Курсова робота
з дисципліни «Бухгалтерський облік»
Облік праці, заробітної плати та розрахунків з персоналом з оплати праці
Брянськ 2008
Зміст
Глава 1. Теоретичні основи обліку праці, заробітної плати та розрахунків з персоналом з оплати праці
1.1 Введення
1.2 Групування та облік персоналу підприємства
1.3 Облік використання робочого часу
1.4 Форми і системи оплати праці
1.5 Нарахування заробітної плати при погодинній оплаті праці
1.6 Облік виробітку і заробітної плати при відрядній оплаті праці
1.7 Документальне оформлення заробітної плати і розрахунків з працівниками
1.8 Документальне оформлення та розрахунок заробітної плати за опрацьованим час та допомоги з тимчасової непрацездатності 14
1.9 Склад фонду оплати праці 15
1.10 Облік відрахувань і утримань із заробітної плати 17
1.11 Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати і розрахунків з персоналом з оплати праці
Глава 2. Практична частина
2.1 Завдання
2.2 Вихідні дані
2.3 Порядок виконання практичного завдання
2.3.1 Журнал господарських операцій
2.3.2 Пояснення до журналу господарських операцій
2.3.3 Відкриття рахунків
2.3.4 Оборотно-сальдова відомість
2.3.5 Бухгалтерський баланс
Висновок
Список літератури
Глава 1. Теоретичні основи обліку праці, заробітної плати та розрахунків з персоналом з оплати праці
1.1 Введення
Проблема оплати праці - одна з ключових у російській економіці. Від її успішного вирішення багато в чому залежать як підвищення ефективності виробництва, так і зростання добробуту людей, сприятливий соціально-психологічний клімат у суспільстві.
Одним з основних принципів організації заробітної плати в сучасній економіці є принцип матеріальної зацікавленості працівника в результатах своєї праці.
У нових умовах вирішення проблем у сфері оплати праці неможливе без розвинених механізмів соціального партнерства. У площині реформування заробітної плати знаходиться і проблема державних соціальних стандартів, що представляють нормативні показники рівня життя і соціального розвитку та використовуються в якості цільових орієнтирів у практиці державного управління процесами економічного і соціального розвитку.
Актуальною є проблема заборгованості з оплати праці, яка залишається однією з найбільш гострих проблем, що викликають соціальну напруженість.
В даний час юридичною формою регулювання трудових відносин є тарифні угоди і колективний договір. Підприємства мають право вибирати системи і форми оплати праці самостійно, виходячи із специфіки і завдань, що стоять перед підприємством.
Основними завданнями обліку праці та її оплати є точний облік особового складу працівників, відпрацьованого ними часу і обсягу виконуваних робіт; правильне літочислення сум оплати праці та утримань з неї; облік розрахунків з працівниками організацій, бюджетом, органами соціального страхування, фондами обов'язкового медичного страхування та Пенсійним фондом РФ, контроль за раціональним використанням трудових ресурсів, оплати праці та фонду споживання; правильне віднесення нарахованої оплати праці та відрахувань на соціальні потреби на рахунок витрат виробництва та обігу і на рахунки цільових джерел.
Раціональна організація обліку праці та заробітної плати сприяє сумлінному ставленню до праці. Важливе значення при цьому має посилення залежності заробітної плати і премій кожного працівника від його особистого трудового вкладу та кінцевих результатів роботи колективу, подальше вдосконалення нормування трудових витрат і форм оплати праці.
Нові системи організації праці і заробітної плати повинні забезпечити співробітникам матеріальні стимули. Ці стимули можуть бути задіяні найбільш ефективно при твердій індивідуалізації заробітної плати кожного працівника, тобто при впровадженні безтарифної, гнучкої моделі оплати праці, при якій заробіток працівника знаходиться в прямій залежності від попиту на вироблену ним продукцію і виконувані інформаційні послуги, від якості і конкурентоспроможності виконуваних робіт і, звичайно, від фінансового стану підприємства, на якому він працює.
Необхідно враховувати так само, що формування і величина прибутку залежать від обраної системи оплати праці.
Облік праці та заробітної плати по праву займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві.
Актуальність обраної теми дослідження пояснюється залежністю величини заробітної плати від рівня життя населення будь-якої країни. Для переважної більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходу. Тому питання, пов'язані із заробітною платою (її величиною, формою нарахування і виплати та інші), є одними з найбільш актуальних як для працівників, так і для роботодавців.
1.2 Групування та облік персоналу підприємства
Для організації обліку праці, виробітку і заробітної плати, весь персонал промислового підприємства розподіляється на три групи: промислово-виробничий, непромисловий і працівники неспісочного складу (виконують роботу за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру). Крім того, у звітності з праці з групи промислово-виробничого персонал а виділяються дві категорії - робітники і службовці (керівники, фахівці та інші службовці).
Для обліку особистого складу є спеціальні форми первинних облікових документів:
- Наказ (розпорядження) про прийом працівника на роботу (форма № Т-1) і наказ (розпорядження) про прийом працівників на роботу (форма № Т-1а) складається на кожного члена трудового колективу працівником відділу кадрів або особою, відповідальною за прийом на роботу. На обробленої боці наказу керівник вказує в якості кого може бути використаний новий працівник, його розряд, випробувальний термін, а також умови прийому на роботу і характер майбутньої роботи. Після цього наказ візується відповідно службі з метою підтвердження окладу та її відповідності зі штатним розкладом і підписується керівником організації. З наказом знайомлять працівника.
- Особиста картка працівника (форма № Т-2) та особова картка державного службовця (форма № Т-2ГС) заповнюються на осіб, прийнятих на роботу на підставі наказу про прийом на роботу, трудової книжки, паспорта, військового квитка, документа про закінчення навчального закладу, страхового свідоцтва державного пенсійного страхування, свідоцтва про постановку на облік в податковому органі та інших документів, передбачених законодавством, а також відомостей, повідомлених про себе працівником. Особова картка державного службовця (форма № Т-2ГС) застосовується для обліку осіб, що заміщають державні посади державної служби.
- Штатний розклад (форма № Т-3) застосовується для оформлення структури, штатного складу і штатної чисельності організації. Штатний розпис містить перелік структурних підрозділів, посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадових окладах, надбавки і місячному фонді заробітної плати. Затверджується наказом (розпорядженням) керівника організації або уповноваженої ним особи. Зміни до штатного розпису вносяться відповідно до наказу (розпорядження) керівника організації або уповноваженої ним особи.
- Наказ (розпорядження) про переведення працівника на іншу роботу (форма № Т-5) та наказ (розпорядження) про переведення працівників на іншу роботу (форма № Т-5а) складається у двох примірниках у відділі кадрів при оформленні переведення працівника (працівників) з одного підрозділу в інший. Один примірник залишається у відділі кадрів, другий передається в бухгалтерію. Наказ візується керівником підрозділу і керівником організації. На зворотному боці дається довідка про незданих майнових цінностях. На підставі даного наказу робляться відмітки в особовій картці, особовому рахунку, вноситься запис у трудову книжку.
- Наказ (розпорядження) про надання відпустки працівнику (форма № Т-6) і наказ (розпорядження) про надання відпустки працівникам (форма № Т-6-а) застосовуються для оформлення та обліку відпусток, що надаються працівнику (працівникам) відповідно до законодавства, колективним договором, нормативними актами організації, трудовим договором. Містить необхідні відомості для розрахунку відпускних сум і утримань. На підставі наказу робляться відмітки в особовій картці, особовому рахунку і проводиться розрахунок заробітної плати, належної за відпустку, за формою № Т-60 «Записка-розрахунок про надання відпустки працівнику».
- Особовий рахунок - відкривається на кожного працівника в бухгалтерії: на лицьовій стороні міститься інформація про працівника для розрахунку нарахувань і утримань. На зворотному боці - всі види нарахувань і утримань за кожний місяць.
- Наказ (розпорядження) про припинення (розірвання) трудового договору з працівником (звільнення) (форма № Т-8) і наказ (розпорядження) про припинення (розірвання) трудового договору з працівниками (звільнення) (форма № Т-8а) складаються у двох примірниках у відділі кадрів і підписуються керівником підрозділу і організації. У наказі вказують причину і підставу звільнення, номер і дату постанови. У формі міститься розрахунок за нарахованими і утримані сумам, і наводяться дані про незданих майнових цінностях.
- Наказ (розпорядження) про направлення працівника у відрядження (форма № Т-9) і наказ (розпорядження) про направлення працівників у відрядження (форма № Т-9а) застосовуються для оформлення та врахування напрямків працівників у відрядження. Заповнюються працівником кадрової служби, підписуються керівником організації або уповноваженим ним особою. У наказі про направлення у відрядження вказуються прізвища та ініціали, структурний підрозділ, посади відряджаються, а також цілі, час і місця відряджень.
- Наказ (розпорядження) про заохочення працівника (форма № Т-11) та наказ (розпорядження) про заохочення працівників (форма № Т-11а) застосовуються для оформлення та обліку заохочень за успіхи в роботі. Складаються на підставі надання керівника структурного підрозділу підприємства, в якому працює працівник. Підписуються керівником організації або уповноваженим ним особою, оголошуються працівнику під розписку. На підставі наказу вноситься відповідний запис в особисту картку працівника і його трудову книжку.
1.3 Облік використання робочого часу
Використання робочого часу фіксується в табелі обліку використання робочого часу та розрахунку оплати праці (форма № Т-12) або в табелі обліку використання робочого часу (форма № Т-13).
Табель за формою № -13 застосовується в умовах автоматичної обробки даних. Бланки цього табеля можуть бути створені за допомогою засобів обчислювальної техніки і з частково заповненими реквізитами. У цьому випадку форма табеля змінюється відповідно до прийнятої технології обробки даних.
Табельний облік охоплює всіх працівників організації. Кожному з них присвоюється певний табельний номер, який вказується у всіх документах з обліку праці та заробітної плати. Сутність табельної обліку залежить від щоденної реєстрації явки працівників на роботу, з роботи, всіх випадків запізнень і неявок із зазначенням їх причин, а також годин простою і годин понаднормової роботи.
Форма № Р-12 заповнюється вручну працівником бухгалтерії. Умови позначення відпрацьованого і невідпрацьованого часу, представлені на титульному аркуші форми № Т-12 застосовуються і при заповненні форми № Т-13. Ці табеля складаються в одному примірнику. Після відповідного оформлення вони передаються в бухгалтерію. Вони дозволяють не тільки враховувати час, відпрацьований всіма категоріями службовців, а й контролювати дотримання робітниками і службовцями встановленого режиму роботи. На підставі табеля розраховується заробітна плата, складається статистична звітність по праці.
Облік використання робочого часу здійснюється в табелях або методом суцільної реєстрації явок і неявок на роботу, або шляхом реєстрації відхилень. Відмітки про причини неявок на роботу або про неповний робочий день, про роботу в надурочний час і інших відступах від встановленого режиму роботи мають вноситься у табель тільки на підставі документів, оформлених належним чином (довідок про виклик у військкомат, суд, листів про тимчасову непрацездатність та ін).
Облік часу, витраченого на понаднормові роботи може здійснюватися і на підставі списків осіб, які виконували ці роботи. Списки складаються і підписуються начальником структурного підрозділу. Потім керівник понаднормових робіт робить відмітку про кількість фактично опрацьованих понаднормових годин. На підставі списків з такою відміткою вносяться дані в табель.
Якщо в роботі були допущені простої, то час простоїв також може враховуватися в табелі. Відповідні дані вносяться в табель на підставі листків про просте, виписаних керівником структурного підрозділу.
1.4 Форми і системи оплати праці
Праця працівників організації оплачується за затвердженими в організації ставками (окладами) і відрядними розцінками, а тих, хто прийнятий за трудовою угодою, - на умовах, передбачених цим трудовою угодою.
Норми виробітку і розцінки на роботи, встановлює сама, при необхідності вони переглядаються з урахуванням конкретних умов господарювання і підлягають затвердженню в порядку, встановленому колективним договором.
За досягнення високих продуктивних показників, розробку та впровадження раціоналізаторських пропозицій, економію коштів, бездоганну роботу, безперервний стаж та інші заслуги перед організацією використовуються різні види матеріального заохочення (премії, винагороди) [15].
Організації самі визначають форми і системи оплати праці всіх осіб, що працюють в них. Заробітки кожного члена трудового колективу обумовлюються його трудовим внеском і розміром тієї частини отриманого доходу, що спрямовується на оплату праці. Форми оплати праці відрізняються великою різноманітністю. Широко застосовуються погодинна (проста погодинна, погодинно-преміальна) і відрядна (пряма, преміальна, прогресивна, непряма) оплата праці. Окремі організації використовують оплату праці за кінцевим результатом (у відсотках від отриманого доходу чи прибутку).
При погодинній оплаті праці заробіток працівників нараховується залежно від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (окладу) [17].
Організації можуть застосовувати погодинну і поденну форми оплати праці як різновиду погодинної оплати праці. У цьому разі заробіток працівника визначають шляхом множення годинної (денної) ставки оплати праці на число фактично відпрацьованих годин (днів). Як правило, за такими формами оплачується праця персоналу допоміжних і обслуговуючих підрозділів організації, а також осіб, які працюють на умовах сумісництва.
При почасово-преміальною формі оплати праці працівники додатково отримують премію, яка, як правило, встановлюється у відсотках до оплати праці, нарахованої за фактично відпрацьований час. Преміювання може здійснюватися за підсумками роботи за місяць або більш тривалий період (квартал).
При відрядній оплаті праці заробітна плата працівникам нараховується за фактично виконану роботу (виготовлену продукцію) на підставі діючих розцінок за одиницю роботи. Відрядна форма оплати праці має низку різновидів: пряма відрядна, відрядно-прогресивна, непряма і відрядно-преміальна. При прямій відрядній формі заробіток нараховується за виконану роботу (виготовлену продукцію) за встановленими відрядними розцінками для будь-якої кількості продукції, що виготовляється [15].
При відрядно-прогресивній формі розцінки збільшуються для оплати продукції, виготовленої понад встановлену норму.
Непряма форма, як правило, застосовується до робітників, виконуючим допоміжні роботи, забезпечують основні роботи [7].
При відрядній формі оплати праці працівникам додатково нараховується премія за виконання умов і показників преміювання: якість роботи, терміновість, відсутність обгрунтованих скарг з боку клієнта та інше. Розмір премії зазвичай встановлюється у відсотках до сдельному заробітку. Можливі й інші підходи до преміювання.
Відрядна форма оплати праці може бути індивідуальної та колективної (бригадної). При бригадній формі оплати праці заробіток всієї бригади визначається шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт. Заробіток бригади слід розподіляти між її членами у відповідності з кількістю і якістю праці. Тут можливі різні підходи. Найбільш простий полягає у розподілі заробітку між членами бригади пропорційно відпрацьованому часу.
Заробіток між членами бригади може бути розподілений і іншими методами (наприклад, за допомогою коефіцієнта розподілу (підробітки), коефіцієнта трудової участі), прийнятим в організації.
У більшій частині великих і середніх організацій використовується тарифна система оплати праці, що передбачає залежність розміру оплати праці від складності виконуваної роботи, умов праці (нормальні, важкі та шкідливі, особливо важкі і особливо шкідливі); природно-кліматичних умов виконання роботи; інтенсивності та характеру праці. Тарифна система включає наступні елементи: тарифну ставку, тарифну сітку, тарифні коефіцієнти, тарифно-кваліфікаційні довідники. Тарифна ставка - розмір винагороди за роботу певної складності, виконану в одиницю часу (годину, день, місяць) [16]. Співвідношення між розмірами тарифних ставок залежно від розряду виконуваної роботи визначається за допомогою тарифного коефіцієнта. Тарифний коефіцієнт I розряду дорівнює одиниці [18]. Розмір тарифної ставки I розряду не може бути нижче мінімального розміру оплати праці, передбаченого законом, тарифні коефіцієнти наступних розрядів показують, у скільки разів більше складна праця оплачується вище праці працівника I розряду. Тарифно-кваліфікаційний довідник містить перелік професій і основних видів робіт із зазначенням вимог, які пред'являються до працівника відповідної кваліфікації. Гідність тарифної системи оплати праці в тому, що вона, по-перше, при визначенні розміру винагороди за працю дозволяє враховувати його складність і умови виконання роботи, по-друге, забезпечує індивідуалізацію оплати праці з урахуванням досвіду роботи, професійної майстерності, безперервного трудового стажу роботи в організації, ставлення до праці, по-третє, дає можливість враховувати фактори підвищеної інтенсивності праці (суміщення професій, керівництво бригадою) і виконання роботи в умовах, що відхиляються від нормальних (в нічний і надурочний час, вихідні та святкові дні). Облік цих факторів при оплаті праці здійснюється за допомогою надбавок і доплат до тарифних ставок і окладів. Деякі надбавки і доплати передбачені чинним законодавством і не можуть бути нижче встановлених розмірів, інші визначаються локальними нормативними актами. Їх розміри та умови призначення фіксуються за загальним правилом у колективних договорах.
Оплата праці за трудовими угодами
Трудова угода укладається між організацією та працівником, залученим зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її не можна виконати власними силами. Трудова угода, форму якого організація розробляє сама, має містити обов'язкові реквізити: назва документа, місце і дату його складання; найменування організації; посаду, прізвище, ім'я та по батькові особи, що підписує трудову угоду; зміст угоди із зазначенням обов'язків організації і працівника, термін виконання роботи та суму оплати праці, належну працівникові, вимоги до якості роботи, і порядок її приймання, термін і порядок виплати оплати праці працівнику; адреси сторін, підписи сторін, печатка організації [15]. Трудова угода підлягає реєстрації особою, якому поставлено в обов'язковість ведення трудових книжок, або в бухгалтерії організації. Трудова угода складається не менш як у двох примірниках: один видається працівнику-виконавцю, другий залишається в організації. Роботи, виконані за трудовою угодою, оплачуються на підставі рахунку-заяви виконавця про оплату виконаних робіт, який подають на ім'я керівника організації особи, які виконали роботу за трудовою угодою. Підставою для виплати грошей за цим документом служить резолюція керівника організації. Форму рахунки-заяви організація розробляє сама.
Таким чином, розглянуті сучасні форми і системи оплати праці. Застосування тих чи інших систем оплати праці залежить від багатьох факторів. Вивчення цих чинників дозволяє вибрати адекватну форму і систему оплати праці для конкретного підприємства.
1.5 Нарахування заробітної плати при погодинній оплаті праці
При погодинної (тарифної) оплати праці заробіток працівника визначається виходячи з фактично відпрацьованого ним часу і тарифної ставки (окладу). Під тарифною ставкою розуміється розмір винагороди за працю певної складності, вироблена в одиницю часу (годину, день, місяць). Згідно статті 129 Трудового кодексу РФ, тарифна система оплати праці - це сукупність нормативів, що дозволяють диференціювати заробітну плату працівників різних категорій.
Тарифна сітка - сукупність тарифних розрядів (професій, посад), визначених у залежності від складності робіт і кваліфікаційних характеристик працівників за допомогою тарифних коефіцієнтів.
Основними різновидами погодинної оплати праці є проста погодинна і погодинно-преміальна оплати праці. При простій почасовій системі оплати праці за основу розрахунку розміру оплати праці працівника беруться тарифна ставка або посадовий оклад згідно зі штатним розкладом організації і кількість відпрацьованого працівником часу. Якщо протягом місяця працівник відпрацював всі робочі дні, то розмір його заробітку буде відповідати його посадового окладу, якщо ж відпрацьовано не весь робочий час, то оплата праці буде нарахована лише за фактично відпрацьований час.
Деякі організації застосовують погодинну і поденну системи оплати праці як різновиду погодинної системи. У цьому разі заробіток працівника визначають шляхом множення годинної (денної) ставки оплати праці на число фактично відпрацьованих годин (днів).
При почасово-преміальній оплаті праці передбачається нарахування і виплата премії, яка встановлюється у відсотках від посадового окладу (тарифної ставки) на підставі розробленого в організації положення про преміювання працівників, колективного договору або наказу (розпорядження) керівника організації.
Погодинна система оплати праці, як правило, застосовується при оплаті праці керівного персоналу організації, працівників допоміжних і обслуговуючих виробництв, а також осіб, які працюють за сумісництвом.
Основним документом при погодинній оплаті праці є табель обліку використання робочого часу. У залежності від характеру виробництва, системи організації та оплати праці, способу контролю якості продукції в промисловості застосовуються такі форми первинних документів, затверджені законодавством: наряд на відрядну роботу, маршрутний лист (карта), рапорт про вироблення, відомість обліку виробітку, акт про приймання виконаних робіт, нормовані завдання почасовиків і інші.
1.6 Облік виробітку і заробітної плати при відрядній оплаті праці
При відрядній оплаті праці заробітна плата розраховується виходячи з кількості виконаної роботи і відрядної розцінки. Відрядна розцінка - це величина заробітної плати за кожен виріб, кожну виконану роботу (її етап) або надану послугу. Відрядна розцінка представляє собою суму годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, поділену на годинну (денну) норму виробітку. Норма виробітку - це кількість продукції, яку працівник (група працівників) даної кваліфікації повинен зробити в одиницю часу в даних умовах.
Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної або денної тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, на встановлену норму часу в годинах або днях. Норми часу - це кількість робочого часу (в годинах, хвилинах), яке повинен затратити працівник (група працівників) певної кваліфікації на виробництво одиниці продукції (операцій, комплексу операцій) у заданих умовах. Таким чином, норма часу - це величина, зворотна нормі виробітку.
При колективній відрядній оплаті праці оплата проводиться на основі колективних відрядних розцінок. Для їх визначення необхідно знати розмір тарифної ставки кожного члена бригади (по штату або нормам обслуговування) та комплексну норму виробітку (норму випуску продукції). Колективна відрядна розцінка складе частка від ділення загальної суми тарифних ставок всіх членів бригади на норму виробітку продукції на даному об'єкті (агрегаті, механізмі) або на норму випуску продукції всім ділянкою. Зміна норм праці або тарифних ставок тягне за собою перерахунок відрядних розцінок.
Облік виробітку робітників в організаціях ведуть майстра, бригадири та інші працівники, на яких покладено ці обов'язки. Для обліку виробітку продукції, обсягу виконаних робіт і нарахування заробітної плати застосовують різні форми первинних документів: наряди на відрядну роботу, відомості обліку виконаних робіт, маршрутні карти, акти про приймання виконаних робіт, нормовані завдання почасовиків і ін Уніфікованих форм документів для визначення відрядної оплати праці Постанова Держкомстату Росії N 1 не передбачає. Всі необхідні форми організація повинна розробити і затвердити самостійно, використовуючи накопичений досвід роботи з даного виду діяльності. Зазначена Постанова передбачає тільки рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму) за формою N ЕСМ-4.
Облік вироблення, вибір тієї чи іншої форми первинного документа залежать від багатьох причин: виду діяльності, особливостей технології виробництва, організації та оплати праці, системи контролю і якості продукції, забезпеченості виробництва мірної тарою, вагами, лічильниками та іншими вимірювальними приладами.
При розробці форм нарядів на відрядні роботи за основу можна взяти старі форми нарядів, які тепер не є обов'язковими для застосування, але відображають накопичений досвід роботи підприємств різних галузей промисловості, наприклад, рапорт про вироблення бригади (форма N Т-17), рапорт про вироблення за зміну (форма N Т-22), рапорт про вироблення (накопичувальний) (форма N Т-28), відомість обліку виробітку (на різнорідні роботи) (форма N Т-30), наряд на відрядні роботи (форма N Т-40 ) та ін У будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах для бригад працівників раніше використовувався "Наряд на відрядну роботу" за формою N 414-АПК.
Всі зазначені вище первинні документи заповнюються на основі технологічних карт, діючих норм і розцінок, з урахуванням виробничої програми цеху (ділянки) і графіка робіт і видаються бригаді або робітникові до початку роботи.
Наряди на відрядну роботу зазвичай виписуються майстром (виконробом або начальником підрозділу) щоденно або на певний період (як правило, до одного місяця). У такому вбранні звичайно вказуються: місце роботи (цех, ділянка, відділення), прізвище, ініціали працівника, найменування завдання, розряд роботи, норма часу і розцінка за одиницю робіт.
При заповненні бригадного наряду вказуються прізвища всіх робітників у бригаді, їх табельні номери (якщо вони є) і розряди. Для бригадного наряду заробіток кожного робочого зазвичай визначається пропорційно до обсягів виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановленим за неї розцінками. При оформленні первинних документів з обліку виробітку продукції (виконаних робіт, наданих послуг) проставляються дані про встановлені норми часу, норми виробітку, розцінки і т.п. Всі ці норми можуть періодично роздруковуватися на комп'ютері та оформлюватися у вигляді довідників і тоді в нарядах їх можна не вказувати.
Після виконання завдання майстер закриває наряд і вписує в нього кількість прийнятих виробів або виконаних робіт, вказує відпрацьований час, загальну суму оплати праці і відсоток доплати, шифри обліку витрат, на які належить нарахована заробітна плата, а також наявність шлюбу.
Там, де це доцільно, зазвичай використовують укрупнені, комплексні норми і розцінки, а також багатоденні (накопичувальні) первинні документи (на тиждень, декаду, два тижні, місяць, на цикл операції або робіт) замість разових і одноденних нарядів.
Склад необхідних первинних документів та їх зміст суттєво залежать від виду відрядної оплати праці. Зазвичай при прямій відрядній оплаті праці розцінки за одиницю виробленої продукції є постійними і заробіток працівника дорівнює добутку обсягу виробленої продукції на розцінку за одиницю цієї продукції. У цьому випадку для розрахунку зарплати необхідно мати документ (наприклад, наказ), в якому встановлені відрядні розцінки на кожний вид продукції (робіт) і наряд на відрядну роботу.
При відрядно-прогресивній оплаті праці, як правило, в межах виконання норм виробітку оплата здійснюється за нормальними відрядними розцінками, а вся продукція, виготовлена понад норму, оплачується за підвищеними розцінками за спеціальною шкалою. У цьому випадку оформляється також наряд на відрядну роботу, і встановлюються відрядні розцінки на продукцію, вироблену в межах норми та понад норму.
При відрядно-преміальною системою працівників-відрядників крім заробітку за прямими відрядними розцінками виплачується премія за виконання і перевиконання встановлених кількісних і якісних показників. Заробітна плата при цьому складається із заробітку за основним відрядними розцінками за фактичну вироблення та премії за виконання і перевиконання норм. Для нарахування зарплати в цьому випадку бухгалтеру необхідно мати оформлений наряд на відрядну роботу і наказ (розпорядження) про преміювання.
Побічно-відрядна оплата зазвичай застосовується на виробництві при оплаті праці допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, електриків, а також інженерно-технічного та управлінського персоналу).
Їх заробітна плата встановлюється в залежності від результатів праці обслуговуваних ними основних працівників, бригад або ділянок і визначається за відрядними розцінками за кожним обсягом обслуговування на одиницю роботи, виконуваної основними працівниками. При такій формі оплати праці для нарахування заробітної плати в бухгалтера повинні бувальщина наступні документи: цехової наряд (наряд підрозділу) на виконання завдання, тарифна ставка (оклад) основного працівника, табель обліку робочого часу.
У первинних документах з обліку вироблення продукції і виконаних робіт за звітний період відображається також час, встановлений за нормою на виконання даного обсягу роботи. Фактичний час, витрачений на його здійснення, за звітний період визначається за даними табеля обліку робочого часу. Використання того чи іншого виду первинних документів з обліку виробітку продукції залежить також від специфіки виробничого процесу або виду діяльності. Так, наприклад, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва при разових і ремонтних роботах для обліку виробітку використовуються накопичувальні, або разові, вбрання. Приймання виготовленої продукції (виконаних робіт) проводиться майстром, бригадиром чи контролером відділу технічного контролю і засвідчується їх підписами у відповідних документах.
При серійному характері виробництва облік виробітку продукції нерідко здійснюється за допомогою маршрутних карт (листів), які складаються на основі технологічних карт, прийнятих на даному виробництві. Маршрутна карта може використовуватися не тільки як документ з обліку виробітку продукції, але й для розрахунку заробітної плати. Тоді в ній передбачаються необхідні показники. Маршрутні карти, як правило, виписуються заздалегідь працівниками диспетчерської служби підрозділи на партії деталей. Маршрутна система обліку вироблення може застосовуватися в поєднанні з рапортом про вироблення за зміну.
При бригадній організації робіт в умовах потокового і великосерійного виробництва облік виробітку доцільно проводити у відомості приймання продукції на кінцевій операції. Облік виробітку продукції за цим методом проводиться в тих підрозділах, в яких застосовується оплата праці працівників бригади за продукцію, прийняту на кінцевій операції, за повними сумарним розцінками всіх фактично виконуваних операцій, закріплених за бригадою.
Відомість з приймання служить документом про фактичне виконання виробничого завдання бригадою і використовується для визначення кількості продукції, прийнятої на кінцевій операції за звітний місяць, встановлення кількості бракованої продукції, а також визначення виробітку за сумарними розцінками. У цьому ж документі визначається загальна сума заробітної плати, що належить виробничій бригаді.
Облік виробітку продукції кожного члена бригади ведеться майстром або бригадиром. Розподіл загальної суми заробітної плати між окремими членами бригади може вироблятися пропорційно відпрацьованому часу, їх тарифними ставками або коефіцієнтам трудової участі.
1.7 Документальне оформлення заробітної плати і розрахунків з працівниками
Заробітна плата працівникам організацій відповідно до законодавства про працю виплачується не рідше ніж кожні півмісяця у терміни, встановлені колективним договором. Застосовується авансовий і без авансовий порядок розрахунків по заробітній платі за першу половину місяця.
У першому випадку працівникам видається аванс, а остаточний розрахунок проводиться при виплаті заробітної плати за другу половину місяця. Розмір авансу визначається угодою адміністрації підприємства з профспілковою організацією при укладенні колективного договору. Мінімальний розмір авансу повинен бути не нижче тарифної ставки робітника за відпрацьований час згідно табелю.
У другому випадку на підприємстві замість планового авансу робітникам нараховується заробітна плата за першу половину місяця по фактично виробленої продукції (виробленої роботі) або за фактично відпрацьованого часу.
Аванси нараховуються в розмірі 40% окладу або 50%, але за вирахуванням податків.
Основним регістром, що використовуються для оформлення розрахунків з робітниками і службовцями, є розрахункова відомість. Це регістр аналітичного обліку, так як складається в розрізі кожного табельного номеру, по цехах, категоріям працівників і за видами оплат і утримань. Показники розрахункової відомості є підставою для заповнення платіжної відомості для видачі заробітної плати в остаточний розрахунок.
Застосовується кілька варіантів оформлення розрахунків підприємств з робітниками і службовцями:
- Шляхом складання розрахунково-платіжних відомостей;
- Шляхом складання розрахункових відомостей, а виплата проводиться окремо по платіжних відомостях;
- Шляхом складання машинним способом листків "Розрахунок заробітної плати" для кожного робітника за місяць (нараховано, утримано і до видачі), на підставі яких заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати.
Підставою для складання розрахункових відомостей і листків розрахунку зарплати є первинні документи:
- Табель обліку використання робочого часу;
- Накопичувальні картки заробітної плати;
- Розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової заробітної плати та допомог з тимчасової непрацездатності;
- Розрахункові відомості за минулий місяць;
- Рішення судових органів на утримання по виконавчим листам;
- Платіжні відомості на раніше виданий аванс за першу половину місяця;
- Витратні касові ордери на видачу позапланових авансів і т.д.
Видача заробітної плати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця. Підставою на право видачі є наявність в її реквізитах наказу в касу для оплати вказаної суми в строк з ___по ___. Підписують наказ керівник підприємства і головний бухгалтер. Касир веде спеціальну книгу реєстрації платіжних відомостей і сум, виданих (отриманих) готівкою. По закінченню трьох днів касир підрядник перевіряє і підсумовує видану заробітну плату, а проти прізвищ, які не отримали її, в графі "розписка в отриманні" проставляє штамп чи пише від руки "депоновано". Платіжна відомість закривається двома сумами - видано готівкою і депоновано. На депоновані суми касир складає реєстр не виданої заробітної плати, після чого передає в бухгалтерію платіжну відомість і реєстр не виданої заробітної плати для перевірки і виписки видаткового ордера на видану суму заробітної плати. Видатковий касовий ордер передається касиру для реєстрації в касовій книзі.
Суми незатребуваною заробітної плати касир здає в банк на розрахунковий рахунок підприємства з вказівкою "депоновані суми".
Своєчасно не отриману робітниками і службовцями заробітну плату підприємство зберігає протягом 3-х років і враховує її в складі рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрахунок "Депонована заробітна плата".
В умовах ринкових відносин створюється можливість вторинної зайнятості фізичних осіб, яка реалізується через механізм цивільно-правових договорів. Найбільш поширені такі види цивільно-правових договорів, що укладаються з фізичними особами: оренди, підряду, доручення, перевезення вантажів, возмездного надання послуг, купівлі-продажу. При укладанні договорів з підприємцями слід враховувати те, що для здійснення окремих видів підприємницької діяльності потрібні ліцензії.
При укладанні з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру слід чітко дотримуватися вимог цивільного законодавства - письмова форма укладення договорів, наявність у них обов'язкових реквізитів.
Облік розрахунків за договорами, укладеними з фізичними особами, відображається на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" 01.
1.8 Документальне оформлення та розрахунок заробітної плати за опрацьованим час та допомоги з тимчасової непрацездатності
Розглянемо документальне оформлення заробітної плати за невідпрацьований час та допомог з тимчасової непрацездатності. Згідно з трудовим законодавством робітникам і службовцям оплачується і не відпрацьований час. В основі розрахунку сум таких виплат лежить середній заробіток, правила обчислення і застосування якого встановлюються відповідними нормативними документами. Розрахунки середнього заробітку виробляються на підставі даних обліку використання робочого часу та відповідних документів, що підтверджують право працівника на отримання гарантованого законодавством середнього заробітку.
Джерелом оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності є кошти органів соціального страхування. Підставою для розрахунку суми до оплати є табель обліку використання робочого часу і листок тимчасової непрацездатності лікувального (медичного) установи.
Допомоги по тимчасовій непрацездатності видаються при захворюванні (травмі), пов'язаної з втратою працездатності; санаторно-курортному лікуванні; хвороби члена сім'ї у разі необхідності догляду за ним; карантині; тимчасове переведення на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням; протезуванні з приміщенням в стаціонар протезно-ортопедичного підприємства. Підставою для призначення допомоги служить виданий лікуючим установою листок непрацездатності, а при його втраті - дублікат цього листка. Дублікат видає лікуючі установа, яка видала листок непрацездатності, по пред'явленні довідки з місця роботи про те, що даний час посібником не сплачено.
Розміри допомоги при загальному захворюванні залежать від безперервного стажу роботи працівника: до 5 років - 60% заробітку; від 5 до 8 років - 80% заробітку; від 8 років - 100% заробітку.
Законодавством передбачені випадки, коли незалежно від безперервного стажу роботи допомога видається у розмірі 100% заробітної плати працівника: внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання; працюючим інвалідам ВВВ та іншим інвалідам, прирівняним щодо пільг до інвалідів ВВВ; особам, які мають на своєму утриманні 3 і більше дітей, які не досягли 16 років (учнів - 18 років); по вагітності та пологах; громадянам, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, і в інших випадках, передбачених законодавством.
Розмір допомоги однаковий для всіх членів трудового колективу, як складаються, так і не перебувають у профспілці. Допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється з фактичного заробітку працівника.
У фактичний заробіток працівника включаються всі види заробітної плати, всі види грошових премій, передбачені системою оплати праці, встановленої в даній організації; надбавки і доплати до заробітної плати; винагороди за підсумками роботи за рік і виплати за вислугу років.
У суму заробітку, з якого обчислюється допомога, не включаються:
-Заробітна плата за роботу в надурочний час, включаючи доплату за години понаднормової роботи;
-Оплата за роботу за сумісництвом як в іншій організації, так і за місцем основної роботи;
-Доплата за роботу, що не входить в обов'язки робочого плі службовця по основній роботі;
-Заробітна плата за дні простою, на час чергової та додаткової відпусток, за час військового навчального або перевірного збору, виконання державних або громадських обов'язків;
-Одноразові премії, не пов'язані з виробничою діяльністю (наприклад, до ювілейних дат, днів народження і т. п.);
-Різного роду виплати компенсаційного характеру (компенсація за невикористану відпустку, вихідні допомоги тощо);
-Заробітна плата за роботу в святкові дні та дні щотижневого відпочинку, якщо в цей час працівник не повинен був працювати згідно з графіком виходу на роботу. Порядок включення премій в заробіток при розрахунку допомоги має свої особливості. Якщо премії носять одноразовий характер і не пов'язані з виробничою діяльністю (наприклад, до ювілейних дат, з нагоди закінчення навчального закладу), то в заробіток для нарахування посібнику вони не включаються.
1.9 Склад фонду оплати праці
Структура фонду заробітної плати на підприємстві досить складна. Крім прямої оплати праці за відпрацьований час або вироблену продукцію або роботу (при відрядній або договірної оплати) до фонду включаються стимулюють і компенсують виплати, а також усі грошові суми, що виплачуються за опрацьованим час, якщо згідно з чинним трудовим законодавством за працівниками зберігається заробітна плата. У загальному вигляді до фонду оплати праці на підприємстві входять наступні укрупнені елементи:
1. Оплата за відпрацьований час.
2. Оплата за невідпрацьований час.
3. Одноразові заохочувальні виплати.
4. Виплати на харчування, житло, паливо.
Заробітна плата визначається виходячи з планованого робочого часу і обсягу виробництва за тарифними ставками, окладів або відрядними розцінками. В якості методики можна рекомендувати наступний порядок визначення величини фонду заробітної плати робітників, керівників, фахівців і службовців.
Фонд заробітної плати робітників включає пряму (тарифну) заробітну плату і всі доплати до неї. Пряма заробітна плата складається із суми відрядних розцінок, виплачуваних робочим-відрядникам, і заробітної плати робітників-почасовиків, що обчислюється за тарифними ставками.
При плануванні визначають фонд годинної заробітної плати, фонд денної заробітної плати, фонд річної (квартальної, місячної) заробітної плати.
До фонду оплати праці включаються також виплати стимулюючого характеру - премії. Їх розмір за відрядно-преміальною і почасово-преміальною системами оплати праці визначається відповідно до чинних преміальними системами на підприємстві.
Складовою частиною фонду оплати праці є також виплати компенсуючого характеру, пов'язані з режимом роботи та умовами праці. Це такі види виплат:
а) доплата за відхилення від нормальних умов роботи (при виявленні додаткових технологічних операцій або невідповідності фактичних умов роботи запланованим);
б) надбавки до заробітної плати за неперервні стаж роботи;
в) доплати за простій;
г) доплати за роботу в нічний (вечірній) час;
д) оплата за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні;
е) доплата за роботу в надурочний час;
ж) доплата за роботу при суміщенні професій і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
До складу фонду оплати праці включаються також грошові суми за опрацьованим час відповідно до законодавства, а саме оплата щорічних і додаткових відпусток, доплати матерям за час перерв у роботі на годування грудних дітей та доплати підліткам за скорочений робочий день, доплати бригадирам за керівництво бригадою.
Підвищені доплати бригадирам за керівництво бригадою можуть бути встановлені у відсотках від суми заробітної плати бригади (без премії). Доплати у підвищених розмірах виробляються за умови виконання бригадою виробничих завдань та забезпечення високої якості продукції. Фонд доплат за навчання учнів розраховується відповідно до норми доплати за навчання учнів, встановленої трудовим законодавством. До фонду оплати праці включаються і інші види доплат, надбавок, певні інструкцією про склад коштів, що спрямовуються на споживання.
На основі детальних розрахунків складається зведена таблиця планованого фонду оплати праці. Середня заробітна плата встановлюється на основі розрахованої чисельності певних категорій працюючих і фондів їх оплати.
Для керівників, фахівців і службовців визначається середньорічна заробітна плата, а для робітників - середньорічна, середньоденна і середньогодинна заробітні плати.
1.10 Облік відрахувань і утримань із заробітної плати
З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють в організації за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом / виконують разові і випадкові роботи, виробляються різного роду утримання. За своїм характером ці утримання поділяються на дві групи: обов'язкові та утримання за ініціативою організації.
До числа обов'язкових утримань (дебет рахунку 70) відносяться прибутковий податок (кредит рахунки 68), утримання із соціального страхування і забезпечення (кредит рахунки 69), за виконавчими листами і написам нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб (кредит субрахунка 76-1) .
До утримань за ініціативою організації відносять суми, утримані з членів трудового колективу і працюючих у ньому осіб (дебет рахунку 70) за заподіяну матеріальну шкоду (кредит субрахунка 73-2); допущений брак (кредит рахунку 28); своєчасно не повернуті суми, отримані підзвіт (кредит рахунку 71); своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу (кредит субрахунка 73-1).
Утримані суми у встановлені терміни підлягають перерахуванню до бюджету (дебет рахунки 68, кредит рахунку 51); позабюджетні фонди (дебет рахунки 69, кредит рахунку 51); юридичним і фізичним особам (дебет субрахунка 76-1, кредит рахунки 51).
1. Утримання прибуткового податку
Оподаткування доходів членів трудового колективу здійснюється відповідно до законодавства РФ, утриманий прибутковий податок (дебет рахунку 70, кредит рахунки 68) підлягає перерахуванню до бюджету (дебет рахунки 68, кредит рахунку 51) не пізніше дня фактичного отримання у банку готівкових коштів на оплату праці.
Об'єкт оподаткування.
Об'єктом оподаткування є отриманий працівником в даній організації з початку календарного року сукупний дохід, зменшений на встановлений законом мінімальний розмір оплати праці, суму, яка підлягає відрахуванню до ЄСП, і суму витрат на утримання дітей та утриманців, з заліком утриманої в попередні місяці суми податку.
2. Утримання за виконавчими листами.
Утримання аліментів за виконавчими листами здійснюється відповідно до Сімейного Кодексу РФ. Підставою для утримання аліментів служать виконавчі листи, а в разі їх втрати-дублікати; письмові заяви громадян про добровільну сплату аліментів: позначки ОВС у паспортах осіб про те, що відповідно до рішення судів ці особи зобов'язані сплачувати аліменти.
Облік розрахунків з юридичними і фізичними особами за утримань на їх користь організації враховують на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Суми, утримані із заробітної плати (дебет рахунку 70, кредит рахунку 76), підлягають перерахуванню (дебет рахунку 76, кредит рахунки 51) в день отримання в банку коштів за чеком на оплату праці. Розрахунки з фізичними особами за утриманим сумам може бути зроблено готівкою (дебет рахунку 76, кредит рахунку 50). Видачу готівки оформляють видатковим касовим ордером.
Надійшли до організації виконавчі документи для стягнення аліментів реєструються і не пізніше наступного дня після їх надходження передаються в бухгалтерію, де вони реєструються в спеціальному журналі і зберігаються як бланки суворої звітності нарівні з цінними паперами. Одночасно бухгалтерія організації сповіщає судового виконавця і стягувача про надходження виконавчого листа.
Утримані суми аліментів бухгалтерія повинна не пізніше ніж у 3-денний строк з дня виплати заробітної плати видати стягувачу особисто з каси, або перевести поштою акцептованим платіжним дорученням, або перерахувати на рахунок стягувача за вкладами у відділення Ощадного банку на підставі письмової заяви, поданої одержувачем аліментів у бухгалтерію організації. Стягнені суми переводять поштою за рахунок стягувача.
3. Утримання за заподіяний організації матеріальний збиток.
Матеріальна відповідальність членів трудового колективу за шкоду, заподіяну організації з їх вини, передбачається Трудовим Кодексом РФ.
Адміністрація організації мають право вимагати від членів трудового колективу і осіб, які працюють за трудовим договором (контрактом), відшкодування заподіяної шкоди за наявності протиправних дій з їхнього боку, результатом яких і з'явився заподіяну шкоду.
Розрізняють повну та обмежену матеріальну відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду. При обмеженої матеріальної відповідальності працівник відшкодовує заподіяну матеріальну шкоду в заздалегідь встановленому межі - в розмірі дійсних втрат, але не вище встановлених законом. Повна матеріальна відповідальність полягає в обов'язку працівника, з вини якої заподіяно шкоду, відшкодувати його сповна незалежно від розміру.
4. Утримання за шлюб.
Браком вважається продукція, яка в силу наявних у ній дефектів не може бути використана за її прямим призначенням. Якщо шлюб поправний, то сума втрат (дебет рахунку 28) буде складатися з витрат, пов'язаних з його виправленням: матеріалів (кредит рахунку 10); заробітної плати, нарахованої за виправлення шлюбу (кредит рахунку 70); платежів у позабюджетні соціальні фонди (кредит рахунку 69); суми транспортного податку (кредит рахунку 68) і частини загальновиробничих витрат (кредит рахунку 25). Якщо шлюб невиправний, то його втрати складаються з вартості матеріалів, витрачених на браковані вироби; нарахованої заробітної плати включно до тієї операції, на якій стався остаточний шлюб; нарахувань у позабюджетні соціальні фонди; нарахованого транспортного податку і відповідної частини загальновиробничих витрат за мінусом вартості забракованої вироби за ціною можливої реалізації.
5.Удержаніе своєчасно не відшкодованих підзвітними. особами сум.
Готівкові кошти видаються під звіт (дебет рахунки 71, кредит рахунки 50) на господарські витрати, представницькі витрати, на відрядження. Готівка видається на певний термін, після закінчення якого підзвітна особа повинна подати авансовий звіт з доданням виправдувальних видаткових документів. Якщо працівник своєчасно не повернув невикористану суму, то вона може бути утримана з ініціативи організації із заробітної плати (дебет рахунку 70, кредит рахунки 71).
6. Відрахування у державні позабюджетні соціальні фонди.
Розрахунки організації з державними позабюджетними соціальними фондами обліковуються на рахунку 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню" за субрахунками: з Фондом соціального страхування (субрахунок 69-1); Пенсійним фондом (субрахунок 69-2); Фондом обов'язкового медичного страхування (субрахунок 69 - 3).
Внески в позабюджетні державні фонди (кредит рахунки 69) нараховують за страховими тарифами, розміри яких встановлюються федеральним законом. В даний час ЕСН складає 26% від Фонду оплати праці, з них 20% надходить у федеральний бюджет, 2,9% - до Фонду соціального страхування, 3,1% - до Фондів обов'язкового медичного страхування.
Для обліку відрахувань і утримань із заробітної плати використовуються наступні проводки (табл. 1):
Таблиця 1
Кореспонденція рахунків за операціями відрахувань і утримань із заробітної плати
№ п / п | Операції | Кореспондуючі рахунки |
|
| Дебет | Кредит |
1 | З заробітної плати утримана сума ПДФО | 70 | 68 |
2 | Перераховано платежі із соціального страхування та забезпечення | 69 | 51 |
2 | З заробітної плати зроблено утримання з винуватців браку | 70 | 28 |
3 | Із заробітної плати утримано суми розрахунків з персоналом за іншими операціями | 70 | 73 |
4 | З заробітної плати зроблено утримання на суми за виконавчими документами | 70 | 76 |
5 | Заборгованість перед бюджетом погашена | 68 | 51 |
6 | Заборгованість по аліментах погашена | 76 | 50, 51 |
7 | Матеріальний збиток, що підлягає відшкодуванню | 73-2 | 94, 98, 28 |
8 | Матеріальний збиток відшкодовано | 50, 51, 26 | 73-2 |
1.11 Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати і розрахунків з персоналом з оплати праці
Бухгалтерія підприємства поряд з розрахунком належних працівникам заробітної плати, премій, посібників організовує також облік цих сум на рахунках бухгалтерського обліку у відповідних регістрах. У цих цілях, на кожного працівника щорічно в бухгалтерії відкривається особовий рахунок (форма № Т-54а) (Додаток 1) і податкова картка (форма1-ПДФО), в яких проставляються загальні відомості про працівника (прізвище, ім'я, по батькові; посаду і місце роботи, призначення та переміщення, розмір тарифної ставки або окладу, характер утримань тощо) і накопичуються відомості про нарахування заробітної плати, утримання та виплати наростаючим підсумком протягом календарного року. Дані особових рахунків є підставою для обчислення середнього заробітку при розрахунку відпускних, для оплати лікарняного листа, посібників, виплати компенсації при звільненні, для нарахування пенсій [4].
Облік використання робочого часу ведеться в табелях обліку використання робочого часу (Додаток 2). Заробітна плата нараховується в особовому рахунку. Табелі зазвичай відкриваються по структурним підрозділам організації, вони застосовуються для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням персоналом встановленого режиму робочого часу, розрахунків з ним по заробітній платі, а також отримання даних про відпрацьований час. Табель складається в одному примірнику табельщиком і передається в розрахунковий відділ бухгалтерії два рази на місяць: для коригування суми виплати за першу половину місяця (авансу) і для розрахунку заробітної плати за місяць. Облік явок на роботу і використання робочого часу здійснюється в табелі методом суцільної реєстрації.
У регістрах аналітичного обліку фіксується сукупний дохід і суми утриманих податків у співробітників. Наприкінці року (початку наступного) бухгалтерія персоніфікована, дані надаються в УМНС для обліку податку на доходи фізичних осіб і до Пенсійного фонду РФ для обліку пенсійних платежів [19].
Відомості про нараховані суми заробітної плати та вироблених утримання щомісяця переносяться з особових рахунків в розрахункову відомість, і таким чином в цьому документі підсумовуються дані про нараховані суми і вироблених утримання по всім працівникам підприємства.
Результати розрахунків сум, належних кожному працівникові до видачі, найчастіше переносяться в платіжну відомість, за якою і видається заробітна плата працівникам. Але на малих і середніх підприємствах може використовуватися єдина розрахунково-платіжна відомість, яка служить одночасно для розрахунку заробітної плати і для видачі належних працівникам сум з каси. При видачі заробітної плати з каси підприємства кожний працівник розписується у платіжній відомості.
Для синтетичного обліку заробітної плати призначений пасивний балансовий рахунок 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці». За кредитом рахунка відображають нарахування з оплати праці, допомог за рахунок відрахувань на державне соціальне страхування, пенсій та інших аналогічних сум, а також доходів від участі в організації, а за дебетом - утримання із нарахованої суми оплати праці та доходів, видачу належних сум працівникам і виплачені вчасно суми оплати праці і доходів. Сальдо цього рахунку, зазвичай, кредитове показує заборгованість організації перед робітниками і службовцями по заробітній платі та інших зазначеними платежами.
При видачі заробітної плати кредиторська заборгованість підприємства перед працівниками погашається. На суму виданої заробітної плати в бухгалтерському обліку робиться проводка:
Дебет рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
Кредит рахунку 50 «Каса»
Операцію з нарахування і розподілу оплати праці, що включається у витрати виробництва та обігу, оформляють наступній бухгалтерської записом:
Дебет рахунків 20 «Основне виробництво» (оплата праці виробничих робітників), 23 «Допоміжні виробництва» (оплата праці робітникам допоміжних виробництв), 25 «Загальновиробничі витрати» (оплата праці цехового персоналу), 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства» (оплата праці працівників обслуговуючих виробництв і господарств).
Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» (на всю суму нарахованої оплати праці).
Нарахування оплати праці по операціях, пов'язаних з заготовлением і придбанням виробничих запасів, устаткування до установки і здійсненням капітальних вкладень, відображають за дебетом рахунків 08 кредитом рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
Допомоги по тимчасовій непрацездатності та інші виплати за рахунок коштів органів соціального страхування відображають:
Дебет рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
Нараховані суми премій, матеріальної допомоги, допомоги, оплати праці по роботах, виробленим за рахунок коштів цільового фінансування і в процесі отримання позареалізаційних або операційних доходів, відображають у бухгалтерії підприємства проводкою:
Дебет рахунків 91 «Інші доходи і витрати», 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», 86 «Цільове фінансування»
Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
Нарахування доходів працівникам організації по акціях і вкладах в його майно оформляють наступній бухгалтерської записом:
Дебет рахунку 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»
Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
У міру відходу робітників у відпустку фактично нараховані їм суми за відпускний період списують на зменшення створеного резерву. При цьому бухгалтер складає наступний запис:
Дебет рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат»;
Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
При нарахуванні сум щорічних та додаткових відпусток нараховані суми відпусток включаються до фонду заробітної плати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у звітному місяці. У разі переходу частини відпустки на наступний місяць виплачена працівникам за ці дні сума відпускних відображається у звітному місяці як виданий аванс проводкою:
Дебет рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»;
Кредит рахунку 50 «Каса».
У наступному місяці цю суму включають до складу фонду оплати праці і зазвичай відображають записом по нарахуванню відпускних сум:
Дебет рахунків виробничих витрат або рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат»
Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
При натуральній формі оплати праці, тобто видачі працівникам як оплата праці готової продукції, товарів і ін на підприємстві складають такі бухгалтерські записи:
1) Дебет рахунку 70 - Кредит рахунків 90, 91, на суму виданої продукції, товарів, матеріалів в натурі за цінами реалізації включаючи ПДВ та акцизний податок
2) Дебет рахунків 90, 91 - Кредит рахунків 43, 41, 10, на виробничу собівартість готової продукції, фактичну собівартість товарів і матеріалів, виданих у порядку натуральної оплати
Утримання із сум нарахованої оплати праці списують з кредиту відповідних рахунків у дебет рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
Видачу сум заробітної плати та допомог оформляють наступній бухгалтерської записом:
Дебет рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»;
Кредит рахунку 50 «Каса».
Не отримана термін заробітна плата оформляється наступній бухгалтерської записом:
Дебет рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»;
Кредит рахунку 76-4 «Розрахунки по депонованим сумам».
Залишки не виданої вчасно заробітної плати (депонованих сум) після закінчення трьох днів повинні бути здані в банк на розрахунковий рахунок. При цьому складають проводку:
Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки»;
Кредит рахунку 50 «Каса».
Облік розрахунків з депонентами ведуть у книзі обліку депонованої заробітної плати, заповнюваної за даними реєстру не виданої заробітної плати. Книгу відкривають на рік [3]. Для кожного депонента в ній відводять окремий рядок, в якій вказують табельний номер депонента, його прізвище, ім'я, по батькові, депоновану суму та відмітки про її видачу. Суми, що залишилися на кінець року невиплаченими, переносять у нову книгу, що відкривається також на рік. Подальшу виплату депонованої заробітної плати здійснюють за видатковим касовим ордером і відображають проводкою
Дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»
Кредитом рахунка 50 «Каса».
Таким чином, організація та ведення аналітичного і синтетичного обліків на підприємстві необхідні, тому що їхні дані взаємопов'язані і дозволяють, аналізуючи показники синтетичних рахунків складати наприклад, довідки на суму утриманих податків з заробітної плати робітників і службовців, нараховувати допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії всім категоріям працівників та ін
Кореспонденції рахунків за операціями нарахування заробітної плати, інших виплат та утримань з нарахованих виплат представлені в табл. 2
Таблиця 2
Кореспонденції рахунків за операціями нарахування заробітної плати, інших виплат та утримань з нарахованих виплат
№ п / п | Операції | Кореспондуючі рахунки |
|
| Дебет | Кредит |
1 | Нарахована заробітна плата робітникам основного і допоміжного виробництв, а також зайнятих збутом і реалізацією продукції | 20, 23, 44 | 70 |
2 | Нараховано заробітну плату працівникам управління загальновиробничого і загальногосподарського призначення, а також обслуговуючих виробництв | 25, 25, 29 | 70 |
3 | Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим заготівлею та придбанням матеріалів, капітальними вкладеннями | 10, 15, 08 | 70 |
4 | Нараховано заробітну плату за операціями вибуття основних засобів, нематеріальних активів та матеріалів | 91 | 70 |
5 | Нараховано заробітну плату робітникам, зайнятим виправленням браку | 28 | 70 |
6 | Нараховано дивіденди працівникам від участі в організації | 84 | 70 |
7 | Нараховано виплати працівникам за рахунок коштів цільового фінансування | 86 | 70 |
8 | Нараховано страхові внески органам соціального страхування, до Пенсійного фонду, до фондів медичного страхування | 20, 23, 44, 25, 26, 29, 10, 08, 28, 91, 84, 86 | 69 |
9 |