[ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ ЯЗКИ ТА ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ФРАНЦІЇ ЇЇ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ ] | 8900,92 | 72,46 | 938,88 | 11,85 | 7962,04 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Морський транспорт | 3471,68 | 39 | 439,08 | 46,77 | 3032,60 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вантажний | 760,82 | 21,92 | 283,87 | 64,65 | 476,95 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інше | 2710,86 | 78,08 | 155,21 | 35,35 | 2555,65 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Повітряний транспорт | 3146,99 | 35,36 | 321,90 | 34,29 | 2825,09 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пасажирський | 2499,52 | 79,44 | 313,05 | 97,25 | 2186,47 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вантажний | 122,70 | 3,90 |
|
| 122,70 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інше | 524,77 | 16,68 | 8,85 | 2,75 | 515,92 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Залізничний транспорт | 1,37 | 0,02 | 4,16 | 0,44 | -2,79 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пасажирський |
|
| 1,15 | 27,64 | -1,15 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вантажний | 1,27 | 92,70 |
|
| 1,27 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інше | 0,10 | 7,30 | 3,01 | 72,36 | -2,91 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інший транспорт | 2280,88 | 2563 | 173,74 | 18,51 | 2107,14 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пасажирський | 0,48 | 0,02 | 11,08 | 6,38 | -10,60 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вантажний | 1984,43 | 87 | 62,25 | 35,83 | 1922,18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інше | 295,97 | 12,98 | 100,41 | 57,79 | 195,56 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Подорожі | 344,19 | 2,80 | 535,66 | 6,76 | -191,47 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Послуги зв”язку | 453,22 | 3,69 | 1140,78 | 14,39 | -687,56 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Будівельні послуги | 183,27 | 1,49 | 99,46 | 1,26 | 83,81 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Страхові послуги | 101,02 | 0,82 | 161,19 | 2,03 | -60,17 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фінансові послуги | 25,77 | 0,21 | 373,28 | 4,71 | -347,51 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Комп”ютерні послуги |
|
| 91,38 | 1,15 | -91,38 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роялті та ліцензійні послуги | 36,91 | 0,3 | 123,2 | 1,55 | -86,29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші ділові послуги | 10,13 | 0,08 | 252,88 | 3,19 | -242,75 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Перепродаж товарів за кордоном та інші послуги |
|
| 157,20 | 62,16 | -157,20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Операційний лізинг | 10,13 | 100 | 95,68 | 37,84
К. “Держкомстат” (Зовнішня торгівля України таварами та послугами у І-му півріччі 1999 року). 1.2. Інвестиції. Інвестиції із Франції розміщені в наступних галузях: (Станом на 01.01.99 (тис.дол.США)). фінанси, кредит, страхування 6608 внутрішня торгівля 3346 хімічна промисловість 2632 харчова промисловість 1157 машинобудування і металообробка 853 будівництво 1268 паливна промисловість 429 легка промисловість 306 зовнішня торгівля 304 Франція є чи не найбільш вибагливим інвестором в світі, що обумовлено різними факторами: геополітичним; економіко-історичними; особливо слід зважити на психологічну інертність у бізнесі. Перші інвестиції з боку Франції надійшли до України після здобуття незалежності. Але характер цих інвестицій краще було б назвати “пробними кроками”, тому що їх об’єм був незначний. І вони були призначені для дослідження ринку. Дестабілізація та нестабільне законодавство тогочасної України недало змоги отримати прибутки від цих “пробних шарів”. А враховуючи обережність та виваженість французьких інвесторів тогочасна ситуація погіршила і відношення в сфері експортно-імпортних операцій. 1.3. Становлення відносин з Францією Серед факторів, які гальмують розвиток взаємного співробітництва, французька сторона вирізняє підвищений ризик для своїх бізнесменів при виході на український ринок. При аналізі динаміки розвитку франко-українських відносин не можна не брати до уваги специфічну психологію французьких підприємців, які, на відміну від підприємців інших країн, більше схильні до очікування, детального аналізу кон'юнктури. Для них нерідко характерним є перебільшене ускладнення ситуації або надмірна концентрація на деталях, а не на головному. Не на користь розвитку франко-українських відносин свідчить дисбаланс двосторонньої торгівлі. В результаті у 1996р., відповідно до французької статистики, із сукупної кількості французького експорту в країни СНД на долю України припадало 8,2%. Імпорт Франції з України відповідно складав 4,2% усього обсягу поставок із СНД. Обсяг товарообігу між Францією й Україною в 1995 р. складав 219 млн дол. США. У наступні роки намітилася слабка тенденція до його зростання. Найбільш позитивним моментом у франко-українських відносинах у 1997 р. було рішення уряду Франції про виділення Україні кредитної лінії в 300 млн франків. Одночасно було намічено виконання ряду великомасштабних інвестиційних проектів, розмір яких у кілька разів перевищує суму названої вище кредитної лінії (До найвизначніших подій можна віднести розпочату в 1998 р. модернізацію прокатного виробництва на заводі Ілліча в Маріуполі, яка виконувалася за рахунок французького кредиту в сумі 180 млн франків). Очевидно, що взаємні економічні відносини не досить глибокі. Незважаючи на гарні політичні стосунки між обома країнами, рівень торгових відносин залишається далеко не на належному рівні. Однією з найважливіших причин цього є слабке знання французькими підприємцями і фірмами ринку України. На місткому українському ринку їх ще поки не видно. Відсутність же в Україні фанцузьких масс-медіа, а також інформація, яка поступає у Францію про країну тільки з російських і західноєвропейських джерел, створює не завжди об'єктивне й далеко не краще уявлення про Україну. Серед серйозних труднощів, що постають на шляху розвитку торгового обміну між двома країнами, є і проблема фінансування. Для розвитку франко-українських торгових відносин було б корисно запровадити механізм достатнього фінансування імпорту, субсидування і забезпечення гарантіями українського експорту. Французькі підприємці, які звикли до жорсткого регулювання зовнішньоекономічної діяльності, поки не в змозі зрозуміти «правила гри» на українському ринку, оскільки не знають, як фізично бути присутніми на ринках України, як організувати складування, перевезення, страхування товарів, їхню консигнацію, сертифікацію тощо. Вони справедливо відзначають, що нормативи і правила України дотепер не адаптовані до міжнародних. Обсяги торгово-економічних зв'язків та інвестиційної діяльності постійно зростають. Великі французькі компанії, які займали вичікувальну позицію, на кінець 1990-х років змінюють тактику і приступають до активного освоєння українського ринку. Слід зазначити, що сьогодні найбільшого успіху в розвитку товарообміну домоглися середні і дрібні французькі компанії, спектр діяльності яких в Україні вже досить широкий і охоплює агропромислову й аерокосмічну галузі, парфумерію, косметику, фармацевтику, поставку електропобутової техніки, пакування продукції.(Головним чином всі інвестиції йдуть з введенням нових технологій). Перспективи розвитку франко-українських ділових зв'язків об'єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв'язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки. Мова йде не про копіювання досвіду Франції, що практично неможливо, оскільки надто вже різними дорогами йдуть наші дві держави. Проте, безсумнівно, Україні буде корисно використовувати французький досвід організації центральної державної і регіональної служб. Соколенко С. І. “Глобалізація і економіка України”-К.:Логос, 1999. Проблемні питання українсько-французького торговельно-економічного співробітництва та пропозиції щодо подальшого його розвитку З 1999 року йде постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання нею підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн. З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії. На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів. Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забепеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництва загальним обсягом 20 млн.фр.фр. Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні). Прямі французькі інвестиції в економіку України табл. (Інвест.).
(за даними Держкомстату України, млн.дол.США) Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки (Так, наприклад, фірма «Алкатель СІТ» не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП «Київоблтелеком» на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ «Київелектрозв'язок» на суму 70,8 млн.фр.фр.). Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма «Альстом - Де Дітріш» спільно з «Крюківським вагонобудівним заводом» (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінсувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу. Фірма «Лафарж» придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство. Також є досить дієва та перспективна(що має величезний ринок збуту) компанія – OTIS. Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами, «Альстом», «Електрісіте де Франс» по наступних напрямках: - реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів; - виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива; розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетці; - участь у розробці та впровадженні технологій використання в енергетичній галузі низькоякісного вугілля; - підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів; - участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС; - реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств. У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами « Лаборатуар Ложе» та « Сапекс». Це стосується наступних питань: - розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків; - обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями; - вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку. Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.ін вест.), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні. Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі. Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку. Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158; 1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.). Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік. Слід зазначити, що невизначеність української сторони з заповненням річного ліміту в 1998 році ускладнює переговори з французькою стороною щодо збільшення французьких кредитів у 1999 та наступних роках, крім того, в умовах фінансово-економічних труднощів в Україні, французькі банки такі як: BANQUE NATIONALE DE PARIS та CREDIT LYONNAIS-UKRAINE можуть допомогти кредитній сфері України, але за умов, що буде покращено і стабілізовано законодавство та спрощено податкову систему. Аналіз запитів французьких фірм свідчить, що основні можливості розширення українського експорту до Франції на сьогодні досить обмежені і пов'язуються, в основному, з хімічною продукцією (поліхлорвініл, міндобрива), металом (в основному, для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, насінням соняшника, а також виробництвом одягу на умовах давальницької сировини чи його напівфабрикатів з їх подальшим вивозом до Франції і третіх країн. Збільшенню товаробігу між двома країнами, на мою думку, сприяли б: - розробка та реалізація відповідної схеми виходу українських товаровиробників на західні ринки, яка б запобігала започаткуванню антидемпінгових розслідувань, виникненню розбіжностей інтересів підприємств-виробників та окремих міністерств, як це було у випадку з безшовними сталевими трубами; - вивчення можливостей збільшення вирощування та експорту таких видів сільгосппродукції, як насіння соняшника та горох, які користуються у Франції та інших країнах Європи значним попитом. При цьому імпортне мито на ці види продукції у Франції відсутній; - визначення інституції, яка б взяла на себе організацію участі українських ділових і бізнесових кіл та підприємств у виставках, ярмарках, салонах та міжнародних зустрічах, які проводяться як у Франції, так і в країнах Західної Європи; - створення франко-української торговельної палати,"мета якої є торговельно-економічних відносин між Україною і Францією та адаптації українських підприємств (промислових, сільськогосподарських, торговельних тощо) до правил ринкової економіки і, таким чином, інтеграції України в систему міжнародних торговельно-економічних зв'язків, а також розширенні інформаційного поля та клімату довіри між українськими та французькими партнерами, потенційними інвесторами та отримувачами інвестицій; - цілеспрямоване посилення контактів на всіх рівнях з підприємствами, установами та урядовими структурами, причетними до галузей, у яких найбільш явно проглядається інтерес до України з боку Франції. Це, в першу чергу, енергетика (особливо атомна), сільське господарство, зберігання та переробка сільгосппродукції, будівництво та виробництво будівельних матеріалів тощо; - застосування нових схем кредитування спільних проектів через французькі комерційні банки без надання урядових гарантій; - підготовка французькою стороною пропозицій щодо напрямків прямого інвестування та залучення портфельних інвестицій в економіку України, які могли б представляти найбільший інтерес для французьких банківських, фінансових та виробничих структур; - розширення практики фінансування французькою стороною маркетингових досліджень та консультацій щодо розробки проектів інвестування в Україні, звернувши основну увагу на комплексне вивчення регіональних проектів, зокрема, у вільних та спеціальних економічних зонах; - раціональне використання французьких товарних кредитів, направлення їх в першу чергу на модернізацію українських підприємств; - створення спільних підприємств з використанням французьких «ноу-хау» і перспективою виробництва продукції на експорт у треті країни чи заміни українського імпорту. У цьому зв'язку посольства розпочали реалізацію нових конкретних заходів по збільшенню товарообігу між обома країнами і, насамперед, українського експорту, серед яких слід зазначити: реалізацію пропозицій по залученню українських підприємств до участі у виставкових заходах у Франції; - продовження активних консультацій з французькими чинниками по запобіганню та подоланню існуючих антидемпінгових санкцій; - зняття існуючої напруги у зв'язку з забороною експорту в Україну великої рогатої худоби та продукції з неї походженням з Франції шляхом сприяння інтенсифікації переговорного процесу між відповідними офіційними чинниками обох країн; - проведення постійного моніторингу інвестиційних намірів великих французьких підприємств, які вже вийшли на український ринок. - донесення до французьких ділових кіл шляхом публікацій у щомісячному бюлетені посольства, який розповсюджується більш ніж за 300 адресами у Франції, конкретних експортних пропозицій та даних про інвестиційні проекти, вільні економічні зони тощо; - активній роботі у регіонах Франції, зокрема, проведення на плановій основі низки «круглих столів», зустрічей з підприємцями, організація публікацій у регіональній пресі; - інформування українських товаровиробників щодо можливості їх залучення до виконання французьких замовлень; Важливим напрямком для співробітництва, який заохочується урядом та безпосередньо курується та фінансується МЗС Франції, є розширення її інтелектуальної присутності в Україні. Виділяючи національне фінансування, Франція пропонує багато програм підвищення кваліфікації кадрів, стажування, науково-технічного співробітництва тощо. Такі програми вже досить успішно реалізуються, зокрема, для Мінекономіки, Національного банку, Державного Казначейства України. Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані французькою стороною з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід виокремити наступні: - запровадження сучасних технологій та форм організації виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільськогосппродукції, ефективних способів її зберігання та переробки; - заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті; - організація безпечного функціонування АЕС, забезпечення утилізації та захоронення радіоактивних відходів; - модернізація транспорту і транспортних мереж; - більш повне використання потенціалу високотехнологічних підприємств військово-промислового комплексу та переорієнтація окремих з них на виробництво продукції цивільного призначення; Висновок. Головна мета: міжнародна діяльність в газовій сфері 20% обороту за рахунок закордонних операцій - така мета "Газ де Франс" на найближчу перспективу. "Газ де Франс" здійснює за кордоном виробничу й інвестиційну діяльність у традиційних для неї сферах (транспорт, збереження, розподіл і застосування газа як энергоносія) так і в розвідницьких роботах, і у видобутку газу. "Газ де Франс" розвиває свою діяльність з опорою на спеціалізовані дочірні підприємства. Так, його дочірня фірма "Кофатек" займає третє місце на європейському ринку керування енергоресурсами. А інша його дочірня фірма "Софрегаз" надає інженерні послуги за кордоном. Створене ними спільне підприємство "ЖЕЕ Энтернасьональ" займається процесами одночасного виробництва тепла й електроенергії (когенерация). Партнерство як основний принцип Реалізуючи довгострокову стратегію впровадження, "Газ де Франс" прагне виступати промисловим партнером, шляхом участі в різних проектах, або шляхом придбання часток в акціонерному капіталі. Цей напрямок здійснюється за допомогою висновку союзів з іншими партнерами, зокрема з місцевими підприємствами чи спеціалізованими організаціями, що сприяють розвитку взаємодоповнюючих виробничо-технічних і торгових зв'язків. Третє місце в Європі по кліматизації та теплопостачанню У 1998 р. "Кофатек", дочірнє підприємство "Газ де Франс", що спеціалізуються в кліматизаційній і теплотехнічній інженерії, придбало 90% капіталу італійської фірми "АДЖИП Сервіци", що займає перше місце в країні в галузі опалення і що володіє 20% націоналъного ринку. Нова фірма "Кофатек Сервіци" з оборотом у розмірі 285 мільярдів лір (147 млн. євро) володіє значними резервами росту на динамічно розвивається ринку. На початку 1999 р. "Кофатек" придбало пай у розмірі 32% в англійській компанії "Хітсэйв" по управлінню тепломереж. Її відділення в Н’юбері, Бірмингемі і Дербі працюють з річним оборотом у 17 мільйонів фунтів стерлінгів (25 мільйонів євро). До 2000 р. "Кофатек" буде цілком контролювати цю компанію. Газова сфера є однією з стабільних та перспективних сфер Французької зовнішньо-економічної діяльності. Перша країна ЄС по експорту продукціїОбсяг обміну сільськогосподарською і харчовою продукцією у світовому масштабі зростає в середньому до 2 % у рік, починаючи з 1980 року. Обсяг експорту зростає у Франції швидше, ніж обсяг імпорту: +3,8 % у рік у порівнянні з +1,8 % імпорту. З 1979 року Франція є другою країною у світі по експорту сільськогосподарської і харчової продукції після Сполучених Штатів, не вважаючи 1994 рік, і першою країною ЄС. До того ж з 1988 року вона також займає перше місце у світі по продуктах харчової промисловості(див таб.2.). Таб.2. (Обмін на світовому рівні в 1995 г.) В млрд. франків
ЕС: не враховуючи обмін ЕС: не враховуючи обмін між країнами ЕС *308 між країнами ЕС *273 Джерело CFCE/DPA Ця таблиця вказує на те що: Франція має найпотужніший АПК в ЕС, експортуючи більше інших країн; ще один позитивний аспект – це найбільший імпорт, що вказує на досить значний та відкритий ринок. Таб.3. (Основні країни з додатнім чи дефіцитним балансом в 1995 г.) В млрд. франків
ЕС з 12 країн * - 35 Джерело CFCE/DPA З цієї таблиці я роблю висновок що в ЄС у Франції все ж таки є досить серьйозний конкурент в цій сфері – це Нідерланди, які мають більше позитивне сальдо. Використана Література.
8. Соколенко С. І. “Глобалізація і економіка України”-К.:Логос, 1999. Додатки Інформаційні Ринкові Служби (SNM) (додат. 1). З 1963 року під керівництвом Відділу по виробництву й обміну продукцією (Міністерство сільського господарства) існує державна інформаційна служба, діяльність якої була затверджена міністерським указом у березні 1992 року і полягає в щоденному випуску кон'юнктурної, професійної, об'єктивної, представницької і надійної інформації про овочеві, квіткові ринки і ринки тваринницької продукції. Ця інформація призначена для виробників і їхніх об'єднань, приватних експедиторів і кооперативів, оптовиків, роздрібних торговців і особливо стосується ринкових розцінок, рівнів ринкових операцій, кон'юнктурних, якісних і кількісних тенденцій. Пошук інформації і її поширення в короткий термін здійснюється за допомогою найефективніших засобів: - минитель (3617, Код SNM) - факс, з індивідуальною передачею за вимогою - телефонний сервер - Інтернет : SNM agriculture.gouv.fr Прейскуранти цін, розповсюджувані на місці, бюлетені, що відправляються поштою, звіти про діяльність. Стосовно розширення сфери міжнародних зв'язків SNM намагається зібрати і поширити усе більша кількість інформації, що надходить з іноземних ринків : у цьому відношенні в рамках угоди з відділом по продукції харчової промисловості CFCE (Французького центра зовнішньої торгівлі), SNM поширює за допомогою минителя і факсу інформацію, що має економічний і кон'юнктурний інтерес, зокрема зміна цін у ході комерційних операцій і ситуації на ринках. Інформація надходить чи щодня кілька разів у тиждень у залежності від виду чи продукції сезону, від агентів CFCE, що здійснюють професійні поїздки на іноземні ринки більшості європейських країн (напр., близько 40000 повідомлень у рік, що стосуються 25 чи видів різновидів фруктів і овочів). У ході розширення полючи внутрішньо-суспільної діяльності з'явилася необхідність установи політики в області передачі й обміну інформацією між організаціями, відповідальними за спостереження за сільськогосподарськими європейськими ринками. З ініціативи SNM усі ці організації прийняли рішення об'єднатися і здійснити програму відповідності і взаємодії методів збору інформації для публікації прейскурантів на стільки точних цін, на скількох це можливо. [с.60.-АДЕПТА] Діючі системи транспортування.З’єднанні з європейськими газопроводами французькі термінали гарантують пряме досягнення норвезького газу у Францію з 1998 року і на LNG термінали Montoir-de-Bietagne і Fos-sur-Mer, обладнаного 14-ю підземними засобами збереження. Система передачі транспортувала 41.9 мільярд м природного газу в 1999. Цей обсяг перевищує 43 мільярда м у 2000, з яких 2.4 мільярда м це газ для інших Європейських країн. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |