[ Архітектура системи на базі процесора Pentium Socket 7 ] | FPM/EDO | FPM/EDO/SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | |||
Максимальний об’єм пам’яті, Мбайт | 192 | 512 | 128 | 512 | 128 | 256 |
North Bridge | 82433 LX 82434 LX | 82433 NX 82434 NX | 82437 FX 82438 FX | 8243 xHX | 8243xVX | 8243 xTX |
South Bridge | 823781B/ZB | 823781B/ZB | 82371 FB | 82371 SB | 82371 SB | 82371 AB |
Таблиця 1.3. Набори мікросхем системної логіки VIA Technologies для системних плат п’ятого покоління процесорів.
Набір мікросхем системної логіки | VP-1 | VP-2 | VPX | VP3 | MVP3 |
Дата подання | Жовтень 1995 | Травень 1996 | Грудень 1996 | 1997 | Лютий 1996 |
Процесори | P 75+ | P 75+ | P 75+ | P 75+ | P 75+ |
Тактова частота шини, МГц | 66 | 66 | 66/75 | 66 | 66/75/83/100 |
Тип пам’яті | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/S DRAM |
Максимальний об’єм пам’яті, Мбайт | 128 | 512 | 512 | 512 | 512 |
North Bridge | VT82C585VP VT82C587VP | VT82C595 | VT82C585VPX | VT82C597 | VT82C598AT |
South Bridge | VT82C586VP | VT82C586B | VT82C586B | VT82C586B | VT82C586B |
Таблиця 1.4. Набори мікросхем системної логіки Acer Laboratories, Inc(Ali) та Silicon integrated System (SiS) для системних плат п’ятого покоління
Набір мікросхем системної логіки | Aladdin IV (ALi) | Aladdin V (ALi) | 5581 (SiS) | 5582 (SiS) | 5591 (SiS) | 5592 (SiS) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Процесори | P 75+ | P 75+ | P 75+ | P 75+ | P 75+ | P 75+ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тактова частота шини, МГц | 75/83 | 50/60/66/75/ 83/100 | 50/55/60/ 66/75 | 50/55/60/ 66/75 | 50/55/60/ 66/75 | 50/55/60/ 66/75 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тип пам’яті | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | FPM/EDO/ SDRAM | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Максимальний об’єм пам’яті, Мбайт | 256 | 512 | 256 | 256 | 256 | 256 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
North Bridge | M 1533 | M 1541 | SiS5581 | SiS5582 | SiS5591 | SiS5592 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
South Bridge | M1533 або М1543 | М 1543 |
|
Таблиця 1.5. Набори мікросхем системної логіки Intel для процесорів Pentium Pro.
Таблиця 1.6. Набори мікросхем системної логіки Intel для процесорів Pentium II/III
Локальні шини (ISA, MCA та EISA) мають порівняно низьку швидкодію. Історично швидкодія шини процесора зростала, а характеристики шин вводу/виводу покращувались в основному за рахунок збільшення їх розрядності. Причиною обмеження швидкодії булла низька швидкодія адаптерів, розроблених для комп’ютерів молодших моделей. На рис.1.3. представлена схема підключення шин до пристроїв комп’ютера.
Рис.1.3. Робота локальної шини. Ця конструкція одержала назву локальної шини (Local Bus), де зовнішні пристрої мають доступ до шини процесора. Перші 8-ми і16-розряднішини ISA мали архітектуру локальних шин. Вцих системах в якості основної шини використовувалась шина процесора і всі пристрої працювали їз швидкістю процесора. Коли тактова частота шини процесора в системах ISA перевищила 8 МГц, основна шина комп’ютера відокремилась від шини процесора, оскільки вже не могла виконувати необхідні функції. Шина ISA – це 16-розрядна шина, яка працює на частоті 8 МГц. Шина ISA на протязі багатьох років була стандартом в області РС-комп’ютерів і вперше стала використовуватись в системах АТ в 1984 році (була 8-розрядною і працювала на частоті 5 МГц). Реалізується з допомогою компонента South Bridge. Переважно до цієї шини підключається мікросхема Super I/O. Основним недоліком шини ISA є те, що вже при частоті процесорів і386 та і486 дані не можуть передаватися по шині з тією ж швидкостю, з якою їх обробляє процесор. Тому очікувані даних він вимушений простоювати. Це стало причиною появи нових стандартів. Шина ЕISA є подальшим розвитком шини ISA. Вона була розроблена фірмами Epson, Hewlett-Packard, NEC і має наступні переваги:
Шина ЕISA не одержала широкого поширення за причиною високої вартості і відсутності карт розширення ЕISA в достатній кількості та її більш низької здатності в порівнянні з локальною шиною VESA. Шина МСА була розроблена фірмою ІВМ РС в 1987 році і всановлена в комп’ютерах класу PS/2. В ній булла підвищена пропускна здатність до 20 Мб/с за рахунок збільшення тактової частоти до 10 МГц і розрядності до 32 біт. Але шина МСA не знайшла широкого поширення. Причиною цього була повна її несумісність з шиною шина ISA і необхідність заміни системної плати і карт розширення. Шина VESA (Video Electronics Standarts Associatation) або просто VL- Bus була розроблена в 1992 році для зв’язку процесора зі швидкодіючими периферійними пристроями. Взагалі шина VESA являє собою розширення шини ISA для обміну відеоданими. Важливою характеристикою шини VL- Bus є простота конструкції. З її допомогою можна напряму під’єднати контакти процесора до гнізда роз’єма плати. Це робило конструкцію шини дешевою, оскільки не потрібно встановлювати додаткових спеціальних та інтерфейсних мікросхем. До недоліків шини VESA є:
На сьогоднішній день шина VESA(VLB) повністю витіснена більш продуктивною шиною PCI. Шина PCІ була розроблена фірмою Іntel для процесора Pentium, з’явилась в 1992 році, кінцева версія в 1995 році. В системних платах тактова частота шини РСІ задається як половина тактової частоти системної шини (при тактовій частоті системної плати 66 МГц шина РСІ працює на 33 МГц, при 75 МГц- на частоті 37,5 МГц). Висока пропускна здатність шини досягається за рахунок її паралельної роботи із шиною процесора. РСІ не звертається зі своїми запитами до неї. В той час, коли шина РСІ обмінюється даними між іншими пристроями, процессор працює з даними, що знаходяться в кеш-пам’яті. Для підключення адаптерів шини РСІ використовується спеціальні роз’єми. Структурна схема для підключення пристроїв до шини РСІ показана на рис. 1.4.
Рис.1.4. Структурна схема для підключення пристроїв до шини РСІ. Прискорений графічний порт (AGP) призначений для підвищення ефективності роботи з відео і 3-мірною графікою. Це 32-розрядна шина, яка працює на частоті 66 (AGP 1х), 133 (AGP 2х), 266МГц (AGP 4х) і призначена для підключення відеоадаптера. Крім підвищення ефективності відеоадоптера, AGP дозволяє отримати швидкий доступ безпосередньо до системної оперативної пам’яті. Шина Fire Wire (IEEE 1394) – це стандарт високошвидкісної локальної послідовної шини, котрий розроблений фірмами Apple та Texas Instruments, і є частиною стандарту SCSI-3. Шина ІЕЕЕ 1394 призначена для обміну цифровою інформацією між шиною розширення РСІ і іншими пристроями, зокрема, жорсткими дисками, пристрої обробки аудіо- і відеоінформації. Література
|