додати матеріал


Широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Російської Федерації.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ТА РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ (ТУСУР)
Кафедра радіоелектроніки та захисту інформації (РЗИ)
Широкосмуговий підсилювач
З підйомом АЧХ
Пояснювальна записка до курсової роботи з дисципліни "Схемотехніка"
Студент гр. 148-3
_______Д.С. Ломакін
________дата
Керівник
Доцент кафедри РЗИ
_______А.А. Тітов
Томськ
Реферат
Курсова робота 35 с., 13 рис., 1 табл., 5 джерел.
ПІДСИЛЮВАЧ, ТРАНЗИСТОР, КАСКАД, ЧАСТОТНІ СПОТВОРЕННЯ, ШПАЛЬТА РОБОЧИХ ЧАСТОТ, КОРИГУВАЛЬНА ЛАНЦЮГ, КОЕФІЦІЄНТ ПОСИЛЕННЯ
У цій роботі досліджується широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ, а також коригувальні та стабілізуючі ланцюга.
Мета роботи - придбання навичок розрахунку номіналів елементів підсилювального каскаду, докладне вивчення існуючих коригувальних і стабілізуючих ланцюгів, вміння вибрати необхідні схемні рішення на основі вимог технічного завдання.
У процесі роботи були здійснені інженерні рішення (вибір транзисторів, схем корекції і стабілізації), розрахунок номіналів схем.
У результаті роботи отримали принципову готову схему підсилювального пристрою з відомою топологією і номіналами елементів, готову для практичного застосування.
Отримані дані можуть використовуватися при створенні реальних підсилюючих пристроїв.
Курсова робота виконана в текстовому редакторі Microsoft Word 2000 і представлена ​​на дискеті 3,5. (У конверті на звороті обкладинки).

Завдання
Діапазон частот від 10 МГц, до 200 МГц
Допустимі частотні спотворення М н 3 дБ, М в 3 дБ
Коефіцієнт посилення 30 дБ
Джерело вхідного сигналу R р = 50 Ом
Амплітуда напруги на виході U вих = 5 В
Величина навантаження R н = 50 Ом
Умови експлуатації t ° = +10 ¸ +60 ° C
Лінійний підйом АЧХ на 5Дб
Зміст
1. Вступ 4
2. Основна частина 5
2.1. Визначення числа каскадів 5
2.2. Розподіл спотворень на ВЧ 5
2.3. Розрахунок кінцевого каскаду 5
2.3.1. Розрахунок робочої крапки 5
2.3.2. Вибір транзистора 8
2.3.3. Розрахунок еквівалентних схем транзистора 9
2.3.4. Розрахунок ланцюгів харчування й термостабілізації 11
2.3.5. Розрахунок вихідний коректує ланцюга 14
2.3.6. Розрахунок межкаскадной коректує ланцюга 16
2.4. Вибір вхідного транзистора 18
2.5. Розрахунок предоконечного каскаду 19
2.5.1. Розрахунок робочої крапки 19
2.5.2. Емітерна термостабилизация 19
2.5.3. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта посилення 20
2.6. Розрахунок вхідного каскаду 22
2.6.1. Розрахунок робочої точки 22
2.6.2. Односпрямована модель вхідного транзистора 22
2.6.3. Емітерна термостабилизация 23
2.6.4. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта посилення 24
2.7. Розрахунок розділових і блокувальних конденсаторів 25
3. Висновок 30
Список використаної літератури 31
Схема принципова 32
Специфікація 33

1. Введення
Основна мета роботи - отримання необхідних навичок практичного розрахунку радіотехнічного пристрою (підсилювача-коректора), усуспільнення отриманих теоретичних навичок і формалізація методів розрахунку окремих компонентів електричних схем.
Підсилювачі електричних сигналів застосовуються у всіх галузях сучасної техніки і народного господарства: у радіоприймальних і радіопередавальних пристроях, телебаченні, системах звукового мовлення, апаратури звукопідсилення та звукозапису, радіолокації, ЕОМ. Також вони знайшли широке застосування в автоматичних та телемеханічних пристроях, використовуваних на сучасних заводах. Як правило, підсилювачі здійснюють посилення електричних коливань, зберігаючи їх форму. Посилення відбувається за рахунок електричної енергії джерела живлення. Т. о., Підсилювальні елементи мають керуючими властивостями.
Пристрій, що розглядається в даній роботі, може широко застосовуватися на практиці.
Пристрій має чимале наукове та технічне значення завдяки своїй універсальності і широкої сфери застосування.

2. Основна частина
2.1. Визначення числа каскадів
Так як на одному каскаді неможливо реалізувати посилення 30дБ, то для того, щоб забезпечити такий коефіцієнт посилення, використовуємо складання каскадів. Вважаємо, що кожен каскад в середньому дає 10дБ, і так як необхідно отримати 30дБ, то:
Таким чином, число каскадів дорівнює трьом.
2.2. Розподіл спотворень на ВЧ
За завданням, допустимі спотворення АЧХ, що вносяться цим пристроєм, рівні 3дБ. Так як використовуємо 3 каскаду, то допустимі спотворення АЧХ, що вносяться одним каскадом, рівні 1дБ.
2.3. Розрахунок кінцевого каскаду
2.3.1. Розрахунок робочої точки
1). Візьмемо опір колектора рівний опору навантаження (R к = R н).
Відповідно до закону Ома:
U вих = I вих R н (2.1)
Звідси знайдемо струм на виході каскаду:
I вих = U вих / R н = 5 / 50 = 0,1. (2.2)
Вихідна потужність:

Малюнок 2.1. - Схема кінцевого некорректірованного каскаду.
Струм на колекторі транзистора визначається з виразу:
(2.3)
Так як залишкову напругу вибирається 2-3 В, візьмемо U ост = 2 В.
U ке0 - напруга робочої точки
I до0 - струм робочої точки.
Таким чином, робоча точка: .
Знайдемо напруга живлення:
Е п = U ке0 + R к × I до0 = 7 +50 × 0,22 = 18 В. (2.4)
Побудуємо навантажувальні прямі:

Малюнок 2.2. - Навантажувальні прямі
На малюнку 3.2. i (u) - навантажувальна пряма по постійному струму (червона)
y (u) - навантажувальна пряма по змінному струму (синя)
Опір по змінному струму:
Ом. (2.5)
Амплітуда вихідного напруги:
D U вих = I до0 × R н / 2 = 0,22 × 25 = 5,5 В. (2.6)
Розрахуємо потужність:
P потр = I до0 × E п = 0,22 × 18 = 3,96 Вт (2.7а)
P рас = I до0 × U ке0 = 0,22 × 7 = 1,54 Вт (2.7б)
2). Замість опору колектора поставимо дросель (R к - дросель L к).

Малюнок 2.3. - Схема кінцевого дросельного каскаду.
У даному випадку Е п = U ке0 = 7 В, так як на колекторі немає активного опору.
Побудуємо навантажувальні прямі для цього випадку.

I до0 × R н = 0,11 × 50 = 5,5 В.

Малюнок 2.4. - Навантажувальні прямі
На малюнку 3.4. z (u) - навантажувальна пряма по постійному струму (червона)
U = 7 - навантажувальна пряма по змінному струму (пунктирна)
За формулами (2.7а) і (2.7б) розрахуємо потужність:
P потр = 0,11 × 7 = 0,77 Вт
P рас = 0,11 × 7 = 0,77 Вт
Порівняємо ці каскади:
Таблиця 2.1 - порівняння каскадів
Е п     , У
Р рас, Вт
Р потр, Вт
I до0, А
U ке0, У
R к = R н
18
1,54
3,96
0,22
7
R к - Др.
7
0,77
0,77
0,11
7
Так як напруга живлення та потужності дросельного каскаду менше, ніж у каскаду з R к = R н, то візьмемо каскад з дроселем на колекторі.
2.3.2. Вибір транзистора
Вибір транзистора здійснюється виходячи з умов:
I к.доп> 1,2 × I до0
U ке.доп> 1,2 × U ке0
P к.доп> 1,2 × P до0
f т »3 ¼ 10 × f в,
де індекс "дод" означає максимально допустиме значення,
I до - струм колектора,
U ке - напруга між колектором і емітером,
P к - потужність, що розсіюється на колекторі,
f в - верхня частота.
Підставимо чисельні значення:
I к.доп> 0,132 А
U ке.доп> 8,4 В
P к.доп> 0,924 Вт
f т »600 ¼ 2000 МГц
Виходячи з цих вимог, виберемо в якості вихідного транзистора транзистор КТ939А. Електричні параметри транзистора КТ939А [1]:
Статичний коефіцієнт передачі струму в схемі з ОЕ (типове значення):
b = 113
Гранична частота коефіцієнта передачі струму в схемі з ОЕ при U ке = 12В, I к = 200мА:
f Т = 3060МГц
Ємність колекторного переходу при U кб = 12В:
З U ке = 3,9 пФ
Постійна часу ланцюга ОС на ВЧ при U к = 10В, I е = 50мА, f = 30МГц:
t з = 4,6 пФ
Граничні експлуатаційні дані транзистора КТ939:
Постійна розсіює потужність колектора
Р к = 4Вт
Робоча точка:
I до0 = 0,11 А
U ке0 = 7 В
E п = 7 В
2.3.3. Розрахунок еквівалентних схем транзистора
У даному пункті розраховуються еквівалентні схеми транзистора, низькочастотна - схема Джиаколетто та високочастотна - односпрямована модель.
1). Схема Джиаколетто [2]
а). Спочатку знайдемо З u ке, щоб знайти R б.
Так як в довіднику З u ке знайдена при напрузі 12 В, а нам необхідна при 10 В, то використовуємо таку формулу:
, (2.8)
де С U КК1 - ємність колектор-емітерного переходу, розрахована при U ке1,
U ке2 - напруга, при якому необхідно знайти З U КК2.
Підставимо чисельні значення у формулу (2.8):
Ф.
Тепер знайдемо R б за формулою:
(2.9)
Підставимо чисельні значення:
Ом.
б). Опір емітера
Ом. (2.10)
Тут I е - в милі Амперах.
в). Провідність база-емітер
Ом -1. (2.11)
г). Ємність емітерного переходу
Ф. (2.12)
д). Крутизна
(2.13)
(2.14)
е).
Ом. (2.15)
ж). Відповідно до формули (2.8):
Ф.
Елементи схеми Джиаколетто:
g б = 0,934 Ом -1
g бе = 16,8 × 10 -3 Ом -1
g i = 13,3 × 10 -3 Ом -1
C е = 100 пФ
С до = 5,1 пФ

Рисунок 2.5 - Еквівалентна схема Джиаколетто
2). Односпрямована модель [3]
L вх = L е + L б = 0,2 +1 = 1,2 нГн
R вх = r б = 1,07 Ом
R вих = R i = g i -1 = 75,2
З вих = С до = 5,1 пФ
G 12ном = (f max / f тек) 2 = (3060/200) 2 = 15,3 2 = 234,09

Малюнок 2.6 - Односпрямована модель
2.3.4. Розрахунок ланцюгів харчування й термостабілізації
1). Емітерна термостабилизация [4]
Знайдемо потужність, що розсіюється на R е:
Робоча точка: I до0 = 0,11 А
U ке0 = 7 В
Для ефективної термостабілізації падіння напруги на R е. повинно бути близько 3-5В. Візьмемо U е = 3В. Тоді потужність, що розсіюється на R е. обумовлена ​​виразом (2.16), дорівнює:
P R е = I до0 × U е. = 0,11 × 3 = 0,33 Вт (2.16)

Малюнок 2.7 - Схема кінцевого каскаду з емітерний термостабілізацією
Знайдемо необхідне Е п для даної схеми:
Е п = U R е. + U ке0 + U R к = 3 +7 +0 = 10 В. (2.17)
Розрахуємо R е, R б1, R б2:
Ом, (2.18)
мА, (2.19)
струм базового дільника:
I д = 10 × I б = 9,73 мА, (2.20)
Ом, (2.21)
Ом. (2.22)
Знайдемо L к, виходячи з умов, що на нижній частоті смуги пропускання її опір набагато більше опору навантаження. У нашому випадку:
мкГн. (2.23)
2). Активна колекторна термостабилизация [4]

Малюнок 2.8 - Схема активної колекторної стабілізації
Напруга U R 4 вибирається з умови: В.
Візьмемо U R 4 = 1,5 В.
Розрахуємо потужність, що розсіюється на R 4:
P R 4 = U R 4 × I К02 = 1,5 × 0,11 = 0,165 Вт (2.24)
Знайдемо Є П:
Є П = U ке 2002 + U R 4 = 7 +1,5 = 8,5 В, (2.25)
де U ке 02 - Напруга в робочій точці другого транзистора.
Ом (2.26)
Перший транзистор вибирається виходячи з умови, що статичний коефіцієнт передачі струму бази b 01 = 50 ¸ 100.
Приймемо b 01 = 75.
Струм бази другого транзистора знаходиться за формулою (2.19):
мА.
В. (2.27)
кОм. (2.28)
Відповідно до формули (2.19):
А.
Струм базового подільника першого транзистора розраховується поформуле (2.20):
I д1 = 10 × I б1 = 10 × 19,5 × 10 -6 = 0,195 мА.
кОм. (2.29)
кОм. (2.30)
Так як підсилювач малопотужний, то візьмемо еміттерную термостабілізації.
2.3.5. Розрахунок вихідний коректує ланцюга

Малюнок 2.9 - Вихідна коригувальна ланцюг
Нормировка елементів проводиться за формулами (2.31):
, (2.31)
де R нір і w нір - опір і частота, щодо яких проводиться нормировка,
L, C, R - значення нормованих елементів
L н, C н, R н - нормовані значення.
Нормуємо З вих (щодо R н і w в) відповідно до (2.31)
З вихН = С вих × R н × w в = 5,1 × 10 -12 × 50 × 2p × 200 × 10 6 = 0,32
У таблиці 7.1 [4] знаходимо нормовані значення L 1 і С 1, відповідні знайденому З вихН. Найближче значення З вихН = 0,285, йому відповідають:
З = 0,3
L = 0,547
n = 1,002.
Денормірованіе елементів проводиться за наступними формулами:
(2.32)
За (2.32) разнорміруем З і L :
нГн,
пФ.
Знайдемо відчувається опір транзистора:
R ощ = R н / n = 50 / 1,002 = 49,9 Ом (2.33)
2.3.6. Розрахунок межкаскадной коректує ланцюга
Щоб забезпечити підйом АЧХ, скористаємося межкаскадной корегуючої ланцюгом четвертого порядку [5].
Схема каскаду по змінному струму наведена на малюнку 3.9.

Малюнок 2.10 - Каскад з межкаскадной корегуючої ланцюгом четвертого порядку.
За завданням необхідно здійснити підйом АЧХ на 5 дБ.
Так як нерівномірність АЧХ всього пристрою становить ± 1,5 дБ, а число каскадів дорівнює трьом, то на кожен каскад доводиться нерівномірність АЧХ = ± 0,5 дБ.
Нормовані значення елементів коректує ланцюга взяті з таблиці 9.1, виходячи із заданих частотних спотворень [5].





Так як транзистор біполярний, то його вхідна ємність С вх = ¥
Розрахуємо нормоване значення вихідної ємності першого транзистора вих1) за формулою (2.31).
Тут нормуємо щодо вихідного опору проміжного (першого) транзистора і верхньої частоти.
З вих1Н = С вих1 × R вих1 × 2p f в = 5,1 × 10 -12 × 75,2 × 2p × 200 × 10 6 = 0,482
Знайдемо елементи корекції з урахуванням З вих1Н:
(2.34)
(2.35)
(2.36)
(2.37)
(2.38)
(2.39)
Разнорміруем елементи корекції відповідно до (2.32):
нГн
Ом
пФ
пФ
нГн.
Знайдемо коефіцієнт посилення вихідного каскаду:
(2.40)
де R вх.н - вхідний опір кінцевого транзистора, нормоване щодо вихідного опору предоконечного транзистора,
G ном12 - коефіцієнт підсилення транзистора, знаходиться за формулою (2.41)
, (2.41)
f мах - максимальна частота транзистора,
f в - верхня частота заданої смуги пропускання.

Підставимо у формулу (2.40), і отримаємо:
раз = 16,3 дБ.
2.4. Вибір вхідного транзистора
Транзистор вхідного каскаду повинен мати таку ж смугу частот, але, так як вихідний каскад дає досить високий коефіцієнт посилення, то коефіцієнт посилення вхідного транзистора можна взяти трохи менше, ніж у транзистора вихідного і предоконечного каскадів [1].
Електричні параметри транзистора 2Т911А:
Коефіцієнт підсилення по потужності при U ке = 28В, Т до £ 40 ° С, на частоті f = 1,8 ГГц при Р вих = 0,8 Вт:
G ном1, 2 = 2
Статичний коефіцієнт передачі струму в схемі з ОЕ при U ке = 5В, I е = 200мА (типове значення):
b = 40
Гранична частота коефіцієнта передачі струму в схемі з ОЕ при U ке = 12В, I к = 200мА:
f Т = 3060МГц
Ємність колекторного переходу при U кб = 28В:
З U ке = 4ПФ
Постійна часу ланцюга ОС на ВЧ при U кб = 10В, I е = 30мА, f = 5МГц:
t з = 25пФ
Граничні експлуатаційні дані транзистора 2Т911А:
Середня розсіює потужність у динамічному режимі
Р к = 3Вт
За всіма параметрами нам підходить транзистор 2Т911А.
Підставивши у формулу (2.41) довідкові значення коефіцієнта посилення і верхньої частоти транзистора, знайдемо максимальну частоту:
,
де f ВТР - гранична частота транзистора.
Таким чином f мах = 1,8 × 10 9 = 2,5 ГГц
Підставивши у формулу (2.41) знайдене значення максимальної частоти і верхню частоту заданої смуги, знайдемо посилення:

Знайдемо вихідний опір транзистора (R вих):
U кб = 55 В, I к = 400 мА
Ом.
2.5. Розрахунок предоконечного каскаду
2.5.1. Розрахунок робочої точки
У даному каскаді використовуємо транзистор КТ939, то є такий самий, як і у вихідному каскаді.
Щоб для всього підсилювального каскаду використовувалося одне і теж харчування, робоча точка для цього транзистора має таку ж напругу, але струм менше, ніж у вихідного каскаду в 'коефіцієнт посилення кінцевого каскаду' разів.
U ке0 = 7 В,
мА.
Таким чином робоча точка: I до0 = 16,7 мА
U ке0 = 7 В
Еквівалентні схеми транзистора представлені в пункті 2.3.3.
2.5.2. Емітерна термостабилизация
Візьмемо напруга на емітер U е = 3 В.
Потужність, що розсіюється на R е. знаходиться за формулою (2.16):
P R е. = 16,7 × 3 = 50,1 мВт.
Е п для даної схеми знаходиться за формулою (2.17):
Е п = 3 +7 +0 = 10 В.
Розрахуємо R е, R б1, R б2 відповідно до формулами (2.18) - (2.22)
Ом,
мА,
струм базового подільника: I д = 10 × I б = 1,48 мА,
Ом,
Ом.
Схема каскаду з емітерний термостабілізацією наведена на малюнку 2.7.
Знайдемо L к, виходячи з умов, що на нижній частоті смуги пропускання її опір набагато більше опору навантаження для даного транзистора. У нашому випадку:
нГн.
2.5.3. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта посилення
По таблиці [5] знайдемо коефіцієнти, які відповідають нульового підйому АЧХ і нерівномірності ± 0,5 дБ





Розрахуємо нормоване значення вихідної ємності першого транзистора вих1) за формулами (2.31).
Тут нормуємо щодо вихідного опору вхідного транзистора (R вих1) і верхньої частоти.
З вих1Н = С вих1 × R вих1 × 2p f в = 5,1 × 10 -12 × 137,5 × 2p × 200 × 10 6 = 0,88

За формулами (2.34) - (2.39) знайдемо елементи корекції:






Відповідно до (2.32) разнорміруем елементи корекції:
нГн
Ом
пФ
пФ
нГн.
Знайдемо коефіцієнт посилення предоконечного каскаду за формулою (2.40), де R вх.н - вхідний опір предоконечного транзистора, нормоване щодо вихідного опору вхідного транзистора:

2.6. Розрахунок вхідного каскаду
2.6.1. Розрахунок робочої точки
Робоча точка для цього транзистора має таку ж напругу, але струм менше, ніж у предоконечного каскаду в 'коефіцієнт посилення предоконечного каскаду' разів.
U ке0 = 7 В,
мА.
Таким чином робоча точка: I до0 = 2,7 мА
U ке0 = 7 В
2.6.2. Односпрямована модель вхідного транзистора
а). Спочатку знайдемо З u ке, щоб знайти R б.
Так як в довіднику З u ке знайдена при напрузі 28 В, а нам необхідна при 10 В, то, використовуючи формулу (2.8), отримаємо:
Ф.
Тепер знайдемо R б за формулою (2.9):
Ом.
R вх = r б = 1,5 Ом.
б). Знайдемо R вих за формулою (2.15).
U кб = 55 В, I к = 400 мА
Ом.
в). Індуктивність входу
L б = 0,5 нГн, L е. = 0,55 нГн
L вх = L б + L е. = 0,5 +0,55 = 1,05 нГн
г). За формулою (2.8) розрахуємо вихідну ємність
Ф.
Коефіцієнт посилення транзистора знаходиться за формулою (2.14), де a 0 і r е - з (2.13) і (2.10) відповідно:
, Ом
.
Т.ч. елементи односпрямованої моделі:
L вх = 1,05 нГн
R вх = 1,5 Ом
R вих = 137,5 Ом
З вих = 20 пФ
Односпрямована модель наведена на малюнку 3.6.
2.6.3. Емітерна термостабилизация
Візьмемо напруга на емітер рівним U е = 3 В.
Відповідно до формули (2.16), потужність, що розсіюється на R е. дорівнює
P R е = 2,7 × × 3 = 8,1 мВт.
За формулами (2.18) - (2.22) розрахуємо R е, R б1, R б2:
Ом,
мкА,
струм базового подільника: I д = 10 × I б = 238 мкА,
Ом,
Ом.
Схема каскаду з емітерний термостабілізацією наведена на малюнку 2.7.
Аналогічно, як і для попереднього каскаду знайдемо L до:
нГн.
2.6.4. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта посилення
Відповідно до таблиці 9.1 [5], для нульового підйому і з нерівномірністю АЧХ = ± 0,5 дБ:





Тут нормуємо щодо опору генератора (R г) і верхньої частоти.

Нормовані значення елементів знаходяться за формулами (2.34) - (2.39)






За (2.32) разнорміруем елементи корекції:
нГн
Ом
пФ
пФ
нГн.
Знайдемо коефіцієнт посилення вхідного каскаду за формулою (2.40), але тут R вх.н - вхідний опір вхідного транзистора, нормоване щодо опору генератора:
раз = 21,5 дБ.
2.7. Розрахунок розділових і блокувальних конденсаторів
Знайдемо спотворення, що вносяться розділовими і блокувальними конденсаторами [4]:
дБ = 1,05 разів.
Спотворення, внесені кожним конденсатором:

У загальному вигляді:
, (2.42)
де f н - Нижня частота, R 1, R 2 - обв'язують опору

Малюнок 2.11 - Вхідний каскад з роздільними та блокувальними конденсаторами.

Малюнок 2.12 - предоконечного каскад з роздільними та блокувальними конденсаторами.

Малюнок 2.13-Крайовий каскад з роздільними та блокувальними конденсаторами.
З доп вибирається таким, що на нижній частоті її опір було багато менше, ніж R 2, тобто:
(2.43)
В (2.43) підставимо чисельні значення, і знайдемо З доп:
нФ,
нФ.
Знайдемо R р1, R р2, R р3, виходячи з формули:
, (2.44)
де S 210 - коефіцієнт посилення відповідного транзистора,
для вихідного каскаду R 3 = R н, а для інших двох - R 1,2 = R 2 відповідного каскаду.
Відповідно до (2.44):
для вхідного каскаду:
Ом,
для кінцевого:
Ом,
для вихідного:
Ом,
По (2.42) знайдемо З р1, р2 З, З р3.




По заданих спотворень знайдемо блокувальні конденсатори (у нашому випадку З е. i), виходячи з формули:
, (2.45)
де S - крутизна відповідного транзистора,
     R е i - опір емітера (схема термостабілізації) для відповідного транзистора.
Підставляючи чисельні значення (2.45), отримаємо:
пФ,
нФ,
нФ.
Коефіцієнт посилення всього підсилювача:
раз = 53,6 дБ.

3. Висновок
У результаті виконаної курсової роботи отримана схема електрична принципова підсилювача-коректора. Відомі топологія елементів і їх номінали. Поставлена ​​задача вирішена в повному обсязі, однак для практичного виробництва пристрою даних недостатньо. Необхідна інформація може бути отримана в результаті додаткових досліджень, необхідність яких у технічному завданні цього курсового проекту не вказується.
Таким чином, в даній курсовій роботі був розроблений підсилювач-коректор на транзисторах КТ911А і КТ939А, що має наступні технічні характеристики:
Смуга робочих частот 10-200 МГц
Підйом АЧХ 5 дБ
Амплітуда вихідного напруги 5В
Коефіцієнт посилення 50дБ
Напруга живлення 10В
Опору генератора і навантаження 50 Ом

Список використаної літератури
1. Напівпровідникові прилади: Транзистори. П53 Довідник / В.Л. Аронов, А.В. Баюк, А.А. Зайцев та ін За заг. ред. М.М. Гарюнова. - 2-е вид., Перераб. - М.: Вища школа, 1985 - 904 c., мул.
2. Мамонкин І.Г. Підсилювальні пристрої: навчальний посібник для вузів. - М.: Зв'язок, 1977р.
3. А.А. Тітов, Л.І. Бабак, М.В. Черкашин. Електронна техніка. сер. СВ - техніка. Вип. 1 (475), 2000
4. Титов А.А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах - http://referat.ru/download/ref-2764.zip
5. Титов А.А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на польових транзисторах - http://referat.ru/download/ref-2770.zip


РТФ КП 468730.009 ПЕ3
Змін.
Лист
№ Докум
Підпис
Дата
Виконав
Ломакін Д.С.
Широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ
Принципова схема
Літ
Лист
Листів
Перевірив
Титов А.А.
2
4
Прийняв
ТУСУР, РТФ,
гр.148-3

Поз.

обознач.
Найменування
Кол.
Примітка
Конденсатори ОЖО.460.107ТУ
С1
К10-17а-120пФ ± 10%
1
С2
К10-17а-82пФ ± 10%
1
С3
К10-17а-56пФ ± 10%
1
С4
К10-17а-470пФ ± 10%
1
С5
К10-17а-12пФ ± 10%
1
С6
К10-17а-27пФ ± 10%
1
С7
К10-17а-1НФ ± 10%
1
С8
К10-17а-12пФ ± 10%
1
С9
К10-17а-4, 7нФ ± 10%
1
С10
К10-17а-39пФ ± 10%
1
С11
К10-17а-47пФ ± 1 0%
1
С12
К10-17а-3, 3нФ ± 10%
1
С13
К10-17а-47пФ ± 10%
1
С14
К10-17а-560пФ ± 10%
1
С15
К10-17а-12пФ ± 10%
1
С16
К10-17а-4, 7пФ ± 10%
1
Дроселі ОЮО.475.000.ТУ
L 1
88нГн
1
L 2
12нГн
1
L 3
170нГн
1
L 4
245нГн
1
РТФ КП 468730.009 ПЕ3
Змін.
Лист
№ Докум
Підпис
Дата
Виконав
Ломакін Д.С.
Широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ
Перелік елементів
Літ
Лист
Листів
Перевірив
Титов А.А.
2
4
Прийняв
ТУСУР, РТФ,
гр.148-3

Поз.

обознач.
Найменування
Кол.
Примітка
L 5
46нГн
1
L 6
170нГн
1
L 7
80нГн
1
L 8
13нГн
1
L 9
8мкГн
1
L 10
22нГн
1
Резистори ГОСТ 7113-77
R 1
МЛТ - 0.25 -470 Ом ± 10%
1
R 2
МЛТ - 0.25 -56 Ом ± 10%
1
R 3
МЛТ - 0.25 -22 кОм ± 10%
1
R 4
МЛТ - 0.25 -15 кОм ± 10%
1
R 5
МЛТ - 0.25 -1,2 кОм ± 10%
1
R 6
МЛТ - 0.25 -4,7 кОм ± 10%
1
R 7
МЛТ - 0.25 -150 Ом ± 10%
1
R 8
МЛТ - 0.25 -3,9 кОм ± 10%
1
R 9
МЛТ - 0.25 -2,7 кОм ± 10%
1
R 10
МЛТ - 0.25 -180 Ом ± 10%
1
R 11
МЛТ - 0.25 -1,8 кОм ± 10%
1
R 12
МЛТ - 0.25 -47 Ом ± 10%
1
R 13
МЛТ - 0.25 -560 Ом ± 10%
1
R 14
МЛТ - 0.25 -390 Ом ± 10%
1
R 15
МЛТ - 0.25 -27 Ом ± 10%
1
РТФ КП 468730.009 ПЕ3
Змін.
Лист
№ Докум
Підпис
Дата
Виконав
Ломакін Д.С.
Широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ
Перелік елементів
Літ
Лист
Листів
Перевірив
Титов А.А.
3
4
Прийняв
ТУСУР, РТФ,
гр.148-3

Поз.

обознач.
Найменування
Кол.
Примітка
Транзистори
V 1
2Т 9111 АА О.339.542 ТУ
1
V2, V3
KT 939 aA o.339150 ТУ
2
РТФ КП 468730.009 ПЕ3
Змін.
Лист
№ Докум
Підпис
Дата
Виконав
Ломакін Д.С.
Широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ
Перелік елементів
Літ
Лист
Листів
Перевірив
Титов А.А.
4
4
Прийняв
ТУСУР, РТФ,
гр.148-3
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Курсова
289.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Антенний підсилювач з підйомом АЧХ
Широкосмуговий підсилювач
Широкосмуговий підсилювач потужності
Широкосмуговий підсилювач калібрування радіомовних станцій
Підсилювач-коректор
Диференціальний підсилювач
Імпульсний підсилювач
Електронний підсилювач
Підсилювач - коректор
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru