Школа 5 вигляду для дітей з тяж лимі порушеннями мови

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... .... ... .3
Глава 1 Школа для дітей з важкими порушеннями мови (V виду) ... ... .. ... ... 4
Глава 2 Характеристика дітей з важкими порушеннями мови ... ... ... ... .. ... ... 6
Глава 3 Психолого-педагогічні особливості дітей з важкими порушеннями мови ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .11
Глава 4 Труднощі в оволодінні зв'язного промовою у дітей з ТНР ... ... .... ... ... ... 13
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .... 16
Бібліографічний список ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 17

Введення
Науково-обгрунтовані уявлення про форми та види мовних порушень є вихідними умовами для розробки ефективних методик їх подолання. Протягом всієї історії розвитку логопедії дослідники прагнули до створення класифікації мовних порушень, що охоплює всі їх різноманіття. Але і в даний час проблема класифікації залишається однією з найактуальніших не тільки логопедії, але й інших наукових дисциплін. У вітчизняній логопедії знаходяться дві класифікації мовних порушень, одна - клініко-педагогічна, друга - психолого-педагогічна, або педагогічна (за Р. Є. Льовиній).
Фонетико-фонематическое недорозвинення мови - порушення процесів формування произносительной системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем.
Загальне недорозвинення мови - різні складні мовні розлади, при яких порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до звукової і смислової стороні.
Недорозвинення може бути виражене у різного рівня: від відсутності мови або лепетних її стану до розгорнутої, але з елементами фонетичного та лексико-граматичного недорозвитку. У залежності від ступеня сформованості мовних засобів у дитини загальне недорозвинення підрозділяється на три рівні.
Система логопедичної роботи з усунення різних форм порушень мови носить диференційований характер з урахуванням безлічі визначальних його чинників. Диференціальний підхід здійснюється на основі врахування етіології, механізмів, симптоматики порушень, структури мовного дефекту, вікових та індивідуальних особливостей дитини. У процесі корекції порушення мови враховуються загальні і специфічні закономірності розвитку аномальних дітей.

Глава 1 Школа для дітей з важкими порушеннями мови (V виду)
Школа для дітей з важкими порушеннями мови - тип спеціального шкільного установи, призначений для дітей, які страждають алалією, афазію, ринолалія, дизартрія, заїканням при нормальному слуху і первинно сохранном інтелекті. Успішне формування мови і засвоєння програми навчання у даного контингенту дітей ефективно лише в школі спеціального призначення, де використовується особлива система корекційного впливу. [2]
Спочатку ці школи забезпечували освіту в обсязі 4 класів масової школи.
Поряд із завданнями загальноосвітньої школи загального типу в даній установі висуваються в специфічні завдання:
1. подолання різних видів порушень усній і письмовій мові;
2. усунення пов'язаних з ними особливостей психічного розвитку в процесі корекційно-виховної роботи у навчальний та позанавчальний час;
3. професійно-трудова підготовка.
Школа складається з двох відділень.
У I відділення школи приймаються діти з діагнозом: алалія, афазія, дизартрія, ринолалія, заїкання, які мають загальне недорозвинення мови важкого ступеня, що перешкоджає навчання в загальноосвітній школі. При комплектуванні класів враховується в першу чергу рівень мовленнєвого розвитку та характер первинного дефекту. [2]
У II відділення зараховуються діти, які страждають важкою формою заїкання при нормальному розвитку мови.
У I і II відділенні освітній процес здійснюється у відповідності з рівнем освіти програм двох відділень. У I відділенні - I ступінь - початкова загальна освіта з нормативним терміном освоєння - 4 - 5 років; II ступінь - основна загальна освіта з нормативним терміном освоєння - 6 років. [2]
Гранична наповнюваність класів становить 12 осіб.
Випускники спеціальних шкіл одержують свідоцтво про неповну середню освіту.
У навчальному процесі передбачається велика кількість годин на виробничо-трудове навчання. При цьому вирішуються два завдання: праця як важлива корекційно-виховний засіб подолання дефектів розвитку і формування особистості, і як головна умова підготовки дітей з відхиленням у психофізичному розвитку до життя і праці в суспільстві.
Корекція порушень мовлення та письма в учнів проводиться систематично протягом всього навчально-виховного процесу, але найбільшою мірою на уроках рідної мови. У зв'язку з цим виділені спеціальні розділи: вимова, розвиток мови, навчання грамоті, фонетика, граматика, правопис і розвиток мовлення, читання і розвиток мовлення. [2]
Подолання різноманітних проявів мовних дефектів дітей забезпечується поєднанням фронтальних (визначених) та індивідуальних форм роботи.

Глава 2 Характеристика дітей з важкими порушеннями мови
Порушення мови у дітей груп з ТНР можна класифікувати і кодифікувати наступним чином: розлад експресивної мови (моторна алалія); розлад рецептивної мови (сенсорна алалія); придбана афазія з епілепсією (дитяча афазія); розлади розвитку мовлення та мови неуточнені (неускладнений варіант загального недорозвинення промови - ОНР нез'ясованого патогенезу); заїкання. [1]
Моторна алалія - ​​відсутність або недорозвинення експресивного (активної) мови при досить сохранном розумінні мови внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку мови. При моторної алалії у дітей не формуються операції програмування, відбору, синтезу мовного матеріалу в процесі породження мовного висловлювання.
Моторною алалією викликає комплекс різних причин ендогенного та екзогенного характеру (токсикоз вагітності, різні соматичні захворювання матері, патологічні пологи, пологова травма, асфіксія). [1]
Основними проявами моторної алалії є:
 затримка темпу нормального засвоєння мови (перші слова з'являються на 2-3 роки, фрази - до 3-4 років, у деяких дітей спостерігається повна відсутність мовлення до 4-5 річного віку); [1]
 наявність тієї або іншого ступеня вираженості порушень всіх підсистем мови (лексичних, синтаксичних, морфологічних, фонематических, фонетичних) [1]
 задовільний розуміння зверненої мови (у випадку грубого недорозвинення мови можуть спостерігатися труднощі у розумінні складних конструкцій, різних граматичних форм, але при цьому розуміння побутово-побутової мови сохранно). [1]
Прояви моторної алалії коливаються в широких межах: від повної відсутності експресивної мови до незначних порушень будь-якої підсистеми. У зв'язку з цим виділяють три рівня мовного розвитку при моторної алалії:
 перший рівень (ОНР I ур.) Характеризується відсутністю мовних засобів спілкування або лепетних станом мовлення;
 другий рівень (ОНР II ур.) Характеризується здійсненням спілкування за допомогою використання постійного, хоча спотвореного і обмеженого запасу загальновживаних слів;
 третій рівень (ОНР Ш ур.) Характеризується наявністю розгорнутої фразової мови з елементами лексико-граматичного та фонетико-фонематичного недорозвинення мови. [1]
Виділення рівнів мовленнєвого розвитку при моторної алалії необхідно для здійснення диференційованого підходу в логопедичній роботі і для комплектування спеціальних установ.
Сенсорна алалія - ​​порушення розуміння мови (імпрессівной мови) внаслідок поразки коркового відділу речеслуховой аналізатора.
Сенсорна алалія характеризується порушенням розуміння мови при сохранном слуху і первинно сохранном інтелекті. Дитина чує, але не розуміє звернену мову, тому що у неї спостерігається недостатність аналізу та синтезу звукових подразників, що надходять в кору головного мозку.
Дитина при сенсорної алалії розуміє окремі слова, але втрачає їх значення на тлі розгорнутого висловлювання, не розуміє інструкції, слова поза конкретної ситуації. У випадку грубих порушень дитина зовсім не розуміє мови оточуючих, не диференціює шуми немовного характеру. При сенсорної алалії грубо спотворена і експресивна мова. Спостерігається феномен відчуження сенсу слів, ехолалія (механічне повторення слів і фраз за мовцем), іноді - незв'язне відтворення всіх відомих дитині слів (логоррея). Характерна підвищена мовна активність на фоні зниженого уваги до мови оточуючих і відсутності контролю за власною мовою. [5]
Дитяча афазія - повна або часткова втрата мови, обумовлена ​​ураженням головного мозку (травмами, запальними процесами або інфекційними захворюваннями головного мозку, виникають у віці після 3-5 років).
Характер мовного порушення багато в чому залежить від ступеня сформованості мовлення до моменту поразки. Афазія у дітей найчастіше носить сенсомоторний характер, при якому системно порушуються всі види мовленнєвої діяльності. [5]
Загальне недорозвинення мови - мовленнєвий розлад, при якому порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до її звукової і смислової стороні, при нормальному слуху та інтелекті.
Симптоматика ОНР включає пізній початок розвитку мови, обмежений словниковий запас, аграмматізма, дефекти звуковимови. Це недорозвинення може бути виражене в різній мірі. Виділено три рівні мовленнєвого розвитку:
 перший рівень (ОНР I ур.) Характеризується майже повною відсутністю словесних засобів спілкування або вельми обмеженим їх розвитком. У дітей, що знаходяться на першому рівні мовного розвитку, активний словник складається з невеликої кількості нечітко вимовних повсякденних слів, звукоподражаний і звукових комплексів. Слова та їх замінники вживаються для позначення лише конкретних предметів і дій. Діти широко користуються жестами та мімікою. У промові відсутні морфологічні елементи для передачі граматичних відносин. Мова дитини зрозуміла оточуючим лише в конкретній ситуації.
 другий рівень (ОНР II ур.) Характеризується зростанням мовленнєвої активності дітей. У них з'являється фразова мова. Але фраза залишається перекрученої в фонетичному та граматичному відношенні. Словник більш різноманітний. У спонтанному мовленні відзначаються різні лексико-граматичні розряди слів: іменники, дієслова, прикметники, прислівники, займенники, деякі прийменники та спілки. Характерним залишається виражений аграмматізма. Поряд з помилками словотвірного характеру, спостерігаються труднощі у формуванні узагальнюючих і абстрактних понять, системи синонімів і антонімів, зустрічаються семантичні (смислові) заміни слів. Зв'язкова мова характеризується недостатньою передачею смислових відносин і має зводитись до простого перерахування побачених подій і предметів. Діти можуть відповісти на питання по картинці, пов'язані зі знайомими предметами і явищами навколишнього світу.
 третій рівень (ОНР Ш ур.) Характеризується розгорнутою фразовой промовою з елементами недорозвинення лексики, граматики й фонетики. Типовим для даного рівня є використання дітьми простих поширених, а також деяких видів складних речень. При цьому їх структура може порушуватися. В активному словнику переважають іменники та дієслова, недостатньо слів, що позначають якості, ознаки, стану предметів, страждає словотвір, утруднений добір спільнокореневих слів. Для граматичного ладу характерні помилки у вживанні прийменників, в узгодженні різних частин мови. Звуковимову дітей не відповідає віковій нормі: вони не диференціюють близькі звуки, спотворюють і звукову і складову структуру слів. Чіткий мовне висловлювання дітей відрізняється відсутністю чіткості, послідовності викладу, в ньому відбивається зовнішня сторона явищ і не враховується причинно-наслідкові та тимчасові відносини між предметами і явищами. Умовна верхня межа Ш рівня визначається як нерізко виражене загальне недорозвинення мови (НВОНР). [5]
Облік рівня розвитку мовлення має принципове значення для побудови корекційного освітнього маршруту дитини з ОНР (в тому числі для вибору типу корекційного установи, форми та тривалості занять)
Заїкання - розлад темпу, ритму і плавності мовлення, обумовлене виникненням судомних спазмів у м'язах, які беруть участь в акті мовлення. Основною феномен заїкуватості - судома.
Симптоматику заїкання представляють дві групи симптомів:
фізіологічні симптоми - судоми, порушення центральної нервової системи, фізична ослабленість, порушення загальної і мовної моторики
психологічні симптоми - мовні запинки, інші супутні мовні порушення (ОНР, дислалія, дизартрія та ін), фіксованість на дефекті, виверти, логофобия (страх мови).
У сучасній логопедії виділяють дві форми заїкання - невротичну і неврозоподобную.
Невротичне заїкання виникає після психотравми (гострої чи довго діючої) у дитини боязкого, легко вразливого дитини частіше у віці від 2 до 5 років. При цьому не спостерігається порушень загальної і мовної моторики, мова розвивається відповідно до вікової норми. При невротичної формі заїкання носить хвилеподібний характер. [6]
Неврозоподібні заїкання виникає на тлі раннього дифузного органічного ураження центральної нервової системи в момент інтенсивного формування фразової мови без видимої причини. При цьому спостерігаються порушення загальної та артикуляційної моторики, часто наголошується затримка мовного розвитку, а потім ОНР, інші супутні мовні порушення. Перебіг заїкання носить стійкий характер, страх мови не є обов'язковим симптомом. [6]

Глава 3 Психолого-педагогічні особливості дітей з важкими порушеннями мови
Особливості мовленнєвого розвитку дітей з важкими порушеннями мови впливають на формування особистості дитини, на формування всіх психічних процесів. Діти мають ряд психолого-педагогічних особливостей, що утруднюють їх соціальну адаптацію і вимагають цілеспрямованої корекції наявних порушень. [3]
Особливості мовної діяльності відображаються на формуванні у дітей сенсорної, інтелектуальної та афективно-вольової сфер. Відзначається недостатня стійкість уваги, обмежені можливості його розподілу. При відносній схоронності смислової пам'яті у дітей знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування. У дітей низька мнемическая активність може поєднуватися з затримкою у формуванні інших психічних процесів. Зв'язок між мовними порушеннями і іншими сторонами психічного розвитку виявляється в специфічних особливостях мислення. Володіючи повноцінними передумовами для оволодіння розумовими операціями, доступними за віком, діти відстають у розвитку словесно-логічного мислення, із працею опановують аналізом і синтезом, порівнянням та узагальненням. [3]
У частини дітей відзначається соматичне ослаблення і сповільнений розвиток локомоторних функцій; їм притаманне і деяке відставання в розвитку рухової сфери - недостатня координація рухів, зниження швидкості і спритності їх виконання.
Найбільші труднощі виникають при виконанні рухів за словесною інструкцією. Часто зустрічається недостатня координація пальців кисті руки, недорозвинення дрібної моторики.
У дітей з важкими мовними розладами відзначаються відхилення в емоційно-вольовій сфері. Дітям притаманні нестійкість інтересів, знижена спостережливість, знижена мотивація, негативізм, невпевненість у собі, підвищена дратівливість, агресивність, образливість, труднощі в спілкуванні з оточуючими, у налагодженні контактів із своїми однолітками. У дітей з важкими порушеннями мови відзначаються труднощі формування саморегуляції та самоконтролю. [4]
Зазначені особливості у розвитку дітей з важкими порушеннями мови спонтанно не долаються. Вони вимагають від педагогів спеціально організованої корекційної роботи.
Спеціальні дослідження дітей показали клінічне різноманітність проявів загального недорозвинення мови.
Загальне недорозвинення мови поєднується з низкою неврологічних і психопатологічних синдромів. Найбільш часто зустрічаються
 гипертензионно-гідроцефаліческій - проявляється в порушеннях розумової працездатності, довільної діяльності і поведінки дітей; у швидкій истощаемости і пресищаемості будь-яким видом діяльності; в підвищеній збудливості, дратівливості, рухової розгальмованості. Діти скаржаться на головні болі і запаморочення. У деяких випадках у них може відзначатися піднесено-ейфорійний фон настрою з проявами придуркуватих і доброти.
 церебрастенических синдром - проявляється у вигляді підвищеної нервово-психічної истощаемости, емоційної нестійкості, у вигляді порушень функцій активної уваги і пам'яті. В одних випадках синдром поєднується з проявами гіперзбудливості, в інших - з переважанням загальмованості, млявості, пасивності.
 синдром рухових розладів - характеризується зміною м'язового тонусу, нерізко вираженими порушеннями рівноваги і координації рухів, недостатністю диференційованої моторики пальців рук, несформованістю загального і орального праксису. Виявлено наявність у даної групи дітей характерних порушень пізнавальної діяльності. [3]

Глава 4 Труднощі в оволодінні зв'язного промовою у дітей з ТНР
Логопедична робота над зв'язного промовою займає одне з провідних напрямків корекційного навчання російській мові учнів початкових класів з дізорфографіей. Провідна завдання даного процесу полягає в тому, щоб навчити дітей сприймати мову, самостійно (свідомо й довільно) будувати семантично цілісні висловлювання, тексти. Цьому сприяє цілеспрямовано організована на уроках продуктивно-пошукова діяльність учнів із дізорфографіей. У кожної дитини формується творча позиція до виконання навчальних завдань: орфографічних, граматико-лінгвістичних та інших. [2]
У численних психологічних дослідженнях підкреслюється той факт, що молодший шкільний вік є сензитивним для творчої уяви. Здатність до фантазії допомагає учням з мовною патологією в умовах творчого корекційного навчання ефективно опановувати способами і засобами мови. Таким чином, у дітей з дізорфографіей виховується потреба викладати свої думки, почуття і в письмовому тексті (дискурсі). [2]
Логопедична робота над зв'язного промовою учнів початкових класів з дізорфографіей включає два напрямки:
1. Розвиток внутрішнього програмування: а) формування внутрішнього програмування зв'язних висловлювань; б) розвиток внутрішнього програмування окремих висловлювань, тобто глибинно-семантичного структурування.
2. Формування мовного оформлення мовленнєвого висловлювання. [3]
Логопедическое вплив спирається на випереджувальний розвиток семантичної сторони мови по відношенню до формально-мовної. При цьому враховується, що перехід до самостійного переказу або розповіді можливий лише після засвоєння відносин на рівні окремих речень.
Корекційна робота над зв'язного промовою спрямована на розвиток сукцессивной, а також симультанних процесів. При розвитку програмування окремих висловлювань на початкових етапах відбувається формування та вдосконалення простий глибинно-семантичної структури висловлювання. Надалі ця структура включається до зв'язне висловлювання, у контекст. Використовується мовне спілкування дитини з логопедом і однолітками в діалогічного і монологічного формах мови. Така сукцессивной спрямованість логопедичної роботи не виключає розвиток у школярів та симультанних процесів. [2]
На підставі теорії поетапного формування розумових дій початковий етап корекції включає велику кількість схем, ідеограм, таблиць, що полегшують засвоєння семантичної структури речення і тексту.
При цьому, у молодших школярів з дізорфографіей формуються різні види зв'язного мовлення: повідомлення, розповідь, опис, міркування і т.д.
Корекційна робота включає наступні завдання: опис предметів за основними ознаками; розгорнутий опис предметів (з включенням різних ознак (микротем)); порівняльне опис предметів; рішення пошукових задач і нестандартних лінгвістичних завдань; робота з проблемними питаннями; переказ тексту (стислий і докладний); робота з деформованим текстом, відтворення тексту за планом (розгорнутому або короткому) та інші. [2]
Усі виявлені особливості мовлення, а також характеристики когнітивних процесів і функцій свідчать про недостатність психологічної бази в учнів з ТНР, що забезпечує процес писемного мовлення, що передбачає необхідність спеціальної роботи з корекції короткочасної і словесно-логічної пам'яті, уваги і слухомоторной координації поряд з цілеспрямованою логопедичної роботою щодо усунення порушень усного мовлення. [2]

Висновок
Знання анатомо-фізіологічних механізмів мови, тобто будови і функціональної організації мовної діяльності, дозволяє:
· По-перше, представляти складний механізм мови в нормі;
· По-друге, диференційовано підходити до аналізу мовної патології;
· По-третє, правильно визначати шляхи корекційного впливу.
Мова являє собою одну з вищих психічних функцій людини. Мовний акт здійснюється складною системою органів, в якій головна, провідна роль належить діяльності головного мозку.
Для того щоб мова людини була членороздільної і зрозумілою, руху мовних органів повинні бути закономірними і точними. Разом з цим ці рухи повинні бути автоматичними, тобто такими, які здійснювалися б без спеціальних довільних зусиль. Так, за відсутності порушень говорить стежить тільки за перебігом думки, не замислюючись над тим, яке положення має зайняти його язик у роті, коли треба вдихнути і так далі. Це відбувається в результаті дії механізму проголошення промови. Для розуміння дії механізму проголошення промови необхідно добре знати будову мовного апарату.
Патологію мовлення слід протиставляти іншим відхилень від норм мовного вживання типу застережень, перестановок елементів слів, змішань, помилкових вживань слів (парафазии). Це важливо тому, що факти, які спостерігаються при вивченні патології мови, і факти такого ж роду, які спостерігаються при вивченні нормальної мови, можуть виявитися тотожними.

Бібліографічний список
1. Леонтьєв О.М. Основи психолінгвістики: Учеб. для студентів вузів, які навчаються за спеціальністю «Психологія». М., 1997.
2. Логопедія: Учеб. для студ. дефектол. пед. вищ. навч. закладів / За ред. Л.С. Шаховської. - 3-е изд., Перераб. І доп. - М.: Гуманит. вид. Центр ВЛАДОС, 2003.
3. Петренко В.Ф. Основи психолінгвістики: Учеб. для студентів вузів, які навчаються за спеціальністю «Психологія». М., 1997.
4. Філічева Т.Б., Чевелева Н.А., Чіркіна Г.В. Основи логопедії. М., 1989.
5. Ушаков Т.М. Мова людини в спілкуванні / Т.М. Ушакова, Н.Д. Павлова, І.А. Зачесова, відп. ред. В.Д. Шадріков; АН СРСР, Ін-т психології. М., 1989.
6. Хомская Є.Д. Нейропсихологія. М., 1987.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Диплом
46.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Школа 5 вигляду для дітей з важкими порушеннями мови
Застосування оорних схем на уроках літератури в школах для дітей з важкими порушеннями мови
Обласна спеціалізована школа для обдарованих дітей Дарина - школа інтелектуального розвитку
Сенсорний розвиток дітей з порушеннями мови
Психолого педагогічні особливості дітей з порушеннями мови
Психолого-педагогічні особливості дітей з порушеннями мови
Інформаційні технології в навчанні дітей з порушеннями мови
Роль мови і мислення у розвитку дітей з порушеннями зору
Система формування лексико-граматичних конструкцій у дітей з порушеннями мови
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru