[ Єдиний податок на поставлений дохід як механізм стимулювання малого бізнесу ] | ³ 0,5 | 0,17 | ||
Індекс постійного (необоротних) активу | 26,78 | 36,18 | без нормативу | 9,40 |
Висновки: Значення коефіцієнтів маневреності в основному нижче норми і динаміка на зниження маневреності власного оборотного капіталу свідчить про нераціональність використання джерел формування активів.
Значення коефіцієнтів фінансової незалежності в частині формування оборотних активів ( ) І в частині формування запасів ( ) Перевищують нормативні значення, проте мають негативну тенденцію, що свідчить про зниження частки власного капіталу в забезпеченні підприємства оборотними коштами. Сталося це внаслідок того, що вкладення коштів у необоротні активи здійснювалося більшою мірою, ніж в оборотні, при цьому велика частина вкладень здійснювалася за рахунок залучених джерел короткострокового характеру.
Зниження коефіцієнта фінансової активності відбулося за рахунок збільшення КР майже на 30%. Незначне зниження коефіцієнта фінансової стійкості пояснюється тим, що активи збільшилися на 3,55%.
Істотно збільшилися коефіцієнт реальної вартості майна і індекс постійного (необоротних) активу IB 0, тому що збільшилася вартість всіх необоротних активів та запасів.
Аналіз фінансових результатів і рентабельності
Поняття комерційної організації передбачає отримання прибутку як результат виробничої, господарської та фінансової діяльності. Прибуток є кінцевим економічним результатом підприємницької діяльності підприємства. У спрощеному вигляді вона являє собою різницю між ціною продукції і собівартістю, а в цілому по підприємству становить різницю між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції. У зміні її суми виявляються всі сторони діяльності підприємства.
Нерозподілений прибуток звітного року та минулих років може використовуватися для розвитку бізнесу, здійснення заохочувальних виплати, інвестицій і на інші цілі, тобто сприяє підвищенню рівня ринкової стійкості та платоспроможності підприємства. Всі напрямки використання прибутку можуть бути умовно розділені на накопичення і споживання. Саме співвідношення між розміром споживання і розміром накопичення (реінвестування) коштів визначає те, якими темпами буде розвиватися підприємство.
Аналіз динаміки показників прибутку і змін її структури представлені в таблицях 2.5 та 2.6.
Таблиця 2.5 - Аналіз динаміки прибутку за 2009 рік
Показник | 2009 | 2008 | Зміна | |
руб. | руб. | руб. | % | |
Виручка | 2664261 | 1673237 | 991024 | 59,2 |
Собівартість | 2543623 | 1605830 | 937793 | 58,4 |
Прибуток від продажів | 28495 | 29610 | -1115 | -3,8 |
Позареалізаційні доходи | 571822 | 1605896 | -1034074 | -64,4 |
Позареалізаційні витрати | 425556 | 1571196 | -1145640 | -72,9 |
Прибуток до оподаткування | 76078 | 32402 | 43676 | 134,8 |
Податок на прибуток, у т.ч.: | 84 | 2000 | -1916 | -95,8 |
відкладені податкові активи | 39585 | 0 | 39585 | 100,0 |
постійні податкові зобов'язання | 95 | 16 938 | -16 843 | 99,4 |
Чистий прибуток, у т.ч.: | 36271 | 5 687 | 30 584 | 537,8 |
прибуток минулих років | - | - | - | - |
Висновки:
За 2009 рік відбулося зниження прибутку від продажів на 3,8%. При цьому зросла собівартість по основній діяльності на 58,4%. Позареалізаційні доходи знизилися на 64,4%, витрати - на 72,9%, що позначилося на підсумковій (чистого прибутку) - вона збільшилася в 5,4 рази.
Висновки:
За 2009 рік не спостерігається яких-небудь значущих структурних змін прибутку. Найбільшою мірою (77,8%) в загальній сумі виручки знизилася частка позареалізаційних доходів, за рахунок практично 2-х кратного зростання.
Таблиця 2.6 - Аналіз зміни структури прибутку за 2009 рік
Показник | 2008 | 2007
Наведені в різних джерелах методики факторного аналізу прибутку містять в собі суттєвий недолік. Щоб використовувати ці методики, слід володіти деякими обсягом інформації, не містяться в офіційній бухгалтерської звітності. Наприклад, слід знати номенклатуру випуску продукції, індекс зростання цін на кожну групу продукції підприємства і т. д. У даному випадку ми використовуємо найпростішу методику, яка дозволяє визначити вплив факторів на зміну прибутку від реалізації на основі даних офіційної бухгалтерської звітності. Зростання прибутку від реалізації обумовлений: - Зростанням виручки від реалізації, - Зміною рівня собівартості, - Зміною рівня комерційних витрат, Фактор зростання виручки враховується таким чином: руб. (2.13) де - Зміна прибутку від реалізації за рахунок зміни виручки; Вотч, Вбаз - виручка від реалізації звітного і базисного року; P 6 a з - рентабельність базисного року. Зміна прибутку від фактора зміни рівня собівартості розраховується за формулою: руб. (2.14) де , - Рівень собівартості звітний і базисний, що розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції за формою № 2 до обсягу реалізації з цієї ж форми. Виручка в даному випадку є кількісною ознакою і закріплюється на рівні поточного або звітного року. Зміна прибутку від фактора зміни рівня комерційних та управлінських витрат розраховується відповідно за формулами: (2.15) в нашому випадку комерційні витрати відсутні. тис. руб., (2.16) де , . , - Рівень комерційних і управлінських витрат звітний і базисний, що розраховується як відношення відповідних витрат за формою № 2 до обсягу реалізації з цієї ж форми. Далі виробляємо перевірку: , - 1115 = - 3368,3 + 0 - 133,1 +2397,8, - 1115 = - 1104 Зміни за всіма чинниками з допустимим рівнем похибки обчислень збігаються із загальною зміною прибутку від продажів. Висновок: Найбільший вплив на зміну прибутку викликали зниження виручки і собівартості і збільшення управлінських витрат. Комерційні витрати не зробили істотного впливу на зниження прибутку, через їхню відсутність в сумарних витратах організації. Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід. Аналізуючи прибуток від реалізації, можна сказати про її зниження. Основними причинами зниження суми прибутку є збільшення собівартості продукції. Аналіз рентабельності підприємства Абсолютні показники прибутку не завжди дають чітке уявлення про ефективність діяльності комерційних організацій, оскільки одні й ті ж суми прибутку можуть бути отримані в різних економічних умовах. Для вимірювання ефективності діяльності комерційних організацій застосовуються показники рентабельності. Рентабельність відображає рівень прибутковості або прибутковості. Показники рентабельності - це відносні показники (коефіцієнти), в яких сума прибутку зіставляється з яким-небудь іншим показником, що відображає умови господарювання, наприклад з сумою виручки (нетто) від продажу, сумою власного капіталу та ін За даними офіційної бухгалтерської звітності комерційних організацій можна розрахувати численні показники рентабельності, тому що в чисельнику і знаменнику дробу можуть бути використані різні показники: - У чисельнику - бухгалтерський прибуток, чистий прибуток, прибуток від продажів; - Знаменнику - виручка (нетто) від продажу, повна собівартість продажів, середня вартість активів (майна) організації, середня сума власного капіталу організації, сума статутного капіталу, середня вартість основних фондів, середня вартість матеріальних оборотних коштів, середня вартість виробничих фондів та ін У дипломній роботі розраховуються такі показники рентабельності: , (2.17) де Rpacx - рентабельність продукції (витрат); Пр - прибуток (ф.2 стор. 50), В - витрати (ф.2, Σстр. 020; 030; 040). , (2.18) де Ra - рентабельність активів (капіталу); А - середня величина активів (ф.1, стор 300). , (2.19) де Rn р - рентабельність продажів; В - виручка (ф.2, Σстр. 010). , (2.20) де R пф - рентабельність виробничих фондів; - Середня величина основних засобів (ф.1, стор 120); - Середня величина сировини і матеріалів (ф.1, стор 211). , (2.21) де RCK - рентабельність власного капіталу; - Середня величина власного капіталу (ф.1, стор 490). Рентабельність можна розрахувати у вигляді коефіцієнта або процентному вираженні. В останньому випадку формули множаться на 100%. Розрахунок і аналіз динаміки показників рентабельності представлений у таблиці 2.5. Таблиця 2.5 - Розрахунок і аналіз динаміки показників рентабельності
Висновки: Рентабельність продукції знизилася на 0,68% зважаючи на зниження величини самого прибутку від реалізації на 3,8%). Пояснюється це тим, ми за звітний період отримали зростання собівартості продукції з темпом більше, ніж темп збільшення виручки. У цілому ми спостерігаємо зниження по всіх видах рентабельності. Значно знизилися показники рентабельності виробничих фондів і власного капіталу, тому як протягом звітного періоду значно зросли вкладення у виробничі фонди, які тільки частково здійснені за рахунок власного капіталу і не принесли належної віддачі у звітному періоді. Аналіз необоротних активів Одним з найважливіших факторів, що впливають на фінансовий стан підприємств, є забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості та асортименті та більш повне і ефективне їх використання. Завдання аналізу - визначити забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів основними фондами і рівень їх використання по узагальнюючих і приватним показниками; встановити причини зміни їх рівня; розрахувати вплив використання основних фондів на обсяг виробництва продукції та інші показники; вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства і обладнання; виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів. Джерела даних для аналізу: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 «Баланс підприємства, форма № 5,« Додаток до бухгалтерського балансу », розд. 3 «амортизується майно», форма № 11 «Звіт про наявність та рух основних засобів», форма БМ «Баланс виробничої потужності», дані про переоцінку основних засобів (форма № 1-переоцінка), інвентарні картки, технічна документація та ін Аналіз починається з вивчення обсягу основних засобів, їх динаміки, структури та утворення (таблиця 2.6). Таблиця 2.6 - Аналіз наявності руху і структури ОПФ
Висновки: Вартість основних фондів за звітний період збільшилася на 35% за рахунок структурних змін, що відбулися за такими групами основних засобів: «Машини та обладнання» (збільшення у 6,6 разів), «Транспортні засоби» (збільшення на 80%), «виробничий інвентар »(збільшення у 5,6 разів). У тому числі вартість активних ОПФ збільшилася на 47%, а пасивних - на 34%. При розгляді ВПФ велике значення має аналіз руху і технічного стану основних виробничих фондів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5). Для цього розраховуються наступні показники: - Коефіцієнт оновлення ( ), Що характеризує частку нових фондів у загальній їх вартості на кінець року: , (2.22) де - Вартість які поступили основних засобів; - Вартість основних засобів на кінець періоду. - Термін оновлення основних фондів : ; (2.23) - Коефіцієнт вибуття : , (2.24) де ОПФвиб - вартість вибулих основних засобів; ОПФнач - вартість основних засобів на початок періоду; - Коефіцієнт приросту : , (2.25) де - Сума приросту основних засобів; - Коефіцієнт зносу : , (2.26) де - Сума зносу основних засобів; - Первісна вартість основних фондів; - Коефіцієнт придатності : . (2.27) де ОПФост - залишкова вартість ОПФ. Перевіряється виконання плану з впровадження нової техніки, введення в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначається частка прогресивного обладнання в його загальній кількості і по кожній групі машин і устаткування, а також частка автоматизованого обладнання. Для характеристики вікового складу та морального зносу фонди групуються за тривалістю експлуатації (до 5, 5-10, 10-20 і більше 20 років), розраховується середній вік обладнання. Розраховані показники зводяться в таблицю 2.7. Для характеристики ефективності й інтенсивності використання основних засобів служать наступні показники: - Фондорентабельность (відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних засобів); Таблиця 2.7 - Аналіз руху і стану ВПФ
- Фондовіддача основних виробничих фондів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів); - Фондовіддача активної частини основних виробничих фондів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості активної частини основних засобів); - Фондомісткість (відношення середньорічної вартості ОПФ до вартості - виробленої продукції за звітний період). При розрахунку середньорічної вартості ОПФ враховуються не лише власні, а й орендовані основні засоби і не включаються фонди, що знаходяться на консервації, резервні та здані в оренду. Фондовіддача розраховується за формулою: . (2.28) де В - вартість виробленої продукції; ОПФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів. Фондовіддача активної частини ОПФ : , (2.29) Фондорентабельность розрахуємо за формулою: (2.30) Розрахунок показників зводиться в таблицю 2.8. Висновки: У цілому за звітний період відбулося збільшення вартості ОПФ на 35% в основному за рахунок статті «Машини та обладнання» (зростання в 6,6 разів). При цьому на 9,12% збільшилася питома вага активної частини ОПФ. Незважаючи на те, що вкладення в ВПФ зросли на 72 млн. крб., Відбулося зниження коефіцієнта і, відповідно, . Пояснюється це тим, що зростання оновлень ВПФ не пропорційний зростанню вартості самих ОПФ. Така непропорційність викликана значним збільшенням вибуття ОПФ, яке в порівнянні з попереднім роком. збільшилася в 8,8 разів, про що свідчить зниження коефіцієнта (приріст ОПФ в попередньому році виявився більш відчутним, ніж у звітному). При цьому знос ОПФ залишився на колишньому рівні, про що свідчить відсутність змін в , А значить і в і середньому віці обладнання. Таблиця 2.8 - Аналіз ефективності і інтенсивності використання ОПФ
| Відхилення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
абс. | отн. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прибуток від реалізації, тис. крб. | 29610 | 28495 | -1115 | -3,77 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Обсяг випуску продукції, тис. руб. | 1673237 | 2664261 | 991024 | 59,23 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Середньорічна вартість ОПФ *, тис. руб., | 205445 | 277527,0 | 72082 | 35,09 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в тому числі: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Активної частини ОПФ, тис. руб. | 11226 | 16548 | 5322 | 47,41 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Машин та устаткування, тис. руб. | 20 | 152 | 132 | 660,00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Питома вага активної частини ОПФ | 0,055 | 0,060 | 0,0050 | 9,12 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Питома вага машин і устаткування | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- В активній частині ОПФ | 0,0018 | 0,0092 | 0,0 | 415,58 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- У загальній сумі ОПФ | 0,0001 | 0,0005 | 0,0 | 462,61 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фондорентабельность, R ОПФ,% | 14,4 | 10,3 | -4,1 | -28,76 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рентабельність продукції, R ВП,% | 1,8 | 1,1 | -0,7 | -39,56 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фондовіддача ОПФ | 814,4 | 960,0 | 145,6 | 17,87 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фондовіддача активної частини фондів | 14905,0 | 16100,2 | 1195,2 | 8,02 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фондовіддача машин і устаткування | 8366185,0 | 1752803,3 | -6613381,7 | -79,05 |
* Враховано орендовані основні засоби (ф.1, стр.910)
У зв'язку з істотним зниженням виручки і прибутку від реалізації та одночасним зростанням вартості ОПФ відбулося серйозне зниження основних фінансових показників діяльності підприємства: Фондорентабельность R ОПФ і фондовіддачі більш ніж у два рази. При цьому рентабельність продукції при цьому R ВП знизилася на 68% ..
2.3 Аналіз податку, що сплачується організацією та її порівняння з загальною системою оподаткування
Для визначення ефективності застосування ЕНВД, проаналізуємо його розрахунок і порівняємо із загальною системою оподаткування.
Таблиця 2.9 - Штатний розклад ТОВ «НІКА» на 2009 рік:
Кількість чол. | Оклад | р / к 30% | Дальневосточ. 30% | Разом за місяць | Разом за рік на всіх співробітників | |
Генеральний директор | 1 | 14000 | 4200 | 4200 | 22400 | 268800 |
Директор магазину | 1 | 12000 | 3600 | 3600 | 19200 | 230400 |
Головний бухгалтер | 1 | 13000 | 3900 | 3900 | 20800 | 249600 |
Заступник головного бухгалтера | 1 | 10000 | 3000 | 3000 | 16000 | 192000 |
Товарознавець | 1 | 9000 | 2700 | 2700 | 14400 | 172800 |
Разом | 5 | 58000 | 17400 | 17400 | 115200 | 1113600 |
Товарознавець з приймання товару | 1 | 9000 | 2700 | 2700 | 14400 | 172800 |
Старший продавець | 2 | 10000 | 3000 | 3000 | 16000 | 384000 |
Продавець | 14 | 7000 | 2100 | 2100 | 11200 | 1612800 |
Фасувальник | 2 | 3000 | 900 | 900 | 4800 | 115200 |
Вантажник | 2 | 5000 | 1500 | 1500 | 8000 | 192000 |
Прибиральниця | 2 | 2500 | 750 | 750 | 4000 | 96000 |
Водій | 1 | 3500 | 1050 | 1050 | 5600 | 67200 |
Разом | 24 | 39000 | 11700 | 11700 | 64000 | 2640000 |
Разом | 29 | 97000 | 29100 | 29100 | 179200 | 3753600 |
Розрахуємо, яку суму податку сплатить ТОВ «НІКА» у бюджет при базовій прибутковості на місяць 1800 рублів та коригуючих коефіцієнти рівних:
- К1, відповідний індексу зміни споживчих цін на товари, дорівнює 1,295;
- К2, що враховує особливості ведення підприємницької діяльності, наприклад, асортимент товарів (робіт, послуг) платника податків, сезонність і час його роботи, особливості місця ведення підприємницької діяльності дорівнює 0,396 23.
Площа торгового залу становить 105 кв. м.
Сума ЕНВД обчислюється за квартал за формулою:
ЕНВД = ((БД * (№ 1 + № 2 + № 3) * К1 * К2) * 15%), (2.31)
де БД - значення базової прибутковості на місяць за певним видом підприємницької діяльності;
№ 1, № 2, № 3 - фізичні показники, що характеризують даний вид діяльності, в кожному місяці податкового періоду (для організацій роздрібної торгівлі фізичним показником є площа торгового залу)
К1, К2 - коригуючі коефіцієнти базової прибутковості.
Таким чином, сума обчисленого ЕНВД за квартал у розглянутому випадку складе:
((1800 руб. * (105 кв. М. + 105 кв. М. + 105 кв. М.) * 1,295 * 0,396) * 15%) = 43615,34 рублів.
Сума єдиного податку, обчислену за податковий період, відповідно до НК РФ зменшується платниками податків на суму страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, сплачених при виплаті платниками податків винагород своїм працівникам, зайнятим у тих сферах діяльності платника податків, по яких сплачується єдиний податок, а також на суму виплачених працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності.
База для нарахування страхових внесків за звітний період становить 938400 крб. Усі працівники магазину молодше 1967 року народження.
Сума нарахованих авансових платежів по страхових внесках на обов'язкове пенсійне страхування за звітний період становить:
- На страхову частину трудової пенсії-93840руб. (938 400 * 10%);
- На фінансування накопичувальної частини трудової пенсії - 56304 руб. (938 400 * 6%).
Загальна сума страхових внесків на пенсійне страхування становить 150144 крб. (93840 + 56304). Крім цього за IV квартал 2009 року магазином нараховані допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 17348,6 руб. (За кожен місяць кварталу по 5782,9 руб., В тому числі за рахунок коштів ФСС РФ - 925,3 руб., А за рахунок власних коштів організації 4857,6).
Вся сума платежів, на яку магазин має право зменшити свій податок, складає 164716,8 руб. (150144 + 14572,8). Але ця цифра більша, ніж 50% від суми податку. Тому ЕНВД можна зменшити лише на 21807,67 руб. (43615,34 / 2).
Таким чином, сума єдиного податку, яку заплатить ТОВ «НІКА» за податковий період складе:
43615,34 - 21807,67 = 21807,67 руб.
Розрахунок єдиного податку за перший квартал наступних років визначається аналогічно і для наочності представлений у Таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 - Динаміка ЕНВД, що підлягає сплаті до бюджету по ТОВ «НІКА».
Показники
Джерело: Складено автором за результатами діяльності ТОВ «НІКА» Як видно з Таблиці 2.9, спостерігається динаміка поступового збільшення величини поставлений податку до сплати в бюджет. Так, в 2008 році в порівнянні до 2007 року, а також у 2009 у порівнянні до 2008 року сума податку збільшилася в 1,1 разів, а в 2009 році в порівнянні з 2007 роком в 1,4 рази. Причинами збільшення єдиного податку в 2009 році в порівнянні з 2007 можна назвати наступні: - Збільшення значення коригуючого коефіцієнта К1 в 1,1 рази; - Збільшення суми сплачених страхових внесків за працівників і за своє страхування у зв'язку з збільшенням кількості працівників, а також у зв'язку зі збільшенням розміру страхового року. Таким чином, можна говорити про те, що проголошена в ФЗ «Про державну підтримку малого підприємництва РФ» (нині таким, що втратив чинність), а також в № 209-ФЗ від 24 липня 2007 р. «Про розвиток малого і середнього підприємництва в РФ» політика зниження податкового тягаря, а також поліпшення становища суб'єктів малого підприємництва не знаходить свого втілення на практиці. З року в рік, величина єдиного податку на поставлений дохід до сплати в бюджет збільшується майже в два рази. Простежимо отримання прибутку ТОВ «НІКА», отриману за IV квартал 2009 року, маючи такі вихідні дані: Таблиця 2.10 - Статті формування і витрачання грошових коштів
Прибуток буде дорівнює: 7451000 - 7254000 - 21807,67 = 175192,33 руб. Тепер використовуючи зазначені вище дані, розрахуємо прибуток, отриманий ТОВ «НІКА» в тому випадку, якщо б Продмаркет знаходився на загальному режимі оподаткування та сплачував би ПДВ, податок на прибуток, ЕСН, податок на майно організацій і порівняємо отриманий результат з реально існуючим. 1) Знайдемо ЕСН. На виплати, вироблені Продмаркет своїм працівникам, нараховується ЕСН за ставкою 26%: 938400 * 26% = 243984 руб. 2) Знайдемо податок на майно організацій. Для початку знайдемо суму амортизації, що списується щомісяця: 11% / 12 * 1100 = 10,1 тис.руб. Тепер знайдемо залишкову вартість майна за кожен місяць року: 980 тис. руб. 980 - 10,1 = 969,9 тис. руб. 969,9 - 10,1 = 959,8 тис. руб. 959,8 - 10,1 = 949,7 тис. руб. 949,7 - 10,1 = 939,6 тис. руб. 939,6 - 10,1 = 929,5 тис. руб. 929,5 - 10,1 = 919,4 тис. руб. 919,4 - 10,1 = 909,3 тис. руб. 909,3 - 10,1 = 899.2 тис. крб. 899,2 - 10,1 = 889,1 тис. руб. 889,1 - 10,1 = 879 тис. руб. 879 - 10,1 = 868,9 тис. руб. Річна залишкова вартість дорівнює 11093,4 тис. руб. Податок на майно організацій дорівнює: 11093,4 * 2,2% = 244,05 тис. руб. За квартал буде сплачено авансовий платіж: 244,05 / 4 = 61,01 тис. руб. 3) Знайдемо ПДВ, який сплатить ТОВ «НІКА» у бюджет. Нарахуємо ПДВ на отриману Продмаркет виручку: 7451 * 18% = 1341,18 тис. руб. Нарахуємо ПДВ на собівартість проданих товарів: 7254 * 18% = 1305,72 тис. руб. 1341,18 - 1305,72 = 35,46 тис. руб. - Сплачений до бюджету ПДВ. 4) Знайдемо прибуток, отриманий ТОВ «НІКА» за вирахуванням зроблених витрат, ЄСП, податку на майно організацій і ПДВ. 7451000 - 7254000 - 30300 - 243984 - 61010 - 35460 = - 173754 крб. Не розрахувавши податок на прибуток організацій, нами вже отримано збиток. Таким чином, можна сказати, що ТОВ «НІКА», перейшовши на загальну систему оподаткування, буде працювати зі збитками. Тому діяльність організації на спрощеній системі набагато доцільніше і вигідніше, ніж на загальному режимі оподаткування. Навіть якщо організація не буде працювати зі збитками, то нерозподілений прибуток, отриманий в процесі діяльності, буде набагато нижче, ніж прибуток, отриманий організацією, яка сплачує ЕНВД. Після проведення автором комплексного аналізу фінансової діяльності підприємства, аналізу двох режимів оподаткування, можна зробити висновок, що дійсно, режим у вигляді ЕНВД значно знижує податкове навантаження, дає підприємству розвиватися. Однак світова фінансова криза відбилася на фінансовому стані підприємства. Економічно це виразилося в істотному зниженням прибутку. У третьому розділі автор проаналізує недоліки даної системи оподаткування на підприємстві ТОВ «НІКА», запропонує шляхи вирішення виникаючих проблем, дасть загальні рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНВД 3.1 Проблеми застосування системи оподаткування у вигляді ЕНВД Спеціальні режими оподаткування малого бізнесу встановлені в багатьох країнах світу і є одним із способів державної підтримки. Основне завдання в області оподаткування полягає в розробці системи, що створює стимули для розвитку малого підприємництва і водночас передбачає заходи, в максимально можливою мірою обмежує можливості зловживань з використанням цієї системи. Проте досвід застосування спеціальних податкових режимів у РФ показав їх недосконалість, наявність численних прогалин у законодавстві. При застосуванні системи оподаткування у вигляді ЕНВД для окремих видів діяльності слід відзначити ряд проблем. 1. Неоднозначне трактування понять. Проводячи аналіз статей глави 263НК РФ (стаття 346.27) з'ясувалося що, деякі поняття, що використовуються для цілей обчислення ЕНВД, не зовсім відповідають термінології, застосовуваної Цивільним Кодексом (ГК) РФ та іншими нормативними актами. Зокрема, роздрібна торгівля визнається такою тільки в тому випадку, якщо розрахунки здійснюються за готівкові гроші. Проте, визначення роздрібної торгівлі, яке дається в ст. 492 ЦК РФ не встановлює таких обмежень. Треба відзначити, що дана розбіжність у поняттях породило масу питань, на які в НК прямих відповідей немає. Наприклад, чи можна вважати роздрібною торгівлею реалізацію товарів фізичним особам за участю кредитних організацій, які надають кредит на купівлю товарів для особистого, сімейного користування. Або, чи можна вважати роздрібною торгівлею торгівлю в кредит, коли частина вартості товару оплачується готівкою, а частина в розстрочку шляхом безготівкового перерахування з рахунку покупця або організації, де працює покупець, і з його зарплати утримуються суми в погашення кредиту. Дана особливість розрахунків була врахована Законом від 31.07.98г. № 148-ФЗ, а також узгоджувалася з позицією МНС РФ, про що говорить лист МНС РФ від 19.01.01г. № ВБ-6-26/48 «Про застосування законодавства про єдиний податок на поставлений дохід для окремих видів діяльності». 2. Відсутність порядку ведення окремого обліку фізичних показників базової прибутковості (площі, кількості працівників). Виникають такі проблеми: як ділити чисельність адміністративно-управлінського персоналу, обслуговуючого на підприємстві є кілька видів діяльності, один з яких - надання побутових послуг, як розділити площа торгового залу, на якому одночасно здійснюється оптова та роздрібна торгівля. Найбільш гостро проблема впровадження роздільного обліку операцій стоїть в малонаселених районах, де одна торговельна організація обслуговує через магазини як населення, так і лікарні, школи, дитячі сади. Проблема виникає при застосуванні фізичних показників прибутковості, для тих організацій і індивідуальних підприємців, які займаються видами діяльності, що потрапляють під дію ЕНВД і під загальновстановленому систему оподаткування. При розподілі загальногосподарських витрат, податку на майно виникає необхідність розподілу чисельності працюючих і їх заробітної плати, внаслідок чого чисельність по кожному виду округлюється до цілих чисел. При підсумовуванні всіх працівників, як правило, через округлення розрахункова чисельність виявляється більше фактичної. 3. Встановлення значень коригуючих коефіцієнтів базової прибутковості К2 на рівні муніципальних утворень негативно позначається на об'єктивності цих значень. У результаті використання різних методик розрахунку коефіцієнта К2 їх рівні істотно різняться в муніципальних утвореннях навіть усередині одного суб'єкта Російської Федерації. Проведений аналіз діючих в 2008 і 2009 роках нормативних правових актів про застосування ЕНВД на територіях муніципальних районів показав, що значення коефіцієнтів К2 не завжди своєчасно коригуються з метою врахування умов здійснення діяльності, а в деяких випадках багаторазово підвищуються. 4. Перехід на сплату ЕНВД не означає спрощення порядку ведення бухгалтерського обліку та надання звітності. Більш того, платники, що здійснюють види діяльності як перекладені на сплату ЕНВД, так і оподатковувані в загальному порядку, повинні організувати ведення окремого обліку. Розробка системи роздільного обліку означає необхідність додаткових трудовитрат. 5. Невизначеність у порядку обчислення податку. Закон визначає лише загальну концепцію справляння податку, конкретні положення, які встановлюють порядок його обчислення і сплати встановлюються нормативними актами місцевих органів влади. У зв'язку з цим, як показує практика, у організацій виникають проблеми в зв'язку з недостатньою визначеністю понятійного апарату, а також деякими невідповідностями нормативних правових актів державних органів влади суб'єктів РФ федеральному законодавству. 6. Незначна роль податкової ставки. Фактично роль податкової ставки виконує коригувальний коефіцієнт К2. Не випадково, саме його встановлюють органи місцевого самоврядування. У кожному районі, таким чином встановлюються свої коефіцієнти К2 в спектрі від украй пільгових до заборонених. Неважко уявити, яке поле для корупції відкривається при встановленні коефіцієнта, фактично грає роль податкової ставки. 7. У законодавстві про єдиний податок на поставлений дохід не завжди враховуються специфічні особливості діяльності індивідуальних підприємців, такі як здійснення діяльності самостійно або із залученням найманих працівників, режим їх роботи і періодичність здійснення діяльності, а також можливість тимчасового припинення діяльності. Одночасно з цим не приймається до уваги, що більшість індивідуальних підприємців займаються дрібним і малоприбуткових бізнесом і не можуть бути прирівняні за розмірами базової прибутковості до юридичних осіб та підприємцям, які використовують у своїй діяльності працю найманих працівників. 8. Для ЕНВД характерна відсутність механізму об'єктивного обгрунтування розмірів базової прибутковості по видах підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню ЕНВД, і її коригування. Практично не отримали свого використання методи експертної оцінки величини доходу платників податків від діяльності, що підпадає під ЕНВД, а також методи обстеження фінансово-господарської діяльності платників податків, методи економіко-математичного моделювання фінансового результату платників податків 9. Проблема відшкодування ПДВ у партнерів. Підприємство, переведене на режим сплати ЕНВД, виступає невигідним партнером, тому що не є платником ПДВ і не може виставити рахунок-фактуру замовнику щодо його відшкодування. Споживачі продукції індивідуального підприємця, який перейшов на єдиний податок, не можуть прийняти до заліку податок на додану вартість. Дане питання представляється суттєвою законодавчої недоробкою, що перешкоджає широкому розповсюдженню спрощеної системи в тих випадках, коли вона економічно доцільна. Як відомо, величина ПДВ, що приймається до заліку при обчисленні податку, передається по ланцюжку від постачальника до покупця і від нього до подальших покупцям. Якщо в цьому ланцюжку виявляється мале підприємство, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, то наступні за ним покупці позбавляються цього права, що равновесно для них істотного збільшення ціни. Ця обставина обмежує область доцільного застосування спрощеної системи підприємствами або працюють безпосередньо на роздрібну торгівлю, або навпаки, що стоять на самому початку технологічного ланцюга, тобто виробляють продукцію з власної сировини. 3.2 Шляхи вдосконалення системи оподаткування у вигляді ЕНВД Необхідність застосування спеціальних податкових режимів для малого підприємництва - це питання, з одного боку, підтримки і розвитку малого бізнесу, а з іншого боку - це питання соціальної справедливості, тобто перерозподілу доходів між великим і малим бізнесом, компенсації останньому підвищених ризиків господарювання, обмежень у доступі до фінансових ресурсів. Існуюча в даний час система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід потребує серйозного реформування. Виходячи з недоліків і проблем застосування системи оподаткування, визначених у третій Главі дипломної роботи, а також грунтуючись на дані Глави 2, в якій описана практична діяльність ТОВ «НІКА», можна запропонувати певні напрями вдосконалення законодавства в галузі ЕНВД. У процесі визначення вибору системи оподаткування необхідно чітко уявляти, що оподаткування суб'єктів малого бізнесу має максимально враховувати можливість добровільного вибору того чи іншого режиму оподаткування (у разі існування одного або більше альтернативних загальноприйнятій режимів оподаткування) або, принаймні, вибору ряду параметрів оподаткування в рамках обов'язкової системи (наприклад, об'єкта оподаткування або методики розрахунку бази податку). Зрозуміло, добровільність застосування вмененного оподаткування не передбачає можливості багаторазово змінювати вживану систему за короткий період часу. Слід визначити термін, протягом якого слід залишатися в тій системі, яка була обрана. Ми вважаємо, що має сенс передбачити обмеження на повторне застосування спеціального режиму протягом певного терміну. А саме, якщо платник податків застосовував систему оподаткування у вигляді ЕНВД і перейшов до повного обліку, то повторно прийняти спрощену форму оподаткування він має право тільки після трьох років після повернення до загальноприйнятого обліку. І, нарешті, не можна міняти систему обліку протягом податкового періоду. Крім того, зрозуміло, добровільність застосування порядку, передбаченого для малого підприємництва, не виключає використання вмененного мінімального оподаткування тих видів діяльності і в тих випадках, коли є достатні підстави припускати високу рентабельність даної діяльності і одночасно істотні можливості приховування виручки від обліку. Для встановлення мінімальних податків у цьому випадку слід зробити емпіричні дослідження і на їх підставі визначити прийнятні бази зобов'язання і ставки мінімального податку, диференційовані за видами діяльності. Таким чином, застосування єдиного податку на поставлений дохід має бути можливим тільки на добровільній основі, а якщо застосування спеціального режиму є обов'язковим, як на даному етапі розвитку системи оподаткування малого бізнесу, то платник податку повинен володіти закріпленим правом оскарження нарахованих сум податків, якщо вони перевищують розраховані по загальноприйнятій системі, що реалізовувало би принцип рівності оподатковування. Наступна пропозиція щодо вдосконалення системи оподаткування у вигляді ЕНВД стосується ведення бухгалтерського обліку. В даний час організації - платники єдиного податку на поставлений дохід зобов'язані вести бухгалтерський облік аналогічно платникам податків, які знаходяться на звичайному режимі оподаткування, що ставить їх у нерівні умови з платниками податків, які застосовують спрощену систему оподаткування. У зв'язку з цим, пропонується внести доповнення до ст. 346.26 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації та ст. 4 Федерального закону "Про бухгалтерський облік", передбачивши звільнення платників єдиного податку на поставлений дохід від обов'язку ведення бухгалтерського обліку, замінивши її обов'язком ведення книги обліку доходів і витрат за аналогією з платниками, які застосовують спрощену систему оподаткування. Один з напрямів вдосконалення системи оподаткування у вигляді ЕНВД стосується сплати ПДВ. Зараз підприємства на поставлений режимі звільнені від сплати цього податку. Пропонується ввести добровільну сплату ПДВ. Основний аргумент на користь цього нововведення: часто великим підприємствам невигідно працювати з малими в одному ланцюжку, так як вони не можуть прийняти до заліку ПДВ. Передбачається, що дана пропозиція буде вигідно як для великих підприємств, так і для суб'єктів малого бізнесу, що знаходяться на спеціальному податковому режимі. При цьому, необхідно враховувати, що введення права на сплату ПДВ ускладнює податковий режим, що суперечить принципам ЕНВД. До того ж необхідно ретельно підрахувати можливі втрати і придбання бюджету від цього кроку. 3.3 Розробка прогнозних рекомендацій щодо поліпшення фінансового стану підприємства Світова фінансова криза відбилася на фінансовому стані аналізованого підприємства. Економічно це виразилося в істотному зниженням прибутку. При цьому сильно знизилася частина показників ділової активності. Одночасно рентабельність продукції R ВП знизилася на 68%. Пов'язано це з тим, що темп зростання собівартості виявився вище темпу зростання виручки. Найбільший вплив на зміну прибутку викликали зростання собівартості та управлінських витрат. За звітний період відбулося зниження поточної ліквідності, що свідчить про недостатність коштів, які можуть бути використані для погашення короткострокових зобов'язань. Поточні (оборотні) активи збільшилися на 18% при тому, що короткострокові зобов'язання підприємства (позики і кредити та кредиторська заборгованість) знижено майже на 36%. Причому, як показують розрахунки, підприємство не зможе відновити свою платоспроможність протягом наступних 6 місяців. Вказане зростання короткострокових зобов'язань обумовлений придбанням нових основних фондів і вкладень у будівництво нових об'єктів (збільшився коефіцієнт реальної вартості майна ), Експлуатація яких в подальшому дозволить підприємству отримувати додаткові доходи. У цілому за звітний період відбулося збільшення вартості ОПФ на 35% в основному за рахунок статті «Машини та обладнання» (зростання в 6,6 разів). На розглянутому підприємстві середня рентабельність продажів становить 36%, що вище банківського відсотка по кредитах, тому використання короткострокових кредитів є цілком доцільним. Поточні активи повністю забезпечені власним оборотним капіталом, про що свідчить розрахунок коефіцієнта забезпеченості поточних активів, хоча має місце тенденція до зниження такій забезпеченості знову ж через перерозподілу структури активів у бік підвищення розміру позаоборотних (важкореалізованих) активів. У складі джерел формування майна підприємства значну частку (більше 68%) складає власний капітал. Висока частка СК у валюті балансу є показником заможності та надійності підприємства і позитивно оцінюється з точки зору фінансової стійкості. Незважаючи на що виникло в 2008 р. зниження попиту на послуги та продукцію підприємства не відбулося зниження виробничих потужностей, в результаті чого зросли витрати майбутніх періодів і, пов'язані з ними поточні запаси. У результаті виникли наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, що може стати однією з причин незадовільного стану підприємства. Позитивним моментом також є часткове погашення дебіторської заборгованості (більш ніж на 23%), тому що частина покупців і замовників розплатилися за своїми боргами перед організацією. При загальній тенденції до зниження зберігається висока частка заборгованості дебіторів підприємству, що викликає проблеми з платоспроможністю, зниження оборотності поточних активів і рентабельності роботи підприємства. У зв'язку зі значним зменшенням (більш ніж у 50 разів) грошових коштів майже в два рази зменшені мгновеннореалізуемие активи. Аналіз співвідношення активів (за ступенем ліквідності) і зобов'язань підприємства дозволив оцінити ступінь їх ліквідності, тобто здатності підприємства своєчасно і в повному розмірі розплатитися за своїми зобов'язаннями. Згідно з проведеним аналізом ліквідність активів підприємства на звітний період визнається нормальною (припустимою). Разом з тим виявлено факт зниження оборотності поточних активів, що може знизити можливість підприємства своєчасно і в повному розмірі розплатитися за своїми зобов'язаннями за рахунок оборотних активів. Кредиторська заборгованість повинна відповідати дебіторської заборгованості. Однак на даному підприємстві дебіторська заборгованість в 3,2 рази перевищує кредиторську. Загалом можна говорити про недостатню раціональності використання джерел формування активів, яка виражається в недостатньому ступені забезпеченості власних оборотних кошти капіталом і резервами. Активи так само в недостатній мірі забезпечені за рахунок СОА. Значення коефіцієнтів фінансової незалежності в частині формування оборотних активів мають негативну тенденцію, що свідчить про зниження частки власного капіталу в забезпеченні підприємства оборотними коштами. Сталося це внаслідок того, що вкладення коштів у необоротні активи здійснювалося більшою мірою, ніж в оборотні. При цьому велика частина вкладень здійснювалася за рахунок залучених джерел короткострокового характеру. Однак підвищення коефіцієнта маневреності функціонального капіталу свідчить про поліпшення використання власних оборотних активів. У ситуації, що на сьогоднішній день фінансової атмосфері сучасної економіки очевидна неминучість наслідків кризових явищ якщо не в усіх, то в більшості сфер підприємницької діяльності. Не є винятком і сфера діяльності аналізованого підприємства - надання послуг зв'язку. Очевидно також і те, що телекомунікації не просто стали невід'ємною складовою будь-якого виробничого процесу й особистого життя громадян, але і з кожним роком збільшується ступінь їх інтеграції. Немає сумнівів у тому, що послуги зв'язку завжди будуть користуватися попитом, причому його зростання очевидне в найближчому майбутньому. Тут дуже важливі не просто ефективна організація існуючого виробництва, але і вміння втримати існуючі та освоїти і закріпити за собою ще не зайняті конкурентами, яких чимало, позиції на ринку телекомунікаційних послуг. Для цього необхідні регулярні інвестиції в існуюче виробництво та будівництво нових об'єктів. Саме таку стратегію цілком успішно реалізує ТОВ «НІКА», який тільки за останні два роки збільшив вартість своїх необоротних активів майже в два рази. Підприємству вдається не просто «залишатися на плаву», але і постійно розширювати межі свого виробництва. Тому, незважаючи на негативну динаміку деяких фінансових коефіцієнтів, в цілому, підприємство порівняно безболісно долає наслідки світової фінансової кризи. З метою відновлення позитивної тенденції на підприємстві слід вжити низку заходів:
ВИСНОВОК На закінчення проведеного нами в дипломній роботі дослідження доцільно навести такі підсумкові положення. За десять років існування системи оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід (ЕНВД) законодавча база зазнала суттєвих змін. Якщо з моменту появи в 1998 році її дію визначалося відповідно до Федерального Закону, то пізніше вона була виділена з окрему главу Податкового Кодексу. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що введення в дію нової глави НК РФ помітно спростило процедури оподаткування та надання звітності і, в кінцевому рахунку, створило сприятливі умови для прискорення розвитку в країні малих підприємств. Але разом з тим при всіх можливих перевагах накинутого системи оподаткування організації та підприємці стикаються з низкою труднощів, що виникають у результаті застосування ЕНВД. Сьогодні можна говорити про те, що єдиний податок на поставлений дохід є одним із головних джерел формування доходів місцевих бюджетів, незважаючи на те, що динаміка надходжень ЕНВД до місцевих бюджетів РФ помітно варіюється в залежності від регіону, що пов'язано з встановленням різного переліку видів діяльності, на які поширений ЕНВД, а також із застосовуваним методом встановлення коефіцієнта К2. Сутність системи оподаткування у вигляді ЕНВД і її головна перевага полягають у тому, що сплата цілого ряду податків замінюється сплатою єдиного податку. Позитивними рисами цього режиму можна назвати також спрощену форму ведення бухгалтерського та податкового обліку, подання звітності, використання коригувальних коефіцієнтів. Однак, існує і багато недоліків, які ускладнюють застосування ЕНВД на практиці. До них можна віднести обов'язковий характер застосування цього спеціального режиму, економічно необгрунтована величина базової прибутковості. Проведений аналіз практичної діяльності на прикладі індивідуального ТОВ «НІКА» повною мірою розкрив сутність системи оподаткування у вигляді ЕНВД, уточнив всі її тонкощі і нюанси. У зв'язку з тим, що система оподаткування у вигляді ЕНВД носить обов'язковий характер, вдосконалення системи оподаткування для організації представляється можливим у рамках теоретичних пропозицій щодо вдосконалення режиму, представлених в третьому розділі дипломної роботи, в тому числі пропонується ввести добровільність переходу на систему оподаткування у вигляді ЕНВД , скасувати застосування контрольно-касової техніки для деяких видів діяльності, спростити ведення податкового і бухгалтерського обліку для організацій та ін Отже, підбиваючи підсумки вищесказаного, можна з повною упевненістю сказати, що мета дипломного дослідження досягнуто. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1 Податковий кодекс Російської Федерації, частина перша, розділ 1, ст. 1 2 Горський І. Скільки функцій у податку? / / Податковий вісник, 2008, № 3, с.163 3 Під грубим порушенням правил обліку доходів і витрат і об'єктів оподаткування для цілей цієї статті розуміється відсутність первинних документів, або відсутність рахунків - фактур, або регістрів бухгалтерського обліку, систематичне (два рази і більше протягом календарного року) несвоєчасне або неправильне відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у звітності господарських операцій, грошових коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів і фінансових вкладень платника податків. 4 п. 2.1 ст. 346.26 НК РФ 5 пп. 6 - 9 п. 2 ст. 346.26 НК РФ 6 абз. 12 ст. 346.27 НК РФ 7 Положення підпункту 1 пункту 2.2 статті 346.26 НК РФ (у редакції ФЗ від 22 липня 2008 р. N 155-ФЗ) стосуються організацій споживчої кооперації, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону РФ від 19 червня 1992 р. N 3085-I "Про споживчу кооперацію (споживчих товариства, їх спілки) у РФ", а також господарських товариств, єдиними засновниками яких є споживчі товариства та їх спілки, які здійснюють свою діяльність відповідно до вказаного Закону, починаючи з 1 січня 2013 р., а так само щодо аптечних установ, визнаних такими відповідно до ФЗ від 22 червня 1998 року N 86-ФЗ "Про лікарські засоби", починаючи з 1 січня 2011 8 ппп. 13 і 14 п. 2 НК РФ 9 п. 1 ст. 346.29 НК РФ 10 абз. 2 ст. 346.27 НК РФ 11 п. 2 ст. 346.29 НК РФ 12 п. 4 ст. 346.29 НК РФ 13 ст. 346.30 НК РФ 14 п. 9 ст. 346.29 НК РФ 15 абз. 6 ст. 346.27 НК РФ 16 абз. 5 ст. 346.27 НК РФ 17 наказ Мінекономрозвитку Росії від 13.11.09 № 465 18 абз. 6 ст. 346.27 НК РФ 19 ст. 346.30 НК РФ 20 ст. 346.31 НК РФ 21 п. 1 ст. 346.32 НК РФ 22 п. 3 ст. 346.32 НК РФ 23 На території Ванінський муніципального району Хабаровського краю на 2010 р. |