[ Аналіз фінансової звітності ГУП Весна ] | -94,45 | |||
Оборотні активи ВСЬОГО | 4153 | 3574 | (579) | -13,94 |
АКТИВИ ВСЬОГО | 4911 | 5664 | 753 | 15,33 |
ПАСИВИ | ||||
III Капітал і резерви | ||||
Статутний капітал | 100 | 604 | 504 | 504 |
Додатковий капітал | 716 | 663 | (53) | -7,40 |
Резервний капітал | 47 | 47 | - | 0,00 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 524 | 445 | (79) | -15,08 |
Капітал і резерви РАЗОМ | 1387 | 1759 | 372 | 7,21 |
IV Довгострокові зобов'язання | ||||
Відкладені податкові зобов'язання | 16 | 27 | 11 | 68,75 |
V Короткострокові зобов'язання | ||||
Кредиторська заборгованість | 2570 | 2940 | 370 | 14,40 |
Доходи майбутніх періодів | 938 | 938 | - | 0,00 |
Короткострокові зобов'язання РАЗОМ | 3508 | 3878 | 370 | 10,55 |
ПАСИВИ ВСЬОГО | 4911 | 5664 | 753 | 15,33 |
Загальна сума активів підприємства збільшилась на 753 тис. руб., В основному, за рахунок збільшення необоротних активів на 1 332 тис. руб.
Сума оборотних активів підприємства зменшилася на 579 тис. руб., На це вплинуло зменшення грошових коштів на 902 тис. руб.
Кредиторська заборгованість збільшилася на 370 тис. руб.
1.2 Аналіз кредитоспроможності та ліквідності балансу
Кредитоспроможність - це здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми боргами. У ході аналізу кредитоспроможності проводяться розрахунки по визначенню ліквідності активів підприємства та ліквідності його балансу.
Ліквідність балансу - це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.
Всі активи фірми в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно розділити на кілька груп.
Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення.
Швидко реалізовані активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
Повільно реалізовані активи (А3) - найменш ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаних цінностей, при цьому стаття "Витрати майбутніх періодів» не включається до цю групу.
Важкореалізовані активи (А4) - активи, які призначені для використання в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу включаються статті розділу I активу балансу «Необоротні активи».
Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином.
Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в строк (за даними додатків до бухгалтерського балансу).
Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати. При визначенні першої та другої груп пасиву для отримання достовірних результатів необхідно знати час виконання всіх короткострокових зобов'язань.
Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові позикові кредити та інші довгострокові пасиви - статті розділу IV балансу "Довгострокові пасиви».
Постійні пасиви (П4) - статті розділу III балансу «Капітал і резерви» і окремі статті розділу V балансу, що не увійшли у попередні групи: «Доходи майбутніх періодів» і «Резерви майбутніх витрат». Для збереження балансу активу і пасиву підсумок даної групи слід зменшити на суму за статтями «Витрати майбутніх періодів» і «Збитки».
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки по кожній групі активів і пасивів.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:
А1>> П1
А2>> П2
А3>> П3
А4 <<П4
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст: наявність у підприємства власних оборотних коштів; дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.
Невиконання будь-якого з перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.
Таблиця 1.2 Таблиця покриття ГУП «Весна»
№ груп статей балансу | Покриття (Актив) | Сума зобов'язань (Пасив) | Різниця (+ надлишок, - брак) | |||
на початок року | на звітну дату | на початок року | на звітну дату | на початок року | на звітну дату | |
I | 955 | 53 | 2570 | 2940 | -1615 | -2887 |
II | 2842 | 3123 | - | - | 2842 | 3123 |
III | 230 | 273 | 16 | 27 | 214 | 246 |
IV | 758 | 2090 | 2199 | 2572 | -1441 | -482 |
РАЗОМ | 4785 | 5539 | 4785 | 5539 | - | - |
У нашому випадку умови не виконуються, значить, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.
Однак слід відзначити, що проводиться за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є наближеним, більш детальним є аналіз платоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів.
1.3 Аналіз платоспроможності підприємства
Платоспроможність підприємства є здатністю відповідати за всіма боргами та зобов'язаннями в даний момент часу, включаючи і довгострокові.
Загальна платоспроможність організації визначається, як її здатність покрити всі свої зобов'язання (короткострокові і довгострокові) усіма наявними активами.
Коефіцієнт загальної платоспроможності розраховується за формулою:
де
А - активи організації;
L - зобов'язання організації.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових зобов'язань. Він показує, яка частина термінових зобов'язань може бути погашена найбільш мобільними оборотними засобами. Розрахунок здійснюється за формулою:
Рекомендоване значення коефіцієнта> = 0,2.
Коефіцієнт «Критичної оцінки» показує, яка частина короткострокових зобов'язань організації може бути негайно погашена за рахунок засобів на різних рахунках, у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахункам. Розрахунок здійснюється за формулою:
Ккр.оц. = (А1 + А2) / (П1 + П2)
Рекомендоване значення коефіцієнта:> 1,5 оптимально
= 0,7-0,8 нормально
Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки рублів поточних активів підприємства припадає на один карбованець поточних зобов'язань.
Формула розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності виглядає так:
де обидва - оборотні активи, що приймаються в розрахунок при оцінці структури балансу - це підсумок другого розділу балансу форми № 1 (рядок 290) за вирахуванням рядка 230 (дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати).
КДО - короткострокові боргові зобов'язання - це підсумок п'ятого розділу балансу (рядок 690) за вирахуванням рядків 640 (доходи майбутніх періодів) і 650 (резерви майбутніх витрат і платежів).
Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу показує, яка частина функціонуючого капіталу знерухомлена у виробничих запасах і довгострокової дебіторської заборгованості.
Зменшення цього показника в динаміці вказує на позитивний ефект. Обчислюється за формулою:
Кман.ф.кап. = А3 / ((А1 + А2 + А3) - (П1 + П2))
Частка оборотних коштів в активах характеризує наявність оборотних коштів у всіх активах підприємства у відсотках.
Формула розрахунку виглядає наступним чином:
або (А1 + А2 + А3) / Б,
де ОС - оборотні кошти підприємства, А-всі активи.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у організації, необхідних для її фінансової стійкості. Повинен бути не менше 0,1.
Формула розрахунку має такий вигляд:
До об.соб.ср. = (П4-А4) / (А1 + А2 + А3)
Таблиця 1.3 Коефіцієнти платоспроможності ГУП «Весна» (у частках одиниці)
Коефіцієнт платоспроможності | На початок періоду | На кінець періоду | Нормальний рівень | зміна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальний показник платоспроможності | 1,90 | 1,91 | > = 1 | 0,01 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,37 | 0,02 | > = 0,1-0,7 | -0,35 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт критичної оцінки | 1,48 | 1,08 | > 1,5 оптим. = 0,7-0,8 норма | -0,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,62 | 1,22 | = 1,5-2 Мін .= 1 | -0,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу | 0,22 | 0,63 | Зменшення - позитивна тенденція
У кінці звітного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився на 0,35 одиниць і склав 0,02, тобто організація може сплатити лише 2% своїх короткострокових зобов'язань. Коефіцієнт поточної ліквідності знизився протягом звітного періоду на 0,4 одиниці, отже, погіршилася структура балансу. Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу показує, яка частина функціонуючого капіталу знерухомлена у виробничих запасах і довгострокової дебіторської заборгованості. У нашому випадку значення коефіцієнта підвищився, отже, маневреність капіталу зменшилася, динаміка негативна. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у організації, необхідних для її фінансової стійкості. Тенденція у аналізованого підприємства негативна, коефіцієнт знизився на 0,24 одиниць і склав -0,09. 1.4 Аналіз ймовірності банкрутства Коефіцієнт відновлення платоспроможності визначається як відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого значення. Розрахунковий коефіцієнт поточної ліквідності визначається як сума фактичного значення цього коефіцієнта на кінець звітного періоду і зміна цього коефіцієнта між закінченням і початком звітного періоду в перерахунку на період відновлення платоспроможності (6 місяців). Формула розрахунку наступна:
де Ктл.к - фактичне значення (на кінець звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності, Ктл.н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду, Т - звітний період, міс., 2 - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, 6 - нормативний період відновлення платоспроможності в місяцях. Коефіцієнта відновлення платоспроможності, що приймає значення більше 1, розрахований на нормативний період, рівний 6 місяцям, свідчить про наявність реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність. Якщо цей коефіцієнт менше 1, то підприємство найближчим часом не має реальної можливості відновити платоспроможність. Підставивши дані, отримуємо: Кв = (1,22 + (6 / 12) (1,22-1,62)) / 2 = 0,51 Отже, ГУП «Весна» не має реальної можливості найближчим часом відновити платоспроможність. Коефіцієнт втрати платоспроможності визначається як відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого значення. Розрахунковий коефіцієнт поточної ліквідності визначається як сума фактичного значення цього коефіцієнта на кінець звітного періоду і зміна цього коефіцієнта між закінченням і початком звітного періоду в перерахунку на період втрати платоспроможності (3 місяці). Формула розрахунку наступна:
де Ктл.к - фактичне значення (на кінець звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності, Ктл.н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду, Т - звітний період, міс., 2 - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, 3 - нормативний період втрати платоспроможності в місяцях. Коефіцієнт втрати платоспроможності, що приймає значення більше 1, розрахований за період, рівний 3 місяцям, свідчить про наявність реальної можливості у підприємства не втратити платоспроможність. Якщо цей коефіцієнт менше 1, то підприємство найближчим часом може втратити платоспроможність. Підставивши наші дані, отримуємо: Ку = 0,56 ГУП «Весна» найближчим часом може втратити платоспроможність. Розглянемо систему показників Вільяма Бівера для оцінки фінансового стану підприємства з метою діагностики банкрутства (табл. 1.4). Таблиця 1.4. Система показників Бівера
Таблиця 1.5 Діагностика банкрутства ГУП «Весна» за системою Бівера
Таким чином, за системою оцінки Бівера ГУП «Весна» можна віднести до 2 групі (за п'ять років до банкрутства). 1.5 Аналіз фінансової стійкості 1.5.1 Аналіз показників фінансової стійкості Фінансова стійкість - складне багатогранне стан рахунків будь-якої організації, що гарантує її постійну платоспроможність. Таблиця 1.6 Показники фінансової стійкості
Виходячи з наших даних, маємо наступні значення: Таблиця 1.7 Значення коефіцієнтів, які характеризують фінансову стійкість
Коефіцієнт капіталізації свідчить про недостатню фінансової стійкості (не підходить під обмеження <1,5). Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування нижче норми. Величина коефіцієнта автономії, що не перевищує 0,5, свідчить про те, що підприємство не фінансово стійке. 1.5.2 Аналіз достатності джерел фінансування для формування запасів Найбільш узагальнюючим показником фінансової стійкості підприємства є надлишок чи недолік джерел коштів для формування запасів і витрат. Цей надлишок або недолік утворюється в результаті різниці величини джерел засобів і величини запасів і витрат, при цьому мається на увазі забезпеченість запасами і витратами певними видами джерел. Трьом показникам Н1, Н2, Н3 відповідають показники забезпеченості запасами і витратами цими джерелами Е1, Е2, Е3. Розрахунок зводиться в таблицю, після чого визначається трикомпонентний показник ситуації, який показує ступінь фінансової стійкості підприємства. За ступенем фінансової стійкості підприємства можна виділити 4 типи ситуації: 1.Е1> 0, E2> 0, E3> 0 - абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник ситуації = 1.1.1) 2.Е1 <0, E2> 0, E3> 0 - нормальна фінансова стійкість, яка гарантує платоспроможність (трикомпонентний показник ситуації = 0.1.1). 3.Е1 <0, E2 <0, E3> 0 - нестійкий фінансовий стан, пов'язаний з порушенням платоспроможності (трикомпонентний показник ситуації = 0.0.1). 4.Е1 <0, E2 <0, E3 <0 - кризовий фінансовий стан (трикомпонентний показник ситуації = 0.0.0 Таблиця 1.8 Розрахунок ступеня фінансової стійкості підприємства
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7. Н3 Загальна величина джерел формування запасів і витрат | 5 +6 | 2895 | 4236 | 1341 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8. Загальна величина запасів і витрат | Ф.1 стор.210 | 256 | 298 | 42 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9. Е1 Надлишок або нестача власних оборотних коштів | 3-8 | -885 | 33 | 918 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. Е2 Надлишок або нестача власних оборотних коштів, а також довгострокових і середньострокових кредитів і позик | 5-8 | -869 | 60 | 929 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11.Е3 Надлишок або нестача загальної величини джерел формування запасів і витрат | 7-8 | 2639 | 3938 | 1299 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13.Трехкомпонентний показник ситуації | 0.0.1 | 1.1.1 |
Можна зробити висновок: на початок року ГУП «Весна» мало нестійкий фінансовий стан, пов'язане з порушенням платоспроможності, а на кінець року має абсолютну фінансову стійкість.
1.6 Класифікація фінансового стану підприємства за зведеними критеріям бухгалтерського балансу (бальна оцінка)
Будь-яка аналізована організація може бути віднесена до певного класу в залежності від набраної кількості балів, виходячи з фактичних значень показників фінансової стійкості.
I клас - організація, чиї кредити та зобов'язання підкріплені інформацією, що дозволяє бути впевненими у поверненні кредитів і виконання інших зобов'язань відповідно до договорів та гарним запасом на помилку.
II клас - організація, що демонструє певний рівень ризику по заборгованості і зобов'язанням і виявляє певну слабкість фінансових показників і кредитоспроможності. Ці організації ще не розглядаються як ризикові.
III клас - це проблемні організації. Навряд чи існує загроза втрати коштів, але повного отримання відсотків, виконання зобов'язань, видається сумнівним.
IV клас - це організації особливу увагу, тому є ризик при взаєминах з ними.
V клас - організації найвищого ризику, практично неплатоспроможні.
Підсумкові значення показників оформляються у вигляді таблиці, з якої можна визначити тип фінансового стану підприємства (до якого з класів належить дане підприємство).
Таблиця 1.9 Інтегральна бальна оцінка фінансового стану організації
Показник фінансового стану | Рейтинг показника | Вищий критерій | Нижчий критерій | Умови зниження критерію |
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 20 | 0,5 і вище - 20 балів | Менше 0,1 - 0 балів | За кожні 0,1 пункту зниження в порівнянні з 0,5 знімається 4 бали |
2. Коефіцієнт «критичної оцінки» | 18 | 1,5 і вище - 18 балів | Менше 1 - 0 балів | За кожні 0,1 пункту зниження в порівнянні з 1,5 знімається по 3 бали |
3. Коефіцієнт поточної ліквідності | 16,5 | 2 і вище - 16,5 бала | Менше 1 - 0 балів | За кожні 0,1 пункту зниження в порівнянні з 2 знімається по 1,5 бала |
4. Коефіцієнт автономії | 17 | 0,5 і вище - 17 балів | Менш 0,4 - 0 балів | За кожні 0,01 пункту зниження в порівнянні з 0,5 знімається по 0,8 бала |
5. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | 15 | 0,5 і вище - 15 балів | Менше 0,1 - 0 балів | За кожні 0,1 пункту зниження в порівнянні з 0,5 знімається по 3 бали |
6. Коефіцієнт фінансової стійкості | 13,5 | 0,8 і вище - 13,5 бала | Менш 0,5 - 0 балів | За кожні 0,1 пункту зниження в порівнянні з 0,8 знімається по 2,5 бала |
1-й клас (100-97 балів) - це організації з абсолютною фінансовою стійкістю і абсолютно платоспроможні.
2-й клас (96-67 балів) - це організації нормального фінансового стану.
3-й клас (66-37 балів) - це організації, фінансовий стан яких можна оцінити як середнє.
4-й клас (36-11 балів) - це організації з нестійким фінансовим станом.
5-й клас (10-0 балів) - це організації з кризовим фінансовим станом.
Таблиця № 1.10 Класифікація рівня фінансового стану ГУП «Весна»
Показник фінансового стану | Фактичне значення на початок року | Кількість балів | Фактичне значення на кінець року | Кількість балів |
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,37 | 16 | 0,02 | 0 |
2. Коефіцієнт «критичної оцінки» | 1,48 | 18 | 1,08 | 6 |
3. Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,62 | 10,5 | 1,22 | 4,5 |
4. Коефіцієнт автономії | 0,47 | 17 | 0,48 | 17 |
5. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | 0,15 | 6 | -0,09 | 0 |
6. Коефіцієнт фінансової стійкості | 0,29 | 0 | 0,32 | 0 |
За 2002 рік організація набрала 67,5 балів, можна віднести до II групи. Не розглядається як ризикове.
За 2003 рік організація набрала 27,5 балів, відноситься до IV групи. Є ризик при взаєминах з цією організацією.
2 Аналіз Звіту про прибутки та збитки (форми № 2).
2.1 Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів
Показники фінансових результатів характеризують ефективність господарювання підприємства в абсолютній оцінці.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає в себе:
1) горизонтальний аналіз - вивчення змін по кожному показнику за аналізований період;
2) вертикальний аналіз - аналіз структури показників прибутку та їх структурної динаміки;
3) факторний аналіз - виявлення джерел і факторів росту прибутку та їх кількісну оцінку;
4) оцінку динаміки показників рентабельності.
Таблиця 2.1 Формування прибутку від продажу і фактори, її визначальні
Показник | 2002 рік (тис. грн.) | 2002 рік (%) | 2003 рік (тис. грн.) | 2003 рік (%) | Зміни (тис.руб.) | Зміни (%) |
Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг | 10641 | 100 | 10838 | 100 | 197 | 1,85 |
Собівартість проданих товарів, робіт, послуг | 9651 | 90,7 | 10201 | 94,12 | 550 | 5,70 |
Валовий прибуток | 990 | 9,3 | 637 | 5,88 | -353 | -35,66 |
Прибуток (збиток) від продажу | 990 | 9,30 | 637 | 5,88 | -353 | -35,66 |
На основі горизонтального і вертикального аналізу можна зробити наступні висновки. У звітному періоді при зростанні виручки на 1,85% прибуток від продажів знизився на 35,66% і склала 637 тис. руб. Негативним моментом є той факт, що темпи приросту собівартості проданих товарів (5,7%) випереджають темпи приросту виручки (1,85%). Частка собівартості у виручці росте з 90,7% до 94,12%, вона стає вкрай високою, що негативно позначається на фінансових результатах підприємства.
Факторний аналіз. Визначимо вплив кожного з факторів на суму прибутку від продажів, використовуючи такі формули.
Вплив зміни виручки від продажу продукції на прибуток від продажів:
Δ Ппр = ППБ × (Ір - 1),
де Δ Ппр - приріст (зменшення) прибутку від продажів за рахунок зміни виручки від продажу продукції, тис. крб.;
ППБ - прибуток від продажу попереднього року, тис. руб.
Ір - індекс зміни виручки від продажів, який визначається відношенням виручки від продажу звітного року (Во) до виручки від продажу попереднього року (Вб) за формулою:
Ір = Во / Вб.
Звідси Δ Ппр = 990 * ((10838:10641) -1) = 19,8 тис.руб.
Вплив зміни рівня собівартості на прибуток від продажів:
Δ ППС = Сб × Ір - З,
де Сб, Со - собівартість продукції попереднього і звітного періоду, тис. руб.
Δ ППС = 9651 * 1,02-10201 = -356,98 тис.руб.
У результаті сума факторних змін дає загальну зміну прибутку від продажів продукції за аналізований період:
Δ Пп = Δ Ппр + Δ ППС = 19,8 + (-356,98) = -336,2 тис.руб.
2.2 Розрахунок і факторний аналіз рентабельності
Рентабельність - один з основних вартісних якісних показників ефективності виробництва на підприємстві, що характеризує рівень віддачі витрат і ступінь коштів у процесі виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).
Основні показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
1. Показники прибутковості продукції. Розраховуються на основі виручки від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) і витрат на виробництво і реалізацію:
рентабельність продажів;
рентабельність основної діяльності (окупність витрат).
2. Показники прибутковості майна та його частин:
рентабельність всього капіталу (активів);
рентабельність основних засобів та інших необоротних активів.
3. Показники прибутковості використовуваного капіталу. Розраховуються на базі інвестованого капіталу:
рентабельність власного капіталу;
рентабельність перманентного капіталу.
Таблиця 2.2. Показники, що характеризують прибутковість (рентабельність)
№ | Найменування показника | Розрахунок | Розрахунок | Пояснення | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Рентабельності продажів | R 1 = (прибуток від продажів / виручка від продажів) * 100% | R1 = (с.050/с.010) * 100% | Показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Бухгалтерська рентабельність від звичайної діяльності | R 2 = (прибуток від звичайної діяльності / виручка від продажів) * 100%
Таблиця 2.3 Показники, що характеризують прибутковість (рентабельність) ГУП «Весна»
На рентабельність продажів впливають ті ж фактори, які впливають на прибуток від продажу. Щоб визначити, як кожен фактор вплинув на рентабельність продажів, необхідно здійснити такі розрахунки:
, де В1 і В0 - звітна та базисна виручка, С1 і С0 - звітна та базисна собівартість, КР1 і КР0 - звітні та базисні комерційні витрати, УР1 та УР0 - управлінські витрати у звітному і базисному періодах. Δ R n (B) = +2%
Δ R n (з) = ((В1-С1-КР0-УР0) / В1-(В1-С0-КР0-УР0) / В1) * 100% Δ R n (с) = 5,88% -10,95% = -5,07%
Δ R n (кр) = ((В1-С1-КР1-УР0) / В1-(В1-С1-КР0-УР0) / В1) * 100%
Δ R n (ур) = ((В1-С1-КР1-УР1) / В1-(В1-С1-КР1-УР0) / В1) * 100% Сукупний вплив факторів становить: Δ R n = ± ΔRв ± ΔRс ± ΔRкр ± ΔRур Δ R n = -3,07% Рентабельність продажів звітного періоду знизилася в порівнянні з рентабельністю минулого періоду на 3,07% Чиста рентабельність організації в звітному періоді розраховується як відношення суми чистого прибутку звітного періоду до виручки від продажу: Rч = Пч / В * 100% І, отже, на цю рентабельність (Rч) впливають фактори, формують чистий прибуток звітного періоду. 2.3 Аналіз динаміки показників ділової активності та фінансового циклу Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. Коефіцієнти можуть виражатися в днях, а також у кількості оборотів того або іншого ресурсу підприємства за аналізований період. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу відображає швидкість обороту (кількість оборотів за період) усього капіталу організації. Зростання коефіцієнта загальної оборотності капіталу означає прискорення кругообігу засобів організації або інфляційне зростання, а зниження - уповільнення кругообігу коштів організації. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує швидкість обороту всіх оборотних засобів організації (як матеріальних так і грошових). Фондовіддача - відношення суми виручки від реалізації до середньої вартості основних засобів протягом року (тобто скільки доходу від реалізації вдалося «вичавити» з основних засобів). Коефіцієнт віддачі власного капіталу показує швидкість обороту власного капіталу (скільки рублів виручки припадає на 1 карбованець вкладеного власного капіталу). Це найбільш загальна характеристика, яка використовується при аналізі ділової активності. Збільшення цього показника при відносно стабільному значенні показника власного капіталу є позитивною тенденцією, що свідчить про активність підприємства на ринках збуту, а зменшення свідчить або про проблеми з реалізацією, або про збільшення частки власного капіталу, який в аналізований період часу використовується недостатньо ефективно. Таблиця 2.4 Показники ділової активності ГУП «Весна»
3 Аналіз додатків до бухгалтерського балансу і Звіту про прибутки та збитки (форм № 3,4,5) 3.1 Оцінка складу та руху власного капіталу, розрахунок чистих активів Для того щоб проаналізувати стан і рух власного капіталу, організації необхідно скласти аналітичну таблицю: Таблиця 3.1 Аналіз руху власного капіталу ГУП «Весна» (Тис.руб)
| 139,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт надходження | 0,83 | 0,18 | - | 0,28 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт вибуття | - | 0,24 | - | - |
Тепер зробимо розрахунок чистих активів.
Таблиця 3.2 Розрахунок чистих активів (в балансовій оцінці)
Найменування показника | Код рядка | На початок року | На кінець року |
АКТИВИ | 110 | - | - |
1.1 Основні засоби | 120 | 758 | 1152 |
1.2 Незавершене будівництво | 130 | - | 938 |
1.3 Запаси | 210 | 256 | 298 |
1.4 Податок на додану вартість по придбаних цінностей | 220 | 100 | 100 |
1.5 Дебіторська заборгованість | 230 +240 | 2842 | 3123 |
1.6 Грошові кошти | 260 | 955 | 53 |
РАЗОМ АКТИВИ | 4911 | 5664 | |
ПАСИВИ 2.1 Позикові кошти | 590 +610 | 16 | 27 |
2.2 Кредиторська заборгованість | 620 | 2570 | 2940 |
РАЗОМ ПАСИВИ | 2586 | 2967 | |
Вартість чистих активів | Активи-Пасиви | 2325 | 2697 |
3.2 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
Розрахуємо оборотність дебіторської заборгованості:
1.ОДЗ = Виручка від продажу / середня дебіторська заборгованість
ОДЗ за 2003 рік = 10 838 / 2 982,5 = 3,63 обороту
2.ОДЗ = 360 днів / ОДЗ в оборотах = 99 днів
Таблиця 3.3 Аналіз складу і руху дебіторської заборгованості
Показники | Залишок на початок (тис.руб.) | Питома вага,% | Залишок на кінець періоду (тис. грн.) | Питома вага,% | Темп зростання залишку,% |
Дебіторська заборгованість ВСЬОГО | 2842 | 100 | 3123 | 100 | 109,9 |
У т.ч. короткострокова | 2842 | 100 | 3123 | 100 | 109,9 |
3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів
УДЗ = дебіторська заборгованість / поточні активи * 100% = 3 123 / 3 574 = 87,38
Аналіз оборотності дебіторської заборгованості слід проводити в порівнянні з попереднім звітним періодом.
Таблиця 3.4 Аналіз оборотності дебіторської заборгованості
показники | 2002год | 2003год | Відхилення +, - |
ОДЗ в оборотах | 3,57 | 3,63 | +0,06 |
Період погашення дебіторської заборгованості, дні | 101 | 99 | -2 |
Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів,% | 68,43 | 87,38 | +18,95 |
Період погашення дебіторської заборгованості зменшився на 2 дні. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів збільшилась на 18,95%.
Таблиця 3.5 Аналіз складу і руху кредиторської заборгованості
Показники | Залишок на початок (тис.руб.) | Питома вага,% | Залишок на кінець періоду (тис. грн.) | Питома вага,% | Темп зростання залишку,% | |||||||||||||||||||
Кредиторська заборгованість ВСЬОГО | 2570 | 100 | 2941
Таблиця 3.6 Порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості
Порівняння стану дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє зробити наступний висновок: в організації переважає сума дебіторської заборгованості, але темп її приросту менше, ніж темп приросту кредиторської заборгованості. Причина це в більш низькій швидкості обертання дебіторської заборгованості в порівнянні з кредиторською заборгованістю. Така ситуація веде до дефіциту платіжних засобів, що може призвести до неплатоспроможності організації. 3.3 Аналіз стану та ефективності використання основних засобів Рух і стан основних засобів організації характеризують такі розрахункові показники: До зносу = 685/1443 = 0,47 До придатності = 1-0,47 = 0,53 До оновлення = 797/1837 = 0,43 Термін оновлення основних засобів (років) Т обн. = 1443/797 = 1,8 До інтенсивності оновлення = 797/403 = 1,98 До вибуття = 403/1443 = 0,28 Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні організації = 1152/5664 = 0,20 Крім того, для аналізу основних засобів виробничих підприємств використовуються показники: Фондовіддача Фо = 10838/1152 = 9,41 Фондомісткість Фе = 1152/10838 = 0,11 Фондоозброєність Фв = середньорічна вартість основних засобів / чисельність робітників Фондорентабельность R ф = 637/1152 * 100% = 55,3 Відносна економія використання основних засобів: ОЕ = ОФ1-(ОФ0 * N 1 / N 0) Де N - обсяг випуску продукції у звітному (1) і базисному (0) періодах, ОФ - вартість основних засобів у звітному (1) і базисному (0) періодах. Висновок Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі є ГУП «Весна». Загальна сума активів підприємства збільшилась на 753 тис. руб., В основному, за рахунок збільшення необоротних активів на 1 332 тис. руб. Сума оборотних активів підприємства зменшилася на 579 тис. руб., На це вплинуло зменшення грошових коштів на 902 тис. руб. Кредиторська заборгованість збільшилася на 370 тис. руб. Ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. У кінці звітного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився на 0,35 одиниць і склав 0,02, тобто організація може сплатити лише 2% своїх короткострокових зобов'язань. Коефіцієнт поточної ліквідності знизився протягом звітного періоду на 0,4 одиниці, отже, погіршилася структура балансу. Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу показує, яка частина функціонуючого капіталу знерухомлена у виробничих запасах і довгострокової дебіторської заборгованості. У нашому випадку значення коефіцієнта підвищився, отже, маневреність капіталу зменшилася, динаміка негативна. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у організації, необхідних для її фінансової стійкості. Тенденція у аналізованого підприємства негативна, коефіцієнт знизився на 0,24 одиниць і склав -0,09. Найближчим часом ГУП «Весна» не має реальної можливості відновити платоспроможність. За системою оцінки Бівера ГУП «Весна» можна віднести до 2 групі (за п'ять років до банкрутства). Коефіцієнт капіталізації свідчить про недостатню фінансової стійкості. Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування нижче норми. Величина коефіцієнта автономії, що не перевищує 0,5, свідчить про те, що підприємство не фінансово стійке. На основі горизонтального і вертикального аналізу звіту про прибутки та збитки ГУП «Весна» можна зробити наступні висновки. У звітному періоді при зростанні виручки на 1,85% прибуток від продажів знизився на 35,66% і склала 637 тис. руб. Негативним моментом є той факт, що темпи приросту собівартості проданих товарів (5,7%) випереджають темпи приросту виручки (1,85%). Частка собівартості у виручці росте з 90,7% до 94,12%, вона стає вкрай високою, що негативно позначається на фінансових результатах підприємства. Період погашення дебіторської заборгованості зменшився на 2 дні. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів збільшилась на 18,95%. Порівняння стану дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє зробити наступний висновок: в організації переважає сума дебіторської заборгованості, але темп її приросту менше, ніж темп приросту кредиторської заборгованості. Причина це в більш низькій швидкості обертання дебіторської заборгованості в порівнянні з кредиторською заборгованістю. Така ситуація веде до дефіциту платіжних засобів, що може призвести до неплатоспроможності організації. Список використаної літератури 1.Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз фінансової звітності. - М.: видавництво «Справа і Сервіс», 2004. 2.Ковалев В.В., Фінансова звітність та її аналіз (основи балансоведенія). -М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2004. 3.Баканов А.С. Річна звітність комерційної організації - М Бухгалтерський облік, 2000. 4.Пучкова С.І. Бухгалтерська (фінансова) звітність, Навчальний посібник - М.: Инфра.М 2002. 5.Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу .- М.: ИНФРА-М, 2003. |