^{Чи можна точно передати зміст метафори іншими словами?}

^{Що є спільне між метафорою та порівнянням?}

^{Для чого вживають метафори?}

^{В якому сенсі можна сказати, що метафора є творчий акт?}

^{Ціль цих питань вияснити деякі вживання слова “метафора”, іншими словами проаналізувати відповідний концепт.}

^{Коли ми говоримо про метафору, ми, як приклад, беремо прості речення та словосполучення, в яких}^деякі^{слова вжиті метафорично, а інші}^^{у своєму звичному значенні. Якщо ми хочемо утворити речення, яке цілком складається зі слів-метафор, то це призводить до появи поговірок, алегорій та загадок.}

^{ІІ. Аналізуючи речення}^{The chairman plowed through the discussion}^{(дослівно Головуючий продирався через дискусію), ми маємо на увазі по крайній мірі одне слово (}^plowed^`^{продирався}^`)^{вжите метафорично, інші слова}^^{вжиті буквально.}

^{М. Блек називає слово}^plowed^{фокусом}⁽^focus⁾^{метафори, а його оточення}^рамкою⁽^frame^).

^{Яким чином одна рамка дає метафору, в той час як інша рамка для цього ж слова не породжує ніякої метафори.}

^{Про одну і ту ж метафору можна говорити коли існує подібність порівнюваних рамок при одному і тому ж}^“^фокусі^”^.

^{Відмінності в рамках призведуть до деяких відмінностей у взаємодії (}^interplay⁾^{між фокусом та рамкою.}

^{Степінь відмінності вирішується за згодою. М. Блек розглядає метафору як предикат і не звертає увагу на обставини при яких вживаються висловлювання, а також на думки, дії, почуття тих, хто говорить при цих обставинах.}

^{Разом з тим М. Блек признає, що існує безліч контекстів, де значення, метафоричного визначення повинно реконструватися з урахуванням намірів того, хто говорить.}

^{Щоб зрозуміти, що має на увазі той, хто говорить, нам необхідно знати, наскільки “серйозно” він відноситься до фокусу меафори.}

^{ІІІ. Метафоричне використання висловлювання у його вживанні у такому змісті, який відрізняється від його звичного або прямого змісту, і в такому контексті, який сприяє виявленню цього непрямого або нестандартного змісту.}

^{Метафоричне висловлювання М, є субститутом буквального висловлювання}^L^{, яке будучи вжите замість метафори, виражало б той самий смисл.}

^{У М. Блейка це}^^{субстиціональний погляд на метафору}⁽^{a substitution view of metaphor}^).

^{Згідно субстиціональної концепції, фокус метафори служить для передачі змісту, який міг би бути виражений беквально. Автор вживає М замість}^L^{; завдання читача}^^{здійснити зворотню заміну: на основі буквального значення висловлювання М встановити буквальне значення висловлювання}^L.

^{На питання: “Навіщо письменникові заставляти читачів розв’язувати такого роду головоломки М. Блек дає відповідь двох типів:}

^{Метафора покриває лакуни в словнику буквальних найменувань. Метафора як різновид}^{катахрези}^{, під якою М. Блек розуміє вживання слова в деякому новому смислі з метою заповнити пустоту в словнику.}

^{Катахреза}^^{це вказання нового змісту у старі слова.}

^{Метафора (в якій можуть проявитися властивості притаманні катахрезі) вживається із стилістичних причин. Метафора дає задоволення читачеві. Принцип М. Блека: якщо в тебе визиває сумнів яка-небудь особливість мови, приписуй їй існування задоволення.}

^{Читачі роблять із метафори}^{прикрасу}^{. Ціль метафори}^^{розвага.}

^{Інша точка зору на метафору}^^{це трансформація буквального смислу висловлювання.}

^{Автор висловлює не той зміст}^m,^{який він має на увазі, а деяку функцію від нього,}^f(m)^{; завдання читача є примінити зворотню функцію}^f^-1^{, щоб досягнути}^f^-1⁽^f(m))^{, тобто}^m^{або буквальне значення висловлювання.}

^{Характер трансформуючої функції у випадку метафори називають аналогію або подібність, тобто висловлювання М за значенням аналогічне своєму буквальному еквіваленту}^L^{і подібне до нього.}

^{М. Блек називає цю теорію}^{порівняльною точкою зору на метафору}⁽^{comparison view),}^{і вважає її різновидом субституціональної концепції метафори.}

^{М. Блек висловлюється проти прівняльної точки зору і вважає що вона страждає розпливчатістю, і граничить із беззмістовністю. Метафора}^{створює}^{, а не виражає ?.}

^{Наступний підхід це}^{інтеракціонистська точка зору на метафору}⁽^{interaction view)}^{. На погляд М. Блека, ця теорія не має недоліків субституціональної та прівняльної точок зору і проникає у саму сутність вживання метафори. Згідно цієї теорії читач повинен “зв’язувати” два предмети. Говорити про “взаємодію” двох думок, “які б’ють в одну точку” (або про їх “взаємний вплив” та “со-действие”),}^^{значить пристати до метафори і надіятися на правильне сприйняття її досвідченим читачем.}

^{У цьому відношенні М. Блек говорить про метафору як}^фільтр^{. Наприклад, якщо використовувати шахову термінологію для опису військової битви, то ця термінологія буде своєрідним фільтром, тобто вона буде не тільки регулювати відбір, але й приписувати особливу значимість тим аспектам битви, які при іншому способіо пису могли б залишитись непоміченими. Наступним аспектом прояву метафори є}^{система загальноприйнятих асоціацій}^{, яка актуалізуючись призводить до метафоризації слова.}

^{Ще одним аспектом є}^зсуви^{, які внаслідок вживання метафоричних висловлювань відбуваються у нашому відношенні до тих чи інших об’єктів.}

^{Ці три аспекти кшталтують інтеракціонистську точку зору на метафору. Таким чином М. Блек виділяє: метафори-субститути, метафори-порівняння, метафори-взаємодії.}