додати матеріал


приховати рекламу

Характеристика та аналіз демографічної ситуації в Республіці Саха

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
 
Розрахункове завдання
 
Предмет: Демографія
 
Тема: «Характеристика та аналіз демографічної ситуації в Республіці Саха (Якутія
Виконала: студентка 53-у гр., Ф-ту ГіМУ, вечірнього відділення,
Орлова В.В.
Перевірив: Андрейченко І.М.
Санкт-Петербург
2005

ЗМІСТ

"1-3" ЗМІСТ .. 2
1. Чисельність населення. 3
1.1. Динаміка змін. 3
1.2. Приріст населення. 4
1.3. Зміна чисельності та основних складових по міському і сільському населенню 6
2. Статево-вікова структура. 8
2.1. Динаміка співвідношень статей. 9
2.2. Вікові угруповання: до працездатного, працездатного і старше працездатного віку. 10
3. Народжуваність. 12
4. Смертність і тривалість життя. 14
4.1. Загальний коефіцієнт смертності. 14
4.2. Дитяча смертність. 15
4.3. Середня тривалість життя. 16
4.4. Очікувана тривалість життя. 16
5. Шлюбно-сімейний стан. 18
5.1. Загальний коефіцієнт шлюбності. 19
5.2. Загальні коефіцієнти розлучуваності. 20
6. Міграція населення. 21
7. Національний склад, громадянство. 22
8. Основні висновки .. 23
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ... 26


1. Чисельність населення [V1] .

За даними Всеросійського перепису населення, проведеної за станом на 9 жовтня 2002 року, чисельність постійного населення Республіки Саха (Якутія) склала 949,3 тис. чоловік. Підсумки перепису показують, що республіка не зберегла статус регіону з мільйонним населенням. У попередній перепису 1989 року чисельність постійного населення республіки становила 1094,1 тис. осіб.

1.1. Динаміка змін

Чисельність постійного населення Республіки Саха (Якутія) за даними повоєнних переписів змінювалася таким чином:

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 1: Чисельність населення по роках.

Графік SEQ Графік \ * ARABIC 1: Зміна чисельності населення Республіки Саха (Якутія)
У порівнянні з переписом населення 1989 р. чисельність населення скоротилася на 144,8 тис. осіб, у тому числі проживають в міських поселеннях - на 122,0 тис. чоловік, в сільській місцевості - на 22,8 тис. чоловік.
Скорочення чисельності населення пов'язано з великим міграційним відпливом населення за межі республіки і скороченням природного приросту населення.

1.2. Приріст населення

В останні три роки негативна динаміка змін природного приросту кілька згладилася: [1]

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 2: Народжуваність, смертність і природний приріст населення Республіки Саха (Якутія) (на 1000 чоловік)
D t = P t - P 0
 
де: D t - абсолютний приріст [2] (убуток) за період (t, 0);
P 0 - чисельність населення в момент часу t 0;
P t - чисельність населення в момент часу t.
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 2: Приріст / убуток населення (на 1000 чоловік)
В останні роки демографічна ситуація в республіці характеризується щорічним зниженням чисельності населення. Так, на 01.01.99 р. населення республіки склало 1000700 чоловік, в т.ч. міське - 644 500 (64,4%), сільське - 356,2 тисячі (35,6%). За останні 9 років (1990-1999 рр..) Населення республіки зменшилася на 98,2 тис. чоловік, в основному, за рахунок міграції, і Якутія з району припливу населення перетворилася в район його відтоку.
Республіка Саха (Якутія) належить до тих небагатьох регіонах Російської Федерації, де зберігся природний приріст населення [3] , але в порівнянні з 1990 р. природний приріст населення республіки скоротився в 2,9 рази і в 1999 р. склав 4,8 на 1000 населення.
До 1991 року для республіки був характерний постійний ріст чисельності населення як за рахунок природного приросту (перевищення народжуваності над смертністю), так і за рахунок позитивного сальдо міграції. Починаючи з 1991 року, у формуванні чисельності населення республіки відбувається зміна тенденцій - скорочується природний приріст перестав перекривати міграційний відтік населення за межі республіки.
У Росії та Далекосхідному федеральному окрузі тенденції в демографічних процесах дещо інші.
Зниження чисельності населення Російської Федерації відбувається по протилежній схемою: спостерігається природний спад населення (перевищення числа померлих над числом народжених), міграційний приріст [4] не компенсував природне зменшення населення. Всього за 1989-2002рр. природне зменшення була на три чверті заміщена міграційним припливом населення з-за кордону, переважна частина якого припадає на іммігрантів з держав-учасниць СНД і країн Балтії (природні втрати склала 7,4 млн.чол, а міграційний приріст 5,6 млн. осіб) .

1.3. Зміна чисельності та основних складових по міському і сільському населенню

Розміщення міського населення:
Як і в попередній перепису в республіці переважає міське населення.
Процес урбанізації, перш проходив у республіці інтенсивними темпами, в останній міжпереписний період практично припинився.

Графік SEQ Графік \ * ARABIC 3: Співвідношення міського і сільського населення
За даними перепису 2002 року міське населення республіки, на частку якого припадає 64,3% від загальної чисельності населення, проживає в 13 містах і 55 селищах. У порівнянні з попереднім переписом частка міського населення знизилася на 2,6 процентних пункту (у 1989р. Вона становила - 66,9%).
Більше половини (51,9%) міських жителів проживає у великих містах республіки Якутськ, Нерюнгрі і Мирний. Частка міського населення, що проживає в цих містах, у порівнянні з 1989р. збільшилася на 10,8 процентних пункту (у 1989р. вона склала - 41,1%).
На співвідношення міського і сільського населення вплинули відбувалися в період з 1989 р. по 2002 р. перетворення в адміністративно-територіальний устрій Республіки Саха (Якутія).
 
Число міських поселень
У них чисельність населення, тис.осіб

1989
2002
1989
2002
Всього міських поселень
78
68
732
610
в тому числі:




Міст
11
13
415
436,1
Селищ міського типу
67
55
317
173,9
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 3: Чисельність міських поселень і жителів у них
Число селищ міського типу зменшилася на 12. Зміни відбулися за рахунок скасування 14 селищ міського типу (6 перетворені в сільські поселення, 2 - у міста, 6 - ліквідовано) і освіти 2 селищ.
 
Розміщення сільського населення:
Сільське населення республіки, на частку якого припадає 35,7% від загальної чисельності населення, проживає в 551 сільському населеному пункті. Після перепису 1989 року при збільшенні частки сільського населення на 2,6 процентних пункту (у 1989р. Вона становила - 33,1%) фактична чисельність скоротилася на 22,8 тис.осіб. Природний приріст у сільській місцевості не заповнює міграційні втрати сільського населення. Міграційна спад більше пов'язана з перетіканням сільського населення в міську місцевість всередині республіки.


Число сільських населених пунктів
У них чисельність населення, тис.осіб
1989
2002
1989
2002
Всього сільських населених пунктів
719
590
362,1
339,3
в тому числі:
без населення
78
39


з населенням
641
551
362,1
339,3
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 4: Чисельність сільських населених пунктів і жителів у них
За міжпереписний період кількість сільських населених пунктів скоротилася на 129. Це відбулося за рахунок ліквідації та виключення з облікових даних відповідно до рішень Уряду Республіки Саха (Якутія) сільських населених пунктів, в яких населення не проживає за причини виїзду в інші (міські або сільські) населені пункти та природного спаду населення. Однак, під час перепису було зафіксовано 39 сільських поселень, в яких населення не проживало, оскільки за однією з цих поселень рішень про їх ліквідацію не було прийнято, а за іншими - таке рішення не може бути прийнято, тому що в них населення офіційно зареєстровано (прописано ), але фактично не проживає.
Близько половини (49,6%) сільських жителів проживає в сільських населених пунктах чисельністю 200-1000 осіб, у населених пунктах від 1 тис. чоловік і більше проживає 47% сільського населення і лише 3,4% сільського населення проживає в населених пунктах з кількістю населення менше 200 осіб. Картина розміщення сільського населення під час перепису 1989 року була наступна: у сільських населених пунктах чисельністю 200-1000 осіб проживало 47,9% сільського населення, в понад 1 тис. - 47,8%, а менше 200 - 4,3%.

2. Статево-вікова структура.

Статево-вікова структура населення - розподіл населення на чоловіків і жінок.
Вперше в історії перепису в республіці чисельність жінок перевищила чисельності чоловіків. Зміна в співвідношенні чоловіків і жінок обумовлено не тільки міграційним відпливом, а й передчасною смертністю чоловічого населення. Рівень чоловічої смертності у працездатному віці в 4 рази вище рівня жіночої.

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 5 : Чисельність чоловічого і жіночого населення
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 4: Чисельність чоловічого і жіночого населення (тис. чоловік)

2.1. Динаміка співвідношень підлог

За підсумками перепису 2002 року на 1000 чоловіків припадає 1045 жінок, у 1989 році - на 1000 чоловіків припадало 983 жінки.

Графік SEQ Графік \ * ARABIC 5: Кількість жінок на 1000 чоловіків
По Росії і Далекосхідному федеральному округу збереглося характерне перевищення чисельності жінок над чисельністю чоловіків. У цілому по Росії на 1000 чоловіків припадає 1147 жінок, у Далекосхідному федеральному окрузі на 1000 чоловіків - 1056 жінки.

2.2. Вікові угруповання: до працездатного, працездатного і старше працездатного віку.

Помітні зміни відбулися у віковому складі населення. Зниження народжуваності, що почалося в кінці 80-х - початку 90-х років минулого століття, призвело до посилення процесу демографічного старіння. У порівнянні з переписом 1989 р. середній вік якутян збільшився на 2,4 року і склав 30,0 років (на 7 років менше середнього віку росіянина і на 3,9 року - жителя Далекосхідного округу). У чоловіків відповідно - на 2,0 року і 28,9 років, у жінок - на 2,8 року і 31,2 років.

Вікова структура населення змінилася таким чином:

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 6: Вікова структура населення
Статево-вікова структура населення по основних групах змінилася таким чином:

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 7: Статево-вікова структура населення
За міжпереписний період чисельність населення старше працездатного віку збільшилась на 24 тис. чоловік і склала 95 тис. осіб (10,0% всього населення проти 6,5% у 1989 р). У той же час чисельність дітей і підлітків за цей період скоротилася на 104 тис. осіб і стала дорівнювати 252 тис. осіб (26,5% проти 32,5% у 1989 р.).
У республіці відбувається несприятливий процес "старіння" населення, так як демографічне навантаження на суспільство, яку надає непродуктивне населення, стає все більш відчутною для держави. Чисельність працездатного населення зменшилася на 64 тис. осіб, але їх частка в загальній чисельності населення зросла з 61,0 до 63,5%, за рахунок істотного зменшення частки осіб молодше працездатного віку (з 32,5 до 26,6).
Віковий склад міського та сільського населення історично має деякі відмінності, в яких відображено особливості процесу урбанізації в республіці, а також відмінності в репродуктивній поведінці і тривалості життя міських і сільських жителів.

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 8: Віковий склад міського та сільського населення

3. Народжуваність

Рівень народжуваності - показник середнього числа дітей, народжених однією жінкою протягом репродуктивного періоду - становив у 2002р. у сільській місцевості 2,53 дитини, у міських поселеннях - 1,56, проти 2,23 необхідних для простого відтворення населення. У сільській місцевості коефіцієнт народжуваності поки ще достатній для простого заміщення покоління батьків дітьми.
Для порівняння по Росії аналогічний показник склав 1,32, в тому числі в ряді регіонів Центральної Росії сумарний коефіцієнт народжуваності ще нижче - близько 1,1 народжень на одну жінку.
Події, що сталися в міжпереписний період демографічні процеси призвели до зниження показника демографічного навантаження (тобто скільки дітей, підлітків та осіб похилого віку припадає на населення робочих віку) з 638 з кожної 1000 населення працездатного віку в 1989 р. до 575 осіб.

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 9: Непрацездатна населення
Загальний коефіцієнт народжуваності розраховується за формулою: [5]
0 / 00
Де В - абсолютне число народжень за рік;
Р - середнє населення;
Т - довжина періоду;
СВR - загальний коефіцієнт народжуваності.
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 6: Загальні коефіцієнти народжуваності по роках

4. Смертність і тривалість життя

4.1. Загальний коефіцієнт смертності

Загальний коефіцієнт смертності: [6]

Де M - число померлих у розрахунковий період;
т - загальний коефіцієнт смертності;
Р - загальна чисельність населення;
Т - довжину розрахункового періоду в цілих роках.
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 7: Загальні коефіцієнти смертності (померлих на 1000 населення)

4.2. Дитяча смертність

\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 8: Коефіцієнти дитячої смертності (дітей до року до числа народжених).
У загальному колі проблем смертності населення велику соціальну значимість має малюкова смертність (кількість дітей, померлих у віці до 1 року, на 1000 народжених) - показник, що найбільшою мірою реагує на загальний рівень соціально-економічного розвитку. У 1998 р., в порівнянні з попередніми роками, в республіці малюкова смертність дещо збільшилася і склала 19,7 на 1000 народжених (по РФ - 16,5) [7] .

4.3. Середня тривалість життя

\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 9: Середня тривалість життя (чоловіки і жінки, років)

4.4. Очікувана тривалість життя

\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 10: Очікувана тривалість життя при народженні (років)
Смертність населення не має чітко окресленої різниці між сільським і міським населенням. Серед національностей також не спостерігається особливої ​​диференціації рівня смертності. Необхідно відзначити, що більш висока смертність у деяких представників нечисленних народів Півночі - у евенків в 1,3 рази, у Евен - на 5%, у юкагиров - на 4% більше, ніж в цілому по республіці.
Однією з найбільш злободенних проблем є смертність населення у працездатному віці. Четверо з кожних п'яти померлих в працездатному віці - чоловіки (79,9%). Якщо в загальній картині смертності в республіці на першому місці стоять померлі від хвороб органів системи кровообігу (34,7%), то в структурі смертності працездатного населення перше місце займають нещасні випадки, отруєння і травми (43,5%). Серед чоловіків вони зумовили загибель кожного другого від усіх померлих у цьому віці, серед жінок - кожної третьої.
Смертність від неприродних причин завжди була тісно пов'язана з рівнем споживання алкогольних напоїв. Наслідком споживання алкоголю є високі показники смертності від отруєнь алкоголем, хронічного алкоголізму й алкогольного цирозу печінки. Зловживання алкоголем значно впливає на підвищення рівня смертності і від інших неприродних причин - вбивств, самогубств, утоплень, дорожньо-транспортних пригод і т. д.

Графік SEQ Графік \ * ARABIC 11: Структура смертності населення

5. Шлюбно-сімейне стан

Число подружніх пар склало по республіці понад 200 тисяч (у 1989 р. - 250 тис.). Як показують підсумки перепису число чоловіків, які перебувають у шлюбі більше, ніж заміжніх жінок. Така ситуація склалася в Республіці Комі, Калініградській області, м. Москві, Тюменської області, Ханти-Мансійському автономному окрузі, Ямало-Ненецькому автономному окрузі, Камчатської області, Коряцькому автономному окрузі, Магаданської області і Чукотському автономному окрузі.
Шлюбна структура населення республіки у віці 16 років і більше характеризується такими даними:

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 10: Шлюбна структура населення
Вперше при проведенні перепису населення були зібрані відомості про кількість незареєстрованих шлюбних союзів. Із загального числа подружніх пар 27 тис. (13%) перебували в незареєстрованому шлюбі.

Графік SEQ Графік \ * ARABIC 12: Шлюбна структура населення
З початку 1990-х років спостерігалося зниження числа зареєстрованих шлюбних союзів. За поточною статистикою в 2002 р. було зареєстровано 7413 (у 1989 р. - 12132). Частка повторних шлюбів у період між переписами населення залишається стабільною величиною - 21 - 26% у загальній кількості укладених шлюбів, що нижче, ніж у Росії (25-28%).
Розповсюдження незареєстрованих шлюбних союзів призвело до збільшення числа дітей, народжених поза зареєстрованого шлюбу. За 1989-2002 рр.. частка таких дітей майже подвоїлася і склала близько 34% від загального числа щорічних народжень, що трохи більше, ніж у Росії (близько 30%).
За міжпереписний період на 22% збільшилася кількість осіб, ніколи не перебували у шлюбі, і такими ж темпами зросла кількість розійшлися (на 24%). За 2002 рік було зареєстровано 4794 розлучень. У порівнянні з 1989р. число розлучень скоротилася на 458 (у 1989 р. розірвано 5252 шлюбів).
Процеси, що відбуваються в шлюбної структури населення, позначилися на числі і склад домогосподарств.

5.1. Загальний коефіцієнт шлюбності

Загальний коефіцієнт шлюбності:

Де В (латинське) - кількість укладених шлюбів;
b - загальний коефіцієнт шлюбності;
Р - загальна чисельність населення;
Т - довжина розрахункового періоду в цілих року.
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 13: Загальні коефіцієнти шлюбності (на 1000 населення)

5.2. Загальні коефіцієнти розлучуваності

Загальний коефіцієнт розлучуваності:

Де D - число розлучень;
d - загальний коефіцієнт розлучуваності;
Р - загальна чисельність населення;
Т - довжина розрахункового періоду в цілих року.
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 14: Загальні коефіцієнти розлучуваності (на 1000 населення)

6. Міграція населення [V2]



Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 11: Коефіцієнти міграційного приросту (на 1000 населення) [8]
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 15: Коефіцієнти міграційного приросту (на 1000 населення)
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 16: Частка мігрантів прибулих і вибулих у межах регіону
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 17: Частка мігрантів прибулих і вибулих з інших регіонів РФ
\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 18: Частка мігрантів прибулих і вибулих із-за меж РФ

7. Національний склад, громадянство.

Дані за національним складом республіки поки ще не надійшли, але вже відомо, що чисельність якутів в цілому по Росії збільшилася. Якщо в 1989 році їх чисельність становила 382,3 тис.осіб, то за даними перепису 2002 року їх чисельність зросла на 61,7 тис.осіб або на 16,1% і склала 444,0 тис.осіб. Серед інших національностей Росії число осіб якутської національності займає 20 місце.
Вперше під час перепису населення отримані відомості про громадянство населення.
За Республіці Саха (Якутія) чисельність громадян Російської Федерації склала 935 тис. чоловік (98% всіх жителів республіки), 9 тис. чоловік мають громадянство інших держав і 3 тис. чоловік - особи без громадянства. Із загальної чисельності громадян Російської Федерації 0,4 тис. чоловік мають подвійне громадянство. Приблизно 2 тис. осіб не захотіли вказати своє громадянство.

Графік SEQ Графік \ * ARABIC 19: Громадянство
Серед іноземних громадян, які постійно проживають в республіці, переважна частина - це громадяни держав-учасників СНД (8 тис. чоловік, або 89% всіх іноземців), з них найбільш численні громадяни Україні (4 тис. осіб), Вірменії, Киргизії і Таджикистану ( за 1 тис. осіб).

8. Основні висновки

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року, чисельність постійного населення Республіки Саха (Якутія) склала 949 тис. осіб - дані за попередніми підсумками були уточнені на 1,2 тис. осіб.
У порівнянні з 1989 роком (1094 тис. осіб) чисельність населення зменшилася на 144,8 тис. осіб, у тому числі проживають в міських поселеннях - на 122,0 тис. осіб, у сільській місцевості - на 22,8 тис.осіб. Скорочення чисельності населення відбувалося, в основному, через міграційного відтоку населення за межі республіки. Значний відтік населення був пов'язаний із загальним соціально-економічною кризою країни, з переходом до ринкових відносин, значним подорожчання життя Півночі, не компенсується адекватним рівнем доходів, згортанням і закриттям цілого ряду підприємств, ліквідацією селищ і рядом інших факторів.
За даними перепису населення республіки проживало в 13 містах, 55 селищах і 551 селі. У попередній перепису 1989 року населення республіки проживало в 11 містах, 67 селищах та 641 сільському населеному пункті. За міжпереписний період Нюрба і Покровск перейшли в розряд міст, 12 селищ перейшли до розряду сіл чи були ліквідовані і 87 сіл припинили свої функції через відсутність у них постійного населення.
Чисельність міського населення склала 610 тис. осіб та сільського - 339 тис.осіб, або 64,3% населення проживало в міській місцевості та 35,7% - у сільській.
У порівнянні з переписом 1989 року чисельність міського населення зменшилася на 122,0 тис. осіб або на 16,7%, а сільське - на 22,8 тис.осіб або на 6,3%.
Співвідношення чоловіків і жінок в порівнянні з попереднім переписом змінилося, якщо чисельність чоловічого населення переважала над жіночим (50,4% чоловіків і 49,6% жінок), то за переписом 2002 року чисельність жінок більше на 20,8 тис.осіб і співвідношення чоловіків і жінок складає 48,9% та 51,1%. Зміна співвідношень чоловіків і жінок обумовлено не тільки міграційним відпливом, а й передчасною смертністю чоловічого населення.
Всього в республіці проживає 464 тис.мужчін і 485 тис.женщін, при попереднього перепису проживало 552 тис. чоловіків і 542 тис.женщін.
У республіці, як і по всій Росії триває властива розвиненим країнам тенденція старіння населення - у порівнянні з 1989 роком середній вік жителів республіки збільшився на 2,4 року і склав 30,0 років. Проте, в порівнянні з Росією і Далекосхідним регіоном у нас середній вік населення більш молодше (середній вік жителя Росії - 37,1 року, в Далекосхідному регіоні - 33,9 року). Для чоловіків цей показник в республіці дорівнює 28,9 років, для жінок - 31,2 року.
За міжпереписний період чисельність населення старше працездатного віку збільшилась на 24 тис. чоловік і склала 95 тис. осіб (10,0% всього населення проти 6,5% у 1989 р.). У той же час чисельність дітей і підлітків скоротилася на 104 тис. осіб і стала дорівнювати 252 тис. осіб (26,5% проти 32,5% у 1989 р.). У зв'язку з міграційному відтоком населення, в основному працездатного віку, чисельність населення республіки у працездатному віці зменшилася на 64 тис.осіб і склала 603 тис. осіб. (63,5% проти 61,0% у 1989 р.).
Число подружніх пар в республіці в порівнянні з переписом 1989 року зменшилася і становила трохи вище 200 тисяч (у 1989 р. - близько 250 тисяч).
Вперше при проведенні перепису населення були зібрані відомості про кількість незареєстрованих шлюбних союзів - їх близько 27 тисяч або 13% від загального числа шлюбних пар. У порівнянні в цілому по Росії в республіці питома вага незареєстрованих шлюбів більш високий (по Росії він становить 10%), але менше, ніж по Далекосхідному регіону (15%).
Перепис зафіксувала, що чисельність якутів по всій території Російської Федерації склала 444,0 тис.осіб. Серед інших національностей Росії число осіб якутської національності займає 20 місце. У порівнянні з попереднім переписом 1989 року, чисельність якутів виросла на 62 тис.осіб або на 16,1%.
Вперше під час перепису населення були отримані відомості про громадянство населення Росії. Чисельність громадян Російської Федерації в республіці склала 935 тис. осіб або 98,5% всіх жителів республіки. Питома вага громадян Росії по республіці складає майже такий же, як і по Росії (98,1%) і трохи нижче Далекосхідного регіону (98,9%). Решта населення республіки - це іноземні громадяни (9 тис. осіб), без громадянства (3 тис. осіб) і не вказали громадянства (2 тис.осіб).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Борисов В. А. Демографія - М.: Видавничий будинок NOTABENE, 1999, 2001. - 272 с.
  2. Медков В. М. Демографія: Навчальний посібник. Серія «Підручники і навчальні посібники». - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2002. - 448 с.
  3. Сучасна демографія / Под ред. А.Я. Кваші, В.А. Іонцева - М.: Изд-во Моск. Ун-ту, 1995. - 272 с.
  4. www.demography.narod.ru Демографічний сайт Б.П. Денисова
  5. www.demoscope.ru Демографічний тижневик Центру демографії й екології людини РАН «Демоскоп Weekly»
  6. www.gks.ru Офіційний сайт Держкомстату РФ
  7. www.ilin-yakutsk.narod.ru Ілін № 3 (22) 2000 Історичний, культурологічний журнал
  8. www.iu.ru Бібліотека Учбова та наукової літератури
  9. www.mojgorod.ru Народна енциклопедія міст і регіонів Росії
  10. www.sakha.rupernas.ru Комітет державної статистики Республіки Саха (Якутія)

 


[1] http://ilin-yakutsk.narod.ru/2000-3/25.htm
[2] Абсолютний приріст - різниця між величинами чисельності населення в ті чи інші моменти часу.
[3] Природний приріст населення - різниця між числом народжень і смертей за період.
[4] Міграційний приріст населення - баланс між міграцією і еміграцією.
[5] Медков В.М. Демографія: Навчальний посібник. Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2002. - С.201
[6] Борисов В. А. Демографія - М.: Видавничий будинок NOTABENE, 1999, 2001. - 272 с.
[7] Журнал: Ілін № 3 (22) 2000р. «Здоров'я та навколишнє середовище»
[8] http://www.mojgorod.ru/

PAGE \ # "'Стор:' # '
'" [V1] Про підсумки Всеросійської
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Курсова | 73.3кб. | скачати

Схожі роботи:
Характеристика та аналіз демографічної ситуації в Республіці Саха Якутія
Основні напрямки демографічної політики Показники демографічної ситуації
Аналіз демографічної ситуації в Марій Ел
Статистичний аналіз соціально-демографічної ситуації
Аналіз демографічної ситуації у в Харківському регіоні
Статистичний аналіз демографічної ситуації захворюваності та ме
Аналіз демографічної ситуації та оцінка використання трудових ресурсів Росії
Статистичний аналіз демографічної ситуації захворюваності та медичного забезпечення в Тарусского
Аналіз кримінальної ситуації і тенденції її розвитку в Чеченській Республіці
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru