Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» ПБУ 5 / 01
I. Загальні положення
1. Це Положення встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про матеріально - виробничих запасах організації. Під організацією надалі розуміється юридична особа за законодавством Російської Федерації (за винятком кредитних організацій та бюджетних установ).
2. Для цілей цього Положення до бухгалтерського обліку як матеріально - виробничих запасів приймаються активи:
використовуються в якості сировини, матеріалів і т.п. при виробництві продукції, призначеної для продажу (виконання робіт, надання послуг);
призначені для продажу;
використовувані для управлінських потреб організації.
Готова продукція є частиною матеріально - виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлених законодавством).
Товари є частиною матеріально - виробничих запасів, придбаних або отриманих від інших юридичних або фізичних осіб і призначені для продажу.
3. Одиниця бухгалтерського обліку матеріально - виробничих запасів вибирається організацією самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної і достовірної інформації про ці запаси, а також належний контроль за їх наявністю і рухом. Залежно від характеру матеріально - виробничих запасів, порядку їх придбання і використання одиницею матеріально - виробничих запасів може бути номенклатурний номер, партія, однорідна група і т.п.
4. Це Положення не застосовується щодо:
активів, що використовуються при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців;
активів, характеризуються як незавершене виробництво.
II. Оцінка матеріально-виробничих запасів
5. Матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.
6. Фактичною собівартістю матеріально-виробничих запасів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації).
До фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів відносяться:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів;
мита;
невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням одиниці матеріально - виробничих запасів;
винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріально - виробничі запаси;
витрати по заготівлі та доставці матеріально - виробничих запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню. Дані витрати включають, зокрема, витрати по заготівлі та доставці матеріально-виробничих запасів; витрати з утримання заготівельно-складського підрозділу організації, витрати за послуги транспорту по доставці матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, якщо вони не включені в ціну матеріально-виробничих запасів, встановлену договором; нараховані відсотки за кредитами, наданими постачальниками (комерційний кредит); нараховані до прийняття до бухгалтерського обліку матеріально - виробничих запасів відсотки за позиковими коштами, якщо вони залучені для придбання цих запасів;
витрати по доведенню матеріально - виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. Дані витрати включають витрати організації по підробці, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально - виробничих запасів.
Не включаються до фактичні витрати на придбання матеріально-виробничих запасів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально - виробничих запасів.
Фактичні витрати на придбання матеріально-виробничих запасів визначаються (зменшуються або збільшуються) з урахуванням сумових різниць, що виникають до прийняття матеріально-виробничих запасів до бухгалтерського обліку у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях) . Під сумовий маржа є різницею між рубльової оцінкою фактично проведеної оплати, вираженої в іноземній валюті (умовних грошових одиницях), кредиторської заборгованості з оплати запасів, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату прийняття її до бухгалтерського обліку, і рублевої оцінкою цієї кредиторської заборгованості, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату її погашення.
7. Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів при їх виготовленні самою організацією визначається виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом даних запасів. Облік і формування витрат на виробництво матеріально - виробничих запасів здійснюється організацією в порядку, встановленому для визначення собівартості відповідних видів продукції.
8. Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів, внесених в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал організації, визначається виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерації.
9. Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів, отриманих організацією за договором дарування або безоплатно, а також залишаються від вибуття основних засобів та іншого майна, визначається виходячи з їхньої поточної ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку.
Для цілей цього Положення під поточною ринковою вартістю розуміється сума грошових коштів, яка може бути отримана в результаті продажу вказаних активів.
10. Фактичною собівартістю матеріально - виробничих запасів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визнається вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів.
При неможливості встановити вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, вартість матеріально - виробничих запасів, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визначається виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин купуються аналогічні матеріально - виробничі запаси.
11. У фактичну собівартість матеріально - виробничих запасів, що визначається відповідно до пунктів 8, 9 і 10 цього Положення, включаються також фактичні витрати організації на доставку матеріально - виробничих запасів та приведення їх у стан, придатний для використання, перераховані в пункті 6 цього Положення.
12. Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів, в якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації.
13. Організація, що здійснює торговельну діяльність, може витрати по заготівлі та доставці товарів до центральних складів (баз), вироблені до моменту їх передачі в продаж, включати до складу витрат на продаж.
Товари, придбані організацією для продажу, оцінюються за вартістю їх придбання. Організації, що здійснює роздрібну торгівлю, дозволяється проводити оцінку придбаних товарів за продажною вартістю з окремим обліком націнок (знижок).
14. Матеріально - виробничі запаси, які не належать організації, але знаходяться в її користуванні або розпорядженні відповідно до умов договору, приймаються до обліку в оцінці, передбаченій в договорі.
15. Оцінка матеріально - виробничих запасів, вартість яких при придбанні визначена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату прийняття запасів до бухгалтерського обліку.
III. Відпустка матеріально-виробничих запасів
16. При відпуску матеріально - виробничих запасів (крім товарів, які обліковуються за продажною вартістю) у виробництво та іншому вибутті їх оцінка здійснюється одним з наступних способів:
за собівартістю кожної одиниці;
по середній собівартості;
за собівартістю перших за часом придбання матеріально - виробничих запасів (спосіб ФІФО);
за собівартістю останніх за часом придбання матеріально-виробничих запасів (спосіб ЛІФО).
Застосування одного з зазначених способів по групі (виду) матеріально - виробничих запасів проводиться виходячи з припущення послідовності застосування облікової політики.
17. Матеріально - виробничі запаси, які використовуються організацією в особливому порядку (дорогоцінні метали, дорогоцінні камені і т.п.), або запаси, які не можуть звичайним чином замінювати один одного, можуть оцінюватися за собівартістю кожної одиниці таких запасів.
18. Оцінка матеріально - виробничих запасів за середньою собівартістю проводиться по кожній групі (виду) запасів шляхом ділення загальної собівартості групи (виду) запасів на їх кількість, що складаються відповідно з собівартості і кількості залишку на початок місяця і запасів, що надійшли протягом цього місяця.
19. Оцінка за собівартістю перших за часом придбання матеріально - виробничих запасів (спосіб ФІФО) базується на припущенні, що матеріально - виробничі запаси використовуються протягом місяця і іншого періоду в послідовності їх придбання (надходження), тобто запаси, першими надходять у виробництво (продаж), повинні бути оцінені по собівартості перших за часом придбань з урахуванням собівартості запасів, що значаться на початок місяця. При застосуванні цього способу оцінка матеріально - виробничих запасів, що знаходяться у запасі (на складі) на кінець місяця, проводиться за фактичною собівартістю останніх за часом придбань, а в собівартості проданих товарів, продукції, робіт, послуг враховується собівартість ранніх за часом придбань.
20. Оцінка за собівартістю останніх за часом придбання матеріально - виробничих запасів (спосіб ЛІФО) базується на припущенні, що матеріально - виробничі запаси, першими надходять у виробництво (продаж), повинні бути оцінені по собівартості останніх у послідовності придбання. При застосуванні цього способу оцінка матеріально - виробничих запасів, що знаходяться у запасі (на складі) на кінець місяця, проводиться за фактичною собівартістю ранніх за часом придбання, а в собівартості проданих товарів, продукції, робіт, послуг враховується собівартість пізніх за часом придбання.
21. По кожній групі (виду) матеріально - виробничих запасів протягом звітного року застосовується один спосіб оцінки.
22. Оцінка матеріально - виробничих запасів на кінець звітного періоду (крім товарів, які обліковуються за продажної вартості) проводиться залежно від прийнятого способу оцінки запасів при їх вибутті, тобто за собівартістю кожної одиниці запасів, середньої собівартості, собівартості перших або останніх за часом придбань.
IV. Розкриття інформації в бухгалтерській звітності
23. Матеріально-виробничі запаси відображаються в бухгалтерській звітності відповідно до їх класифікації (розподілом за групами (видами)) виходячи зі способу використання у виробництві продукції, виконання робіт, надання послуг або для управлінських потреб організації.
24. На кінець звітного року матеріально-виробничі запаси відображаються в бухгалтерському балансі за вартістю, яка визначається виходячи з використовуваних способів оцінки запасів.
25. Матеріально - виробничі запаси, які морально застаріли, повністю або частково втратили свою первісну якість, або поточна ринкова вартість, вартість продажу яких знизилася, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного року за вирахуванням резерву під зниження вартості матеріальних цінностей. Резерв під зниження вартості матеріальних цінностей утворюється за рахунок фінансових результатів організації на величину різниці між поточною ринковою вартістю і фактичною собівартістю матеріально - виробничих запасів, якщо остання вище поточної ринкової вартості.
26. Матеріально - виробничі запаси, що належать організації, але знаходяться в дорозі або передані покупцеві під заставу, враховуються в бухгалтерському обліку в оцінці, передбаченої в договорі, з наступним уточненням фактичної собівартості.
27. У бухгалтерській звітності підлягає розкриттю з урахуванням суттєвості, як мінімум, така інформація:
про способи оцінки матеріально - виробничих запасів за їх групами (видами);
про наслідки змін способів оцінки матеріально - виробничих запасів;
про вартість матеріально - виробничих запасів, переданих у заставу;
про величину і рух резервів під зниження вартості матеріальних цінностей.
Практична частина
Необхідно виконати:
Розрахунок вартості матеріалів, відпущених у виробництво;
Розрахунок амортизаційних відрахувань лінійним методом;
Сформувати загальногосподарські та загальновиробничі витрати;
Розподілити загальногосподарські та загальновиробничі витрати;
Визначити собівартість одиниці виробу А і Б;
Відкрити рахунки на підставі даних вхідного балансу;
Скласти журнал господарських операцій;
Зробити рознесення по рахунках;
Скласти баланс за формою № 1 і звіт про прибутки і збитки за формою № 2;
Баланс на 1 січня 2006
Актив | Сума, руб. | Пасив | Сума, руб. |
Основні засоби термін служби 50 місяців | 80000 | Статутний капітал | 45000 |
Розрахунковий рахунок | 25000 | Нерозподілений прибуток минулих років | 50000 |
Матеріали 50 ед.х100 | 5000 | Кредитори | 15000 |
Дебітори | 5000 | Амортизація основних засобів | 5000 |
Баланс | 115000 | Баланс | 115000 |
Протягом місяця надійшли матеріали від постачальника 1:
Партія | Кількість (кг) | Ціна (без ПДВ) | Сума, руб. |
1 | 100 | 100 | 10000 |
2 | 150 |