Сергій Лемешко Талерс
Поняття «Інформатика», «Інформація».
Слово «інформація» походить від латинського слова information, що в перекладі означає зведення, роз'яснення, ознайомлення.
Незважаючи на те, що з поняттям інформації ми стикаємося щодня, суворого і загальновизнаного її визначення до цих пір не існує, тому замість визначення зазвичай використовують поняття про інформацію.
Поняття, на відміну від визначень, не даються однозначно, а вводяться на прикладах, причому кожна наукова дисципліна робить це по-своєму, виділяючи в якості основних компонентів ті, які найкращим чином відповідають її предмету і завданням.
Інформація - це продукт взаємодії даних і адекватних їм методів.
Властивості інформації:
· Інформація повинна бути зрозумілою;
· Корисною;
· Достовірної;
· Актуальною;
· Повної;
· Точної.
Визначимо поняття «дані».
Ми живемо в матеріальному світі. Все що нас оточує, і з чим ми стикаємося щодня, належить або до фізичних тіл, або до фізичних полів. З курсу фізики ми знаємо, що стану абсолютного спокою не існує, і фізичні об'єкти знаходяться в стані безперервного руху і зміни, що супроводжується обміном енергією та її переходом з однієї форми в іншу. Всі види енергообміну супроводжуються появою сигналів, тобто, всі сигнали мають у своїй основі матеріальну енергетичну природу. При взаємодії сигналів з фізичними тілами в останніх виникає певні зміни властивостей - це явище називається реєстрацією сигналів. Такі зміни можна спостерігати, вимірювати або фіксувати іншими способами - при цьому виникають і реєструються нові сигнали, тобто утворюються дані.
Т.ч. дані - це зареєстровані сигнали.
Поняття «методи» можна визначити як способи переробки даних.
Інформатика - науково-технічний напрям, що займається прийомами створення, зберігання, відтворення, пошуку, передачі та обробки даних засобами ЕОМ, а також принципами функціонування і методами управління ЕОМ.
Вимірювання інформації.
Інформація в обчислювальній машині представляється в двійковому коді (0 і 1), (так, ні), (вкл., викл.).
0 і 1 - це 1 біт інформації або 1 двійковий розряд.
Природно, чим довше код, тим більше інформації він містить. Тому в техніці кількість інформації визначають саме по довжині коду. А як еталон при цьому використовують самий короткий код - що складається з одного двійкового символу. Така одиниця кількості інформації одержала назву біт.
Працювати з безперервною послідовністю символів двійкового алфавіту (тобто коли відсутня пробіл, розмежувач між ними) практично неможливо. Знадобилося угоду про розбивку її на частини фіксованої довжини, які сприймалися б як єдине ціле. Зручним виявилося прийняти довжину цих частин рівною 8 біт. Відповідна кількість інформації було названо байтом.
Тобто, 1 байт - це 8 біт (8 двійкових розрядів). У комп'ютері 1 байт є найменшою одиницею інформації, що відповідає одному знаку в командному рядку (цифрі, букві, спеціальному символу або пробілу).
При роботі з великими обсягами інформації зручніше користуватися більшими одиницями. У комп'ютерах IBM PC використовуються такі одиниці вимірювання інформації: 1 б (байт), 1 Кб (1 кілобайт або часто просто 1 К), 1 Мб (1 мегабайт або часто просто 1 М), 1 Гб (гігабайт). Між ними існують такі співвідношення:
1 Кб = 210б = 1024 б = »1000 б.
1 Мб = 220б = 1024 Кб = 1048576 б = »1000000 б.
1 Гб = 230б = 1024 Мб = »109 б = 1 млрд б.
Зберігання та передача інформації.
При зберіганні даних вирішуються дві проблеми: як зберегтися дані в найбільш компактному вигляді і як забезпечити до них зручний і швидкий доступ. Для забезпечення доступу необхідно, щоб дані мали впорядковану структуру, а для цього необхідні адресні дані. Без них не можна отримати доступ до потрібних елементів даних, що входять в структуру.
Оскільки адресні дані теж мають розмір і теж підлягають зберіганню, то зберігати дані у вигляді дрібних одиниць, таких, як байти, незручно. Їх незручно зберігати і в більш великих одиницях (Кб, Гб, ...), оскільки неповне заповнення однієї одиниці зберігання призводить до неефективності зберігання.
В якості одиниці зберігання даних прийнятий об'єкт змінної довжини, який називається файлом. У файлах можуть зберігатися тексти, документи, самі програми, малюнки і т.д.
Найчастіше зустрічаються два визначення файлу. Кажуть, що:
1. Файл - це іменована область пам'яті на зовнішньому носії.
2. Файл - це послідовність довільного числа байтів, що володіє унікальним власним ім'ям. Зазвичай в окремому файлі зберігають дані, що відносяться до одного типу. У цьому випадку тип даних визначає тип файлу.
Носії інформації.
Для постійного зберігання інформації служать накопичувачі на гнучких (FDD) і жорстких (HDD) магнітних дисках. При вимиканні джерела живлення інформація на гнучких і жорстких дисках зберігається. Ємність жорсткого диска (вінчестера) складає від 1 Гб (на старих машинах) до 80 Гб. Як правило, машини з процесором 286 мають вінчестер ємністю 10-40 Мб, машини з процесором 386 мають вінчестер ємністю 80-512 Мб, машини з процесором 486 мають вінчестер ємністю 300 Мб - 2 Гб, машини з процесором Pentium мають вінчестер ємністю 1-80 Гб. Стандартна ємність дискет на сьогоднішній день - 1,44 Мб (3,5 дюйма). На лазерних дисках CD-ROM зберігається, як правило, 650 Мб - 700 Мб інформації. Але є DVD-ROM ємністю до 3 ГБ. Застосовуються також магнітооптичні диски ємністю 100,160, 260 Мб і більше.