Юридична відповідальність

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Юридичний факультет
Кафедра теорії держави і права
Курсова робота з теорії держави і права
Тема: Юридична відповідальність
Варіант № 3

Зміст
Вступ 3
Глава I Характеристика юридичної відповідальності як правової категорії
1.1 Поняття і зміст юридичної відповідальності
1.2 Ознаки та елементи юридичної відповідальності
Глава II Функції та принципи юридичної відповідальності
2.1 Мета і функції юридичної відповідальності
2.2 Принципи юридичної відповідальності
Глава III Правова характеристика видів юридичної відповідальності
3.1 Кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна відповідальність за російським законодавством
3.2 Матеріальна, конституційна, федеративна, екологічна відповідальність за російським законодавством
Висновок  
Список використаних джерел та літератури

Введення
Із самих далеких часів минулого, коли утворилося право, з'явився і нерозлучний супутник правомірної поведінки - правопорушення.
Правопорушення, або делікти, - постійно знаходяться в центрі громадської уваги, притягують інтереси оточуючих своєю жорстокістю, цинізмом, низинними спонуканнями. Слідом за правопорушенням настає юридична відповідальність, тобто застосування до особи, яка вчинила правопорушення, передбачених законом примусових заходів.
Питання щодо природи, особливостей та принципів юридичної відповідальності досліджувались не одне століття і продовжують викликати інтерес в даний час.
У юридичній літературі юридична відповідальність розуміється, визнається як невід'ємний супутник протиправної поведінки, тобто правопорушення. Юридична відповідальність «караючий меч» права.
Протиправну поведінку в соціальному сенсі підриває правовий режим в тій чи іншій сфері життя суспільства, здатне заподіяти шкоду правам та інтересам громадян, їх колективам, дезорганізує розвиток суспільних відносин. Тобто представляють собою порушення заборон, які містяться в законах, в підзаконних актах, або невиконання юридичного обов'язку, зумовлює нормативно-правовим актом або актом застосування права. Тому правопорушення засуджується правом, а, отже, до нього в обов'язковому порядку застосовна правова категорія юридичної відповідальності, як стабілізатора суспільних відносин.
Знання про поняття, ознаки, види юридичної відповідальності мають виключно важливе значення для формування правосвідомості юриста і його подальшої практичної діяльності.
Таким чином, на сьогоднішній момент, дана тема є досить актуальною для вивчення.
Об'єктом даної роботи служить - юридична відповідальність за російським законодавством.
Предметом же є - поняття, основні ознаки, принципи і види юридичної відповідальності.
Мета роботи полягає в тому, щоб показати розгорнуту картину уявлень про таку правової категорії як юридична відповідальність, її ознаках, принципах і видах.
Реалізація даної мети передбачає виконання ряду завдань:
1.Изучить наукові праці відомих вчених-юристів у галузі дослідження юридичної відповідальності.
2.Раскрить зміст поняття «юридична відповідальність».
3.Обозначіть основні риси і ознаки юридичної відповідальності.
4.Раскрить правові принципи юридичної відповідальності.
5.Ісследовать механізм застосування тих чи інших видів юридичної відповідальності.
В основу курсової роботи були покладені публікації складові вивченість теми.
Перш за все, при вивченні даної теми основне значення мали джерела, включені в структуру російського законодавства, що регулюють питання юридичної відповідальності. Це такі акти, як: Конституція РФ, Цивільний кодекс РФ, Кодекс РФ про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу РФ.
Джерельній значимістю відрізняються роботи Базилєва Є.Г., Малеина Н.С., і Лейст О.А. в яких детально розглянуто загальні питання юридичної відповідальності. Праці цих авторів склали методологічну основу курсової роботи. Найбільш перспективним автору видається комплексний підхід до досліджуваної теми.
Наступним важливим джерелом служить працю Братуся С.Н. «Юридична відповідальність і законність» 1976 р ., В якому автор приділяє найбільшу увагу теоретичним питанням юридичної відповідальності, пов'язані з дослідженням природи цивільно-правової відповідальності. Окремі розділи присвячені юридичної обов'язки і юридичної відповідальності, санкції та особливості видів юридичної відповідальності.
У монографії Денисова Ю.А. «Загальна теорія правопорушення та відповідальності» 1983 р . досліджуються поняття і сутність юридичної відповідальності, розкриваються основні питання загальної теорії відповідальності.
Враховуючи те, що основний акцент у роботі робиться на вивчення теоретичних аспектів дослідження поняття, принципів і видів юридичної відповідальності основним джерелом даному випадку служила монографія Базилєва Б.Т. «Юридична відповідальність: теоретичні питання» 1985 р .
Також джерелами дослідження послужили статті сучасних вітчизняних фахівців, сфера наукових інтересів яких максимально наближені до знання про юридичну відповідальність - Д.А. Липинського [29, 30], А.А. Іванова [27], І.М. Барціц [24], Н.М. Колосова [28], Н. А. Духно і В.І. Івакіна [26].
Перелічені джерела були в тій чи іншій мірі використані при написанні курсової роботи.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, і наукового апарату, що включає в себе - список використовуваних джерел і літератури, таблиці в тексті курсової.

Глава I Характеристика юридичної відповідальності як правової категорії
1.1 Поняття і зміст юридичної відповідальності
Кожне відступ людей від норм, прийнятих у суспільстві, зустрічає явне або приховане засудження. Людина, що зробив аморальний вчинок, засуджується людьми. Будь-яке правопорушення передбачає певні заходи юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність - це застосування до особи, яка вчинила правопорушення, передбачених законом примусових заходів.
Ці заходи завжди накладаються від імені держави і в певному порядку, і тільки на особу, яка вчинила правопорушення. Несприятливими наслідками юридичної відповідальності можуть бути, наприклад, штраф за безквитковий проїзд чи необхідність відшкодування шкоди, позбавлення волі або позбавлення батьківських прав. Таким чином, штраф, позбавлення волі, обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду і т. д. є правовими мірами юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність - це «відповідь» держави на порушення норм права. Не тільки заходами переконання, але й цими заходами держава здійснює боротьбу з правопорушеннями і запобігає їх вчинення в майбутньому.
У юридичній літературі представлено безліч визначень юридичної відповідальності. У зв'язку з цим слід звернути увагу на окремі авторські підходи.
На думку Малеина М.С: «Юридична відповідальність - реакція на правопорушення». [19, с.130]
Базилєв Б.Т. пропонує таке визначення: «Юридична відповідальність - це особливий охоронний інститут у системі соціалістичного права, що виконує функцію покарання правопорушників». [7, С.8]
Кутафін О.Е. розкриває поняття терміна так - «юридична відповідальність являє собою негативну реакцію держави на вчинення правопорушення у вигляді застосування до винної особи заходів державного впливу». [20, С.432]
Братусь С.Н. пропонує таке визначення: «Юридична відповідальність - це виконання обов'язку на основі державного або прирівняного до нього громадського примусу». [9, С.85]
Кудрявцев В.Н. вважає, що «юридична відповідальність - специфічний інститут соціального контролю, що передбачає права та обов'язки суб'єкта у зв'язку з дорученою йому справою і юридичні або моральні - позитивні і негативні наслідки у разі його виконання або відповідно невиконання». [16, С.297]
Венгеров А.Б. вважає, що «юридична відповідальність - одна з форм державного примусу, що забезпечує правову систему суспільства». [10, с.468]
Липинський Д.А. вважає, що юридична відповідальність - «юридичний обов'язок дотримання та виконання вимог, передбачених нормою права, що реалізується в правомірній поведінці суб'єктів, одобряемом або заохочується державою, а в разі її порушення - обов'язок правопорушника зазнати засудження, обмеження прав матеріального чи особистого характеру і її реалізації» . [29, С. 29]
На підставі наведених визначень в узагальненому вигляді можна виділити два основних підходи до розуміння юридичної відповідальності. Існуючі визначення розглядають її або як реакцію держави на правопорушення (застосування мір покарання, реалізацію санкцій і т.п. [1], або як особливе правовідносини, відповідно до якого, правопорушник зобов'язаний зазнати негативні наслідки свого діяння [2].
На базі названих ознак можна дати наступне визначення юридичної відповідальності:
Юридична відповідальність - це застосування до правопорушника за рішенням компетентного органу заходів державного примусу, в результаті яких громадянин або інша особа зазнає негативні наслідки особистого чи майнового характеру.
Цікаво те, що останнім часом стали говорити про так звану позитивної (позитивної) відповідальності. У цьому аспекті відповідальність не зв'язується з правопорушенням, а розуміється як відповідальність за доручену справу, за виконання поставленого завдання. Під перспективної (позитивної) відповідальністю, розуміють правильне, активно-свідоме виконання людиною своїх соціальних обов'язків, обумовлених необхідністю дотримання суспільних інтересів.
Ретроспективна відповідальність - це відповідальність за скоєні дії, що порушують вимоги соціальних норм і тягнуть за собою суспільний осуд і несприятливі наслідки для порушника. Юридична відповідальність традиційно розроблялася в правовій науці як відповідальність ретроспективна, тобто вона безпосередньо пов'язується з протиправною поведінкою. По відношенню до суб'єктів права юридична відповідальність набуває державно-примусовий характер. Це відбувається через те, що держава, закріплюючи норми права, визначає юридичну відповідальність незалежно від волі і бажання правопорушників.
Ретроспективна юридична відповідальність - провідний елемент механізму правової охорони влаштовують держава суспільних відносин, особливе політико-правовий стан, вид і міра державного примусу, своєрідна засуджує реакція держави протиправної поведінки особи.
1.2.Прізнакі і елементи юридичної відповідальності
Малеин Н.С. характеризує юридичну відповідальність трьома ознаками: державний примус, засудження правопорушення і його суб'єкта, наявність несприятливих наслідків для правопорушника [3].
Розкриваючи зміст юридичної відповідальності, необхідно відзначити наступні ознаки:
юридична відповідальність складається з двох аспектів: норм матеріального і норм процесуального права, причому процесуальне право лише регулює порядок і умови покладання, застосування юридичної відповідальності за правопорушення;
юридична відповідальність є одним з видів соціальної відповідальності;
визначальною ознакою юридичної відповідальності є покарання;
юридична відповідальність встановлюється тільки правовими актами, які видаються органами державної влади та управління, а також посадовими особами;
відмітною ознакою юридичної відповідальності є те, що вона застосовується за скоєння правопорушення, за порушення правових норм;
юридична відповідальність є однією з форм державного примусу, а тому застосовується або державними органами, або за дорученням державних органів громадськими органами.
На підставі цього можна зробити висновок: юридична відповідальність - це встановлена ​​державою міра примусу за скоєне правопорушення.
Юридична відповідальність має не тільки своїми ознаками, але й елементами структури.
Елементами структури юридичної відповідальності є підстави відповідальності, суб'єкти, умови, міри відповідальності, процедура та порядок застосування відповідальності. Принципова структура всіх видів юридичної відповідальності єдина. Але зміст кожного з елементів у тому чи іншому вигляді юридичної відповідальності своє: цим і різняться між собою види юридичної відповідальності.
Івакін В.І. і Духно Н.А., спираючись на думку сучасної правової науки, виділяють дві підстави юридичної відповідальності: перше - закон як правова підстава, друге - саме правопорушення, тобто адміністративний проступок, дисциплінарний проступок, злочин, інакше кажучи, фактична підстава, яке приводить у рух всю структуру юридичної відповідальності. [4]
Агєєва О.А. виділяє основні категорії юридичної відповідальності: [5] правопорушення, державний примус, санкція. На підставі цього юридичну відповідальність можна визначити як санкціоноване застосування державою встановлених законом несприятливих заходів, що реалізують негативну правову оцінку суспільства і держави правопорушника.
У першому розділі ми розкрили поняття юридичної відповідальності, розглянули її головні ознаки, елементи та категорії. Поглядів на досліджувану в курсовій роботі категорію серед юристів-теоретиків чимало, але, синтезуючи зазначені визначення юридичної відповідальності та її основні ознаки, можна дати узагальнене поняття юридичної відповідальності згідно з прийнятими нормами російського законодавства.
Юридична відповідальність - це міра державного примусу, сполученого з певними стражданнями для правопорушника.

Глава II Функції та принципи юридичної відповідальності
2.1 Мета і функції юридичної відповідальності
Існують розхожі думки про цілі юридичної відповідальності у правовій науці, та представники галузевих наук висловлюються по-різному. Наприклад, І.А. Галаган називає в якості цілей адміністративної відповідальності усунення порушень правопорядку, охорону суспільства і держави, інтересів і прав громадян від правопорушень, покарання винних з метою їх виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню ними нових правопорушень, попередження вчинення правопорушень іншими нестійкими особами [6].
На думку Н.С. Малеина, цивільно-правова відповідальність має компенсаційну, превентивну та репресивну завдання. Зміст кримінальної відповідальності становить вимога відшкодування моральної шкоди, завданої правопорядку і осуд злочинців.
В.Г. Смирнов вважає, що регулювання за допомогою покарання злочинця має на меті кару (відплата), а також виправлення та перевиховання особи, яка вчинила злочин [7].
Про каре і виховний вплив як сутності кримінально покарання говорить також В.С. Єгоров [8].
О.Е. Лейст вважає, що головна мета юридичної відповідальності - «забезпечення законності, попередження і припинення правопорушень, максимально можливе усунення шкоди, заподіяної ними суспільству» [9].
Як випливає з наведених вище позицій, практично всі дослідники сходяться на тому, що цілями юридичної відповідальності є охорона правопорядку, попередження правопорушення та виховання громадян у дусі поваги до права.
Цілі юридичної відповідальності конкретизуються в її функціях. До функцій можна віднести: захист правопорядку, штрафну і каральну функції (покарання винного), а також функцію виправлення і перевиховання особи, яка вчинила правопорушення (приватна і загальна превенція правопорушень), право-і сигнализационную функцію. [10 ] Всі функції взаємопов'язані і нероздільні, прояв однієї з них неможливо без прояву інших функцій.
При цьому каральна функція (відплата) має на меті покарати винна особа за вчинене правопорушення, віддати йому за скоєне. Попереджувальна (виховна) функція полягає у відповідному впливі на особу, яка вчинила правопорушення, а також на інших осіб (всього суспільства в цілому) з метою надати оптимальний вплив на вибір правослухняної варіанту поведінки або попередити про невигідність і карності протиправного. З точки зору суспільних і особистих інтересів більш важливо не допустити порушення цих інтересів, попередити правопорушення, ніж потім компенсувати його шкідливі наслідки. Правовосстановітельная (компенсаційна) функція - це компенсація заподіяної правопорушником матеріального або морального збитку, відновлення порушеного права. Стягнення з правопорушника заподіяної шкоди (збитків) компенсує втрати потерпілої сторони, відновлюється її майнову сферу.
Сигналізаційна функція проявляється в тому, що поширеність певного виду правопорушень свідчить, по-перше, про явно недостатньою суворістю застосовуються в даному відношенні заходів відповідальності, а по-друге (як наслідок), - про необхідність пошуку інших (поряд з юридичною відповідальністю) шляхів і заходів боротьби з порушеннями в цій сфері суспільних відносин.
Юридична відповідальність має ще превентивної (профілактичної) і регулятивною функцією.
2.2 Принципи юридичної відповідальності
Досягненню мети юридичної відповідальності і реалізації функцій служать її принципи.
Принципи юридичної відповідальності - це основоположні ідеї, які виражають сутність, природу і призначення інститутів відповідальності. [11] Розглянемо основні принципи в таблиці:
Таблиця 1
ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Законність
Змагальність процесу
Відповідальність за провину
Презумпція невинності
Невідворотність
Справедливість
Своєчасність
Обгрунтованість
Індивідуалізація покарання
Гуманізм

Основним принципом юридичної відповідальності є законність. Це означає, що відповідальність застосовується лише за вчинення правопорушення. Не може бути юридичної відповідальності за діяння, не передбачене законом. Більш того, закон передбачає конкретну форму юридичної відповідальності за вчинення кожної правопорушення.
Базилєв Б.Т. на перше місце в системі принципів юридичної відповідальності ставив законність підстави її настання [12].
У разі вчинення правопорушення використовується закон, який діє на момент вчинення правопорушення. Але як бути, якщо під час вчинення правопорушення діяв один закон, а під час застосування заходів відповідальності - інший?
У цьому випадку діє правило, що закон, що посилює відповідальність, не має зворотної сили, а закон, пом'якшує відповідальність, має зворотну силу.
Розглянемо зворотну силу закону на прикладах. Так, якщо крадіжка, вчинена організованою групою, була здійснена до 1 січня 1997 р ., Тобто до набрання чинності нового Кримінального кодексу, коли за це покарання була передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 7 років (ст. 144, ч. 2 КК РРФСР), а до кримінальної відповідальності особа залучалося після 1 січня 1997 р ., То воно буде визнано винним і засуджено за статтею 158 частини 2 КК РФ, що передбачає у вигляді санкції позбавлення волі строком від 2 до 6 років. Сучасна редакція кримінального закону передбачає ще більш м'яке покарання за даний вид злочину (позбавлення волі строком до 5 років).
Таким чином, якщо після вчинення правопорушення відповідальність за нього посилилася, до особи, яка вчинила це правопорушення, застосовуються заходи юридичної відповідальності відповідно до раніше діючим законодавством.
Головний принцип відповідальності - відповідальність за провину. Кримінальної відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто навмисне або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння [13]. Сенс відповідальності полягає в тому, щоб впливати судом і покаранням на свідомість і волю особи, яка вчинила злочин, виправити і перевиховати його.
Не менш важливим принципом юридичної відповідальності є її обгрунтованість. Суть його в тому, що відповідальність визначається на підставі ретельного вивчення і правильної правової оцінки всіх обставин правопорушення.
До принципів відповідальності відноситься і її невідворотність. Невідворотність відповідальності означає, що кожен правопорушник несе відповідальність за скоєне з урахуванням ступеня суспільної небезпеки та шкідливості делікту, форми вини та інших факторів, індивідуалізують міри відповідальності [14]. Невідворотність істотно залежить від роботи правоохоронних органів, від професіоналізму, компетентності та сумлінності працівників, що мають право залучати осіб, які вчинили правопорушення, до відповідальності.
Своєчасність - ще одна необхідна риса відповідальності. Своєчасність відповідальності означає можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом строку давності, тобто встановленого законом періоду часу. Термін давності дозволяє застосовувати заходи відповідальності тоді, коли це максимально ефективно. Для адміністративних і дисциплінарних проступків термін давності визначений у кілька місяців, по кримінальних злочинів значно більше - від двох до п'ятнадцяти років, залежно від тяжкості злочину.
Наприклад, особа, засуджена за грабіж (ч. 1 ст. 161 КК РФ), звільняється від відбування покарання, якщо обвинувальний вирок суду не був приведений у виконання протягом 10 років, а якщо людина буде засуджений за скоєння грабежу групою осіб, т. е. зробив більш тяжкий злочин, він буде звільнений від відбування покарання, якщо вирок суду не буде виконано протягом 15 років [Ст. 78 КК РФ].
Найважливішим є принцип індивідуалізації покарання. Даний принцип передбачає врахування ступеня суспільної небезпеки правопорушення, особа злочинця, а також обставин, які виходять за рамки складу злочину [15]. Він зобов'язує максимально враховувати не тільки характер правопорушення та його наслідки, але також і особливості особи, яка вчинила правопорушення, пом'якшувальні і обтяжуючі обставини.
Наприклад, якщо хуліганські дії вчинені групою осіб, які брали в цьому практично однакове участь, це ще не означає, що до всіх них будуть застосовані такі ж заходи відповідальності. Конкретна міра відповідальності буде визначатися окремо для кожного учасника хуліганських дій, виходячи як з його поведінки, так і з особливостей його особистості.
Необхідною принципом відповідальності є з стязательность процесу. Вона виражається в наданні можливості особі, обвинуваченому в скоєнні правопорушення, активно брати участь у процесі і тим самим захищати свої інтереси, а також вдаватися до захисту адвоката.
Важливим є принцип презумпції невинності, який закріплений у статті 49 Конституції: «Кожен обвинувачений в скоєнні злочину вважається невинним, поки його винність не буде доведена в передбаченому федеральним законом порядку і встановлено що набрало законної сили вироком суду». [16] Більш того, обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинність, а всі непереборні сумніви у винуватості особи тлумачаться на користь обвинуваченого. Презумпція невинності служить своєрідним бар'єром, що обмежує можливість передчасного оголошення відомостей, що ганьблять гідність людини, а також прийняття профілактичних заходів щодо конкретної особи [17].
Окремо можна виділити такий принцип відповідальності, як справедливість. Особливість цього принципу проявляється в тому, що він характеризує юридичну відповідальність не з правової, а з морального боку. При такому підході діяння, що становить правопорушення, а також заходи юридичної відповідальності за його вчинення потрібно оцінювати, виходячи з категорій «справедливо» - «несправедливо». Суть справи в тому, що при самому ретельному дотриманні принципів відповідальності вона виявиться несправедливою, якщо правопорушник у точній відповідності з чинним законом піддався надмірно суворому або, навпаки, надто м'якого покарання або стягнення. Іншими словами, в основі справедливої ​​відповідальності лежить, перш за все, дотримання принципу пропорційності правопорушення та відповідальності за його вчинення.
Підводячи проміжний підсумок роботі слід сказати, що в цьому розділі були розглянуті функції і принципи юридичної відповідальності та виділено загальні риси юридичної відповідальності, і можна сказати, що мета юридичної відповідальності полягає, перш за все, у захисті законних прав та інтересів громадян і організацій, відновлення справедливості . Крім того, застосування юридичної відповідальності має на меті виправити, перевиховати правопорушника і попередити скоєння правопорушень іншими особами.

Глава III Правова характеристика видів юридичної
відповідальності
3.1 Кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна відповідальність за російським законодавством
На основі галузевого критерію в юридичній літературі традиційно виділяють цивільно-правову, кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність [18].
Розглянемо види юридичної відповідальності у таблиці 2
Таблиця 2:
ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Кримінальна відповідальність
Матеріальна відповідальність
Адміністративна відповідальність отответственность
Конституційна відповідальність
Цивільно-правова відповідальність
Федеративна відповідальність
Дисциплінарна відповідальність
Екологічна відповідальність
Кримінальна відповідальність застосовується за скоєння злочинів, тобто суспільно небезпечних діянь, заборонених нормами кримінального права, основним джерелом яких є Кримінальний кодекс Російської Федерації. Тому кримінальна відповідальність - найбільш суворий вид юридичної відповідальності.
Відповідно до КК РФ (ст. 44) кримінальними покараннями є: штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чину і державних нагород; громадські роботи; виправні роботи; обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; обмеження волі; арешт; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі; смертна кара [19] - виняткова міра покарання, аж до її скасування, як записано у ч. 2 ст. 20 Конституції РФ. Кримінальна відповідальність може бути застосована єдиним державним opганах - судом, який, виносячи обвинувальний вирок, визначає в ньому і міру кримінального покарання.
Наприклад, група циганок протягом місяця дурила довірливих дівчат, пропонуючи їм поворожити, під дією гіпнозу дівчата віддавали циганкам золоті прикраси, пізніше прокинувшись, розуміли, що їх обдурили і зверталися в міліцію. Циганки зібрали з потерпілих золоті прикраси на суму 50 000 рублів. Циганкам загрожує позбавлення волі за ст. 159 КК РФ Шахрайство, тобто розкрадання чужого майна або придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою.
Адміністративна відповідальність має своєю основою склад адміністративного проступку (правопорушення). Основним джерелом норм адміністративного права, в санкціях яких передбачаються заходи державного впливу, що застосовуються до осіб, винних у вчиненні адміністративних проступків, є Кодекс України про адміністративні правопорушення.
До видів адміністративних покарань належать: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, конфіскація певних предметів, тимчасове позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання, права на експлуатацію радіоелектронних засобів або високочастотних пристроїв), виправні роботи, адміністративний арешт, адміністративне видворення за межі Російської Федерації іноземного громадянина або особи без громадянства. [20]
Наприклад, продавець магазину непродовольчих товарів запевнив покупця Сидорова В.О. в тому, що парасолька, який Сидоров В.А. вирішив придбати - міцний і якісний, хоча насправді парасолька була з браком. Продавець ввів в оману Сидорова щодо споживчих властивостей, якості товару і підлягає адміністративної відповідальності за ст. 14.7 КоАП РФ «Обман споживачів».
Цивільно-правова відповідальність настає за порушення зобов'язань, що випливають з договору, а також за заподіяння майнового позадоговірного збитку. Цей вид відповідальності часто виражається в застосуванні так званих правовосстановітельние санкцій, які передбачають відшкодування завданої майнової шкоди, наприклад, завданої джерелом підвищеної небезпеки, причому в цьому випадку, як виняток із загального правила, відповідальність настає навіть за відсутності вини власника цього джерела (наприклад, автомобіля) . Законом передбачається і такий захід, як відновлення порушеного права, а також можливість стягнення з винного в порушенні договірних зобов'язань неустойки у вигляді штрафу або пені (наприклад, при порушенні строків внесення квартплати).
Наприклад, Кузнєцов Р.О. без поважних причин не справляв оплату житлово-комунальних послуг протягом декількох місяців, йому була нарахована пеня в розмірі 1% на місяць.
Дисциплінарна відповідальність застосовується за здійснення дисциплінарної провини - винна і протиправну поведінку особи, яка допустила порушення трудової, службової, військової дисципліни. На відміну від адміністративної відповідальності вона накладається посадовою особою, якій правопорушник підпорядкований по службі. Заходами дисциплінарного стягнення є зауваження, догана, сувора догана, тимчасове переведення на нижчеоплачувану роботу та звільнення за відповідних підставах. Відповідальність за скоєні дисциплінарні проступки визначається нормами трудового права.
Наприклад, Іванова Г.П. протягом п'яти днів не з'являлася на роботу без поважної причини. Згідно зі ст. 192 Трудового кодексу роботодавець Іванової Г.П. має право за вчинення дисциплінарного проступку застосувати такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана, звільнення з відповідних підстав.
Таким чином, з усього вищесказаного слід зробити висновок, що, виділяючи в теорії права різні види юридичної відповідальності, юристи-теоретики також порівнюють ці види відповідальності з різнорідними правопорушеннями: злочинами і провинами.
3.2 Матеріальна, конституційна, федеративна, екологічна відповідальність за російським законодавством
В особливий вид виділяється матеріальна відповідальність робітників і службовців, яка застосовується у разі, якщо вони заподіяли шкоду підприємству, організації, установі при виконанні своїх трудових обов'язків. Відшкодування шкоди не розглядається як дисциплінарного стягнення і може застосовуватися поряд з ним. Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну державі, настає за наявності реального (прямого) шкоди; прямого причинного зв'язку між провиною і шкідливими наслідками (збитком); провини правопорушника у завданні шкоди; якщо винні дії не є злочином. Матеріальна відповідальність настає в адміністративному порядку, або за рішенням суду. Матеріальна відповідальність настає у разі нанесення збитку під час роботи організації, з якою працівник перебуває у трудових відносинах.
Згідно зі ст. 277 ТК РФ керівник організації несе повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду, заподіяну організації. При цьому збитки, які підлягають відшкодуванню, обчислюються відповідно до цивільного законодавства. Відповідно до п. 2 ст. 15 ГК РФ під збитками розуміються витрати, які особа, чиє право порушене, зробило або повинне буде зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна (реальний збиток), а також неодержані доходи, які ця особа одержала б при звичайних умовах цивільного обороту , якби її право не було порушене (упущена вигода) [21].
Наприклад, службовець Петров П.П. при виконанні службових обов'язків, заподіяв шкоду установі, в якій він працював. Збиток був завданий з його вини. Матеріальна відповідальність обмежилася певною частиною платні службовця Петрова П.П. та не перевищила повного розміру заподіяної шкоди.
В даний час можна говорити і про інші види юридичної відповідальності.
Конституційна відповідальність - це самостійний вид юридичної відповідальності, коли настання несприятливих наслідків для суб'єктів конституційної відповідальності, закріплених в Конституції та інших джерелах конституційного права, спрямоване насамперед на захист Конституції. Санкції конституційної відповідальності можуть бути різними: заборона займати певні посади, позбавлення державних нагород і почесних звань, відсторонення від посади, позбавлення активного і пасивного виборчого права, відмова у реєстрації громадських об'єднань, інше обмеження прав.
Н.М. Колосова розмежовує конституційну відповідальність і політичну, заявляючи, що політична відповідальність не має риси юридичної відповідальності [22]. Джерелом конституційної відповідальності є Конституція РФ, і ціла серія законів, що становлять масив конституційного законодавства.
Колосова Н.М. пропонує розробити і прийняти Федеральний конституційний закон «Про конституційної відповідальності», в якому були б чітко визначені юридичні підстави для настання несприятливих наслідків конституційної відповідальності, і процедурні питання відмови від посади вищих посадових осіб. [23]
Підставою настання конституційної відповідальності є порушення Конституції РФ, та інших джерел конституційного права. Конституційна відповідальність відрізняється від традиційних видів юридичної відповідальності не тільки підставою її настання, а й суб'єктами відповідальності. Суб'єктами конституційної відповідальності є: держава, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадські об'єднання, депутати і фізичні особи. Характерними рисами, що відрізняють конституційну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності, є наступні положення:
1. Основне призначення конституційної відповідальності - захист Конституції.
2. Всі конституційне законодавство знаходиться в полі конституційної відповідальності. Основне місце в ньому займає Конституція.
3. Багато суб'єктів відповідальності є, перш за все, суб'єктами конституційної відповідальності (держава, громадські об'єднання, органи місцевого самоврядування).
4. Санкції конституційної відповідальності повинні бути закріплені в Конституції або в інших джерелах конституційного права
5. Підставою настання конституційної відповідальності є порушення норм Конституції, які відповідно конкретизуються в конституційному законодавстві.
Наприклад, відставка уряду з волі президента, відповідно до п.2 ст. 117 Конституції РФ. Президент, будучи главою держави, вирішує це питання з урахуванням ситуації, соціально економічної ситуації в країні, розстановкою політичних сил.
Розвиток федеративних відносин у Росії і зумовлені цим процесом проблеми спонукають до розробки в якості самостійного явища механізмів федеративної відповідальності [24].
Федеративна відповідальність - відповідальність суб'єктів федерації, що розуміється в найзагальнішому вигляді, постає як примус до виконання вимог федерального права у правовідносинах, кожна зі сторін яких зобов'язана відповідати за свої вчинки перед іншою стороною. Федеративна відповідальність обумовлюється знаходженням республіки, краю, області, адміністративно-територіального утворення іншого виду в складі федерації.
Суб'єктами даного виду відповідальності виступають: Російська Федерація як федеративна держава, суб'єкти Федерації, федеральні органи державної влади і управління, органи державної влади та управління суб'єктів Федерації, громадські об'єднання, службові особи.
Відповідальність суб'єкта Федерації за порушення федеральної Конституції й федерального законодавства можна визначити як наслідки порушення федеративної дисципліни. Це - відповідальність за неналежне здійснення публічної влади. Відмінною рисою заходів федеративної відповідальності є те, що вона може застосовуватися як за вчинення конституційного правопорушення, так і в тому випадку, коли невиконання суб'єктом Федерації, її органами та посадовими особами своїх обов'язків обумовлюється нездатністю забезпечити стабільність в суб'єкті Федерації, виконати всі федеральні приписи, реалізувати політичний курс на зміцнення державно-правової єдності країни [25]. Федеративна відповідальність зберігає притаманне юридичної відповідальності в цілому виділення двох її видів: позитивної та негативної. Якщо позитивна відповідальність полягає у зобов'язанні суб'єкта здійснювати певні дії, то негативна відповідальність - міра покарання за нездійснення необхідних дій і за порушення законодавства, перш за все федеральної Конституції.
В даний час йде активна розробка принципів і ознак нового виду юридичної відповідальності - екологічної [26]. Однією з підстав виділення екологічної відповідальності як виду юридичної відповідальності є екологічне правопорушення.
Таким чином, в теоретичному плані щодо заходів впливу розрізняють і види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна, конституційна, федеративна, екологічна. Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна визначити, що юридична відповідальність - це встановлені законом заходи впливу на правопорушника, що містять для нього несприятливі наслідки, застосовувані державними органами в порядку, також установленому державою.
Таким чином, з урахуванням галузевого критерію та визначення профілюючих галузей права юридичну відповідальність можна класифікувати на такі види: конституційна, кримінальна, цивільно-правова, адміністративна, дисциплінарна, федеративна, екологічна.

Висновок
При написанні курсової роботи були розглянуті публікації та дослідження сучасних авторів, що стосуються питання юридичної відповідальності. Дослідження ознак, принципів та видів юридичної відповідальності неможливо без вивчення юридичної літератури. Для цього були вивчені праці, що відносяться до поняття юридичної відповідальності.
Підводячи підсумки курсової роботи можна стверджувати, що цілі і завдання, в цілому були досягнуті. І з усього вищесказаного можна зробити ряд висновків.
Незважаючи на те, що в юридичній літературі така різноманітність поглядів на визначення поняття «юридична відповідальність», всі дослідники єдині в одному.
Юридична відповідальність - це можливість настання несприятливих наслідків особистого, майнового та спеціального характеру й самі наслідки, які покладаються державою у встановленій процесуальній формі на порушника права.
Юридична відповідальність завжди пов'язана з державним осудом винних протиправних діянь, які для держави небезпечні й шкідливі і з якими ведеться боротьба через застосування примусових заходів.
Ознаками юридичної відповідальності є: її наступ за вчинення правопорушення, встановлення юридичної відповідальності державою в нормах права, полягає в несприятливих наслідках для особистості правопорушника та його майна, покладається строго визначеними державними органами і посадовими особами в ході правопріменітелей діяльності, здійснюється в процесуальних формах, забезпечена примусовою силою держави.
Загальна мета юридичної відповідальності - захистити права і свободи людини, забезпечити громадський порядок.
У ході дослідження також було розглянуто функції юридичної відповідальності, до них відносяться: каральна, попереджувальна (виховна), право-(компенсаційна), сигналізаційна, превентивна (профілактична) і регулятивна функція.
Принципами юридичної відповідальності є неминучість, законність, справедливість, гуманізм, відповідальність тільки за провину, обгрунтованість, доцільність, індивідуалізація покарання.
Юридична відповідальність, на відміну від інших видів відповідальності (моральної, громадської, сімейної), застосовується лише до тих, хто скоїв правопорушення, тобто порушив норму права, закон.
Говорячи про принципи юридичної відповідальності, варто згадати про види юридичної відповідальності.
Кримінальна, цивільно-правова, дисциплінарна, адміністративна, матеріальна. Розрізняють також конституційну і федеративну відповідальність.
Кримінальна відповідальність застосовується за скоєння злочинів, тобто суспільно небезпечних діянь, заборонених нормами кримінального права, основним джерелом яких є Кримінальний Кодекс Російської Федерації. Тому кримінальна відповідальність - найбільш суворий вид юридичної відповідальності. За законом злочин тягне за собою кримінальне покарання у вигляді штрафу, виправних робіт, позбавлення волі і навіть виняткову міру покарання - смертну кару.
Особливість цивільно-правової відповідальності: полягає в тому, що носить майновий характер, тобто порушник відповідає своїм майном, а не особистістю, відповідальність порушника перед потерпілим - санкції, що накладаються на порушення, як правило, стягуються на користь потерпілого, основна мета цивільно-правової відповідальності: - відновлення майнової сфери потерпілої сторони. Даний вид відповідальності зазвичай виражається у відновленні порушеного права, надання компенсації (найчастіше грошової).
Дисциплінарна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в накладенні дисциплінарного стягнення адміністрацією підприємства на працівника, котрий трудову дисципліну. Також дисциплінарна відповідальність може бути особливою - вона встановлюється спеціальним законодавством для деяких категорій працівників - держслужбовці, судді, прокурори.
Адміністративна відповідальність - вид юридичної відповідальності громадян, посадових і юридично осіб за вчинене ними адміністративне правопорушення.
Матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язки працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству.
Також у роботі були розглянуті інші види юридичної відповідальності - конституційний, федеративний і екологічний.
На підставі вищесказаного можна зробити висновок що, під юридичною відповідальністю розуміється застосування до винної особи, яка допустила протиправну дію, застосування заходів державного примусу, що виражаються в нанесенні правопорушника позбавлення особистого (кримінальна відповідальність), майнового (конфіскація майна) чи організаційного (відмова від посади) характеру .
Таким чином, хоча в законодавстві термін «відповідальність» і вживається в різних аспектах, тим не менше, юридичною відповідальністю в спеціальному, правовому сенсі можна вважати тільки відповідальність за скоєні протиправні діяння.
І ще один момент. Згідно з чинним російським законодавством, реалізація юридичної відповідальності можлива лише в рамках законів, що визначають склади правопорушень і санкції за їх вчинення.

Список використаних джерел та літератури:
Нормативно-правові акти:
1. Конституція Російської Федерації / / Російська газета .- 1993 .- 25 грудня. - С. 9-10
2. Кримінальний кодекс Російської Федерації від 13.06.1996 року № 63-ФЗ (в ред. Від 24.07.2007 року) / / УПС «Консультант Плюс» .- 136 с.
3. Цивільний кодекс Російський Федерації.: Ч. 2 від 26.01.1996 р. № 14-ФЗ (ред. від 24.07.2007 р.) / / УПС «Консультант Плюс» .- 2007 .- 161 с.
4. Кодекс Російської Федерації від адміністративні правопорушення від 30.12.2001 N 195-ФЗ (в ред. Від 24.07.2007 року) / / УПС «Консультант Плюс» .- 2007 .- 243 с.
Монографії, підручники, словники
5. Агеєва, Е.А. Юридична відповідальність у державному управлінні: (соціально-правовий аспект) / Е.А. Агеєва .- Л.: ЛДУ, 1990 - 141 с.
6. Базилєв, Б.Т. Відповідальність у радянському праві / Б.Т. Базилєв .- Красноярськ: Красноярський Ун-т, 1977 .- 72 с.
7. Базилєв, Б.Т. Юридична відповідальність (теоретичні питання) / Б.Т. Базилєв .- Красноярськ: Красноярський Ун-т, 1985 .- 120 с.
8. Великий юридичний словник / під ред. А.Я. Сухарева .- М.: ИНФРА-М .- 2006 .- 858 с.
9. Братусь, С.М. Юридична відповідальність і законність: (Нарис теорії) / С.М. Братусь .- М.: Юрид. Літ., 1976 - 215 с.
10. Венгеров, А.Б. Теорія держави і права: підручник / А.Б. Венгеров-М.: Омега-Л, 2007 .- 607 с.
11. Галаган, І.А. Адміністративна відповідальність в СРСР / І.А. Галаган .- Воронеж: Воронезький університет, 1976 .- 198 с.
12. Державна дисципліна та відповідальність. / Б.І. Кожохін, Л.І. Антонова, Б.В. Дрейшев та ін - Л.: ЛДУ .- 1990 .- 152 с.
13. Денисов, А.І. Загальна теорія правопорушень і відповідальності. / О.І. Денисов - Л., 1983 .- 142 с.
14. Дубінін, Н.П. Генетика, поведінка, відповідальність / Н.П. Дубінін, І.М. Карпець, В.М. Кудрявцев / / - М.: Политиздат .- 1989 .- 351 с.
15. Єгоров, В.С. Теоретичні питання звільнення від кримінальної відповідальності: учеб.-метод. посібник / В.С. Єгоров .- М.: Моск. псіхол.-соц. ін-т .- 2002 .- 279 с.
16. Кудрявцев, В.М. Закон, вчинок, відповідальність / В.М. Кудрявцев / / - М.: Наука .- 1986 .- 448 с.
17. Лейст, О.Е Санкції у радянському праві / О.Е. Лейст .- М.: Госюріздат, 1962 .- 238 с.
18. Лейст, О.Е Санкції відповідальність за радянським праву: (теоретітческіе проблеми) / О.Е. Лейст .- М.: МГУ, 1981 .- 239 с.
19. Малеин, Н.С. Правопорушення: Поняття, причини, відповідальність / Н.С. Малеин. - М.: Юрид. Літ, 1985 .- 192с.
20. Основи держави і права: навчальний посібник / під. ред. О.Е. Кутафіна .- М.: МАУП, 2002 .- 458 с.
21. Піголкін, А.С. Теорія держави і права: підручник / А.С. Піголкін .- М.: Юрайт, 2006 .- 613 с.
22. Юридична енциклопедія / під. ред. М.Ю. Тихомирова .- М.: 2007 .- 972с.
23. Юридичний словник / під. ред. О.М. Азріліяна .- М.: Інститут нової економіки .- 2007 .- 1152 с.
Інші джерела:
24. Барціц, І.М. Федеративна відповідальність: поняття і види / І.М. Барціц / / Журнал російського права .- 1999 .- № 12 .- с.36-47.
25. Гуляєв, А.П. Соціально-політичний аспект презумпції невинності / А.П. Гуляєв / / Радянська держава і право.-1988 .- № 4 .- с. 29-36.
26. Духно, Н. А. Поняття та види юридичної відповідальності / Н.А. Духно, В.І. Івакін / / Держава і право .- 2000 .- № 6 .- с.12-17.
27. Іванов, А.О. Цілі юридичної відповідальності, її функції і принципи / А.А. Іванов / / Держава і право .- 2003 .- № 6 .- с.66-69.
28. Колосова, Н.М. Конституційна відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності / Н. М. Колосова / / Держава і право.-1997 .- № 2 .- с.86-91.
29. Липинський, Д.А. Про систему права і види юридичної відповідальності / Д.А. Липинський / / Правознавство .- 2003 .- № 2 .- с.27-37
30. Липинський, Д.А. Про акти застосування конституційної ответственності. / Д.А. Липинський / / Юридичний світ .- 2006 .- № 7 .- 22-25
31. Липинський, Д.А. Про систему права і види юридичної відповідальності / Д.А. Липинський / / Правознавство .- 2003 .- № 2 .- с.27-37
32. Малеин, Н.С. Невідворотність і індивідуалізація відповідальності / Н.С. Малеин / / Радянська держава й право .- 1982 .- № 11 .- с.50-58
33. Малеин, Н.С. Сучасні проблеми юридичної відповідальності / Н.С. Малеин / / Держава і право .- 1994 .- № 6 .- с.23-32
34. Назаров, Б.Л. Про юридичному аспекті позитивної соціальної відповідальності / Б. Л. Назаров / / Радянська держава й право .- 1981 .- № 10 .- с.29-38
35. Сергєєв, А.А. Проблеми конституційно-правової відповідальності виборних осіб державної влади та місцевого самоврядування / А.А. Сергєєв / / Правознавство .- 2003 .- № 3 .- с. 55-65.
36. Шкарупета, Т. Юридична відповідальність керівника організації / Т. Шкарупета / / Фінансова газета.-2006 .- 31 серпня (№ 35) .- с.12; закінчено. 2006 .- 7 вересня (№ 36) .- с.13


[1] Братусь, С.М. Юридична відповідальність і законність / С.М. Братусь. - М., 1976. С. 4, 85.
[2] Базилєв, Б.Т. Юридична відповідальність / Б.Т. Базилєв. - Красноярськ, 1985. С. 95, 96.
[3] Малеин, Н.С. Правопорушення: Поняття, причини, відповідальність / Н.С. Малеин - М., 1957. С. 130.
[4] Духно, Н.А. Поняття та види юридичної відповідальності. / Н.А. Духно, В.І. Івакін / / Держава і право .- 2000 .- № 6 - С.13
[5] Агєєва, Е.А. Юридична відповідальність у державному управлінні (соціально-правовий аспект). / / Е.А. Агеєва .- Л., 1990. С.13
[6] Галаган, І.А. Адміністративна відповідальність в СРСР / І.А. Галаган. - Воронеж. 1970. С. 134-135:
[7] Базилєв, Б.Т. Юридична відповідальність. Загальнотеоретичний аспект / Б.Т. Базилєв .- Красноярськ, 1985. С. 50.
[8] Єгоров, В.С. Теоретичні питання звільнення від кримінальної відповідальності / В.С. Єгоров .- М., 2002. С. 38-39
[9] Лейст, О.Е. Санкції і відповідальність за радянським праву / О.Е. Лейст .- М., 1981. С. 139
[10] Іванов, А.О. Цілі юридичної відповідальності, її функції і принципи / А.А. Іванов / / Держава і право. № 6 .- 2003 .- с. 67
[11] Іванов, А.О. Цілі юридичної відповідальності, її функції і принципи / А.А. Іванов / / Держава і право .- 2003 .- № 6 .- С. 68
[12] Базилєв, Б.Т. Юридична відповідальність. Загальнотеоретичний аспект / Б.Т. Базилєв .- Красноярськ, 1985. С. 57-59
[13] Дубінін, Н.П. Генетика, поведінка, відповідальність. / Н.П. Дубінін. - М., 1989. С. 289.
[14] Малеин, Н.С. Невідворотність і індивідуалізація відповідальності / Н.С. Малеин / / Радянська держава і право. 1982 .- № 11 (листопад) .- С. 50
[15] Малеин, Н.С. Невідворотність і індивідуалізація відповідальності / Н.С. Малеин / / Радянська держава і право. 1982. - № 11 (листопад) .- С. 56
[16] Конституція Російської Федерації / / Російська газета .- 1993 .- 25 грудня. - С. 9-10
[17] Гуляєв, А.П. Соціально-політичний аспект презумпції невинності / А.П. Гуляєв / / Радянська держава й право .- 1988 .- № 4. С. 29
[18] Базилєв Б. Т. Юридична відповідальність / Б.Т. Базилєв / / Красноярськ. 1985 .- С. 31
[19] Кримінальний кодекс Російської Федерації від 13.06.1996 року № 63-ФЗ (в ред. Від 24.07.2007 року) / / УПС «Консультант Плюс» .- С. 112.
[20] "Кодекс України про адміністративні правопорушення" від 30.12.2001 N 195-ФЗ (прийнятий ГД ФС РФ 20.12.2001) (ред. від 22.06.2007) / / УПС «Консультант плюс» .- С. 51.
[21] Шкарупета, Т. Юридична відповідальність керівника організації / Т. Шкарупета / / Фінансова газета .- 2006 .- № 36 (7 вересня). - С.13
[22] Колосова, Н.М. Конституційна відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності / Н.М. Колосова / / Держава і право .- 1997 .- № 2 .- С. 86
[23] Колосова, Н.М. Конституційна відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності / Н.М. Колосова / / Держава і право .- 1997 .- № 2 .- С. 87
[24] Барціц, І.М. Федеративна відповідальність: поняття і види / І.М. Барціц / / Журнал російського права .- 1999 .- № 12. - С.36
[25] Барціц, І.М. Федеративна відповідальність: поняття і види / І.М. Барціц / / Журнал російського права .- 1999. - № 12 - С. 37
[26] Духно, Н.А. Поняття та види юридичної відповідальності / Н.А. Духно, В.І. Івакін / / Держава і право .- 2000 .- № 6 - С. 14
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова
160.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Юридична відповідальність 3
Юридична відповідальність 2
Юридична відповідальність 5
Юридична відповідальність 4
Юридична відповідальність 8
Юридична відповідальність 7
Юридична відповідальність 10
Юридична відповідальність 6
Юридична відповідальність 9
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru