додати матеріал

приховати рекламу

100 філософських шкіл

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Тест “100 філософських шкіл”

Назви філософських шкіл, течій та напрямів

Час їх заснуван­ня

Країна, місто, заклад, де почалася їх історія

Представни­ки цих шкіл, напрямів

Філософські ідеї, проблеми, які були у центрі їхньої уваги

1

2

3

4

5

6

1

Локаята (школа чарваків)

Середина

1 тис.

Стародав­ня Індія

Брихаспаті

Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря.

2

Санкх'я

Середина 1 тис.

Стародав­ня Індія

Капіла, Асурі, Панчашикка, Варшаган'я

Існують 2 самостійних начала: пракріті (субстрактна першопричина) і пуруша ("Я", дух, свідомість). Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракріті.

3

Йога

Середина 1 тис.

Стародав­ня Індія

Патанджалі

Ідеї виходять із з'ясування питання про сутність душі та тіла. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання.

4

Фа-цзя

VI-V ст. до н.е.

Стародав­ній Китай

Шан Ян, Хань Фей.

Вели рішучу боротьбу проти пережитків родинного ладу та общинно-патріархальних традицій, за об'єднання країни та жорстоку централізацію правління.

5

Інь-ян

VI-V ст. до н.е.

Стародав­ній Китай

Представни­ки шкіл Інь-ян-цзя, Дун-Чжуншу

Основою світу є 2 протилежності: інь, ян. Взаємодія цих протилежностей є основою виникнення всього світу.

6

Кун-Фуцзи (конфуціанст­во)

VI-V ст. до н.е.

Стародав­ній Китай

Конфуцій

Центральне місце питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою. Фундаментальним поняттям є поняття "жень" - гуманність.

7

Мін-цзя

VI-V ст. до н.е.

Стародав­ній Китай

Хуей Ші, Гунсунь Лун

Школа своєрідно переробляла даоське вчення, абсолютизуючи момент відносності в процесі пізнання.

8

Даосизм

VI-V ст. до н.е.

Стародав­ній Китай

Лао-цзи

Наголошує на діалектичній ідеї загальної рухомості та мінливості. Дао - це шлях, надбуття, це єдине, вічне і безіменне, безтілесне, невичерпне і безкінечне у русі; воно основа всього сущого.

9

Мо-цзя

VI-V ст. до н.е.

Стародав­ній Китай

Мо-цзи

Противники конфуціанства, вважали, що наперед зазначеної долі немає, вона залежить від того, як людина буде впроваджувати принципи "загальної любові", в основі яких лежить "небесна воля". Призивали допомагати один одному, займатися корисною справою, відмовитись від насилля та війн.

10

Ньяя

Середина 1 тис.

Стародав­ня Індія

Готам

Знання відповідають дійсності. Вважали, що існує 4 джерела пізнання: чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння, словесне засвідчення авторитетів.

11

Мілетська школа

VІІ-VІ ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Фалес, Анаксімандр,

Анаксімен

За Фалесом: началом усіх речей є вода. За Анаксімандром - "апейрон". Висуває ідею еволюційного походження людини. За Анаксіменом - повітря.

12

Ефеська школа

VІ-Vст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Геракліт Ефеський

Основою наук вважається логос, який у нього означає загальний закон буття, основу світу. Началом всіх речей є вогонь.

13

Елейська школа

Кін. VІ-Vст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський

Питання про начало буття. Вважали, що пізнати світ можна тільки завдяки мисленню. Головна тезапро єдність, сталість і несуперечливість сущого.

14

Піфагорійсь­кий союз

VІ-V ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Піфагор

Першоосновою є кількісне відношення число це величина геометрична, що існує у вигляді геометричної пропорції. Відкритий взаємозв'язок числа і звуку.

15

Софісти

Сер. V-1 пол.ІV ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Протагор, Горгій

Основна проблема - це реальність сущого. Будь-яка істина відносна. Людина є мірою всіх речей.

16

Атомісти

VІ-ІV ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Левкіп, Демокріт

Допускають 2 начала у світобудові -буття і небуття. Трактують буття як нескінченну множину атомів, визнаючи нескінченне число атомів.

17

Перипатетики

IV ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Арістотель, Теофраст, Стратон, Андронік Родосський, А.Афроді- зійський

Хотіли примирити погляди Арістотеля, Демокріта. Боролися за збереження і правильне тлумачення філософської спадщини Арістотеля.

18

Мегарики

V-ІV ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Евклід

Існує тільки одне благо, яке називають різними іменами, відіграла значну роль у розвитку логіки. Сформулювали ряд логічних парадоксів "Купа", “Лисий”, "Рогатий".

19

Кініки

V-ІV ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Антисфен, Діоген

Люди повинні звести свої потреби до мінімуму. Жити потрібно на природі, звільнившись від культурних традицій розкоші та пересиченості.

20

Стоїцизм

V-ІV ст. до н.е.

Стародав­ня Греція

Зенон

Світ єдиний і складається з матерії. Розробляють основи раціональної етики. Людина повинна виробити: розсудливість, невибагливість, мужність.

21

Патристика

ІІ-VІІІ ст.

Стародав­ня Греція

Тертулліан, К.Александ-йріський, Оріген, Августин

Християнське богослів'я, апологетика "отців церкви", які відстоювали догми християнської релігії проти язичництва.

22


Грекомовна апологетика

V-ІV ст.до н.е.

Стародавня Греція

Юстін, Тертулліан, Оріген

Захист та виправдовування віросповідання за допомогою доводів, звернених до розуму. Доведення буття Бога, безсмерття душі, вчення про признаки божественної відвертості, розгляд заперечень, спрямованих проти релігії та її часткових догматів, а також теологічний аналіз інших віросповідань.

23


Номіналізм


II ст.

Західна Європа

Д.Скот, І.Росцелін, У.Оккам

Реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття це лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням.

24



Реалізм


II ст.

Західна Європа

Ансельм Кентерберійсь-кий

Буття існує у вигляді загальних понять або універсалій. Вони існують раніше і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. Завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо вона є загальним поняттям.

25


Іудейська схоластика


VII ст. до

н.е.



Ізраїль



Бубер



Характерні особливості: віра в єдиного бога Яхве ті месію, багато ритуальних заповітів, які охоплюють майже всі області побуту віруючих.

26

Неоплатонізм



ІІІ-VІ ст.

н.е.

Стародавня Греція


Плотін,

Прокл


Намагалися поєднати різні системи античної філософії (стоїцизм, арістотелізм, скептизм).

27


Філософія ісламського відродження


XVIII ст.



Схід



Мухамед ібн

Абд аль-

Ваххаба


Виражалося релігійним рухом

Ваххабітів, які з'явилися в процесі

його історичного розвитку та

контакту з іншими релігійними

системами.

28


Раннє (італійське)

відродження



XVI ст.




Італія




Дж.Бруно,

Б.Телезіо




Бруно висував ідею безкінечності

Всесвіту та множинності в ньому

світів, стояв на позиціях пантеїзму,

"розсередивши" Бога в усій

природі. Вважав, що природа і є Бог

в речах.

29

Етика космічної теології


ХХст.



США,

Англія


Ф.Вудбрідж,

У.Н.Шелдон,

О.Степлдон


Мораль може бути зрозуміла лише з

точки зору еволюційного розвитку

Всесвіту, в основі якого лежить

світова мета. Людина частина

природи та космосу.


30

Західноєвропей-ська реформація

XVI ст.


Західна

Європа

М.Лютер,

Ж.Кальвін

Піддали критиці офіційну като­лицьку доктрину.

31



Механістична

Філософія

Нового часу



XVII-

XVIII ст.




Західна

Європа




Галілей,

Н'ютон



Специфичні уявлення про матерію, руху, простіру та часу, та причинності. Весь Всесвіт уявляє собою замкнуту механічну систему,

створену з незмінних елементів, рух

яких визначається законами класичної механіки.

32


Раціоналізм

Філософії

Нового часу

XVII-

XVIII ст.


Західна

Європа


Спіноза,

Лейбніц,

Декарт

Напрям, який визнає розум основою пізнання і поведінки людей.


33




Пантеїзм

Філософії

Нового часу


XVII ст.


Західна

Європа


Спіноза




Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній. Допускав наявність мислення в усієї матерії, в тому числі й не живої.

34


Картезіанство



XVII-

XVIII ст.


Західна

Європа


Декарт,

Лєруа,

Кабаніс,

Мальбранш

Визнавали істину 2 незалежних

начал: матеріального та духовного,

але сутність їх визначається Богом.


35


Суб'єктивно-

Ідеалістична

Філософія

Нового часу

XVII ст.


Західна

Європа


Дж. Берклі,

Д.Юм


Речі існують остільки, оскільки вони

сприймаються відчуттями. Людина

не може вийти за межі своїх

відчуттів і не може встановити, що

лежить в основі дух чи матерія.

36


Емпірична

Філософія

Нового часу

XVII-

XVIII ст.


Західна

Європа


Дж. Берклі,

Д.Юм


Напрям, який визнає чуттєвий

досвід основним і єдиним джерелом

і змістом знання.

37


Агностицизм

Філософії

Нового часу

XVI-

ХVІІІ ст.


Західна

Європа


Гекслі, Юм,

Кант


Вчення, яке заперечує повністю або

частково можливість пізнання світу.


38



Французьке

Просвітництво


ХІVV ст.


Франція



Ш.Монтеск'є

Ф.Вольтер,

Ж.-Ж.Руссо

Порушує проблему вдосконалення

суспільства шляхом реформ.


39


Сенсуалізм

Філософії

Нового часу

XVII-

XVIII ст.


Західна

Європа




Гольбах,

Гельвецій,

Фе'єрбах



Вчення у гносеології, пізнаюче

відчуття єдиним джерелом пізнання.

Відчуття можуть стати необхідною

стороною пізнання тільки при умовах їх органічного єдинства з іншими сторонами процесу пізнання -практикою та абстрактним мисленням.

40


Французький матеріалізм


ХVШ ст.


Франція


Ж.Ламетрі,

Д.Дідро,

К.Гельвецій,

П. Гольбах

Природа являє собою сукупність

різних форм руху матеріальних

часточок. Робили спробу розв'язати

питання про походження свідомості,

спираючись на принцип загальної

чуттєвості матерії.

41

Німецьке

Просвітництво



XVIII ст.



Німеччи­на


П.Гольбах,

П.Д.Тірі


Гольбах підходить до осмислення питання про відношення природи, матерії та духу, свідомості як центральної філософської проблеми

і виділяє 2 протилежні напрямки -

натуралістичний та спіритуалістич- ний.

42


Німецький

Романтизм




Кін.ХVІІ-

поч.ХІХст




Німеччи­на



Шелінг,

Шлейермахер


Виступали проти раціоналізму просвітництва, протиставляючи культ почуття та творчого екстазу, який розкриває таємниці природи глибше, ніж кропотлива праця вченого. Рушійною силою пізнання є переживання протиріччя між кінечністю та безкінечністю, іронічне відношення до себе та до свого мистецтва.

43

Німецька філософська містика

XVII-XVIII ст.

Німеччи­на

Екхарт, Мюнцер

Вищою мірою пізнання вважають містичну інтуїцію, "духовний досвід", в якому зникає розділення на суб'єкт і об'єкт і відкривається реальність Бога - духовної першооснови світу. Проповідують прогресивні ідеї або політичний процес, які виражаються у релігіозно - містичній формі.

44

Німецька класична філософія (ідеалізм)

ХVІІІ-ХІХ ст.

Німеччи­на

Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг

Заслуга Гегеля: він природний, історичний і духовний світ вперше подав у вигляді процесу. Фіхте: розвиток відбувається через взаємодію протилежностей. Шеллінг вирішував проблему знаходження вихідного начала.

45

Німецька класична філософія (діалектика)

ХVІІІ-ХІХ

ст.

Німеччи­на

Георг-

Вільгельм-Фрідріх Гегель

Зробив спробу побудувати теоретичну систему, яка повинна була остаточно вирішити проблему тотожності мислення і буття.

46

Філософська антропологія (ідеалізм)

20-ті рр. XX ст.

Західна Європа

М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен, Е.Ротхакер, Н.Е.Хенгстен-берг, О.Д. Больнов

Філософське вчення про природу і сутність людини.

47

Антропологічна філософія (матеріалізм)

20-ті рр. XX ст.

Західна Європа

48

Марксизм

XIX ст.

Німеччи­на

К.Маркс, Ф.Енгельс

Основою розвитку є матеріальне виробництво, в основі якого лежить спосіб виробництва як єдність продуктивних сил та виробничих відносин. Розглядали проблему людини, пов'язуючи її з відчуженням.

49

«Молодогегель янці»

ХІХст.

Німеччи­на

Штраус, Бауер

Перша спроба проаналізувати суспільну свідомість в якості соціальної структури (ідеології). В центрі їх уваги питання про те, як виникають і обмежують примусову силу оманливі уявлення про суспільство.

50

«Старогегельян ці»

XIX ст.

Німеччи­на

Гешель, Гінрихс, Габлер

Намагались інтерпретувати вчення Гегеля у дусі церковно-християнської ортодоксії. Відстоювали принцип синтезу розуму та віри.

51

Франкфуртська школа

XIX ст.

Західна Європа

Адорно, Маркузе, Фромм, Ф.Полок, Л.Левенталь

Абсолітують зміст нерозумових змін психіки людини. Заперечують об'єктивні закони історичного процесу і стверджують пріоритет випадкового і виключно індивідуального в історії.

52

Неокантіанська марбурська школа

60-ті рр. XIX ст.

Німеччи­на

Г.Коген, П.Наторп,

Поставила за мету захист та збереження принципів класичної філософії. Основні принципи грунтуються на трактуванні філософії виключно як критики пізнання.

53

Неокантіанська

Фрейбурзька

(баденська)

Школа

60-ті рр.

XIX ст.


Німеччина


Е-Кассірер

В.Віндельбанд, Г.Ріккерт



54

Школа

Психоаналізу


ХІХ-ХХст.


Західна

Європа

З.Фрейд,

Хорні,

Маркузо,

Фролем, Юнг

Значна кількість захворювань викликана свідомим витісненням

інстинктів, особливо статевого.

Досліджують структуру свідомості.

55


Віденський

Гурток


20-ті рр.

XX ст.


Відень


Щлік,

Нейрат,

Карнап, Айєр


Мета - звести філософію до логічного аналізу мови науки, піддати філософське і наукове знання критичному аналізу з позицій принципу верифікації,

сформульованого М.Шелінгом.

56

Феноменологія


XX ст.


Західна

Європа,

США


Гуссел,

Л-Ландгребе,

Е.Фінк


Центральне поняття

"інтернаціональність" свідомості

призначено для ствердження принципу: "нема об'єкта без

суб'єкта". Філософія, як наука про

"чисті сутності", протиставляється

пізнанню реальних фактів.

57

Класичний екзистенціалізм


ХІХ-ХХ ст.


Західна

Європа,

Африка


М.Хайдеггер,

К.Яспекс, Ж.-П.Сартр,

А.Камю,

Г.Марсель,

Н.Аббаньяно

Найглибшим знанням про природу

людини визнає усвідомленість нею власної смертності й недосконалості.

В центрі уваги були питання провини та відповідальності, рішення та вибору, ставлення людини до смерті, а проблеми науки, релігії, моралі, мистецтва цікавили лише настільки, наскільки вони стосувалися названих питань.

58

"Мадридська

школа" екзистенціалізму

XX ст.

Італія

Н.Аббаньяно

Людська екзистенція розглядається

як абсолютна активність, яка постійно перебуває в процесі творення. Звідси особлива увага до часу, історичності, які характеризують становлення.

59

Герменевтика


ХІХ-ХХ ст.

Західна

Європа


Дільтей,

Шлейєрмахер

Головна операція - розуміння. Цей

процес являє собою комплексну

методологічну проблему, яка

досліджується герменевтикою з

різних боків.

60

Структуралізм

ХІХ-ХХ ст.


Західна

Європа


К.Левістросс,

Ж.Лакан, М.Фуко,

Р.Барт


Виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження:

моделювання, формалізації і математизації досягнутих результатів.

61

Українське передвідрод-ження

ХІІІ-ХІV ст.


Україна


І.Вишенський


Патристичні та агіографічні твори, в

яких розв'язують філософські ідеї

Щодо розуміння Бога, світу, людини.

62



Українське

Відродження


ХІVVІ ст.


Україна


Ю.Дрогобич,

П.Русин, Лукаш,

С.Оріховський


Людина здатна пізнати світ, і ця здатність зумовлюється наявністю в природі непохитних законів. Замислюючись над питанням про сенс людського життя Оріховський зазначив, що до безсмертного життя шлях треба торувати, живучи розважно, чесно й побожно на землі.

А однією з основних чеснот вважав самопізнання.

63

Українська

Реформація


ХVІ-ХVІІ ст.


Україна


Смотрицький, Філалет,

П.Могила


Пов'язана з антифеодальною

національно-визвольною боротьбою

українського народу проти

польських магнатів, насильницького

покатоличення.

64

Київський

Візантизм


Україна



65

Філософія

Києво-

Могилянської

Академії


XVII-

ХVІІІст.


Україна


Й.Когонович-

Горбацький,

І.Гізель,

І.Галатовський, С.Яворський, Г.Бужинський,

Ф.Прокопович, Л.Барановський

Зближують і ототожнюють Бога з

Природою. Тільки поєднуючись,

Матерії і форми утворюють тіло , яке

є їх єдністю, завершеністю.


66


Українське

Просвітництво


Поч.ХVІІІ ст.


Україна


М.Козачинський,

Т.Кониський,

Г.Сковорода,

Я.Козельський

Відстоювали ідею суспільства,

Побудованого на засадах загальної

Рівності, людського щастя, що

Грунтується на праці відповідно до

Природних нахилів людини.

67




Український

Романтизм




XVIII -

ХІХст.




Україна





Т.Шевченко,

Л.Українка,

І.Франко



Природа - несвідомий художній витвір духу. Стирав межі між філософією та мисленням. Формою філософії романтики вважали

Інтуїтивний символ.

68

Філософія

Української

Революційної

Демократії

XVIII -

ХІХст.


Україна

Т.Шевченко,

Л.Українка,

І.Франко,

П.Мирний,

П.Грабовський, М.Коцюбинсь-кий

За революцію проти самодержавства

і кріпосництва.



69



Ревізіонізм



Кін.ХІХ -

поч.ХХ

ст.


Німеччина,

Франція,

Австро-

Угорщина

Росія

Каутський,

Вауер,

Мартів


Заперечували науковість

діалектичного матеріалізму,

прагнули замінити соціальний

революціанізм ідей суспільної

еволюції.

70



Львівсько-

Варшавська

Школа


20-ті рр.

XX ст.


Варшава,

Краків,

Львів


Тарський,

Рассел,

Вітченштейн,

Айдукевич,

Лукасєвич


Характерне негативне ставлення до

ірраціоналізму, прагнення до зближення філософських в наукових

дослідженнях, надання філософським

міркуванням логічного точного статусу.

71

«Філософія життя»

ХІХ-ХХ ст.

Західна Європа

Ф-Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон,

О-Шпенглер

Напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не є тотожною ні духу, ні матерії, яку можна осягнути тільки інтуїтивно. Головним є поняття життя.

72

Етика космічної теології

ХХ ст.

США, Англія

Ф.Вудбрідж, У.Н.Шелдон, О.Степлдон

Мораль може бути зрозуміла лише з точки зору еволюційного розвитку Всесвіту, в основі якого лежить світова мета. Людина - частина природи та космосу.

73

Російська історіософія

XVIII ст.

Росія

Алексєєв, Волков

Розглядає суспільство як частину природи. Ідея "естественный закон" історії, єдність історичного процесу. Розробили теорію прогресу як руху нищого до вищого.

74

Слов'янофіли

ХІХст.

Росія

Кірєєвський, Хомяков, Аксакови, Самарин

Намагались обгрунтувати необхідність особливого шляху розвитку Росії. За об'єктивним сенсом це була утопічна програма переходу російських дворян на шлях буржуазного розвитку зі збереженням максимуму їх привілегій.

75

Філософія техніки

60-ті рр. ХХст.

Західна Європа

Ф.Рапп, А.Хунінг

Основана на комплексному системному аналізі як соціального феномену в історико-цивілізаційному контексті.

76

Західники

40-ті рр. XIX ст.

Росія

Герцен, Грановський, Огарьов, Боткін, Кавелін, Кетчер, Корш.

Виступали за ліквідацію феодально-кріпосних відносин та розвиток Росії по "західному", тобто буржуазному шляху.

77

Психологічний напрям російської філософії

Кін.ХІХ -почХХ ст.

Росія

В.Бехтерев, І.Павлов

Укріпили детермініський підхід до механізму поведінки та стимулювання розробки об'єктивних методів.

78

Філософія російської революційної

демократії

ХVІІІ-ХІХ ст.

Росія

О.Герцен, М.Огарьов, М.Чернишевський, М.Шелгунов, М.Антонович

За революцію в боротьбі проти самодержавства та кріпосництва.

79

Філософія

Релігії

ХХст.

Західна Європа.

Ніцше

До якості найвищої цінності встановлення духовного зв'язку індивіда власним справжнім "я" як всесвітньо-розмірним мікроскопом.

80

Філософія російського марксизму

ХІХ-ХХ ст.

Росія

Г.В.Плєханов В.І. Ленін

Розглядали питання про матерії, рух, простір і час, пізнаваність світу. Ленін велике значення надавав правильному розумінню діалектичному методу, закону єдності та боротьби протилежності.

81


Конвенціоналізм


ХІХ-ХХст.

Західна

Європа

Пуанкаре

Філософська концепція, згідно якої

наукові поняття та теоретичні

будування являються продуктами

угоди між вченими. Ці угоди

диктуються звичністю, простотою,

зручністю.

82


Прагматизм


70-ті рр.

XX ст.


Західна

Європа


Пірс,

Дж.Д'юрі

Звинувативши всю філософію у

відриві від життя, намагалися

довести, що філософія повинна бути

не роздумами про буття і пізнання, а

повинна стати методом розв'язання

реальних проблем, які постають

перед людьми.

83




Логічний

Позитивізм



ХІХ-ХХ ст.




Західна

Європа



Нейрат,

Карнап,

Шлик, Крауз,

Рейхенбах

Предметом філософії повинна бути

логіка науки, логіка мови, логічний

аналіз речення, логічний синтаксис

мови.

84

Інтуїтивізм


ХІХ-ХХ ст.

Західна

Європа


Бергсон,

Лоский

Раціональному пізнанню протиставляє розуміння дійсності, яке засноване на інтуїції, яка розуміється як особлива спроможність свідомості, яка не зводиться до відчуттєвого досвіду та

дискусійного, логічного мислення.

85


Семантичний

Позитивізм

ХІХ-ХХст.

Західна

Європа

С.Чейз,

С.Хайякава

Визначає мові головну роль у всіх

сферах діяльності. Всі соціальні

колізії обумовлені недосконалістю

мови та людського спілкування.

86

Постпозитивізм

1960-1970 рр.

Західна

Європа

К.Поппер,

Т.Кун,

С.Тулмін,

У.Селларс,

Д.Агассі

Характерними є проблеми

фальсифікації: розуміння; соціології

знання; правдоподібність наукових

теорій; раціональності. Практично

всі представники залишили значний

слід в обгрунтуванні сутності

наукових теорій.

87

Емпіріо-критицизм


XX ст.


Європа


Авенаріус,

Мах,

І.Петцольдт,

Ф.Карстіньєн

Р.Віллі,

Богданов

Намагалися довести, що вони відшукали 3 лінію філософії, яка

долає односторонність як матеріалізму так і ідеалізму. Вводять

економії мислення.


88


Футурологічний напрям

60-ті рр.

XX ст.

Західна

Європа

Белл, Г.Кан,

Р.Арон, Б.де

Жувенель,

Ф.Бааде,

Ф.Полак.

Уявлення про майбутнє людства, область знання, яка охоплює перспективи соціальних процесів.

89

Догматизм

ХVІІ-ХІХ

ст.

Західна

Європа

Кант, Декарт,

Вольтер


Спосіб мислення , який

використовує незмінні поняття,

формули без врахування нових

даних практики та науки, ігнорує

принцип творчого розвитку та

конкретності істини.

90

Релятивізм


ХІХ-ХХ ст.


Західна

Європа

Горгій





Ідеалістичне вчення про відносність, умовність, суб'єктивність людського пізнання. Заперечує об'єктивність пізнання -признає відносність знання. Вважає, що в наших знаннях не відображається об'єктивний світ.

91


Географічний

Детермінізм

XVII-

ХІХст.


Західна

Європа

Ш-Монтеск'є

А.Тюрго,

Г.Боклем

Розвинув ідею про провідну роль

географічного середовища, зокрема

клімату в житті людей, культурі та

історії народів.

92


Діалектико-

Матеріалістич-

ний напрям

Філософії


40-ті рр.

XX ст.




Німеччина





Маркс,

Енгельс,

Ленін



Признає відносність пізнання лише в

тому випадку, коли кожна історична

ступінь пізнання не виходить за

межі даного рівня розвитку виробничих сил і рівнем науки.

93


Соціологічний

Напрям

Розуміння

Суспільства


XX ст.


Європа,

США


Блау,

Емерсон,

Малиновський

Соц. філософія наголошує на пріоритеті кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соц.-політичних, ідеологічних, культурних, побутових та ін. соціальних відносин, які

безпосередньо характеризують

життєдіяльність людей.

94


Феноменологіч-на соціологія

XX ст.

Західна

Європа


Е.Гуссерль,

М.Шелер,

М.Мерло-

Понті

Розглядає суспільство як явище,

створене й постійно відтворюване в

духовній взаємодії індивідів.


95


Ранній

Утопічний

Соціалізм


ХVVІІ ст.


Західна

Європа

Т.Мор,

Т.Кампанелла

Властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. Зберігається багато пережитків феодально-церковної ідеології.

96




Соціальна

утопія XVII-

XIX ст.

ХVІІ-ХІХ ст.

Західна

Європа

Я.Гус,

Мюнцер,

Мельє,

Маблі,

Уінтенлі,

Сен-Сімон

Вчення про суспільство, яке засноване на суспільному майні, обов'язковим для всіх і рівному розподілі благ.

97



Культурологі­чні концепції

суспільства


XX ст.


Європа



Рапп, Хунінг



В процесі життєдіяльності суспільство створює і розвиває матеріальну і духовну культуру - система соціальних цінностей, способів передачі набутого досвіду від покоління до покоління.

98

Технократичні

Концепції

Суспільства

XX ст.


США,

Західна

Європа

Веблен, Берл,

Голбгейт


Необхідність установлення політичної влади технічних спеціалістів, що робиться в інтересах всього суспільства на базі наукового знання.

99




Екзистенціона-

льна філософія

Суспільства


XX ст.




Західна

Європа



Сартр, Камю,

Марсель



Спілкування індивідів не є справжнім, воно лише підкреслює самотність кожного. Раз спілкування індивідів породжується тим, що предмет небуття приймається за єдине можливе буття.

100




Соціальний

Реалізм




XX ст.





Європа,

США




Дюркгейм,

Шпанк,

Парсон



Заснований на трактуванні

суспільства та його історичної

еволюції в якості об'єктивної

реальності.

10

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат | 196кб. | скачати

Схожі роботи:
100 базових філософських понять
100 філософів
100 екзаменаційних відповідей по психології
Су-100 Сотка ударний ракетоносець
100 методів успішної торгівлі
100 років телефонної мережі Пскова
Аматорського радіозв`язку - 100 років
Досвід нових шкіл
Досвід нових шкіл 3
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru