кількістю мінеральних добрив. ПІСЛЯДІЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНОГО ДОБРИВА “ТЕКОС-2” ПРИ ВИРОЩУВАННІ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИВнесення ОМД “ТЕКОС-2” під попередник вико-вівсяної сумішки позитивно впливало на одержання стабільних урожаїв доброї якості. Так, найвищий урожай зеленої маси вико-вівсяної сумішки забезпечувало внесення під попередник однорічних трав 4,5 т/га ОМД – 30,7 т/га при врожайності на контролі 25 т/га. Післядія еквівалентної кількості мінеральних добрив (N90P120K45) зумовила одержання 29,8 т/га зеленої маси, що на 0,92 т/га нижче порівняно з ОМД. Застосування 1,5 т/га ОМД під попередник однорічних трав сприяло підвищенню порівняно з контролем урожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки на 1,93 т/га, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 1,47 т/га. Післядія 3 т/га ОМД забезпечила зростання врожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки порівняно з контролем на 16,6% (4,16 т/га), а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 11,4% (2,87 т/га). Слід зазначити, що внесення 1,5 т/га бурого вугілля під попередник однорічних трав суттєво не позначилося на врожайності вико-вівсяної сумішки – приріст урожаю до контролю у цьому варіанті становив 0,16 т/га, або 0,72%. Т 13 БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ Ефективність кормових угідь залежить від родючості ґрунту, вологості, строків, доз і форми застосування добрив безпосередньо під кормові культури та в сівозмінах. Нашими дослідженнями встановлено, що на якість вико-вівсяної сумішки великий вплив мали не тільки умови вирощування, але й післядія добрив, внесених під попередник однорічних трав. Так, вміст сирого протеїну на контролі становив 12%. Найвищим цей показник був у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив, і відповідно становив 13,9 і 13,5%. При внесенні бурого вугілля під попередник однорічних трав вміст протеїну виявився на рівні контрольного варіанта. Клітковина входить до складу стінок клітин і характеризується високою стійкістю під час окислення, а також нерозчинністю в звичайних органічних розчинниках. У наших дослідженнях найвищий вміст клітковини в зеленій масі вико-вівсяної сумішки виявлено на контролі – 36,9%. Післядія 1,5 т/га бурого вугілля зумовлювало незначне зниження цього показника (36,1%). У варіантах, де вивчали післядію ОМД, вміст клітковини в рослинах вико-вівсяної сумішки становив 26,7-27,5%, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 27,9-28,7%. Поряд із вмістом сирого протеїну і клітковини для оцінки якості кормових культур важливими є рівень каротину та безазотистих екстрактивних речовин (БЕР). Вміст каротину на контролі й у варіанті, де вивчали післядію бурого вугілля, майже не відрізнявся і відповідно становив 27,1 та 27,3 мг/кг зеленої маси вико-вівсяної сумішки. У варіантах, де вивчали післядію 1,5-4,5 т/га ОМД рівень каротину зріс на 9,2-17,9 мг/кг зеленої маси, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 6,7-15,5 мг/кг. Найвищий вміст безазотистих екстрактивних речовин спостерігався у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД й еквівалентної їм кількості мінеральних добрив і відповідно становив 34,7 та 32,8%, при вмісті на контролі 26,8%. Узагальнюючи результати проведених досліджень, слід зазначити, що ОМД “ТЕКОС-2” – добриво пролонгованої дії, післядія якого зумовлює значний приріст урожаю зеленої маси однорічних трав. Внесення органо-мінерального добрива під попередник вико-вівсяної сумішки у підвищених дозах (3,0-4,5 т/га) може забезпечити одержання стабільних урожаїв біологічно повноцінної продукції. Е 14 Нами встановлено високу ефективність застосування ОМД та мінеральних добрив (табл. 5). Таблиця 5 - Економічна та енергетична ефективність застосування добрив при вирощуванні ярої пшениці (середнє за 2000 – 2002рр.)
Собівартість урожаю при внесенні ОМД становила 1224-1411грн/га, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 1177-1342 грн/га. Загальні витрати при застосуванні ОМД були 222-666 грн/га, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 230-690 грн/га. Основна частина витрат, пов’язана із використанням добрив, становить їх придбання – 180-540 за ОМД і 185-556 грн/га за мінеральні добрива. Розрахунки економічної ефективності показують, що умовно чистий прибуток був вищим при внесенні ОМД порівняно з мінеральними добривами, при цьому найвищим він виявився у варіанті із застосуванням 1,5 т/га ОМД (1002грн з 1га) та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив (947грн з 1га). При застосуванні ОМД умовно чистий прибуток на 1 гривню витрат становив 1,12-4,51грн, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 0,95-4,12 грн. Аналіз показників енергетичної ефективності свідчить про те, що при внесенні ОМД коефіцієнти ефективності використання енергії були вищими. Так, відношення енергії в зерні до витраченої на його виробництво при застосуванні ОМД становило 1,01-1,44. При використані мінеральних добрив вміст енергії в зерні був дещо нижчим витрат, тому коефіцієнт ефективності використання енергії становив 0,88-0,97. З урахуванням енергії всієї одержаної продукції ці коефіцієнти відповідно були 4,16-4,48 при внесенні ОМД та 3-3,2 при застосуванні еквівалентної кількості мінеральних добрив. Т 15 ВИСНОВКИ Результати трирічних досліджень що до вивчення впливу нового ОМД “ТЕКОС-2” на продуктивність ярої пшениці при вирощуванні на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті Північного Лісостепу України дають змогу зробити такі висновки:
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
С 17
Генгало О.М. Агрохімічна оцінка нового виду добрива на основі бурого вугілля при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному ґрунті Північного Лісостепу України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2003. У роботі висвітлено питання одержання нового виду ОМД “ТЕКОС-2” та його агрохімічну оцінку при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті. Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу ОМД “ТЕКОС-2” на деякі показники родючості лучно-чорноземного карбонатного ґрунту та фізіологічні процеси у рослинах ярої пшениці. Встановлено, що внесення ОМД “ТЕКОС-2” в дозі 1,5–4,5 т/га підвищує врожайність зерна ярої пшениці на 14,3–31,8% та поліпшує якісні показники зерна. Доведено також, що ОМД “ТЕКОС-2” є добривом пролонгованої дії, післядія якого забезпечує одержання значного приросту врожаю біологічно повноцінної зеленої маси вико-вівсяної сумішки. К 18 Генгало О.М. Агрохимическая оценка нового вида удобрения на основе бурого угля при возделывании яровой пшеницы на лугово-черноземной почве Северной Лесостепи Украины. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 – агрохимия. Национальный аграрный университет, Киев, 2003. В диссертационной работе описан новый способ производства органо-минерального удобрения на основе бурого угля. Принципом изготовления органо-минерального удобрения на основе бурого угля, торговая марка “ТЕКОС-2”, являются наполнение его биологически активными компонентами, а также интенсификация микробиологических процессов при их компостировании, в результате чего происходят положительные изменения группового состава гумуса и в удобрении повышается содержание активных соединений – продуктов жизнедеятельности микроорганизмов. Органо-минеральное удобрение “ТЕКОС-2” содержит бурый уголь (58–68%); биогумус (10–20%); минеральные удобрения – фосфорные (фосфоритная мука, полученная из фосфоритов Украины –15%), азотные (углекислый аммоний –5%); сброженный осадок сточных вод (2%) и микробиологическую закваску, изготовленную на основе музейной культуры Васillus megaterium, Pseudomonas sinuosa (до 1%). Указанное удобрение изготавливают механическим перемешиванием компонентов с последующим компостированием. Период компостирования составляет 2–3месяца при температуре окружающей среды 18–220С и влажности субстрата 20%. В результате компостирования получают удобрение, которое содержит 43,5% общего углерода, 4,82 – углерода гуминовых кислот и 4,67 – углерода фульвокислот, не менее 2 общего азота, 2,5 Р2О5, 1,0% К2О, реакция слабощелочная (рН 7,0–7,5), влажность – 15–20%. Эффективность нового органо-минерального удобрения изучали на лугово-черноземной карбонатной почве Северной Лесостепи Украины при возделывании районированного сорта яровой пшеницы Мироновская яровая. В результате исследований было установлено, что наиболее стабилизирующее действие на гумусовое состояние почвы, его групповой и фракционный состав, динамику соединений азота, фосфора и калия в почве оказывало внесение органо-минерального удобрения. П 19 Максимальная урожайность зерна яровой пшеницы в условиях Северной Лесостепи Украины на лугово-черноземной карбонатной почве был получен при внесении 4,5 т/га органо-минеральных удобрений – 3,92 т/га, что на 6,5% выше по сравнению с эквивалентным количеством минеральных удобрений. Использование органо-минеральных удобрений на основе бурого угля благоприятно влияло и на качество зерна яровой пшеницы: содержание белка возросло на 4,6-11,5%, а сырой клейковины на 5,7-12,9% по сравнению с контролем. В результате наших исследований установлено последействие нового удобрения при возделывании вико-овсяной смеси – максимальная урожайность на лугово-черноземной почве получена на варианте, где изучали последействие 4,5 т/га органо-минеральных удобрений – 30,7 т/га, при содержании сырого протеина в зеленой массе смеси 13,9%, клетчатки 26,7% и каротина 45,0 мг/кг. Таким образом, органо-минеральное удобрение на основе бурого угля характеризуется пролонгированным действием. Ключевые слова: бурый уголь, органо-минеральное удобрение, лугово-черноземная карбонатная почва, яровая пшеница, качество зерна, последействие удобрений. Gengalo O.M. . Agrochemical estimation the new kind of fertilizer on the base of brown coal in meadow-chernozemic soils of the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine. - Manuscript. Thesis for Candidate of agricultural sciences degree by speciality 06.01.04 - agrochemistry. National Agrarian University, Kyiv, 2003. In the work shown the questions of getting the new kind of organo-mineral fertilizer from brown coal ("TEKOS"-2) and its agrochemical estimation for growing spring wheat on meadow-chernozem soil. Expounded results of the researches about leaching the influence of fertilizer "TEKOS"-2 on some indicators of fertility meadow-chernozem calcareous soil and physiological processes in herbs of spring wheat. Having been installed that fertilizer of spring wheat of organo-mineral fertilizer in norm 3,0–4,5 t/h increase productivity of crops on 17,6-31,8% and do better the quality indicators of wheat. Shown that organo-mineral fertilizer on the base of brown coal are prolong actions fertilizer, the consequent of its providing with getting essential addition of productivity green-masses crops of one year herbs. K 20 |