[ Реалізація інвестиційного проекту як фактор підвищення фінансової стійкості підприємства ] | ||||
- Умовно-постійні; | ||||
- Умовно-змінні | ||||
ВСЬОГО загальновиробничі витрати без амортизації основних фондів |
Таблиця 21
Загальногосподарські витрати 29
Показник | Крок розрахункового періоду | |||
0 | 1 | 2 | .... | |
1. Витрати пов'язані з утворенням підприємства (нотаріальні, ліцензування, страхування майна) | ||||
2. Витрати на утримання службового автомобільного транспорту | ||||
3. Утримання апарату управління підприємством (зарплата основна і додаткова з відрахуваннями на соціальні потреби) | ||||
4. Витрати на відрядження та переміщення | ||||
5. Амортизація інвентарю загальногосподарського призначення | ||||
6. Канцелярські, поштово-телеграфні та телефонні витрати | ||||
7. Сплата місцевих податків (в тому числі земельний податок) | ||||
8. Представницькі витрати | ||||
ВСЬОГО загальногосподарські витрати в тому числі: | ||||
- Умовно-постійні; | ||||
- Умовно-змінні | ||||
ВСЬОГО загальногосподарські витрати без амортизації основних фондів |
Для визначення виробничої та повної собівартості одиниці продукції дані з таблиць 6 і 7 об'єднуються в таблицю витрат виробництва і реалізації продукції (послуг). Розмежування на умовно-постійні та умовно-змінні витрати необхідно для подальшого планування.
Таблиця 21
Витрати виробництва і реалізації продукції 30
Показник | Крок розрахункового періоду | |||
0 | 1 | 2 | .... | |
1. Обсяг виробництва | ||||
2. Прямі матеріальні витрати | ||||
3. Витрати на оплату праці | ||||
4. Амортизаційні відрахування | ||||
5. Податки, які відносять на собівартість | ||||
6. Загальновиробничі і загальногосподарські витрати без амортизаційних відрахувань і податків, що відносяться на собівартість | ||||
7. Витрати виробництва | ||||
8. Витрати виробництва без амортизації | ||||
9.Іздержкі по збуту продукції | ||||
10.Іздержкі виробництва і збуту продукції | ||||
11.Іздержкі виробництва і збуту продукції без амортизації | ||||
12.Проізводственная собівартість одиниці продукції | ||||
13.Полная собівартість одиниці продукції | ||||
14. Умовно-постійні витрати | ||||
15. Умовно-змінні витрати |
Визначення потреби в оборотних коштах (оборотному капіталі)
Необхідність досить докладного обліку оборотного капіталу визначається кількома чинниками.
Це в першу чергу:
обсяг оборотного капіталу, що залежить від типу інвестиційного проекту;
рівень прогнозованої інфляції;
ступінь невизначеності термінів надходження необхідних матеріалів та оплати готової продукції.
Розрахунки потреби в оборотному капіталі при розробці інвестиційних проектів та оцінки їх ефективності дещо відрізняються від аналогічних бухгалтерських розрахунків, що обумовлено відмінностями в обліку витрат і результатів, а також необхідністю більш точного обліку фактора часу.
На рисунку 5 наведено методи розрахунку оборотного капіталу для діючого підприємства.
Рис.5. Методи розрахунку оборотного капіталу 31
Аналітичний метод передбачає визначення потреби в оборотних коштах на основі їх среднефактіческіх залишків з урахуванням зміни обсягу виробництва.
Умова застосування аналітичного і коефіцієнтних методів - наявність сформованої виробничої програми, статистичних даних за минулі періоди про зміну залишків нормованих оборотних активів.
Потреба в оборотних коштах визначається за формулою
, (1.6)
де Про п - оборотні кошти планованого виробництва; Про Б - среднефактіческіе залишки оборотних коштів базового періоду; V п - обсяг виробництва в планованому періоді; V Б - обсяг виробництва у базовому періоді.
Коефіцієнтний метод передбачає поділ оборотних активів на три групи:
оборотні активи, потреба в яких залежить від обсягів виробництва (сировина, основні матеріали, паливо, готова продукція, комплектуючі вироби і т.д.) (У.пер.Об);
оборотні активи, потреба в яких не знаходиться в прямій залежності від обсягів виробництва (У.пос.Об);
оборотні активи, потреба в яких визначається за особливим розрахунком (витрати майбутніх періодів) (Про ос.).
За першою групою потреба в оборотних коштах у планованому періоді (У.пер.Об п) визначається виходячи з розмірів у базисному періоді (У.пер.Об Б) та темпів зростання обсягів виробництва в планованому періоді
(1.7)
По другій групі потреба в оборотних коштах планується на рівні їх среднефактіческіх залишків за ряд періодів (У.пос.Об).
По третій групі потреба в оборотних коштах визначається з урахуванням особливостей кожного елемента (витрати майбутніх періодів Про ос.п).
Таким чином, потреба в оборотних коштах у планованому періоді можна визначити за формулою
(1.8)
У зв'язку з тим, що розрахунки потреби в оборотних коштах представляють певну складність і вимагають великого обсягу вихідної інформації на початкових стадіях розробки проекту, для попередніх розрахунків або у випадку, коли оборотний капітал малий і істотного впливу не робить, потреба в ньому може визначатися укрупнено, наприклад, як певний відсоток від середньомісячних чистих операційних витрат або собівартості. Значення такого відсотка може визначатися за даними аналогічних діючих підприємств. При розрахунках оборотного капіталу окремі його складові можуть не враховуватися, якщо фахівець, що здійснює розрахунок, визнає, що враховувати їх не слід і призведе обгрунтування своєї думки.
Загальні капіталовкладення (інвестиції)
Загальні капіталовкладення складаються з наступних статей витрат:
основні засоби;
нематеріальні активи;
інші (некапіталізіруемие) роботи і витрати;
пусконалагоджувальні роботи;
заміщення основних засобів і нематеріальних активів.
Таблиця 21
Загальні капіталовкладення (інвестиції) проекту 32
Показник | Крок розрахункового періоду | |||||
0 | 1 | 2 | .... | |||
1. Основні засоби | ||||||
2. Нематеріальні активи | ||||||
3. Разом: витрати на необоротні активи | ||||||
4. Інші (некапіталізіруемие) роботи і витрати | ||||||
5. Пусконалагоджувальні роботи |
6. Заміщення основних засобів і нематеріальних активів | ||||
7. Загальні капіталовкладення (інвестиції) |
На підставі прогнозних розрахунків витрат виробництва і реалізації складається звіт про прибутки і збитки (табл. 10), необхідний для розрахунків як економічної, так і фінансової ефективності проекту.
При обчисленні чистого прибутку бухгалтери віднімають з прибутку амортизацію подібно іншим витратам. Тим не менш, вона являє собою негрошову статтю витрат - відповідні витрати на створення основних фондів уже були зроблені підприємством раніше на початку терміну реалізації проекту. Амортизація скорочує базу податку на прибуток, і цей факт, безумовно, впливає на потоки грошових коштів, але сама по собі вона не є грошовим потоком. Отже, при прогнозуванні потоку грошових коштів проекту сума амортизації повинна додаватися до чистого операційного прибутку після оподаткування. 33
Таблиця 21
Звіт про прибутки та збитки 34
Статті | Крок розрахункового періоду | |||
0 | 1 | 2 | .... | |
Обсяг продажів (шт.) | ||||
Ціна одиниці | ||||
Виручка + інші і позареалізаційні доходи | ||||
Витрати виробництва і збуту без амортизації | ||||
Амортизаційні відрахування | ||||
Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг | ||||
Валовий прибуток | ||||
Комерційні витрати | ||||
Управлінські витрати | ||||
Прибуток (збиток) від продажу | ||||
Податок на прибуток | ||||
Прибуток чистий | ||||
Прибуток чистий наростаючим підсумком | ||||
Дохід | ||||
Дохід наростаючим підсумком |
Грошові потоки та показники ефективності
Грошовий потік від операційної діяльності
Основним результатом операційної діяльності є отримання прибутку на вкладені кошти. Відповідно в грошових потоках при цьому враховуються всі види доходів і витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, і податки, що сплачуються з зазначених доходів. Зокрема, тут враховуються притоки коштів за рахунок надання власного майна в оренду, доходів за депозитними вкладами та з цінних паперів.
Обсяги виробництва рекомендується вказувати в натуральному та вартісному вираженні. Ціни на вироблену продукцію, передбачені в проекті, повинні враховувати вплив реалізації проекту на загальний обсяг пропозиції даної продукції (і, отже, на ціни цієї продукції) на відповідному ринку. Джерелом інформації є передпроектні та проектні матеріали.
Вихідна інформація для визначення виручки від продажу продукції задається за підсумками розрахунку для кожного виду продукції, окремо для реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Крім виручки від реалізації в притоках і відтоках реальних грошей необхідно враховувати доходи та витрати від позареалізаційних операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції. До них, зокрема, відносяться:
доходи від здачі майна в оренду, або лізингу (якщо ця операція не є основною діяльністю);
надходження коштів за депозитними вкладами і по придбаних цінних паперів інших господарюючих суб'єктів;
повернення позик, представлених іншим учасникам.
Витрати на виробництво і збут продукції
Приблизна форма подання вихідної інформації для розрахунку поточних витрат на виробництво і збут продукції показано в табл. 8.
На кожний вид споживаються при реалізації проекту ресурсів повинні бути обгрунтовані ціни. У разі необхідності слід враховувати вплив проекту на загальний обсяг попиту на цей вид ресурсів (і, отже, на його ціну) на відповідному ринку.
Всі показники рекомендується вказувати без ПДВ та інших податків і зборів, що включаються у ціну.
У разі якщо підприємство здійснює кілька видів діяльності, щодо яких установлено різні ставки податків, доходи та витрати по кожному з таких видів діяльності визначаються окремо.
Грошовий потік від інвестиційної діяльності
У грошовий потік від інвестиційної діяльності в якості відтоку включаються насамперед розподілені по кроках розрахункового періоду витрати по створенню та введенню в експлуатацію нових основних фондів і ліквідації, заміщенню вибувають існуючих основних фондів. Сюди ж відносяться некапіталізіруемие витрати (наприклад, сплата податку на земельну ділянку, що використовується в ході будівництва, витрати з будівництва об'єктів зовнішньої інфраструктури та ін.) Крім того, у грошовий потік від інвестиційної діяльності включаються зміни оборотного капіталу (збільшення розглядається як відтік грошових коштів, зменшення - як приплив). Як відтоку включаються також власні кошти, вкладені на депозит, а також витрати на купівлю цінних паперів інших господарюючих суб'єктів, призначені для фінансування даного інвестиційного проекту. Як припливу в грошовий потік від інвестиційної діяльності включаються доходи від реалізації вибувають активів. У цьому випадку, однак, необхідно передбачити сплату відповідних податків.
Оцінка витрат на придбання окремих видів основних фондів може проводитися також на основі результатів оцінки відповідного майна. Розподіл інвестиційних витрат по періоду будівництва повинно бути пов'язане з графіком будівництва.
Орієнтовна форма подання інформації про капітальні вкладення представлена в табл. 9 (позиції в рядках таблиці при необхідності можуть бути деталізовані). При підготовці інформації враховуються такі обставини:
відсотки за кредит, взятий на фінансування будівництва об'єктів, що сплачуються до введення об'єктів в експлуатацію, у вартість об'єкта не включаються, а враховуються окремо і тільки при оцінці ефективності проекту в цілому;
в таблицю заносяться як початкові капіталовкладення, так і наступні, в тому числі - на рекультивацію земель після початку експлуатації і на заміну вибуває обладнання, яка визначається на підставі його термінів служби, які можуть не кореспондуватися з нормами амортизації;
величину доходів від продажу основних фондів при припиненні проекту рекомендується визначати за даними прогнозної оцінки. Вона може не збігатися із залишковою вартістю такого майна.
Дані про вартість основних засобів рекомендується наводити в тій валюті, в якій здійснюються витрати, і в підсумковій валюті в поточних цінах, з урахуванням прогнозної оцінки. Нижче наведена зведена таблиця 11 грошових потоків для оцінки ефективності проекту. Для ряду інвестиційних проектів суворо розмежувати потоки з різних видів діяльності може виявитися скрутним. У цих випадках, а також на попередніх стадіях інвестиційного проектування можна об'єднати деякі (або всі) потоки.
Таблиця 21
Грошові потоки для оцінки економічної ефективності проекту 35
Показники | Крок розрахункового періоду | |||
0 | 1 | 2 | .... | |
Операційна діяльність | ||||
Грошові притоки | ||||
Виручка від реалізації продукції | ||||
Інші і позареалізаційні доходи | ||||
Грошові відтоки | ||||
Витрати виробництва і збуту продукції без амортизаційних відрахувань | ||||
Позареалізаційні витрати | ||||
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності | ||||
Інвестиційна діяльність | ||||
Грошові притоки (ліквідаційна вартість) | ||||
Грошові відтоки | ||||
Загальні капіталовкладення (інвестиції) | ||||
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності | ||||
Сальдо двох потоків (чисті грошові надходження проекту) | ||||
Те ж наростаючим підсумком |
За розрахунковими даними таблиць грошових потоків (табл.11) визначаються показники економічної ефективності.
Для розрахунку фінансової стійкості проекту до таблиці 11 додається фінансовий розділ. У даному розділі відображаються операції з фінансування проекту.
В якості вихідних форм розрахунку ефективності участі підприємства у проекті рекомендуються таблиці:
агрегований баланс;
фінансово-інвестиційний бюджет.
Агрегований баланс має довільну форму.
Фінансово-інвестиційний бюджет проекту має стандартну форму складається з 3 розділів, докладно описаних у параграфі 1.2.
Таблиця 21
Фінансово-інвестиційний бюджету 36
Показники | Крок розрахункового періоду | |||
0 | 1 | 2 | .... | |
Операційна діяльність | ||||
1. Грошові притоки | ||||
1.1. Виручка від реалізації продукції | ||||
1.2. Інші і позареалізаційні доходи | ||||
2. Грошові відтоки | ||||
2.1. Витрати виробництва і збуту продукції без амортизаційних відрахувань | ||||
2.3. Позареалізаційні витрати | ||||
3. Сальдо грошового потоку від операційної діяльності | ||||
Інвестиційна діяльність | ||||
4. Грошові притоки (ліквідаційна вартість) |
5. Грошові відтоки | ||||
5.1. Загальні капіталовкладення | ||||
5.2. Вкладення коштів в додаткові фонди | ||||
6. Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності | ||||
Фінансова діяльність | ||||
7. Грошові притоки | ||||
7.1. Власні кошти | ||||
7.2. Залучені кошти | ||||
8. Грошові відтоки | ||||
8.1. Погашення кредитів | ||||
8.2. Дивіденди акціонерам | ||||
9. Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності | ||||
10. Сальдо сумарного потоку | ||||
11. Накопичене сальдо сумарного потоку |
Умовою фінансової реалізованості інвестиційного проекту є нерозривність грошового потоку або не заперечність на кожному кроці m накопиченого сальдо грошового потоку. Якщо на деякому кроці накопичене сальдо грошового потоку стає негативним, це означає, що проект у вигляді не може бути здійснений незалежно від значень інтегральних показників ефективності. У цьому випадку необхідно залучення додаткових власних або позикових коштів або зміна інших параметрів проекту.
ГЛАВА II Фактор ризику при аналізі інвестиційних проектів
2.1. Аналітичні підходи та процедури оцінки проектного ризику
Аналіз ризиків можна підрозділити на два взаємно доповнюють один одного види: якісний і кількісний.
Якісний аналіз здійснюється з метою ідентифікувати фактори ризику, етапи та роботи, при виконанні яких ризик виникає, тобто встановити потенційні області ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики.
Кількісний аналіз має на меті кількісно визначити розміри окремих ризиків і ризику проекту в цілому. Цей вид аналізу пов'язаний з оцінкою ризиків.
Методика якісної оцінки ризиків проекту зовні нагадує дуже простий - описової, але по суті вона повинна привести аналітика до кількісного результату, до вартісної оцінки виявлених ризиків, їх негативних наслідків і «стабілізаційних» заходів.
Всі фактори, що впливають на зростання ступеня ризику, можна умовно розділити на дві групи: об'єктивні і суб'єктивні. До об'єктивних факторів відносяться фактори, які не залежать безпосередньо від самої фірми. Це інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія і т.д. До суб'єктивних факторів відносяться фактори, що характеризують безпосередньо дану фірму. Це виробничий потенціал, технічне оснащення, організація праці, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником.
На етапі якісного аналізу необхідні інвентаризація всіх видів проектних ризиків, що здійснюється за допомогою наведених вище класифікацій, і розгорнутий словесний опис кожного виду ризику, що впливає на розглянутий інвестиційний проект. Крім того, необхідно описати і дати вартісну оцінку всіх можливих наслідків гіпотетичної реалізації виявлених ризиків і запропонувати заходи щодо мінімізації або компенсації цих наслідків, розрахувавши вартісну оцінку цих заходів.
При проведенні якісного аналізу проектного ризику може бути використаний метод аналогій.
Метод аналогій. При аналізі ризикованості нового проекту корисними можуть виявитися відомості про наслідки впливу подібних несприятливих факторів на інші настільки ж ризиковані проекти. У зборі і узагальненні такої інформації все частіше ініціативу проявляють авторитетні західні страхові компанії, які публікують популярні коментарі л тенденції в найбільш важливих зонах ризику будівництва промислових об'єктів.
У Росії страховий бізнес недостатньо для цього розвинений, тому питаннями збору та узагальненням такої інформації змушені займатися безпосередньо проектні організації. При використанні аналогів застосовують бази створюються на основі літературних джерел, дослідницьких робіт проектних організацій, опитувань менеджерів проектів. 37
Оперуючи методом аналогій, слід проявляти обережність, тому що навіть в самих тривіальних і відомих випадках невдалого завершення проектів дуже важко створити передумови для майбутнього аналізу, тобто сформувати вичерпний і реалістичний набір сценаріїв зриву проекту.
Найбільшу складність представляють такі етапи інвестиційного аналізу, як кількісне визначення величини ризику та оцінка ефективності проекту з урахуванням виявлених і виміряних ризиків. В даний час в Росії немає цілісної теорії оцінки проектних ризиків. Однією з причин цього є, мабуть, відсутність тривалого часового періоду практичної інвестиційної діяльності в ринкових умовах.
У дослідженнях, присвячених проблемі ризику, зустрічаються кілька
підходів до визначення кількісної оцінки ризику, основні з них
такі:
статистичний метод;
метод аналогій;
метод експертних оцінок;
комбінований метод.
Оскільки під ризиком в інвестиційному аналізі, як говорилося вище, розуміється ймовірність здійснення несприятливої події (сценарію), кількісна оцінка ризику найчастіше зводиться до оцінки величини відповідної ймовірності. В цілому вважається, що чим більша ймовірність отримання найгірших значень кінцевих результатів проекту, тим вище рівень ризику, асоційований з даним проектом.
У залежності від способу визначення величини ймовірності можна виділити частотну і суб'єктивну ймовірність настання несприятливої події. Величина частотної ймовірності може бути отримана із застосуванням, як статистичного методу, так і методу аналогій.
Суть статистичного методу полягає в тому, що вивчається статистика втрат і доходів, що мали місце на даному чи аналогічному виробництві. Логіка міркувань така: ризик - це наступ випадкової події; випадковість - це те, що в подібних умовах відбувається неоднаково, тому її не можна заздалегідь передбачити і прогнозувати; однак при великій кількості спостережень за випадковостями можна виявити, що вони повторюються з певною частотою (вірогідністю) . При статистичному методі встановлюється величина і частота отримання тієї чи іншої віддачі від інвестицій і складається найбільш імовірнісний прогноз на майбутнє. Таким чином, для застосування цього методу потрібна наявність досить великого масиву спостережень за відповідними факторами ризику проекту, який потім обробляється за допомогою нескладних математичних методів. З математичної точки зору, чим більше масив даних, тим вірогідніше оцінка ризику.
У другому випадку визначення частотної ймовірності (за методом аналогій) аналізуються наявні дані за здійсненими фірмою аналогічними проектами в минулому з метою розрахунку ймовірностей виникнення втрат по оцінюваному проекту. Таким чином, для розрахунку рівня ризику цим методом використовується статистична база даних про ризики аналогічних проектів. Метод аналогій застосовується в основному при оцінці ризиків часто повторюваних проектів, наприклад в будівництві. В якості інформаційної бази для оцінки ризику цим методом можна назвати дослідження, проведені Світовим банком за оцінкою проектів після їх завершення. Отримані в результаті таких досліджень дані обробляються для виявлення залежностей в закінчених проектах, що дозволяє виявляти потенційний ризик при реалізації нового інвестиційного проекту.
Значення ймовірностей, отриманих із застосуванням статистичного методу та методу аналогій, називають об'єктивними, так як точно такі ж результати можуть бути отримані будь-яким іншим обличчям, повторюючи розрахункові процедури.
Суб'єктивна ймовірність розраховується на базі методу експертних оцінок і є припущенням про настання несприятливого результату, яке грунтується на індивідуальному судженні оцінює, на його особистому досвіді. Таким чином, експертний метод заснований на обробці думок досвідчених підприємців або фахівців. Бажано, щоб експерти давали свої оцінки ймовірностей виникнення рівнів втрат, але можна обмежиться отриманням оцінок ймовірностей допустимого, критичного і катастрофічного ризиків. Якщо і це важко зробити, то можна поставити експертам питання про те, які втрати найбільш вірогідні в даному виді підприємницької діяльності. Спеціаліст по аналогії з іншими випадками і завдяки своїй інтуїції може оцінити ймовірність віддачі.
Перевага такого способу оцінки ризику полягає у можливості його застосування для неповторюваних подій і в умовах відсутності достатньої кількості статистичних даних, необхідних для виявлення об'єктивних ймовірностей. У силу унікальності інвестиційних проектів і недостатності тимчасового періоду спостережень експертний метод оцінки ризиків проекту з визначенням суб'єктивної ймовірності настання несприятливих подій є основним в даний час для російських компаній.
Досить часто на практиці застосовується також метод, який є комбінацією із статистичного й експертного методів визначення ризику.
На підставі отриманих ймовірностей (частотних чи суб'єктивних) за допомогою методів математичної статистики розраховуються основні показники - дисперсія, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації різних узагальнюючих показників (наприклад, індексу рентабельності інвестицій; чистої поточної вартості проекту, бухгалтерської рентабельності інвестицій та ін.)
Величина ризику (ступінь ризику) вимірюється в цьому випадку показниками дисперсії, середньоквадратичного відхилення і коефіцієнтом варіації. Прийнято вважати: чим більше цей розкид значень результуючого показника інвестиційного проекту від середньої очікуваної величини, тим вище ризик даного інвестиційного проекту. Таким чином, величина ризику пов'язується з колеблемостью, розкидом можливих ефектів проекту.
При такому підході до кількісної оцінки ризику, ніж більш високі значення приймають розраховані ймовірності, тим більш ризиковим є проект. Одночасно вирішується проблема двосторонньої «колеблемости». У цьому випадку ризиковим є тільки лише відхилення чинника в гірший від нормативу бік. В якості нормативу цілком можна обрати і середню або очікувану величину результуючого показника.
2.2 Особливості оцінки ефективності проекту в умовах ризику
Після кількісної оцінки ризикованості варіанти інвестування необхідні аналіз фінансової реалізованим і оцінка ефективності проекту з урахуванням оціненого ризику. Для цього існує кілька методів, досить широко описуються в літературі. До найбільш поширеним з них слід віднести:
метод коригування норми дисконту;
аналіз чутливості критеріїв ефективності проекту;
метод сценаріїв;
аналіз імовірнісних розподілів потоків платежів;
«Дерево рішень»;
метод Монте-Карло (імітаційне моделювання).
При оцінці ефективності проекту використовуються такі агреговані параметри, як розмір інвестицій, величина грошового потоку, норма дисконту, часовий горизонт прогнозування, прибуток проекту та ін всі методи врахування ризику при оцінки ефективності проекту, перераховані вище, зводяться до двох моментів: включенню величини ризику ( ведення поправки на ризик) в розрахунок чистих грошових потоків, що генеруються проектом, і (або) у розрахунок коефіцієнта дисконтування.
Розглянемо декілька поширених підходів.
Розрахунок безризикових (детермінованих) чистих грошових потоків базується на пропозиції про наявність точної інформації про поведінку всіх складових елементів потоків доходів і витрат. Облік ризику означає можливість різних сценаріїв реалізації проекту, кожен з яких має свої величини грошових потоків (у сценаріях можуть відрізнятися ціни на продукцію, обсяги виробництва, розмір інвестицій, поточних витрат, податкових платежів).
Знаючи витрати і результати проекту за всіх сценаріях його реалізації, можна оцінити проект з урахуванням всіх можливих сценаріїв, а також «ступінь їх можливості». Аналіз результатів реалізації кожного сценарію покаже, з яким ризиком пов'язаний проект. Кожному сценарієм відповідає якийсь детермінований (певний) потік витрат і результатів, а невизначеність проявляється в тому, що цей сценарій може здійснитися, а може і не здійснитися. Для комплексної оцінки проекту з урахуванням всіх можливих сценаріїв передбачається агрегувати відповідні можливі ефекти по кожному із сценаріїв в узагальнюючий показник очікуваного ефекту проекту.
Таким чином, алгоритм аналізу проекту з застосуванням методу сценаріїв має наступний вигляд.
визначають декілька можливих варіантів розвитку проекту: песимістичний, найбільш ймовірний і оптимістичний;
по кожному варіанту встановлюють його імовірнісну оцінку (частотну або суб'єктивну, а в залежності від специфіки варійованих факторів);
по кожному з варіантів розраховують відповідний NPV, тобто для кожного проекту отримують по три величини NPV: NPV O, NPV В, NPV П;
визначають середню величину NPV з використанням формули (2.2)
де х i - Результат події або результат (наприклад, величина доходу, рентабельність тощо);
p i - Ймовірність отримання результату х i
обчислюють стандартне відхилення показника NPV з використанням формул для розрахунку дисперсій (2.3)
і середньоквадратичного відхилення (2.4)
визначають коефіцієнт варіації показника NPV за формулою
C (2.5)
на підставі розрахованих показників робиться висновок про ступінь ризику проекту.
Другий спосіб «введення» ризику в чистий грошовий потік - розробка одного, базового сценарію. Можливість реалізації інших сценаріїв враховується належним підбором параметрів базового сценарію. По суті, тут очікуваний ефект приймається рівним «звичайного» ефекту проекту при базовому сценарії. При цьому до розрахунку чистих грошових потоків закладають різного роду резерви і запаси: страховий запас сировини і матеріалів, резерв коштів на непередбачені витрати, запаси міцності для технічних параметрів об'єкта, нарешті, оплата договорів страхування від різних несприятливих ситуацій.
У Методичних рекомендаціях з оцінки ефективності інвестиційних проектів передбачається закладати в базовий сценарій «помірно песимістичні прогнози техніко-економічних параметрів проекту, цін, ставок податків, обмінних курсів валют та інших параметрів економічного оточення проекту, обсягу виробництва та цін на продукцію, термінів виконання окремих видів робіт і т.д. ».
Альтернативним способом врахування ризику при оцінці проектів є ведення ризику в норму дисконту (метод коригування норми дисконту). Логіка цього підходу така: оскільки ризик в інвестиційному процесі зменшує реальну віддачу від вкладеного капіталу порівняно з очікуваною, то для його обліку можна ввести поправку (надбавку) до рівня процентної ставки, що характеризує прибутковість по безризикових вкладеннях, наприклад. Порівняно з банківськими депозитом чи короткостроковими державними цінними паперами. Чим більше ризик, що асоціюється з проектом, тим вище повинна бути введена надбавка.
Таким чином, методика поправки на ризик коефіцієнта дисконтування має такий вигляд.
встановлюється безризикова норма прибутковості - r f ;
визначається (наприклад, експертним шляхом) ризик, асоційований з розглянутими проектами: для проекту А - Δ r A, для проекту В - Δ r В;
розраховується NPV з коефіцієнтом дисконтування r
для проекту А: r A = r f + Δ r A
для проекту У: r У = r f + Δ r В.
проект з більшою величиною NPV вважається кращим.
Існують експертні оцінки надбавок за ризик до норми дисконту. Так, в залежності від мети проекту передбачається наступна величина надбавок.
Однак введення надбавок за ризик до норми дисконту часто не відповідає логіці аналізу реальних інвестицій. Норма дисконту використовується для приведення різночасних потоків доходу і витрат за проектом до початкового періоду часу.
Таблиця 21
Рекомендовані розміри надбавок за ризик до норми дисконту 38
Рівень ризику | Приклад мети проекту | Величина поправки на ризик,% |
Низький | Вкладення в розвиток виробництва на базі освоєної техніки | 3 - 5 |
Середній | Збільшення обсягу продажів існуючої продукції | 8 - 10 |
Високий | Виробництво та просування на ринок нового продукту | 13 - 15 |
Дуже високий | Вкладення в дослідження та інновації | 18 - 20 |
. Дисконтовані величини тим менше, чим більше норма дисконту і чим до більш віддалених періодів часу вони відносяться. Збільшуючи норму дисконту на оціночний розмір ризику, ми тим самим зменшуємо майбутні доходи проекту в порівнянні з такими ж безризиковими. Однак такий же вплив надає збільшена норма дисконту і на витрати, а саме ризикові витрати зменшуються, хоча зазвичай має місце ризик їх збільшення.
Існує досить багато проектів, ризик яких з часом не збільшується, а зменшується. Особливо це відноситься до проектів по впровадженню нової техніки. Найбільший ризик за такими проектами припадає на перші роки його здійснення. Через деякий період часу, після того як техніка впроваджена і освоєна. Такий проект вже нічим не відрізняється від інших проектів з випуску аналогічної продукції. Закладаючи самий ризик у норму дисконту, аналітик збільшує його вплив на проект з плином часу.
Головні переваги методу врахування ризику шляхом коригування норми дисконту полягають у простоті розрахунків. Разом з тим цей метод, крім уже зазначених, має ще ряд недоліків:
не дає ніякої інформації про ступінь ризику. Отримані результати істотно залежать тільки від величини надбавки за ризик;
не дає ніякої інформації про імовірнісних розподілах майбутніх грошових потоків і не дозволяє отримати їх оцінку;
істотно обмежує можливості моделювання різних варіантів, так як все зводиться до аналізу залежності оціночних показників проект (NPV, PI, IRR та ін) від змін тільки одного показника - норми дисконту.
Ці обставини диктують інвестиційним аналітикам дуже обережне використання коефіцієнта дисконтування для врахування ризиків проекту. Представляється, що такий підхід обгрунтований тільки в одному випадку - у разі обліку неспецифічних ризиків проекту.
Як було сказано вище, неспецифічний (систематичний) інвестиційний ризик - це ризик, обумовлений зовнішніми по відношенню до проекту обставинами макроекономічного, регіонального, галузевого характеру. Ці ризики неможливо нізарезервіровать, ні застрахувати. Єдиним можливим способом їх врахування при аналізі проекту є введення ризикової надбавки в коефіцієнт дисконтування. Однак величина такої надбавки повинна бути науково обгрунтована, і базуватися не тільки і не стільки на експертних оцінках, скільки на розрахунках об'єктивних показників.
Аналіз чутливості як спосіб аналізу інвестицій в умовах ризик покликаний дати оцінку того, наскільки зміняться показники ефективності проекту (NPV, PI, IRR та ін) при певному зміні одного з його вихідних параметрів. Чим тісніше цей зв'язок (залежність), тим більше ризик при реалізації даного проекту.
Аналіз чутливості рекомендується проводити для визначення факторів, що найбільшою мірою впливають на результати інвестиційних проектів, і для їх порівняльного аналізу. При вирішенні завдань, пов'язаних з визначенням цих факторів, дотримується така послідовність. Спочатку визначаються найбільш вагомі чинники та їх ймовірні (базові) значення, при яких розраховується чиста поточна вартість. Потім у певних межах змінюється один з факторів, при кожному його новому значенні розраховується чиста поточна вартість проекту і попередній крок повторюється для кожного фактора. Далі всі розрахунки зводяться в таблицю, порівнюються за ступенем чутливості проекту до зміни кожного фактора і визначаються ті з них, які найбільше впливають на успіх проекту.
Зазвичай в якості основних варійованих параметрів приймають такі:
фізичний обсяг продажів продукції;
ціна реалізованої продукції;
величина прямих виробничих витрат;
вартість капіталу, що залучається.
Основна мета аналізу чутливості полягає в представленні особі, що приймає рішення не точкових показників ефективності, а їх інтервалів, відповідних деякими припущеннями про можливу динаміку ключових чинників виробничої системи.
Можна виділити наступні етапи при здійсненні аналізу чутливості.
вибір показника ефективності, щодо якого перевіряється чутливість системи на зміну того чи іншого параметра базового варіанту умов;
відбір ключових змінних моделі, тобто даних, відхилення значень яких від базових помітно позначаться на величині показника ефективності. Показник ефективності визначають як функцію лише обмеженого числа ключових змінних моделі. Інші змінні розглядаються як константи;
визначення ймовірних або очікуваних діапазонів значень ключових змінних;
розрахунок значень показника ефективності для прийнятих діапазонів ключових змінних та представлення результатів розрахунків в табличній формі та у вигляді графіків.
Якщо зміна значення змінної не робить істотного впливу на результуючі показники, то правильність інвестиційного рішення навряд чи буде залежати від точності і акуратності визначення значення цієї змінної. Якщо ж навіть незначні зміни значення цієї змінної роблять сильний вплив на рівень результуючих показників, то проект вважається високочутливим до значення даної змінної, оскільки цей параметр в чималому ступені визначає рівень ризику проекту. У цьому випадку оцінці можливих значень цієї змінної має бути приділено найбільшу увагу. Ця змінна піддається детальному аналізу, тобто варіюються значення тих параметрів, від яких вона в свою чергу залежить.
Якщо ж критична для проекту змінна характеризується великою невизначеністю, виникає питання: чи варто взагалі здійснювати цей проект?
Результати аналізу чутливості проекту оформляються у вигляді графіків залежності результуючих показників (NPV, IRR та ін) від зміни різних змінних і пояснень до цих графіків
Таким чином, цей метод має особливе значення для оцінки інвестиційних проектів:
дозволяє виділити ті змінні, які мають найбільший вплив на результат інвестиційного проекту і значення яких повинні бути визначені з максимальною акуратністю й точністю;
допомагає виділити проекти з високим ступенем ризику, зумовленої великою мінливістю (або повною невизначеністю) однієї або декількох ключових змінних.
Метод аналізу чутливості має і недоліки, найбільш суттєві з яких такі:
передбачає зміну одного вихідного показника, в той час як інші вважаються постійними величинами. Однак на практиці між показниками існують взаємозв'язки і зміна одного з них часто призводить до зміни іншого;
не дозволяє отримати імовірнісні оцінки можливих відхилень вихідних і результативного показника. У цьому відношенні більш кращий метод аналізу сценаріїв.
Перевірка стійкості як метод аналізу ризику передбачає розробку так званих сценаріїв (ситуацій) розвитку інвестиційного проекту в базових і найбільш небезпечних (ризикових) варіантах для його учасника. По кожній ситуації досліджується, як буде діяти у відповідних умовах механізм реалізації проекту, якими будуть при цьому величини доходів і втрат, показники ефективності для всіх учасників.
Проект вважається стійким і ефективним, якщо в усіх аналізованих ситуаціях інтереси його учасників задовольняються, а можливі несприятливі наслідки усуваються, наприклад за рахунок створення запасів і резервів, або відшкодовуються страховими виплатами.
Метод "дерева рішень». Цей метод дозволяє комплексно врахувати ризики реального інвестиційного проекту по окремих послідовним етапам його здійснення. Він застосовується тоді, коли мають місце два і більш послідовних безлічі рішень, причому наступні рішення грунтуються на результатах попередніх, і / або два і більше безлічі станів середовища (тобто з'являється цілий ланцюжок рішень, що випливають одне з іншого, які відповідають подіям, тим, що відбувається з деякою ймовірністю).
«Дерево рішень» - це графічне зображення послідовності рішень і станів навколишнього середовища з зазначенням відповідних ймовірностей і виграшів для будь-яких комбінацій варіантів і станів.
Для побудови «дерева рішень» можна запропонувати таку послідовність кроків:
визначити склад і тривалість фаз життєвого циклу проекту;
визначити ключові події, які можуть вплинути на подальший розвиток проекту;
визначити час настання ключових подій;
сформулювати всі можливі рішень, які можуть бути прийняті в результаті настання кожного ключового події;
визначити ймовірність прийняття кожного рішення;
визначити вартість кожного етапу здійснення проекту.
На підставі отриманих даних будується "дерево рішень», структура якого містить вузли, що представляють собою ключові події (точки прийняття рішень), і гілки, що з'єднують вузли, - роботи з реалізації проекту. У результаті побудови «дерева рішень» розраховуються ймовірність кожного сценарію розвитку проекту, NPV по кожному сценарієм, а також ряд інших принципово важливих як для аналізу ризиків проекту, так і для прийняття управлінських рішень показників.
Необхідно підкреслити можливість використання «дерева рішень» не тільки в ході прийняття інвестиційних рішень, але і в процесі реалізації проекту. Зміна обставин зовнішнього середовища проекту можуть зажадати переходу на іншу гілку прийняття рішень. Наявність побудованої покрокової схеми у вигляді «дерева рішень» дозволить менеджеру розрахувати ризик такого розвитку подій і мінімізувати збитки компанії.
Застосування цього методу зазвичай використовується для аналізу ризиків тих проектів, які мають доступне для огляду кількість варіантів розвитку. В іншому випадку «дерево рішень» приймає дуже великий обсяг, так що не може не тільки обчислення оптимального рішення, але й визначення даних. Метод корисний у тих випадках, коли більш пізні рішення сильно залежать від рішень, прийнятих раніше, але в свою чергу визначають подальший розвиток подій.
Метод Монте-Карло. Подолати багато недоліків, властиві розглянутим методам аналізу ефективності проектів в умовах ризику, дозволяє імітаційне моделювання - одне з найбільш потужних засобів аналізу економічних систем. Основу імітаційного моделювання та його частий випадок складає метод Монте-Карло, який є синтезом і розвитком методів аналізу чутливості та аналізу сценаріїв.
Імітаційне моделювання ризиків інвестиційних проектів представляє собою серію чисельних експериментів, покликаних отримувати емпіричні оцінки ступеня впливу різних факторів (обсягу випуску, ціни, змінних витрат та ін) на залежні від них результати.
Проведення імітаційного експерименту розбивають на такі етапи:
встановлюються взаємозв'язки між вихідними і вихідними показниками у вигляді математичного рівняння або нерівності. В якості результуючого показника зазвичай виступає один із критеріїв ефективності (NPV, PI, IRR);
задаються закони розподілу ймовірностей для ключових параметрів моделі;
проводиться комп'ютерна імітація значень ключових параметрів моделі;
розраховуються основні характеристики розподілів вхідних та вихідних показників;
проводиться аналіз отриманих результатів і приймається рішення.
Цей метод дозволяє найбільш повно врахувати весь діапазон невизначеностей вихідних параметрів проекту, з якими може зіткнуться його майбутнє здійснення. Крім того, шляхом спочатку задаються обмежень необхідних показників ефективності проекту можна широко використовувати інформаційну базу проведення аналізу проектних ризиків. Таким чином, метод Монте-Карло дозволяє отримати інтервальні значення показників проектних ризиків, в рамках яких можлива успішна реалізації реального інвестиційного проекту.
Методика оцінки ризиків, пов'язаних з інвестуванням, на основі використання розглянутих та інших спеціальних методів детально викладаються в спеціальній літературі. Вибір конкретних методів оцінки ризиків реального інвестування визначається низкою факторів:
видом інвестиційного ризику;
повнотою і достовірністю інформаційної бази, сформованої для
оцінки рівня ймовірності різних інвестиційних ризиків;
рівнем кваліфікації інвестиційних менеджерів, які здійснюють оцінку;
технічної та програмної оснащеністю інвестиційних менеджерів, можливістю використання сучасних комп'ютерних технологій проведення такої оцінки;
можливістю залучення до оцінки складних інвестиційних ризиків кваліфікаційних експертів. 39
Як висновок можна сказати, що оцінка ефективності проекту з урахуванням виміряного ризику є одним з найскладніших етапів аналізу. Для цього існує кілька методів, серед яких можна відзначити: метод коригування норми дисконту, метод достовірних еквівалентів, аналіз чутливості критеріїв ефективності проекту, метод сценаріїв, «дерево рішень», метод Монте-Карло та інші. Вибір конкретних методів оцінки ризиків реального інвестування визначається низкою чинників, таких як вид інвестиційного ризику. Рівень кваліфікації інвестиційного менеджера та іншого.
2.3 Способи зниження інвестиційного ризику
Слід зазначити, що тільки розуміння природи інвестиційного ризику та його кількісна оцінка не дозволяють менеджерам ефективно управляти довгостроковими інвестиціями. На перше місце висуваються способи і методи безпосереднього впливу на рівень ризику з метою його максимального зниження, підвищення безпеки та фінансової стійкості підприємства-проектоустроітеля.
Дії по зниженню ризику ведуться в двох напрямках:
уникнути появи можливих ризиків;
зниження впливу ризику на результати виробничо-фінансової діяльності.
Перший напрямок полягає у спробі уникнути будь-якого впливу для фірми ризику. Рішення про відмову від ризику може бути винесено на стадії прийняття рішення, а також шляхом відмови від якогось виду діяльності, в якій фірмі вже бере участь. До уникненню появи можливих ризиків належить відмова від використання в високих об'ємах позикового капіталу, відмова від надмірного використання інвестиційних активів у низьколіквідних формах (уникнути ризику зниження ліквідності). Даний напрямок зниження ризику найбільш просте і радикальне. Воно дозволяє повністю уникнути можливих втрат, але не дає можливості отримати той обсяг прибутку, який пов'язаний з ризикованою діяльністю.
Для того щоб знизити вплив ризиків, є два взаємодоповнюючих шляхи:
заходи, що забезпечують виконання контрактних зобов'язань на стадії укладання контрактів;
контроль управлінських рішень у процесі реалізації проекту.
Перший шлях у світовій практиці здійснюється вибором наступних варіантів дій:
страхування;
забезпечення (у разі кредитного договору) у формі застави, гарантій, поручительств, неустойки чи утримання майна боржника;
постадійне поділ процесу утримання асигнувань проекту;
диверсифікація інвестицій.
Варіанти управлінських рішень з метою зниження ризику можуть здійснюватися такими прийомами:
резервування коштів на покриття непередбачених витрат;
реструктурування кредитів.
Розглянемо деякі зі способів зниження проектного ризику.
Одним з найбільш важливих способів зниження інвестиційного ризику - диверсифікація, наприклад розподіл зусиль підприємства між видами діяльності, результати яких безпосередньо не пов'язані між собою. Будь-яке інвестиційне рішення, пов'язане з конкретним проектом, вимагає від особи, що приймає це рішення, розгляду проекту у взаємозв'язку з іншими проектами і з уже наявними видами діяльності підприємства. Для зниження ризику бажано планувати виробництво таких товарів або послуг, попит на які змінюється в протилежних напрямках. 40
Розподіл проектного ризику між учасниками проекту є ефективним способом його зниження, він заснований на часткової передачі ризиків партнерам по окремим інвестиційним ситуацій. Логічно при цьому зробити відповідальним за конкретний вид ризику того з учасників, який має можливість точніше і якісніше розраховувати і контролювати ризик.
Розподіл ризику враховується при розробці фінансового плану проекту і оформляється контрактними документами.
Можливим способом зниження ризику є його страхування, яке, по суті, полягає в передачі певних ризиків страхової компанії. При прийнятті рішення про зовнішній страхування ризиків необхідно оцінювати ефективність такого способу зниження ризику з урахуванням наступних параметрів:
ймовірність настання страхової події за даним видом проектного ризику;
ступінь страхового захисту за ризиком, який визначається коефіцієнтом страхування (відношення страхової суми до розміру страхової оцінки майна);
розмір страхового тарифу в зіставленні із середнім його розміром на страховому ринку з даного виду страхування;
.
Зарубіжна практика страхування використовує повне страхування інвестиційних проектів. Умови російської діяльності дозволяють поки тільки частково страхувати ризики.
Резервування коштів на покриття непередбачених витрат - один з найбільш поширених способів зниження ризику інвестиційного проекту. Вона передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що змінюють вартість проекту, та розміром витрат, пов'язаних з подоланням порушень в ході його реалізації. Зарубіжний досвід допускає збільшення вартості проекту від 7 до 12% за рахунок резервування на форс-мажор. Російські експерти рекомендують такі норми непередбачених витрат.
Таблиця 21
Рекомендовані нормативи резервів на непередбачені витрати 41
Вид витрат | Зміна непередбачених витрат,% |
Витрати / тривалість робіт російських виконавців | + 20 |
Витрати / тривалість робіт іноземних виконавців | + 10 |
Збільшення прямих виробничих витрат | + 20 |
Зниження виробництва | - 20 |
Збільшення відсотка за кредит | + 20 |
Крім резервування на форс-мажорні обставини необхідне створення системи резервів на підприємстві для оптимального управління грошовими потоками. Мова йде про формування резервного фонду, фонду погашення безнадійної дебіторської заборгованості, підтримання оптимального рівня матеріальних запасів і нормативного залишку грошових коштів та їх еквівалентів.
Резервування коштів є, по суті, самострахуванням підприємства. При цьому слід мати на увазі, що страхові резерви у всіх їхніх формах хоча й дозволяють швидко відшкодувати понесені втрати, проте «заморожують» використання досить відчутною суми інвестиційних ресурсів. У результаті цього зниження ефективності використання власного капіталу підприємства, збільшується його залежність від зовнішніх джерел фінансування.
Лімітування як спосіб зниження ризиків полягає у встановленні фірмою гранично допустимої суми коштів на виконання певних операцій, у разі втрати яких це істотно не відіб'ється на фінансовому стані підприємства. Лімітування застосовується банками при видачі позик, промисловими підприємствами - при продажу товарів у кредит, визначенні сум вкладень капіталу, визначенні величини позикових коштів, а так само в інших ситуаціях.
Важливу роль у зниженні ризиків інвестиційного проекту грає придбання додаткової інформації. Мета такого придбання - уточнення деяких параметрів проекту, підвищення рівня надійності та достовірності вихідної інформації, що дозволить знизити ймовірність прийняття неефективного рішення. Способи отримання додаткової інформації включають її придбання в інших організацій, проведення додаткового експерименту і т.д. Повна і достовірна інформація - товар особливого роду, за який треба платити, але ці витрати окупаються в результаті отримання суттєвої вигоди від менш ризикового інвестування.
Розглядаючи все вищесказане, можна зробити висновок, що в даний час необхідність оцінки ризиків інвестиційних проектів вже ні в кого не викликає сумнівів, хоча процес оцінки неточний і часто виникає спокуса проігнорувати міркування, що стосуються ризику, оскільки вони туманні. Тим не менше, ризик проекту слід оцінювати і включати в розгляд в процесі прийняття інвестиційного рішення. У Росії через виняткову високої економічної і політичної нестабільності вміння аналізувати можливі ризики набуває особливого значення. 42
Як висновок можна сказати, що ризик у ринковій економіці супроводжує будь-управлінського рішення. Особливо це відноситься до інвестиційних рішень, наслідки, прийняття яких позначаються на діяльності підприємства протягом тривалого періоду часу.
Якісний аналіз ризику здійснюється з метою ідентифікувати фактори ризику, етапи та роботи, при виконанні яких ризик виникає, тобто встановити потенційні області ризику, після чого ідентифікувати всілякі ризики. Мета кількісного аналізу - кількісно визначити розміри окремих ризиків і ризику проекту в цілому. Основними методами кількісної оцінки ризику є статистичний метод, метод аналогій, метод експертних оцінок, комбінований метод.
ГЛАВА III Оцінка ефективності реалізації інвестиційного проекту (на прикладі підприємства ТОВ «Мала енергетика»)
3.1. Коротка характеристика інвестиційного проекту
ТОВ «Мала енергетика» було створено 15.02.2003г. з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
Товариство здійснює наступні види діяльності:
діяльність з виробництва електричної та теплової енергії;
діяльність із забезпечення працездатності електричних і теплових мереж;
діяльність з поставки (продажу) електричної і теплової енергії.
Відповідно з основними параметрами прогнозного балансу електроенергетики на 2006-2010рр., Енергоспоживання в Росії до 2010р. зросте до 1045 млрд. кВт.год в порівнянні з показником 2005р. - 939 млрд. кВтг. Відповідно щорічні темпи зростання електроспоживання прогнозуються на рівні 2,2%. Середньорічні темпи збільшення зимового максимуму навантаження прогнозуються на рівні 2,5%. У результаті до 2010 цей показник може вирости НВ 18 ГВт з 143,5 ГВт у 2005р до 160 ГВт у 2010 р., таким чином, загальна потреба у встановленій потужності електростанцій в Росії до 2010 зросте на 24,9 ГВт до 221,2 ГВт. При цьому збільшення потреби в резерві потужності в період з 2005 по 2010р складе 3ГВт, а потреба в потужності електростанцій для забезпечення експортних поставок у 2010р зросте на 3,4 ГВт до 5,6 ГВт. 43
Для розробки програми з підвищення ефективності енергетичної системи підприємства і зниження тарифів на електричну енергію, для залучення потенційних споживачів - керівництвом підприємства було прийнято рішення про будівництво газогенератора.
Дане рішення було прийнято на увазі того, що одним з актуальних напрямків роботи всіх російських підприємств стає переклад котелень на місцеві, більш дешеві види палива - наприклад, на деревні відходи. Робота газогенератора виробляється на деревних відходах, що у багато дозволить знизити витрати на паливо. До того ж будівництво газогенератора планується на території целюлозно-паперовому комбінаті, де ресурси деревних відходів оцінюється в 3,6 млн. кг на рік, що еквівалентно 59 млн. МВт.год електричної енергії і дозволяє замінити 7820 тис. тонн мазуту вартістю $ 745 млн.
Використання в Росії деревних відходів не лише менше шкодить довкіллю, а й слугує джерелом економії коштів, призначених для купівлі палива. Витрати на паливо складають 55-65% собівартості електричної енергії, тому ціна палива грає важливу роль при зниженні тарифів. 44
Для реалізації даного рішення керівництво підприємства обрало самого великого й досвідченого виробника в цій сфері - ЗАТ «Сінтур». ГТГ-1600 «Сінтур» призначений для вироблення генераторного газу, який може використовуватися в котельнях для вироблення тепла, комунально-побутових потреб, а так само виробництві теплової й електричної енергії. Газогенераторна установка гранично проста по конструкції, не вимагає спеціально навченого обслуговуючого персоналу в експлуатації. Газогенераторна установка складається з трьох основних частин: камери газоутворення, камери спалаху і завантажувального бункера. Деталі установки, що працюють при підвищених температурах виготовляються з жароміцних матеріалів. Аналіз витрат на опалення сушильних камер і промислових будівель і споруд, що застосовують газогенераторні установки показує, що витрати на паливо в 3 - 25 разів менше, ніж при традиційному його спалюванні в котлах або опаленні електронагрівальними установками.
За рахунок охолодження стінок газогенератора вторинним повітрям і формування високотемпературного конуса горіння в центральній частині, збільшився термін служби газогенератора без ремонту до 5 років і його вартість дорівнює 4 750 000 рублів.
Комплекс газогенераторний призначений для:
отримання силового генераторного газу при газифікації як класичного палива (вугілля, кокс, горючі сланці, торф), так і при утилізації всіляких відходів промислових, побутових, медичних;
використання силового генераторного газу в газопоршневих електростанціях для вироблення електричного струму;
використання генераторного газу замість природного;
поліпшення екології навколишнього середовища. 45
Будівництво газогенератора дозволить так само скоротити територію, що відходять під звалище і очисні споруди, з'явиться можливість отримувати порівняно дешевше додаткові енергоресурси, додатковий обсяг сировини для промисловості, економії традиційних енергоносіїв (газ, нафта, вугілля, дрова), знизити витрати ЖКГ, організувати додаткові робочі місця .
Придбання обладнання планується здійснити за допомогою лізингу. Існує кілька видів лізингу: оперативний, фінансовий (капітальний), поворотний і комбінований. У нашому випадку переважніше оформити договір фінансового лізингу, так як фірма, яка буде використовувати обладнання, сама має право вибрати конкретне устаткування, яке їй необхідно, і домовляється про ціну з виробником. Фірма-користувач обладнання потім домовляється про те, щоб лізингова компанія придбала це обладнання у виробника і одночасно уклала договір про здачі його в оренду. При цьому умови договору лізингу повинні забезпечувати повну амортизацію інвестицій лізингової фірми, а також містити в собі процентні платежі; згідно з договором податок на орендоване майно, за страхування майна відповідає лізингодавець, а так само за обов'язки з монтажу обладнання, його ремонту і технічного обслуговування. 46 Перевага лізингу в тому, що повна сума лізингових платежів віднімається з оподатковуваного прибутку. Згідно з пп. 10 п. 1 ст. 264 НК РФ лізингові платежі визнаються витратами за вирахуванням суми амортизації за цим майну. 47 В разі перевищення суми амортизації над лізинговими платежами витратами визнається сума амортизації протягом усього терміну перевищення.
Необхідно так само відзначити ще деякі переваги лізингу перед кредитом: лізинг не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна і служить одним із видів інвестування; використання прискореної амортизації по лізингових операціях дозволяє оперативно оновлювати обладнання та вести технічне переозброєння виробництва. Саме тому керівництвом підприємства була обрана дана форма фінансування інвестиційного проекту.
Укладення договору лізингу обумовлено внесенням авансового платежу в розмірі 15% від вартості обладнання, частина, що залишилася включається в лізинговий платіж, оплата якого здійснюється щомісячно протягом 5 років. Для оплати 15% авансового платежу керівництво підприємства оформляє кредит на 2,5 роки під 17% річних з погашенням за методом зменшення залишку.
При складанні фінансово-інвестиційного бюджету, балансу та звіту про прибутки і збитки будуть потрібні податкові ставки.
Таблиця 21
Податкове оточення 48
Найменування податку | Ставка,% |
Податок на прибуток | 24 |
Податок на додану вартість | 18 |
Податок на майно | 2,2 |
Єдиний соціальний податок | 26 |
Для ТОВ «Мала енергетика» затверджені тарифи на 2008р. на виробництво електричної енергії за кВт.год - 1,280 руб., на передачу електричної енергії за кВт.год - 0,397 руб. Розрахунок грошових потоків здійснюється в поточних цінах без урахування зміни купівельної спроможності, тобто за номінальними грошових потоків.
Наведений нижче розрахунок виконаний при використанні в якості палива деревні відходи.
Таблиця 21
Техніко-економічні характеристики (тис. крб.) 49
Найменування | Од. ізм. | Кількість на годину | Кількість на рік |
Вироблення генераторного газу | м 3 | 1600 | 9 216 |
Обсяг генераторного газу | м 3 | 280 | 1 613 |
Кількість е / е, одержуваної з 100% вироблюваного генераторного газу | кВт | 1270 | 7 315 |
Розрахунковий фонд робочого часу | годину | 5,76 | |
Витрата палива | кг | 84 | 484 |
Строк корисного використання (4 група) | міс | 61 |
Як згадувалося раніше у другому розділі, при розрахунку економічної ефективності використовується метод дисконтування, для необхідності зіставлення величин грошових надходжень і виплат, рознесені в часі.
У методі дисконтування використовується ставка, яка зазвичай називається ставкою дисконтування (можливі варіанти: «ставка порівняння», «бар'єрна ставка», «норма дисконту», «коефіцієнт приведення» та ін.)
Від вибору ставки дисконтування багато в чому залежить якісна оцінка ефективності інвестиційного проекту. Існує велика кількість різних методик, що дозволяють обгрунтувати використання тієї чи іншої величини цієї ставки. У самому загальному випадку можна вказати наступні варіанти вибору ставки дисконтування:
мінімальна дохідність альтернативного способу використання капіталу (наприклад, ставка прибутковості надійних ринкових цінних паперів або ставка депозиту в надійному банку);
існуючий рівень прибутковості капіталу (наприклад, середньозважена вартість капіталу компанії);
вартість капіталу, який може бути використаний для здійснення даного інвестиційного проекту (наприклад, ставка за інвестиційними кредитами);
очікуваний рівень прибутковості інвестованого капіталу з урахуванням всіх ризиків проекту.
Перераховані вище варіанти ставок розрізняються між собою головним чином ступенем ризику, що є однією з компонент вартості капіталу. У залежності від типу обраної ставки дисконтування повинні інтерпретуватися і результати розрахунків, пов'язаних з оцінкою ефективності інвестицій. 50 В нашому випадку ставка дисконтування дорівнює ставці за кредитом - 17%. Як правило, у процентну ставку по кредиту вже включена премія за інфляцію та ризики пов'язані з кредитуванням.
План реалізації проекту складається з 3-х основних етапів.
Рис.6. Етапи реалізації проекту 51
На першому етапі виконуються наступні роботи:
будівельно-монтажні роботи (СМР) з адаптації будівель до виробництва, з улаштування фундаментів, майданчиків, кабельних каналів, трубопроводів та ін СМР (підготовка до монтажу обладнання);
закупівля і отримання обладнання і транспортних засобів;
БМР з улаштування мереж (електричних, водопровідних, теплових, каналізаційних та ін);
монтаж обладнання та пусконалагоджувальні роботи;
здача обладнання в експлуатацію;
Другий етап - освоєння виробництва (вихід на проектну потужність) розрахований на один місяць.
Проектна потужність досягається в кінці місяця, коли температура згоряння досягається 1300 ° С і ККД топки дорівнює 0,8. При цьому кількість вироблення генераторного газу на годину досягає 1600 м 3, що еквівалентно 970 кВт на годину електроенергії.
Оцінка майбутніх витрат і результатів здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (обрій розрахунку) приймаємо з реального терміну служби основного технологічного обладнання, рівного 5 років після освоєння виробництва.
Горизонт розрахунку вимірюється кількістю кроків розрахунку. За крок розрахунку при визначенні показників ефективності в межах розрахункового періоду приймаємо:
один місяць для першого року реалізації проекту;
один рік для періоду роботи на повну потужність.
Таблиця 21
Графік реалізації проекту і план виробництва по роках (тис. кВт) 52
Роки | ||||||
Етапи реалізації | Жовтень 2008 | Листопад 2008 | Грудень 2008 | 2009 | ... .... | 2013 |
СМР, пуско-наладка | Освоєння виробництва | Виробництво | ||||
Вироблення е / е (кВт * год) | 2 036,37 | 7 315 | 7 315 | 7 315 |
3.2 Оцінка комерційної ефективності інвестиційного проекту
Ефективність реалізації проекту в цілому оцінюється з метою визначення його потенційної привабливості для можливих учасників та пошуків джерел фінансування. Виділяють економічну та фінансову оцінку ефективності проекту.
Показники економічної ефективності проекту визначаються на основі грошових потоків, розрахунок яких здійснюється на базі даних, що визначаються по кроках розрахункового періоду, а саме витрат виробництва і реалізації продукції.
Розрахунок показників фінансової ефективності зводиться до складання прогнозного балансу та звіту про прибутки та збитки на основі фінансово-інвестиційного бюджету проекту.
Економічна оцінка ефективності інвестиційного проекту
При розрахунку витрат виробництва і реалізації продукції (послуг) необхідно розрахувати:
потреби в паливі на технологічні і на побутові цілі при річному випуску (табл. 18);
зарплата робітникам (табл. 19);
накладні розрахунки (табл. 20).
Таблиця 21
Розрахунок потреби енергоносіїв і палива на технологічні цілі
при річному обсязі вироблення електроенергії 7 315 тис. кВт * год 53
Найменування | Од. ізм. | Ціна за одиницю, руб. | Витрата на 1 кВт | Вартість на кВт, руб. |
Деревина | кг | 0,17 | 0,22 | 0,04 |
Електроенергія | кВт | 1,22 | 0,13 | 0,16 |
Стиснене повітря | м 3 | 0,15 | 0,12 | 0,02 |
Разом витрата палива | 0,22 |
За даними підприємства явочное число основних виробничих робітників в одну зміну становить 3 людини: оператор котельні, наладчик і електромонтажник. Система оплати праці - погодинна, місячна, за умови виконання змінних завдань належної якості. Виплата зарплати здійснюється раз на місяць до 10 числа.
Час роботи підприємства при безперервній роботі в дві зміни - 360 днів на рік - 5760 годин на рік. Фонд часу одного робітника в рік при 8-годинному робочому дні складає:
8 год x 253 дні - (8 x 253 x 0,12) = 1781 год.
Обліковий склад робітників при 2-змінному безперервному режимі за змінним графіком складе:
3 люд / см x 5760 годин на рік / 1781 годин = 10 осіб.
До структури управління виробництвом входять:
головний бухгалтер - 1 чол.;
бухгалтер-касир - 1 чол.;
начальник ділянки - 1 чол.;
прибиральниця - 2 чол.;
охорона - 2 чол.
У зв'язку з тим, що проект реалізується на діючому підприємстві, то деякі співробітники можуть бути залучені з його штату, для економії витрат на заробітну плату.
Так, наприклад, бухгалтер та начальник ділянки, а так само обслуговуючий персонал: охоронець і прибиральниця можуть працювати за сумісництвом.
Керівництво підприємством не входить до складу персоналу за проектом, оскільки його повноваження ніяк не вплинуть на реалізацію проекту.
Керівництвом підприємства в обліковій політиці передбачена виплата премій. Для робочих вона складає - 10% від заробітної плати, а для управлінського персоналу - 20%.
Згідно з цим переліком можна скласти таблицю по видатках на оплату праці персонал підприємства ТОВ «Мала енергетика» (табл. 19).
Таблиця 21
Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні потреби (тис. крб.) 54
Найменування | Кількість чол. | Зарплата, руб. | Премія, руб. | Усього на рік, руб | ||
У місяць на 1 чол. | У рік | На місяць | У рік | |||
на 1 чол. | на 1 чол. | на 1 чол. | ||||
Головний бухгалтер | 1 | 5,00 | 60,00 | 1,00 | 12,00 | 72,00 |
Бухгалтер | 1 | 3,00 | 36,00 | 0,60 | 7,20 | 43,20 |
Начальник ділянки | 1 | 7,00 | 84,00 | 1,40 | 16,80 | 100,80 |
Електромонтажник | 4 | 6,00 | 72,00 | 0,60 | 7,20 | 316,80 |
Оператор котельні | 2 | 6,00 | 72,00 | 0,60 | 7,20 | 158,40 |
Налагоджувальник | 4 | 5,70 | 68,40 | 0,57 | 6,84 | 300,96 |
Прибиральниця | 2 | 0,70 | 8,40 | 0,07 | 0,84 | 18,48 |
Охорона | 2 | 2,50 | 30,00 | 0,25 | 3,00 | 66,00 |
Разом | 16 | 430,80 | 61,08 | 1076,64 |
Фонд оплати праці (ФОП) на вироблення кВт електроенергії складе:
1 076 640 / 7 315 тис. кВт на рік = 0,147 руб.
Відрахування на соціальні потреби (26%) на кВт - 0,038 руб.
Всього на вироблення кВт електроенергії - 0,185 руб.
Газогенератор відноситься до четвертої амортизаційної групі. Відповідно до облікової політики для цілей оподаткування для амортизується майна встановлюється мінімальний строк корисного використання - 61 місяць, застосовується лінійний метод амортизації. Згідно з умовами договору лізингу та облікову політику підприємства, для цілей оподаткування по лізинговому майну застосовується коефіцієнт прискорення амортизації - 2.
За весь термін дії договору лізингу підприємство віднесе до складу витрат витрати за договором лізингу в сумі 6 515,81 млн. руб., З них 4 037,50 млн. руб. - Як амортизацію отриманого в лізинг майна і 2 478,31 млн. руб. - Як безпосередньо лізингові платежі. По закінченню терміну договору обладнання, взяте в лізинг, переходить до лізингодавця.
Розрахуємо накладні витрати за проектом на підставі проектної документації. До накладних витрат відносять - витрати на організацію, управління та обслуговування виробництва; носять комплексний характер, тобто включають різні економічні елементи витрат і формують виробничу собівартість продукції.
Таблиця 21
Накладні витрати (тис. крб.) 55
Статті витрат | Сума на рік, руб. |
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання | 2 492,71 |
Цехові витрати на управління | 1 117,41 |
Адміністративно-управлінські витрати
357,96
Зарплата адміністративно-управлінського і виробничого персоналу, у тому числі відрахування на заробітну плату
1 356,57
Разом
5 324,65
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування, і цехові витрати на управління належать до загальновиробничих витрат (табл. 21) і обліковуються за дебетом рахунка 25 «Загальновиробничі витрати».
Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про витрати з обслуговування основного виробництва підприємства. Зокрема, на цьому рахунку можуть бути відображені такі витрати:
за змістом і експлуатації машин та обладнання;
амортизаційні відрахування і витрати на ремонт основних засобів і іншого майна, використовуваного у виробництві;
витрати зі страхування зазначеного майна; витрати на опалення, освітлення й утримання приміщень; орендна плата за приміщення, машини, обладнання та ін, що використовуються у виробництві;
оплата праці працівників, зайнятих обслуговуванням виробництва; інші аналогічні за призначенням витрати.
В кінці місяця витрати, враховані на даному рахунку, списуються в дебет рахунку 20 «Основне виробництво» формуючи тим самим виробничу собівартість продукції.
Таблиця 21
Загальновиробничі витрати (тис. крб.) 56
Показник | Крок розрахункового періоду | |||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
Витрати на експлуатацію та утримання обладнання, усього у тому числі: | 445,37 | 4 492,31 | 4 492,31 | 3 317,32 | 1 928,71 | 1 928,71 |
амортизація обладнання | 0,00 | 2 563,60 | 2 563,60 | 1 388,62 | 0,00 | 0,00 |
витрати по експлуатації обладнання | 0,00 | 328,80 | 328,80 | 328,80 | 328,80 | 328,80 |
витрати на утримання устаткування (енергія, стиснене повітря, вода та ін) | 445,37 | 1 599,91 | 1 599,91 | 1 599,91 | 1 599,91 | 1 599,91 |
Утримання апарату управління цехами | 90,37 | 1 084,41 | 1 084,41 | 1 084,41 | 1 084,41 | 1 084,41 |
Оренда приміщення | 47,00 | 564,00 | 564,00 | 564,00 | 564,00 | 564,00 |
Інші загальновиробничі витрати | 28,00 | 33,00 | 33,00 | 33,00 | 33,00 | 33,00 |
ВСЬОГО загальновиробничі витрати | 610,74 | 6 173,71 | 6 173,71 | 4 998,73 | 3 610,11 | 3 610,11 |
Адміністративно-управлінські витрати відносяться до накладних загальногосподарських витрат (табл. 22) і враховуються в дебеті рахунку 26 «Загальногосподарські витрати».
До даних витрат відносяться витрати підприємства не пов'язані з виробничим процесом, таких як:
фонд заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу;
витрати на службові відрядження і переміщення;
витрати на службові роз'їзди та утримання легкового транспорту;
канцелярські, типографські, і поштово-телефонні і телеграфні витрати і т.д.
В обліковій політиці підприємства прописано, що враховані витрати на рахунку 26 списуються в дебет рахунку 20 «Основне виробництво».
Таблиця 22
Загальногосподарські витрати (тис. крб.) 57
Показник | Крок розрахункового періоду | |||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
Витрати на утримання службового автомобільного транспорту | 1,50 | 18,00 | 18,00 | 18,00 | 18,00 | 18,00 |
Утримання апарату управління підприємством (зарплата основна і додаткова з відрахуваннями на соціальні потреби) | 22,68 | 272,16 | 272,16 | 272,16 | 272,16 | 272,16 |
Канцелярські, поштово-телеграфні та телефонні витрати | 1,45 | 17,40 | 17,40 | 17,40 | 17,40 | 17,40 |
Сплата місцевих податків (в тому числі земельний податок) | 0,00 | 502,89 | 270,48 | 60,32 | 0,00 | 0,00 |
Оренда | 0,00 | 42,00 | 42,00 | 42,00 | 42,00 | 42,00 |
Інші загальногосподарські витрати | 0,70 | 8,40 | 8,40 | 8,40 | 8,40 | 8,40 |
ВСЬОГО загальногосподарські витрати | 26,33 | 860,85 | 628,44 | 418,28 | 357,96 | 357,96 |
ВСЬОГО загальногосподарські витрати без амортизації основних фондів | 26,33 | 860,85 | 628,44 | 418,28 | 357,96 | 357,96 |
Для розрахунку повної та виробничої собівартості продукції, отримані дані з таблиць 21 і 22 зводимо в таблицю 23 «Витрати виробництва та реалізації продукції».
Під виробничою собівартістю мається на увазі Загальнозаводська, а під повній - загальновиробничих плюс витрати, пов'язані зі збутом продукції.
Але у зв'язку з тим, що при виробництві електроенергії витрат, пов'язаних зі збутом продукції не виникає, то виробнича собівартість буде дорівнює повній. Тому в таблиці 23 статтю повної собівартості розраховувати, не обов'язкова, так як вона буде дорівнює виробничій.
Необхідно так само розділити витрати виробництва і реалізації продукції на:
умовно-постійні;
умовно-змінні.
Таблиця 23
Витрати виробництва і реалізації продукції (тис. крб.) 58
Показник | Крок розрахункового періоду | |||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
Обсяг виробництва | 2 036,37 | 7 315,20 | 7 315,20 | 7 315,20 | 7 315,20 | 7 315,20 |
Прямі матеріальні витрати | 445,37 | 1 599,91 | 1 599,91 | 1 599,91 | 1 599,91 | 1 599,91 |
Витрати на оплату праці | 89,72 | 1 076,64 | 1 076,64 | 1 076,64 | 1 076,64 | 1 076,64 |
Амортизаційні відрахування | 0,00 | 2 563,60 | 2 563,60 | 1 388,62 | 0,00 | 0,00 |
Податки, які відносять на собівартість | 23,33 | 279,93 | 279,93 | 279,93 | 279,93 | 279,93 |
Загальновиробничі і загальногосподарські витрати без амортизаційних відрахувань і податків, що відносяться на собівартість | 80,53 | 1 570,05 | 1 337,64 | 1 127,48 | 1 067,16 | 1 067,16 |
Витрати виробництва | 638,96 | 7 090,12 | 6 857,71 | 5 472,57 | 4 023,63 | 4 023,63 |
Витрати виробництва без амортизації | 638,96 | 4 526,53 | 4 294,11 | 4 083,96 | 4 023,63 | 4 023,63 |
Витрати по збуту продукції | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 |
Витрати виробництва та збуту продукції | 638,96 | 7 090,12 | 6 857,71 | 5 472,57 | 4 023,63 | 4 023,63 |
Умовно-постійні витрати без амортизації | 163,00 | 2 500,86 | 2 268,47 | 2 058,29 | 1 997,97 | 1 997,97 |
Умовно-змінні витрати без амортизації | 475,96 | 2 025,67 | 2 025,67 | 2 025,67 | 2 025,67 | 2 025,67 |
Виробнича собівартість одиниці продукції | 0,31 | 0,97 | 0,94 | 0,75 | 0,55 | 0,55 |
З таблиці 23 можна зробити висновок, що при реалізації даного проекту виробнича собівартість, тобто поточні витрати з виробництва електроенергії, значно знижуються, а значить основна мета підприємства: зниження тарифів на електричну енергію, для залучення потенційних споживачів - досяжна при прийнятті проекту.
Але для прийняття проекту даного показника недостатньо, необхідно
обгрунтувати ефективність проекту з економічної і фінансової точки зору. Для цього виконаємо останню дію - складемо на підставі попередніх розрахунків таблицю грошових потоків від операційної та інвестиційної діяльності, необхідної для розрахунків як економічної, так і фінансової ефективності проекту.
Таблиця 24
Грошові потоки для оцінки економічної ефективності проекту (тис. крб.) 59
Показник | Крок розрахункового періоду | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Операційна діяльність | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові притоки | 3 414,99 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виручка від реалізації продукції | 3 414,99 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові відтоки | 1 378,71 | 9 477,06 | 9 300,43 | 8 255,88 | 6 884,29 | 6 810,78 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Витрати виробництва і збуту продукції без амортизаційних відрахувань | 638,96 | 4 526,53 | 4 294,11 | 4 083,96 | 4 023,63 | 4 023,63 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Податки і збори | 643,04 | 1 226,27 | 1 282,05 | 1 622,64 | 1 699,99 | 1 723,20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позареалізаційні витрати | 96,72 | 3 724,26 | 3 724,26 | 2 549,28 | 1 160,66 | 1 063,94 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
витрати на утримання переданого за договором лізингу майна (включаючи амортизацію) | 96,72 | 3 724,26 | 3 724,26 | 2 549,28 | 1 160,66 | 1 063,94 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності | 2 036,28 | 2 790,53 | 2 967,16 | 4 011,71 | 5 383,30 | 5 456,81 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інвестиційна діяльність | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові притоки (ліквідаційна вартість) | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові відтоки | -712,50 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальні капіталовкладення | -712,50 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вкладення коштів в додаткові фонди | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності | -712,50 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сальдо сумарного потоку | 1 323,78 | 2 790,53
За розрахунковими даними таблиць грошових потоків (табл.24) визначаються показники економічної ефективності. 60 Ключовий критерій оцінки - чиста приведена вартість (NPV) - являє собою суму всіх грошових потоків (надходжень і платежів), що виникають протягом аналізованого періоду, наведених (перерахованих) на один момент часу, за який, як правило, вибирається момент початку здійснення інвестицій , тобто 2008 рік та розраховується за формулою 1.1. NPV = [2 146,10: (1 +0,17) 1 +1 395,82: (1 +0,17) 2 + ... +4 559,03: (1 +0,17) 6] -6 515, 81 = 5 839,24 Позитивна величина NPV говорить про те, що грошові потоки за проектом покривають інвестиційні витрати, а значить проект прибутковий і може бути прийнятий для реалізації. Про це також свідчить наступний показник - індекс прибутковості (PI), що розраховується за формулою 1.2. PI = [2 146,10: (1 +0,17) 1 + ... +4 559,03: (1 +0,17) 6]: 6 515,81 = 1,90 Метод оцінки внутрішньої норми окупності (IRR), використовує концепцію дисконтованої вартості. Сенс розрахунку цього коефіцієнта при аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Іншими словами, цей метод зводиться до знаходження такої ставки дисконтування, при якій поточна вартість очікуваних від інвестиційного проекту доходів буде дорівнює поточної вартості необхідних грошових вкладень. Пошук такої ставки визначається ітеративним способом за формулою 1.3. IRR: 6 515,81 = 2 146,10: (1 + IRR) 1 + 1 395,82: (1 + IRR) 2 + ... + 4 559,03: (1 + IRR) 6 = 41,5% 41,5% показують, скільки в середньому за весь період інвестування підприємство заробляє на дані вкладення. Якби банківська облікова ставка була б більше IRR, то, мабуть, поклавши гроші в банк, інвестор зможе отримати більшу вигоду, ніж вкладаючи гроші в даний проект. Розрахуємо так само модифіковану внутрішню норму прибутковості з допомогою, якої усувається проблем множинності ставки IRR. Розраховується за формулою 1.4. MIRR: [2 146,10 * (1 +0,17) 5 +1 395,82 * (1 +0,17) 4 + ... +4 559,03 * (1 +0,18) 0]: (1 + MIRR) 6 = 30,17% І останній показник, який необхідно розрахувати - це термін окупності. Цей метод дозволяє судити про ліквідність і ризикованість проекту, тому що тривала окупність означає тривалу іммобілізацію коштів (знижену ліквідність проекту) та підвищену ризикованість проекту. І розраховується за формулою 1.5.
PP = 2 + (6 515,81 - 4 826,81) = 2,57 2 967,16 Перш ніж зробити розрахунок дисконтованого строку окупності необхідно привести грошові потоки до порівнянної увазі, тобто продисконтовані за ставкою 17%: Таблиця 25 Дисконтовані грошові потоки проекту 61
Підставивши дані з таблиці 25 отримаємо: DPP = 2 + (6 515,81 - 5 144,71) = 3,41 3 316,56 Таблиця 26 Показники оцінки економічної ефективності реалізації інвестиційного проекту 62
З точки зору економічної оцінки ефективності проект є прибутковим, покриває всі інвестиційні витрати пов'язані з його реалізацією і окупається протягом 3,5 року. Оцінка та розрахунок показників фінансової реалізованості проекту Для розрахунку фінансової стійкості проекту до таблиці 24 додається фінансовий розділ. У даному розділі відображаються операції з фінансування проекту. В якості вихідних форм розрахунку ефективності участі підприємства у проекті рекомендуються таблиці:
Агрегований баланс має довільну форму. При позитивному сальдо балансу проект не зможе бути реалізований через відсутність необхідних грошових ресурсів, негативне сальдо свідчить про нераціональність використання статутного та акціонерного капіталів, що підриває довіру до засновників проекту. У нашому випадку грошові потоки інвестиційного проекту свідчать про прибутковість проекту і доцільності вкладення коштів на реалізацію даного проекту. Таблиця 27 Агрегований баланс (тис. крб.) 63
| 6 070,16 | 4 296,27 | 2 744,74 | 1 352,65 | 100,35 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кредиторська заборгованість: | 8 491,26 | 6 070,16 | 4 296,27 | 2 744,74 | 1 352,65 | 100,35 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
постачальники та підрядники | 618,80 | 550,96 | 172,30 | 16,00 | 19,14 | 22,29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
перед персоналом організації | 78,06 | 78,06 | 78,06 | 78,06 | 78,06 | 78,06 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
перед держ. позабюджетними фондами | 23,33 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
заборгованість з податків і зборів | 934,69 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
інші кредитори | 6 836,38 | 5 441,15 | 4 045,92 | 2 650,68 | 1 255,45 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ пасивів | 11 527,54 | 12 589,63 | 14 475,57 | 17 862,42 | 21 853,63 | 26 058,14 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сальдо балансу | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 |
Проаналізувавши агрегований баланс проекту можна зробити наступні висновки:
питома вага оборотних активів у структурі балансу свідчить про формування досить мобільною структури активів, що сприяє прискоренню оборотності коштів проекту;
основний внесок у формування оборотних активів склали грошові кошти: дана структура з низькою часткою заборгованості та високим рівнем грошових коштів може свідчити про благополучний стан розрахунків підприємства зі споживачами та про вибір відповідної політики продажів;
переважання кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про те, що проект, реалізований на підприємстві, фінансував свої запаси і відстрочки платежів своїх боржників за рахунок неплатежів комерційним кредиторам (тобто бюджету, позабюджетним фондам і ін);
питома вага в структурі пасивів доводиться на власні кошти, а саме на нерозподілений прибуток;
збільшення власного капіталу свідчить про збільшення фінансової стійкості проекту;
основними джерелами формування сукупних активів є власний капітал;
переважання короткострокових джерел в структурі позикових коштів є негативним фактом, який характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості.
Але для того щоб точно охарактеризувати стан проекту необхідно розрахувати так само фінансові коефіцієнти. Перш ніж їх розрахувати складемо прогнозний звіт про прибутки і збитки так необхідний для розрахунків рентабельності проекту і фінансово-інвестиційний бюджет для аналізу фінансової реалізованості проекту.
Таблиця 28
Звіт про прибутки та збитки (тис. крб.) 64
Показники | Крок розрахункового періоду | |||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
Обсяг продажів (шт.) | 2 036,37 | 7 315,20 | 7 315,20 | 7 315,20 | 7 315,20 | 7 315,20 |
Ціна одиниці | 1,68 | 1,68 | 1,68 | 1,68 | 1,68 | 1,68 |
Виручка | 3 414,99 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 |
Витрати виробництва і збуту без амортизації | 613,33 | 3 674,07 | 3 674,07 | 3 674,07 | 3 674,07 | 3 674,07 |
Лізингові платежі | 96,72 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1 160,66 | 1 063,94 |
Амортизаційні відрахування | 0,00 | 2 563,60 | 2 563,60 | 1 388,62 | 0,00 | 0,00 |
Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг | 710,05 | 6 237,67 | 6 237,67 | 5 062,69 | 4 834,74 | 4 738,01 |
Валовий прибуток | 2 704,95 | 6 029,92 | 6 029,92 | 7 204,90 | 7 432,85 | 7 529,58 |
Комерційні витрати | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 |
Управлінські витрати | 25,63 | 852,45 | 620,04 | 409,88 | 349,56 | 349,56 |
Прибуток (збиток) від продажу | 2 679,32 | 5 177,47 | 5 409,88 | 6 795,02 | 7 083,29 | 7 180,02 |
Відсотки до сплати | 0,00 | 68,00 | 68,00 | 34,00 | 0,00 | 0,00 |
Прибуток до оподаткування | 2 679,32 | 5 109,47 | 5 341,88 | 6 761,02 | 7 083,29 | 7 180,02 |
Податок на прибуток | 643,04 | 1 226,27 | 1 282,05 | 1 622,64 | 1 699,99 | 1 723,20 |
Прибуток чистий | 2 036,28 | 3 883,19 | 4 059,83 | 5 138,37 | 5 383,30 | 5 456,81 |
Прибуток чистий наростаючим підсумком | 2 036,28 | 5 919,47 | 9 979,30 | 15 117,67 | 20 500,98 | 25 957,79 |
Дохід | 2 036,28 | 6 446,79 | 6 623,43 | 6 526,99 | 5 383,30 | 5 456,81 |
Дохід наростаючим підсумком | 2 036,28 | 8 483,07 | 15 106,50 | 21 633,49 | 27 016,79 | 32 473,60 |
Фінансово-інвестиційний бюджет проекту (табл. 29) має стандартну форму складається з 3 розділів:
операційна діяльність;
інвестиційна діяльності;
фінансова діяльність.
Таблиця 29
Фінансово-інвестиційний бюджет (тис. крб.) 65
Показник | Крок розрахункового періоду | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Операційна діяльність | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові притоки | 3414,99 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12267,59 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виручка від реалізації продукції | 3414,99 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12 267,59 | 12267,59 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші і позареалізаційні доходи | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові відтоки | 1378,71 | 9 477,06 | 9 300,43 | 8 255,88 | 6 884,29 | 6810,78 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Витрати виробництва і збуту продукції без | 638,96 | 4 526,53 | 4 294,11 | 4 083,96
Умовою фінансової реалізованості інвестиційного проекту є нерозривність грошового потоку або не негативно на кожному кроці m накопиченого сальдо грошового потоку - в нашому випадку протягом усього терміну реалізації присутній позитивне сальдо. Фінансова стійкість, як проекту, так і підприємства характеризується системою абсолютних і відносних показників. Вона визначається співвідношенням вартості матеріальних обігових коштів (запасів і витрат) і величин власних і позикових джерел коштів для їх формування. Забезпечення запасів і витрат джерелами є сутністю фінансової стійкості. З метою оцінки фінансової привабливості інвестиційного проекту доцільно подавати фінансову спроможність за наступними показниками:
Таблиця 30 Оцінка фінансової ефективності проекту 66
Закінчення таблиця 30
У зв'язку з тим, що проект фінансується за рахунок лізингу частка позикового капіталу не таке велике й у компанії залишається достатньо коштів для погашення своїх зобов'язань. Зниження коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів свідчить про те, що підприємства в меншій мірі залежить від зовнішнього фінансування. Різні показники ліквідності не тільки дають різнобічну характеристику стійкості фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідних коштів, але й відповідають інтересам різних зовнішніх показників аналітичної інформації. Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства сплатити свої короткострокові зобов'язання протягом звітного періоду. Перевищення оборотних активів над короткостроковими фінансовими зобов'язаннями, як у нашому випадку, забезпечує резервний запас для компенсації збитків, яка може понести підприємство при розміщенні й ліквідації всіх оборотних активів, крім готівки. Ділова активність у фінансовому аспекті проявляється, перш за все, у швидкості обороту коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них, дозволяючи підприємству вивільняти частину оборотних коштів або для потреб народного господарства (абсолютне вивільнення) або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення). Швидкість обороту коштів - комплексний показник організаційно-технічного рівня підприємства. Як видно з таблиці 31 коефіцієнти оборотності мають тенденцію до зниження, що говорить про прискорення оборотності. Рентабельність - ефективність, прибутковість, прибутковість підприємства або підприємницької діяльності. Кількісно рентабельність обчислюється як частка від ділення прибутку на витрати, на витрату ресурсів. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності, виходячи з наведеного вище поділу, дозволяє досить повно оцінити ефективність діяльності підприємства. Так, рентабельність реалізованої продукції показує, що в середньому підприємство отримує 23 копійки чистого прибутку з 1 рубля виручки. Але цей коефіцієнт не дозволяє оцінити ефективність використання підприємством його активів: основних і оборотних коштів і його пасивів: власних і позикових коштів. Оцінити ефективність використання основних і оборотних засобів дозволяє розрахунок коефіцієнта рентабельності активів, який показує, скільки рублів прибутку приносить рубль усіх вкладених у підприємство коштів: у нашому випадку в середньому за весь життєвий термін проекту 21 копійку. Наскільки ефективно підприємство використовує власні, і залучені джерела фінансування показує коефіцієнт рентабельності власного капіталу. При реалізації проекту один рубль інвестування принесе підприємству 35 копійок чистого прибутку. Таким чином, розрахунок і зіставлення між собою коефіцієнтів цих чотирьох груп дозволяє нам зробити висновок, що прийняття такого рентабельного проекту може, підвищить рентабельність самого підприємства, на якому цей проект буде реалізований. Як висновок можна сказати, що з точки зору фінансової ефективності розглянутий проект фінансово стійкий. 3.3 Розрахунок проектного ризику Заключний етап аналізу інвестицій - визначення рівня ризику, супутнього реалізації проекту. Як було розглянуто раніше, оцінка проектних ризиків проводиться в процесі планування проекту і включає якісний і кількісний аналіз. Результатом якісного аналізу ризиків є опис невизначеностей, властивих проекту, причин, які їх викликають, і, як результат, ризиків проекту. Для опису зручно використовувати спеціально розроблені логічні карти (мал. 7) - список питань, які допомагають виявити існуючі ризики. Рис.7. Логічна карта ризиків реалізації інвестиційного проекту 67 Кількісний аналіз ризиків необхідний для того, щоб оцінити, яким чином найбільш значущі ризикові фактори можуть вплинути на показники ефективності інвестиційного проекту. У даній роботі проектні ризики будуть розраховані за допомогою таких методів:
Аналіз чутливості - е то стандартний метод кількісного аналізу, який полягає в зміні значень критичних параметрів, в нашому випадку фізичного обсягу продажів за рахунок вироблення електроенергії, собівартості і розміру лізингового платежу, підстановці їх у фінансову модель проекту і розрахунку показників ефективності проекту при кожному такому зміну . В якості критерію для аналізу ризиків інвестиційного проекту взяті: чиста поточна вартість проекту (NPV) і внутрішня норма прибутковості (IRR). Розрахуємо NPV і IRR при різних базових відхилень обраних факторів ризику: обсягу реалізації, ціни на сировину та умови фінансування. Таблиця 31 Аналіз чутливості інвестиційного проекту з NPV (тис. крб.) 68
За даними таблиці 31 побудуємо графік чутливості показника NPV до зміни ключових факторів проекту. Рис.8. Чутливість показника NPV до змін ключових факторів проекту 69 Даний графік дозволяє зробити висновок про найбільш критичних факторах інвестиційного проекту, з тим, щоб у ході його реалізації звернути на ці фактори особливу увагу з метою скоротити ризик реалізації інвестиційного проекту. У нашому випадку критичним фактором виявився фізичний обсяг вироблюваної електроенергії. Надалі при прийнятті проекту необхідно провести детальний аналіз чутливості за факторами, що впливає на зміни обсягу реалізації. Тепер проведемо аналіз чутливості показника IRR (табл. 32). Таблиця 32 Аналіз чутливості інвестиційного проекту з IRR (%) 70
За даними таблиці 32 побудуємо графік чутливості показника IRR до зміни ключових факторів проекту. Рис.9. Чутливість показника IRR до змін ключових факторів проекту 71 Даний графік так само показав залежність від фізичного обсягу вироблення електроенергії. Внаслідок чого в ході реалізації проекту слід приділити більше уваги вдосконаленню внутрішнього менеджменту підприємства і запровадити спеціальні заходи щодо підвищення продуктивності. Так само можна виділити незначну залежність показників IRR та NPV від фактора матеріальних витрат, усунення якого доцільно шляхом поліпшення відносини з постачальниками, уклавши довгострокові контракти, які дозволяють, можливо, знизити закупівельну ціну сировини. Аналіз чутливості дуже наочний, однак головним його недоліком є те, що аналізується вплив тільки одного з факторів, а інші вважаються незмінними. На практиці ж зазвичай змінюються відразу декілька показників. Оцінити подібну ситуацію і скоригувати NPV і IRR проекту на величину ризику допомагає сценарний аналіз. Аналіз сценаріїв - методика проведення аналізу проектних ризиків, відповідно до якої з базовим сценарієм порівнюються значення чистої поточної вартості кращої і гіршої ситуацій. Розглянемо 3 можливих сценарії:
Для кожного з сценарію розрахуємо NPV і IRR. Таблиця 33 Аналіз сценаріїв (тис. крб.) 72
| IRR проекту,% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Обсяг вироблення | Ціни на сировину | Лізинговий платіж | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Песимістичний | -25% | 5 486,40 | 0,16 | 870,50 | -51,31 | 16,77 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Найбільш імовірнісний | 50% | 7 315,20 | 0,22 | 1 160,66 | 5 839,24 | 41,50 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оптимістичний | 25% | 9 144,00 | 0,27 | 1 450,83 | 10 511,85 | 56,30 |
Проект вважається стійким, якщо при всіх сценаріях він виявляється ефективним і фінансово реалізованим, в нашому випадку при реалізації песимістичного сценарію можливі несприятливі наслідки, які можна усунути заходами, передбаченими організаційно-економічним механізмом проекту.
Розрахуємо середнє значення (математичне очікування) NPV і IRR за формулою 2.2:
M NPV = 0,25 * (-51,31) +0,5 * 5 839,24 +0,25 * 10 511,85 = 5 560,41 тис. руб.
M IRR = 0,25 * 16,77 +0,5 * 41,5 +0,25 * 56,30 = 30,6%
Щоб розрахувати стандартне відхилення підрахуємо спочатку дисперсію за формулою 2.3:
D NPV = 0,25 * (-51,31 - 5560,41) 2 +0,5 * (5839,24 - 5560,41) 2 +0,25 * (10511,85 - - 5560,41) 2 = 14040 912,84 тис. руб.
D IRR = 0,25 * (16,77-30,6) 2 +0,5 * (41,5-30,6) 2 +0,25 * (56,3-30,6) 2 = 2, 7%
Тепер розрахуємо середньоквадратичне відхилення NPV за формулою 2.4:
G NPV = √ 14 040 912,84 = 3 747,12 тис. руб.
G IRR = √ 2,7 = 16,50%
Середньоквадратичне відхилення показує, наскільки кожен сценарій в середньому буде відхилятися від очікуваної чистої поточної вартості та прибутковості проекту.
Коефіцієнт варіації використовується для визначення: скільки ризику припадає на одиницю доходу і розраховуємо за формулою 2.5.
CV NPV = 3 747,12 / 5 560,41 * 100% = 67,4%.
CV IRR = 16,50 / 30,60 = 0,54
Згідно розрахунків, пов'язаних з критерієм NPV - 67,4% ризику припадає на одиницю доходу.
При розрахунку коефіцієнта варіації внутрішньої прибутковості проекту його значення свідчить про те, що на 1% очікуваної прибутковості доводиться 0,54 одиниць ризику.
Настільки високий ризик компенсується високою прибутковістю проекту.
Існує ряд способів і методів безпосереднього впливу на рівень ризику з метою його максимального зниження, підвищення безпеки та фінансової стійкості підприємства. Конкретні заходи щодо здійснення зазначених напрямків будуть розглянуті в розділі 4.
Глава IV Впливу інвестиційного проекту на фінансову стійкість підприємства
4.1 Розрахунок показників фінансової стійкості підприємства з урахуванням реалізації інвестиційного проекту
При розробці інвестиційних проектів або певної сукупності таких проектів, для діючого підприємства важливо визначити, якою мірою з їхньою допомогою вирішуються завдання, спрямовані на досягнення стратегічних цілей його розвитку.
Оцінку впливу проектних рішень на економіку підприємства, де вони реалізуються, проводять по широкому спектрі показників. Залежно від цілей аналізу визначають вплив проекту на зміну продуктивності праці, фондовіддачі, собівартість, прибуток, оборотність оборотних коштів тощо 73
Для підприємства ТОВ «Мала енергетика» характерний аналіз наступних показників:
коефіцієнти ліквідності;
коефіцієнти фінансової залежності;
коефіцієнти рентабельності.
Для вирішення поставленого завдання необхідно мати таку інформацію:
балансом підприємства та проекту;
звітом про прибутки і збитки підприємства і проекту.
При оцінці впливу проекту на показники діючого підприємства використовується широко відомий метод накладення потоків реальних грошових коштів, породжуваних проектом та зафіксованих у формах, як бюджет і баланс на потоки аналогічних документів діючого підприємства.
Отримані в результаті накладення потоки і показники, розраховані на їх базі, якщо їх правильно оцінювати і інтерпретувати, є дуже цінним аналітичним інструментом, особливо при розробці програми розвитку або, наприклад, програми фінансового оздоровлення. 74
У найзагальнішому вигляді таку процедуру можна представити у вигляді такої схеми (рис. 10).
Рис. 10. Схема накладання показників потоків, грошових коштів
проекту на відповідні потоки підприємства 75
Перш ніж почати накладення потоків підприємства та проекту необхідно проаналізувати фінансовий стан підприємства на даний момент і виявити проблемні ділянки господарського управління для того що доцільно розподілити ресурси проекту.
На підставі фінансової звітності підприємства (Див. Додаток 1,2 таблиці 1 і 2) складемо агрегований баланс і звіт про прибутки і збитки підприємства за 2006-2007рр. (Табл. 34 і 35).
Таблиця 34
Агрегований баланс ТОВ «Мала енергетика» за 2006-2007рр. (Тис. крб.) 76
Статті | Значення | Питома вага (%) | Відхилення | |||
2006 | 2007 | 2006 | 2007 | Абсолютна | у% | |
АКТИВИ | ||||||
I. Необоротні активи | ||||||
Основні засоби | 62 446 | 442 | 61,22% | 0,48% | -62 004 | -99,29% |
Прибуткові вкладення | 0 | 65 284 | 0,00% | 70,24% | 65 284 | 0,00% |
Інші активи | 5 508 | 10 557 | 5,36% | 11,36% | 5 049 | 0,00% |
Разом у розділі I | 67 954 | 76 283 | 66,11% | 82,07% | 8 329 | 12,26% |
II. Оборотні активи | ||||||
Запаси | 501 | 1 005 | 0,49% | 1,08% | 504 | 100,60% |
Дебіторська заборгованість | 19 163 | 3 770 | 18,64% | 4,06% | -15 393 | -80,33% |
Грошові кошти | 24 | 40 | 0,02% | 0,04% | 16 | 66,67% |
Інші оборотні активи | 14 355 | 11 852 | 13,96% | 12,75% | -2 503 | -17,44% |
Разом по розділу II | 34 043 | 16 667 | 33,12% | 17,93% | -17 376 | -51,04% |
РАЗОМ АКТИВІВ | 101 997 | 92 950 | 99,22% | 100,00% | -9 047 | -8,87% |
ПАСИВИ | ||||||
III. Капітал і резерви | ||||||
Статутний капітал | 120 | 120 | 0,12% | 0,13% | 0 | 0,00% |
Нерозподілений прибуток | -31 | 69 | -0,03% | 0,07% | 100 | -322,58% |
Разом у розділі III | 89 | 189 | 0,09% | 0,20% | 100 | 112,36% |
V. Короткострокові зобов'язання | ||||||
Позики і кредити | 1 959 | 0 | 1,92% | 0,00% | -1 959 | -100,00% |
Кредиторська заборгованість: | 99 949 | 92 761 | 97,99% | 99,80% | -7 188 | -7,19% |
постачальники та підрядники | 25 951 | 20 065 | 25,44% | 21,59% | -5 886 | -22,68% |
заборгованість перед персоналом організації | 44 | 114 | 0,04% | 0,12% | 70 | 159,09% |
заборгованість з податків і зборів | 434 | 499 | 0,43% | 0,54% | 65 | 14,98% |
інші кредитори | 73 505 | 72 083 | 72,07% | 77,55% | -1 422 | -1,93% |
Разом у розділі V | 101 908 | 92 761 | 99,91% | 99,80% | -9 147 | -8,98% |
РАЗОМ ПАСИВІВ | 101 997 | 92 950 | 100,00% | 100,00% | -9 047 | -8,87% |
Аналізуючи активи балансу можна сказати, що питома вага становлять необоротні активи в основному за рахунок статті «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності», яка становить 70%. Дана стаття призначена для відображення операцій з надання у тимчасове користування майна підприємства (будівель, приміщень, обладнання та інші цінності, що мають матеріально-речову форму) з метою отримання доходу.
Збільшення цієї статті може бути пояснено за рахунок того, що підприємству в 2007р. стало вигідніше здавати майно в оренду, ніж надавати послуги з надання теплової та електричної енергії споживачам, так як це галузь менш витратна і збиткова.
У другому розділі балансу «Оборотні активи» відбулося помітне зниження дебіторської заборгованості на 80%, у зв'язку з цим стаття грошові кошти збільшилася на 67%. Зміни у другому розділі пояснюються укладенням договорів цесій: поступаючись свою вимогу до дебітора своїм кредиторам, погашаючи свої борги по відношенню до них керівництво підприємства збільшило статтю грошові кошти і знизила дебіторську заборгованість.
Аналізуючи пасиви балансу можна побачити значна зміна в V розділі балансу «Поточні зобов'язання». Даний розділ становить 99,8% усіх пасивів, з них 77,6% стаття «інші кредитори». Це говорить про те, що підприємство бере позику у третіх осіб. Погашення даної позики відбувається дуже повільно (за рік ця стаття знизилася лише на 1,93%), що свідчить про те, що підприємство або комусь із кредиторів не платить (не погашає свою заборгованість), або ці кредитори повинні бути віднесені до іншої групу пасивів - довгострокові зобов'язання.
Загальну характеристику з фінансової звітності можна зробити на підставі наступних економічно значущих показниках:
співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості;
дебіторська заборгованість та виручка від реалізації;
виручка від реалізації, собівартість продажів і прибуток від продажів;
запаси і кредиторська заборгованість;
довгострокові і короткострокові зобов'язання до активів.
Для цього складемо агрегований звіт про прибутки та збитки.
Таблиця 35
Агрегований звіт про прибутки і збитки ТОВ «Мала енергетика» за 2006-2007рр. (Тис. крб.) 77
Стаття | Значення | Питома вага (%) | Відхилення | |||
2006 | 2007 | 2006 | 2007 | Абсолютна | у% | |
Виручка від продажів | 56 026 | 43 327 | 100,00% | 100,00% | -12 699 | -22,67% |
Собівартість | 52 579 | 38 483 | 93,85% | 88,82% | -14 096 | -26,81% |
Валовий прибуток | 3 447 | 4 844 | 6,15% | 11,18% | 1 397 | 40,53% |
Комерційні витрати | 693 | 24 | 1,24% | 0,06% | -669 | -96,54% |
Управлінські витрати | 1 625 | 4 794 | 2,90% | 11,06% | 3 169 | 195,02% |
Прибуток від продажів | 1 129 | 26 | 2,02% | 0,06% | -1 103 | -97,70% |
Відсотки до сплати | 273 | 356 | 0,49% | 0,82% | 83 | 30,40% |
Інші доходи | 7 050 | 8 599 | 12,58% | 19,85% | 1 549 | 21,97% |
Інші витрати | 7 896 | 8 080 | 14,09% | 18,65% | 184 | 2,33% |
Прибуток до оподаткування | 10 | 189 | 0,02% | 0,44% | 179 | 1790,00% |
Податок на прибуток | 57 | 8 | 0,00% | 0,02% | -49 | -85,96% |
Чистий прибуток | -47 | 99 | -0,08% | 0,23% | 146 | -310,64% |
Зниження виручки від реалізації, що відбулося в 2007р. на 23% пояснюється зниженням частки покупців.
Валовий прибуток за аналізований період збільшилася на 41% за рахунок зниження собівартості на 27%. Різке зниження прибутку від продажів на 98% відбулося за рахунок збільшення управлінських витрат у поточному періоді на 195%.
Підприємство закуповує матеріали за рахунок відстрочки платежу постачальникам, що говорить про те, що запаси фінансуються за рахунок кредиторської заборгованості.
Як згадувалося вище активи повністю профінансовані за рахунок
короткострокових зобов'язань підприємства. Така залежність від позикових коштів свідчить про те, що фінансовий стан підприємства все більше стає нестійким.
Виходячи з даних в агрегованому балансі і звіті про прибутки та збитки можна зробити розрахунки фінансових коефіцієнтів.
Таблиця 36
Розрахунок коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан
підприємства ТОВ «Мала енергетика» 78
Коефіцієнти | Алгоритм розрахунку | Значення | |
2006 | 2007 | ||
Коефіцієнти ліквідності | |||
Коефіцієнт поточної ліквідності | ТА / ТО | 0,19 | 0,05 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності | ТА - запаси / ТО | 0,19 | 0,04 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | Грошові кошти / ТО | 0,00 | 0,00 |
Коефіцієнти фінансової залежності | |||
Коефіцієнт фінансової залежності | Зобов'язання / Активи | 1,00 | 1,00 |
Коефіцієнт фінансової незалежності | Власний капітал / Активи | 0,0009 | 0,0020 |
Коефіцієнти рентабельності | |||
Чиста рентабельність активів | Чистий прибуток / Активи | 0,000 | 0,001 |
Чиста рентабельність власного капіталу | Чистий прибуток / Власний капітал | -0,528 | 0,524 |
Чиста рентабельність продажів | Чистий прибуток / Продажі | -0,001 | 0,002 |
Проаналізувавши фінансові показники можна зробити висновок:
коефіцієнти ліквідності по відношенню до 2007р. знизилися на 75%, за
рахунок зниження дебіторської заборгованості на 80%. У зв'язку з цим дане підприємство характеризується як не платоспроможне;
фінансуванні активів підприємства відбувається на 100% за рахунок позикових коштів;
за рахунок збільшення чистого прибутку всі показники рентабельності збільшилися.
На підставі зробленого аналізу виявимо проблемні галузі управління підприємством, які можна усунути за рахунок реалізації інвестиційного проекту:
збільшення рентабельності підприємства можливе зі збільшенням
прибутку. Так як на даний момент у підприємства за рахунок виробничих витрат тариф на електроенергію високий і кількість споживачів все менше з кожним роком, то за допомогою реалізації проекту підприємство зможе знизити собівартість продукції, що спричинить за собою збільшення кількості споживачів та чистого прибутку;
для збільшення ліквідності підприємства необхідно знизити короткострокову заборгованість, шляхом віднесення частини статті «Інші кредитори» в розділ «Довгострокові зобов'язання» а частина погасити за допомогою отриманого прибутку проекту;
збільшення нерозподіленого прибутку за рахунок реалізації проекту допоможе знизити показник фінансової залежності.
Виходячи з вище сказаного, слідуючи схемою накладення потоків реальних грошових коштів, складемо консолідований баланс (табл. 37) і звіт про прибутки і збитки (табл. 38).
У процесі виконання процедури накладення слід звернути увагу на можливість удосконалення стратегії фінансування проекту. Спочатку прийнята схема фінансування проекту - залучення коштів та їх повернення - може бути скоригована за обсягом і термінів за рахунок використання на певних кроках вільні грошові кошти.
При побудові консолідованих фінансових звітів слід пам'ятати про їх тісному зв'язку. Потоки грошових коштів балансу повинні бути синхронізовані з відповідними потоками звіту про прибутки та збитки.
Для того щоб визначити як впливає реалізація проекту на фінансову стійкість підприємства розрахуємо грошові потоки на 3 роки і зробимо
аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів.
За матеріалами консолідованого балансу розраховують показники фінансової стійкості підприємства у розвитку.
Таблиця 37
Консолідований баланс (тис. крб.) 79
Найменування | Крок розрахункового періоду | ||
2008 | 2009 | 2010 | |
АКТИВИ | |||
I. Необоротні активи | |||
Основні засоби | 6 957,81 | 4 433,99 | 1 913,76 |
Прибуткові вкладення в матеріальні цінності | 65 284,00 | 64 835,99 | 64 372,02 |
Інші необоротні активи | 8 973,45 | 11 507,13 | 12 542,77 |
Разом у розділі I | 81 215,26 | 80 777,11 | 78 828,55 |
II. Оборотні активи | |||
Запаси | 1 005,00 | 1 117,24 | 1 282,30 |
Дебіторська заборгованість | 5 148,72 | 4 619,89 | 4 744,38 |
Грошові кошти | 3 220,28 | 3 699,57 | 5 780,99 |
Інші оборотні активи | 11 852,00 | 13 505,95 | 14 181,24 |
Разом по розділу II | 21 226,00 | 22 355,38 | 24 870,88 |
Разом активів | 102 441,25 | 103 132,50 | 103 699,43 |
III. Капітал і резерви | |||
Власний капітал | 120,00 | 120,00 | 120,00 |
Нерозподілений прибуток (збиток) | 1 087,14 | 5 151,25 | 9 432,63 |
Разом у розділі III | 1 207,14 | 5 271,25 | 9 552,63 |
I V. Довгострокові зобов'язання | |||
Довгостроковий кредит | 44 249,80 | 43 849,80 | 43 449,80 |
Разом у розділі IV | 44 249,80 | 43 849,80 | 43 449,80 |
V. Короткострокові зобов'язання | |||
Кредиторська заборгованість | 56 984,32 | 54 011,45 | 50 697,00 |
постачальники та підрядники | 20 683,80 | 22 421,81 | 24 011,52 |
заборгованість перед персоналом організації | 192,06 | 202,32 | 213,50 |
заборгованість з податків і зборів | 1 457,02 | 543,91 | 592,86 |
інші кредитори | 34 651,44 | 30 843,42 | 25 879,12 |
Разом у розділі V | 56 984,32 | 54 011,45 | 50 697,00 |
Всього пасивів | 102 441,26 | 103 132,50 | 103 699,43 |
На підставі структурного аналізу консолідованого балансу можна підкреслити наступні зміни:
частка власних джерел засобів збільшилася, причому нерозподілений прибуток можна розглядати як джерело поповнення активів;
переважання довгострокових джерел в структурі позикових коштів є позитивним фактом, який характеризує поліпшення структури балансу та зменшення ризику втрати фінансової стійкості.
Таблиця 38
Консолідований звіт про прибутки і збитки (тис. крб.) 80
Найменування | Крок розрахункового періоду | ||
2008 | 2009 | 2010 | |
Виручка | 46 741,99 | 59 494,02 | 63 744,40 |
Собівартість | 39 193,05 | 48 184,14 | 51 959,32 |
Валовий прибуток | 7 548,95 | 11 309,88 | 11 785,07 |
Операційні витрати | 4 843,63 | 6 104,07 | 6 344,31 |
Прибуток від продажів | 2 705,32 | 5 205,81 | 5 440,77 |
Відсотки до сплати | 356,00 | 424,00 | 424,00 |
Інші доходи | 10 182,55 | 9 372,91 | 10 216,47 |
Інші витрати | 8 460,05 | 8 807,20 | 9 599,85 |
Прибуток до оподаткування | 4 071,81 | 5 347,52 | 5 633,39 |
Податок на прибуток | 733,04 | 1 283,40 | 1 352,01 |
Чистий прибуток | 3 338,78 | 4 064,11 | 4 281,38 |
За допомогою таблиць 37 і 38 розрахуємо фінансові коефіцієнти.
Таблиця 39
Розрахунок коефіцієнтів рентабельності та фінансової стійкості
Коефіцієнти | Алгоритм розрахунку | Значення | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2008 | 2009 | 2010 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнти ліквідності | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт поточної ліквідності | ТА / ТО | 0,16 | 0,17 | 0,23 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт швидкої ліквідності | ТА - запаси / ТО | 0,15 | 0,15 | 0,21 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | Грошові кошти / ТО | 0,06 | 0,07 | 0,11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнти фінансової залежності | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт фінансової залежності | Зобов'язання / Активи | 0,99 | 0,95 | 0,91 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт фінансової незалежності | Власний капітал / Активи
Як висновки за таблицею 38 можна сказати наступне:
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. У нашому випадку до фінансового та виробничого плану відноситься реалізація інвестиційного проекту. При виконанні даного плану підприємство ТОВ «Мала енергетика» зможе поліпшити не тільки своє фінансове становище, а й знизить витратну частину виробництва. За допомогою реалізації проекту підприємство зможе досягти покращень у сфері якості та обсягу надань послуг, знижуючи ризик зупинки виробництва і збільшуючи продуктивність. Економія на витраті палива знизить собівартість виробництва, що дозволить інвестувати вільні грошові кошти в проблемну область господарської діяльності підприємства, покращуючи тим самим його фінансовий стан. 4.2 Основні рекомендації щодо покращення фінансової стійкості проекту та підприємства Як вже згадувалося раніше для того щоб знизити вплив ризиків, є два взаємодоповнюючих шляхи:
Перший шлях у світовій практиці здійснюється вибором наступних варіантів дій:
Варіанти управлінських рішень з метою зниження ризику можуть здійснюватися такими прийомами:
У зв'язку з тим, що ринок страхування проектних ризиків ще погано розвинений у Росії, зниження ризику на даному підприємстві можливо за допомогою створення резервного фонду на покриття непередбачених витрат. Це один з найбільш поширених способів зниження ризику інвестиційного проекту. Вона передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що змінюють вартість проекту, та розміром витрат, пов'язаних з подоланням порушень в ході його реалізації. Зарубіжний досвід допускає збільшення вартості проекту від 7 до 12% за рахунок резервування на форс-мажор. Російські експерти рекомендують такі норми непередбачених витрат (табл. 39) Таблиця 40 Рекомендовані нормативи резервів на непередбачені витрати 81
Крім резервування на форс-мажорні обставини необхідне створення системи резервів на підприємстві для оптимального управління грошовими потоками. Мова йде про формування резервного фонду, фонду погашення безнадійної дебіторської заборгованості, підтримання оптимального рівня матеріальних запасів і нормативного залишку грошових коштів та їх еквівалентів. Резервування коштів є, по суті, самострахуванням підприємства. При цьому слід мати на увазі, що страхові резерви у всіх їхніх формах хоча й дозволяють швидко відшкодувати понесені втрати, проте «заморожують» використання досить відчутною суми інвестиційних ресурсів. У результаті цього зниження ефективності використання власного капіталу підприємства, збільшується його залежність від зовнішніх джерел фінансування. Так само необхідно при прийнятті проекту провести аналіз чутливості за факторами що впливають на обсяг реалізації, тим самим знизити проектний ризик. Підвищити фінансову надійність проекту і фінансову стійкість підприємства можна, передбачивши реалізацію наступним заходів - оптимізацію структури джерел фінансування, а саме:
покриття нестачі оборотних коштів;
Планування вказаних заходів потребуватиме коригування вихідної інформації, необхідної для розрахунків ефективності проекту, і призведе до зміни не тільки фінансової надійності проекту, але і показників економічної ефективності. Висновок Таким чином, при написанні дипломної роботи «Реалізація інвестиційного проекту як фактор підвищення фінансової стійкості підприємства (на прикладі підприємства ТОВ« Мала енергетика »)» можна зробити висновки, що стійкість фінансового положення підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи . Предметом дослідження дипломної роботи є капітальні вкладення, тобто інвестиції в основний капітал (основні засоби), у тому числі витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння підприємства, придбання машин, обладнання, інструменту, інвентарю, проектно-вишукувальні роботи та інші витрати, що збільшують вартість основних засобів. Під інвестиціями або капіталовкладеннями в самому загальному сенсі розуміється тимчасова відмова економічного суб'єкта від споживання наявних у нього в розпорядженні ресурсів (капіталу) і використання цих ресурсів для збільшення в майбутньому свого добробуту. Інвестиційна діяльність спрямована на вирішення стратегічних завдань розвитку промислового підприємства, створення необхідних для цього матеріально-технічних передумов. Вона тісно пов'язана з операційною діяльністю, тобто з процесами виробництва і реалізації продукції. Саме тому в період різких змін в економіці, технології, екології та політиці виживання і успіх у світі бізнесу більшою мірою залежить від правильності прийнятих інвестиційних рішень. Інвестиційне рішення - одна з найбільш важливих ділових ініціатив, яка повинна здійснюватися підприємцями чи менеджерами, оскільки інвестиції пов'язують фінансові ресурси на відносно великий період часу. Не можна не відзначити ще той факт, що реалізація інвестиційного проекту безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємства. Фінансове становище підприємства вважається стійким, якщо воно покриває власними коштами не менше 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення нормальної господарської діяльності, ефективно використовує фінансові ресурси, дотримується фінансову, кредитну та розрахункову дисципліну, іншими словами, є платоспроможним. Прагнення досягти успіху, уникнути банкрутства - головний спонукальний мотив підприємницької діяльності, який спрямований на зростання цінності фірми. Для підвищення цінності фірма повинна здійснити помітні нововведення, з тим, щоб підвищити якість продукції, оновити асортимент, створити умови для підтримки рівня своїх цінностей. У сучасній економіці для кожної фірми такого роду нововведення є необхідною умовою збереження та зміцнення позицій на ринку. У даній роботі був вивчений інвестиційний проект, спрямований на підвищення ефективності енергетичної системи підприємства і зниження тарифів на електричну енергію. Суть інвестиційного проекту полягає в купівлі обладнання за допомогою якого керівництво підприємства має намір знизити свої витрати, а саме переклад котелень на місцеві, більш дешеві види палива такого, як деревні відходи. У зв'язку з тим, що собівартість електроенергії на 55-65% складають витрати на паливо, керівництво приймає рішення про реалізацію даного проекту. Але для цього необхідно обгрунтувати своє рішення з точки зору ефективності реалізації проекту. Для обгрунтування прийняття проекту була проведена оцінка економічної та фінансової ефективності проекту. На підставі розрахунків показників економічної ефективності інвестиційного проекту (табл. 26) з допомогою наступних показників:
проект необхідно прийняти: він не тільки окупається протягом 3,5 року, але і приносить достатньо високу прибутковість у розмірі 30,2%. Фінансове обгрунтування ефективності проекту було зроблено за допомогою коефіцієнтів платоспроможності, ліквідності, оборотності активів і показників рентабельності. Розрахунок даних коефіцієнтів (табл. 30) показав, що проект фінансово стійкий. За рахунок фінансування за лізинговою схемою частка позикового капіталу не таке велике й у проекту залишається достатньо коштів для погашення своїх зобов'язань. Вибір джерела фінансування відіграє значну роль при формуванні обгрунтування ефективності проекту. Проект може фінансуватися як за рахунок власних коштів, так і за рахунок залучених. Найчастіше вибирають зовнішнє фінансування: кредитування або оформлення договору лізингу. При отриманні кредиту на придбання обладнання витрати представляють собою виплату основної суми боргу, відсотків по кредиту, сплату податку на майно. При лізингу витрати складаються з лізингових платежів, сплати податку на майно (при постановці придбаного обладнання на баланс лізингоодержувача) і страховки обладнання, якщо вона не входить до складу лізингових платежів. Найважливішою перевагою придбання устаткування в лізинг є право сторін лізингового договору застосовувати механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом не вище 3 як при лінійному, так і при нелінійному метод нарахування амортизації для цілей оподаткування. Внаслідок того що лізингове майно може враховуватися на балансі як лізингодавця, так і лізингоодержувача, амортизаційні відрахування виробляє сторона договору лізингу, на балансі якої знаходиться предмет лізингу. Однак застосування механізму прискореної амортизації дозволяє лізингоодержувачу істотно зменшити виплати по податку на прибуток уперше роки після придбання основних засобів незалежно від того, враховується майно на балансі лізингоодержувача або лізингодавця. При придбанні майна у власність за рахунок отримання кредиту законодавством не передбачено будь-які особливості застосування прискореної амортизації, тому при придбанні обладнання у власність за рахунок залучених кредитних ресурсів витратами, що зменшують оподатковуваний прибуток, є амортизаційні відрахування і відсотки за кредитом у розмірі, що не перевищує більш ніж на 20% середню ставку по аналогічним борговими зобов'язаннями. У нашому випадку керівництво підприємства обрала лізинг як спосіб фінансування капітальних вкладень. Крім цього був зроблений так само аналіз проектних ризиків. Згідно логічної карті було виділено для аналізу наступні три ризику:
Аналіз проводився за допомогою методу чутливості та аналізу сценаріїв. В якості критеріїв для проведення аналізу ризиків були обрані NPV і IRR. Основний вплив на чутливість даних критеріїв надав обсяг реалізації, тобто правильність інвестиційного рішення буде залежати від точності і акуратності визначення значення цієї змінної. У разі прийняття проекту необхідно буде приділити пильну увагу даного фактору, проаналізувавши чутливість параметрів, від яких він у свою чергу залежить. Розрахунок коефіцієнта варіації при аналізі сценаріїв показав, що на 1% очікуваної прибутковості доводиться 0,54 одиниць ризику. Настільки високою прибутковістю проекту можна пояснити даний рівень ризику - між ризиком і прибутковістю прямий зв'язок: збільшуючи прибутковість не можна не збільшити ризик отримання в майбутньому цю прибутковість. У зв'язку з тим, що ринок страхування проектних ризиків ще погано розвинений у Росії, зниження ризику можливо за допомогою створення резервного фонду на покриття непередбачених витрат. Для того щоб остаточно прийняти управлінське рішення про прийняття проекту необхідно оцінити як даний проект вплине на фінансову стійкість підприємства, на якому він реалізується. За допомогою методу накладання грошових потоків фінансових звітностей проекту та підприємства проведено аналіз фінансового стану підприємства з урахуванням реалізації проекту. Даний аналіз показав, що за допомогою реалізації проекту підприємство зможе досягти покращень у сфері якості та обсягу надань послуг, знижуючи ризик зупинки виробництва і збільшуючи продуктивність. Економія на витраті палива знизить собівартість виробництва, що дозволить інвестувати вільні грошові кошти в проблемну область господарської діяльності підприємства, покращуючи тим самим його фінансовий стан. Прибутковість проекту зможе збільшити частку власного капіталу підприємства тим самим, підвищуючи його фінансову стійкість. Список використовуваної літератури:
Додаток 1 Таблиця 1 Баланс підприємства ТОВ «Мала енергетика» (тис. крб.) за 2006 - 2007рр.
Закінчення таблиці 1
| 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 470 | (31) | 69 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ по розділу III | 490 | 89 | 189 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
IV. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позики і кредити | 510 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відкладені податкові зобов'язання | 515 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші довгострокові зобов'язання | 520 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ за розділом IV | 590 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
V. КОРОТКОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позики і кредити | 610 | 1959 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кредиторська заборгованість | 620 | 99949 | 92761 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в тому числі: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
постачальники та підрядники | 621 | 25951 | 20065 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
заборгованість перед персоналом організації | 622 | 44 | 114 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
заборгованість перед державними позабюджетними фондами | 623 | 15 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
заборгованість з податків і зборів | 624 | 434 | 499 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
інші кредитори | 625 | 73505 | 72083 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Заборгованість перед учасниками (засновниками) по виплаті доходів | 630 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Доходи майбутніх періодів | 640 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Резерви майбутніх витрат | 650 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші короткострокові зобов'язання | 660 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ по розділу V | 690 | 101908 | 92761 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
БАЛАНС | 700 | 101997 | 92950 |
Додаток 2
Таблиця 2
Звіт про прибутки та збитки підприємства ТОВ «Мала енергетика» (тис. крб.)
за 2006 - 2007рр.
Показник | За звітний період | За аналогічний період попереднього року | ||||||||||||||||||||||||||
Найменування | Код | |||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | |||||||||||||||||||||||||
Доходи і витрати по звичайних видах діяльності | ||||||||||||||||||||||||||||
Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів) | 010 | 43327 | 56026 | |||||||||||||||||||||||||
Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг | 020 | (38483) | (52579) | |||||||||||||||||||||||||
Валовий прибуток | 029 | 4844 | 3447 | |||||||||||||||||||||||||
Комерційні витрати | 030 | (24) | (693) | |||||||||||||||||||||||||
Управлінські витрати | 040 | (4794) | (1625) | |||||||||||||||||||||||||
Прибуток (збиток) від продажу | 050 | 26 | 1129 | |||||||||||||||||||||||||
Інші доходи і витрати | ||||||||||||||||||||||||||||
Відсотки до отримання | 060 | 0 | 0 | |||||||||||||||||||||||||
Відсотки до сплати | 070 | (356) | (273) | |||||||||||||||||||||||||
Доходи від участі в інших організаціях | 080 | 0 | 0 | |||||||||||||||||||||||||
Інші доходи | 090 | 8599 | 7050 | |||||||||||||||||||||||||
Інші витрати | 100 | (8080) | (7896) | |||||||||||||||||||||||||
Прибуток (збиток) до оподаткування | 140 | 189 | 10 | |||||||||||||||||||||||||
Відкладені податкові активи | 141 | 0 | 0 | |||||||||||||||||||||||||
Відкладені податкові зобов'язання | 142 | 0 | 0 | |||||||||||||||||||||||||
Штрафи, пені | 143
1 Кучаріна Є.А. Інвестиційний аналіз. - СПб.: Пітер, 2006. - С. 6. 2 Там же. С. 10. 3 Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів. - М.: «Фінанси», «ЮНИТИ», 1997. - С. 212; 4 Маренков Н.Л. Основи управління інвестиціями: Підручник. - М.: Едіторіал УРСС, 2003. - С. 178. 5 Кучаріна Є.А. Інвестиційний аналіз. С. 18-26. 6 Там же. С. 23; 7 Там же. С. 25. 8 Там же. С. 6. 9 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. 2-е вид. - СПб.: Пітер, 2007. - С. 30-32 10 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. - М.: КНОРУС, 2005. - С. 149; 11 Там же. С. 149. 12 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. С.58-60. 13 Там же. С.85-87. 14 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 149-152; 15 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. С.280. 16 Бірман Г., Шмідт С. Економічний аналіз інвестиційних проектів / пров. з англ. під ред. Л.П. Білих. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997. - С. 120-122. 17 Комаров А.Г, Рогова О.М., Ткаченко О.А., Чесноков В.Я. Інвестиційне проектування. - СПб.: Вид-во СПбГУЕФ. 2006. - С. 120 18 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 244-249. 19 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. С.170-173. 20 Сорокіна О.М. Аналіз грошових потоків підприємства. СПб.: СПбГУЕФ, 2001. С. 52 21 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 132 22 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. С. 280-283; 23 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 153. 24 Там же. С. 152. 25 Там же. 26 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. С. 288-290 27 Непомнящий Є. Г. Інвестиційне проектування Навчальний посібник. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2003. С. 3; 28 Там же. С. 12. 29 Там же. З 13. 30 Там же. 31 Там же. С. 14. 32 Непомнящий Є. Г. Інвестиційне проектування. С. 15. 33 Брігхем Ю., Ерхардта М. Фінансовий менеджмент. 10-е вид. / Пер. з анг. Під ред. К.е.н. Е.А. Дорофєєва - СПб.: Питер, 2005. - 570. 34 Там же. С.16. 35 Там же. С. 16. 36 Там же. 37 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 251-252 38 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 264. 39 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 273 40 Косів В.В., Лівшиць В.М. Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів. - М.: Економіка, 2000. С. 78-90. 41 Грачова М.В. Аналіз проектних ризиків. М.: ЗАТ «Финстатинформ», 1999. 42 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. З. 277 43 дані ФСГС, ВАТ "РАО« ЄЕС Росії » 44 Проекти та об'єкти реформи електроенергетики / / «техради». - 2006. - Серпень 45 www. Energosber. Ru 46 Самохвалова Ю.М. Лізинг в Росії: правові основи, бухгалтерський облік, оподаткування. М.: Сучасна економіка і право, 2000. - 120 с. 47 Податковий Кодекс РФ 48 Таблиця складена автором роботи на підставі чинного НК РФ 49 ТЕО Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 50 Кисельова Н.В., Боровикова Т.В. Інвестиційна діяльність. С. 169-172; 51 Малюнок складений автором роботи на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 52 ТЕО Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 53 ТЕО Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 54 Таблиця складена автором роботи на підставі проектних матеріалів 55 ТЕО Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінткр» 56 Таблиця складена автором роботи на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур»; 57 Там же. 58 Таблиця складена автором на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур». 59 Таблиця складена автором роботи на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур». 60 Непомнящий Є.Г. Інвестиційне проектування. Навчальний посібник. Таганрог. Вид-во ТРТУ, 2003 61 Таблиця складена автором на підставі правил дисконтування 62 Таблиця складена автором роботи на підставі проведених розрахунків економічної ефективності проекту 63 Таблиця складена автором роботи на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 64 Таблиця складена автором роботи на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 65 Таблиця складена автором роботи на підставі проектної документації Комерційного пропозиції ЗАТ «Сінтур» 66 Таблиця складена автором роботи на підставі таблиць 27 і 28. 67 Малюнок складений автором роботи на підставі аналізу ринку енергетики 68 Таблиця складена автором роботи на підставі аналізу чутливості 69 Малюнок складений автором роботи на підставі таблиці 31; 70 Таблиця складена автором роботи на підставі аналізу чутливості 71 Малюнок складений автором роботи на підставі фінансово-інвестиційного бюджету проекту 72 Таблиця складена автором роботи на підставі правил аналізу сценаріїв 73 Ример М.І., касатся А.Д., Мітіенко М.М. Економічна оцінка інвестицій. С.355 74 Там же. 75 Там же. С.357 76 Таблиця складена автором роботи на підставі фінансових звітів підприємства 77 Таблиця складена автором роботи на підставі фінансових звітів підприємства 78 Таблиця складена автором роботи на підставі таблиць 34 і 35. 79 Таблиця складена автором роботи на підставі накладення реальних грошових потоків підприємства та проекту 80 Таблиця складена автором роботи на підставі накладення реальних грошових потоків підприємства та проекту 81 Грачова М.В. Аналіз проектних ризиків. М.: ЗАТ «Финстатинформ», 1999. |