Шляхи підвищення врожайності озимої тритикале

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Федеральне агентство з освіти
ГОУВПО «Марійського державного університету»
Аграрно-технологічний інститут
Кафедра рослинництва
Курсова робота
Шляхи підвищення врожайності озимої тритикале
Виконала: студентка групи АГ-41 АТІ
Ваганова Світлана В'ячеславівна
Йошкар-Ола, 2010

Зміст
Введення
1. Короткі відомості про господарство
2. Грунтово-кліматичні умови
3. Біологічні особливості культури
3.1 Вимоги до факторів зовнішнього середовища
3.2 Основні особливості росту та розвитку за вегетаційний період
3.3 Господарсько-біологічна характеристика сорту
4. Особливості технологічних прийомів отримання високих врожаїв озимої тритикале
4.1 Попередник
4.2 Обробка грунту
4.3 Добрива
4.4 Підготовка насіння і посів
4.5 Система догляду за посівами
4.6 Збирання врожаю
4.7 Складання технологічної карти обробітку озимого тритикале
5. Післязбиральна обробка врожаю, підготовка до зберігання, режим зберігання
5.1 Умови зберігання якості зерна в післязбиральний період
5.2 Режим зберігання
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Основою сільськогосподарського виробництва є зернове господарство, від успішного розвитку якого залежить забезпечення все зростаючих потреб населення в продуктах харчування і тваринництва в повноцінних концентрованих кормах.
Важливу роль у збільшенні виробництва зерна і підвищення його якості відіграє селекція. Удосконалення зернових культур методами селекції дозволило створити нові високопродуктивні сорти та гібриди, здатні в різноманітних грунтово-кліматичних умовах давати високі і стабільні врожаї.
Одним з таких найбільших досягнень селекції є створення тритикале - нового виду сільськогосподарського злаку зернового та кормового призначення, що має ряд видатних властивостей. Тритикале - перша зернова культура, створена людиною, яка отримана при схрещуванні пшениці (Triticum) з житом (Secale). Шляхом об'єднання хромосомних комплексів двох різних ботанічних родів, людині вдалося вперше за історію землеробства синтезувати нову сільськогосподарську культуру. Тритикале - пшенично-житній гібрид, відноситься до амфидиплоидов. Відрізняється великою потенційно можливим урожаєм, містить більше білка і незамінних амінокислот (лізин, триптофан), що визначає її харчові та кормові гідності. Вміст білка в тритикале на 1-1,5% вище, ніж у пшениці, і на 3-4% вище, ніж у жита, клейковини таке ж, як у пшениці, або на 2-4% більше, але якість її нижче [ 13].
В останні роки тритикале привертає до себе особливу увагу у зв'язку з тим, що по ряду таких найважливіших показників, як урожайність, живильна цінність продукту і інші, ця культура здатна в багатьох сільськогосподарських районах світу перевершувати обох батьків, а по стійкості до несприятливих грунтово-кліматичних умов і до найбільш небезпечним хворобам, перевершуючи пшеницю, вона не поступається жита.
Основне використання тритикале - це на корм для сільськогосподарських тварин. Використовуються зелена маса і зерно, яке зазвичай йде на приготування комбікормів. Зерно також використовується в кондитерській промисловості, пивоварінні, спиртової промисловості, хлібопеченні. Однак борошно тритикале за своїми властивостями сильно відрізняється від борошна початкових видів і тому вимагає розробки інших технологій для випічки хліба і хлібобулочних виробів.
Незважаючи на свою молодість филогенетическую, тритикале вже починає тіснити інші культури в структурі посівних площ. Світовим лідером по вирощуванню тритикале є Польща, де під неї відводять 840 тис. га, або 9,6% всіх посівів зернових. Середня врожайність тритикале (на зерно) в Польщі - 30 ц / га, тут планують розширення її площ до 1,2 млн га. Серед країн СНД перше місце за площами тритикале займає Беларусcія (більше 350 тис. га, або 15 - 17% посівної площі). У Росії під урожай 2005 р . тритикале була посіяна також на площі близько 100 тис. га. Найбільші її площі зосереджені в Білгородській, Воронезькій, Волгоградській, Ростовській областях, а також в Краснодарському та Ставропольському краях, Північному Кавказі. У перспективі тритикале має займати не менше 10% у структурі зернового клину в південних місцевостях і до 15% - у більш північних регіонах. При дотриманні технологій обробітку тритикале дає високі врожаї зерна до 40 ц / га, зеленої маси 400-550 ц / га.

1. Короткі відомості про господарство
РАСГН МарНІІСХ розташоване в центральній частині медведєвського району Республіки Марій Ел. У господарстві налічується 21 населений пункт. Селище Руем знаходиться в центрі землекористування і є господарським центром. Поруч проходить шосейна дорога республіканського значення, яка зв'язує селище виробничими об'єктами. МарНІІСХ спеціалізується на виробництві і реалізації насіння вищих репродукцій, картоплі, саджанців ягідних культур. Така спеціалізація забезпечує економічну стабільність і конкурентоспроможність господарства.
Таблиця 1 - Розміри і структура земельних угідь РАСГН МарНІІСХ
Угіддя
Роки
2007
2008
2009
площ.,
га
у%
до всієї
зем. пл.
у%
до площ.
с.-г.
догоду.
площ.,
га
у%
до всієї
зем. пл.
у%
до площ.
с.-г.
догоду.
площ.,
га
у%
до всієї
зем. пл.
у%
до площ.
с.-г.
догоду.
Загальна
зем.
площ.
6764
100
6764
100
6764
100
в т. ч.
с.-г.
угідь:
5571
82,36
100
5571
82,36
100
5571
82,36
100
ріллі
3790
56,03
68,03
3790
56,03
68,03
3790
56,03
68,03
сінокоси
1530
22,62
27,46
1530
22,62
27,46
1530
22,62
27,46
пасовища
251
3,71
4,51
251
3,71
4,51
251
3,71
4,51
мн. насадження
15
0,22
0,27
15
0,22
0,27
15
0,22
0,27
лісу
809
11,96
14,52
809
11,96
14,52
809
11,96
14,52
інші
180
2,66
3,23
180
2,66
3,23
180
2,66
3,23

З таблиці 1 додатка видно, що сільськогосподарська освоєність земель досить висока - 82,36%.
На основі наявності орних земель, раціонального їх використання, найбільш продуктивного використання сільськогосподарської техніки, поліпшення організації праці в РАСГН МарНІІСХ є наступні сівозміни:
Сівозміна польовий № 1
Загальна площа 1910 га
Середній розмір поля 191 га
№ п-п
Чергування культур
№ п-п
Чергування культур
1.
Горох / овес
6.
Озиме жито
2.
Озимої тритикале
7.
Льон
3.
Овес + конюшина
8.
Ячмінь
4.
Конюшина 1 Г.П
9.
Озима пшениця
5.
Конюшина 2 Г.П
10.
Овес
Сівозміна польовий № 2
Загальна площа 1890 га
Середній розмір поля 189 га
№ п-п
Чергування культур
№ п-п
Чергування культур
1.
Пар чистий
6.
Конюшина 1 Г.П
2.
Озиме жито
7.
Конюшина 2 Г.П
3.
Картопля
8.
Озима пшениця
4.
Ячмінь
9.
Картопля, горох
5.
Озиме жито на зел.корм + конюшина
10.
Ярова пшениця
Тритикале менш вимоглива до попередника, ніж озима пшениця. Кращими попередниками вважаються чистий пар, рання картопля, зернобобові культури, однорічні трави. У чистому пару може оброблятися і після зернових, так як значно менше дивується кореневими гнилями. При інтенсивному вирощуванні озимого тритикале для одержання найбільш повного врожаю з високою якістю, його необхідно розміщувати після чистого пара (найбільш вологозабезпеченість попередника в зоні з недостатнім зволоженням).
Тому нижче наводиться вводиться сівозміну:
№ п-п
Чергування культур
№ п-п
Чергування культур
1.
Пар чистий
6.
Озима пшениця
2.
Озимої тритикале
7.
Льон
3.
Ячмінь + конюшина
8.
Картопля
4.
Конюшина 1 Г.П
9.
Озиме жито
5.
Конюшина 2 Г.П
10.
Овес
Як видно розроблений мною сівозміну, агрономічно вигідніше, вплив кожної попередньої культури найкраще, в ньому кілька культур з різними строками сівби, збирання, обробки грунту, що дозволяє господарству рівномірно і вчасно, з кращою якістю виконувати всі сільськогосподарські роботи і значить він ефективніший.

Таблиця 2 - Врожайність сільськогосподарських культур МарНІІСХ
Культура
Урожайність, ц / га
Середня врожайність за останні 3 роки, ц / га
Проектована врожайність на рік освоєння сівозміни, ц / га
2007 р
2008 р
2009 р
1. Зернові та зернобобові - всього
19,9
18,8
28,1
22,3
22,0
озиме жито
24,7
30,9
33,4
29,7
28,0
озима пшениця
16,0
17,6
38,4
24,0
23,0
озимого тритикале
20,4
24,3
35,9
26,9
30,0
яра пшениця
24,9
16,9
27,2
23,0
22,0
Ячмінь
12,9
15,3
25,6
17,9
17,0
Овес
27,9
15,4
20,7
21,3
21,0
Горох
12,2
11,5
15,7
13,1
13,0
2. Льон-довгунець
3,5
1,0
2,8
2,4
2,1
3. Картопля
137,6
156,3
165,5
153,1
150,0
4. Однорічні трави:
на зелений корм, сінаж, трав'яне борошно та для одержання гранул і брикетів
66,62
66,62
154,07
95,77
95,00
5. Багаторічні трави:
на зелений масу
48,9
93,3
206
116,1
115,0
на насіння
0,72
0,83
1,2
0,90
0,85

Таблиця 3 - Структура посівних площ МарНІІСХ
Культури
2009р.
При освоєнні системи
площа, га
у%
площа, га
у%
Зернові - всього
1996,5
52,7
1805,5
47,6
в тому числі: озимі з них озиме жито
380
10,0
380
10,0
озима пшениця
380
10,0
380
10,0
озимого тритикале
191
5,0
191
5,0
ярові зернові та зернобобові - всього
1045,5
27,6
854,5
22,5
ярові зернові - всього
951
25,1
760
20,1
яра пшениця
189
4,9
189
4,9
Ячмінь
380
10,0
189
4,9
Овес
191
5,0
191
5,0
Горох
94,5
2,5
94,5
2,5
овес + конюшина
191
5,0
-
-
ячмінь + конюшина
-
-
191
5,0
Льон
191
5,0
191
5,0
озиме жито на зел.корм
189
4,9
189
4,9
Картопля
283,5
7,5
474,5
12,5
багаторічні трави - всього
760
20,1
760
20,1
зайнятий пар (горох / овес)
191
5,0
-
-
чистий пар
189
4,9
380
10,0
рілля - всього
3790
100
3790
100
З таблиці 2 видно, що врожайність сільськогосподарських культур хороша, таблиця 3 - показує попередній проект посівних площ. При розрахунку попередньої структури посівних площ враховується можливість організації повторних і пожнивних посівів. Більш того, вона розраховується на задоволення мінімальних потреб господарства в продукції рослинництва. Тому подальша структура посівних площ коригується з урахуванням місцевих умов та економічної ефективності виробництва окремих сільськогосподарських культур. З даної таблиці видно, що площа посівів у 2009 році склала 3790 га, зернові культури займають 1996,5 га, багаторічні трави -760 га.

2. Грунтово-кліматичні умови
Рельєф території землекористування представляє собою піднесену слабо хвилясту рівнину з частими мезо-та мікропоніженіямі і підвищеннями, розчленовану мережею неглибоких звивистих ярів і балок з безліччю дрібних розгалужень, що йдуть у різних напрямках.
Територія землекористування схильна водної ерозії під дією талих вод. На твердих землях найчастіше спостерігається струменистий розмив. Відзначаються досить сильні розмиви по борознах при оранці вздовж схилу і по узбіччях доріг.
Спільний вплив рельєфу та інших факторів грунтоутворення зумовило формування на території землекористування дерново-підзолистих грунтів. Найбільше поширення мають дерново-підзолисті мало і середньосуглинкові - 79%.
ПАСПОРТ ПОЛЯ
Район - Медведівський
Господарство-МарНІІСХ
Рік обстеження - 2008
Сівозміна - плодосменной; поле № 1
Площа - 191 га
Грунти - дерновопідзолистих
Гранулометричний склад - середньосуглинисті
Орний шар - 20-25 см
Попередник - чистий пар
Оброблювана культура - тритикале

Таблиця 4 - Характеристика грунтів МарНІІСХ
Тип грунту
Площа, га
Гранулометричний склад
Глибина орного шару, см
Зміст
рН сольової витяжки
N мг на 100г
Р 2 О 5, мг на 100г
К 2 О, мг на 100г
гумусу, у%
Дерново-підзолистий
3893,41
середньосуглинисті
20-25
5,0-6,9
15,3-20,0
12,1-15,0
до 1,6
6,5-7
З таблиці 4 видно, потужність орного горизонту А п становить 20 - 25 см. Із кожним роком в міру окультурення полів у грунті зростає вміст доступних для рослин форм поживних речовин, поліпшується структура та фізичні властивості грунтів. Господарство розташоване на території центрального агрокліматичного району. Клімат тут помірно теплий. Середня річна температура повітря зазвичай буває близько 2,1 є-2.3є С. Опадів за рік випадає 470-550 мм, а за вегетаційний період - близько 384 мм. Гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період дорівнює 1,2.
Таблиця 5 - Середньомісячна сума опадів і температура повітря по середньобагаторічний даними Медведівський метеостанції
Показники
Місяці
Середньорічна температура, сума опадів
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Середньомісячна температура, о С
-13,2
-13,3
-6,8
-3,2
11,5
16,5
19
17,2
10,5
3,6
-3,7
-16,2
2,2
Сума опадів, мм
22
21
25
33
46
52
64
55
53
50
28
24
473

Стійкий перехід температури повітря через 0? З спостерігається навесні близько 5-7 квітня, а восени - 28-29 жовтня, тобто теплий період року (з температурою вище 0?) Триває у звичайні роки близько 205 днів. Вегетація рослин починається з переходом середньої добової температури повітря через 5є, що буває в даному районі близько 20-22 квітня. До кінця квітня грунт повністю відтає і прогрівається. Польові роботи, як правило, розгортаються в останніх числах квітня - початку травня. Вегетаційний період триває тут в середньому 170 днів (до 8 - 10 жовтня). Суми позитивних температур повітря (вище 10єС) складають 2100є. Навесні і восени нерідко виникають небезпечні для сільськогосподарських культур заморозки. Найбільш ймовірна дата останнього весняного заморозку припадає на 10 - 12 травня, а в окремі роки заморозки можуть бути ще і в першій декаді червня. Перший осінній заморозок найчастіше буває близько 20 - 25 вересня. Період без заморозків триває протягом 130 - 135 днів, що цілком забезпечує нормальні умови дозрівання оброблюваних в господарстві культур. У найбільш холодний період зими (2-а половина січня) в звичайні роки сніговий покрив досягає висоти 30 - 40 см, що цілком достатньо для нормальної перезимівлі озимих культур [1]. Видно, що кліматичні умови сприятливі для отримання стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Умови району розташування господарства в основному не перешкоджають обробленню районованих сільськогосподарських культур. У кліматичному відношенні район характеризується, як менш забезпечений теплом з нерівномірним, але в цілому достатнім зволоженням. Кліматичні умови території господарства в більшості років сприятливі для обробітку зернових, зернобобових культур, льону, багаторічних бобових і зернових трав та ін культур.

Таблиця 6 - Фітосанітарний стан
Засміченість
Хвороби
Шкідники
Види бур'янів
чисельність на 1м 2
Найменування
поширеність,%
Ступінь зараженості,%
найменування
чисельність, шт / м 2
до 5
5-15
15-50
50-100
редька дика
ромашка неп.
ярутка польова
мітлиця звичайна
+
+
+
+
бура іржа
септоспоріоз гельмінтоспоріоз
слабка
слабка
слабка
5
6
3
смугасті хлібні блішки довгоносики
шведська муха
попелиця
20
15
25
10
Фітосанітарний стан полів не викликає побоювань, оскільки карантинних бур'янів у господарстві не зустрічається, а решта зустрічаються в допустимих межах. Шкідники також зустрічаються в середній мірі, лише шведська муха - найвищою мірою. За зібраними даними видно, що основним чинником, що вивчається культура в даних агрометеорологічних умовах дає стійкі врожаї, хоча вони і невеликі. Для збільшення врожайності необхідно враховувати ці умови і складати технологію обробітку таким чином, щоб знизити негативний вплив зовнішніх факторів. Обмежуючим фактором урожайності служить перезимівля озимого тритикале. Тому важливо прийняти всі заходи для кращого збереження рослин до весни - правильно підібрати попередника, термін посіву, снігозатримання і т.д. Лімітуючі фактори в республіці Марій Ел наступні: волога, температура. Строки сівби культур підбирають таким чином, щоб культури максимально використовували накопичену протягом зими вологу, і до періоду травнево-червневої засухи вже сформували розвинену кореневу систему, а потім, в липні ефективно використовували вологу дощів.

3. Біологічні особливості культури
Тритикале має мочковатую кореневу систему. Коріння розподілені головним чином у верхньому шарі грунту, однак можуть проникати на глибину до 100 - 150 см, а при сприятливих умовах і нижче. Стебло порожнисте, з 5 - 6 міжвузлями, висота досягає 1,5 - 2 м. Листя - лінійні. Між піхвою і листовою пластинкою знаходяться перетинчастий язичок і вушка. Суцвіття - складний колос, плід - зернівка, 1 колосок на уступі стрижня колоса, колосові луски у формі вузької човники з кілем і зубцем, квіток у колоску - 3-5, зерен в колоску 2-3, зовнішня квіткова плівка - шкіряста гладка зі слабко вираженим кілем і остю, ості кріпляться до зовнішньої квіткової плівці. Зерна тритикале - без плівок (голі), подовженої форми, є борозенка і чубок, забарвлення - червона [19].
3.1 Вимоги до факторів зовнішнього середовища
Кожна оброблювана в сільському господарстві культура має свої індивідуальні біологічні особливості, які необхідно враховувати в системі агротехніки.
Вимоги до тепла. Оптимальною температурою проростання насіння 20 ° С, мінімальна 5 ° С і максимальна 35 ° С. Сходи з'являються на 5-7 день після посіву. Критична температура в зоні вузла кущення до 18-20 ° С. У зимово-весняний період тритикале менш чутлива до низьких температур, ніж озима пшениця. Тритикале у великій мірі кущиться восени і продовжує навесні, це самозапильних рослина, але не виключено і перехресне запилення. Дозрівання наступає на 3-5 днів пізніше, ніж озимої пшениці. Період вегетації триває 250-325 днів [14].
Вимоги до вологи. Для набухання і проростання насіння тритикале споживає 50-60% води від маси сухого насіння. Найбільша продуктивність при вологості грунту 65-75% найменшої вологоємкості. Максимальна потреба у волозі припадає на період інтенсивного росту - у фазу виходу в трубку, у період формування та наливу зерна.
Вимоги до грунту. Менш вибаглива до грунту, ніж озима пшениця, виростає на дерново-підзолистих, сірих, лісових, легких суглинках і супіщаних грунтах. Кращі грунти - чорноземи і менш придатні заболочені та засолені. Реакція грунту повинна бути нейтральною або слабокислою (рН 5,5-7). Вимоги до світла. Тритикале, як озима пшениця і жито відноситься до рослин довгого дня і необхідний оптимальний світловий режим для синтезу складних органічних речовин, для забезпечення механізму кореневого живлення, для пересування продуктів фотосинтезу, для вдосконалення ростових процесів. Дані, отримані в результаті досліджень, показали, що починаючи з періоду відновлення весняної вегетації і до закінчення фази виходу в трубку площа листкової поверхні озимих культур інтенсивно наростає. Після фази колосіння за рахунок відмирання листя відбувається зменшення фотосинтезуючої поверхні [14]. Вимоги до елементів живлення залежать від вмісту їх у грунті, біологічних особливостей сорту тритикале, зони зростання, грунтової різниці, попередника та періоду зростання. З урахуванням вмісту азоту, фосфору і калію в грунті і потреби рослин у цих елементах розраховують норми внесення добрив під запланований урожай. (Таблиця 8)
3.2 Основні особливості росту та розвитку за вегетаційний період
Проростання насіння. У цей період необхідні вода, тепло, повітря. Активізується діяльність ферментів, насіння набухають. Низька температура і зайва вологість призводять до загибелі молодих проростків, а при меншій вологості вони краще переносять заморозки.
Фаза сходів у залежності від температури протікає від кількох днів до двох тижнів. I етап органогенезу - диференціація і зростання зародкових органів. Спочатку на поверхні грунту у вигляді шильце з'являється стеблової втечу, він покритий прозорим чехликом - колеоптиле. Перший лист закінчує свій розвиток через 6-14 днів після сходів. Одночасно із зростанням листя розвивається і коренева система; елемент продуктивності - число рослин на площі. Кущіння - поява нових пагонів в результаті підземного розгалуження стебла, вузол, де протікає цей процес - вузол кущіння. На II етапі відбувається зростання і диференціація конуса росту, закладка вузлів і міжвузлів; елемент продуктивності - габітус рослини (висота, число листя). Починає розвиватися вторинна коренева система, вона розвивається з вузла кущіння і розташовується в основному в поверхневому шарі. Фазі кущіння рослин відповідає III етап органогенезу, відбувається подовження верхньої та диференціація нижній частині конуса росту, закладка зародкового колоса і колосових горбків; елемент продуктивності - число члеників колосового стрижня, колосків у колосі. При пізніх термінах і теплої весни рослини озимого тритикале швидко переходять до IV етапу, на якому формуються колосові горбки. Воно припадає на ранню весну, коли температура повітря низька і формування колосових горбків затримується, потепління може прискорити темпи органообразовательних процесів на цьому етапі; елемент продуктивності - число квіток у колосках.
Період виходу в трубку (V). Початок виходу в трубку - коли міжвузля підніметься на 5 см над поверхнею грунту і його можна прощупати. Припиняється утворення бічних пагонів, відбувається закладка й формування органів квітки, зростання самого суцвіття, інтеркалярний зростання міжвузля стебла (V). Проводять обробку препаратом "Тур". В умовах довгого дня і при достатньому азотному живленні. V етап відбувається порівняно швидко; елемент продуктивності - число квіток у колоску.
На VI формуються суцвіття і квітки (мікро-і макроспорогенез); елемент продуктивності - фертильність квіток. VII - зростання покривних органів, члеників колосового стрижня; елемент продуктивності - фертильність квіток
Колосіння або викидання. (VIII) - Завершується формування всіх органів суцвіття і квітки. У кінці попереднього етапу і початку цього можлива підживлення азотом. З'являється прапоровим лист. У цей час проводять обробку від шкідників і хвороб.
IX - цвітіння, запліднення, утворення зиготи. Етап відповідає фазі цвітіння. Елемент продуктивності - озерненості колоса. Тритикале - самозапильних рослина, тому пильовики дозрівають ще в закритому квітці.
Дозрівання, в якому виділяють молочну, воскову і повну стиглість. X етап - формування і зростання зернівки, елемент продуктивності - величина зернівки. XI - Дозрівання до молочної стиглості, накопичення поживних речовин, елемент продуктивності - маса зернівки, маса тисячі насінин. XII - перетворення поживних речовин у запасні, дозрівання насіння. Елемент продуктивності - маса тисячі насінин. Під час дозрівання поступово знижується вологість зерна, накопичуються сухі речовини. При нестачі вологи і високої температури в цей час зерно стає щуплим. Якщо в період наливу буде заморозок, то зерно вийде з низькими посівними і технологічними якостями (морозобойное) [19].
3.3 Господарсько-біологічна характеристика сорту
Удосконалення селекції дозволило створити нові високопродуктивні сорти та гібриди тритикале, здатні в різноманітних грунтово-кліматичних умовах давати високі і стабільні врожаї. Впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гібридів - важлива ланка в підвищенні врожайності тритикале.
За даними сортовипробувальних ділянок, в каталог сортів озимої тритикале рекомендованих до використання у виробництво в Республіці Марій Ел з 2010 року включено 2 сорти: Віктор і Зимогір'я [7].
З урахуванням усіх даних по господарству, з біології культури, з клімату та інших факторів середовища, пропоную запровадити у виробництво сорт Віктор.
Віктор включений до Реєстру в Республіки Марій Ел в 1994 р., а Зимогір'я з 2009р. Сорт Віктор добре зарекомендував себе на сортовипробувальних дільницях. Висота рослини - 105-113 см. Форма куща проміжна. Колос - веретеновидной, середньої довжини, щільний. Забарвлення колоса та остюків - біла. Зерно - полуудліненное, велике, червоне. Маса 1000 зерен - 45-54 г [17].
Таблиця 7 - Характеристика сорти озимого тритикале Віктор
Показники
Сортові якості
Потенційна врожайність, т / га
3,0-4,5
Врожайність на сортодільницях, т / га
2,5-4,0
Довжина вегетаційного періоду, дн.
298-321
Посухостійкість
середня
Зимостійкість
середня
Стійкість до хвороб
до курною головне - середня,
до бурої іржі - вище середньої
до септоріозу, гельмінтоспоріозу та борошнистої роси - середня
Стійкість до шкідників
середня
Стійкість до вилягання
вище середньої
Для написання курсової роботи обрано сорт Віктор, він районований в республіці Марій Ел і характеризується гарними технологічними якостями.

4. Особливості технологічних прийомів отримання високих врожаїв озимого тритикале
Основний шлях нарощування виробництва зерна - повсюдне підвищення врожайності зернових культур шляхом інтенсифікації всіх процесів обробітку, збирання, зберігання та насінництва, раціонального використання органічних і мінеральних добрив, впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гібридів на основі новітніх досягнень сільськогосподарської науки [5]. З урахуванням, наявних даних по господарству та запланованої врожайності, біології культур, клімату і факторів середовища можна запропонувати наступну систему заходів щодо підвищення врожайності тритикале: вибір сорту, найкращі попередники, застосування високоефективних добрив і науково-обгрунтованих доз добрив, застосування широкозахватної, швидкісний, комбінованої техніки, впровадження перспективної ресурсозберігаючої технології обробітку с.-х. культур, інтегрований захист рослин, застосування високоефективних препаратів, організація збирання і зниження втрат.
4.1 Попередник
Тритикале менш вимоглива до попередника, ніж озима пшениця. Кращими попередниками вважаються чистий пар, рання картопля, зернобобові культури, однорічні трави. У чистому пару може оброблятися і після зернових, так як значно менше дивується кореневими гнилями. При інтенсивному вирощуванні озимого тритикале для одержання найбільш повного врожаю з високою якістю, його необхідно розміщувати після чистого пара (найбільш вологозабезпеченість попередника в зоні з недостатнім зволоженням). Це пояснюється біологічними особливостями культури, кліматичними умовами господарства і тим, що поле після чистого пара найменш засмічено бур'янами, не містить шкідливі патогенні і організми. І поле до посіву озимого тритикале після чистого пара можна підготувати за короткий термін і з мінімальними затратамі.ьГустота продуктивного стеблястоя тритикале, розміщеного по чистому пару достовірно вище 322-386 шт / м 2, у порівнянні, наприклад, по вико / вівсу - 230 - 280 шт / м 2 [12]. Таким чином, в умовах нашої республіки найбільш прийнятний попередник для озимої тритикале - чистий пар, який забезпечує найкращі умови її перезимівлі, в більшості випадків виключає застосування гербіциду і дозволяє отримувати стабільний урожай зерна на рівні 2,5 т / га.
4.2 Обробка грунту
Правильна обробка грунту займає важливе місце в обробітку сільськогосподарських культур. Її роль полягає в накопиченні і збереженні запасів продуктивної вологи, у створенні оптимального стану орного шару грунту, її окультурення і боротьби із засміченістю полів [4]. Обробка ефективна лише тоді, коли її проводять з урахуванням властивостей грунту (ГМС), її фізичної стиглості, кліматичних умов, попередника, ступеня забур'яненості полів. Також обробка включає закладення в грунт рослинних залишків, добрив, збереження стерні на поверхні поля, створення умов для посіву і проростання насіння культурних рослин. Дотримуючись, всі ці параметри мною запропонована наступна система обробітку грунту, спрямована на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин з мінімальними енергетичними, матеріальними і трудовими витратами. При розробці системи обробки грунту, використовували енергозберігаючі агрегати, мінімалізацію обробки грунту, що дозволяє скоротити витрати на виробництво і обробіток озимого тритикале. Що стосується обробки чистих парів, то тут треба прагнути до максимального скорочення кратності обробок у результаті їх поєднання, а також більш якісного проведення окремих операцій. Будь-який вид глибокої обробки повинен бути завершений не пізніше, ніж за півтора місяці до посіву тритикале. Перед оранкою вносити органічні добрива з допомогою РОУ-6 і мінеральні добрива розкидачі РМГ-4, МВУ-5 або МПВ-8. Оранку можна проводити плугами загального призначення. У зимовий період проводять снігозатримання СВУ-2, 6. Навесні проводять закриття вологи боронами БЗТС-1 або БЗСС-1 і передпосівну культивацію на глибину загортання насіння культиватором КПС-4 або обробляють комбінованим агрегатом РВК-3, 6, що є більш актуальним останнім часом. На запливаючих важких грунтах глибина розпушування повинна бути 10-12 см, На сільноуплотненних грунтах більш ефективно глибоке безотвальное розпушування. У суху погоду перед посівом грунт накочують, що створює можливість насінню більш рівномірно розподілитися в грунті. На чистих від бур'янів полях посів суміщають з передпосівної обробкою, використовуючи сівалки - культиватори СЗС-2, 1. Перед посівом озимих зернових часто проводять глибоку оранку. Це невиправдано, тому що подальша підготовка грунту і обробка посівів буде вимагати великих витрат. Якщо є доступ повітря до нижніх шарів і немає ущільнень, навіть на важких грунтах раціональніше проводити не глибоку оранку і підготувати насіннєве ложе з допомогою культиваторів КПС-4, КШН-6А або культиватори стерньові комбіновані КСН-3, КСН-4, які ідеально пристосовані для обробки парових полів і стерні під осінню сівбу. Перевага КСН-3, КСН-4: безполицевий обробіток грунту з одночасним розпушуванням, підрізанням бур'янів і закладенням рослинних залишків з вирівнюванням і під поверхневим ущільненням за один прохід.
Перед посівом озимого тритикале проводять обробку грунту на глибину 8-10 см, забезпечуючи ретельне очищення від бур'янів, вирівнюють і ущільнюють її. Якщо між оранкою і посівом розрив часу був значним, то при слабкому засміченні поле обробляють середніми зубовими боронами БЗСС-1, а при сильному - культиваторами КПС-4, КШН-6А.
Догляд за посівом. На 4-5 день після посіву озимих у фазі 2-3 листків культури для боротьби з бур'янами проводять досходове і послевсходовое боронування БЗСC-1, 0 упоперек рядків. Знищення бур'янів боронуванням проводять і у весняний період.
При складанні плану обробки грунту необхідно враховувати, що при надмірному навантаженні техніки на грунт відбувається її ущільнення, що негативно позначається на врожаї, так як знижується забезпеченість киснем, погіршуються фізичні властивості грунту. Дослідженнями ТХСА встановлено, що найвищою продуктивності рослини досягають при оптимальній щільності грунту = 1,1 - 1,3 г / см 3.
Використовуючи техніку, хімічні засоби захисту, людина робить істотний антропогенний вплив на навколишнє середовище, тому необхідно регулювати антропогенне навантаження на грунт, з метою підтримки її буферності, процесів міграції на рівні, близькому до стану вихідного природної рівноваги.
4.3 Добрива
З урахуванням вмісту азоту, фосфору і калію в грунті і потреби рослин у цих елементах розраховують норми внесення добрив під запланований урожай. На формуванні 100 кг зерен і 100 кг соломи, за даними кафедри рослинництва ТСХА, тритикале виносить азоту 4-5кг, фосфору 1,3-1,6 кг, калію 3,6-4 кг. Найбільша потреба елемента харчування припадає на фазу виходу в трубку і період формування і наливання зерна. В якості основного добрива під тритикале на дерново-підзолистих грунтах вноситься органічне добриво - 35-40 т / га і мінеральних добрив N 45-60 P 60-65 K 45-60.
Попередник - чистий пар. Під передпосівну культивацію мінеральні добрива не вносили, оскільки за період парування в грунті накопичувалося досить рухомих форм фосфору і калію, а також мінерального азоту для нормального розвитку рослин в осінній період. Навесні при відновленні вегетації проводили азотну підгодівлю в дозі N 30 або N 60 [12]. У нашому випадку органічні добрива вносимо під попередника (чистий пар), приблизно 40 - 50 т / га, при необхідності можна проводити вапнування та вносити мікроелементи.
Таблиця 8 - Розрахунок норм мінеральних добрив на плановану врожайність

п \ п
Показники
Культура тритикале
Врожайність 3 т / га
N
Р 2 О 5
К 2 О
1.
Винесення поживних речовин на 1 т.основной продукції, кг
30
12
26
2.
Винесення поживних речовин при запланованій врожайності, кг з 1 га
90
36
78
3.
Вміст рухомих поживних речовин у грунті по картограма, мг на 100 г. грунту
6,9
20,0
15,0
4.
Запаси рухомих поживних речовин в орному шарі, кг на 1 га
207
1800
450
5.
Використання поживних речовин рослинами з грунту,%
20
8
13
6.
Кількість поживних речовин поглинаються рослинами з грунту, кг з га
41,4
144
58,5
7.
Буде внесено з органічними добривами на 1га п.в., кг
200
80
240
8.
Використання поживних речовин з органічного добрива рослинами,%
20
30
50
9.
Кількість поживних речовин, що візьме культура з органічного добрива, кг / га
40
24
120
10.
Повинно бути використано з мінеральних добрив, кг на га
8,6
-
-
11.
Використання поживних речовин з мінеральних добрив,%
50
-
-
12.
Потрібно внести поживних речовин з мінеральними добривами з урахуванням коефіцієнта використання, кг на 1 га
14,3
-
-
13.
Необхідно внести мінеральних добрив з урахуванням коефіцієнта засвоєння, кг / га Д.В
42,1
-
-

З таблиці видно, що треба вносити азотні добрива (аміачну селітру) 42,1 кг / га в д.р. Але при необхідності можна вносити при посіві подвійний або простий суперфосфат 40-47 кг у фізичній вазі і проводити азотну позакореневе підживлення сечовиною в дозі 20 кг у фізичній вазі у фазу наливу зерна.
4.4 Підготовка насіння і посів
Посів насінням кращої якості - одна з умов умов одержання високих врожаїв. У рослин, вирощених з здорових і великих насіння глибше закладається вузол кущіння, краще розвивається коренева система. Для посіву озимого тритикале використовуються вирівняні, відсортовані насіння. Головним прийомом у захисті рослин озимого тритикале від хвороб є передпосівна інкрустація насіння. Для цієї мети можна порекомендувати препарат Дивіденд Стар. Він ефективний проти твердої, курною сажки, септоріозу, сніжної цвілі, мучіністой роси і ін Для захисту від хвороб у період вегетації можна порекомендувати препарат Байлетон, який застосовують проти листостеблових і колосових інфекцій, таких як мучіністая роса, різні види іржі, септоспоріоз та ін . Насіння рекомендується протравливать з зволожувальним добавками: на поверхню насіння наносять суспензії порошкоподібних препаратів або сухі порошки з одночасним або послідовним намочуванням рідиною (5-10л на 1т насіння). Для кращого намочування застосовують прилипач. Ефективно протруювання з плівкоутворювачем, який більш міцно утримує препарат на насінні, для цього використовують 2% розчин (NaКМЦ), застосовується 0,2 кг на 1т насіння. Протруюють насіння тільки при позитивній температурі в машинах ПС-10, "Мобітокс", "Мобітокс-супер". У цю ж суміш додаються і необхідні мікроелементи. Протруйник повинен рівномірно розподілятися по поверхні насіння. Повнота протравлювання повинна бути не менше 80%.
Таблиця 9 - Посівні якості насіння
Чистота,%
Схожість, 5
Маса 1000семян, м
99
Чи не <95
35-40
Тритикале вимоглива до термінів посіву. Сівбу озимих проводять протягом 5-7 днів. Оптимальний термін посіву середина серпня - початок вересня, що дозволяє отримати високий врожай, рослини краще переносять заморозки і морози, тому що встигають до цього часу сформувати досить сильну кореневу систему. Так, було вивчено, що найвищий урожай (4,9 т / га) зерна озимого тритикале в середньому за 2001-2004 рр.. забезпечив агофітоценоз другого терміну сівби (30 серпня), підживлений навесні азотними добривами в дозі N 30 [12].

Таблиця 10 - Заходи щодо підготовки посівного і садивного матеріалу тритикале сорту Віктор

Технологічні прийоми
Препарати, кг / га д.р.
Терміни проведення робіт
Цілі прийому
Марки машин
Повітряно-тепловий обігрів.
За кілька днів до посіву
Вихід зі стану спокою, збільшення енергії проростання, всхі.
БВ-40
Протруювання з зволоженням
Дивіденд Стар1, 0 кг / т, Байтан Універсал 2,0 кг/1т насіння, Агроціт 2,0-3,0 кг / т, Вітавакс 2,5-3,0 кг / т, Пентатіурам 2,0 кг/1т
За кілька днів до посіву
Проти твердої і курній головешки
ПСШ-3,
ПС-10,
Обробка мікродобрива
200г/1т насіння бор, молібден
Додають у суміш при інкрустації
Покращує живлення рослин
Мобі-токс

Способи посіву. Кращими є узкорядним і перехресний, а також застосовують рядовий спосіб посіву. За різних способів посіву з міжряддям 7,5 см і перехресному посіві найкращі умови для росту і розвитку культури та ефективне придушення бур'янів. Але перехресний і різних способів посіву найбільш трудомісткі, ніж пересічний спосіб посіву. Сівши ведуть сівалками СЗП-3, 6, СЗС-2, 1, СЗУ-3, 6 або комбінованими сівалками СЗК-3, 6, що агрегатуються тракторами ДТ-75, МТЗ-80. Ширина захоплення 3,6 м, робоча швидкість 4,5-6,5 км / год. Посів проводиться з залишенням постійної технологічної колії 1800 мм з двома незасіяними смугами по 450 мм.
Тритикале висівається з дещо підвищеною нормою висіву, ніж озима пшениця. Норми висіву змінюють залежно від зони обробітку, в нашій зоні - 4,5-5 млн.всхожіх насіння / га, для кормових сортів норму збільшують, глибина загортання насіння коливається в залежності від ГМС і вологості грунту 4-6 см.
Розрахунок вагової норми посіву:
Н в = (К * М) / ПГ * 100,
де Н в - вагова норма висіву, кг / га; К - кількість схожого насіння, млн.шт на 1 га; М - маса 1000 насінин, г; ПГ - посівна придатність,%.
Наприклад: Н в = (5млн * 35г) / 94 * 100 = 186 кг / га
4.5 Система догляду за посівами
Догляд за посівами ярої пшениці включає коткування, боронування, боротьбу з бур'янами, хворобами, шкідниками і поляганням.
При посіві тритикале в пухку НЕ осілу грунт або при недостатній вологості застосовують післяпосівне прикочування при посіві сівалками без пресового варіанту. Навесні рослина тритикале швидше рушає в зростання і утворює вторинні корені, випереджаючи в 1,5-2 рази озиму пшеницю, тому навесні проводять поверхневу підгодівлю раніше, кореневу - як тільки можна виїхати в поле. Застосування гербіцидів проводять до сходів і у фазу кущіння. Для того щоб збільшити врожайність сільськогосподарських культур необхідно виконувати систему заходів щодо захисту рослин. Вона включає агротехнічні, хімічні, біологічні, організаційно-господарські та карантинні заходи, вирощування сортовустойчівих до шкідників і хвороб. Для запобігання посівів від потрапляння бур'янів необхідно систематично обкошувати або обприскувати гербіцидами узбіччя полів, доріг та інші необроблювані ділянки. Попереджувальні заходи нададуть повну дію лише за умови, якщо їх проводять повсюдно.
Забур'яненість полів МарНІІСХ середня, в основному переважають малолітні бур'яни: редька дика, талабан польовий, волошка синя, ромашка непахуча, мітлиця звичайна, вогнище житнього, лобода розлога та ін Тому для боротьби з бур'янами рослинами передбачені наступні комплекси заходів. Перше з них - чистий пар. У період парування орний шар підтримується в необхідній пухкості, грунт очищається від бур'янів. У результаті систематичної обробки грунту та застосування гербіцидів за період парування знищується до половини насіння і вегетативних органів розмноження бур'янів. У результаті знижується забур'яненість не тільки першої культури після пари, але і наступних. Друге - агротехнічні, третє - хімічні методи боротьби.
Хімічні заходи доповнюють агротехнічні прийоми в боротьбі з бур'янами, скорочують кількість обробок. Але хімічні методи дуже шкідливі і в значній мірі забруднюють грунт. Тому важливо своєчасно застосовувати агротехнічні прийоми: лущенням, оранкою з передплужником, культивація, боронування та ін
4.6 Збирання врожаю
Спосіб збирання залежить від погодних умов, стану стеблостою і ступеня дозрівання культури. Прибирати потрібно в оптимальні терміни, без втрат, забезпечуючи при цьому збереження якості зерна. Зерно тритикале щільно укладено в колосових чешуях, при дозріванні не обсипається. Так як тритикале тяжелообмолачівается, то рекомендується застосовувати двофазний спосіб збирання. Скошування у валки СК-5 у фазу воскової стиглості, обмолот валків СК-5. Після перевірки втрат при 3%, рекомендується повторний обмолот валків або копиць.
Прямим комбайнуванням прибирають у фазу воскової - початок повної стиглості. Зерно більш велике, ніж у озимої пшениці, тому при обмолоті, щоб уникнути дроблення зерна збільшують зазор між барабаном і під барабаном, зменшують число обертів барабана до 600 за 1 хв. Збирання проводять комбайнами СК-5М «Нива», «Єнісей-1200», «Кедр-1200», «Дон-1500Б». Солому і полову прибирають копиць способом комбайном з копичник і наступним сволаківаніем копиць волокушами ВНК-8 або ВНК-11 та їх скиртування агрегатом КА-10 і навантажувачем ПКС-1, 6, КУН-10. Очищення і сортування зерна проводять на звичайних зерноочисних машинах, але ставлять решета з більш великими отворами.

4.7 Складання технологічної карти обробітку озимого тритикале
Поняття технологія в рослинництві означає сукупність прийомів при вирощуванні сільськогосподарських культур, починаючи з обробітку грунту та підготовки насіння до збирання і обробки отриманої продукції.
Технологічна карта вирощування культури передбачає перелік проведених робіт в строгій послідовності. У подальшому за допомогою цієї технологічної карти проводиться організація заходів по вирощуванню культури (Таблиця 11).
Посів озимого тритикале проводиться з залишенням постійної технологічної колії 1800 мм з двома незасіяними смугами по 450 мм. На посіві використовують трактор ДТ-75, в агрегаті з трьома сівалками СЗП-3, 6. Для залишення незасіяних смуг при колії 1800 мм на сівалці, що йде безпосередньо за трактором, відключають 6-й і 7-й; 18-й і 19-й висіваючі апарати. У подальшому ці смуги використовуються для наступних проходів агрегатів по догляду за посівами і підгодівлі їх.
Таблиця 11 - Технологічна схема обробітку тритикале

Найменування робіт
Од.
ізм.
Термін
проведення
Склад
агрегату
Агротехнічні вимоги
Трактор
Знаряддя
1
2
3
4
5
6
7
1
Лущення стерні
га
Слідом за прибиранням
ДТ-75М
ЛДГ-
10
На 10-12 см, рух агрегатів човниковим способом
2
Внесення органічних добрив
т
Вересень-жовтень
ДТ-75М
ПРТ-10 ПОМ-630 РЖТ-16
3
Запашка органічних добрив
га
Вересень-жовтень
ДТ-75М
ПЛН-6-35 ПЛН-4-35
На 16-18 см
4
Снігозатримання
га
При шарі 3-4 рази снігу 10-12 см за зиму
ДТ-75М
СВУ-2, 6
Перехресно через 10-12 м
5
Закриття вологи
га
При достигання грунту
ДТ-75М
БЗCС-1, 0 БІГ-3
У 2 сліду
6
Культивація
га
У міру достигання грунту
ДТ-75М
КПС-4
На глибину 12-14 см
7
Культивація
га
Перед посівом
ДТ-75М
РВК-3, 6
На глибину 12-14 см, без огріхів
8
Прикочування грунту
га
Перед посівом
ДТ-75М
3ККШ-6
У день посіву
9
Протруювання (Дивіденд стар, КС)
т
За місяць або за тиждень до посіву
ПС-3
За місяць або за тиждень до посіву
10
Посів
га
25.08
ДТ-75М
СЗП-3, 6
Без огріхів
11
Снігозатримання
га
Через 10-12 м при шарі снігу не менше 10-12 см
ДТ-75М
СВУ-2, 6
Перехресно через 10-12 м
12
Боронування
га
27.04
ДТ-75М
БЗСC-1, 0
Поперек рядків у 2 сліду
13
Обприскування проти хвороб (Байлетон, 25% СП)
л / га
У фазу кущіння
МТЗ-80
ОПШ-15
Комплекс хвороб
14
Підживлення азотними
добривами
т
У фазу наливу зерна
МТЗ-80
РУМ-5 1РМГ-4
Поперек рядків у 2 сліду
16
Скошування у валки
га
У фазу воскової стиглості
СК-5
Без огріхів
17
Обмолот валків
т
Через 4 дні після скошування
СК-5
Без втрат

5. Післязбиральна обробка врожаю, підготовка до зберігання, режим зберігання
5.1 Умови зберігання якості зерна в післязбиральний період
Обмолоченої зерно, як правило містить домішки і має підвищену вологість. Отримати високоякісний насіннєвий матеріал або зерно з добрими технологічними якостями з такого зерна можна тільки при своєчасній очищенню і сушінню зернової маси. Відомо, що при своєчасному видаленні та зернової маси насіння бур'янів, зелених частин рослин, пилу і значної кількості мікроорганізмів різко знижує її фізіологічну активність. Основними технологічними процесами післязбиральної обробки є: первинне очищення, тимчасове консервування, сушіння, вторинна очистка, сортування, калібрування. Кожен з цих прийомів покращує певні якості зерна, а в сукупності доводять до базису його технологічні, посівні, борошномельні властивості. Ефективність очищення залежить від правильності підбору зерноочисних машин, установки і регулювання робочих органів. Обробка насіння може бути проведена на окремих машинах з поділом їх у часі або на потокових лініях з включенням всіх операцій в послідовний технологічний процес. Все більш широке застосування знаходять у виробництві потоковий метод післязбиральної обробки зерна на зерноочисно-сушильних комплексах КЗС-10Б, КЗС-20Б, КЗС25Ш (шахтна сушарка), КЗС40Ш, вони призначені для очищення та сушіння зерна, в інших зонах використовують ЗАВ40, ЗАВ-50 . ЗАВ-50-це зерноочисних агрегатів, призначений для очищення зерна від домішок, для тимчасового зберігання зернових культур. Поділ на фракції засноване на фізико-механічних, аеродинамічних, властивостях. До складу агрегату входить:
· МПО-50, машина попереднього очищення зерна. Тип стаціонарний, привід електричний.
· МЗП-50-1-машина первинного очищення зерна. Тип стаціонарний, привід електричний, зернова маса проходить крізь решета і розкидачі.
· Система аспірації МЗП-50-1.
МПО виділяє:
1. великі важкі домішки,
2. легкі домішки
3. попередньо очищену зерновуя масу, яка надходить на МЗП-50-1, де виділяються:
4. дрібні домішки,
5. очищена зернова маса,
6. зерно з короткими домішками.
Найбільшого поширення отримала технологічна лінія на базі (СВБ-МК) з зерносушаркою ДСП-24 (шахтного типу).
У ході технологічного процесу очищення зерна здійснюється на сепараторі ЗБМ-50, зважування на автоматичних вагах ДН-500, розвантажувача - ПГА-25. Схема цієї лінії дуже гнучка.
ЗБМ-50-здійснює як первинну, так і вторинне очищення зерна, що дуже важливо. Продуктивність для пшениці 50т на годину, сортування здійснюється за допомогою сит.
Активним вентилюванням називають примусове продування повітрям без його переміщення, що можливо внаслідок Скважістость зернової маси. Повітря, що нагнітається вентилятором, вводиться в зернову масу через систему каналів або труби пронизує її в різних напрямках. Холодне повітря за кілька годин охолоджує зернову масу і тим самим консервувати її. Це особливо важливо для ліквідації самозігрівання. Проводять вентилювання у спеціальних бункерах силосного типу К-878, БВ-25, БВ-40. Необхідно суворо дотримуватися висоту насипу зерна, враховувати їх вологість, подачу повітря. При післязбиральної дозріванні зерна, його доцільно обробити теплим і сухим повітрям при порівняно малому його витраті. Сухе зерно охолоджують холодним і досить сухим повітрям, а вологе - холодним повітрям, навіть насиченим вологою [18].
Таблиця 12 - Стан зернової маси при первинному аналізі
Культура
Дата про-ведення аналізу
Маса зерна, т
Вологість,%
Спосіб визначенні-ня
Забруднена-ність,%
Спосіб визначенні-ня
Трітікакле
15.08.01
875
18
непрямий (по сухому залишку)
10
Просіювання крізь сита, зважування
Таблиця 13 - Результати первинного очищення зерна на току
Культу-ра
Маса зерна, посту-пили на струм
Збиральна пло-лених, га
У-ть
в бункерній
вазі, т
Маса, т
Відходи,%
С / г ма-ни
зерна
відходи
зернового
сторонніх прим.
Тритикале
875
250
3,5
787,25
43,75
35
9
КЗС-20Б
Таблиця 14 - Маса зерна на установках активного вентилювання
Тип уста-новки
Діаметр, м
Висота
насипу, м
Обсяг зерна, м 2
Маса 1м 3 зерна, кг
Маса зерна на уст-ке, т
БВ-40
3,15
11
54
770
40
Таблиця 15 - Режим охолодження зерна на установках активного вентилювання
Тип уста-новки
Куль-тура
Вологість,%
Маса зерна на уст-ке, т
Висота
насипу, м
Питома подача повітря на 1т зер-на, м 3 / год
Далі-житель-ність охоло-я, ч
БВ-40
Тритикале
18
40
2
60-80
24
КЗС-10Б забезпечений барабанної сушаркою СЗСБ-8, 0 продуктивністю 10т/час. Нагрівання насіння і теплоносія залежить від вологості зерна. Чим вона вища, тим нижче повинні бути температура теплоносія і нагрівання насіння, тому режим сушіння встановлюють після визначення вологості зерна. Якщо вологість насіння велика, то в цьому випадку використовують ступінчасту сушку, то є зайву вологу видаляють за кілька прийомів сушіння, щоразу забираючи по 3-5%. Не можна за один прийом прибрати велику кількість вологи, тому що це може призвести до погіршення всіх якостей зерна. Сушка - це вимушений прийом обробки зерна, коли волога усувається дією високої температури, але потрібно пам'ятати. що зерно - живий елемент, тому занадто висока температура може привести до небажаних наслідків-погіршення якостей.
Таблиця 16 - Режим сушіння продовольчого зерна
Кул-ра
Тип су-шилки
Маса зерна до суш-ки, т (М)
Вл-ть зерна до суш-ки,% (В)
t о С сушіння зерна, о С
Кількість проп-в через суш-ку
Вл-ть зерна після сушіння,% (В1)
Осушити-ка%
(У)
Осушити-ка, т
(Д)
Маса зерна після сушіння, т (Х)
Тритикале
СЗСБ-8
787,25
18
50
1
14
28,6
36,6
768,5
Таблиця 17 - Режим сушіння насіннєвого зерна
Тип уста-новки
Куль-тура
Вологість насіння до сушіння,%
Кількість пропусків насіння через сушарку
Температура, о С
агента сушіння
нагрівання насіння
СЗШ-16
Тритикале
18
1
65
45
Таблиця 18 - Вимоги до посівних якостей насіння
Культура
Клас насіння
Чистота,%
Зміст насіння др.раст., Шт / кг
Вологість,%
Схожість,%
всього
в т.ч. бур'янистих
Тритикале
1
99
10
5
14,5-15,5
не <95

Таблиця 19 - Вимоги до якості зерна при реалізації державі (базис)
Культура
№ ГОСТу
Вологість,%
Зміст насіння др.раст., Шт / кг
Чистота,%
Натура, г / л
всього
в т.ч. Сорна.
Тритикале
10467-76
14
1
2
99
730-755
Застосовують барабанну зерносушарку СЗПБ-2, 0, сушарки шахтного типу, коли зерно рухається зверху вниз; газові рециркуляційні, де можливий "підсмоктування" деякої партії сухого зерна до складу вологого.
Поширення набула зерносушарка "Цілинна-30", вона прив'язана до зероноскладам, її технологічна схема забезпечує сушку зерна з подачею його зі складів, очищення просушеного зерна на сепараторах ЗБМ-50, відправку просушеного зерна в склад. Зерно в шахтах сушиться і охолоджується атмосферним повітрям за допомогою двох вентиляторів і топки ТАУ-1, 5. Якщо насіння підвищеної вологості не можна висушити, то їх консервують охолодженням. У результаті сушіння зерно втрачає частину вологи, отже, щоб точно знати, як маса зерна змінилася після сушіння, необхідно обчислити спад зерна.
Спад зерна вираховують у відсотках і в тоннах, використовується вона для попереднього обліку та списання убутку зерна (таблиця 16).
У = 100 * (В-В1) / В1,%
У-спад маси зерна,%
По-вологість зерна до сушіння,%
В1-волог. зерна після сушіння,%
У = 100 * (18-14) / 14 = 28,6%
Д = М * (В-В1) / 100-В1, т
Д-спад маси після сушіння, т
М-маса зерна до сушіння, т
По-вологість зерна до сушіння,%
В1-волог. зерна після сушіння,%
Д = 787,25 * (18-14) / 100-14 = 36,6 т
Х = М * (100-В) / 100-В1, т
Х-маса зерна після сушіння, т
М-маса зерна до сушіння, т
По-вологість зерна до сушіння,%
В1-волог. зерна після сушіння,%
Х = 787,25 * (100-18) / 100-14 = 768,5 т
5.2 Режим зберігання
Питання про способи і терміни зберігання вирощеного зерна завжди хвилювало хліборобів, актуальним він і в наш час. Цей розділ курсової роботи присвячений вивченню даного питання. Режими і способи зберігання зерна засновані на властивостях останніх [18]. Основні режими зберігання:
· У сухому стані
· В охолодженому стані
· Зберігання в герметичних умовах.
Період, протягом якого зерно і насіння зберігає свої властивості, називають довговічністю. Під біологічної довговічністю розуміють той проміжок часу, протягом якого в партії зберігаються здатними до проростання хоча б поодинокі насіння. Під господарською довговічністю розуміють період зберігання, протягом якого схожість насіння залишається кондиційної і відповідає вимогам ГОСТу.
Партії щойно зібраному зерна не завжди мають досить хорошими посівними і технологічними властивостями. Це можна пояснити тим, що до часу збирання не всі фізіологічні процеси, що протікають в зерні, завершені, отже, необхідний час на завершення цих процесів. Комплекс процесів, що протікають в зернах і насінні при зберіганні, що поліпшує їх посівні та технологічні якості, називають післязбиральних дозріванням. Післязбиральної дозрівання відбувається тільки в тих випадках, коли синтетичні процеси переважають над гидролитическими. А це можливо лише при низькій вологості зерна, тому проведена післязбиральна обробка зерна сприяє післязбиральної дозріванню. Наступне необхідна умова, яка впливає на перебіг процесів послеуборочного дозрівання - температура. Насіння дозрівають тільки при позитивній температурі і найбільш інтенсивно при 15-30С. Тому в перший період зберігання сухі Щойно зібране насіння сильно не охолоджують. Таким чином перший період зберігання зернових мас найбільш складний, виходячи з їхньої активності. Тому в цей час необхідний ретельний контроль за їх станом, щоденний вимір його вологості і температури.
Зерно переважно зберігають насипом, тому можна собі уявити обсяг дихання багатьох тонн зерна, що зберігаються в простих сховищах або елеваторах. При аеробному диханні відбувається розщеплення вуглеводів під впливом кисню до діоксиду вуглецю і води. При анаеробному диханні відбувається типове спиртове бродіння, коли утворюється етиловий спирт. Наслідком дихання є втрата сухих речовин, збільшення кількості гігроскопічної вологи в зерні і підвищення відносної вологості повітря міжзернових просторів. Кількість втрачених сухих речовин залежить від інтенсивності дихання. Фактори, що впливають на інтенсивність дихання: вологість, температура, ступінь аерації зернової маси. Чим зерно вологіше, тим інтенсивніше воно дихає, і навпаки. Вологість, при якій в зерні з'являється вільна волога і різко зростає інтенсивність дихання називається "Критичною" (14,5-15,5). Вологість - єдиний фактор, що обмежує проростання насіння під час зберігання. Для початку проростання вологи потрібно значно більше, ніж міститься її в повітрі. Проростання можливо лише при поглинанні крапельно-рідкої вологи, яка утворюється внаслідок термовлагопроводності або потрапляє у сховищі через його несправність. Підвищення температури також призводить до збільшення дихання, а при зниженні її газообмін різко знижується. Склад газового середовища робить значний вплив на дихання, так як тільки в присутності кисню можливо аеробне дихання, а при його відсутності протікають процеси бродіння. Слід зазначити, що дихання залежить і від виконання, крупності, зрілості, а також від наявності травмованих і пророслих зерен (останні дихають набагато активніше). Зберігають зерно в типових сховищах, з різним ступенем механізації, з різною місткістю; найдосконалішим сховищем є елеватор. Продовольче зерно зберігають насипом, а семяеа еліти, першої репродукції зберігають у мішках. Мистецтво зберігання зернових мас полягає в умінні регулювати зазначені процеси, не допускати розвитку небажаних явищ, підвищувати споживчі властивості партій, підтримувати зернові маси в анабіотичного стані.
Таблиця 20 - Режими зберігання у сховищах
Культура
Тип
Коротка характеристика
Вл-ть повітря
%
Вл-ть насіння
%
Пори року
холодне
тепле
Тритикале
насінне
сховища
бункерного типу
Місткість 100 т, з похилим підлогою, механізований.
70
14
висота насипу мішків
число рядів у мішках
висота насипу мішків
число рядів у мішках
3,0
8
2,5
8
При виробництві рекомендується насіння озимої тритикале не більше 2 років з моменту збирання. Розрахункова біологічна довговічність насіння озимої тритикале в умовах експерименту становить 3-5 років, що дозволяє віднести озиму тритикале до мезобіотікам [11].
Таблиця 21 - Потреба в посівному матеріалі (т) і в складському приміщенні (м 2) культура - озима тритикале сорт Віктор
Посівна
площа
Потр-ть в
посівному мат-ле, т
НВ,
кг / га
Потр-ть в
семяни з облік. СФ.
Маса 1м 3
зерна, кг
Розміри приміщення, м
Обсяг
хр-ща, м 3
довжина, м
висо-та, м
ширина, м
250 га
54
216
64,8
740
15
3
5
225

Таблиця 22 - Фізіологічні процеси, що протікають в зерні у період зберігання
Післязбиральної дозрівання
Дихання
Проростання насіння в насипу
Довговічність
період, днів, міс
ф-ри, впливаю-щие на період
вплив послеуб. дозр-я на зерно
Критич. влаж-ть,%
причи-ни з підвищення. дихання
прийоми знижено-ня
t, о С
причи-ни
прийоми усунення
види
тривалістю
причи-ни сни-жения
умови підвищення
1 -, 5 міс
температура, вологість ть газове середовище
підвищення по-писаря, технологіч гічес-ких властивостей, оста-ня фіз-іологі-чеських процес-сов дозрівання.
14,5
підвищення волого-сті, температури, ступінь аерації зернової маси
спостереження за ЗМ дозволяє вчасно знизити інститут нку-я за рахунок
охолодження
сушіння, регул-я
факт-в.
при вологості більше 15%, і температурі вище Т збе-ня.
появле
ня капе
льно-рідкої вологи в зерні, виділ-ня тепла при ди-Ханії
стежити за умо-виями збе-ня, примі-нитка хімічне кон-сервірування мета-суль-Фітом натрію
Біоло-гічес-кая.
спосіб-ни прорас-тать хоча б у неко-торие насіння.
недотримання режиму та умови-вий хра-ения, небажаних тільні зовніш-ня від дії
исклю-чить різкі впливу впливав-чих факто-рів, дотри-дати умови зберігання-ня та обр-ки.
Господа-твенная
Поки всхо-жесть відповідно
няє ГОСТу

Висновок
Озима тритикале має високу продуктивністю зерна. Відсутність чітких, науково-обгрунтованих рекомендацій з технології вирощування культури не дозволяє в умовах виробництва отримувати стабільні врожаї. У цій роботі вивчався обробіток озимого тритикале по чистому пару на дерново-підзолистого середньосуглинкові, среднеокультуренной грунті з високим вмістом рухомих форм фосфору і калію, пропоную застосовувати тільки азотні добрива. На грунтах з низьким вмістом рухомих форм фосфору і калію доцільно застосовувати повне мінеральне добриво в дозі N 60 P 30 K 30 (основне внесення) + N 30 (у фазу кущіння). Розроблена в господарстві технологія обробітку озимого тритикале не завжди дає високі результати. Причинами цього є не тільки несприятливі погодні умови в окремі роки, але і не до кінця використані біологічні можливості досліджуваної культури. Таким чином, щоб отримати хороший врожай, я пропоную, обробляти тритикале після чистого пара, при цьому висівати сорти, вкюченние в каталог сортів озимої тритикале рекомендованих до використання у виробництво в Республіці Марій Ел з 2010 року, поліпшити основну і передпосівний обробіток грунту, використовуючи комбіновані агрегати, такі як РВК-3, 6, які добре зарекомендували себе, обробку насіння, догляд за посівами та післязбиральної доробки зерна.

Список використаної літератури
1. Агрокліматичні ресурси Марійської АРСР. - М.; Гидрометеоиздат, 1972. - 106 с.
2. Агрономічна зошит для механізаторів. Обробіток зернових культур за інтенсивними технологіями / Б.П. Мартинов, І.С. Шатілов, А.С. Сьомін та ін; під ред. І.С Шатілова - росагропромиздат, 1988. - 255 с.
3. Річні звіти МарНІІСХ.
4. Землеробство / С. А. Воробйов, А. М. Каштанов, О. М. Ликов, І. П. Макаров та ін; під ред. С.А. Воробйова. - М.: Агропромиздат, 1991. - 527 с.
5. Інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур у Марійській АРСР / під ред. Л.Р. Шаріфулліна. - Йошкар-Ола, Марійської кн.ізд., 1986. - 392 с.
6. Книга землеустрою МарНІІСХ.
7. Каталог сортів сільськогосподарських культур, рекомендованих до використання у виробництві по Республіці Марій Ел з 2010 року.
8. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи по агрохімії / С.І. Новосьолов, В.М. Шорін, М.А. Євдокимова / Мар.гос.ун-т. - Йошкар-Ола, 2004. - 23 с.
9. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з рослинництва / Р.А. Іванова, С.А. Корабльов / Мар.гос.ун-т. - Йошкар-Ола, 1998. - 35 с.
10. Матеріали регіональної науково-виробничої конференції «Актуальні питання вдосконалення технології виробництва та переробки продукції сільського господарства»: Сб.ст / Мар.гос.ун-т. - Йошкар-Ола, 2008. - 678 c.
11. Матеріали III Російській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми інновацій з нетрадиційними ресурсами та створення функціональних продуктів». - М., 2005. - 456 c.
12. Основні фактори продуктивності озимого тритикале / Ю.О. Лапшин / / Землеробство. - 2005. - № 4. С.20-21
13. Пшенично-житні амфидиплоидов / Б.В. Рігіна, І.М. Орлова - М.: Колос, 1977. - 279 с.
14. Рослинництво / П.П. Вавілова, В.В. Гриценко, В.С. Кузнецов та інших; під ред. П.П. Вавілова - 5-е ізд.перераб. і доп. - М.: Агропромиздат, 1986. - 512 с.
15. Ресурсозберігаюча грунтозахисна обробка грунту в агроландшафтах Поволжя / Н.М. Азіль / / Землеробство. - 2007. - № 1. С.20-21
16. Система застосування добрив / В.М. Єфімов, І.М. Донських, Г.І. Синіцин - М.: Колос, 1984. - 272 с.
17. Сорти сільськогосподарських культур, рекомендованих до використання в Республіці Марій Ел: Навчальний посібник / І.Г. Хлєбніков, Є.В. Товашова, Т.С. Чемоданова, С.А. Корабльов, І.А. Мокавеев / Мар.гос.ун-т. - Йошкар-Ола, 2006 - 76 с.
18. Технологія зберігання зерна / під ред. С.А. Воблікова. - М.: Агропромиздат, 2003. - 289 с.
19. Тритикале - перша зернова культура, створена людиною / під ред. Ю.Л. Ружова - М.: Колос, 1977. - 300 с.
20. Хімічний захист рослин / Г.П. Мартинова, М.М. Апаева / Мар.гос.ун-т. - Йошкар-Ола, 2005. - 104 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова
392.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Горох посівної в господарстві та шляхи підвищення його врожайності
Технології підвищення врожайності
Розробка агротехнічних прийомів підвищення врожайності картоплі
Рентабельність та шляхи е підвищення
Шляхи підвищення ефективності виробництва
Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення
Оцінка конкурентоспроможності та шляхи її підвищення
Шляхи підвищення якості на підприємстві
Шляхи підвищення якості продукції
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru