[ Експериментальне дослідження комунікативної компетентності студентів-менеджерів ] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-П | 33 бали | 21 бал | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 49 балів | 5 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 51 бал | 12 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 52 бали | 13 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 52 бали | 5 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 46 балів | 9 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-З | 36 балів | 15 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-З | 40 балів | 21 бал | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-З | 39 балів | 13 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-П | 43 бали | 20 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 44 бали | 15 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Х | 25 балів | 25 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 36 балів | 10 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 44 бали | 16 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 33 бали | 15 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 45 балів | 8 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 39 балів | 13 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 28 балів | 18 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 41 бал | 12 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 48 бали | 13 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 44 бали | 5 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 44 бали | 9 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 36 балів | 15 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 40 балів | 21 бал | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Т | 31 бал | 13 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-З | 35 балів | 20 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-З | 43 бали | 12 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Т | 46 балів | 13 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 43 бали | 5 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 41 бал | 9 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 42 бали | 15 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 44 бали | 11 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ч-Ч | 39 балів | 15 балів | |||||||||||||||||||||||||||||||
Аналізуючи отримані дані за результатами дослідження рівня комунікативної компетенції студентів-менеджером і соспоставляя їх з даними дослідження серед топ-менеджерів середньої ланки в м.Старий Оскол (за даними РА «Медіапланер») можна зробити висновок, що одним з факторів успішності професійної діяльності менеджерів є розвиток навичок ділового спілкування. В умовах динамічно розвивається російського ринку особливого значення набуває комунікативна компетенція менеджера, в силу її значного впливу на успішність керівництва організацією. Важливість наявності у керівника навичок спілкування відзначають багато авторів, у тому числі і найбільший американський спеціаліст Стогдилл [1]. Доведено, що здатність до комунікативної організації професійної діяльності визначає ступінь професіоналізму менеджера, забезпечує ефективний вибір дій для досягнення цілей через уміння професійного спілкування. Тому комунікативна компетенція є однією з визначальних ступінь професіоналізму менеджера [2]. У той же час фахівці з персоналу, агентства, що займаються бізнес-програмами, бізнес-видання відзначають, що починаючим менеджерам бракує соціальних умінь і навичок комунікації, необхідних для ефективного керівництва [3, 4, 5, 6, 7]. У зв'язку з цим актуальним є розвиток комунікативної компетенції як у студентів старших курсів, що навчаються за спеціальністю «менеджмент», так і у початківців менеджерів. Ефективність навчання, що забезпечує розвиток комунікативної компетенції, багато в чому залежить від правильно підібраних методів навчання, тобто від способу впливу на слухачів для досягнення поставлених цілей навчання [8]. До методів навчання, які доцільно використовувати для розвитку комунікативної компетенції відносять традиційні методи, методи активного навчання, методи навчання на робочому місці, тренінги, методи дистанційне навчання. Традиційні методи навчання корисні при передачі інформації про психологію людей, про методи і прийоми, що використовуються у спілкуванні. До традиційних методів відносять лекції, семінари, перегляд навчальних фільмів, самостійну роботу з навчальними текстами, письмові завдання. Ці методи дозволяють знизити витрати на навчання, дають можливість демонструвати взірець монологічного та діалогічного мовлення, дозволяють розвивати усну та письмову мову, мовну культуру слухачів. Однак для розвитку комунікативної компетенції традиційні методи найменш ефективні. Великі можливості в розвитку комунікативної компетенції закладені в методах активного навчання. До таких методів відносять групові дискусії, case-study (розбір практичних ситуацій), баскет-метод (прийняття рішення на основі отриманої інформації), ділові та рольові ігри. Ці методи дають можливість моделювати реальні ситуацій та різноманітні аспекти професійної діяльності, знаходити рішення конкретної задачі і відчути наслідки прийнятих вирішенні [9, 10]. Методи активного навчання дуже ефективні, оскільки дозволяють слухачам відпрацювати навички міжособистісного спілкування в типових робочих ситуаціях, отримати зворотній зв'язок, скоригувати свою поведінку і знаходити альтернативні способи вирішення проблем. У сучасних соціально-економічних умовах менеджеру необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень. До методів навчання на робочому місці відносять коучинг (навчання своїх колег професійній майстерності), наставництво (розвиток підопічного в рамках професії, допомога у побудові кар'єри і у визначенні життєвих цілей), стажування (спостереження за роботою фахівців різних підрозділів компанії і виконання завдання під їх керівництвом) і ротацію (переміщення фахівця з одного підрозділу в інше для ознайомлення з різними напрямками роботи організації) [11, 12, 13, 14]. За допомогою цих методів співробітники зможуть проаналізувати та переосмислити власний досвід комунікації, будуть мотивовані вести себе певним чином, освоять деякі комунікаційні навички в процесі спілкування з колегами. Тренінг можна виділити як окрему категорію в класифікації методів навчання, тому що він поєднує в собі активні методи поряд з традиційними методами. Інформативна частина тренінгу складається з коротких лекцій, а практична частина може включати в себе ділові та рольові ігри, групові дискусії, розбір практичних ситуацій, що сприяє більш ефективному розвитку комунікативної компетенції. Цей метод навчання закріплює і розвиває необхідні знання, вміння і навички, змінює ставлення учасників тренінгу до власного досвіду і застосовуються у роботі підходам у процесі проживання або моделювання спеціально заданих ситуацій. Тренінг визначається як спосіб перепрограмування наявної у людини моделі управління своєю поведінкою і діяльністю. Це багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини та групи з метою гармонізації професійного й особистісного буття людини. Тренінг - це частина запланованої активності організації, спрямованої на збільшення професійних знань і умінь, на модифікацію аттитюдов та соціальної поведінки персоналу способами, що поєднуються з цілями організації та вимогами діяльності [15]. Цей інструмент розвитку є планомірно здійснюваної програмою різноманітних вправ з метою формування та вдосконалення умінь і навичок, підвищення ефективності професійної діяльності. Від інших інструментів навчання тренінг відрізняється обмеженістю цілей (застосовується для досягнення строго визначених, вузьких цілей), поведінкової спрямованістю (допомагає не стільки розширити знання співробітників, скільки відпрацювати певні зразки і моделі поведінки), прикладним характером (більше, ніж інші методи навчання, служить безпосередньому вирішення практичних завдань) [16]. Тренінг допомагає усвідомити свої сильні і слабкі сторони у навчальній обстановці, максимально наближеній до реальної дійсності [17]. Тренінг дає можливість підтримувати високу активність і увагу учасників за допомогою спеціальних технік, відпрацьовувати на практиці знання і вміння, обмінюватися досвідом під час обговорень [18]. Цей метод навчання найбільш ефективний для розвитку комунікативної компетенції. Повсюдно впроваджуване дистанційне навчання або, як його ще часто називають, електронне навчання відрізняється високим ступенем структурованості досліджуваного матеріалу і покрокової оцінкою його засвоєння. Дистанційне навчання може сприяти суттєвому зниженню витрат на розвиток персоналу. Це особливо важливо для великих і географічно розподілених організацій з десятками і сотнями тисяч співробітників [19]. Дистанційне навчання дозволяє скорочувати час навчання на 30-50% і підвищувати міцність запам'ятовування матеріалу на 80% в порівнянні з іншими методами навчання [20]. Залежно від засобів передачі інформації можна виділити: Вибір виду дистанційного навчання залежить від зрілості технології або програмного продукту, ціни, економічного виграшу і зручності використання. Слід звернути увагу на те, що великий відсоток слухачів (близько 85%) не завершують своє навчання [21]. Тому при дистанційному навчанні слід враховувати людський фактор і забезпечувати мотивацію співробітників. Кожен з розглянутих методів навчання має свої особливості, які необхідно враховувати при їх застосуванні. Для розвитку комунікативної компетенції менеджера найбільш прийнятним і раціональним є інтегрований підхід. Це комбінація дистанційного навчання з іншими методами навчання, які здійснюються під безпосереднім керівництвом викладача або наставника. Дистанційне навчання слід використовувати на першому етапі, коли учні накопичують знання про технології ефективної комунікації. Найбільше тут підходить навчання через мережу Інтернет (веб-курси) в асинхронному режимі без безпосередньої участі викладача і навчання з використанням технології відеоконференцзв'язку в синхронному режимі. Можна їх комбінувати з традиційними методами. На наступних стадіях навчання, де відбувається відпрацювання комунікативних навичок і рефлексія учасників, більше підходять методи активного навчання. Таким чином, для розвитку комунікативної компетенції менеджера слід поєднувати традиційні методи навчання та дистанційне навчання з активними методами і тренінгами. Кожен метод має свою область застосування й обмеження. Якщо грамотно підбирати і комбінувати методи навчання, то можна більш ефективно розвивати професійно-комунікативні вміння. Традиційні методи та дистанційне навчання допоможуть навчаються освоїти необхідні знання та вміння в області комунікації. Активні методи та тренінги дозволять оволодіти навичками професійного спілкування, попрацювати над особистими якостями, що відносяться до комунікативної компетенції. Джерела і список використаної літератури Додаток 1 «Диференційно-діагностичний опитувальник» Є. А. Климов Інструкції: Методика є опитувальник з двадцяти питань. Кожне питання містить два альтернативних варіанти ("а" і "б"). Ви повинні в кожній з 20 пар пропонованих видів діяльності вибрати тільки один вид.
Додаток 2 Тест: "Ваш стиль спілкування" Нам рідко вдається поглянути на себе "з боку", але ж у кожної людини існує своя улюблена манера спілкування - те, що зазвичай називають стилем. Ваш стиль спілкування допоможе визначити даний тест. На кожні з 20-ти питань дано 3 варіанти відповідей: виберете той, який вас влаштовує. Додаток 3 «Оцінка рівня товариськості» Ряховського Цей тест допоможе вам визначити рівень вашої товариськості. Відповідати на запитання слід використовуючи три варіанти відповідей - «так», «іноді» і «ні». Відповідайте швидко й однозначно. |